CC BY
57
УДК 630 *2(477.43/44) Астр. М.В. Матусяк1 - Вттцький НА У
Ф1ТО1НДИКАЦ1Я ЕКОЛОГ1ЧНИХ ФАКТОР1В ОСНОВНИХ ТИП1В Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ В УМОВАХ ПОД1ЛЛЯ
Дослiджено особливост бiотичного рiзноманiття, зокрема трав'яного покриву у штучно створених насадженнях Подшля. Встановлено видовий склад трав'яного покриву та його поширення. Дослщжено особливостi впливу породного складу деревостану на мiкроклiматичнi та rрунтово-гiдрологiчнi умови. За типами розвитку трав'яного проективного покриву та формуванням мшро^матичних i rрунтово-гiдрологiчних умов видшено двi групи фiтоасоцiадiй. Зокрема, до I групи увiйшли такi асощаци: грабова, грабово-березова, ясенево-модринова. До II групи вщиесено асощаци дуба звичайного, дуба червоного, сосни звичайно! Зокрема, в асощаци дуба звичайного, дуба червоного та сосни звичайно! вiдзначено тенденци до зростання кислотностi та дещо вищо! забез-печеностi азотом. Визначено основш напрямки покращення породно! структури та стану лiсових насаджень в умовах Подiлля.
Ключовi слова: лiсовi насадження, фкощдикацш, екологiчнi фактори, породний склад, лiсовi екосистеми.
Вступ. Екологiчнi фактори е важливим компонентом кнування лiсових екосистем. Основними iз них е абiотичнi, зокрема клшатичш та грунтово-пдро-логiчнi фактори впливу [4]. На основi фiтоiндикацií еколопчних факторiв ба-зуеться сучасна лкова типологiя [2-4]. Поряд iз цим iндикатори типiв лкорос-линних умов вщображають також особливостi мiкроклiмату, кислотносп, со-льового режиму грунту, вмкту поживних елементiв та iнших характеристик. Системний пiдхiд до фiтоiндикацií дае змогу ощнювати не тальки статистичш властивостi лiсових екосистем, але й 1х динамiку [5]. Особливоста змiни мжрок-лiматичних i грунтово-пдролопчних умов е надзвичайно важливими у процес формування породного складу деревосташв. Це дае змогу iдентифiкувати змши середовища на всiх етапах розвитку та змши його породно!' структури.
Мета роботи - дослщити бютичне рiзноманiття та динамiку м^окшма-тичних i грунтово-пдролопчних умов середовища в умовах змши породного складу лкових екосистем.
Об'екти дослщжень - лiсовi фiтоценози рiзного породного складу в умовах Боташчного саду "Подiлля" Вшницького нацiонального аграрного уш-верситету, íх видовий склад, мiкроклiматичнi, грунтово-пдролопчш умови.
Методика дослщжень. Дослiдження проведено у лкових екосистемах рiзного породного складу одше!' вiковоí групи. У лкових насадженнях закладе-но типовi стащонарш пробнi площi, згiдно зi загально прийнятою у лiсовiй так-сацп методикою [1]. Розраховано таксацiйнi показники. Трав'яний покрив визначено на тимчасово закладених дiлянках. На дшянках визначено видове рiзно-манiття та проективне вкриття. Формування мiкроклiматичних i грунтово-пдро-логiчних умов визначено за допомогою фiтоiндикацiйноí шкали Циганова. У фишндикацшшй екологiчнiй таблицi [5] наведено екоморфи 2129 видiв судин-них рослин, якi вираженi через амплиуди толерантностi вiдносно до режимiв 10 чинниюв: терморежиму клiмату (Тт), континентальноста клшату (Кп), воло-гостi клшату (От), морозностi клшату (01), зволоженш грунту (Иё), узагальне-
1 Наук. кергвник: проф. А.О. Бондар, д-р с.-г. наук
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраХни
ного сольового режиму Грунпв (Тг), кислотностi Грунтав (Яе), багатства Грунтав азотом (N1), змiнностi зволоження Грунтав (Ш) i режиму затiнювання (Ье).
Результати дослщжень. Ботанiчний сад Подшля Вiнницького нащ-онального аграрного унiверситету створено у 1963 р. Лiсовi асоцiацií, ят мс-тять як чистi, так i змiшанi деревостани, займають площу 18,2 га. Усi лiсовi на-садження ботанiчного саду було створено на землях колишнього сшьськогоспо-дарського користування у типi лкорослинних умов Б2. Протягом перiоду зрос-тання деревнi породи сформували лкове середовище iз наявним ярусом чагар-никiв i трав'яним покривом, а також вплинули на компоненти середовища, зок-рема на Грунтовий покрив, гiдрологiчний i мiкроклiматичний режими.
Внаслщок проведених дослiджень вiдзначено формування рiзного тра-в'яного покриву лiсових фиоценозш. Дослiдження проведено на далянках у межах закладених стацiонарних пробних площ. У табл. 1 наведено еколопчш ам-плiтуди трав'яних рослин-iндикаторiв для одноярусного грабового насадження.
Табл. 1. Екологiчнi амплШуди трав'янихрослин-ÍHduKamopÍB лкових екосистем
(грабове насадження)
Украшська Латинська Факто р
назва назва Tm Kn Om Cr Hd Tr Rc Nt fH Lc
Анемона Anemone Bm Ok DF NP Cp oE ce+ jn GM
дiбровна nemorosa L. (8) (7) (9) (9) (13) (6) (8) (5) _ (3)
Анемона жо- Anemone Bm +oK CE+ +NP+ Cf ME df ln+ GM
втицева ranunculoides L. (8) (9) (8) (9) (11) (7) (9) (8) (3)
Осока Carex +bm ok+ +DE+ +NO+ +cF +ME cd+ kn+ +MS
волосиста pilosa Scop. (9) (8) (8) (9) (13) (7) (7) (7) _ (7)
Фiалка Viola +Bm+ Ok+ +DF+ +MP+ SP af ln qs GM
триколiрна tricolor L. (8) (8) (9) (8) (13) (7) (6) (7) (5) (3)
Перстач Potentilla L. bm+ mk+ +DE NP Sf M4F cd kn GM
(10) (10) (8) (9) (10) (7) (6) (6) _ (3)
Пiдмаренник Galium +BM OU CF+ KQ sF ME ce mo GM
чiпкии aparine L. (9) (9) (8) (7) (10) (7) (7) (9) _ (3)
Яглиця Aegopodium Bm+ oK+ CF+ MP CF OE +de+ mn+ qs Gs+
звичаИна podagraria L. (8) (10) (8) (8) (12) (5) (8) (9) (5) (5)
Середнш бал 9 9 8 8 12 7 7 7 5 4
1з таблиц видно, що для грабового насадження за термоклшатичною шкалою (Тт) характерний неморальний тип режиму Грунту, за шкалою зволоження грунпв (Иё) - промiжний тип режиму мiж сухо-лiсолуговим i волого-ль солуговим. Для цих асоцiацiй характерний режим досить багатих грунпв (Тг), ят характеризуються слабокислим режимом (Яе). Ц Грунти е досить забезпече-ш азотом (N1). Для них властивий слабоперемiнний режим зволоження (Ш). За типом освилення-затшення (Ье) цi асощацц вiдносять до промiжного режиму мiж напiввiдкритим простором i свiтлих лк1в.
У табл. 2 наведено еколопчш амплиуди трав'яних рослин-iндикаторiв для змтаного березово-грабового насадження. У цiй асощацц береза сформу-вала перший ярус. Граб звичайний, враховуючи його значну тiньовитривалiсть, знаходився у другому ярус!
Табл. 2. Екологiчнi амплтуди трав 'яних рослин-ÍHduKamopÍB л^ових екосистем (березово-грабове насадження)
Украшська назва ^aTHHctKa Ha3Ba Фактор
Tm Kn Om Cr Hd Tr Rc Nt fH Lc
Анемона дiбровна Anemone nemorosa L. Bm (8) Ok (7) DF (9) NP (9) Cp (13) oE (6) ce+ (8) jn (5) _ GM (3)
Кропива глуха Lamium album L. aM (8) OU (9) BG (8) +LQ+ (8) sF (10) +ME (7) +cf (8) +mo (9) _ GM (3)
Шдмарен-ник чшкий Galium aparine L. +BM (9) OU (9) CF+ (8) KQ (7) sF (10) ME (7) ce (7) mo (9) _ GM (3)
Ряст Corydalis solida Swartz. +Bm+ (8) OK (8) +CF (8) MP (8) cF (13) oE (6) cf (8) +mn+ (8) _ +MS (7)
Медунка темна Purmonaria obscura Dumort. Bm (8) +ok+ (8) DF (9) MP (8) CF+ (13) oE (6) df (9) kn (6) _ GS (3)
Осока волосиста Carex pilosa Scop. +bm (9) Ok+ (9) +DE+ (8) +NO+ (8) +cF (13) +ME (7) cd+ (7) kn+ (7) _ +MS (7)
Маренка запашна Asperula odorata L. +bm+ (9) Ok+ (8) DF+ (9) +NP (9) CF (13) oE (6) af (6) kn (6) _ +MS (7)
Яглиця звичайна Aegopodium podagraria L. Bm+ (9) oK+ (10) CF+ (9) MP (8) CF (13) OE (5) +de+ (8) mn+ (9) Qs (5) Gs+ (5)
Перстач Potentilla L. Bm+ (9) mk+ (10) +DE (8) NP (9) Sf (10) ME (7) cd (6) kn (6) _ GM (3)
Копитняк Asarum L. +bm+ (9) Ok (7) DE (8) MO+ (8) cF (13) oE (6) df (9) ln (7) _ +MS (7)
Гравiлат mí-ський Geum urbanum L. BM (9) OU (9) CF (8) LP (7) CP (14) OE (5) af (6) km (5) ps+ (5) GM+ (4)
Середнш бал 9 9 8 8 12 6 7 7 5 5
Для березово-грабових насаджень характерний промiжний тип режиму зволоження (Ыё) мiж сухо-лколуговим i волого-лiсолуговим. Для них властиве формування промiжного типу Грунпв (Тг) iз середньобагатими слабокислими Грунтами (Яе) iз значним забезпеченням азотом (N1). Як i для попередньо! асо-щацп, для них властивий слабоперемшний тип зволоженостi Грунтiв (Ш). За режимом освилення-затшення (Ье) ц фiтоценози вiдносять до свiтлих.
У табл. 3 наведено еколопчш амплиуди трав'яних рослин-iндикаторiв для насаджень дуба звичайного. За даними цieí таблиц для насадження дуба звичайного за термоктматичною шкалою (Тт) характерний промiжний мiж не-моральним i субсередземноморським типом режим Грунту, за шкалою зволоження Грунпв (Ыё) - промiжний мiж сухо-лiсолуговим i волого-лколуговим.
Табл. 3. Екологiчнi амплтуди трав 'яних рослин-iндикаторiв л^ових екосистем
(насадження дуба звичайного)
Украшська назва Латинська назва Фактор
Tm Kn Om Cr Hd Tr Rc Nt fH Lc
Бальзамш Impatiens par-viflora D.C. +bM+ (10) OK (8) +CE (7) MQ (9) Sf (10) +ME (7) af (6) ln (7) _ Gs+ (5)
Гравшат мкький Geum urbanum L. BM (9) OU (9) CF (8) LP (7) CP (14) OE (5) af (6) km (5) ps+ (5) GM+ (4)
Середнш бал 10 9 8 8 12 6 6 6 5 5
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
За шкалою сольового режиму грунтав (Тг) характерний пром1жний режим м1ж небагатими грунтами 1 досить багатими 1з низькою кислотнктю (Яе). Властива середня забезпеченкть вмктом азоту (N1). Ц лкостани сформували слабоперемшний тип зволоженосп грунту (Ш). Фггоценози за режимом осв1т-лення-затшення (Ье) належать до свилих лк1в.
У табл. 4 наведено еколопчш ампл1туди трав'яних рослин-шдикатор1в для модриново-ясеневого насадження. За даними ща таблиц для модриново-ясеневого насадження за термоктматичною шкалою (Тт) характерний немо-ральний тип режиму грунту. Режим зволоженосп (Иё) - сухо-лколуговий. За шкалою сольового режиму (Тг) характерний режим досить багатих грунтш. Сформоваш грунти належать до слабокислих (Яе) 1з достатшм забезпеченням азотом (N1). У цих фггоценозах утворився слабоперемшний режим зволоження грунтав (Ш), яю за ступенем осв1тлення-затшення (Ье) належать до нашввщкри-тих просторш 1 свилих лк1в.
Табл. 4. Екологiчнi амплШуди трав'янихрослин-iHduKamopiB л^ових екосистем (насадження ясена i3 модриною)
Украшська назва Латинська назва Факто р
Tm Kn Om Cr Hd Tr Rc Nt fH Lc
Перстач Potentilla L. Bm+ (9) mk+ (10) +DE (8) NP (9) Sf (10) ME (7) cd (6) kn (6) _ GM (3)
Шдмаренник чiпкий Galium aparine L. +BM (9) OU (9) CF+ (8) KQ (7) sF (10) ME (7) ce (7) mo (9) _ GM (3)
Гравшат мiсь-кий Geum urbanum L. BM (9) OU (9) CF (8) LP (7) CP (14) OE (5) af (6) km (5) ps+ (5) GM+ (4)
Анемона жовтицева Anemone ra-nunculoides L. Bm (8) +oK (9) CE+ (8) +NP+ (9) cf (11) ME (7) df (9) ln+ (8) _ GM (3)
Осока волосиста Carex pilosa Scop. +bm (9) ok+ (9) +DE+ (8) +NO+ (8) +cF (13) +ME (7) cd+ (7) kn+ (7) _ +MS (7)
Кропива глуха Lamium album aM (8) OU (9) BG (8) +LQ+ (8) sF (10) +ME (7) +cf (8) +mo (9) _ GM (3)
Бальзамш Impatiens par-viflora D.C. +bM+ (10) OK (8) +CE (7) MQ (9) Sf (10) +ME (7) af (6) ln (7) _ Gs+ (5)
Середнш бал 9 9 8 8 11 7 7 7 5 4
У табл. 5 наведено еколопчш ампл1туди трав'яних рослин-шдикатор1в для насаджень дуба червоного.
Табл. 5. Екологiчнi амплШуди трав'янихрослин-iндикаторiв л^ових екосистем (насадження дуба червоного)
Украшська назва Латинська назва Фактор
Tm Kn Om Cr Hd Tr Rc Nt fH Lc
Гравшат мкький Geum urbanum L. BM (9) OU (9) CF (8) LP (7) CP (14) OE (5) af (6) km (5) ps+ (5) GM+ (4)
Бальзамш Impatiens parvif-lora D.C. +bM+ (10) OK (8) +CE (7) MQ (9) Sf (10) +ME (7) af (6) ln (7) - Gs+ (5)
Шдмаренник чшкий Galium aparine L. +BM (9) OU (9) CF+ (8) KQ (7) sF (10) ME (7) ce (7) mo (9) - GM (3)
Середнш бал 9 9 8 8 11 6 6 7 5 4
За даними ще1 таблицi для насадження дуба червоного характерна немо-ральний тип режиму грунту (Тт); сухо-лiсолуговий тип режиму зволоження Грунтiв (Иё); промiжний режим (Тг) мiж небагатими i досить багатими грунтами та кислими i слабокислими грунтами (Яе); достатне забезпечення азотом (N1); слабоперемшний режим зволоження грунпв (£И). Фггоценози належать до промiжного режиму мiж напiввiдкритими просторами i свiтлими лками за шкалою освiтлення-затiнення (Ье).
У табл. 6 наведено еколопчш амплiтуди трав'яних рослин-iндикаторiв для насаджень сосни звичайно! За даними ще1 таблицi для насадження сосни звичайно! за шкалою сольового режиму грунпв (Тг) характерний режим досить багатих грунпв; грунти належать до слабокислих (Яе). Фiтоценози вiдносять до натввдаритих просторiв за шкалою освiтлення-затiнення (Ье).
Табл. 6. Екологiчнi амплтуди трав 'яних рослин-iндикаторiв л^ових екосистем _(насадження сосни звичайног)_
Украшська назва Латинська назва Фактор
Тт Кп От Сг ш Тг Яе N1 1И Ье
Барвшок Vinca minor Ь. ЬМ (10) Ок+ (8) СБ (8) +од (11) С1+ (12) +МЕ (7) а!" (6) 1п (7) _ ОМ (3)
Кропива глуха Lamium album аМ (8) ои (9) ВО (8) +ьд + (8) sF (10) +МЕ (7) +е1" (8) +то (9) _ ОМ (3)
Середнш бал 9 9 8 10 11 7 7 8 - 3
Висновки. За типами розвитку трав'яного проективного покриву та фор-муванням мiкроклiматичних i Грунтово-гiдрологiчних умов видшено двi групи фiтоасоцiацiй. Зокрема до I групи увшшли грабова, грабово-березова, ясенево-модринова асоцiацií. До II групи ввднесено асоцiацií дуба звичайного, дуба червоного, сосни звичайно!. Для I групи характерний промiжний тип зволоженостi грунту (Нё) мiж сухо-лiсолуговим i волого-лiсолуговим (Тг); за шкалою кислот-ностi (Яе) характерний режим слабокислих грунпв; за шкалою багатства грун-тiв азотом (N1) - режим досить забезпечених азотом грунпв; за шкалою змш-носп зволоження грунпв (£И) - слабоперемiнний режим зволоження; за шкалою освилення-затшення (Ье) - промiжний режим мiж напiввiдкритим простором i свiтлих лiсiв. Для II групи характернi дещо вiдмiннi умови кислотносп та забезпеченостi азотом. Зокрема в асощацл дуба звичайного, дуба червоного та сосни звичайно! вiдзначено тенденцц до зростання кислотностi та дещо вищо! забезпеченостi азотом.
Лiтература
1. Дщух Я П. Фiтоiндикацiя еколопчних факторiв / Я.П. Дiдух, П.Г. Плюта. - К. : Вид-во "Наука", 1994. - 278 с.
2. Остапенко Б.Ф. Жсова типологш / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. - Харкв : Вид-во "Майдан", 2002. - 204 с.
3. Остапенко Б.Ф. Типолопчна рiзноманiтнiсть лiсiв Украши. Лiсостеп / Б.Ф. Остапенко. -Харюв : Вид-во ХДАУ, 1977. - 128 с.
4. Погребняк П.С. Основы лесной типологии / П.С. Погребняк. - К. : Изд-во АН УССР, 1955. - 452 с.
5. Цыганов Д.Н. Фитоиндикация экологических факторов в подзоне хвойно-широколиственных лесов / Д.Н. Цыганов. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - 198 с.
Матусяк М.В. Фитоиндикация экологических факторов основных типов лесных экосистем в условиях Подолья
Нацюнальний л^те^^иний yнiверситет Украши
Исследованы особенности биотического разнообразия, в частности травяного покрова в искусственно созданных насаждениях Подолья. Установлены видовой состав травяного покрова и его распространение. Исследованы особенности влияния породного состава древостоя на микроклиматические и почвенно-гидрологические условия. По типам развития травяного проективного покрова и формированию микроклиматических и почвенно-гидрологических условий нами выделены две группы фитоассоциаций. В частности, в I группу вошли грабовая, грабово-березовая, ясенево-лиственничная ассоциации. Ко II группе нами отнесены ассоциации дуба обыкновенного, дуба красного, сосны обыкновенной. В частности, в ассоциации дуба обыкновенного, дуба красного и сосны обыкновенной отмечены тенденции к росту кислотности и несколько высшей обеспеченности азотом. Определены основные направления улучшения породной структуры и состояния лесных насаждений в условиях Подолья.
Ключевые слова: лесные насаждения, фитоиндикация, экологические факторы, породный состав, лесные экосистемы.
Matusyak M. V. Phytoindicaion of Environmental Factors of Main Types of Forest Ecosystems in Podillya Region
The features of biotic diversity, particularly in grass cover of artificial forest stands in Podillya region, are studied. Grass species composition and its distribution are defined. The features of the impact of the tree species composition of the forest stand on microclimate and soil-hydrological conditions are reviewed. By types of herbal projective cover and the formation of micro-climate and soil and hydrological conditions we have identified two groups of phytoаssociation. In particular, the 1st group included such associations as hornbeam, beech, hornbeam, ash, and larch. The 2nd group of аssociation contains oak, red oak, and pine. In particular, the аssociation of oak, red oak and pine marked tendency to increase acidity and slightly higher provision of nitrogen. The main directions for the improvement of forest structure and condition of forests in Podillya region are identified.
Keywords: forest stands, phytoindication, environmental factors, tree species composition, forest ecosystems. _
УДК 581.524.4:630 *1 Доц. В.М. Скробала, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКОЛОГ1Я Л1С1В УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Типолопчну схему л^ово! рослинност Укра!нського Розточчя отримано на осно-bí фггошдикацшного оцшювання еколопчних режишв мюць зростання та графiчно! bí-зуалiзацil еколого-флористично! класифшацп Í3 використанням прямо! ординащ!. Типолопчну схему спрощено можна представити у виглядi чотирикутника, в центрi якого розташоваш угруповання Querco roboris-Pinetum, a в кутах: Cladonio-Pinetum, Ledo-Sphagnetum magellanici, Sphagno squarrosi-Alnetum, Potentillo albae-Quercetum. Типоло-пчна схема вщображае еколопчш закономiрностi формування люово! рослинност за-лежно вщ родючост та вологост грунту.
Ключовi слова: Укра!нське Розточчя, типоло^ лiсiв, ординащя.
1нформащя, яка зосереджена в MaTepiaiax лковпорядкування, недостат-ня i часто малопридатна для виршення сучасних еколопчних задач. З огляду на це, останшми десятилтями велико!' популярносп набув еколого-флористич-ний принцип класифжацп рослинностi, який дае змогу проводити реконструк-цда рослинного покриву, прогнозувати динамiчнi тенденцп, приймати рiшення щодо охорони i вщновлення природних екосистем. Систематизацiя цих знань у виглядi типологiчних схем мае важливе теоретичне i практичне значения.
Об'екти i методи дослвджень. Типiзацiю екотопiв лiсовоí рослинностi Розточчя здайснено на основi фiтоiндикацiйного оцшювання еколопчних умов
