CC BY
7ECONOMIC SCIENCES
FISCAL REFORMS IN THE EUROPEAN UNION COUNTRIES AND ITS IMPACT ON POVERTY
AND INEQUALITY
Ftomova O.
PhD candidate of economic science to the Institute for Demography and Social Studies, M.V.Ptukhy, the NAS of Ukraine
Ф1СКАЛЬН1 РЕФОРМИ В КРА1НАХ СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ, IX ВПЛИВ НА Р1ВЕНЬ
Б1ДНОСТ1 ТА НЕР1ВНОСТ1
Фтомова О.С.
Здобувач наукового ступеня кандидата економ1чних наук 1нституту демографа та соцгальних досл1джень 1мет М.В.Птухи НАН Украши
Abstract
After the global financial crisis countries in European Union have been using fiscal measures such as fiscal stimulus and fiscal consolidation in order to overcome the effects of economic downturn, to support population at risk of poverty or social exclusion. The purpose of this article is to analyze the relationship between fiscal reforms, poverty and inequality in the European Union countries after financial crisis, and to identify government policies that would help to reduce poverty and inequality.
Анотащя
Пюля свггово1 фшансово! кризи в кранах £вропейського Союзу були були застосоваш заходи фокального стимулювання та фюкально! консолщацп для подолання насладив економiчного спаду та шдтри-мки рiвня життя населения. В данш робот дослвджеш питания фюкальних реформ, !х впливу на змен-шення рiвня бвдносп та нерiвностi в £вропейських крашах.
Keywords: fiscal policy, fiscal stimulus, fiscal consolidation, fiscal reformi, poverty, inequality
Ключовi слова: фюкальна полiтика, фiскальне стимулювання, фiскальна консолвдащя, фiскальнi ре-форми, бiднiсть, нерiвнiсть
Свiтова фiнансова криза 2008-2009 рошв мала iстотний вплив на розвиток фюкально! полiтики як кран £вропейського Союзу так i iнших кран свiту. Внаслiдок економiчноi рецесii приватний сектор багатьох краш був бшьш не в змозi самостiйно шд-тримувати економiку на необхiдному рiвнi, тому критичним стало питання державного втручання. Як i в багатьох шших крашах свiту, уряди краш £в-ропейського Союзу розпочали неввдкладш заходи щодо стабiлiзацii фiнансового сектору та змен-шення негативних насладив для економши, парале-льно зi швидким послабленням £вропейським Цен-тральним Банком грошово-кредитноi полiтики [1]. Негативний економiчний розвиток привiв до пос-тiйного зростання дефiциту бюджету. Податковi надходження до державного бюджету скоротились завдяки зменшенню iндивiдуального та корпоративного доходу, що в свою чергу спричинило ще бь льше зростання дефiциту бюджету та накопичення державного боргу. Майже всi краши £вропейсь-кого Союзу та свггу в цiлому у вiдповiдь на свггову фiнансову кризу запровадили полггаку великих фь скальних стимулiв. Було багато дискусiй щодо роз-мiру та термiнiв фiскальноi вiдповiдi. Сьогодш широко поширена думка, що введення та намiр тимча-сового стимулу були ввдповщними. Згодом, шсля первинного стимулу фюкально1' полiтики уряди £в-ропейсьеого Союзу, особливо краши Пiвденноi £в-ропи, а саме Iспанiя, Грецiя та Португалiя, в 20102014 роках перейшли до консолщовано!' полiтики
жорстко! економii. Багато експерпв вважають, що така полггика мала стiйкий негативний вплив на економiчне зроствання [2]. Стосовно питання, чи мае фюкальна полггака бути антициктчною чи ци-клiчною, провщш економiсти [3] прийшли до ви-сновку, що антициклiчна фiскальна полгтика може бути ефективним iнструментом у кризах, але ii вплив залежить ввд конкретно! краши та економiч-но! i полiтичноi ситуацii. Так, шсля свггово! кризи бiльшiсть економюпв дiйшли до висновку, що фю-кальний стимул був ефективним та сприяв шдтри-мцi довiри. Фюкальна полгтика мае бути ангацикль чною як у часи економiчного зростання так i еконо-мiчного спаду, так як заборговашсть, накопичена тд час кризи, мае бути погашена, а фюкальш бу-фери перебудовуватися у часи економiчного зростання. Таким чином, фюкальне стимулювання буде ефективним, якщо буде достатньо великим, тимча-совим та цшьовим.
Вплив розмiру та структури державних витрат на бвднють розглядався в багатьох дослвдженнях. Так, згiдно з Мадзiновою [4] статистично суттева залежиiсть кiлькостi оаб, яким загрожуе бiднiсть та розмiру державних витрат проявляеться в таких £в-ропейських крашах, де розмiр державних витрат на особу не перевищуе 499 тисяч евро. До таких краш ввдносяться Чехiя, Грецгя, Кiпр, Угорщина, Мальта, Польща, Португалия, Словаччина, Словенiя та Хор-ваттл, Болгария, Естонгя, Латвгя, Литва та Румушя.
В кра!нах де державш витрати на особу е найви-щими, а саме Бельгп, Дани, Шмеччиш, Люксем-бурзi, Нидерландах, Австри, Фшляндд, Швеци, 1р-ланди, 1спани, 1тали та Великобритании не спосте-рталось суттево! кореляцш м1ж розмiрами державних витрат та кiлькiстю населения, якому за-грожуе бiднiсть. Оскшьки майже всi кра!ни £вро-пейського Союзу мають рiвну частку державних витрат у вщношенш до ВВП, основним показником диференщацп для аналiзу були взятi державнi витрати на душу населення. Необхвдно вiдмiтити, що за останнi роки державнi витрати в кранах £вро-пейського Союзу постшно зростали, середнiй темп приросту державних витрат становив вiд 2 до 13 вь дсоткiв. Найшвидше державнi витрати зростали саме в кра!нах, де показники державних витрат на душу населення був найнижчими. В цьому досль дженш був використанийм щдекс, який включае в себе показники безробитя та шфляци, якi мають найбiльший негативний вплив на добробут населення. Безробитя е найбiльш вразливим для домо-господарств з найнижчими доходами та для соща-льно незахищених громадян. Iнфляцiя змiиюе структуру видатюв домогосподарств з невисокими доходами, зменшуе !х доступ до товарiв тривалого користування та до дорожчих i якiснiших товарiв та послуг. Так, зпдно iз пвдрахунками, в кра!нах £С мiж державними витратами та iндексом iсиуе негативна корелящя, яка е статистично значущою лише у Шмеччиш, 1рланди, Чехи, Словени, Угорщинi, Словаччинi та Польщi. Таким чином, не можна однозначно стверджувати, що змiна розмiру державних витрат обов'язково приведе до зменшення бвд-ностi. На кшьшсть безробiтних в краíнi можуть впливати не тiльки державнi витрати, але i добре налагоджена активна полпика на ринку працi. 1н-шими словами, якщо виутрiшня полiтика ринку пращ е ефективною, то розмiр державних витрат не матиме суттевого значення. Коефщент Джинi в кранах £вропейського Союзу згвдно iз даним дос-лвдженням також не мав суттево! залежиостi вiд ро-змiру державних витрат. Таким чином, аналiз впливу державних витрат на нерiвнiсть та рiвень бь дностi дав змогу вимiряти ефективнiсть викорис-тання державних витрат та податкового тягаря в кранах £вропейського Союзу. Таким чином, зрозу-мiло, що не тшьки розмiр державних витрат, але i специфiка економiчноí полiтики в окремих кранах е ефективнiшими у боротьбi з бiднiстю, нiж факти-чне збiльшения державних витрат. Тому для розра-хунку необхiдиого розмiру державних витрат та податково! ставки необхiдно приймати до уваги не тшьки економiчнi, але i полiтичнi та адмшстра-тивнi питання.
В свою чергу, важливими для подолання проблем бiдностi та нерiвностi е питання податково! полтики. Так, наприклад, оподаткування спожи-вання, на вiдмiиу ввд оподаткування доходу, явля-еться регресивним i негативно впливае саме на бь дш прошарки населення. Перенесення зборiв по-датк1в з прямих до непрямих та розширення бази податку на додану вартiсть та податку на доходи фiзичних осiб позитивно впливае на економiчне
зростання в цшому та на стабiлiзацiю державного бюджету. Але при розробщ фокально! податково! полиики необхвдно враховувати наслiдки як для населення так i для шдприемств. Так, наприклад, податок на заробгтну плату включае в себе збори на сощальне страхування як з роботодавця, так i з пращвника. Таким чином, рiвень цього податку впливае, з одного боку, на ршення оргашзацш щодо прийому на роботу нових працiвникiв, а з ш-шого - на мотивацш працiвникiв щодо пра-цевлаштування.
Розмiр та склад державних витрат впливае на довгострокове економiчне зростання та нерiвнiсть. Деяк1 статтi державних витрат, таш як державнi iн-вестицп та освiта, сприяють потенцiйному зрос-танню. Iншi статтi державних видатшв, так1 як пен-сil та державш субсиди знижують потенцiйне еко-номiчне зростання [5] з одного боку, але з шшого -тдтримують населення, яке цього найбшьше пот-ребуе, та зменшують фшансове навантаження на домогосподарства. Щодо зменшення нерiвностi, то дослiдження показують [5], що зб№шення розмiру державних витрат нерщко позитивно впливае на зменшення нерiвностi. Для подолання проблем не-рiвностi впливовими е реформи, направлеш на пок-ращення ефективностi уряду та освпи.
Рiвень зайнятостi та безробитя е одними iз ос-новних прямих доходiв населення, тому державна полиика, направлена на покращення функцiону-вання ринку працi, е критичною у подоланш бiдно-di та нерiвностi в краlнi. Так, наприклад, зниження податк1в на заробину плату приводить до зростання шнцевого розмiру оплати працi i, як насл1док, стимулюе зростання зайнятостг Розробка та впро-вадження додаткових активних програм ринку працi, щльових соцiальних програм п1дримки населення та удосконалення дизайну вже юнуючих програм державно! допомоги прямо веде до зменшення безробитя та зростання зайтятосп в кра!нi. На сьо-годнi, в умовах загального старiння населення та зростаннi трудово! мiграцi! важливими цiльовими гупами для таких програм мають бути молодь, пра-щвники похилого вiку та низькокватфшоваш пра-цiвники. Серед таких заходiв в цьому напрямку можна видшити зниження ефективно! податково! ставки на оплату пращ окремих категорш, наприклад, жшок, впровадження програм частково! зайнятостi та переквалiфiкацi! для осiб похилого вiку, субси-дування найму безробiтно! молодi. Шсля свiтово! економiчно! кризи 2008-2009 року £вропейсьш кра!ни розпочали нову хвилю реформ на ринку працi, а саме реформи: захисту зайнятосп, тобто за-хисту вiд звiльнення та обмеження строкових конт-рактiв; об'ему та покриття виплат допомоги по без-робiттю; iнтенсивностi активно! полиики на ринку працi. Були видшеш наступнi [6] £вропейськ1 про-грами:
- £вропейський договiр зайнятостi для рiв-них можливостей. Трудовий контракт з виплатою вих1дно! допомоги, яка з часом поступово зменшу-еться. Прикладом е новий вщкритий договiр в Гили, який дiе з березня 2015 року. Контракт склада-еться з iндивiдуальних зберiгающих рахунк1в, на
яш вносять вклад як роботодавщ, так i деяк £вро-пейсьш фонди. Таким чином роботодавцi отриму-ють певне зниження витрат на вихдт виплати та зменшення витрат на оплату пращ, так як европей-сьш внески вiдiграють роль вщстрочених субсидiй на заробiтну плату. Пращвники, в свою чергу, отри-мують бiльш стабiльну роботу та субсиди на заро-бiтну плату. Додаткове европейське фiнансування полiтики активного ринку пращ або страхування вщ безробiття може бути здiйснено за рахунок вне-ск1в на iндивiдуальнi рахунки.
- £вропейська програма страхування вщ без-робiття. Додаткова европейська схема страхування вщ безробiття доступна лише тим крашам, як1 до-сягають значного прогресу на шляху до кращого проектування iнститутiв ринку працi.
- Актуальний нейтралiтет та перенесення пен-сiйних прав у рiзних юрисдикщях. Пiд час впрова-дження гнучкосп у пенсiйному вiцi, така полгтика зменшить витрати на пристосування до макроеко-номiчних шокiв та омолодить робочу силу.
Програми субсидовано1' зайнятостi, направлеш на забезпечення населення досвiдом роботи та ско-рочення довгострокового безробитя, застосову-ються у свiтовiй практищ вже багато рок1в. Так1 програми е ефективними у сприянш бшьш стабшь-ним трудовим доходам та залученш неактивно!' ро-6очо! сили на ринок пращ. 1снують програми зай-нятостi та навчання для населення з обмеженими можливостями, яш прямо впливають на !х заробь ток. Так1 програми розрiзняються за термшом, ште-нсивнiстю, професiйною направлешстю та цшьо-
вою аудиторieю. Найбшьш ефективними е програми, де поеднуються навчання та оплачувана праця. Також iснують програми при навчальних закладах, як1 надають професшно-техшчну або кар'е-рно-технiчну освiту.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. E. A. v. Riet. Euro Area fiscal policies and the crisis. // European Central Bank. Occasional Paper series, No 109 - April 2010.
2. A. Fatás. What Has the Eurozone Learned from the Financial Crisis? // Harvard Business Review - 28 September 2018.
3. I. Izvorski. 10 years later: 4 fiscal policy lessons from the global financial crisis. // Brookings. Future Development. - 25 June 2018. URL: https://www.brookings.edu/blog/future-develop-ment/2018/06/25/10-years-later-4-fiscal-policy-les-sons-from-the-global-financial-crisis/.
4. R. Madzinová. Impact of government spending on income inequality. // The Annals of the University of Oradea. Economic Sciences - Presov, Slovak Republic, Department of Economics Management and Marketing, College of International - Tom XXVI 2017, Issue 2, pp. 210-220.
5. Jean-Marc Fournier, Ása Johansson. The effect of the size and the mix of public spending. // Organization for Economic Co-operation and Development, OECD Economics Department - Working Papers No. 1344 - 2016.
6. J. F. Jimeno. Why Europe needs better labour market reforms. // World Economic Forum. European Union.Workforce and Employment - 30 Jul 2015.
PREDICTION OF THE PROBABILITY OF A COMPANY'S BANKRUPTCY BASED ON THE ASSESSMENT OF ITS CURRENT PAYABILITY
Yeroputova O.
Ph.D., Associate Professor, Department of Enterprise Economics
Donetsk National University, Donetsk
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ВЕРОЯТНОСТИ БАНКРОТСТВА ПРЕДПРИЯТИЯ НА ОСНОВЕ ОЦЕНКИ ЕГО ТЕКУЩЕЙ ПЛАТЕЖЕСПОСОБНОСТИ
Еропутова О.А.
К.э.н., доцент кафедры экономики предприятия Донецкого национального университета, Донецк
Abstract
This article is devoted to forecasting the probability of bankruptcy of an enterprise based on an assessment of current solvency. Criteria for identifying the degree of insolvency are considered, and also indicators are calculated and analyzed based on the coefficient method, and relevant conclusions are drawn from the results.
Аннотация
Данная статья посвящена прогнозированию вероятности банкротства предприятия на основе оценки текущей платежеспособности. Рассмотрены критерии идентификации степени неплатежеспособности, а также на основе метода коэффициентов рассчитаны и проанализированы показатели, по результатам сделаны соответствующие выводы.
Keywords: diagnostics, insolvency, ratios, forecasting.
Ключевые слова: диагностика, неплатежеспособность, коэффициенты, прогнозирование.
