CC BY
13
А.В. Богданова, Е.Ю. Коновалова
УПРАВЛЕНИЕ КАЧЕСТВОМ ОБРАЗОВАНИЯ В КОНТЕКСТЕ ОСНОВНЫХ .
Явление глобализации накладывает значимый отпечаток на эти процессы. Россия должна выходить на мировой уровень как по качеству подготовки специалистов в различных областях, так и по использованию современных информационных технологий по всем направлениям и отраслям. Добиться этого можно только скорректировав традиционные подходы к управлению качеством образования в высшей школе, используя инновационные подходы и возможности, которые предоставляет научно-технический прогресс.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Грудина С.И. Рынок труда в условиях глобализации и международная конкурентоспособность // Актуальные проблемы экономики и права. 2011. № 3. С. 14-19.
2. Подгорная А.И. Конкурентоспособность российских предприятий в условиях глобализации экономики и мирового финансового кризиса // Актуальные проблемы экономики и права. 2011. № 3. С. 116-120.
3. Богданова А.В., Коновалова Е.Ю. Управление качеством образования в информационном обществе как актуальная социально-педагогическая проблема // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2012. № 1. С. 15-17.
4. Богданова А.В. Причины появления и характерные особенности управления качеством в вузе // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. 2012. № 4. С. 27-29.
зированные информационно-аналитические системы в аналитической деятельности управления // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2012. №
1. С. 38-41.
6. Илларионов А. Основные тенденции развития мировой экономики в 1950 - 1996 гг. Основы экономики, №10, 1997.
7. Богданова А.В. Формирование информационнокоммуникативной компетентности бакалавров педагогического образования как актуальная социально-педагогическая проблема // Образование и саморазвитие.
2011. Т.4. № 26. С. 79-84.
8. Стандартизация программных средств // Электронный ресурс. Режим доступа http://www.0zd. ru/programmirovanie_kompyutery_i/standatrizaciya_ programmnyx_sredstv.html - свободный.
9. Ярыгин О.Н., Гайманова Т.Г. Формирование и развитие компетентности как эмерджентного свойства профессионального образования // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2012. № 1. С. 77-82.
10. Богданова А.В., Ярыгин А.Н. Эффективность диагностики и системы управления качеством образования в вузе с использованием информационных технологий // Вестник Самарского государственного технического университета. Серия: Психолого-педагогические науки.
2012. № 2. С. 24-31.
11. Ярыгин А.Н., Ярыгин О.Н. Относительное ранжирование интеллектуальных компетентностей с помощью интерактивных парных сравнений // Вектор науки ТГУ. 2011. № 2. С. 413-417.
5. Коростелев А.А., Полторецкий Д.А. Автомати
MANAGEMENT OF THE EDUCATION’ QUALITY FROM VIEW OF THE FUNDAMENTAL
GLOBALIZATION’ CONTRADICTIONS
© 2012
A.V. Bogdanova, candidate of pedagogical sciences, the chief of department of quality management
and optimization of business processes Togliatti State University, Togliatti (Russia)
E.Y. Konovalova, candidate of pedagogical sciences, associate professor of russian and foreign languages
Volga State University of Service, Togliatti (Russia)
Keywords: quality management of education, globalization, the contradictions of globalization, information technology in quality management, imitation modeling, structural approach, structuring processes
Annotation: Globalization it is a continuous process of global integration and unification, covers all spheres of society and has several significant contradictions. It leads to the fact that competition in products and services has become a competition in area of the organization of cooperation and providing a quality education. Quality management of education in the context of the key contradictions of globalization has a number of peculiarities described in this article.
УДК 336.12
ФИНАНСОВЫЕ СТРАТЕГИИ КОМПАНИЙ АГРАРНОГО ПРОИЗВОДСТВА
© 2012
Т.В. Бутенко, кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры менеджмента Одесский региональный институт государственного управления НАДУ, г. Одесса (Украина)
Аннотация: В статье анализируются мировой опыт об определении сущности финансовой устойчивости предприятия, рассматривается система факторов, влияющих на формирование финансовой устойчивости, и формулируется подход к определению и обеспечению финансовой устойчивости компании в условиях нестабильной рынке сегодня.
Ключевые слова: стратегическая стабильность, влияние на финансовую устойчивость компании.
Основною характеристикою кризової економічної нення небажаних наслідків або зведення їх до мінімуму, ситуації в Україні є висока динаміка всіх економічних процесів, що супроводжуються зміною розмірів і організаційно-правових форм підприємств аграрного виробництва, ускладненням їх господарських зв’язків, зміною обсягів, номенклатури й асортименту виробництва, попиту і цін на товари, що виробляються, потреби в основному і оборотному капіталах, появою нових видів ринків, ослабленням впливу держави й соціальною спрямованістю. Невизначеність майбутнього, зумовленого цими чинниками, пов’язана зі значними ризиками.
Тому особливої актуальності набуває стратегічне планування, задачами якого є перспективне бачення умов функціонування, позиціонування підприємства на ринку, що дозволяє не тільки вжити заходів щодо усу-
але и отримати з ситуації певні вигоди.
Проблемам стратегічного управління аграрного виробництва присвячено наукові праці відомих вчених-аграрників: Ю.Лупенко, В.Лебедєва, П.Саблук, М.Дем’яненко, І.Гришова, В. Савчук, І. Бланк, П.Бечко, М. Коробов, В. Пономаренко, А. Поддєрьогін, І. Яремко, Л. Коваленко, І.Крюкова, Т.Шабатура та інші. Приділяли увагу И іноземні вчені: Д. Ван Хорн, Д. Ваховіч, Д. Шима і Д. Сігел, Ж. Рішар, Е. Хелферт та ін.
Аналіз и узагальнення публікаціи за даною проблематикою дозволили зробити висновок про те, що існуючі методичні підходи до формування фінансових стратегіи підприємств в умовах кризи недостатньо розроблені як у теоретичному, так і в практичному аспектах, про що
свідчить відсутність єдиного визначення фінансової стратегії та обґрунтування єдиної послідовності етапів процесу формування фінансової стратегії, принципів його реалізації, методичних рекомендацій щодо здійснення, які б комплексно враховували як кількісні, так і якісні характеристики суб’єкта господарювання щодо використання економічних ресурсів.
Головним інструментом, що забезпечує узгоджену цілеспрямованість діяльності всіх підрозділів аграрного підприємства, є його загальна економічна стратегія. Трактування сутності фінансової стратегії в сучасних умовах відбувається за двома напрямами: у широкому і вузькому розумінні. Американські економісти Р. Кларк, В. Вільсон, Р. Дейнс вважають, що фінансова стратегія окреслює картину розвитку організації в майбутньому, виступає основою для вибору альтернативи, що зумовлює природу і напрям організації фінансових відносин. Вони пов’язують її з фінансовою політикою та плануванням, хоча фінансова політика ґрунтується на детальних, конкретизованих фінансових даних, а стратегія визначає напрям руху організації. Таке трактування фінансової стратегії підтримують і деякі інші вчені, які визначають її “...як довгостроковий курс фінансової політики, розрахований на перспективу, що передбачає розв’язання великомасштабних завдань підприємства ”. Помилковим, на нашу думку, є зарахування фінансової стратегії, як і інших функціональних стратегій, до «плану управління поточною діяльністю окремого підрозділу (виробництво, маркетинг, фінанси, кадри тощо)» , оскільки обмеження управління лише поточною діяльністю суперечить самій сутності стратегії, формування та реалізація якої спрямована на досягнення довгострокових цілей. Призначення фінансової стратегії, на наш погляд, значно ширше, оскільки вона виступає ефективним інструментом перспективного управління усією фінансовою діяльністю організації, підпорядкованого реалізації цілей загального її розвитку в умовах істотних змін макроекономічних показників, системи державного регулювання ринкових процесів, кон’юнктури фінансового ринку і пов’язаної з цим невизначеності.
Гришова І.Ю. визначає фінансову стратегію як систему довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства ... і найбільш ефективних шляхів їх досягнення. [3]. Підпорядкованість фінансової стратегії загальній економічній стратегії враховується в процесі формування системи цілей, які не повинні суперечити одна одній та мають забезпечувати взаємозв’язок всіх видів економічних ресурсів за допомогою балансу доходів і витрат. У рамках стратегії фінансування здійснюється пошук джерел фінансування всіх видів ресурсів, способів використання резервів, вибір механізмів нарощування капіталу для підтримки виробничої, дослідницької, маркетингової та інших стратегій. Основними джерелами фінансування господарської діяльності є фонд накопичення; кошти від додаткової емісії акцій, облігацій; кошти інших підприємств і організацій, що мобілізуються в рамках договорів про спільну діяльність, інших форм горизонтальної, вертикальної та діагональної інтеграції; банківські кредити і позики, державні (пільгові) кредити, виділені в рамках централізованих інвестиційних програм; державні безповоротні капітальні вкладання.
Особливе місце в рамках стратегії фінансування відводиться моніторингу фінансового ринку, аналізу динамічної кон’юнктури і набору переважних форм та умов отримання кредитів, моментів придбання і продажу цінних паперів, вибору різновидів цінних паперів з метою формування портфеля, що повною мірою відповідає в повній мірі стратегічним цілям підприємства.
Враховуючи, що основною метою фінансової стратегії є забезпечення максимізації ринкової вартості підприємства та зростання добробуту його власників, до головних її завдань можна віднести :
- дослідження характеру та закономірностей формування фінансів у ринкових умовах господарювання;
- визначення способів ефективного використання фінансових можливостей підприємства у довготерміновому періоді;
- визначення перспективних напрямів фінансових взаємовідносин підприємства з іншими суб’єктами господарювання, податковими органами, банками, страховими компаніями тощо;
- формування системи ефективного фінансового забезпечення операційної, інвестиційної та інноваційної діяльності підприємства;
- виявлення резервів та мобілізація ресурсів підприємства для найбільш раціонального використання виробничих потужностей, основних фондів та оборотних коштів;
- забезпечення ефективного вкладання тимчасово вільних грошових коштів підприємства з метою отримання максимального прибутку;
- визначення способів проведення успішної фінансової стратегії та стратегічного використання фінансових можливостей, нових видів продукції та підготовки кадрів підприємства до роботи в умовах ринку, їх організаційної структури та технічного оснащення;
- вивчення фінансових стратегічних поглядів ймовірних конкурентів, їхніх економічних та фінансових можливостей, розробка та здійснення заходів по забезпеченню фінансової стійкості;
- розробка та підготовка можливих варіантів формування фінансових ресурсів підприємства та дійового фінансового управління у випадку нестійкого чи кризового фінансового стану підприємства;
- обґрунтування способів виходу з кризи та методів управління за умов кризового стану підприємства тощо.
[4]
Деякі економісти важливим фактором, що впливає на формування фінансової стратегії, вважають потенціал господарюючого суб’єкта у виробничій, фінансовій, трудовій сферах, про наявність якого дозволяє свідчити аналіз внутрішнього середовища.[2,5,7] Темпи зростання обсягу реалізації продукції, організація маркетингу і збуту, рівень витрат, величина і структура активів та пасивів підприємства впливають на його поточну ліквідність і фінансову стійкість, визначають потребу в додатковому фінансуванні, свідчать про рівень його фінансового менеджменту. Розподіл коштів підприємства відіграє велику роль у фінансовій діяльності. Від того, які кошти вкладені в основні та оборотні активи, скільки їх знаходиться у сфері виробництва та обігу, у грошовій чи матеріальній формі, їх співвідношення, багато в чому залежать результати функціонування підприємства. Тому до цих факторів необхідно підходити не тільки з точки зору ресурсного забезпечення, яке розглядає його в статиці, але й аналізувати динаміку, що дозволяє виявляти вузькі місця функцій управління. Проведений аналіз поняття “фінансова стратегія підприємства” дозволяє виділити такі характерні риси: орієнтація на довгостроковий період; цілеспрямованість, що передбачає формування системи фінансових цілей, від досягнення яких залежить успішне функціонування підприємства; органічний взаємозв’язок і підпорядкованість поставлених фінансових цілей загальній економічній стратегії, збалансованість заходів фінансової діяльності за кожною окремою функцією.
Визначення фінансової стратегії як самостійної економічної категорії має розкривати її соціально-економічну сутність та роль, яку вона виконує в процесі стратегічного управління відповідно до сучасних тенденцій соціально-економічних перетворень, для яких характерні процеси гуманізації та соціалізації. Фінансова стратегія підприємства - це орієнтована на перспективу система дій персоналу з ефективного залучення, використання й перерозподілу фінансових ресурсів, спрямована на досягнення фінансових цілей, що забезпечують
17
економічний і соціальний розвиток підприємства.
Важливе значення в посткризовий період розвитку національної економіки має стратегія конкурентної стійкості, яку розглядає в своїх працях Лебедєва В.В. [6] Актуальність цього напряму досліджень пояснюється тим, що фактично на сьогодні немає прикладних моделей системи управління конкурентоспроможністю малих та середніх підприємств АПК України. Потребують подальшого наукового обґрунтування проблеми розвитку факторного аналізу рівня конкурентоспроможності українських товаровиробників та їх науково-технічного, інвестиційного і інноваційного супроводження. [6] Аби не тільки зберегти, але й забезпечити подальший розвиток та високу конкурентоспроможність аграрних підприємств України та Одеської області зокрема, необхідні нові організаційні умови та нові методичні підходи щодо формування системи управління конкурентоспроможністю цих підприємств з використанням найновіших розробок у цій сфері. Недостатньо дослідженими при вивчені стратегічної стійкості залишаються проблеми впливу ризиків, особливо, фінансових на забезпечення фінансової стійкості підприємства, що, безумовно, є стратегічним важелем управління підприємством. Отже, особливе значення в сучасних умовах повинно приділятись забезпеченню фінансової стійкості, що можливо за умов впровадження стратегічних підходів до управління підприємством.
Поняття «стратегічна стійкість» глибше розкриває здатність підприємства не тільки зберігати поточну економічну стійкість за наявності дестабілізуючих факторів, але й досягати стратегічних цілей розвитку [5] На наш погляд, включення в модель управління конкурентною стійкістю доданої цінності дозволяє агрегувати процес створення цінності для клієнта з генеральною метою аграрного підприємства. Ланцюжок створення цінності для підприємств аграрного виробництва складається з наступних елементів: маркетингові дослідження і збут, розробка і впровадження нових продуктів і підвищення якості обслуговування клієнтів.[ 4] Для реалізації генеральної мети ідентифікуються сукупність п елементів ланцюжка. В даному випадку використовуються 4 елемента (рис. 1).
Представлені на рис. 1 елементи Х:й є елементами ланцюжка створення цінності й визначають технологічний ланцюг створення вартості продукту. Ланцюг елементів має послідовний характер впливу і утворює систему реалізації ланцюжка створення цінності для клієнта, що створюється на підприємства, з мірою впливу х:й на генеральну мету Yf.
Створення цінності кожним елементом Х:й визначиться цінністю для клієнта.
Рис. 1. Елементи ланцюжка створення цінності та їх вплив на мету переробних підприємств аграрного сектору (Джерело: дослідження автора)
Для розрахунку економічної ефективності з врахуванням елементів ланцюжка створення цінності пропонуємо наступне вираження:
к ~ —, (1)
де кЕЕ - коефіцієнт економічної ефективності;
х. - значення елементу ланцюжка створення цінності;
V - сукупна додана цінність.
Система оцінки конкурентної стійкості полягає в оцінці економічної ефективності і визначенні впливу доданої цінності на функцію попиту. Це реалізується при визначенні вмісту долі створеної доданої цінності у величині доходу підприємства.
Значення елементів ланцюжка створення цінності і коефіцієнтів їх впливу х . на генеральну мету описуються лінійною моделлю регресійного рівняння, де Y - генеральна мета, а - коефіцієнт, що відображає міру впливу елементу ланцюжка створення цінності на генеральну мету.
Для оцінки економічної ефективності діяльності підприємств аграрної сфери необхідно визначити міру впливу елементів ланцюжка створення цінності на мету підприємства.
В цілях визначення комплексних заходів підвищення конкурентної стійкості необхідно побудувати рівняння регресії, де як чинники виступають елементи ланцюжка створення цінності, а залежною змінною є вартість бізнесу:
У = а + Ь1 х1 + Ь2 х 2 +Ь3 х3 + Ь4 х4, (2)
де У - мета підприємств агропромислового виробництва;
а - постійний коефіцієнт у формулі;
Ь. - коефіцієнт, що відображає ступінь впливу і-го елементу ланцюжка створення цінності на мету;
х . - значення елементу ланцюжка створення цінності аграрних підприємств.
Результат розрахунків коефіцієнта економічної ефективності з даними по чотирьох аграрних
підприємствах Одеської області представлений в табл. 1-3, в яких також наведені значення частки доданої цінності в доході підприємств.
Таблиця 1 - Розрахунок показників економічної ефективності діяльності підприємства ПАТ «Долинка» Одеської області
Дані по елементах ланцюжка створення цінності (ЕЛСЦ) Роки
2006 2007 2008 2009 2010
1. Витрати на маркетингові дослідження, тне. ірн. 280,0 220,0 680,0 890,0 930,0
2. Витрати на збут; тне. грн. 12,4 17,8 88,3 137,1 140,0
3. Розробка та впровадження нових послуг, тне. грн. 0,0 0,0 0,0 8,8 9,0
4. Підвищення якості обслуговування клієнтів, тне. грн. 0,0 50,0 90,0 100,0 120,0
5. Сукупна додана цінність, тне. грн. 292,4 287,8 878,3 1135,9 1199,0
б. Додана вартість, тистрн. 2012,0 2018,2 2336,4 2140,6 2412,8
7. Доход від реалізації, тне. грн. 7329,7 10232,0 13939.9 17914,3 18436,3
8. Доля доданої цінності у обсязі послуг 0,040 0,028 0,063 0,063 0,065
9. Коефіцієнт економічної ефективності 0.145 0.143 0,376 0,393 0,497
109,27391х2+
Для ПАТ «Долинка» рівняння регресії має наступ ний вигляд:
Y = 9196,7358 +11,507258х +
83,409146х3+ 32,435708х4 (3)
При збільшенні доданої цінності на 1 тис. грн. елемент „Маркетингові дослідження” збільшить вартість підприємства на 11,51 грн., елемент „Витрати на збут” збільшить на 109,27 грн., „Розробка та впровадження нових послуг” збільшить на 83,41 грн., „Підвищення якості обслуговування клієнтів” збільшить на 32,44 грн. Для аналізованої сукупності коефіцієнт детермінації склав 0,90, що свідчить про тісний зв’язок між явищами.
Для ППСП „Біла Акація” рівняння регресії має наступний вигляд:
Y=2124,11 + 198,18х1+ 575,41х2 - 1698,54х+ 105,02х4 (4)
При збільшенні доданої цінності на 1 тис. грн. елемент „Маркетингові дослідження” збільшить вартість підприємства на 198,18 грн., елемент „Витрати на збут” збільшить на 575,41 грн., елемент „Розробка та впровадження нових послуг” зменшить вартість підприємства на 16983,54 грн., елемент „Підвищення якості обслуговування клієнтів” збільшить на 105,02 грн. Для аналізованої сукупності коефіцієнт детермінації склав
0,91, що свідчить про свідчить про тісний зв’язок між
явищами.
Таблиця 2 - Розрахунок показників економічної ефективності діяльності підприємства ППСП „Біла Акація” Одеської області
Для ТОВ „Золота нива” рівняння регресії має наступний вигляд:
Y=-173478,45+305,93x1+26,45x2-917,71x3-213,52x4 (5)
Таблиця 3 - Розрахунок показників економічної ефективності діяльності підприємства ТОВ „Золота нива” Одеської області
При збільшенні доданої цінності на 1 тис. грн. елемент „Маркетингові дослідження” збільшить вартість підприємства на 305,93 грн., елемент „Витрати на збут” збільшить на 26,45 грн., „Розробка та впровадження нових послуг” зменшить на 917,71 грн., „Підвищення якості продукції” зменшить на 213,52 грн.
Для аналізованої сукупності коефіцієнт детермінації склав 0,99, що свідчить про тісний зв’язок між явищами.
Для ТОВ „Примор’я” рівняння регресії має наступний вигляд:
Y=-29967,11+9,47x1+ 7691,43х2 -704,90х3 -6,89х4 (6)
Таблиця 4 - Розрахунок показників економічної ефективності діяльності підприємства ТОВ „Примор’я” Одеської області
При збільшенні доданої цінності на 1 тис. грн. елемент „Маркетингові дослідження” збільшить вартість підприємства на 9,47 грн., елемент „Витрати на збут” збільшить на 7691,43 грн., елемент „Розробка та впровадження нових послуг” зменшить на 704,90 грн., елемент „Підвищення якості обслуговування клієнтів” зменшить на 6,89 грн.
Для аналізованої сукупності коефіцієнт детермінації склав 0,99 - що свідчить про тісний зв’язок між явищами.
Запропонований нами підхід дозволяє поєднати стратегічне управління з метою аграрного підприємства та з технологічним циклом створення продукту. Результатами впроваджених елементів стратегії аграрних підприємств є зміна орієнтованості менеджменту підприємств на цінність і акцентування уваги на процесах тих, що її створюють
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Аакер Д. Стратегическое рыночное управление. / Д. Аакер 7-е изд.; Питер. : 2007. - 496 с.
2. Бланк И.А. Антикризисное финансовое управление предприятием. / И.А. Бланк - К. : „Ника-Центр”, 2006.- 672 с.
3. Гришова І.Ю. Стратегія фінансової стабілізації переробних підприємств / І.Ю. Гришова // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. Серія: Економіка. - Умань, 2006. - Випуск 63. - С. 216 -221.
4. Гришова І.Ю. Стратегічні завдання фінансової політики аграрних підприємств / І.Ю. Гришова // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету. Економічні науки. - Мелітополь : Вид-во Мелітопольська типографія «Люкс», 2010. -№3 (11). - С. 161-165.
5. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. / А.В. Войчак - К. : КНЕУ, 1996. - 254 с.
6. Стоянова-Коваль С.С. Оцінка потенціалу аграрної сфери до галузевих структурних зрушень в контексті світових тенденцій / С.С.Стоянова-Коваль // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. Науковий журнал. 2010. №1. С.36-43
7. Лебедєва В.В. Управління конкурентною стійкістю аграрних підприємств./ В.В.Лебедєва// Наукові праці Полтавської державної аграрної академії.Вип.2.
- Т.1- Полтава ПДАА.- 2012. - С.139-145
8. Гришова І.Ю. Методичний інструментарій фінансового потенціалу переробних підприємств АПК. Актуальні питання розвитку сучасної економіки: колективна монографія. Частина 2. / І.Ю. Гришова / ред. О.О. Непочатенко, Ю.О.Нестерук. - Умань: Видавець «Сочинський», 2011. - С. 94-104.
Дані по елементах ланцюжка створення цінності (ЕЛСЦ) Роки
2005 2006 2007 200S 2009
1.Витрати на маркетингові дослідження, тис. гри. 230,0 200,0 480,0 590,0 830,0
2. Витрати на збут, тне. грн. 4,4 4,5 4,8 5,1 5,4
3. Розробка нових послуг тис. грн. 2,0 2,3 4,2 7,8 9.0
4. Підвищення якості обслуговування клієнтів, тис. грн. 9,0 50,0 190,0 100,0 550,0
5. Сукупна додана цінність, тис. грн. 245.4 256.8 679.0 702.9 2097,3
6. Додана вартість, тне. грн. 1641,7 1951,7 2335,1 2966,0 2879,3
7. Доход від реалізації, тне. грн. 4581,5 4572,4 7227,0 8659,0 9291,0
8. Доля доданої цінності у обсязі послуг 0,103 0,039 0,104 0,105 0,120
9. Коефіцієнт економічної ефективності 0,149 0,1114 0,4734 0,3925 0,3754
Дані по елементах ланцюжка створення цінності (ЕЛСЦ) Роки
2006 2007 2008 2009 2010
1.Витрати на маркетингові дослідження, тне. грн. 20,0 20,0 30,0 42,0 48,0
2. Витрати на збут, тне. грн. 1,2 2,4 2,5 2,9 2,1
3. Розробка нових продуктів і послуг тис. грн. ОД 0,3 0,2 0,8 0,7
4. Підвищення якості обслуговування клієнтів, тис. грн. 9,0 20,0 30,0 35,0 44,0
5. Сукупна додана цінність, тис. грн. 30,3 41,7 61,7 79,7 94,8
б. Додана вартість, тис,щн. 2923,6 4676,7 7909,7 9767,0 10105,8
7. Доход від реалізації, тис. грн. 3305,3 4811,3 8070,7 10185,0 12028,8
8. Доля доданої цінності у обсязі послуг 0.402 0.612 0,636 0,273 0,277
9. Коефіцієнт економічної ефективності 0,010 0,010 0,007 0,008 0,009
Дані по елементах ланцюжка створення цінності (ЕЛСЦ) Роки
2006 2007 2008 2009 2010
1 .Витрати на маркетингові дослідження, тне. грн. 30,0 43,0 38,0 42,0 46,0
2. Витрати на збут, тис. грн. 6,4 6,7 6,9 7,1 7,4
3. Розробка нових послуг тне. грн. 0,0 0,0 0,0 5,8 9,0
4. Підвищення якості продукції, тис. ірн. 0,0 50.0 67,0 66.0 65,0
5. Сукупна додана цінність, тне. грн. 36.4 99,7 111.9 120.9 127,4
б. Додана вартість, тне,грн. 2104.4 2086,0 2069,1 2962,8 2892,2
7. Доход від реалізації, тне. грн. 3113,6 3344,5 4331,4 5680,7 4785,8
8. Доля доданої цінності у обсязі послуг 0,432 0,430 0,418 0,376 0,375
9. Коефіцієнт економічної ефективності 0,017 0,048 0,054 0,041 0,044
ФІНАНСОВІ СТРЕТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
© 2012
Т.В. Бутенко, кандидат економічних наук, старший викладач кафедри менеджменту Одеський регіональний інститут державного управління НАДУ, м. Одеса (Україна)
Анотація: У праці проаналізовано вітчизняний досвід щодо визначення фінансової стійкості підприємства, вивчено систему факторів впливу на формування фінансової стійкості та сформовано підхід до визначення та забезпечення фінансової стійкості підприємства в сучасних умовах мінливого ринкового середовища.
Ключові слова: стратегічна стійкість, фактори впливу на фінансову стійкість підприємства.
FINANCIAL STRATEGIES OF AGRARIAN ENTERPRISES
© 2012
Т.У. Butenko, candidate of Economic Sciences, Senior Lecturer, Department of Management
Odessa Regional Institute of Public Administration, Odessa (Ukraine)
Annotation: This article analyzes the world’s and domestic’s experience of a definition the essence of a financial stability of the enterprise, examines the system of factors influencing the formation of financial stability and formed the approach to defining and securing the financial stability of companies in a volatile market today.
Keywords: strategic stability, impacts on the financial stability of the company
