CC BY
34
УДК 338.51
Лащак В.В., к.е.н., доцент (lashchak@ukr.net) ©
Буковинсъкииутверситет, м. Чертвщ
Ф1НАНСОВ1 ВАЖЕЛ1 ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СПОЖИВЧИХ Ц1Н
Споживч1 цти перебуваютъ як об'ект регулювання на nepemuni реального i монетарного cexmopie економжи. Бюджетт та грошово-кредитт важел1 вплыву утворюютъ самосттний комплекс у cmpyKmypi цто-регуляторного мехатзму з характерными специф1чними формами впливу на об'ект регулювання i залежно eid точки прикладення ïx можна подшити на прям1 та опосередковат. Бюджетт важел1 задтютъся переважно адмшстративним методом, монетарт стосуютъся бшъшою м1рою тих cyô'eKmie господарювання, яю використовуютъ для ceoeï дгялъностг послуги банкгвсъких, кредитних та тших фтансових установ, de eapmicmb послу г формуетъся, переважно, nid впливом ринкових чиннитв. Здтснене дослгдження показуе, що при прямт diï фтансових важел1в державного регулювання вплив в1дбуваетъся на структурт елементи цш, що мае початково мжроекономгчне спрямування, при опосередковати diï вплив здтснюетъся через змту doxodie cyô'eKmie господарювання, i мае MaKpoeKOHOMÎ4HUÙ характер.
Ключов{ слова: cnoжuвчi цти, бюджетт та монетарт вaжeлi впливу, мехатзм цтоутворення, державне фтансоверегулювання.
Постановка проблеми. Дослщити сутшсть юнуючих фшансових важел1в державного регулювання споживчих цш з метою ефективного виконання економ1чних завдань та цшей держави.
Анал1з останшх дослщжень та публжацш. Мехашзм регулювання цш, в межах якого розглядаеться використання фшансових важел1в впливу, побудований на ochobî двох основних концепцш державного регулювання економжи: Teopiï Дж.М. Кейнса [1] та монетарно! Teopiï M. Фрщмена [2]. У межах цих концепцш та 1хнього поеднання написано ряд наукових роб1т такими вченими, як Пол Семюелсон[3], Пшшко B.C. Мединська Т.В. [4], Литвиненко Я.В.[5], Артус М.М. [6], Шкварчук Л.О.[7], Дьяченко В.П. [8]. Однак вони не здшснили градацш та не дослщили в повному об'ем1 бюджетно-монетарш заходи регулювання цш залежно вщ точки прикладення.
Метою дослвдження е дослщження дп та впливу на об'ект регулювання фшансових важел1в державного регулювання споживчих цш залежно вщ точки прикладення.
Ochobhî результати дослщження. Споживч1 цши та цши в цшому перебувають як об'ект регулювання на перетиш реального i монетарного ceKTopiB економ!ки. Цшове вираження економ1чних благ, що створюються пщприемствами у виробничш та невиробничш сферах, зумовлюе ïx тюний зв'язок з параметрами д1яльност1 реального сектора, а грошове вираження цши
© Лащак В.В., 2014
24
робить И залежною вщ тенденцш розвитку фшансового сектора, що, вщповщно, впливае на цшову динам1ку. Тому зрозумшо, що бюджетш та грошово-кредитш важел1 впливу утворюють самостшний вагомий комплекс у структур! цшо-регуляторного мехашзму з характерними специф1чними формами впливу на об'ект регулювання. Заходи фшансово! пол1тики держави в цшому здатш д1яти та впливати на структуру цш товарного ринку як в короткостроковш, так \ довгостроковш перспектив! залежно вщ поставлених цшей [9].
Бюджетно-монетарш заходи регулювання цш залжено вщ точки прикладення подшяють на прямо! та опосередковано! (табл. 1). Пряма д1я на об'ект спостер1гаеться тод1, коли при змш1 кшьккного значения шструменту впливу безпосередньо змшюеться розм1р тих чи шших структурних елеменгав цши, а вщповщно - \ р1вень цши в цщому. Так1 важел1 як непрям! податки, сформован! у банмвськш систем! вщсотков1 ставки за кредитами, е складовими соб1вартост1 продукцп та виступають як зовшшш чинники впливу на суб'ект господарювання, здатш коригувати р1вш ¿ндивщуальних витрат пщприемств, а в результат! \ цшу продукцп. Характерним е те, що бюджетш шструменти запроваджуються в дш переважно адмшютративними методами \ е обов'язковими до виконання законодавчо передбаченим перелжом суб'екпв господарювання. Монетарш заходи впливу на цши стосуються бшьшою м1рою тих суб'ект1в господарювання, яю широко використовують для свое! господарсько! д1яльност1 послуги банювських, кредитних та шших фшансових установ, де варткть 1хшх послуг формуеться, переважно, пщ впливом ринкових чинниюв. Суб'екти господарювання для здшснення свое! д1яльност1 можуть взагал1 не використовувати кредитш ресурси, опираючись на власш швестицшш ресурси, тод1 вщповщно вплив на соб1вартють вщсоткових ставок за кредитами буде зведений до мммуму. Можна констатувати що монетарш чинники цшоутворення мають суто економ1чний характер \ охоплюють тшьки певне коло суб'ект1в господарювання.
Таблиця 1
Градащя бюджетних 1 монетарних важел1в впливу на регулювання цш
Види заход1в Бюджетш важел1 Монетарш важел1
Заходи прямого впливу - непрям! податки; - внески до щльових фонд1в; - субсидо на виробництво продукцп - в1дсотков1 ставки за кредитами; - варпсть послуг фшансово-кредитних установ
Заходи опосередкованого впливу - прям1 податки; - видатки з бюджету на шдтримання попиту; - варпсть обслуговування державного боргу - динамжа грошово! маси; - змша валютного курсу; - споаб покритгя бюджетного дефщиту
Методи ди на цши Переважно адмшстративш Переважно економ1чш
Споаб запровадження Директивне встановлення Переважно ринкове формування
25
При прямому вплив1 на цши регульоваш структурш елементи входять до складу соб1вартост1 продукци вщповщно до прийнятих вимог законодавства ведения господарського обл1ку, або включаються до складу валового доходу суб'екта господарювання за системою податкового облжу. Найбшьш впливовими важелями ди на цши е бюджетш регулятори, при тому що вплив на цши не е основною метою 1хньо! ди, а швидше вторинною, вони служать фюкальним засобом поповнення Державного бюджету [10]. Непрям! податки виступають певною надбавкою до цш реал1зацп I е для виробниюв додатковим елементом витрат, який покриваеться коштами покупщв при придбанш товар1в. Субсидування виробництва продукт1в харчування може здшснюватись через мехашзм вщшкодування з Державного бюджету певним пщприемствам кошт1в, направлених на покриття поточних збитюв пщприемств, полшшення 1х фшансового становища шляхом поповнення оборотних кошт1в або компенсацп окремих витрат, на сьогодш в економщ Украши такий регуляторний вплив е не дуже поширеним явищем. Основна причина полягае в обмеженш можливост1 видатково! частини бюджету, а також в тому, що такий регулятор не може виконувати адресне цшьове призначення. Якщо податки та шш1 платеж! мають додатнш вектор впливу на агрегований р1вень цш, то субсидування мае протилежний напрям. Обчислення чистого бюджетного впливу можна здшснити, отримавши р1зницю м1ж зазначеними вище платежами до бюджету та субсид1ями, в результат! визначаеться, з одного боку, сумарний вплив прямих бюджетних важел1в впливу на цши в економщ1, з шшого, — стутнь розвитку перерозподшьчих процеав, яю здшснюються через канали оподаткування I дотування продукци р1зних галузей.
Прямий вплив на р1вень цш справляють також деяк1 монетарш важел1 впливу, зокрема, вщсоткова ставка за кредитами, отриманими суб'ектами господарювання, вартють послуг фшансово-кредитних установ, банк1в, страхових I л1зингових компанш, швестицшних фонд1в тощо. Зв1сно що найбшьш вщчутний вплив на р1вень цш у р1зних галузях економжи здшснюе вщсоткова ставка як вартють позичених кошт1в, залучених пщприемствами реального сектора для поповнення об1гових кошт1в та здшснення катталовкладень. У перюд кризових явищ та нестабшьност1 цши грошей як кашталу, цшоутворення на товарному ринку потерпае вщ дорогих кредитних ресуршв, виступаючи заручником шфляцшних оч1кувань. Як наслщок таких оч1кувань - формування банками короткотермшових та дорогих кредитних портфел1в, що у свою чергу, призводить до здорожчання продукци, вироблено! з залученням для здшснення господарсько! д1яльност1 таких кредитних ресуршв. В цшому, висока цша кредиту стримуе його широке використання суб'ектами господарювання, гальмуе швестицшш процеси, що за ланцюговою реакщею зижуе темпи економ1чного розвитку.
Якщо розглядати вщсоткову ставку на кредитш ресурси через призму впливу на цшоутворення, то природа И походження швидше мае характер економ1чний, шж адмшктративний, вона формуеться на ринку позичкових кошт1в пщ д1ею попиту I пропозици на тимчасово вшьш грошов1 ресурси.
26
Суб'екти господарювання, здшснюючи свою виробничу д1яльшсть, перюдично стикаються з потребою залучати у користування додатков1 кошти, тим самим формуючи поряд з шшими суб'ектами економ1чно! системи попит на кредитш ресурси. В структур! р1вноважно-ринкового мехашзму шшим компонентом, що визначае р1вень процентно! ставки { впливае на ринкову р1вновагу, е пропозищя позичкових кошт1в, яка утворюеться завдяки заощадженням економ1чних суб'екпв I акумулюеться фшансово-кредитною системою. Бщшсть та певна недов1ра до банк1всько! системи суб'ект1в господарювання та домашшх господарств створюе брак пропозици тимчасово вшьних кошт1в, що значною м1рою впливае на високий р1вень вщсоткових ставок на в1тчизняному кредитному ринку. 3 одного боку, висок1 вщсотков1 ставки здорожчують продукцш нацюнального виробництва, а з шшого, — здешевлюють вироби тих пщприемств, як1 обходяться у виробничому процес1 без залучення додаткових кошт1в, стримуючи таким чином використання кредитних ресурав в господарськш д1яльностг Така ситуащя не е типовою для розвинутого товарно-грошового господарства, вщсутшсть та висока варткть кредитних ресурЫв негативно впливае на загальноеконом1чний стан держави. Досвщ багатьох держав пщказуе, що включения суми пом1рних вщсоткових виплат за кредитами до соб1вартост1 продукци (або на макрор1вш — до вартост1 нацюнального продукту) не е однозначно тшьки здорожчуючим фактором. За допомогою кредитних ресурЫв прискорюеться кругооб1г сукупного кашталу, що сприяе пщвищенню норми прибутку безпосередшх виробниюв продукцп.
Опосередкований регуляторний вплив на цшоутворення за допомогою бюджетно-монетарних важел1в впливу здшснюеться через змши в доходах суб'екпв економ1чно! системи. Отриманий в результат! господарсько! д1яльност1 дохщ формуе сукупний попит на товари та послуги, вироблеш в самш держав! чи ¿мпортоваш ззовш. Вщмшшсть бюджетних I монетарних важел1в впливу на р1вень сукупного доходу, а через нього — на сукупний попит I агрегований р1вень цш, полягае у наступному. Отримаш власниками виробничих ресуршв доходи, у результат! первинного розподшу национального доходу, в подальшому перерозподшяються через бюджетну систему. Дохщ домашшх господарств формуеться теля сплати ними прямих податюв та отримання бюджетних трансферов, оскшьки сума податюв е значно бшьшою вщ суми трансферов, споживчий попит скорочуеться на величину чистих прямих податюв. Це, в свою чергу, впливае на швестицшш можливосО домашшх господарств, тобто попит пщприемств на швестицшш ресурси також перебувае у зворотнш залежносп вщ розм1ру прямого оподаткування доход1в населения.
На вщмшу вщ споживчого та швестицшного попиту населения та пщприемств, збшьшення прямого податкового навантаження викликае зростання попиту держави на фактори виробництва та кшцеву продукцш реального сектора. Таке зростання можливе тшьки до пев но! межг Так, згщно з кривою Лаффера надм1рне податкове навантаження гальмуе розвиток
27
економжи та пщривае стимули до продуктивно! господарсько! д1яльност1, заганяючи в тшь частину виробництва.
Отже, вплив опосередкованих бюджетних важел1в на макроеконом1чний р1вень цш слщ розмежовувати залежност1 вщ тривалост1 перюду, впродовж якого вщбуваеться такий вплив. Так, в короткостроковому перюд1 змша ставок прямого оподаткування та сум державних трансферов впливають на перерозподш кошт1в м1ж приватним сектором I державним сектором, змшюючи структурний сукупний попит I в юнцевому результат! споживч1 цши, розширюючи чи зменшуючи ринки товар1в. У довгостроковш перспектив! за допомогою бюджетного перерозподшу держава опосередковано впливае на цши через мехашзм змши сукупно! пропозици, вщставання яко! вщ сукупного попиту впливае на пщвищення загального р1вня цш, I навпаки.
Непряма д1я монетарних важел1в впливу на цшоутворення характеризуеться переважно шляхом змши кшьюсного показника грошово! маси, що перебувае в об1гу. Цши як грошовий екв1валент затрат, понесених у процес1 виробництва та реал1заци продукци, динам1зуються з1 швидкктю, наданою темпами зростання грошово! маси та вщкритютю I адекватшстю канал1в трансформаци монетарних ¿мпульЫв в реальний сектор економжи. Шоки сукупного попиту, що виникли внаслщок вщносних змш грошово! маси шдиферентно! щодо джерел його походження, при лаговому вщставанш сукупно! пропозици вщ таких змш, пояснюють дш макроеконом1чного мехашзму цшових коливань, створюючи пщгрунтя для державного регулювання цш з застосуванням важел1в грошово-кредитно! пол1тики центрального банку держави.
Вщокремлений розгляд валютного курсу як монетарного важеля опосередкованого впливу на цшоутворення пояснюеться наступними обставинами. По-перше, валютний курс впливае на соб1вартють продукци, яка виробляеться за участю виробничих складових закордонного походження. Подруге, пщтримка обмшного курсу нацюнально! валюти пов'язана ¿з здшсненням штервенцшних заход1в центральним банком на валютному ринку, спричиняючи при значних обсягах кутвльпродажу валюти вплив на цши аналопчний впливу грошово! маси. По-трете, на р1вш внутршшх цш вщкрито! економжи обов'язково вщобразиться змша цш ¿мпортованих товар1в, спричинена коливаннями обмшного курсу нацюнально! валюти. По-четверте, курсов! оч1кування, «пщ1гр1вають» оч1кування шфляцшш, стимулюючи висхщну цшову динам1ку пропозици. Ефективне використання курсового важеля впливу при регулюванш макроеконом1чного р1вня цш е непрямим динам1чним засобом впливу, при застосуванш якого слщ враховувати також вплив динамжи валютного курсу на цшов1 коридори певних товарних груп, де вщносна варткть ¿мпортованих вироб1в, що конкурують на в1тчизняному ринку, може ввдграти роль домшуючого фактора в цшоутворювальних процесах. В цшому за характером походження сучасш мехашзми курсоутворення е ринковими, нав1ть коли у формуванш фжсованого обмшного курсу бере активну участь центральний банк як учасник валютного ринку, тому що пщтримка валютно!
28
позици на певному piBHi досягаеться за допомогою штервенцшного впливу на шоземну валюту.
Дефщит Державного бюджету у первинному походженш як перевищення витрат над доходами не створюе безпосереднього тиску на цшову ситуацш i не може вважатися регуляторним важелем цшоутворення. Що стосуеться бюджетоутворюючих складових, то залежност1 вщ метод1в, якими покриваеться дефщит, проявляються Ti чи iHmi регуляторш властивостг У випадку, коли дефщит бюджету держави компенсуеться кредитами центрального банку, змушуючи його проводити грошову емкш, вплив на цши здшснюватиметься динам1чними засобами через приркт грошово! маси в оборот!. У випадку, коли уряд для покриття дефщиту здшснюе позики на внутршньому грошовому ринку шляхом емки державних цшних nanepiB, ринок буде реагувати на додатковий грошовий попит пщвищенням вщсотково! ставки на кредити пщприемствам реального сектора економжи, в свою чергу варт1сть кредитних pecypciB лягае в структуру соб1вартост1 товарно! продукци, яка виробляеться з використанням таких pecypciB. У випадку, коли для покриття бюджетного дефщиту використовуються кошти, залучеш за межами держави на зовшшшх фшансових ринках чи у м1жнародних фшансових оргашзацш, спочатку на цшову ситуацш д1е пщвищений курс нацюнально! валюти, викликаний залученням pecypciB, здешевлючи ¿мпортш товари, а при погашенш зовшшньо! заборгованосО вщбуваеться зворотнш рух валютних кошт1в через скуповування шоземно! валюти в експортер1в на внутршньому ринку центральним банком. На першому eTani спостеркаеться стримуючий ефект на цши вщ руху валютних потсшв, тод1 як на другому грошова маса збшьшуеться, провокуючи шфляцшш оч1кування та пщвищення цш.
Висновок. Отже, фшансов1 важел1 державного регулювання споживчих цш включають в себе бюджетш та монетарш важел1, як1 використовують для прямо1 та опосередковано! дп на р1вень, структуру i динам1ку цш в економщг При прямш дп вплив вщбуваеться на структурш елементи цш, що мае початково м1кроеконом1чне спрямування, при опосередкованш дп вплив здшснюеться через змшу доход1в суб'екОв господарювання i мае макроеконом1чний характер. В умовах трансформацп економ1чно! системи в напрямку максимально! вщмови вщ адмшктративного впливу на процес досягнення щново! стабшьност1 в кра!ш, найбшьш доцшьно застосовувати бюджетш та монетарш важел1 впливу опосередковано! дп.
Л1тература
1. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1978. — 476 с.
2. Фридман М. Количественная теория денег / Пер. с англ. — М.: Эльф пресс, 1996. — 131 с.
3. Семюелсон Пол А., Нордгауз Вшьям Д. Макроекономжа: Пер. з англ. — К.: Основи, 1995. — 544 с.
4. Пшшко B.C., Мединська Т.В. Цши i цшоутворення : навч.-метод.пошб. / В.С.П1н1шко, Т.В. Мединська - Льв1в, 2009. - 56 с.
29
5. Литвиненко Я.В. Сучасна полггика цшоутворення : навч. noci6. /Я.В. Литвиненко - К. : Вид. центр МАУП, 2010. - 212 с.
6. Артус М.М. Формування мехашзму цшоутворення в умовах ринково! економши / М.М. Артус - Тернопшь, 2010. - 54 с.
7. Шкварчук Л.О. Цшоутворення : пщручник / Л.О. Шкварчук -К.:Кондор. - 2008. - 460с.
8. Научные основы планового ценообразования: теория и методология / Под ред. В.П.Дьяченко. — М.: Наука, 1968. — 328 с.
9. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. — М.: Соцэкгиз, 1962. — 684 с.
10. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения / Соч. — Т.1. — М.: Госполитиздат, 1955. — 360 с.
Аннотация
Потребительские цены находятся как объект регулирования на пересечении реального и монетарного секторов экономики. Бюджетные и денежно-кредитные рычаги влияния образуют самостоятельный комплекс в структуре ценообразования регуляторного механизма с характерными специфическими формами воздействия на объект регулирования и в зависимисти от точки приложения их можно разделить на прямые и косвенные. Бюджетные рычаги задействуются преимущественно административным методом, монетарные касаются в большей степени тех субъектов хозяйствования, которые используют для своей деятельности услуги банковских, кредитных и других финансовых учреждений где стоимость услуг формируется преимущественно под влиянием рыночных факторов. Проведенное исследование показывает что при прямом воздействии финансовых рычагов государственного регулирования воздействие происходит на структурные элементы цен, что изначально имеет микроэкономическое направления, при опосредованном влиянии осуществляется изменение доходов субъектов хозяйствования, и имеет макроэкономический характер.
Ключевые слова: потребительские цены, бюджетные и монетарные рычаги влияния, механизм ценообразования, государственное финансовое регулирование.
Summary
Consumer prices are object of regulation at the intersection of the real and monetary sectors. Budgetary and monetary levers form a separate complex in the pricing structure of the regulatory mechanism characteristic of specific forms influence the object of regulation and, depending on the point of application of them can be divided into direct and indirect. Budgetary instruments are utilized mainly by administrative , monetary relate to a greater degree of economic subjects who use services to business banking, credit and other financial institutions where the cost of services is formed mainly influenced by market factors. The research shows that when the direct actions of state regulation of financial leverage effect occurs in structural
30
elements price that is initially microeconomic orientation, with actions mediated effect through change in household businesses , and has a macroeconomic nature.
Key words: consumer prices, fiscal and monetary levers, pricing mechanism, public finance management.
Рецензент - к.е.н., доцентПоперечний C.I.
31
