CC BY
268
Сьогодн добровiльне медичне страхування розвива-еться головним чином за рахунок юридичних oci6. Великi корпорацп стають основними клieнтами страхових ком-панiй, обсяги добровiльного медичного страхування фь зичних осiб значно менший. Згiдно статистичних даних обсяги страхових премм зростали протягом дослщжува-ного перюду. Наприклад, страховi виплати страховой' компанiï Провiдна у 2010 роц становили 94 млн. грн., а у 2012 роц уже 126,2 млн. грн. Страховi виплати таких компанм, як СГ lллiчiвське та АХА Страхування навпаки знижувались. Проте, тенден^я стабтьного зростання страхових премм за договорами добровiльного медичного простежуеться одночасно iз зростанням валових страхових виплат. Рiвень виплат за даним видом страхування е досить високим, у таких компаыях, як Провщна та АСКА вш у 2010 роцi перевищив 100%.
Також необхщно вiдмiтити, що доля громадян, як мають полюи добровiльного медичного страхування в Укра'ш протягом всього дослiджуваного перiоду не пе-ревищувала позначки у 6%, тому цей ринок е дуже пер-спективним, а концентрацiя ринку висока, страховi пла-тежi зосереджен в руках найбiльший страховикiв.
Висновки. Отже, страховий ринок Укра'ни розвива-еться, але перспективи його зростання ще досить висо-кi. На шляху свого розвитку страховий ринок зуст^ча-еться з низкою проблем, серед яких ризький рiвень страхово' культури та обiзнаностi населення в наявних страхових продуктах в Укра'ш, тому випадки шахрайст-ва та порушення i правил страхування з обох сторЫ як страховика так й страхувальника мають мюце. З огляду на це маркетинг^ пщроздти страхових компанiй мають проводити навчальн на iнформацiйнi заходи для наявних та потенцшних клiентiв, Ыформувати населення за допомогою засобiв масово' iнформацiï. Також iснують проблеми з ктькютю висококвалiфiкованих
А. Сабирова, ассист.
КНУ имени Тараса Шевченко, Киев
спе^алю^в зi страховой' справи, що мають сучасн тео-ретичш знання, практичнi навички та достатшй досвiд.
Не слiд забувати про загальнодержавн проблеми, що затримують розвиток страхового ринку тага, я поль тична та економiчна нестабiльнiсть, низький рiвень платоспроможностi населення, вiдсутнiсть ефективноТ законодавчоТ бази.
Список використано! л1тератури
1. 1нформац1я про стан I розвиток страхового ринку Укра'ни 20072012 рр. [Електронний ресурс] // Нацюнальна ком1с1я, що зд1йснюе державне регулювання у сфер1 ринк1в фшансових послуг [сайт]. - Режим доступу: http://nfp.gov.ua/conient/informaciya-pro-stan-i-rozvitok.html.
2. Журавка О.С. Вплив шоземного капталу на розвиток страхового ринку Укра'ни // Науково-теоретичний журнал Хмельницького економiч-ного ушверситету "Наука й економка". - 2008. - №1 (9). - С.277-286.
3. Чеберяко О. В. Сегмента^я страхового ринку // Вюник Ки'всь-кого унiверситету. Серiя: Економiка. - 2007. - Вип. 94-95. - С. 80 - 83.
4. Онищенко В.П. Рiвень страхових виплат як показник розвитку страхового ринку Укра'ни / В.П. Онищенко, О.В. 1^мчук // Вюник Черш-пвського державного технологiчного унiверситету. - 2010. - № 43. -С.156-163.
5. Рейтинги страховий компашй Укра'ни [Електронний ресурс] // Форшшурер: [сайт]. - Режим доступу: http://forinsurer.com/ratings/nonlife.
6. Базилевич В.Д. Новин тенденцп та протирiччя на страховому ринку Укра'ни // Вюник Ки'вського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка. Економка. - 2012. - № 133. - С. 5-8.
7. Гаманкова О.О.Страховий ринок Укра'ни у глобальному страховому простер / О.О. Гаманкова, В. К. Хлiвний // ФЫанси Укра'ни. -2012. - N5. - С. 58-67.
8. Павленко О. Укра'нський страховий ринок: можливост фЫан-сування росту // ФЫансовий ринок Укра'ни. - 2009. - №3. - С.11-12.
9. Пкус Р.В. Теорiя та практика ппотези ефективного ринку /Р.В. Пкус, А.О. 1гнатюк// Вюник Ки'вського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка. Серiя "Економка". - 2013. - № 135. - С. 5-7.
10. Ротова Т.А. Страхування: [Навчальний поЫбник] / Т.А. Ротова - К.: Ки'вський нацюнальний торговельно-економiчний унiверситет, 2006. - 334 с.
11. Соболь Р.Г. Формування й становлення страхового ринку в Укра'ш // Державне будiвництво. - Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.Ua/e-book/db/2008-1/doc/1/07.pdf
Надшшла до редакцм 04.02.14
МАРКЕТИНГОВАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СТРАХОВОГО РЫНКА УКРАИНЫ
Исследовано современное состояние страхового рынка Украины в посткризисный период, проведено сравнение с докризисным. Рассмотрены основные тенденции развития страхового рынка. Исследованы показатели страховых премий, страховых выплат и уровня страховых выплат среди ТОП 10 страховых компаний по видам страхования.
Ключевые слова: страховой рынок, страховой маркетинг, страховая премия, страховая выплата.
А. Sabirova, assistant
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
MARKETING CHARACTERISTICS OF INSURANCE MARKET IN UKRAINE
The current state of the insurance market of Ukraine in the post-crisis period, by comparison with the pre-crisis was investigated in the paper. The insurance market in the pre-crisis period grew rapidly, but was unable to withstand the economic crisis and suffered a crushing blow. The economic crisis of 2008-2009 led to a decrease of the demand for financial services in general and insurance services in particular. The lack of development of the insurance market created high barriers for responding and adapting to changes that occurred during the crisis. Keywords: insurance market, insurance marketing, insurance premium, insurance payment.
УДК 368.914
JEL G23, ^5
Г. Хемш, асп.
КНУ !меш Тараса Шевченка, Ки!в
Ф1НАНСОВА СТ1ЙК1СТЬ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО ПЕНС1ЙНОГО СТРАХУВАННЯ УКРА1НИ
В статт/' проаналiзовано стан системи державного пенсйного страхування Укра'ни. Виявлено мсце головного фнансового нституту - Пенсйного фонду Укра'ни та визначено основн аспекти неефективностi формування його фнансових ресурсв. З урахуванням цього сформульовано пропозици щодо основних шляхiв подальшого реформуван-ня пенсйноI системи шляхом забезпечення фнансовоI стiйкостi /нститут/'в системи державного пенсйного стра-хування Укра'ни.
Ключовi слова: пенсйне страхування; система державного пенсйного страхування; пенсйна система; Пенсйний Фонд Укра'ни; фнансова стйксть.
Постановка проблеми. Пенайне страхування - базо-ва i одна з найважливших со^альних гаранта, яка безпо-середньо стосуеться Ытереав непрацездатного населен-
ня, а опосередковано торкаеться i всього працюючого населення будь-якоТ кражи. Кожна держава мае реалiзу-вати перелк функцм, серед яких захисна фунга^я грома© Хемш Г., 2014
дян е однieю з основоположних. Одним iз найважливiших показнигав ефективноТ реалiзацií цiеí функцií е рiвень роз-витку системи державного пенайного страхування, який багато в чому визначае стшкють i динамку економiчного i соцiального розвитку крайни в цiлому.
Система державного пенсшного страхування е суку-пнiстю створених державою правових, економiчних та оргашзацшних iнститутiв i норм, що забезпечуе грома-дянам матерiальне забезпечення у виглядi пенсiй.
Вона охоплюе вах непрацездатних громадян похи-лого вку, iнвалiдiв, осiб, що втратили годувальника, виплати яким здшснюються у формi пенсiй, надбавок та пiдвищень до пенсш, компенсацiйних виплат, додатко-вих пенсш [1]. Вiд ефективностi функцюнування такоí системи залежать якiснi та кшькюш характеристики державного пенсiйного забезпечення,що свщчать про рiвень соцiального, економiчного, правового та культурного розвитку суспшьства i держави. В свою чергу ефективнiсть фiнансування державою пенсшного забезпечення визначаеться стшкютю Пенайного фонду Украши (ПФУ), що е головним шститутом системи державного пенайного страхування.
В умовах проведення економiчних та со^альних реформ в посткризовий перюд розвитку нацюнально''' еко-номiки рiвень и фшансово1 стiйкостi все ще залишаеться низьким. Тому особливу актуальнють та своечаснють здобувае аналiз та вивчення нових методiв забезпечення фiнансовоí стшкосп системи державного пенсiйного страхування Украши i його головного iнституту - ПФУ.
Аналiз останнiх дослiджень i nублiкацiй. Значний внесок у дослщження фiнансовоí стiйкостi системи державного пенайного страхування належить вченим: Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Василик О.Д., Внукова Н.М., Лiбанова Е.М., Осадець С.С., Пкус Р.В., Юрм С.1. та шшк
Невирiшенi ранiше частини загальног проблеми. Система державного пенсiйного страхування i механiзм управлiння и фшансами вимагають змiн, адекватних сучасним економiчним, соцiальним i демографiчним умовам з урахуванням передового св^ового досвiду, накопиченого фшансовою наукою. Це викликае необ-хiднiсть глибокого аналiзу проблем, пов'язаних з реаль зацiею пенсiйноí реформи, и наслiдками, функцюну-
ванням пенсiйноí системи, дiяльнiстю Пенсiйного фонду Украши. Необхщнють забезпечення соцiальноí та економiчноí захищеностi громадян, збiльшення швес-тицiйних ресурсiв i ослаблення шфляцшних процесiв викликае пiдвищений iнтерес до пенсшних заощаджень населення з боку вчених i практикiв, державних структур, недержавних пенсшних фондiв, страхових компа-нiй, iнвестицiйних установ. До тепершнього часу зали-шаються маловивченими теоретичн та методологiчнi аспекти забезпечення фшансово1 стiйкостi системи державного пенсшного страхування Украши в умовах пюля кризового перюду.
Метою статтi е визначення основних заа^в забезпечення фшансово! стiйкостi системи державного пенсшного страхування Украши та формування фшансо-вих ресурав Державного Пенсшного фонду Украши.
Виклад основного матерiалу дослiдження.
На етапi становлення та визначення ефективних на-прямiв розвитку пенайного забезпечення в Укра1ы най-важливiшим напрямом соцiально-економiчноí полiтики залишаеться поетапне реформування пенсшно1 системи та забезпечення и фiнансовоí стiйкостi у довгостроковiй перспективi. Адже саме у довгостроковш перспективi фiнансова стiйкiсть пенайного страхування впливае на платоспроможний попит, покращення швестицмного шмату та загальний рiвень життя населення в цшому.
У зв'язку з демографiчною, економiчною та пол^ич-ною ситуацiею в кра1ш, солiдарна складова системи державного пенсшного страхування Украши стикнулася з проблемою нест^ фшансових ресурсiв.
Головним демографiчним чинником, що справляе визначальний вплив на весь суспiльно-економiчний розвиток у ХХ1 ст., безперечно, е старшня населення. Процес старiння охопив населення уае1 земноí кулi. Частка осiб, якi досягли "першого порогу старостГ (60 рокiв) у населены св^у становить 11%, осiб, старших 65 роюв - близько 8%. Основним регiоном з най-вищою часткою лiтнiх осiб на сьогодн е Свропа (майже 22% населення представлено особами у вiцi 60 роюв i старше, понад 16% - особи вiком 65 роюв i старше). Украíна при цьому не е виключенням (рис.1).
60000 50000 40000 30000 20000 10000 0
9631,1
10259,4
10192,7
1991 1996 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 201
Рис.1. Динам1ка розподшу населення УкраГни за в1ком, тис.чол.
*Джерело: побудовано за даними [2].
Hapa3i в УкраТн близько 13,5 млн neHcioHepiB. I хоча ця цифра залишаеться стабшьною впродовж останжх 15 роюв, однак, зважаючи на зменшення чисельностi населення, частка пенсiонерiв стрiмко зростае. Якщо у 1959 р. особи старшi 60 роюв становили всього 10% населення, то вже 1991р. цей показник збшьшився до 18,6 % (рис.2), а з 2001 року до сьогодн вш коливаеть-
ся в межах 21%-22%. Згiдно прогнозам 1нституту демо-графiТ i соцiальних дослiджень НАН УкраТни в 2050 р. цей показник досягне 32 % (рис.2.). Уже тепер, за даними 1нституту демографп, на 100 платниюв пенсшних внесгав припадае 86,2 пенсюнера, а в 2026 р. Тхня чи-сельнiсть зрiвняеться [3]. У 2050 р. на 100 пра^внигав припадатиме 142 пенсюнера [3].
35% 30% 25% 20% 15% 10% 5% 0%
29,7%
30,1%
29,9%
30,0%
29,9%
30,1%
25,4%
18,7%
21,1%
21,3%
20,8%
20,3%
20,4%
20,9%
18,6%
1991 1996 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2 Рис. 2. Частка населення л1тнього в1ку у загальнш кшькосп населення УкраГни, %
*Джерело: побудовано за даними [2, 3].
Становище iз забезпеченням фiнансування пенсiй не-хай i повiльно, але неухильно попршуеться - вiдношення числа працюючих до числа пенсiонерiв падае, i в найбли-жчi десятилiття цей тренд змшити буде неможливо, масо-ве старшня населення неминуче. Тому досягнення збала-нсованостi Пенсiйноí фонду, а також забезпечення його спйкосп до системних ризигав - найважливiша умова забезпечення стаб1льносп економiчного розвитку.
Висок пенсiйнi зобов'язання вiдволiкають ресурси економки вiд цiлей розвитку, ставлять пщ загрозу вико-нання державою сво1х функцiй. Фактична кiлькiсть пла-тникiв внескiв е набагато меншою, нiж кiлькiсть праце-здатних, а юлькють пенсiонерiв - бiльшою, ыж кiлькiсть осiб у непрацездатному вщк Ця ситуацiя ускладнюеться поширенням неформально1 зайнятостi, внаслiдок чого лише 75% загально1 кiлькостi зайнятого населення сплачують пенсшш внески.
Поряд з розвитком сучасних ринкових вщносин роз-виваеться i тiньовий сектор економiки. Сьогодн в Укра-íнi близько 45-50% заробп"но1 плати виплачуеться не-офщшно. Основним негативом такоí заробiтноí плати для пра^вника е вiдсутнiсть со^альних гарантiй: право на вiдпустку, зокрема додаткову та без збереження заробп"но1 плати, вщпустку на час ваптност та пологiв, права на оплату листа непрацездатносД права на до-строковий вихiд на пенсiю тощо. В свою чергу вщсут-нють пiдтримки розвитку малого та середнього бiзнесу та високе податкове навантаження зменшуе зацкавле-нiсть пiдприемцiв сплачувати офщшну заробiтну плату сво1м пра^вникам. Для успiшного забезпечення фшан-сово1 стiйкостi пенсiйноí системи Украíни потрiбно про-водити ряд стимулюючих та контролюючих заходiв для виведення заробпших плат з тiнi.
У ходi економiчних реформ, у процесi створення но-воí пенсiйноí системи в Укра1ы була сформована система пенсшного страхування для вирiшення завдань фшансового захисту населення в старост! Акумуляцiя, зберiгання i використання накопичених кош^в здшсню-еться через пенсшш фонди - державний i недержавы пенсiйнi фонди, та страховi компанп. Всi вони входять у фшансову систему Украíни, е великими фшансовими iнститутами з мобiлiзацií грошових засобiв, що викорис-товуються на виплату пенсш.
Головним iнститутом системи державного пенсшно-го страхування на сьогодш е Державний Пенсiйного фонду Украши. Його робота базуеться на засадах соль дарностi й виплати пенсш iз сформованого бюджету. Саме вщ його фiнансовоí стiйкостi в першу чергу зале-жить стiйкiсть вае1 системи державного пенсiйного страхування Украши.
Пенсшний фонд е органом, який здшснюе керiвницт-во та управлшня солiдарною системою, провадить збiр, акумуляцю та облiк страхових внескiв, призначае пенсп та пiдготовляе документи для и виплати, забезпечуе своечасне i в повному обсязi фiнансування та виплату пенсш, допомоги на поховання, здшснюе контроль за ц^ьовим використанням кош^в Пенсшного фонду, вирi-шуе питання, пов'язаш з веденням облку пенсiйних ак-тивiв застрахованих оаб на накопичувальних пенсiйних рахунках, здмснюе адмiнiстративне управлiння Накопи-чувальним фондом та iншi функцИ", передбаченi чинним законодавством та статутом Пенсмного фонду [4].
Фшанс^ ресурси системи державного пенсшного страхування, регульоваы бюджетом Пенсшного фонду Украши, вщповщно до ст.72 закону Украíни "Про зага-льнообов'язкове державне пенсшне страхування" фор-муються за рахунок таких джерел [4]:
• надходження вщ сплати единого внеску;
• кош^в державного бюджету та цтьових фондiв, що перераховуються до Пенсiйного фонду у випадках, передбачених законодавством;
• швестицшного доходу, що отримуеться вщ iнвес-тування резерву кош^в для покриття дефщиту бюджету Пенсiйного фонду в майбутшх перiодах;
• суми вiд фшансових санкцiй та пенi;
• благодшних та добровiльних внескiв юридичних та фiзичних осiб тощо.
Таким чином, Державний Пенсшний фонд Украши виконуе функци консолщацп, зберiгання i використання фшансових ресурав державного пенсiйного страхування. Консолщоваш в ньому кошти складають фiнансову основу системи державного пенсшного страхування Украши. Формою реалiзацií функц^ е бюджет ПФУ. Тому вщ стiйкостi i ефективност1 формування та використання даного фонду багато в чому залежать рiвень i якiсть пенсiйного страхування громадян.
На сьогоды бюджет Державного Пенсшного Фонду Украши е розбалансованим. Одыею з причин цього можна назвати невщповщнють пщвищення державних со^альних гарантiй сучасним економiчним реалiям. Так, коефiцiент зростання середнього розмiру пенсп в окремi перiоди перевищував темп приросту заробiтноí плати. Загальноприйнятим показником рiвня пенсiй е коефiцiент зам^ення, тобто вiдношення середньоí пе-нсп до середньоí заробiтноí плати. Вщповщно до норм Мiжнародноí органiзацií прац^ вiн мае становити не менш як 40%. За останш десять роюв цей коефiцiент в Украíнi збiльшувався i у 2009 ро^ досяг свого пiкового значення - 49%. Але останш роки характеризуются вагомим коливанням даного показника (табл.1).
Таблиця 1. Сniввiдношення середньомюячного розмiру пенсм до середньомiсячноT зароб^нот плати
у 2003-2013 роках
Роки Середньомюячна заробггна плата в розрахунку на одного пращвника, грн Середньомюячний розмiр пенсм в розрахунку на одного пенсюнера, грн Коефiцieнт замщення, %
2003 462 136,6 29,6
2004 590 182,2 30,9
2005 806 316,2 39,2
2006 1041 406,8 39,1
2007 1351 478,4 35,4
2008 1806 776,0 43,0
2009 1906 934,3 49,0
2010 2239 1032,6 46,1
2011 2633 1151,9 43,7
2012 3026 1253,3 41,4
2013 3268 1470,7 45,0
*Джерело: побудовано за даними [2].
Така ситуа^я призвела до розбалансування взае-мозалежносл мiж головними показниками рiвня життя населення УкраТни, що своею чергою спричинило вини-кнення дефщиту коштiв Пенсiйного Фонду УкраТни. Так, дефщит Пенсiйного фонду УкраТни, визначений на 2014 рк законодавством, мае зрости порiвняно з 2013 роком, i складатиме 22,1 млрд грн. (табл.2).
Субсидування дефщиту Пенсмного фонду е найбь льшим i постшно зростаючим напрямком витрачання коштiв державного бюджету УкраТни. При цьому близь-ко чвертi всiх пенсiйних виплат проводиться за рахунок кош^в Державного бюджету УкраТни. Так, видатки за рахунок Дежбюджету у 2014 роц мають скласти 87,4 млрд. грн., що становить приблизно 35% уах ви-даткiв Пенсiйного фонду УкраТни [5].
Таблиця 2. Дефщит Пенсшного фонду УкраТни
Рю Дефщит бюджету ПФУ
2009 13,1
2010 26,6
2011 17,8
2012 15,3
2013 21,8
2014 22,1
*Джерело: побудовано за даними [6].
У випадках нест^ власних кош^в для фЫансування поточноТ виплати пенсiй, включаючи тi, яга повинн забез-печуватися надходженнями з державного бюджету, з ганця 2013 року Пенайному фонду надано право залучати кош-ти, яких бракуе у вигг^ кредитiв комерцiйних бангав. При цьому покриття витрат, пов'язаних з обслуговуванням бангавських кредитiв, за законом забезпечуеться держав-ним бюджетом УкраТни [5]. Все це свщчить про брак кош-тiв i неефективнiсть проведення державноТ полiтики дохо-дiв, яка е складовою державноТ со^альноТ полiтики.
Рiвень стiйкостi системи державного пенсшного страхування заснований на показниках, яга вщобража-ють наявнють дефщиту або профщиту власних кош^в Державного Пенсiйного фонду. В даний час, згщно з даними статистики, пенсмна система УкраТни е плато-спроможною тiльки за фiнансовоТ пщтримки з боку державного бюджету. З кожним роком ступЫь фшансовоТ самостiйностi Державного Пенсiйного фонду скорочу-
еться. Даний факт говорить про нестабтьнють системи державного пенсiйного страхування загалом.
Грошовий характер Державного Пенсшного фонду, як одна з його основних ознак, дозволяе оргашзувати його ефективне функцюнування, так як його формуван-ня вщбуваеться в процес перерозподiл ВВП сусптьст-ва. Проте на сьогодн характерним е ст^мке зростання видаткiв Пенсiйного фонду УкраТни у вщсотках до ВВП (рис.3). Пенсшы видатки зростають випереджувальни-ми темпами порiвняно з можливостями економки щодо Тх забезпечення: питома вага пенсмних видаткiв у ВВП в УкраТн - одна з найвищих у свт й мае тенденцю до збiльшення. Так, у 2007 роц на пенсiТ було спрямовано 13,9% ВВП, у 2008р. - 15,8 %, а у кризовому 2009 р. цей показник став найбтьшим i становив 18,3% вщ ВВП кра-Тни. При цьому трансферти з держбюджету склали май-же 40% доходiв Пенсiйного фонду, тодi як для розвину-тих краТн свiту цей показник не перевищуе 7%.
Рис.3. Частка видатмв Пенсшного фонду УкраТни у ВВП, %
*Джерело: побудовано за даними [3, 6].
Старiння населення та стрiмке зростання видаткiв Державного Пенсiйного фонду Украши призводять до значних проблем для системи державного пенсшного страхування Украши. Украша вiдстае вiд краш постра-дянського простору у проведены пенсшних реформ i створеннi адекватно1 до ринкових умов системи со^а-льного захисту громадян, якi втратили працездатнють.
Так, розглядаючи структуру пенсшних виплат, можна сказати, що бшьшють видатюв Державного Пенсiйного фонду здшснюеться на виплату пенсiй за вком. На другому мiсцi е пенсп за iнвалiднiстю (рис.4). При цьому iз загального числа пенсiонерiв працюючi пенсiонери ста-новлять 22,5% (3,1 млн. оаб).
дов1чне утримання суддш
соц1альн1 пенсl"
за вислугу рок1в
у раз1 втрати годувальника
за 1нвал1дн1стю
1,34 | 145,01
678,88 I 829,73 1492,97
0,01%
1,05% 4,93% 6,03% 10,85%
Рис.4. Розподш пенсюнер1в за видами пенсш
*Джерело: побудовано за даними [7].
У сформованих умовах все бшьш актуальними ста-ють питання забезпечення реальноí фiнансовоí стшкос-тi Державного Пенсшного фонду та ефективного управлшня його фшансовими ресурсами. Однак у най-ближчiй час, i особливо в довгостроковш перспективi, вони не можуть бути вирiшенi за допомогою ттьки опе-ративних заходiв щодо мобозацп страхових внескiв та залученню кош^в з державного бюджету для фшансу-вання передбачених законодавством пенсшних виплат, без аналiзу причин та прийняття дiевих заходiв щодо зменшення залежност ПФУ вiд державного бюджету. Глибинн причини фiнансовоí нестiйкостi ПФУ не можуть бути швельоваш i тим бiльше усуненi без докорш-ноí змiни стратегií формування та використання його фшансових ресурав.
Отже, серед основних причин фшансово1 незбалан-сованостi Державного Пенсiйного фонду Украши можна видшити такi:
1) в Укра1ш повною мiрою функцюнуе лише солщар-ний рiвень пенсшного страхування, тодi як впрова-дження II рiвня (обов'язковоí накопичувальноí системи) постшно вiдкладаеться, розвиток добровiльного пенсшного страхування обмежуеться нерозвиненютю фондового ринку, низьким рiвнем доходiв i недовiрою населення до фшансових шститу^в [8];
2) чинна система державного пенсшного страхування залежна вщ демографiчноí ситуацií в кра1ш, якiй притаманне старiння населення;
3) середнш i малий бiзнес вiдчувають великий пода-тковий тягар,що активуе зростання неофiцiйних заробь тних плат та зайнятост в цшому, що в свою чергу зву-жуе базу нарахування пенсiйних внесюв;
4) населення краíни мае високий рiвень недовiри як до державно), так i недержавноí складових пенсшно1 системи, вiдсутнi стимули до платежiв страхових пен-сiйних внескiв. Потрiбно зазначити, що ц фактори тюно пов'язанi один з одним. Притаманна 1м пропорцiйна взаемозалежнiсть може змшитись обернено пропорцш-но. Так, чергове пщвищення ставок страхових пенсiй-них внесгав може призвести не до зростання доходiв ПФУ, а до 1х падiння через зниження збирання.
5) непропорцiйне збiльшення розмiрiв пенсшних виплат, що не базуються на фактичнш спла^ страхових внесгав;
6) низький рiвень оплати прац^ виплата заробiтноí плати в натуральна формi та заборгованiсть з и виплати;
7) наявнiсть заборгованостi зi сплати единого внеску на загальнообов'язкове державне со^альне страхування серед пщприемств, установ i органiзацiй;
8) пщвищення мУмального розмiру пенс^ за вком до рiвня прожиткового мУмуму, що не узгоджено iз зростанням зароб^но1 плати та реальними фшансовими можливостями Державного Пенсiйного фонду;
9) недостатня диверсифкованють методiв пенсшного страхування тощо.
Ва вищеназваы причини призводять до руйнування пенсшно1 страховоí системи, оскiльки витрати на пен-сiйне забезпечення покриваються лише на 65% надхо-дженнями вщ страхових внескiв. Якщо не змшити ситу-ацiю, страховi принципи в пенсшному забезпеченнi бу-де зшвельовано.
Забезпечення фiнансовоí стiйкостi системи державного пенсшного страхування Украши можливе завдяки наступним заходам:
• розширення бази нарахувань страхових внесюв за рахунок легалiзацií та пщвищення рiвня заробiтноí плати - через оформлення трудових вщносин, поси-лення рол1 соцiального д1алогу п1д час установлення рiвня доходу, з якого справляються внески на загальнообов'язкове державне пенсшне страхування, скоро-чення неповно1 зайнятост1 та безроб1ття;
• посилення контролю i вiдповiдальностi за дотри-мання законодавства про оплату пра^ та сплату страхових внесюв;
• зниження ставок единого со^ального внеску для пiдприемств та поетапного запровадження паритетно1 сплати страхових внесюв страхувальниками та застра-хованими особами;
• виключення можпивостi ухвалення рiшень про перегляд розмiрiв пенсiй без врахування реальних мо-жливостей бюджету Державного Пенсшного фонду
• надання державних гарантш збереження кош^в, iнвестованих через недержавнi пенсiйнi фонди та ке-руючi компанiТ;
• Ыформацмна робота з населенням з метою пщ-вищення зацiкавленостi громадян у формуванн пенсй них накопичень i самостiйному виборi напрямiв Ывесту-вання на третьому рiвнi пенсшноТ системи;
• визначення чiтких умов i термiнiв запровадження обов'язковоТ накопичувальноТ системи;
• пiдвищення рiвня шформованост громадян про можливостi iнвестування кош^в пенсiйних накопичень на фiнансовому ринку i про Тх права як Ывестгрв тощо.
При запровадженнi другого рiвня пенсiйноТ системи УкраТни необхщно врахувати досвiд сусiднiх краТн та передбачити можливi труднощi реалiзацiТ оптимютично-го сценарiю. Запровадження обов'язкового накопичува-льного пенсiйного страхування в УкраТн повинне бути комплексним i враховувати вс можливi загрози. Адже досвщ сусiднiх краТн показуе, що можливим е полiтич-ний вплив на обов'язковi пенсiйнi накопичення в разi великого дефiциту державного бюджету. Така ситуа^я вiдбулася в Угорщинi, де накопичувальна система була запроваджена ще у 1998 роцк Проте у 2010 р. парламент ^еТ краТни призупинив сплату внесгав на Ыдивщу-альнi рахунки працiвникiв у системi другого рiвня i сан-кцiонував переведення коштiв другого рiвня до солща-рноТ системи першого рiвня. Фактично, цi тимчасовi змЫи стали постiйними, оскiльки учасники мали перевести своТ накопиченi пенсшш права знову до держави, якщо не хотти ризикувати втратити пенсмш права у солiдарнiй системi. Можливi заходи такого характеру на сьогодн i в iнших краТнах (наприклад, Польщi та РосiТ). Отже, для того, щоб забезпечити ефективнють загаль-нообов'язковоТ накопичувальноТ пенсiйноТ системи, по-трiбно, щоб фiнансування пенсiй для юнуючих та май-бутнiх пенсiонерiв було спроможним витримати вщволь кання частини внесгав до приватного сектору.
Другий та третш рiвень пенсшноТ системи може час-тково перейняти на себе тягар ПФУ i зменшити його дефiцит за рахунок подту зобов'язань та вiдтоку стра-хувальникiв з державного сектору у недержавний. Тому високий рiвень дохщност пенсiйних заощаджень другого та третього рiвня пенсiйноТ системи у довгостроко-вому перiодi е обов'язковою умовою сьогодення. Так, збереження кош^в населення вщ iнфляцiТ може забезпечити диверсифковане вкладення пенсiйних накопичень на свтовому фiнансовому ринку. Адже на сьогодн недостатнiсть надшних iнструментiв на фiнансовому та фондовому ринках УкраТни не здатн поглинути грошовi потоки, створенi накопичувальним компонентом пенсй ноТ системи, забезпечуючи при цьому Ыдивщуальним iнвесторам розумну прибутковють i одночасно гаранту-ючи збереження пенсмних активiв. Мiжнародний досвiд на прикладi Казахстану i Чилi, юо^ вкладали пенсiйнi накопичення лише в свм фондовий ринок, показуе ви-сокi ризики рiзких падiнь вартост пенсiйних накопичень.
А. Хемий, асп.
КНУ имени Тараса Шевченко, Киев
Вкладення ж на св^овому фондовому ринку, за умови розумноТ диверсифкацп, може дозволити iстотно зни-зити ризик i розмiр спаду та збтьшити дохiднiсть Ывес-тицiй. Це може якюно збiльшити довiру населення до накопичувальноТ складовоТ пенсiйного страхування. Проте вщтк коштiв не е вигiдним для професiйних уча-снигав фiнансового ринку, тому мае бути знайдений оптимальний баланс в розмщенн пенсшних накопичень всерединi i зовнi краТни.
Висновки. Аналiз системи державного пенсшного страхування УкраТни показав, що на сьогодн вона е не стшкою. Основними причинами е розбалансованють бюджету Пенсiйного фонду УкраТни, що в свою чергу пов'язана зi зростанням видатгав на числены виплати, не пщкртлеы адекватними надходженнями страхових платежiв i щорiчне збтьшення залежностi ПФУ вiд державного бюджету УкраТни.
Забезпечення фЫансовоТ стiйкостi як здатност ви-конати своТ коротко-, середньо- i довгостроковi зобов'я-зання перед громадянами, що досягли пенсшного вку, в сучасних умовах можливо через ефективний розвиток накопичувального компонента i перелив пенсмних заощаджень з державного сектора у недержавний. Це передбачае не ттьки збереження накопичувальних кош^в, але i Тх примноження. Успшна реалiзацiя накопичувальноТ складовоТ пенсшного страхування зале-жить вщ трьох основних чинникiв: здiбностi фiнансового ринку продуктивно розмiстити потк коштiв накопичувальноТ системи, можливост для фiзичних осiб отримати розумний рiвень доходу вiд таких заощаджень та таранти щодо пенсмних активiв. Для досягнення цих цтей необхiдна макроекономiчна стабiльнiсть i активне про-ведення реформи вiтчизняного фЫансового ринку.
Список використаноТ л1тератури
1. Страхування: Пщручник / [В.Д. Базилевич, О.Ф. Фтонюк, К.С. Ба-зилевич, Р.В. Пкус та ¡н.]; за ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання, 2008. -1019 с.
2. Звiти Державно!' служби статистики УкраТни [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
3. Звгги та прогнозы дат шституту демографи i соцгальних дослн джень iменi М.В. Птухи НАН УкраТни [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.idss.org.ua.
4. Закон УкраТни "Про загальнообов'язкове державне пенЫйне страхування" вщ 09.07.2003 № 1058-IV [Електронний ресурс] // Верховна Рада УкраТни: www.rada.gov.ua. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1058-15.
5. Закон УкраТни "Про державний бюджет УкраТни на 2014 рк" вщ 16.01.2014 № 719-VII [Електронний ресурс] // Верховна Рада УкраТни: www.rada.gov.ua. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/719-18.
6. ОфЩшний сайт Пенсшного Фонду УкраТни [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.pfu.gov.ua
7. Звiти мастерства соцгальноТ полггики УкраТни [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://mlsp.gov.ua
8. Комггет з економiчних реформ при Президенте^ УкраТни. Про-грама економiчних реформ на 2010 2014 роки "Заможне сусшльство, конкурентоспроможна економка, ефективна держава" [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.president.gov.ua
Надшшла до редакцм 15.01.14
ФИНАНСОВАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ СИСТЕМЫ ГОСУДАРСТВЕННОГО ПЕНСИОННОГО СТРАХОВАНИЯ УКРАИНЫ
В статье проанализировано состояние системы государственного пенсионного страхования Украины. Обозначено место главного финансового института - Пенсионного фонда Украины и определены основные аспекты неэффективности формирования его финансовых ресурсов. С учетом этого сформулированы предложения относительно основных путей дальнейшего реформирования пенсионной системы путем обеспечения финансовой устойчивости институтов системы государственного пенсионного страхования Украины.
Ключевые слова: пенсионное страхование; система государственного пенсионного страхования; пенсионная система; Пенсионный Фонд Украины; финансовая устойчивость.
A. Khemii PhD, Student
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
FINANCIAL STABILITY OF THE UKRAINE NATIONAL SYSTEM OF PENSION INSURANCE
The system of pension insurance is a combination of created by the state legal, economic and organizational institutions and norms, providing financial support to citizens in the form of pensions. In the article analyzing the demographic situation and the condition of pension payments in the country today. In the terms of economic and social reforms, the level of financial stability the pension system is low. Therefore important is the analysis and exploring new methods to ensure financial stability of the Ukraine national system of pension insurance. The main institution of the national pension insurance is the National Pension Fund of Ukraine.
Keywords: pension insurance; national system of pension insurance; pension system; the Pension Fund of Ukraine; financial stability.
УДК 338.242
JEL L 83
К. Кучеренко, асп.
КНУ 1мен1 Тараса Шевченка, КиГв
ОЦ1НКА ВПЛИВУ ГЛОБАЛЬНИХ ФАКТОР1В РИЗИКУ НА ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ М1ЖНАРОДНОГО ТУРИСТИЧНОГО БРЕНДУ
Розглянута проблема впливу глобальних факторiв ризику на процес формування мiжнародного туристичного бренду. Наводиться перелш ризикв, що впливають на процес формування туристичного бренда. Зазначено, що наведен ризики можуть носити як об'ективний, так i суб'ективний характер. Дан ризики е наслiдком невизначеност¡, що впливають на розвиток туризму в кожному окремому географiчному регiонi.
Ключовi слова: бренд; ризик; невизначенсть; туризм; чинники.
Постановка проблеми. Актуальнють проблеми формування брендiв з розвитком ринкових вщносин глобального характеру зростае. Пашвш позицп в еко-номiцi здебшьшого належать компашям з великим до-свщом та сформованими брендами. Загальноприйнята теорiя бренду полягае у необхщност його створення на довгий термш для накопичення основного катталу бренду - лояльности "споживачiв". Саме лояльнють присутня лише у разi довготермшового юнування бренду. "Споживачами" бренду як комерцшного, так i нацю-нального можуть бути i класичш "комерцшнГ шенти, i iнвестори, i iншi суб'екти чи контрагенти.
В сучасних умовах зростання туристичного штересу до рiзних краíн i народiв, iмiдж краíни вiдноситься до найважпивiших факторiв, що впливають на вибiр шозе-мними туристами мiсць вiдпочинку. Основним питання-ми, що турбують туриспв в процесi визначення з краь ною подорожi, е як тi, що можна вiднести до загального iмiджу держави (культурний рiвень, еколопчна ситуацiя, кримiногенна обстановка, нацiональна та релпйна то-лерантнiсть, полiтична та економiчна стабiльнiсть), так i Д що стосуються розвитку туристичноí шдустри (наяв-нiсть рекреацiйних ресурсiв та комфортнють вщпочин-ку, спiввiдношення рiвня сервiсу рiвню цiн, безпека подороже цiлiсть багажу i таке шше). У бiльшостi випадкiв ршення залежить не вiд того, що потенцшний турист володiе вичерпною шформа^ею про краíну, а вiд сфо-рмованих стереотипiв, iнформацií в засобах масовоí iнформацií, вiдзивiв iнших туриспв. lнодi вони можуть навiть не вщповщати дiйсностi. В таких умовах погана репута^я, або вiдсутнiсть тако1 можуть звести нанiвець зусилля щодо розвитку в'1зного туризму в краíнi. Таким чином, iмiдж та репутацю держави необхiдно розгляда-ти як и стратегiчне надбання.
На початку ХХ1 столiття туризм став глобальним явищем сучасносп, що характеризуеться проявом су-перечливих тенденцiй iнтеграцií i диференцiацií у мiж-культурних, економiчних, полiтичних взаемодiях [1]. Формування глобального туристичного ринку обумов-люе зростаючий штерес до дослiдження феномену "бренд територп", що впливае на процес просування територи як об'екта туристичного штересу, який являе собою вщомий об'ект або комплекс об'ектiв природно1, культурно-iсторичноí спадщини, це тi визначн пам'ятки, якi показують гостям територп в першу чергу, без озна-
йомлення з якими знайомство з ^ею мюцевютю зазви-чай вважаеться неповним, а також т умови, як сприя-ють або перешкоджають вщвщуванню цих мiсць, впливають на сприйняття територп туристами [2].
Бренд територп, на думку Н. Тихоновоí, е и символом, створюе реальн передумови для формування символiчного бренд-катталу територп, роблячи и при-вабливою i бажаною для зовнiшнiх i внутрiшнiх спожи-вачiв. Символiчний капiтал е тодi, коли е люди (со^а-льнi агенти), як вважають, що ви володiете чимось цш-ним, що формалiзовано у будь-якому символi. 1ншими словами, бренд територи, виражений конкретним символом (знаком), здатний стати повноправним учасни-ком комушкативного простору, а, отже, брати участь у створены новоí реальности [3, с. 6].
Сильний туристичний бренд кражи в^грае важливу роль в розвитку i залучены нових ресурав в крашу, як фшансових, так i людських. У формуванн мiжнародного туристичного бренду краши нацiональний брендинг або брендинг краши е процесом створення образу краши, заснований на и позитивних нацюнальних цшностях.
Брендинг краíни являе собою технолопчну послiдо-вну дiяльнiсть органiв державноí влади, громадськостi, бiзнес-елiти i усiх зацiкавлених груп оаб у формуваннi позитивного пiзнаваного образу територи з метою пщвищення и конкурентоспроможностк
У традицiйному трактуваны iмiдж бренду е найголо-вншим показником П форми. Нинi найважлившою кате-горiею в управлiннi брендом визнаеться його каттал. Капiтал бренду складають свiдомiсть бренду, лояль-нють, сприймана якiсть i асоцiацií з брендом.
Мiжнародний туризм в широкому сена розглядаеть-ся як сфера розвитку особистоí та соцiальноí культури, розкриття духовного потенцiалу людини, вщродження i збереження нацiональних традицiй, культурноí спадщини народу.
Мiжнародний туристичний бренд краши - це надзви-чайно важливий концепт у сучасному свт. В результатi глобалiзацiйних процеав, крaíни вимушенi конкурувати мiж собою за отримання уваги, поваги i довiри iнвесторiв, туристiв, споживaчiв, iммiгрaнтiв, зaсобiв мaсовоí iнфор-мац^ i урядiв iнших держав. Таким чином, потужний на-цiонaльний бренд дае значну перевагу в конкурентна боротьбк Для будь-якоí кра1ни дуже важливе усвiдом-лення того, як и сприймають у свiтi, як и досягнення i
© Кучеренко К., 2014
