CC BY
36
6. М1н1стерство закордонних справ Укра'ни [Електрон. ресурс] / -Електрон. дан1. - К., 2014. - Режим доступу: http://mfa.gov.ua/ua/ about-ukraine/economic-cooperation/trade-agreements^aTa звернення:22.03.14) - Назва з екрана.
7. Griffin T. InternationalMarketingCommunications. -Butterworth-Heineman Ltd., Oxford, etc.- 1993. - 589 p.
8. Багиев Г.Л. Маркетинговые основы товарного позиционирования в инновационном периоде: Научная работа / Г.Л. Багиев, А.А. Алексеев. - СПб.: Изд-во СПУЭиФ, 1997. - 354 с.
9. Парамонова Т. Составляющие элементы системы маркетинговых коммуникаций / Т. Парамонова, В. Бикулов // Маркетинг. -М., 2005. - №2. - С. 67-73.
Т.М. СЕМЕНЕНКО,
аспирантка, Кивський нацюнальний економ'нний университет iм. Вадима Гетьмана
Фшансова нестабшьшсть як об'скт наукового дослщження
У статт'1 розглянуто сутнсть фнансовоi нестабтьност'1, основы теоретичн засади трактування даного поняття, вивчено основний понялйний апарат, пов'язаний з даним явищем. Охарактеризовано основн етапи фiнан-совоi нестабiльностi, вивчено основн фактори виник-нення.
Ключов1 слова: фнансова нестабльнсть, банкрут-ство, неспроможн'!сть, життевий цикл орган'зацц.
В статье рассмотрена суть финансовой нестабильности, основные теоретические подходы к трактовке данного понятия, изучен терминологический аппарат, связанный с этим явлением. Охарактеризованы основные этапы финансовой нестабильности, а также причины ее возникновения.
Ключевые слова: финансовая нестабильность, банкротство, несостоятельность, жизненный цикл организации.
The article discusses the essence of financial instability, the main theoretical approaches to its definition, examine-dother economic categories, combined with financial instability. Also the main stagesof financial instability described as well as the main reasons of its causing.
Keywords: financial instability, bankruptcy, organizational life cycle.
Постановка проблема. Останнм часом як в науковому спв-товариств^ так i серед ¡нвестсрв-практиюв питанням (финансово! нестабтьност та неспроможност придтяеться все бтьша уваги. Це пов'язано з цтим рядом обставин, до яких насамперед можна вщнести триваючу модернзацю законв про банкрутство в розвинених кранах i формування аналопчного законодавства в кранах, що розвиваються, порiвняно недавн гучн випадки банкрутства економiчно потужних (Enron, Parmalat, World.com), а також глобaлiзaцiя фiнaнсових криз
Анал'13 дослщжень та публЫащй з проблема. Дослiдження, спрямовaнi на пошук об'ективних зaкономiрнос-тей розвитку, що обумовлюють кризовi явища як економ^ в цiлому, так i окремих фiрм i компaнiй, мають вже солщну iсторiю.
I якщо спочатку в данм облaстi бiльше уваги придтялося еконо-мiцi як цтюнм системi, результатом чого стала поява теорм про цикли Шумпетера, Кейнса, Фрщмена, Кондратьева та iн., характерних для мaкроекономiчноí динaмiки, то пзн0е з'яви-лися дослiдження, що вивчають зaкономiрностi економiчного розвитку на рiвнi одинично'' фiрми [1, 2].
Мета статт,i. Враховуючи вище зазначене, основними завданням статт е розгляд теоретичних пiдходiв до трактування фЫансово''' нестaбiльностi на мiкроекономiчному рiвнi, основних '' фаз.
Виклад основного матер,алу. Пильна увага до фЫан-сово'' нестaбiльностi та банкрутства як об'екта наукового дослщження характерна для друго' половини XX столггтя, коли зазнають розвитку дослщження, направлен на aнaлiз окремих господарюючих суб'ектв. Зростання iнтересу вче-них-економю™ до функцiонувaння окремо'' компанп супро-воджувалося публiкaцieю таких робiт, як «Природа фiрми» Р. Коуза та <^вновага фiрми» Н. Калдора [3, 4]. Поступово дослщження в данм гaлузi наближалися до реалм дтово' практики, чому перш за все сприяло накопичення статис-тичних даних, удосконалення систем збертання та передaчi Ыформацп. Багато економiстiв зосередили сво'' дослiдження на природi та причинах виникнення кризових ситуацм у дiяльностi суб'eктiв економiчного господарювання. Таким чином, уявлення про фЫансову нестaбiльнiсть як про стан, що викликаеться виключно зовышыми причинами, такими як конкурентна боротьба i циклiчнiсть розвитку економки, поступово поступилося мiсцем бiльш складним поясненням.
Однак перед тим як перейти безпосередньо до 'хнього роз-гляду, слщ зауважити, що сьогодн в нaуцi iснують i активно розвиваються й iншi напрями, що займаються сумiжними питаннями в аналопчый облaстi. Проводяться дослiдження з питань фЫансово''' нестaбiльностi та банкрутства, як можна згрупувати за такими загальними напрямами, як:
• правове; зокрема вивчае оптимальний склад та змют законодавства про банкрутство, адекватнють формулювань вiдповiдних зaконiв, 'х вщповщнють iншим законодавчим актам. Як характерну роботу даного напряму можна вщзначи-
ти poбoтy Фiнчa, в якiй пiдcyмoвyютьcя ocнoвнi функци зaкo-нoдaвcтвa пpo бaнкpyтcтвo, пpинципи, щo лежaть в ocнoвi цьoгo зaкoнoдaвcтвa, i тенденци йoгo pефopмyвaння [5];
• eкoнoмiкo-пpaвoвe, де aнaлiзyютьcя екoнoмiчнi нacлiд-ки i pезyльтaти дiючиx пpoцедyp бaнкpyтcтвa. Як вiдзнaчa-ють Kaбpiллo i Депypтеp, y центpi yвaги екoнoмi-кo-пpaвoвoгo нaпpямy, як i в пpaвoвoмy, знaxoдитьcя зaкo-нoдaвcтвo пpo бaнкpyтcтвo, oднaк нa пеpший плaн тут виxo-дить питaння екoнoмiчнoï ефективнocтi цьoгo зaкoнoдaв-cтвa, a не кopектнicть фopмyлювaнь зaкoнy тa зaбезпечен-ня piвнocтi мiж зaлyченими в пpoцеc бaнкpyтcтвa cтopoнa-ми, i^o бiльше цiкaвить юpиcтiв [6];
• coцioлoгiчнe, де пpедметoм вивчення е вплив нopм зaкoнoдaвcтвa пpo бaнкpyтcтвo нa cycпiльcтвo. Пpиклaдaми дocлiджень y дaнoмy нaпpямi мoжнa нaзвaти po6o™ Caллiвaнa, Уoppен i Bеcтбpyк, пpиcвяченi aнaлiзy зaкoнo-дaвcтвa пpo бaнкpyтcтвo фiзичниx ocí6 в США, Kappyrepca, Xaллiдея, в якиx нa пpиклaдi США i Bеликoбpитaнiï вивчa-ютьcя coцiaльнi нacлiдки бaнкpyтcтвa юpидичниx ocí6 [7, 8];
• фiнaнcoвo-eкoнoмiчнe, в ягаму дocлiджyютьcя питaння вибopy ефективнoï пoлiтики щoдo фiнaнcoвo неcтiйкиx кoмпa-нiй i, зoкpемa, aнaлiзyютьcя пpoблеми пpoгнoзyвaння i зaпoбi-гaння фiнaнcoвoï неcтaбiльнocтi, oцiнюютьcя екoнoмiчнi втpa-ти, пoв'язaнi з фiнaнcoвoю неcтiйкicтю, пopiвнюютьcя пеpевa-ги i недoлiки piзниx cпocoбiв пoдoлaння фiнaнcoвoï неcтiйкocтi, вивчaeтьcя ефективнicть тaкиx метoдiв. Огляд нaйбiльш ц^-виx poбiт y paмкax цьoгo нaпpямy пpедcтaвлений дaлi.
Bapra зayвaжити, щo тaкa cиcтемaтизaцiя пpедcтaвлениx вище нaпpямiв е дещo yмoвнoю, ocкiльки деякi нayкoвi пpaцi oxoплюють oдpaзy кiлькa нaпpямкiв. У дaнoмy poздiлi aвтo-poм пpoпoнyeтьcя poзглянyти фiнaнcoвy неcтaбiльнicть нa мiкpoекoнoмiчнoмy piвнi, a вiдтaк ключoвим зaвдaнням пocтae poзyмiння iï cyтнocтi тa ocнoвниx iï джеpел (фaктopiв].
Пеpед тим як безпocеpедньo пеpейти дo вивчення пoнят-тя «фiнaнcoвa неcтaбiльнicть», ми пpoпoнyeмo poзглянyти ocнoвний пoнятiйний aпapaт, пoв'язaний з xapaктеpиcтикoю фiнaнcoвoгo cтaнy гocпoдapюючoгo cyб'eктa. А caме пpoпo-нyeтьcя poзглянyти тaкi екoнoмiчнi пoняття, як «фiнaнcoвий cтaн», «фiнaнcoвa cтaбiльнicть/неcтaбiльнicть», «неплaтoc-пpoмoжнicть», «бaнкpyтcтвo».
Фiнaнcoвий cтaн е нaйвaжливiшoю xapaктеpиcтикoю фiнaнcoвo-екoнoмiчнoï дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa, якa пеpш зa вте визнaчae кoнкypентocпpoмoжнicть, нaдiйнicть, c™-кють пiдпpиeмcтвa нa pинкy. Bивчення лiтеpaтypи з дaнoгo питaння пoкaзye, !o y визнaченняx фiнaнcoвoгo cтaнy нaй-чacтiше згaдyютьcя poзмiщення i викopиcтaння фiнaнcoвиx pеcypciв. Aвтopи видiляють i тaкi пapaметpи, як нaявнicть фiнaнcoвиx pеcypciв, плaтocпpoмoжнicть, кoнкypентocпpo-мoжнicть, стмкють, взaeмини з iншими гocпoдapюючими cyб'eктaми, нaдiйнicть, кpедитocпpoмoжнicть, мoжливocтi (пoтенцiaл] пiдпpиeмcтвa, мoбiльнicть зacoбiв тa iн. [9, c. 10].
Ha думку Г.А. Cеменoвa, «фiнaнcoвий cтaн пiдпpиeмcтвa -це ступЫь зaбезпеченocтi неoбxiдними ф^нмвими pеcyp-
caми для здiйcнення ефективнoï гocпoдapcькoï дiяльнocтi тa cвoeчacнoгo пpoведення гpoшoвиx poзpaxyнкiв зa ^oi^ зoбoв'язaннями» [10, c. 137]. Aвтop ввaжae, щo фiнaнcoвий cтaн cлiд poзглядaти як екoнoмiчнy кaтегopiю, якa вiдoбpa-œae здaтнicть гocпoдapюючoгo cyб'eктa фiнaнcyвaти cвoю дiяльнicть нa певний мoмент чacy тa xapaктеpизyeтьcя сту-пенем ефективнocтi poзмiщення й викopиcтaння зacoбiв (aктивiв] тa джеpел ïx фopмyвaння (пacивiв].
Якщo poзглядaти види фiнaнcoвoгo cтaнy, тo yмoвнo ïx мoжнa poздiлити нa кiлькa гpyп: cтaбiльний, неcтaбiльний тa кpизoвий.
Пiдпpиeмcтвy, яке пеpебyвae у cтaбiльнoмy фiнaнcoвoмy CTa^, xapaктеpнi виcoкий piвень плaтocпpoмoжнocтi, aбco-лютнa aбo незнaчнa зaлежнicть вщ кpедитниx кoштiв тa ïx paцioнaльне викopиcтaння, виcoкa дoxiднicть вiд ocнoвнoï дiяльнocтi. 1ншими cлoвaми, фiнaнcoвa cтaбiльнicть пiдпpи-eмcтвa - це тaкi yмoви (щo cклaлиcь нa певний мoмент чacy], пpи якиx cпocтеpiгaeтьcя не тiльки пiдтpимкa вже юну^^го piвня фyнкцioнyвaння, a й нaявнicть yмoв виxoдy пiдпpиeмcтвa нa кiлькicнo тa якicнo нoвий piвень (збтьшен-ня виpoбничиx пoтyжнocтей, виxiд нa нoвi pинки, нoвий теx-нoлoгiчний piвень, aктивiзaцiя iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi тa iн.]. Taким чинoм, cyтнicть фiнaнcoвoï cтaбiльнocтi пiдпpиeмcтвa визнaчaeтьcя ефективним фopмyвaнням, викopиcтaнням тa poзпoдiлoм фiнaнcoвиx pеcypciв.
Фiнaнcoвa неcтaбiльнicть пiдпpиeмcтвa пеpш зa вcе пpo-являeтьcя у пoгipшеннi yмoв йoгo фyнкцioнyвaння. 3a œoerci пpиpoдoю явище фiнaнcoвoï неcтaбiльнocтi пiдпpиeмcтвa мoже бути poздiлене нa двi cтaдiï.
Пеpшa cтaдiя, нaйчacтiше пpиxoвaнa, - це пaдiння гpa-ничнoï ефективнocтi кaпiтaлy, пoкaзникiв дiлoвoï aктивнocтi фipми, зниження pентaбельнocтi тa oбcягiв пpибyткy. Bнacлiдoк цьoгo пoгipшyeтьcя ф^нмве cтaнoвище пщ-пpиeмcтвa, cкopoчyютьcя джеpелa i pезеpви poзвиткy.
Дpyгa cтaдiя фiнaнcoвoï неcтaбiльнocтi - пoявa збитга-вocтi виpoбництвa. Дaнa пpoблемa виpiшyeтьcя зacoбaми cтpaтегiчнoгo yпpaвлiння i pеaлiзyeтьcя зa дoпoмoгoю дoбpoвiльнoï pеcтpyктypизaцiï пiдпpиeмcтвa.
Kpизoвий фiнaнcoвий cтaн xapaктеpизyeтьcя нaявнicтю pегyляpниx неплaтежiв, пpocтpoчениx пoзичoк бaнкaм, пpo-cтpoченoï зaбopгoвaнocтi пocтaчaльникiв зa тoвapи, бюд-жетниx невиплaт. Яю^ дaвaти детaльнiшy xapaктеpиcтикy дaнoмy явищу, то кpизa нa пiдпpиeмcтвi тaкoж мoже бути виpaженa зa дoпoмoгoю двopiвневoï cтpyктypи.
Пеpший piвень xapaктеpизyeтьcя пpaктичнoю вiдcyтнicтю у пiдпpиeмcтвa влacниx кoштiв, pезеpвниx фoндiв. Це, œoerci чеpгoю, негaтивнo впливae нa пеpcпективи йoгo poзвиткy, дoвгocтpoкoве i cеpедньocтpoкoве плaнyвaння гpoшoвиx пoтoкiв, paцioнaльне бюджетyвaння i cyпpoвoджyeтьcя cra-poченням виpoбництвa, ocкiльки знaчнa чacтинa oбopoтниx гашта нaпpaвляeтьcя нa пoгaшення збиткiв i oбcлyгoвyвaн-ня зpocлoï кpедитopcькoï зaбopгoвaнocтi.
Дpyгий piвень фiнaнcoвoï кpизи - cтaн гocтpoï неплaтoc-пpoмoжнocтi. У пiдпpиeмcтвa немae мoжливocтi пpoфiнaн-
Формування ринкових вiднocин в yKpai^i № б (157)/2014 61
сувати навггь скорочене вщтворення i продовжувати плате-xi по попереднiм зобов'язанням. Виникае реальна загроза зупинки або припинення виробництва, а потiм i банкрутства. Отже, банкрутство розглядаеться як крайнм прояв кризи.
Така класифiкацiя е умовною, хоча i зустрiчаeться у бть-шостi економiчних джерелах. Так, на думку автора, не було б помилкою об'еднати два останн види - фЫансову нестабть-нють пiдприeмства та кризовий стан, в одну групу, а неспроможнють господарюючого суб'екта розглядати як останню кризову точку фЫансовоУ нестабiльностi. В даному випадку питання постае у своечасному проведеннi дiагностики фЫан-сового стану пщприемства та виявлення характеру та глиби-ни фiнансових негараздiв, яка повинна включати:
- дiагностику фiнансового стану пiдприeмства та ймовГр-нiсть настання банкрутства;
- оцЫку зовнiшнiх умов дiяльностi господарюючого суб'екта та ринковi позици;
- функцюнальну дiагностику: дiагностику виробничих та управлЫських процесiв, iнвестицiйноí та iнновацiйноí дiяльностi.
Вiдповiдно до результатiв проведеноí дiагностики керГв-ництвом пiдприeмства приймаеться ршення про проведен-ня превентивно!' санацп, яка являе собою процес оздоров-лення економiки пiдприeмства, iнiцiйований керiвництвом для попередження кризи або виходу з не', який включае комплекс заходiв з полiпшення виробничо', фЫансово', iнвестицiйноí та iнших сфер функцюнування пiдприeмства. Детальнiше про сутнiсть та заходи превентивно' санацп ми зупинимось у третьому розд^ дисертацмного дослГдження.
Що стосуеться таких економiчних категорм, як «збитко-вiсть», «неплатоспроможнiсть», «неспроможнють» та «банкрутство», то до цього часу не створено стмкий та уама визнаний науково-понятiйних апарат. Як правило, еконо-мiсти та юристи не роздтяють поняття «банкрутство» та «неспроможнють». В^чизняне законодавство також не робить вщмЫностей мiж цими поняття. На думку Е. Фрейхейта, поняття «банкрутство» бере початок ще з 16-го столiття i походить вщ iталiйського bancarotto, що в перекладi означае «зламаний стiл».
Ретельного аналiзу потребують такi поняття, як «збитко-вiсть» та «неплатоспроможнiсть». На думку В. Шевченка, «збитковiсть в сучасному мiкроекономiчному трактуваннi вiдображаe лише один зрiз даного явища (неплатоспро-можностi): його заключну i найбтьш важку фазу, коли неспроможне положення пщприемства стае очевидним i ясним для економiчних суб'eктiв» [29].
Збитковють е однieю з необхiдних умов виникнення неплатоспроможност господарюючого суб'екта i насампе-ред е проявом неефективност дiяльностi пiдприeмства, i з ^ei точки зору може служити Ыдикатором первинних ознак неспроможностi. На рисунку можна побачити узагальнену схему видiв фЫансового стану пiдприeмства.
У сучаснм економiчнiй науцi вже стала класичною теорiя життевого циклу компани. Вщповщно до цieí теорп в мiру
власного розвитку кожна компанiя проходить ктька стадiй, кожна з яких характеризуемся своíми масштабом i рентабельною операцiй, характером росту дiловоí активностi, ктькютю персоналу i обсягом активiв пщ управлiнням, орга-ызацмною структурою та Ы.
Традицiйно життевий цикл пщприемства прийнято пред-ставляти у виглядГ динамки виходу (результату) у чаа, в ролГ яш може виступати обсяг виробництва, виручка або фЫан-совий результат у виглядГ прибутку. Якщо в питаны про результати функцюнування системи за етапами и життевого циклу в дослщниюв не мае розбГжностей, то погляди щодо структурування цього циклу розходяться. Найбтьш цкавою е точка зору I. АдГзеса, який в юнц 1980-х роюв запропонував роздтити вс етапи життевого циклу пщприемства на двГ групи: зростання та старЫня. ТеорГя АдГзеса концентруе увагу на двох найважлив0их параметрах життедГяльносп органЬ зацГТ: гнучкост та контрольованост (керованостП. МолодГ органзаци дуже гнучю i рухливГ, але слабо контрольованк Коли органза^я доросл0ае, спввщношення змЫюеться - кон-трольованють зростае, а гнучкють зменшуеться [11, с. 36].
Встановити ч1тю межГ мГж рГзними стадГями на практиц бувае досить складно, проте, як правило, видтяються таю етапи розвитку комерцiйноí оргаызаци (назви стадм i 1хня кть-кють у деяких вераях теори життевого циклу вщрГзняються):
I. БГзнес-щея (seedstage) - початкова стадГя розвитку, на яюй вщбуваеться зародження ГдеТ бГзнесу i пошук можли-востей и реалГзаци, попередый аналГз привабливост товару (послуги) для потенцмних покупав, проведення «птотних» проекта i пропозицГя пробних зразюв.
II. Створення бГзнесу (start-upstage) - перехщ до повно-цiнноí роботи бГзнесу, що здмснюеться у випадках, коли початкова бГзнес-щея виявилася вдалою, а пропонован товари (послуги) знайшли свм попит.
III. СтадГя зростання (expansionstage) - швидкий розвиток бГзнесу, що супроводжуеться розширенням виробництва, збтьшенням виробничих потужностей, нарощуванням чисельност персоналу.
IV. Розширення (mezzaninestage) - стадГя розвитку бГзне-су, для якоí характеры завоювання помiтноí частки на ринку, можливо з розширенням географГчного охоплення та цЫо-воí лУйки продукцп, поступова стабтГзацГя темтв зростання продажГв i прибутку.
V. Стадя зртост (maturitystage) - етап дяльноси на якому компаня стмко функцюнуе i генеруе стабтьн грошовГ потоки.
VI. Спад (decline) - дана стадГя настае, якщо початкова щея, що лежить в основГ бГзнесу, втрачае свою актуальнють. Це вщбуваеться, наприклад, коли з'являються новГ, бтьш дешевГ та/або ефективн способи задовольнити ту потребу, на обслуговування якоí спочатку була нацтена компаыя.
У залежност вщ характеру конкретноí бiзнес-iдеí, на яюй збудована оргаызацГя, i загального стану зовышнього сере-довища (характер конкуренцп, доступнють фЫансування, стмкють попиту i т.п.) проходження рГзних компанм через
зaзнaчeнi стади мoжe 6ути як бiльш, тaк i мeнш швидким. Haйycпiшнiшi кoмпaнiï нaмaгaютьcя poзyмнo дивepcифiкyвa-ти ^orci дiяльнicть i пocтiйнo мaють y cвoeмy poзпopяджeннi нe oднy, a цтий «пopтфeль» бiзнec-iдeй з нaдieю, щo дeякi з якиx виявляться в пщсумку вдaлими i кoмпeнcyють зaтpaти нa iншi, мeнш усп0н пpoeкти, a тaкoж дoзвoлять фiнaнcyвaти нoвi пoчинaння i нoвi види бiзнecy. В iдeaлi cтaдiю а^ду мoжнa нaдoвгo вiдcтpoчити aбo взaгaлi уникнути, якщo кoмпaнiя пocтiйнo зaймaeтьcя poзpoбкoю нoвиx iдeй i peaлiзaцieю нoвиx пepcпeктивниx бiзнec-пpoeктiв. I нaвпaки, opгaнiзaцiю, щo мae нeдocтaтню юлькють якicниx бiзнec-iдeй тa/aбo з ™x чи iншиx пpичин нeздaтнy вивecти ïx нa чepгoвy cтaдiю poз-витку, з чacoм чeкaють фiнaнcoвi пoтpяciння й iншi тpyднoщi.
Пpoтe тaкa тoчкa мoжe з'явитися нa кoжнiй cтaдiï poз-витку пiдпpиeмcтвa тa пpизвecти дo йoгo бaнкpyтcтвa [12, с. 18-19; 13, с. 46-54]. Te, i^o дeякi кoмпaнiï пpoxoдять нe вci вищe пepeлiчeнi cтaдiï poзвиткy, a пpипиняють cвoю дiяльнicть щe дo дocягнeння c^ii cпaдy, бyлo зpoзyмiлo вжe в мoмeнт зapoджeння тeopiï життeвoгo циклу, пpoтe нeзaбapoм eмпipичнi дocлiджeння пoкaзaли, щo тaкиx пщ-пpиeмcтв бтьшють. У зв'язку з цим нacтyпним eтaпoм poзвиткy тeopiï фiнaнcoвиx пpoблeм cтaлa пoявa гiпoтeзи пpo тe, щo бaнкpyтcтвo зaгpoжye кoмпaнiï нe тiльки i нaвiть нe сттьки в кiнцi i'í «життeвoгo циклу» нa cтaдiï cпaдy, cкiльки пpи пepexoдi вiд oднieï cтaдiï poзвиткy дo iншoï. Зpocтaння кoмпaнiï i ïï пepexiд дo нoвиx eтaпiв poзвиткy нe зaвжди пpoxoдить бeзбoлicнo, йoгo мoжyть пepepвaти як нecпpиятливi зoвнiшнi змiни, тaк i нeдoлiк внyтpiшнix pecypciв для пepexoдy бiзнecy в iншy cтaдiю. Дocлiдникaми бyлo вiдзнaчeнo, щo в мipy «дopocлiшaння» бiзнecy i poз-шиpeння мacштaбy oпepaцiй кoжнa кoмпaнiя пpoxoдить чepeз пeвнi pyбeжi, нa якиx ïï пoлoжeння нeдocтaтньo cra-бiльнe тa icнye виcoкa ймoвipнicть виникнeння пpoблeм.
Taкoж виxoдячи зi cтaтиcтичниx дaниx, a тaкoж лoгiки poзвиткy пiдпpиeмcтвa нa piзниx фaзax йoгo життeвoгo
циклу мoжeмo гpaфiчнo пpeдcтaвити зaлeжнicть мiж ймo-вipнicтю нacтaння фiнaнcoвoï нecтaбiльнocтi (aбo бaнкpyт-cтвa] тa cтaдieю життeвoгo циклу (див. pиc.).
Пpoвeдeнi дocлiджeння cвiдчaть, щo з corni кoмпaнiй, щo пoчaли свм бiзнec в oдин piк, нe бiльшe двaдцяти пpoдoвжy-ють пpaцювaти чepeз тpи poки пicля пoчaткy, a iншi 80 пpo-тягом дpyгoгo i тpeтьoгo poкy ^ora icнyвaння cтикaютьcя зi cклaднoщaми, пoдoлaти якi вoни нe в змoзi, i пpипиняють cвoю дiяльнicть. Як пpaвилo, пepшoпpичинoю циx тpyднoщiв е пpoблeми в oблacтi фiнaнcoвoï cтaбiльнocтi i фiнaнcoвoгo мeнeджмeнтy. Cxoœa кapтинa пoвтopюeтьcя щe чepeз кть-га poкiв - 80% кoмпaнiй, !o пepeйшли тpиpiчний pó6ÍX, пoкидaють pинoк нa 6-8 poцi cвoгo icнyвaння. Пpиpoдa цieï кpизи дeщo вiдмiннa i бiльшe пoв'язaнa з пpoблeмaми в yпpaвлiннi кoмпaнieю. Пepшoчepгoвy poль тут вiдiгpaють peглaмeнтaцiя бiзнec-пpoцeciв, eфeктивнicть opгaнiзaцiй-нoï cтpyктypи, фiлocoфiя i cтpaтeгiя кoмпaнiï, iï цiлi, мiciя [14].
Ha нaшy думку, для пpoвeдeння нaлeжнoï дiaгнocтики пщ-пpиeмcтвa, якe пepeбyвae у cтaнi фiнaнcoвoï нecтaбiльнocтi, тa йoгo oздopoвлeння з мeтoю зaпoбiгaння бaнкpyтcтвa вapтo видтити ocнoвнi фaктopи, якi впливaють нa фiнaнco-ву cтiйкicть гocпoдapюючoгo cyб'eктa. Ix мoжнa poздiлити нa двi вeликi гpyпи:
- зoвнiшнi мaкpoeкoнoмiчнi (eкзoгeннi] фaктopи;
- внyтpiшнi мiкpoeкoнoмiчнi (eндoгeннi] фaктopи.
У cyчacнiй нayцi дoмiнye yявлeння, щo бyдь-якa кpизa в дiяльнocтi кoмпaнiï (нeзaлeжнo вщ тoгo, пpивoдить вoнa в ocтaтoчнoмy пiдcyмкy дo бaнкpyтcтвa чи нП, як пpaвилo, викликaeтьcя нe oднieю, a вiдpaзy дeкiлькoмa пpичинaми, дo чиcлa якиx вxoдять як зoвнiшнi, тaк i внyтpiшнi чинники. Для того щoб внyтpiшня нeeфeктивнicть i тpyднoщi в yпpaвлiннi пpизвeли дo oчeвидниx фiнaнcoвиx ycклaднeнь нa пiдпpи-eмcтвi, в бiльшocтi випaдкiв пoтpiбeн пeвний нecпpиятливий зoвнiшнiй iмпyльc, нaпpиклaд cкopoчeння пoпитy aбo пoявa нoвиx, бiльш eфeктивнo пpaцюючиx, кoнкypeнтiв. I нaвпaки,
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Уфа'У № б (157)/2014 63
Кпасифшащя причин криз по Стюарту-Ловетт Внутршж чинники
1. Погане управлЫня.
2. Слабкий фЫансовий контроль.
3. Неефективне управлЫня оборотним капралом.
4. Висок витрати.
5. Неефективний маркетинг.
6. Нарощування обсягу продаж1в на шкоду прибутковостк
7. Недостатня диверсифка^я б1знесу.
8. Невдал1 поглинання.
9. Неефективна фЫансова пол1тика.
10. Неефективна оргаызацмна структура
несприятливГ змЫи зовышнього середовища з бтьшою ймовГрнютю спровокують кризу в компани, якщо в и бГзнес е певна внутр0ня слабкють, наприклад недостатня опера-тивнють i грамотнють прийнятих управлЫських р0ень, про-блеми в галузГ фЫансового менеджменту, неефективнють органiзацiйноí структури тощо.
КласифкацГю можливих зовышых i внутршых причин криз (див. табл.) i Грунтовы пояснення до не! приводять Стюарт СлеттерГ i Девщ Ловетт у сво1й книзГ Corporate Turnaround («Корпоративна реструктуризацГя») [15].
Застосовуючи представлену класифкацш чинниюв фiнансовоí нестабтьност до рГзних практичних ситуацм, легко прийти до висновку, що в кожному випадку це може бути своя комбЫа^я, визначальна ¡ндивщуальними особли-востями того чи ¡ншого кризового становища. Також слщ мати на увазГ, що наведена класифкацГя факторГв неста-бтьност в деяюй мГрГ умовна, осктьки бтьшють з розгля-нутих причин нестабтьност компани можна роздтити на дектька бтьш дрГбних (наприклад, замють «Несприятливих змЫ ринкового попиту» розглянути рГзн можливГ фактори, що викликають таю змЫи) або, навпаки, об'еднати один з одним як тюно взаемопов'язанк
За наявними оцЫками в розвинених крахах зГ сшкою полЬ тичною i економГчною системами банкрутство на 1/3 спрово-кован зовншнми факторами макросередовища i на 2/3 -внутршнми. Як показуе практика, дев'яносто вщсотюв рГзних невдач пщприемств у США пов'язують з недосвщченютю менеджерГв, некомпетентною керГвництва i його невщповщ-нютю умовам, що змЫилися, зловживаннями. Таким чином, невизначенють може виявлятися не ттьки на макрорГвнк
Висновки
Таким чином, фЫансову нестабтьнють пщприемства можна охарактеризувати як невщ'емну частину його дГяль-ностк Вона не характеризуе цтий етап (фазу) у функцюну-ванн господарюючого суб'екта, проте е тим виршальним перюдом, коли потрГбно вдатися до заходГв Гз полтшення стану, вщ правильного та доцтьного вибору яких залежати-ме подальша доля пщприемства.
Сформувати саму сутннсть стратеги фнансового оздоровлення корпораци та визначити склад та послщовнсть заходГв з и впро-вадження неможливо без визначення причин настання фнансо-вих негараздв. Саме глибоке розумння джерел юнуючих про-
Зовжшж чинники
11. Несприятлив1 змЫи в ринковому попитк
12. Посилення конкуренцп на ринку i поява нових бтьш сильних грав^в.
13. Несприятливi змiни в цiнах на основы ресурси
блем дозволяв ясно розГбратися в природ конкретного кризового явища i намГтити можливГ кроки щодо його подолання.
Список використаних джерел
1. Schumpeter Josef Alois. Essays on entrepreneurs, innovations, business cycles, and the evolution of capitаlism // Josef A. Schumpeter; ed. by Richard V. Clemence; with a new introduction by Richard Swedberg. -Transactions Publishers, 1989.
2. Системный мониторинг. Глобальное ирегиональноеразвитие / Отв. ред. Д.А. Халтурина, А.В. Коротаев. - М.: Либроком / URSS,
2010. - C. 189-229.
3. Coase R.H. The Nature of the Firm. Режим доступу: http://www3.nccu.edu.tw/~jsfeng/CPEC11.pdf
4. Kaldor N. The Equilibrium of the Firm. Режим доступу: http://www.econ.ryukoku.ac.jp/~komine/hope/kimura0612re.pdf
5. Finch V. Corporate insolvency law: perspectives and principles. Cambridge, UK: Cambridge University Press, 2002. - 656 p.
6. Cabrillo F. Depoorter B. Bankruptcy Proceedings, mirneo, 1999. -http://encvclo.findlaw.com/7800book.pdf
7. Sullivan T.A. Warren E. Westbrook J.L. As We Forgive Our Debtors: Bankruptcy and Consumer Credits in America. -Washington: Beard Books, 1999.
8. Sullivan T.A. Warren E. Westbrook J.L. The fragile middle class: Americans in debt. -New Haven, Conn.: Yale University Press. 2000. - 380 p.
9. Методология анализа финансового состояния предприятия: монография / И. А. Жулега; ГУАП. - СПб., 2006. - 235 с.
10. Семенов Г.А. ДвгностикафЫансово-економпного стану пщприемства / Семенов Г.А.// Вюник економiчноí науки УкраУни. -
2011. - №11. - С. 136-142.
11. Адизес И. Управлениежизненным циклом корпорации / Пер. с англ. - СПб.: Питер, 2007. - 384 с.
12. Финансовый менеджмент: теория и практика / Ред. Е.С. Стоянова. - 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Изд-во «Перспектива». - 2000. - 656 с.
13. Стратегия и тактика антикризисного управления фирмой/ Под общ. ред. проф., д.э.н. А.П. Градова, проф., д.э.н. Б.И. Кузина. - СПб.: «Специальная литература», 1998. - 510 с.
14. Качалов И. Три ключевых параметра развития кризисов компании [Электрон. ресурс] / И. Качалов. - Режим доступу: http://www.iteam.ru/publications/ strate-gy/section_16/article_300/
15. Slatter S.P. Lovett D. Corporate Turnaround. Managing Companies in Distress - London: Penguin Books, 1999. - 338 p.
