CC BY
34
Орипнальы дослiдження
Original Researches
УДК 616.718.72-001.5 DOI: 10.22141/1608-1706.3.19.2018.136401
Зазiрний 1.М.1, Василенко А.В.23
1Кл1И1чналкарня «феофаня» Державного управл1ння справами, м. КиТв, Украина 2КиТвська мська кл1н1чналкарня швидко'Тмедично'Тдопомоги, м. КиТв, УкраТна 3ДНУ «Центр ¡нновацйних медичних технологй НАН УкраТни», м. КиТв, УкраТна
Фксащя волярною пластиною тяжких переломiв променевоТ кютки
за типом 23-C AO. Ана^з причин ускладнень лкування
Резюме. Оскльки фiксацiя переломiв дистального вiддiлу променево'Т кстки iз застосуванням волярно'Т блокуючоТ пластини стала все бльш популярною протягом останнього десятилтя (1-3), слд звернути осо-бливу увагу на аналiз причин виникнення ускладнень, а також технiчнi аспекти цього явища. Ключовi слова: блокуюч пластини; переломи дистального в'<дд)лу променевоТ кютки; аналiз
Травма
Вступ
Використання блокованих пластин у лшуванш пе-реломiв дистального етметаф!за променево! истки (ДЕМ ПК) останшми роками набуло популярного роз-витку. Це пояснюеться тим, що даний метод л!кування забезпечуе стабiльну фiксацiю, вщновлення анатом!! та раннiх рухiв у кистьовому суглоб^ завдяки чому хво-рий може швидко повернутись до повноцшно! повсяк-денно! дiяльностi [1, 4, 5]. У попередшх досл!дженнях вказувалося на позитивнi функцюнальш результати в!дновлення анатом!! та суглобово! конгруентност тс-ля перелому дистального в!ддту променево! кiстки [6, 7], а також на вщсутшсть подальшого артрозу [8]. Од-нак недавнi досл!дження вказують на 22-27-в!дсотко-ве шдвищення ускладнень пiсля цього оперативного втручання [5, 12].
Мета: покращення результат лiкування тяжких переломiв ДЕМ ПК шляхом виявлення основних причин ускладнень гад час та шсля хiрургiчного лiкування.
Матерiали та методи
У нашому дослiдженнi ми розглянули 180 випадив застосування волярно! пластини при переломах променево! истки в типовому мющ з 2013 по 2017 р1к, причо-му вш хворi лiкувалися в одному центрi травматолог!! — у Ки!вськш мiськiй клiнiчнiй лiкарнi швидко! медично! допомоги. Критер!! включення хворих у цю категорiю
були такими: вк понад 18 роив, фiксацiя перелому променево! истки волярною пластиною з подальшим спо-стереженням за пащентами протягом принаймнi року. Статистичний аналiз здшснювали в програмi Microsoft Excel 2013, також використовували багатофакторний кореляцшно-регресшний аналiз. Статистичну оцiнку коефщента кореляц!! проводили за таблицею критич-них значень. З отриманих даних дослщження було ви-ключено три випадки, осильки вони не в!дпов!дали критерiям включення. Зазвичай усiм хворим, як! перенесли таке оперативне втручання, ми пропонуемо ам-булаторне спостереження в клшчних умовах протягом в!д двох тижнiв до одного, трьох, шести мiсяцiв, навiть року. Деяи з пацiентiв спостерiгалися довше, залежно вiд рекомендацiй лiкуючого хирурга або побажань хворих. Нами було здшснено ретроспективне досл!дження вшх доступних в!дпов!дних iсторiй хвороби. Були обсте-женi 180 пацiентiв протягом 4 роив шсля операци, при цьому вщшв становив 3,8 %.
Вш дослiджуваних пацiентiв становив в!д 18 до 70 рокiв, у середньому 56 роив; ошб чоловiчо! статi було 85, жiночо! — 95. Переломи класифкувалися за системою АО/ОТА, при цьому в дослщження увiйшли i переломи за типом В3 (у 43 пащенпв), С1 (n = 24), С2 (n = 58), С3 (n = 55). Усiм хворим було зроблено рентгенолопчне дослiдження у двох стандартних проекциях. Пацiентам iз переломами за типом С додатково
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Заз1рний 1.М., Кл1н1чна л1карня «Феофашя» Державного управлшня справами, вул. Академ1ка Заболотного, 21, м. КиТв, 03680, УкраТна; e-mail: redact@i.ua For correspondence: I.M. Zazirnyi, Clinical Hospital "Feofaniya" of the Agency of State Affairs, Academic Zabolotny st., 21, Kyiv, 03680, Ukraine, e-mail: redact@i.ua
виконувалась комп'ютерна томографiя (КТ) для пла-нування подальшого оперативного втручання.
Операцй' проводились i3 застосуванням стандартного долонного доступу за Henry через сухожилля проме-невого згинача зап'ястка. Пошарово розсiкали pronator quadratus, при цьому оголювалася долонна пiдокiстна частина променево! истки. Пластина розташовувала-ся безпосередньо на дистальнш частинi променево! истки шсля репозицй' перелому, а положення пласти-ни i гвинтав пiдтверджувалося рентгеноскопieю. М'яз pronator quadratus перемщувався на пластину i фшсу-вався П-подiбними швами. В дослщженш застосову-валися блокуючi iмплантати з анатомiчним моделю-ванням марок T-LCP (ChM, Польща) — в 23 випадках; Synthes LCP (Synthes, Paoli, Пенсильвашя, США) — у 35 випадках; Matrix (Stryker, США) — в 87 випадках; iншi фшсатори — у 35 випадках. У вшх випадках накла-далася шина (або ортез) нижче зап'ястка, що зберта-лася протягом двох тижшв. Наприкiнцi другого тижня шви видаляли та починали фiзiотерапiю. Серед неба-жаних побiчних ефектiв лiкування спостер^алися по-рушення стану м'яких тканин (тендишт i розрив сухожилля), ыстахга ускладнення (втрата репозицй', втрата фшсаци, вкорочення променево! кустки через колапс мюця перелому), недостатнiсть iмплантатiв, наявнiсть симптомiв кистьового тунельного синдрому, що були упущеш до операцй', iншi ускладнення (ураження не-рвiв, iнфекцiя, нейродистрофiчний синдром). Все це ми спостер^али, класифiкували, аналiзували та належ-ним чином задокументували.
Результати та обговорення
У 18 (5,9 %) випадках спостерiгалися ускладнення лшування переломiв ДЕМ ПК (табл. 1). Найчастше це були пошкодження сухожилля розгинача — в п'яти
випадках дiагностували синовп" розгиначiв пальцiв, у трьох випадках — розрив сухожилля m.extensor pollicis longus. Синовiт дiагностували, зважаючи на клшчну симптоматику хворих, наявшсть болю в дь лянщ проходження сyхожилкiв, набряк, тильну кре-пiтацiю та дiагностичне ультразвукове дослщження (5 випадкiв).
На рис. 1 показана зайва довжина одного або бть-ше гвинтiв дистального вщдту (дiлянки) пластини. Цi гвинти були попм видаленi. Пiд час операцш спосте-рiгалася виражена гiпертрофiя синовiальних оболонок сухожилив i !х фiброзна дегенерацiя.
В iншомy випадку шсля лшування перелому ДЕМ ПК у 35^чно! жiнки спостерiгався розрив сухожилля m. extensor pollicis longus без попередшх симпто-мiв. Рентген-зшмки пiсля операцй показали також зайве крашальне розташування волярно! пластини щодо дистального краю променево! кiстки, неадек-ватну репозицiю i зайве радiальне змiщення плас-тини. При цьому гвинти проникли в дорсальний i радiальний вщдти (рис. 2). Шсля виявлення пошкодження нами була застосована реконструкщя сухожилля шляхом перенесення разгинача indicis proprius, i результати лшування виявилися функцю-нально ефективними.
В iншомy випадку шсля лшування перелому ДЕМ ПК у 35^чно! жiнки спостерiгався розрив сухожилля m. extensor pollicis longus без попередшх симпто-мiв. Рентген-знiмки пiсля операцй показали також зайве крашальне розташування волярно! пластини щодо дистального краю променево! кютки, неадек-ватну репозицш i зайве радiальне змiщення плас-тини. При цьому гвинти проникли в дорсальний i радiальний вщдти (рис. 2). Шсля виявлення пошкодження нами була застосована реконструкшя
Таблиця 1. Ускладнення пд час л1кування перелом1в ДЕМ ПК волярними блокуючими пластинами
та механ!зм пошкодження
Ускладнення Мехашзм Абсолютна частота поширення (%) Вщносна частота (%)
Пошкодження сухожилля розгинача Синовп 5(1,6) 27,8
Травма сухожилка великого пальця кист 3(1,0) 16,7
Пошкодження сухожилля згинача Синовп 2(0,7) 11,1
Травма сухожилка великого пальця кист 2(0,7) 11,1
Втрата репозици Втрата мщност фiксацií гвинтiв 2(0,7) 11,1
Втрата репозици внутршньосуглобового уламка 1 (0,3) 5,6
Обмеження pyxiB у кистьовому суглобi (контрактура) Проникнення гвинтiв у порожнину кистьового суглоба та ДРУС 1 (0,3) 5,6
Ураження нервiв Ураження серединного нерва 1 (0,3) 5,6
1нфекцмы ускладнення Причина не знайдена 1 (0,3) 5,6
Загальна ктькють ускладнень 18 (5,9) 100
Примтки: ДЕМ ПК — дистальний еп'шетаф'з променевоi кстки; ДРУС — дистальний рад'юульнарний суглоб.
Рисунок 1. Ск!аграма тсля операцИ' вказуе на зайве кран'/альне розташування долонноi пластини щодо променевоi к1стки через
неадекватну репозиц!ю, при цьому пластина розмщена зайве ульнарно. Гвинти проникають у дорсальну й ульнарну длянки
сухожилля шляхом перенесення разгинача indicis proprius, i результати лкування виявилися функцю-нально ефективними.
Пошкодження сухожилля згинача спостерiгалися р!д-ше. У 2 випадках було дiагностовано синовiт i в 2 — роз-рив сухожилля m. flexor pollicis longus. У вах 4 випадках застосовувався iмплантат компанй Synthes LCP 2.4 по «лшй водорозподлу» (watershed line). В одному випадку у 40-рiчного хворого був дiагностований розрив сухожилля m. flexor pollicis longus через шють мюящв пiсля операцй'. На рентген-знiмкам тсля операцй' було видно, що шп-лантат розташований дистально щодо «лшй' водорозподь лу», через що вщбувалося подразнення чи пошкодження сухожилля m. flexor pollicis longus (рис. 3).
В шшому випадку гвинти проникли в дистальний вiддiл суглоба. Кшшчне обстеження хворого через mí-сяць тсля операцй' показало обмежену пронацш та сушнацш з больовими вщчуттями. На дiагностичнiй КТ було виявлено ударну подразнюючу дiю гвинта на головку лшгьово! кустки (рис. 4).
Подальше вилучення гвинта привело до повного вщновлення рухових функцiй i усунення больових в!д-чуттiв.
У трьох випадках спостеркалася втрата репози-ци пiсля фксаци пластиною без кутово! стабiльностi. Застосовувалися пластини Synthes зi звичайними, а не блокуючими гвинтами. У хворих було вщзначено симптоматичне запалення, i пластини були видалеш. Перелом дистального суглобового в!ддту променево! кiстки за типом С2 АО був дiагностований у 70^чного хворого. Пiд час операцй' проведено адекватну репози-цiю i фксацш. КТ через 2 роки показала проникнення
Рисунок 2. Ск!аграма псля операцИ' вказуе на зайве кран'/альне розташування долонноI пластини щодо променевоI юстки через неадекватну репози^ю, при цьому пластина розмщена зайве рад '1ально. Гвинти проникають у рад!альну длянку
дистального ряду гвинтав пластини Т-LSP ОДМ у тв-мюяцеву суглобову фасетку через втрату истково! п!д-тримки (рис. 5).
Проте у хворого були в!дсутш больов! в!дчуття та суттев! обмеження рух!в у суглоб^ через що вш в!дмо-вився в!д подальшого х!рурпчного лкування.
Рисунок 3. На скiаграмi: волярна пластина дистально розташована щодо «л'/нп водорозподлу», внаслщок чого було пошкоджено сухожилля m. extensor pollicis longus
Ф ,
к
Рисунок 4. Перфорац1я гвинта волярно/ пластини в дистальному радюульнарному суглоб'1
Рисунок 5. Комп'ютерна томограф!яхворого К., 70 рок!в, через 2 роки. На зн!мках: дистальний ряд гвинтв пластини Т-LSP ChM, що пщтримуе суглобову поверхню, проник у п!вм!сяцеву ямку
Невролопчт ураження були вщзначеш в одному ви-падку — ураження серединного нерва тсля видалення долонно! пластини, що було виконано в шшому мющ. Тут мав мюце трансплантат серединного нерва з лоткового нерва, хворий був пролжований у Науково-до-слщному шституп нейрохiрургi!.
I, нарешп, в одному випадку спостерпалось шфжу-вання пiсляоперацiйного рубця, де виникла нориця. Проблема була виршена шляхом використання анти-бактерiально! терапп та видалення iмплантату пiсля зрощення перелому.
Оскшьки фiксацiя переломiв ДЕМ ПК Í3 застосу-ванням волярних блокуючих пластин стала все бшьш популярною протягом останнього десятилггтя [1—3, 6, 9], слщ звернути особливу увагу на аналiз причин неза-довiльних результапв, а також на технiчний бж такого явища. У нашому дослщжент найбiльш часто зустрiча-лися пошкодження сухожилля розгинача пальцiв. Ми спостерпали п'ять випадкiв його синовiту, три випад-ки розриву сухожилля m. ext. pollicis longus через зайву довжину гвинтiв, iз проникненням через дорсальний кортикальний шар, внаслщок близького розташування сухожилля розгинача до дорсального кортексу (dorsal cortex). Обмежетсть рухiв дорсальних сухожильних пiхв при загрозi проникнення гвинтiв також може бути фактором iшемiчного розриву сухожилкiв [14]. Неси-метрична анатомiя дорсально! поверхт дистально! дь лянки променево! кютки або наявнiсть фрагментацй' тильного кортексу можуть спричинити нерозпiзнане пошкодження сухожилюв гвинтами, навiть коли цi гвинти застосовуються пiд контролем рентгеноскопй'. Неправильна штерпретащя рентген-знiмкiв може легко призвести до проникнення гвинпв у дорсальний кортекс, тому необхщдно упевнитися в правильному розташуваннi цих гвинпв, використовуючи рентгено-графiю безпосередньо тд час операцй'. Для цього було запропоновано додатковi рентгенiвськi проекцп. Ozer et al. запропонували досить простий метод тдвищення точностi рентгеноскопй' шд тильним дотичним кутом 45° при супшацп, 45° при пронацп, а також тильну
акиальну укладку. Ми не рекомендуемо вкорочення довжини гвинпв у вих випадках, тому що при не-стабiльних внутрiшньосуглобових переломах (тип С) сама по ^6í фжсащя з використанням декiлькох гвишгв, де задiяний дорсальний кортекс, може бути необхщна для забезпечення максимально'! стабшь-ностi. Другий вид ускладнень спостерiгався у випадках пошкодження сухожилка згинача (flexor tendon). За даними деяких авторiв [21—23], розрив сухожилля flexor pollicis longus е найбшьш частим ускладненням при фжсацп долонною пластиною, що спостертаеть-ся в 2—12 % випадюв. У нашому дослщжент ми ви-явили тшьки два випадки (0,7 %) сшовггу сухожилля згинача i два випадки (0,7 %) розриву сухожилля flexor pollicis longus. Доведено факт, що iмплантати, розташоват дистально щодо «лшп водорозподшу», можуть чинити тиск на сухожилля згинача i призво-дити до додаткових пошкоджень [12, 13—19]. У нашому дослщженш всi випадки таких пошкоджень сухожилля згинача були пов'язаш iз застосуванням пластини Synthes LCP, в якiй е один ряд фжсуючих гвинтiв. Факт, що И застосування викликае цiлий ряд негативних побiчних ефектiв, пояснюеться тим, що е необхщтсть мати у своему розпоряджент iмплантат iз багаторiвневою пiдтримкою щодо «лшп водорозподшу» з метою забезпечення стабiльностi. При цьому часто спостерпаеться подразнення сухожилля згинача. Пластина марки T-LSP ChM також передбачае таке розмщення щодо «лшп водорозподшу», проте в нашому дослщженш не було виявлено пошкоджень сухожилля згинача iз застосуванням ще! пластини. Вщсуттсть таких пошкоджень вщзначалася нами при застосуваннi пластини марки Matrix Stryker. Про це свщчать результати дослiджень Song et al. [25, 26]. Tanaka et al. припускають, що правильне розмщення пластини (безпосередньо по «лшп водорозподшу») знижуе поширешсть пошкоджень сухожилля flexor pollicis longus, оскшьки тиск краю дистально! пластини збшьшуеться поступово або взагалi вщдсутнш порiвняно з шшими методами лiкування переломiв
променево! ыстки. Якщо дистальний край пластини знаходиться нижче в!д «лшй водорозподлу», його тиск на сухожилля flexor pollicis longus значно зростае в пор!внянш з ыстковим краем нормально! променево! ыстки.
Втрата репозици п1сля фксаци пластиною спосте-ркалася в 3 випадках, причому в 2 1з них гвинти втра-чали фiксацiю внаслiдок погано! якосп к1стки та через застосування звичайних, а не блокуючих гвинт1в. У 3 хворих були характерш симптоми, i в подальшому !м виконано рев!зшний остеосинтез 1з використанням блокуючих !мплантапв i к!стково! пластики.
Висновки
У нашому дослiдженi спостерiгалися 180 хворих, у яких був низький в!дсоток супутн!х ускладнень, тому е вш пщстави висловитися на шдтримку застосування волярних блокуючих пластин при лкуванш переломiв променево! к!стки за типом 23-С АО. У нашому ретроспективному дослщженш в!дсутня оцшка вiдновлення функцiональностi, що призводить до обмеженосл наших висновк!в. Проте ми обстежили значну кшьюсть хворих !з подальшим спостереженням протягом принаймнi одного року. У цьому головна перевага отриманих даних. Ми вважаемо, що подальшi дослщження необхiднi для кращого розум1ння факторiв ризику, визначення «стратеги» зведення до мЫмуму по61чних ефектiв лiкування таких переломiв !з використанням долонно! пластини.
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-н1сть конФл1кту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
Список лiтератури
1. Страфун С.С. Хирургическое лечение нестабильных переломов дистального эпиметафиза лучевой кости / С.С. Страфун, С.В. Тимошенко // Травма. — 2010. — № 3. — С. 341-347.
2. Анкин Л.Н. Практическая травматология. Европейские стандарты диагностики и лечения / Л.Н. Анкин, Н.Л. Анкин. — М.: Книга-плюс, 2002. — 480с.
3. Fanuele J., Koval K.J., Lurie J. et al. Distal radial fracture treatment: what you get may depend on your age and address // J. Bone Joint. Surg. Am. 2009; 91:1313-1319.
4. Al-Rashid M., Theivendran K, Craigen M.A. Delayed ruptures of the extensor tendon secondary to the use of volar locking compression plates for distal radial fractures // J. Bone Joint. Surg. Br. 2006; 88:1610-1612.
5. Rozental T.D., Blazar P.E. Functional outcome and complications after volar plating for dorsally displaced, unstable fractures of the distal radius // J. Hand Surg. Am. 2006; 31: 359-365.
6. Boyd L.G., Horne J.G. The outcome of fractures of the distal radius in young adults//Injury. 1988; 19: 97-100.
7. McQueen M., Caspers J. Colles fracture: does the anatomical result affect the final function? //J. Bone Joint. Surg. Br. 1988; 70: 649-651.
8. Knick J.L., Jupiter J.B. Intra-articular fractures of the distal end of the radius in young adults // J. Bone Joint. Surg. Am. 1986; 68: 647-659.
9. Rein S, Schikore H, Schneiders W. et al. Results of dorsal or volar plate fixation of AO type C3 distal radius fractures: a retrospective study // J. Hand Surg. Am. 2007; 32: 954-961.
10. Orbay J.L., Fernandez D.L. Volar fixation for dorsally displaced fractures of the distal radius: a preliminary report // J. Hand Surg. Am. 2002; 27:205-215.
11. Musgrave D.S., Idler R..S. Volar fixation of dorsally displaced distal radius fractures using the 2.4-mm locking compression plates // J. Hand Surg. Am. 2005; 30: 743-749.
12. Arora R, Lutz M., Hennerbichler A. et al. Complications following internal fixation of unstable distal radius fracture with a palmar locking-plate // J. Orthop. Trauma. 2007; 21: 316-322.
13. Ho A.W., Ho S.T., Koo S.C. et al. Hand numbness and carpal tunnel syndrome after volar plating of distal radius fracture //Hand (N Y). 2011; 6: 34-38.
14. Pichler W, Windisch G., Schaffler G. et al. Computer tomography aided 3D analysis of the distal dorsal radius surface and the effects on volar plate osteosynthesis // J. Hand. Surg. Eur. 2009; 34: 598-602.
15. Pace A, Cresswell T. Use of articular wrist views to assess intra-articular screw penetration in surgical fixation of distal radius fractures // J. Hand Surg. Am. 2010; 35:1015-1018.
16. Sugun T.S., Karabay N, Gurbuz Y. et al. Screw prominences related to palmar locking plating of distal radius // J. Hand Surg. Eur. 2011; 36: 320-324.
17. Matullo K.S., Dennison D.G. Lateral tilt wrist radiograph using the contralateral hand to position the wrist after volar plating of distal radius fractures // J. Hand Surg. Am. 2010; 35: 900-904.
18. Ozer K, Wolf J.M., Watkins B. et al. Comparison of 4 fluoroscopic views for dorsal cortex screw penetration after volar plating of the distal radius // J. Hand Surg. Am. 2012; 37: 963-967.
19. Orbay J.L. The treatment of unstable distal radius fractures with volar fixation //Hand Surg. 2000; 5:103-112.
20. Smith D.W., Henry M.H. Volar fixed-angle plating of the distal radius // J. Am. Acad. Orthop. Surg. 2005; 13: 28-36.
21. Casaletto J.A., Machin D, Leung R. et al. Flexor pollicis longus tendon ruptures after palmar plate fixation offractures of the distal radius// J. Hand Surg. Eur. 2009; 34: 471-474.
22. Drobetz H., Kutscha-LissbergE. Osteosynthesis of distal radial fractures with a volar locking screw plate system // Int. Orthop. 2003; 27:1-6.
23. Figl M., Weninger P., Jurkowitsch J. et al. Unstable distal radius fractures in the elderly patient — volar fixed-angle plate osteosynthesis prevents secondary loss of reduction // J. Trauma. 2010; 68: 992-998.
24. Orbay J. Volar plate fization for distal radius fractures // Hand Clin. 2005; 21: 347-354.
25. Soong M., van Leerdam R, Guitton T.G. et al. Fracture of the distal radius: risk factors for complications after locked volar plate fixation // J. Hand Surg. Am. 2011; 36: 3-9.
26. Tanaka Y, Aoki M, Izumi T. et al. Effect of distal radius volar plate position on contact pressure between the flexor polli-cis longus tendon and the distal plate edge // J. Hand Surg. Am. 2011; 36:1790-1797.
OmpuMaHO 30.03.2018 ■
Зазирный И.М.1, Василенко А.В.23
1Клиническая больница «феофания» Государственного управления делами, г. Киев, Украина 2Киевская городская клиническая больница скорой медицинской помощи, г. Киев, Украина 3ГНУ «Центр инновационных медицинских технологий НАН Украины», г. Киев, Украина
Фиксация волярной пластиной тяжелых переломов лучевой кости по типу 23-C AO.
Анализ причин осложнений лечения
Резюме. Поскольку фиксация переломов дистального отдела лиз причин возникновения осложнений, а также технические
лучевой кости с применением волярной блокирующей пла- аспекты этого явления.
стины стала все более популярной на протяжении последнего Ключевые слова: блокирующие пластины; переломы дис-
десятилетия [1—3], следует обратить особое внимание на ана- тального отдела лучевой кости; анализ
I.M. Zazirnyi1, A.V. Vasylenko23
Clinical Hospital "Feofaniya" of the Agency of State Affairs, Kyiv, Ukraine 2Kyiv City Emergency Hospital, Kyiv, Ukraine.
3State Scientific Institution "Center for Innovative Medical Technologies of the National Academy of Sciences of Ukraine", Kyiv, Ukraine
Fixation of AO 23-C severe radius fractures using volar plate. Analysis of the causes of treatment complications
Abstract. Since fixation of distal radius fractures using vo- technical aspects to reduce their occurrence is of particular im-lar locking plates has become increasingly popular across the portance.
world over the past decade, the analysis of adverse events and Keywords: locking plates; distal radius fractures; analysis
