CC BY
17
4. Ивашкин В.Т. Болезни печени и желчевыводящих путей: Руко- 7. Нурбоев Ф.Э. Роль эндотоксемии в развитии внутрипеченочного водство для врачей (2-е изд.) / В.Т. Ивашкин. - М. : Изд-во Дом. холестаза / Ф.Э. Нурбоев, Б.З. Джумаев, Д.Б. Рахматова [и др.] «М-Вести», 2005. - 230 с. // Вюн. пробл. бюл. i мед. - 2011. - Вип. 3(89). - С. 98-100.
5. Лушников Е.Ф. Гибель клеток апоптоза / Е.Ф. Лушников, А.Ю. 8. Шерлок Ш. Заболевания печени и желчных путей Практич. рук. / Абросимов. - М. : Медицина, 2001. - 192 с. Ш. Шерлок, Дж. Дули : пер. с англ. / Под ред. З.Г. Апросиной,
6. Майер К.П. Гепатит и последствия гепатита: практическое руко- Н.А. Мухина. - М. : ГЭОТАР Медицина, 2002. - 864 с.
водство / Майер К.П. - М., 2004. - 720 с. 9. Patel T. Dysregulation of apoptosis as a mecha-nism of liver disease
/ T. Patel, L.R. Roberts, B.A. Jones // Semin. Liver. Dis. - 1998. -V.18. - P. 105-114.
Реферат
ЕНДОГЕННА 1НТОКСИКАЦ1Я ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ ВРУТР1ШНЬОПЕЧ1НКОВОГО ХОЛЕСТАЗУ ПРИ ХРОН1ЧНОМУ ГЕПАТИТ1 В
Нурбоев Ф.е., Сулейманов С.Ф., Садикова С.Ш., Махмудов Б.Ф., Хкматов Ж.С., Мурадова Г.Я. Ключовi слова: ендогенна штоксика^я, внутршньопечЫковий холестаз, гепатит В, бioхiмiчнi показники.
Вивчено вплив ендогенноТ штоксикацп (Е1) на б1ох1м1чн1 показники печшки у 70 хворих з хроычним гепатитом В (ХГВ) з внутр1шньопеч1нковим холестазом (ВПХ), що розвинувся у них. У хворих виявлено шдвищення естрадюлу в кров1, продукт1в Е1, зрушення у функцюнуванш ряду ферменпв печ1нки. У хворих ХГВ з ВПХ виявлено накопичення малонового д1альдепду, який йде паралельно з1 збтьшенням концентрац1Т молекул середньоТ маси як маркер1в Е1.
Summary
ENDOGENOUS INTOXICATION AS A FACTORS IN THE DEVELOPMENT OF INTRAHEPATIC CHOLESTASIS IN CHRONIC HEPATITIS B
Nurboev F.E., Suleymanov S.F., Sadykova S.Sh., Makhmudov B.F., Khikmatov J.S., Muradova G.Ya. Key words: endogenous intoxication, intrahepatic cholestasis, hepatitis B, biochemical indicators.
This research was focused on the study of the side effect of endogenous intoxication (EI) on biochemical indicators of liver in 70 patients with chronic hepatitis B (CHB) and intrahepatic cholestasis (IHCh). Patients showed increased blood estradiol, EI products, changes in the functioning of some hepatic enzymes. The patients with CHB and IHCh revealed the accumulation of malonic dialdehyde, which runs concurrently with the increase of concentrations of medium-weight molecules as markers of EI.
УДК 616.37-002.1 Оганезян А. Г.
ФЕРМЕНТАТИВНА АКТИВН1СТЬ ВМ1СТУ ОБМЕЖЕНИХ Р1ДИННИХ СКУПЧЕНЬ ПРИ ТЯЖКОМУ ГОСТРОМУ ПАНКРЕАТИТ ЯК КРИТЕР1Й ДИНАМ1КИ ЗАХВОРЮВАННЯ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Мета роботи - оцгнити ферментативну активтсть вм1сту ОРС при ТГП та гг вплив на пере-б1г захворювання. Матер{али та методи. Проанал{зован{ результати д{агностики та лтування 29 хворих з обмеженими парапапанкреатичними р{динними скупченнями при ТГП. М1В тд контролем УЗД виконат 29 хворим. Виконували бюх{м{чне досл{дження вм1сту ОРС. З загальног кшькост{ хворих видгленг 3 групи. Результати досл{дження. В першш грут у 80% хворих спостерггалась висока активтсть а-амшази ОРС при нормальних показниках активност{ а-амшази в кров{ та сеч{. В другш груш у 53,8% хворих спостерггалась висока активтсть а-амшази ОРС, при цьому лише у одного хворого спостерггалась ггперамглазургя. В третш груп у 45,5% хворих спостерггалась висока активтсть а-амшази ОРС при нормальних показниках ак-тивност{ а-амшази в кров{ та сеч{. Висновки. Шдвищений р{вень активност{ а-амшази у вм{ст{ ОРС протягом перших 28 д{б вказуе на наявнсть активного запального процесу. М1В тд контролем УЗД дозволяють зменшити аутодеструктивн насл{дки парапанкреатичних уражень та оптим1зувати перебк захворювання. Висока активтсть а-амшази вм1сту ОРС тзнгше 28 д{б вказуе на наявтсть сполучення ОРС з протоковою системою тдшлунковог залози.
Ключов1 слова: тяжкий гострий панкреатит, обмежен рщинж скупчення, мЫИнвазивж втручання, а-амтаза.
НДР: «Прогнозування та профтактика ускладнень при гострш абдомшальнш х1рурпчнш патологи». № держреестрацп: 0111 и 006299
Вступ
Протягом останшх ромв проблема гострого панкреатиту залишаеться одшею з найбтьш ак-туальних в ургентнш абдомшальнш хiрурriT. До-статньо високою залишаеться летальнють при тяжкому гострому панкреатитк В даний час велика увага придтяеться удосконаленню рiзних методiв лабораторноТ та вiзуальноT дiагностики, пошуку об'ективних та доступних критерив оцш-
ки тяжкост та прогнозу захворювання, визна-ченн показ1в до консервативного та х1рурпчного л1кування, а також оптимальних метод1в, режи-м1в та термш1в проведення оперативного л1ку-вання [3].
Активац1я панкреатичних ферменпв при гострому панкреатит! в дтянках ураження та пору-шення вщтоку по протоковш систем! сприяе Тх надходженню в кров. Хронолопчно першим фе-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
рментом, який почали визначати для дiагностики гострого панкреатиту, була а-амтаза. Методика, запропонована Вольгемутом в 1908 рощ отри-мала найбiльше розповсюдження в кл^чнш практицi. Через нирковий фiльтр легко проникае лише панкреатичний iзофермент а-амтази. Пщ-вищення рiвня а-амiлази в кровi та сечi достовн рно пщтверджуе гострий панкреатит, але и нор-мальний показник не виключае гострий панкреатит [3].
Кл^чний перебiг тяжкого гострого панкреатиту (ТГП) ускладнюеться розвитком рiдинних скупчень в черевнш порожнинi та заочеревин-ному просторi у 30-50% хворих [4]. Проблема лн кування рщинних скупчень при тГп, дотепер не виршена [2, 3, 5]. Суперечливими залишаються уявлення про те, як варто вчинити в конкретнш кшычнш ситуаци при формуваннi обмежених рн динних скупчень (ОРС). Важливою складовою в покращеннi результатiв лiкування е вчасна дiаг-ностика i вибiр оптимального методу лiкування. На сучасному етап розвитку методiв зображен-ня в хiрургil використовуеться комплекс шстру-ментальних методик, який включае ультразвуко-ве дослiдження (УЗД), комп'ютерну томографш (КТ), магнiтно - резонансну томографш, транс-дермальнi пункци пiд контролем УзД, КТ [1, 2, 3,4].
Мета роботи
Оцшити ферментативну активнють ОРС при ТГП та и вплив на перебiг захворювання.
Матерiали та методи
Проаналiзованi результати дiагностики та лн кування 29 хворих з обмеженими парапанкреа-тичними рiдинними скупченнями, як знаходи-лись на лкуванш в хiрургiчному вiддiленнi Пол-тавськоТ обласноТ кл^чноТ' лiкарнi в перюд з 2009 по 2012 рк.
Хворих госпiталiзували в клiнiку в рiзнi термн ни вiд початку захворювання. Оцшку характеру патологiчних змш при ТГП та ефективностi лку-вання здiйснювали на основi кл^чних, лабора-торних даних, сонографiчного мошторингу, ди-намiчноТ спiральноТ комп'ютерноТ томографп, черездренажного рентгенконтрастного дослн дження. В комплекс дiагностичних заходiв вико-нували дослщження активностi а-амiлази в кровi та в сечi при госпiталiзацiТ та в подальшому 1-2 рази на добу. УЗД виконували в день госшталн зацп та в подальшому кожн 1-3 доби в режимi сiроТ шкали, кольорового допплерiвського скану-вання та iмпульсного допплерiвського дослн дження. Оцiнювали наступнi параметри: форму, контури, розмiри, ехогеннiсть, ехоструктуру пщ-шлунковоТ залози, наявнiсть або вщсутнють змiн паренхiматозного судинного малюнку, наявнiсть рiдинних скупчень в заочеревиннш клiтковинi, в черевнiй порожнинi; оцшювали локалiзацiю, форму, розмiри, контури, ехоструктуру ОРС, ознаки компресп оргашв шлунково-кишкового тракту,
судин, б^арноТ системи.
Тяжкють стану хворих оцiнювали за шкалами APACHE II та Ranson.
Мшпнвазивш втручання (М1В) ОРС пщ контролем УЗД виконанi 29 хворим на апарат "Logiq С 5" (GE) з конвексним датчиком 3,5 МГц пщ мн сцевою анестезieю дренажними наборами фiр-ми Balton. Пiд час дренування видаляли патоло-гiчний вмiст (100-4000 мл), виконували вiзуальну оцiнку вмiсту ОРС, бактерюлопчне, мiкроскопiч-не, бiохiмiчне дослщження (дослщження актив-ностi a-амiлази, вмюту бiлка).
В залежностi вiд термов, в якi виконувались М1В пщ контролем УЗД вiд загального числа хворих видтеш три групи:
- першу групу склали 5 хворих, яким викона-но М1В пщ контролем УЗД протягом перших 14 дiб вiд початку захворювання;
- другу групу склали 13 хворих, яким викона-но М1В пщ контролем УЗД в перiод вщ 14 до 28 дiб вщ початку захворювання;
- третю групу склали 11 хворих, яким викона-но М1В пiд контролем УЗД в перюд шзшше 28 дiб вiд початку захворювання.
Результати дослщження та ix обговорення
М1В пiд контролем УЗД при ОРС виконан 29 хворим, в тому чи^ з приводу гострих асептич-них парапанкреатичних рiдинних скупчень - 4, асептичних постнекротичних парапанкреатичних рщинних скупчень - 8, шфкованих постнекроти-чних парапанкреатичних рщинних скупчень - 3, шфкованих обмежених дтянок некрозу - 6, асептичноТ псевдокiсти - 4, шфкованоТ псевдо-кiсти - 4 хворим.
В першш групi у 4 (80%) хворих спостер^а-лась висока активнють а-амтази у вмiстi ОРС i коливалась в межах 512 - 4096 Од., в той час як активнють а-амтази в кровi та сечi коливалась в межах норми.
В другш груш у 7 (53,8%) хворих спостер^а-лась висока активнють а-амтази у вмют ОРС i коливалась в межах 512 - 8192 Од., при цьому лише у одного хворого спостер^алась пперамн лазурiя ( 1024 ОД ).
В третш груш у 5 (45,5%) хворих спостер^а-лась висока активнють а-амтази у вмют ОРС i коливалась в межах 512 - 4096 Од. при норма-льних показниках активносп а-амтази в кровi та сечк
При дослiдженнi рiвня активностi а-амтази видiлень по катетеру в динамiцi лiкування у хворих першоТ та другоТ групи виявлено зниження активност а-амiлази та дебiту видтень по катетеру. У 2 (18,2%) хворих третьоТ групи активнють а-амтази в динамiцi лiкування залишалась ви-сокою, що вказувало на сполучення ОРС з про-токовою системою пiдшлунковоТ залози.
Висновки
Пщвищений рiвень активностi а-амiлази у вмют ОРС протягом перших 28 дiб вказуе на
Том 11, Випуск 4(36) 135
формуванням зовшшньо'Т панкреатично'Т норицк Л^ература
1. Антирович О.Ф. Малоинвазивные вмешательства при некроти-зирующем панкреатите / О.Ф. Антирович, П.М. Назаренко // Эндоск. хирургия. - 2001. - Т. 7, № 3. - С. 26.
2. Кузнецов Н.А. Возможности первинного экстренного ультразвукового исследования в диагностике и определении тактики лечения больных острым панкреатитом / Н.А. Кузнецов, Л.С. Аронов, С.В. Харитонов [и др.] // Анналы хирургии. - 2004. - № 2. - С. 52-58.
3. Кондратенко П.Г. Острый панкреатит: монография / П.Г. Кондратенко, А.А.Васильев, М.В. Конькова. - Донецк, 2008. - 352 с.
4. Beger H.G. Diseases of the pancreas / H.G. Beger, Matsuno, L.C. John. - Berlin Heidelberg N. Y., - 2008. - P. 271-279.
5. Sahora K. The role of surgery in severe acute pancreatitis / K. Sa-hora, R. Jakesz, P. Gotzinger // European Surgery. - 2009. - № 6. - С. 280-285.
наявнють активного запального процесу, що пщ-тримуеться активованими ферментами пщшлун-ковоТ залози. Аутодеструктивш наслщки транс-локацп активованих ферменпв пщшлунково'Т залози локально збер^аються значно довше, шж системна аутоагреая. Дренування пщ контролем УЗД гострих рщинних скупчень, що мютять агресивну рщину, дозволяе зменшити аутодеструктивш наслщки парапанкреатичних уражень та оптимiзувати переб^ захворювання.
Пщвищений рiвень активност а-амтази у вмют ОРС шзшше 28 дiб вказуе на наявнють сполучення ОРС з протоковою системою пщшлунковоТ' залози та може супроводжуватись
Реферат
ФЕРМЕНТАТИВНАЯ АКТИВНОСТЬ СОДЕРЖИМОГО ОГРАНИЧЕННЫХ ЖИДКОСТНЫХ СКОПЛЕНИЙ ПРИ ТЯЖЕЛОМ ОСТРОМ ПАНКРЕАТИТЕ КАК КРИТЕРИЙ ДИНАМИКИ ЗАБОЛЕВАНИЯ Оганезян А. Г.
Ключевые слова. тяжелый острый панкреатит, ограниченные жидкостные скопления, мининвазивные вмешательства, а-амилаза.
Цель работы - оценить ферментативную активность содержимого ограниченных жидкостных скоплений (ОЖС) при тяжелом остром панкреатите (ТОП) и ее влияние на течение заболевания. Материалы и методы. Проанализированы результаты обследования и лечения 29 больных с ограниченными парапанкреатическими жидкостными скоплениями при ТОП. Миниинвазивные вмешательства (МИВ) под контролем УЗИ выполнены 29 больным. Выполняли биохимическое исследование ОЖС. Из общего числа больных выделены 3 группы. Результаты исследования. В первой группе у 80% больных наблюдалась высокая активность а-амилазы ОЖС при нормальних показателях активности а-амилазы в крови и моче. Во второй группе у 53,8 больных наблюдалась высокая активность а-амилазы ОЖС, при этом только у одного больного наблюдалась гиперамилазурия. В третьей группе у 45,5% больных наблюдалась высокая активность а-амилазы ОЖС при нормальных показателях активности а-амилазы в крови и моче. Выводы. Высокая активность а-амилазы в содержимом ОЖС на протяжении первых 28 суток указывает на наличие активного воспалительного процесса. МИВ под. контролем УЗИ позволяют уменьшить аутодеструктивные последствия парапанкреатических поражений и оптимизировать течение заболевания. Высокая активность а-амилазы в содержимом ОЖС через 28 суток указывает на наличие сообщения ОЖС с протоковой системой поджелудочной железы.
Summary
ENZYMATIC ACTIVITY OF OF SEPARATE FLUID COLLECTIONS IN SEVERE ACUTE PANCREATITIS AS A CRITERION FOR DETERMINING DYNAMICS OF THE DISEASE Oganesian A.G.
Key words: severe acute pancreatitis, separate fluid collections, mini- invasive intervention, а- amylase.
The research was aimed to estimate the enzymatic activity of separate fluid collections (SFC) in severe acute pancreatitis (SAP) and its influence on the course of the disease. Materials and methods. There have been analyzed the results of diagnosis and treatment of 29 patients with separate peripancreatic fluid collections. 29 persons were performed on US controlled mini-invasive interventions. Biochemical analysis of SFC was carried out as well. All the patients were divided into 3 groups. Results and discussion. In the first group, 80% of patients had high activity of а- amylase SFC while the rates of а-amylase activity in blood and urine were normal. In the second group, 53.8% of patients had high activity of а-amylase SFC, and the only patient was observed to have hyperamylasuria. In the third group, 45.5% of patients had high activity of а-amylase SFC under normal rates of а-amylase activity in blood and urine. Conclusions. The high activity of а-amylase in SFC during the first 28 days indicates the presence of active inflammatory process. US-controlled mini-invasive interventions allow to reduce autodestructive consequences of peripancreatic lesions and to ameliorate the course of the disease. The high activity of а- amylase in SFC after 28 days indicates the presence of SFC communications with pancreatic duct system.
