CC BY
35
УДК 130,2:[821.161.2-1.09+929]
Шчешкова С. Г., Луганський нащональний ушверситет 1меш Тараса Шевченка
(Луганськ)
ФЕНОМЕН ЕСТЕТИЧНО1 АНТРОПОЛОГП В КОНТЕКСТ РОЗВИТКУ УКРАШСЬКОГО ПОЕТИЧНОГО К1НО
Становления сучасного фшософського простору в1дбуваеться в аспектi ттердисци-плтарного тдходу. Врезультатi взаемодп фшософи з багатьма гумантарними науками, утворюються новi напрямки сучасног фшософсько'г думки. Естетична антропологiя - од-не з понять сучасного наукового знання, що прикметно уособлюе теори нового типу. У структурi поетичного кто, естетична антропологiя реалiзуeться, перш за все, в ав-торськт iдег, а також за допомогою ттерпретацИ культурного смислу тщюеться ^iзь призму глядача. Питання розвитку мистецтва кто в контекстi естетичног антропологи е актуальними та з практичного боку вiдображають «множинш» й «плюральт» тдходи щодо виршення проблем саморозвитку та самотзнання людини.
Ключовi слова: естетична антропологiя, украгнське поетичне кто, ктомова, само-реалiзацiя, самотзнання.
Пиченикова С. Г., Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко
(Луганск)
ФЕНОМЕН ЭСТЕТИЧЕСКОЙ АНТРОПОЛОГИИ В КОНТЕКСТЕ РАЗВИТИЯ УКРАИНСКОГО ПОЭТИЧЕСКОГО КИНО
Становление современного философского пространства происходит в аспекте интердисциплинарного подхода. В результате взаимодействия философии со многими гуманитарными науками, образуются новые направления современной философской мысли. Эстетическая антропология - одно из понятий современного научного знания, которое примечательно олицетворяет теории нового типа. В структуре поэтического кино, эстетическая антропология реализуется, прежде всего, в авторской идее, а также с помощью интерпретации культурного смысла инициируется сквозь призму зрителя. Вопросы развития искусства кино в контексте эстетической антропологии являются актуальными и с практической стороны отображают «множественные» и «плюральные» подходы относительно решения проблем саморазвития и самопознания человека.
Ключевые слова: эстетическая антропология, украинское поэтическое кино, язык кино, самореализация, самопознание.
Pichenikova S.G., Lugansk National University of the name of Tarasa Shevchenko
(Lugansk)
THE PHENOMENON OF AESTHETICAL ANTROPLOGY IN KONTEST OF DEVELOPMENT OF THE UKRAINIAN POETIC CINEMA
Becoming of modern philosophical space takes a place in the aspect of interdiscipline approach. As a result of co-operating of philosophy with many humanities, new directions of modern philosophical idea appear. Aesthetical anthropology is one of concepts of modern scientific knowledge which presents the theories of new type. In the structure of the poetic cinema aesthetical anthropology will be realized foremost in an author idea, and also by interpretation of cultural sense initiator through the prism of spectator. A question of development of the cinema art in the context of aesthetical anthropology, is actual and from a practical side represent «plural» and «many» approaches, in relation to the problems of self -development and self-knowledge of a man.
Keywords: aesthetical anthropology, Ukrainian poetic cinema, cinema language, self-realization, self-knowledge.
npHKMeTHoro o3HaKoro cynacHoro ryMa-HiTapHoro 3HaHHa e ^opMyBaHHa Teoprn ho-Boro Tuny, ^o BHHHKaroTb y KoHTeKcri iHTep-gH^HnnrnapHoro nigxogy Ha nepeTHHaHHi KnacHHHHx HayKoBHx gu^HnniH. OgHiero 3 TaKHx Teoprn e ecreTHHHa ampononoria, ma 3auMae gocurb noMirae мicцe b CTpyKTypi cynacHux $inoco$CbKHx 3HaHb. 3 gpyroi no-noBHHH XX croniTra BuxogaTb pag HayKoBux po6iT npHCBaneHHx gocnig^eHHro ^eHoMeHy ecTeTHHHoi aHTpononorii, aBTopaMH ax e: H. AHToHoBa, A. Banu^Ka, O. BoeBogiH, T. fl,oM6poBCbKa, A. Ho6oBa, fl. CKanbCbKa, C. Xopy^HH, M. ^,ep6imH, M. ^Mnonbcb-KHH, A. ^^anbaH Ta iH. y po6oTax yneHux MgeTbca npo MmgH^HnnrnapHHH gucKypc, ^o CTaB npuKMeraoro o3HaKoro cynacHoro ryMaHiTapHoro ^mra. EcTeTHHHa ampono-noria po3rnagaeTbca aK noHaTTa, aKe 3gaTHe gocniguTH ecreTHHHy CKnagoBy nrogcbKoro ^HTTa, 3yMoBnroe ecreTHHHe "nponHTaHHa" TeKCTy KynbTypH, eBonro^ro ecreTHKo-aHTpononorinHHx $opM «caMopeani3a^i Ta caMoni3HaHHa nroguHH Big мнcтeцтвa». B npo^ci po3KpHTTa ampononorinHoro 3MicTy ^eHoMemB мнcтeцтвa Ta xygo^Hboi KynbTypH, gonycTHMo 3anyneHHa «TpaHcna^u», ^o
im^roroTb ce6e b ecTeTHHHoMy acneKTi.
3 cepegHHH XX croniTra ecTeTHKo-ampononorinHa npo6neMaTHKa мнcтeцтвa KiHo o^opMnroeTbca aK caMocrrnHa. flaHa npo6neMa He e пpннцнпoвo hobow, ToMy ^o b nepmy nepry TopKaeTbca nHTaHb $inoco$ii мнcтeцтвa Ta ^inoco^cbKoi aHTpononorii, aK cKnagoBHx мнcтeцтвa. Po3po6Koro $inoco$-cbKHx nHTaHb мнcтeцтвa KiHo, BigMinem po-6oth A. EeprcoHa. HaconpocropoBa KoH^n-цia нayкoвцa BnnHHyna Ha po3bhtok igeu ho-Boro KiHo Ta 6yna BigMineHa b HayKoBoMy gopo6Ky npegcTaBHHKa $paH^3bKoro KiHo A. Ea3eHa. nepeocMucneHHro KiHo 3 nep^n-THBHoi tohkh 3opy npucBanem HayKoBi go-cnig^eHHa flene3a; po3po6Koro Teoprn ctocobho ceMioTHKH b KiHo npucBanem po6o-th P. EapTa, y. Eko, MiTpi, K. Meтцa, ro. HoTMaHa. y cboix HayKoBHx po6oTax ro. HoTMaH, po3rnagae BnnuB KiHoecreTHKH Ha cynacHy KynbTypy Ta oco6nuBocri mobh KiHo, ^o BnnuHynu Ha po3bhtok KmoMHcre^ TBa. BuBneHHaM KoH^n^u ctocobho npuH-цнпy «cMucnoyTBopeHHa» Ta пpннцнпy «g3epKanbHocri» b KiHo 3auManuca A. 3iMiH, M. ^,ep6imH, M. ^MnonbcbKHH.
B yKpai'HicTH^ pag HayKoB^B 3auManuca
poзpoбкoю фiлoсoфськo-естетичнoï систе-ми poзвиткy кiнoмистецтва дpyгoï пoлoви-ни ХХ ст. Це pепpезентyeться в пpoцесi poзвиткy нацioнальнoï iдентичнoстi, мента-льнoстi, фoльклopy, звичаях, iCTopn y^áH-ськoгo наpoдy, щo стали базoвими, вiднoс-ш ствopення yкpаïнськoгo пoетичнoгo кiнo ХХ столбя. В poбoтах вiтчизняних науш-вцiв, кiнoкpитикiв, мистецтвoзнавцiв В. Авксентьeвoï, Л. Бpюхoвецькoï, О. Бpю-хoвецькoï, О. Бypячкiвськoгo, Ю. Вiлькoса,
B. Вoйтенкo, I. Гopпинки, I. Зyбавiнoï,
C. Iванoва, В. Каpдiна, О. Радинсьшго, В. Скypатiвськoгo, С. Тpимача тoщo. В дo-слiдженнях наушвщв, пpoстежyeться ак-центування естетикo-антpoпoлoгiчних npo-блем мистецтва кiнo, щo зyмoвленi в rop-шу чеpгy автopськoю кiнoмoвoю, автop-ськoю кiнoдpаматypгieю, специф^ю кiнo-oбpазy.
Таким чинoм, питання poзвиткy мистецтва кiнo в ^mmcn естетичнoï антpoпoлo-riï e актуальними. Шляхoм естетиш-антpoпoлoгiчнoгo аналiзy мoжливo вивчити дoдаткoвi хyдoжньo-естетичнi вимipи у^а-ïнськoгo пoетичнoгo кiнo, щo виникають на пеpетинаннi загальнoлюдськoгo з oсoбистi-сним та свiтoвoгo з нацюнальним. Але пo-пpи активну po3po6^, естетиш-антpoпoлoгiчна пpoблематика кiнo пoтpе-буе пoдальшoгo вивчення.
Мета статп - дoслiдити фенoмен есте-тичнoï антpoпoлoгiï в кoнтекстi poзвиткy yкpаïнськoгo пoетичнoгo кiнo. Для pеалiза-цiï данoï мети, ми вважаeмo за неoбхiдне poзв'язати настyпнi завдання: 1. системати-зувати, iснyючi наyкoвi аспекти в кoнтекстi poзв'язання шмплексу естетикo-антpo-пoлoгiчних питань сyчаснoстi; 2. визначити пiдхoди щoдo oфopмлення естетиш-антpoпoлoгiчнoï пpoблематики мистецтва кiнo; 3. poзкpити значення фенoменy есте-тична антpoпoлoгiя в стpyктypi poзвиткy y^^m^^ro кiнoпpoцесy б0-х pp. ХХ ст.
Питання естетичнoï антpoпoлoгiï го-
стiйнo пpивеpтали дo себе увагу пpедстав-никiв piзних iстopичних пеpioдiв, але щoдo мoжливих пpичин ствopення ^oro пoняття пoзицiя наyкoвцiв ХХ столбя виявляеться найбiльш oбrpyнтoванoю. У ХХ сгаштп вiдбyваeться poзpoбка oднoчаснo кшьшх теopiй вiднoснo ствеpдження пpедметнoгo голя та метoдoлoгiï пoняття естетичнoï ан-тpoпoлoгiï. Одна з таких теopiй rpyнтyeться на дyмцi пpo неoбхiднiсть вiдoкpемлення естетичнoï антpoпoлoгiï вiд ф^^фи мистецтва та звiльнення вщ тенет pелiгiйнoстi. В pезyльтатi гостийних динамiчних ^o^-сiв вiдбyваeться poзшиpення гopизoнтiв спpийняття фiлoсoфськoï думки ХХ-ХХI ст. Äнтpoпoлoгiчний пoвopoт, щo TOp-кнувся питань iснyвання людини, oбyмoвив iстoтнy пеpеopieнтацiю всьoгo ф^^фс^ кo-естетичнoгo пpoстopy, pепpезентoваний «фiлoсoфieю життя». Фiлoсoфська антpo-пoлoгiя, вбиpаючи в себе здoбyтки ХХ столбя, на думку В. Панченкo, «мoже yoсoб-лювати нoвий poзвитoк естет^^'!' науки, значнo poзшиpити межi свoгo пpедметy i бути гoтoвoю дo пpинципoвo нoвих гумань стичних виснoвкiв». Слiд зазначити, щo на пpoцес фopмyвання та poзвиткy есте™^-антpoпoлoгiчнoгo напpямкy мала вплив як ф^шф^ка антpoпoлoгiя, яка склала теo-pетичне та пpедметне пoле для генезису ес-тетичних iдей, так i фiлoсoфська спадщина З. Фpейда, К. Юнга, Е. Гyссеpля, М. Гайдеrrеpа.
Рoзвитoк естетичнoï антpoпoлoгiï у дpyгiй пoлoвинi ХХ стoлiття oбyмoвлений виникненням iннoвацiйних наyкoвo-гyманiтаpних пpoектiв, щo пoeднyють сис-темне мислення з гоетичним баченням, а такoж юнуванням мiждисциплiнаpнoгo дискypсy, який стае пpикметнoю oзнакoю сyчаснoгo гyманiтаpнoгo знання. Вiднoснo пoхoдження та адаптацп естетичнoï антpo-пoлoгiï в фiлoсoфiï, мистецтвi та суспшьст-вi актуальним з точки зopy сyчаснoгo стану гyманiтаpнoгo знання е тдхщ М. Щepбiнi-
на. На думку автopа, «гoвopячи ^o сyчаснi iнтегpацiйнi пpoцеси, щo вщбуваються в свiтi, стаe мoжливим юнування естетичнoï антpoпoлoгiï як пеpспективнoгo на^ямку сучасш'1' ф^^ф^^' думки». Цешраль-ним мoментoм вистyпаe людина як специ-фiчне yтвopення у сфеpi буття, йoгo нoва фopма. Наyкoвець oporoRye за дoпoмoгoю естетичнoï антpoпoлoгiï ще pаз «пpoпyсти-ти чеpез себе ^асу та гаpмoнiю та пopiвня-ти oтpиманi pезyльтати» кpiзь ^изму су-часнoï фiлoсoфськoï думки. Естетична ан-тpoпoлoгiя, спиpаючись на пoзицiю науш-вця, дoпoмагаe кpаще гояснити людський пеpехiд iз «pечi-в-сoбi», в «речьдля-себе» [1, с. 190-199]. M. Щepбiнiн, такoж звеpта-eться дo poзглядy питань вiднoснo впливу смислoyтвopення на мистецтвo, а саме - на мистецтвo кiнo. Наyкoвець звеpтаeться дo фiлoсoфськoгo аналiзy, щo rpyнтyeться на пiдняттi та виpiшеннi циклу теopетикo-метoдoлoгiчних пpoблем «естетичнoï ан-тpoпoлoгiï видiв мистецтва, щo стoсyeться змiни, залежнo вiд здатнoстi в^ажати сен-си кyльтypи» [2]. 1снування тoгo факту, щo естетика вплинула на фiлoсoфськy антpo-пoлoгiю ХХ столбя стаe oчевидним у нау-кoвих пpацях багатьoх наyкoвцiв, щo акти-внo вiдoбpажали pеалiï poзвиткy сyчаснoï ф^^ф^^' думки. Д. Скальська poзгля-даe теopiï стoсoвнo евoлюцiï та генезису ес-тетичних шнцепцш. Aктyальнiсть дoслi-дження, яке oбyмoвлене дискypсивними пpoцесами в poзвиткy естетичних теopiй ХХ стoлiття, базyeться на poзшиpеннi та пеpеoсмисленнi змiстy багатьoх тpадицiй-них категopiй, i в пеpшy чеpгy, категopiï «естетичнi вимipювання», а такoж пoтpебye всебiчнoгo oсмислення poлi естетичних те-opiй [3].
Пpoдoвженням iснyвання теopiй нoвoгo типу e наyкoва кoнцепцiя О. Вoeвoдiна, щo вказye на те, щo сучасна антpoпoлoгiя втpа-тила свoe автoнoмiю пo вiднoшенню дo ш-ших наук фiлoсoфськoгo мислення. На ду-
мку автopа, вiдбyваeться пpoцес «^заю-вання» естетики пo всш фiлoсoфськiй ^o-блематицi». За дoпoмoгoю фенoменy есте-тичнoï антpoпoлoгiï мoжна «poзглянyти» та «дoслiдити людину та ïï життя з естетичнo-ro бoкy». Стpижневим у пpацi вистyпаe пo-няття естетичнoï антpoпoлoгiï, яке науш-вець визначаe так: «естетична антpoпoлoгiя - це антpoпoлoгiя емoцiï з тoчки зopy куль-xyp^ як oсoбистiснo-iндивiдyальних пси-хoлoгiчних сташв, так i мiж(iнтеp) сyб'eктивнoгo сoцiальнoгo значення». Нау-кoвець вiдмiчаe, щo пpедмет естетичнoï ан-тpoпoлoгiï спиpаeться на пpoцеси «чyттeвo-емoцiйних абстpакцiй» та «пеpцептивнo-емoцiйних» спiлкyвань, а та^ж вбачав ïï пpямий зв'язoк з антpoпoлoгieю, фiлoсo-фieю та TCH^^or^, oскiльки стoсoвнo oстанньoï дo уваги беpеться пpoцес самopе-алiзацiï та самoпiзнання в людинi за дoпo-мoгoю мистецтва та кyльтypи [4]. С. Хopy-жий ташж звеpтаeться дo аналiзy естетичних пpoблем антpoпoлoгiï шляхoм пеpедачi та тpансляцiй. Наyкoвець вбачаe актуаль-ним залучення антpoпoлoгiчних складoвих в ^o^ti poзглядy фенoменy мистецтва та хyдoжньoï твopчoстi. Людину вiн визначаe «Aнтpoпoлoгiчнoю Mежею» - межею rop^ зoнтy свoгo iснyвання, щo poзyмieться як втшення всiх «гpаничних» пpoявiв людини: таких, в яких пoчинають мшятися фунда-ментальнi пpедикати iснyвання. nporaCTo-ячи застаpiлiй класичнiй антpoпoлoгiï, щo стшть на пoняттях сyтi i суб^кта, ця мoдель багатo в чoмy спiвзвyчна сучасним естети-чним гошукам. На думку мислителя, «цешральний кoнцепт тут - «пpoяв» ан-тpoпoлoгiчнoï pеальнoстi (iстoтнo вiдмiнне вщ «акту» людини), i такий вибip oснoвнo-ro poбoчoгo пoняття пpиpoднo веде дo тpа-ктування хyдoжньoï pеальнoстi i естет^^!' годи, спopiдненoï pецептивнoï естетики, а такoж твopчoï, пpактичнoï естетики сучас-них майс^в, щo затвеpджyють метoю i фoкyсoм мистецтва дoсягнення визначенoï
тoчнo poзpахoванoï дп» [5].
Фенoмен естетичнoï антpoпoлoгiï як наyкoвo-теopетичний кoмплекс, щo склада-eться у стpyктypi сyчаснoгo гyманiтаpнoгo життя, мoжна виявити аналiтичнo у с^ук-тypi та змiстi кiнoтвopy, у кiнoдpаматypгiï, в oбpазах repoli, у симвoлах кiнoмoви то-щo. Äктyальним завишаeться питання пo-шуку буття кyльтypи та людини, а ташж пoшyкy змiстy життя, тому не e випадш-вим, щo цей пpoцес пpoстежyeться саме в кiнoмистецтвi. Пoдiбнo дo iнших видiв ми-стецтв кiнo, як часoпpoстopoве мистецтвo e вiддзеpкаленням життя, вoнo ствopюe нoвy pyхoмy pеальнiсть, ^oro^e масoвoмy глядачу iлюзiю життя, в яшму iснyють (дь ють) ií чи iншi пoпyляpнi ^poi. Викopис-тoвyючи яскpавi oбpази repoïX ствopюючи iлюзiю життя за дoпoмoгoю кiнoмoви, кiнo пoсилюe людськi бажання щoдo наслщу-вання геpoю. Ю. Лoтман у свoï наyкoвих poбoтах poзглядаe вплив кiнoестетики на сучасну кyльтypy; наyкoвець такoж вщмь чаe oсoбливoстi мoви кiнo. Складoвi кiнo-мoви (хyдoжнi засoби мистецтва кiнo) мo-жна зyстpiти у бyдь-якoмy твopi, але як вo-ни будуть випpoстанi - залежить вiд pежи-сеpа. Тoмy твopчий задум, твopча шнцеп-цiя, автopський стиль, автopське бачення, стилiстична кoнцепцiя - щ пoня1тя с^ия-ють аналiзy твopчoгo пpoцесy pежисеpа-митця. Äктyальним в шнтексп нашoгo дo-слiдження виступають наyкoвi пpацi, ^и-свяченi визначенню пoня11я смислoyтвo-pення в кyльтypi, де автop вiдмiчав наяв-нють цьoгo пpoцесy на всiх стpyктypних pi-внях кyльтypи та мистецтва. На думку нау-кoвця : «.. .фундаментальним питанням се-мioтики кyльтypи e пpoблема смислoyтвo-pення. Смислoyтвopенням, ми бyдемo на-зивати здатнють як кyльтypи в цiлoмy, так i oкpемих ïï частин видавати на «вихoдi не-тpивiальнo нoвi тексти» [б, с. б40-б41]. Впливoм змiстoyтвopення такoж вiдмiченi наyкoвi пoшyки М. Щepбiнiна. В oснoвi
свoïх дoслiджень автop дoтpимyвався ана-лiзy кiнo з oглядy на естетикo-антpo-пoлoгiчний напpямoк сyчаснoгo фiлoсoфсь-шго мислення. Фiлoсoфський аналiз npo^-су «смислoyтвopення» в кiнo rpyнтyeться на тднятп та виpiшеннi циклу теopетикo-метoдoлoгiчних пpoблем «естетичнoï ан-1poпoлoгiï видiв мистецтва, щo стосуються змши, залежнo вiд здатнoстi виpажати сен-си кyльтypи» [7]. Äналiз ес^ти^-антpoпoлoгiчних хаpактеpистик кiнo мoж-ливий, на думку М. Ямпoльський, i з точки зopy фенoменoлoгiчнoï теopiï, яка сфopмy-валася, на röro думку, пiд впливoм семio-тики. Дoслiдник аналiзye кiнo як мистецт-вo, щo пoбyдoване на викopистаннi pyхy та часу, щo ведуть дo ствopення хyдoжньoгo oбpазy.
Вплив мистецтва кiнo на сучасну куль-1ypy мoжна назвати сyпеpечливим, а на людину - pацioнальнo-ippацioнальним. Mистецтвo кiнo ствopюe yмoви людськoï щентифшацп та самoiдентифiкацiï, тобто наслiдyвання Геpoю, йoгo вчинкам з метою самoвизначення, з метою пoшyкy людинoю себе спpавжньoгo. Цей пpoцес викликаe пoдвiйнiсть судження, з oднoгo бoкy, ^o-цеси людськoï iдентифiкацiï та самoiденти-фiкацiï внаслiдoк спpийня11я кiнoтвopy мoжyть бути як пoзитивними, так i негати-вними. Негативним вистyпаe poзyмiння то-гo, кoмy людина ^G^ye, i для чoгo вoна це poбить, мoжливo для занypення в св^ неpеальнoгo життя. Означенi аспекти TOp-каються не лише естетики, але й антpoпo-лoгiï, психoлoгiï тoщo. Ж. Бoдpийаp у po6O-тi «В тени безмoлствyещегo бoльшинства» звеpнyвся дo визначення iлюзiï. Автop гo-вopить: «Кiнo надаe значення pеальнoстi тим pечам, якi шшли не були pеальними» [В, с. 119]. Наушвець не oбмежyeться шю-зopними oбмани людей, вiн нагoлoшye на манiпyлюваннi ними, тим самим людина мoже втpатити частку власнoï oсoбистoстi, пiдпopядкoвyeться масoвим настpoям та
стандартам.
Украшський юнематограф 60-х рр. ми-нулого стол1ття е найбшьш суперечливим явищем культурного життя суспшьства. Ц десятил1ття закарбувалися в мистецькому житп, на думку Л. Газди, «як час ствер-дження укра'нського поетичного юно». Компонентними рисами украшського поетичного юно виступають не лише пооди-ною фактори та риси украшсько! культурно! щентичносп, але й внутр1шня позищя та концепщя стр1чок такого характеру. Зна-ковими для формування концепт1в укра'н-ського поетичного юно виступають ряд по-статей та юностр1чок - це «Тш1 забутих предюв» С. Параджанова, «Земля» О. Дов-женка, «Та, що входить в море», «Камшний хрест», «Захар Беркут» Л. Осики, «Криниця для спраглих», «Веч1р на 1вана Купала», «Бший птах з чорною ознакою», «Всупереч усьому» Ю. 1лленка, «Совють» В. Денисен-ка, «Комюари», «1ду до тебе» М. Мащенка, «Пропала грамота» Б. 1вченка, «Шзнай себе» Р. Серпенка 1 «Вавилон ХХ» I. Мико-лайчука та шш1, що зробили його устшним та таким, що шщ1юе укра'нське юно на свь товому р1вш. Сучасне бачення поетичного юно репрезентоване у творчому доробку Ю. 1лленка «Молитва за гетьмана Мазепу»,
0. Росича «Тато», О. Санша «Мамай»,
1. Стрембщького «Подорожш». Не менш суттевою виступають проблеми: «прочи-тання юнокласики» (тобто юнотвор1в) в су-часних умовах; додаткова штерпретащя ю-нотвору як «тексту культури», що акуму-люе в соб1 загальнолюдсью та особистюш смисли; штерпретащя твору як тексту культури потребуе вихованого глядача, а також досягнення та внесок нащонального юно у свгтове мистецтво. Але юнують 1 протилежш думки вщносно «не юнування» поетичного юно. Так В. Скурат1вський, до-слщжуючи украшський юнопроцес ХХ стол1ття, не бачить практично ш в кого, кр1м С. Параджанова та Ю. 1лленка, поети-
чного юно, а вщм1чае, що юно 60-х рр. - це «украшське нащональне юно», в якому тдшмаються проблеми дол1 укра'нських селян.
Сучаснш людиш, яка постшно знахо-диться у рус1, складно зрозум1ти процес са-мотзнання власно! особистосп з естетико-антрополопчно! ощнки, але саме це самопь знання та саморозумшня допомагае з онто-лопчно! та гносеолопчно! позицп зрозумь ти сутшсть людину у сфер1 сучасного фшо-софського мислення. Уособлюючи життя 60-х роюв ХХ стол1ття, юно вщображало суспшьство та людину в ньому. Криза ду-ховносп, що опанувала суспшьство того часу, сприяла переор1ентацп щнностей лю-дини. Суспшьство почало звертатися до за-гально вщомих категорш гармони та краси, що якнайкраще представлеш в поетичному юно. Украшський юнематограф 60-х роюв не лише мехашчно вщдзеркалював життя суспшьства, але й реагува на дшсшсть та давав ощнку под1ям. Також невщ'емною складовою поетичного юно е обов'язкова наявшсть образу л1ричного героя, образу земл1, хати, вилищ тощо. У сво'!х юноробо-тах автори зверталися до визначення св1то-глядних штереав украшського народу, вони занурювалися в багато чинниюв, зокре-ма зверталися до ментальносп, культурот-ворчосп, сакральносп украшсько! культури. О. Довженко в роботах «Звенигора», «Арсенал», «Земля» тощо поеднуе етшчш, ментальш чинники з понятшними аспектами, а за допомогою юно мови, тобто на р1вш образ1в, показуе життя. На думку Л. Брюховецько!, фшьм С. Параджанова «Тш1 забутих предюв»: «... стали в1з1ею краси й альтернативою сучасносп — збщнено! ес-тетично, духовно, морально. Фшьм за-свщчував, що категор1я прекрасного домь нуе в ментальносп народу. Це не означае, що серед ще! краси пануе благодатне життя — навпаки, ми побачили людську драму» [9, с. 85-94].
Одним з аспекпв естетикo-антpoпo-лoгiчнoï хаpактеpистики yкpаïнськoгo пo-етичнoгo кiнo e пoетичне бачення кадpy. Опеpyючи багатьма в^ажальними мoжли-вoстями, кiнoмитцi 60-х po^ дoтpимyва-лися естетичнoï пpoгpами, щo rpyнтyвалася на пoeднаннi елеменпв епoсy, театpy, му-зики, живoписy, xopеoгpафiï, свiтoвoï л^е-pатypи. Автopи, вiдстoюючи власну естети-чну незалежшсть, за дoпoмoгoю шм^ля^х та асимшяцп пoказye значyщi та найщкавь шi пoдpoбицi з давньoï ^TOpii етнoсy та В pезyльтатi взаeмoдie фopмyeться нoвiтнiй цiлiсний oбpаз нацп, митцi нама-галися вiдiйти в пеpшy чеpгy вiд нав'язанoгo владoю методу «сoцpеалiзмy», занypюючись в пoетичнi oбpази, пеpеxoди-ли в св^ неpеальнoстi, iлюзopнoстi .
Кiнoмитцi дpyгoï пoлoвини ХХ стoлi11я oднoчаснo пopyшyвали декiлька пpoблем естетикo-антpoпoлoгiчнoгo хаpактеpy - це: пo-пеpше, наявнiсть в кiнoстpiчках екзис-тенцiальнoï пpoблематики, щo впливала на poзpoбкy внyтpiшнiх пpoблем oсoбистoстi; пo-дpyге, пoшyк свoбoди в уах вимipах звiльнення людини, щo ïx пеpедбачала саp-тpiвська «фiлoсoфiя iснyвання» [10]; го-тpетe, iснyвання люд^^ сyтнoстi кpiзь пpизмy тoгoчаснoгo суспшьства; пo-четвеpте, пopyшення пpoблем естетичнoï незалежнoстi та свoбoди митця; пo-п'яте, пopyшення пpoблем eднoстi кpаси пpиpoди з людинoю, людини з кyльтypoю, кyльтypи з сyспiльствoм; пo-шoсте, наявнють мoти-вiв «автентичнiсть oбpазiв та звеpнення дo мiфoлoгiï» змушують пoглянyти митцiв у сyтнiсть людськoгo буття. Iснyвання фенo-мену естетичнoï антpoпoлoгiï i yкpаïнськo-му кiнoмистецтвi 60-х. pp. poзшиpюe св^-гляднi oснoви yкpаïнськoгo кiнoпpoцесy, пoказyючи вiдoбpаження щей нацioнальнoï iдентичнoстi та ментальнoстi yкpаïнськoгo сyспiльства дpyгoï пoлoвини ХХ столбя.
Здiйснений у xoдi нашoгo дoслiдження аналiз пoказав, щo iснyвання естетичнoï ан-
1poпoлoгiï в системi сyчаснoгo фiлoсoфсь-кoгo мислення викликалo защкавлення в pi-знi iстopичнi пеpioди. Сy1тeвими виступа-ють poзpoбки сучасних наyкoвцiв, щo нагo-лoшyють на мoжливoмy iснyвання естетич-нoï антpoпoлoгiï як пoня11я, щo з естетич-нoгo бoкy xаpактеpизye життя та poзвитoк oсoбистoстi та з псиxoлoгiчнoï пoзицiï впливаe на гаpмoнiзацiю oсoби в пpoцесi активнoгo залучення людини дo твopчoстi. Вiдмiченo такoж наявнють oднoчаснo де-кiлькox пiдxoдiв у poзв'язаннi естетикo-антpoпoлoгiчниx питань сучасшсп, якi спpияють фopмyванню сyчаснoгo гумашта-pнoгo знання та теopiй нoвoгo типу, щo вiдмiченi у наушвих пpацяx сучасних нау-кoвцiв Л. Антoнoвoï, Л. Вoeвoдiна, Д. Скальсь^, С. Хopyжoгo, М. Щepбiнiна, М. Ям^ль^^го та iн. Пoня1тя естетичнoï антpoпoлoгiï детеpмiнye пiзнавальнi та ^o-гнoстичнi функцй пoбyдoви мoделей пеpе-твopення сyчаснoгo фiлoсoфськoгo мислення. Фенoмен естетичнoï антpoпoлoгiï в yкpаïнськoмy кiнoмистецтвi мoжна вiдмi-тити за дoпoмoгoю пpинципy «дзеpкальнo-ctí» та «смислoyтвopення». Стpiчки вiдo-мих пpедставникiв кiнoмистецтва 60-х pp. минyлoгo столбя вiддзеpкалюють yкpаïн-ське сyспiльствo пеpioдy «вiдлиги» та за дoпoмoгoю автентичних, нацioнальниx, ме-нтальних естетичних xаpактеpистик дoпo-магають yсвiдoмити «змiст» кyльтypи yкpа-ïнськoгo етнoсy. У стpyктypi та змiстoвi кi-нoтвopy естетична антpoпoлoгiя наявна, як: 1) pеалiзацiя автopськoï iдеï; 2) iнтеpпpета-щя кyльтypнoгo смислу, щo виникаe вна-слiдoк спpийня11я твopy глядачем. У rep-шoмy випадку фенoмен естетичнoï антpo-пoлoгiï буде даний на piвнi пoнять, у дpy-гому - на piвнi кiнoмoви, тобто на piвнi o6-pазiв, щo пеpедають емoцiйне та псиxoлoгi-чне наружен™ кадpy.
Завеpшyючи poзгляд пpoблеми, пpавo-мipнo кoнстатyвати дoцiльнiсть пoдoлання дoмiнyючoï дoсi вiдсyтнoстi належнoï уваги
до проблематики та методологи естетично! антропологи стосовно кшомистецтва 60-х роюв ХХ стол1ття та можливють окреслен-ня запропоновано! шкали штерпретацш, котра нам1чае основш смислов1 центри тлумачення означеного питання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Щербинин, М. Н. Эстетико-антрополо-гическое бытие социума / М. Н. Щербинин // Вестник Тюменского государственного университета. — 2009. - № 5. - С. 190-199.
2. Щербинин, М. Н. Искусство в генезисе смы-слообразования: [монография ] / М. Н. Щербинин. -Тюмень : Издательство «Вектор Бук», Ч.1. - 2001. -323с., Ч.2. -2004. - 451с.
3. Скальська, Д. М. Естетичш вимiри фшософ-сько-антрополопчних вчень ХХ столггтя: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра фшос. наук: спец. "Естетика" 09.00.08 / Д. М. Скальська. - Ки!в, 2005. - 30, [1] с.
4. Воеводин, А. П. Эстетическая антропология: [монография ] / Алексей Петрович Воеводин. - Луганск: РИО ЛГУВД им. Э.А. Дидоренко, 2010. - 368 с.
5. Хоружий, С. С. Школа - Традиция - Трансляция: эстетическая проблема в антропологическом освещении [Электронный ресурс] / С. С. Хоружий, 2005. - Режим доступа: http://www.synergia-isa.ru/-lib/download/lib/011_Horuzhy _Shkola_Tradicia.doc
6. Лотман, Ю. М. Семиосфера / Ю. М. Лотман. -Спб. : Искусство, 2000. - 640 с.
7. Ямпольский, М. Б. Память Тиресия. Интертекстуальность и кинематограф / М. Б. Ямпольский . -М. : РИК "Культура, 1993. -464 с.
8. Бодрийар, Ж. В тени безмолвствующего большинства, или Конец социального / Ж. Бодрийар. -Екатеринбург : Изд-во Уральского ун-та, 2000. -119 с.
9. Брюховецька, Л. I. «Вшна культур» чи загро-за асимшяцп? Украшське поетичне кшо як фактор нащонального самоствердження / Л. Брюховецька // Сучасшсть. - 2008. - № 10. - С. 85-94 // Юно як свь тогляд. Довженко i Параджанов. - 2004. - № 3. -С. 25-34.
10. Зубавша , I. Б. Час i проспр у кiнематографi / I. Б. Зубавша. - Ки!в : Щек Институт проблем су-часного мистецтва АМУ), 2008. - 448с.
Надтшла доредколеги 03.04.2012. Прийнята до друку 10.09.2012.
