CC BY
17
УДК 331.2:631.11
©
Крупа В. Р., Крупа О. М., к.е.н.
Лъв\всъкий нацюналъний аграрнийутеерситет
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ СДИН01 ТАРИФНО! С1ТКИ ОПЛАТИ ПРАЦ1У С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ШДПРИеМСТВАХ
У статт1 розглянуто теоретичш засады застосування единог тарифног стки оплати прац1 у сшьськогосподарських тдприемствах та обгрунтовано гг структуру. Запропоновано заходи щодо впровадження единог тарифног стки у господарсъку практику.
Ключое1 слова: оплата прац1, едина тарифна стка, тарифт коефщенти, тарифшрозряди, тарифна ставка.
Постановка проблеми. 1нновацшний розвиток в1тчизняного сшьського господарства, поряд ¿з модершзащею виробничих процес1в, потребуе активного впровадження сучасних метод1в управл1ння, орган1зац11 пращ та И оплати. Останне, зокрема, обумовлено тим, що зароб1тна плата у тдприемствах аграрного сектора залишаеться одшею з найнижчих в економщ1 I не забезпечуе достатньо! мотиваци до високопродуктивно! прац1.
Кр1м того, сшьському господарству, на в1дм1ну вщ багатьох галузей, притаманна незначна професшна диференц1ац1я зароб1тно! плати. Формуванню зр1внял1вки сприяло використання у реформованих сшьськогосподарських п1дприемствах застар1лих 6-и розрядних тарифних с1ток з д1апазоном тарифних коефшдешгв 1:1,8. У кризових умовах господарювання це сп1вв1дношення зменшилося до 1:1,6 чи нав1ть 1:1,5. У результат! тарифна система по-сут1 втратила сво! функц11 як основа орган1зац11 пращ.
Одним ¿з шлях1в подолання ще! проблеми е подальше впровадження едино! тарифно! атки (СТС), зокрема поширення !! не лише у державних установах, ай у виробничих п!дприемствах уах форм власност!.
Анал1з останн1х дослщжень. Науков! основи вдосконалення орган!зац!! оплати пращ у сшьськогосподарських тдприемствах закладеш у працях А. Бурика, В. В!твщького, О. Гр!шново!, В. Д!есперова, А. Колота, Б. Надточ!я, Ю. Лупенка, М. Махсми, Н. Петренко, А. Ревенка, Л. Черв!нсько! та ш. Але, розглядаючи досить значне коло проблем сфери розпод!льчих вщносин, назван! науковц!, на наш погляд, прид!ляють недостатньо уваги питаниям впровадження сучасних форм ! систем оплати пращ. Що ж стосуеться теоретико-методолог!чних засад застосування на виробничому р!вн! едино! тарифно! с!тки, то вони знайшли в!дображення у публжащях лише дек!лькох науковц!в, зокрема А. Колота, О. Матшчук, М. Харченка. Цей факт обумовлюе необх!дн!сть здшснення активних наукових досл!джень у цьому напрям!.
Метою статт1 е обгрунтування структури та особливостей застосування едино! тарифно! атки оплати прац! у сшьськогосподарських тдприемствах.
® Крупа В.Р., Крупа О.М., 2011
389
Виклад основного матер1алу. Впровадження едино! тарифно! атки (£ТС) все частше розглядаеться як важлива складова реформи системи оплати пращ. Сьогодш вона переважно застосовуеться для оплати пращ пращвниюв бюджетно! сфери. Що ж до виробничих галузей, то практика застосування СТС тут поки що не набула поширення { мае лише одиничш прояви. Не е винятком \ сшьськогосподарськ! пщприемства, яю, вщповщно до положень Галузево! угоди м1ж Мшктерством аграрно! пол1тики, галузевими об'еднаннями пщприемств та Профспшкою агропромислового комплексу Укра!ни на 2006-2008 рр., продов-жують використовувати чинний ще з чаав СРСР мехашзм оплати пращ, тобто застосування шести розрядних тарифних аток для р1зних категорш роб1тник1в { схем посадових оклад1в з оплати пращ кер!вниюв, професюнал1в, фах!вщв \ техн1чних службовц1в. Така система е досить гром1здкою, оскшьки охоплюе понад 240 тарифних ставок. При цьому вона не забезпечуе належно! диференц1ац1! доход1в, оск1льки висококвал1ф1коваш прац1вники, зайнят1 на складних роботах та головш спец1ал1сти отримують зарплату, яка лише у 2,2-2,6 раза перевищуе зароб1ток неквал1ф1кованих прац1вник1в. Тод1 як у розвинутих кра!нах оптимальне сп1вв1дношення у р1внях оплати пращ коливаеться в межах 1:3 - 1:6.
У цьому контекст! застосування едино! тарифно! атки дозволить дещо спростити та ун!ф!кувати механ!зм нарахування зарплат. Кр!м того, побудована на единих методолог!чних засадах, СТС е в!дносно досконалою формою обгрунтування м!жпрофесшних та м!жпосадових сп!вв!дношень в оплат! пращ на р!вш п!дприемства, а отже, практичним засобом забезпечення принципу "р!вно! оплати за р!вну працю".
В!дпов!дно до "Методичних рекомендац!й з розробки внутр!шньовиробничих тарифних умов оргашзацп оплати прац! прац!вник!в госпрозрахункових пщприемств та орган!зац!й виробничо! сфери" основш принципи побудови СТС базуються на:
- встановленш д!апазону тарифно! атки - визначенн! максимального тарифного коефщента вищого тарифного розряду;
- визначенн! принцишв м!жрозрядно! диференц!ац!! тарифних коефщенив за розрядами СТС;
- визначенн! кшькост! тарифних розряд!в та коригуванш тарифних кое-ф!ц!ент!в за розрядами СТС [2].
При використанш СТС для оплати вах прац!вник!в пщприемства, нижня межа д!апазону тарифно! атки визначаеться виходячи з розм!ру мш!мально! зарплати (або р!вня м!н!мальних галузевих гарант!й) ! приймаеться за 1,00. Верхня межа (максимальний тарифний коефщент) визначае оклад заступника першого кер!вника. П!дприемство може самост!йно встановлювати величину максимального тарифного коефщента, а також п!двищувати м!н!мальну тарифну ставку пращвника I розряду понад гарантований державою р!вень.
При встановленн! м!жрозрядно! диференщацп тарифних коеф!ц!ент!в можуть застосовувати р!зш вар!анти !х абсолютного та вщносного зростання (р!вном!рне, прогресивне, регресивне, комбшоване).
390
Окремими авторами пропонуеться р1вном1рне вщносне зростання м1жрозрядних тарифних коефщенив [1, с. 12]. На наш погляд, це не зовЫм виправдано, оскшьки, по-перше, однакова вщносна р1зниця м1ж коефщентами буде спричиняти надто високу р1зницю у зароб1тках пращвниюв сум1жних розряд1в у м1ру просування тарифною аткою; по-друге, для досягнення вищих результата господарювання за рахунок особистшного чинника важливо бшьше стимулювати пращвниюв роб1тничих специальностей, у тому числ1 й заохочувати 1х до навчання та пщвищення квал1ф1каци. У цьому контекст! доцшьно дифе-ренцшвати зростання м1жрозрядних коефщешгв, надавши б1льшого пр1оритету початковим та середшм розрядам \ меншого - вищим розрядам, куди входять прац1вники управлшсько! ланки та функц1ональних п1дрозд1л1в. Такий п1дх1д виправданий ще й з точки зору покращення соц1ального захисту низькоквал1ф1кованих груп прац1вник1в.
Враховуючи результата в1тчизняних науково-методичних розробок та досвщ сус1дн1х держав щодо обгрунтування структури едино! тарифно! с!тки, пропонуемо для пращвниюв с!льського господарства застосовувати 18- розрядну тарифну с!тку з комбшованою шкалою в!дносного зростання тарифних коефшдешгв у такому д!апазон!: 1-5 розряди - 12%, 6-10 розряди - 15%, 11-14 розряди - 10%, 15-18 розряди - 7% (табл. 1).
Таблиця 1
Рекомендована едина тарифна еггка для пращвниюв сшьськогосподарських
пщприемств*
Тарифы! розряди М!жрозрядш тарифы! коефщенти М!жрозрядна р!зниця Годинш тарифы! ставки, грн* Розм!р мюячного заробп-ку, грн
абсолютна, од. вщносна, %
1 1,00 X X 4,08 682
2 1,12 0,12 12,0 4,57 763
3 1,25 0,13 12,0 5,10 852
4 1,40 0,15 12,0 5,71 954
5 1,57 0,17 12,0 6,41 1070
6 1,81 0,24 15,0 7,38 1233
7 2,08 0,27 15,0 8,49 1417
8 2,39 0,31 15,0 9,75 1628
9 2,75 0,36 15,0 11,22 1874
10 3,16 0,41 15,0 12,89 2153
11 3,48 0,32 10,0 14,20 2371
12 3,83 0,35 10,0 15,63 2610
13 4,21 0,37 10,0 17,18 2869
14 4,63 0,42 10,0 18,89 3155
15 4,95 0,32 7,0 20,20 3373
16 5,30 0,35 7,0 21,62 3611
17 5,67 0,37 7,0 23,13 3863
18 6,07 0,40 7,0 24,77 4136
*Розраховано, виходячи з мшмального гарантованого розм1ру тарифно! ставки робивика 1-го розряду (682 грн) у 2009 р. при 40-годинному робочому тижн1.
391
Як видно з табл. 1, у пропонованш тарифнш с1тщ поеднуеться комбшоване вщносне зростання тарифних коефщ1ент1в ¿з прогресивно-регресивним вар1антом зростання !х абсолютних значень. При цьому у межах груп розряд1в ¿з регресивним вщносним зростанням коефщ1ент1в (10% та 7%) спостер1гаються практично однаков1 темпи !х абсолютного зростання.
Основним елементом диференщаци тарифних розряд1в \ м1жрозрядних тарифних коефщешгв в £ТС е складшсть виконуваних роб1т \ функцш (посадових обов'язюв), що характеризуеться такими виробничими елементами: виконання ручних та машинно-ручних роб1т, управлшня мехашзмами у процес1 виробництва, функцюнальне управлшня процесами оргашзаци виробництва, функцюнальне навантаження за посадовою ознакою службовщв тощо [3, с.6].
Загальний розподш пращвниюв сшьськогосподарських пщприемств за розрядами вщповщно до !х квал1ф1каци та складност1 виконуваних роб1т подано у табл. 2.
Таблиця 2
Шкала розподшу категорш пращвниюв сшьського господарства за
розрядами едино!' тарифно! сггки
Категорп пращвниюв Тарифш розряди
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
Робггники: X X X X X X X X X X X X
Неквал1ф1коваш та низькоквал1ф1коваш роб1тники на простих ручних роботах з обслуговування виробництва, простих ремонтних роботах X X X X
Низькоквал1ф1коваш пращвники на простих мехатзованих роб1т у рослиннищта \ твариннищта, навантажувально-розвантажу-вальних \ транспортних робп; виконуваних тракторними агрегатами X X X X
Квал1ф1коваш пращвники на ручних роботах у рослиннищга \ твариннищга, на нескладних роботах з обслуговування, ремонту та налагоджування нескладного устаткування, переробкою вантажу на складах X X X X X X
Квал1ф1коваш пращвники, зайнята виконанням складних мехатзованих роб1т у рослиннищга \ твариннищга, ремонтом та налагоджуванням складного устаткування, а також на мехатзованих навантажу-вально-розвантажувальних \ транспортних роботах, виконуваних тракторними агрегатами X X X X X X
392
Продовження табл. 2
Висококвал1ф1коваш робиники, зайнята на особливо складних, високоточних та в1дповщальних роботах, обслуговуванням, ремонтом та налагоджуванням X X X X X
особливо складних та ушкальних машин \ мехашзм1в
Води легкового автотранспорту X X
Води вантажного автотранспорту та автобумв X X X X X X X
Касир, секретар, дшовод, облжо-вець, референт, приймальник сшьськогосподарських продуклв та сировини та шш1 техтчт службовщ X X X X
Диспетчер X X
Зав1дувачг арх1ву, канцелярп, склад1в, старший шспектор X X X X
Техшки вшх спещальностей, фельдшер ветеринарний та шш1 молодш1 спещал1сти X X X
Агроном, зоотехшк, ветшкар, шженери вмх специальностей, економ1ст, бухгалтер, юрисконсульт. X X X X X X X X
Начальник в1ддшу кадр1в X X X
Зав1дувач машинного двору, начальник гаража X X X
Зав1дувач1 шших вщдЫв (менеджери) матер1ально-техшчного постачання, збуту та шших напрям1в д1яльносл, пом1чник кер1вника, заступник директора з господарсько! частини X X X
Головш фах1вщ у склад1 вщдшень та шших виробничих шдроздЫв X X X
Керуючий вщдшенням, сшьськогосподарською дшьницею, фермою X X X
Головш: агроном, зоотехшк, шженер, економ1ст, зав1дувач1 в1ддЫв (виробничого, планово-економ1чного) X X X X X
Заступник першого кер1вника, головний бухгалтер X X X X X
У межах окремого господарства цей перел1к може бути детал1зований та конкретизований вщповщно до штатного розиису та розм1ру пщприемства. На невеликих пщприемствах кшьккть розряд1в може бути зменшена до 16 або 14. Наприклад, одним з головних критерив складност1 роботи управлшського
393
персоналу е чисельшсть пращвниюв пщприемства або виробничого тдроздшу. Вщповщно до нього розм1р посадового окладу заступника кер1вника може встановлюватися у наступит вщповщност! з розрядами £ТС:
- при чисельност! пращвниюв до 100 оаб - за 14-м тарифним розрядом;
- вщ 100 до 200 оаб - за 15-м тарифним розрядом;
- вщ 200 до 400 оаб - за 16-м тарифним розрядом;
- вщ 400 до 600 оаб - за 17-м тарифним розрядом;
- понад 600 оаб - за 18-м тарифним розрядом.
За аналопчним принципом може встановлюватися посадовий оклад головних та провщних спещашспв, професюнал!в та фах1вщв. Однак, зважаючи на те, що з пщвищенням штенсифжацп виробництва чисельшсть персоналу скорочуеться, критер1ем тарифжаци пращ головних агроном1в, зоотехшюв, економкив може бути площа сшьськогосподарських угщь у розпорядженш пщприемства, чисельшсть умовного погол1в'я, обсяг товарообороту тощо.
Впровадження у сшьськогосподарських пщприемствах едино! тарифно! Ытки водночас потребуе перегляду та ушфшацл тарифно-квал!ф!кац!йних дов!дник!в та шших нормативних документ!в, що визначають умови оплати пращ р!зних категор!й прац!вник!в. Для забезпечення в!дпов!дност! зарплати к!нцевим результатам пращ, належить переглянути чинну на пщприемств! систему доплат ! надбавок. Зокрема, доц!льно встановити, як! з них мають обов'язковий характер, а як!, у раз! негативно! динамжи показниюв ефективност!, в!дпов!дним р!шенням кер!вництва можуть бути зменшен! чи призупинеш. Як обов'язков! можуть бути встановлеш так! доплати: за стаж -10%, за роботу у шкщливих та небезпечних умовах - 20%, за сумщення посад -30%. Необхщно також розробити високояк!сну систему техшчного нормування прац! вс!х категорш роб!тник!в на основ! застосування не тшьки норм вироб!тку (часу), а й нормованих завдань, норм обслуговування та чисельност! тощо; вдосконалити систему атестаци прац!вник!в ! надання квал!ф!кацшних розряд!в. Для цього може бути застосована система бальних оц!нок за окремими параметрами: наявн!сть спец!ально! освпи, профес!йна майстерн!сть, складн!сть ! вщповщальшсть виконувано! роботи тощо.
П!д час присвоения тарифних розряд!в прац!вникам необхщно врахувати ! особист!сн! якост! пращвника: р!вень ф!зичного навантаження, розумових зд!бностей, ¿н!ц!ативн!сть, чесн!сть, старанн!сть, дисципл!нован!сть, вщповщальшсть, стушнь в!дхилення умов прац! вщ нормальних тощо, що мае бути вщображено у контрольно-квал!ф!кац!йн!й карт! пращвника [1, с. 10].
Ощнку складност! прац! зд!йснюють в експертному порядку на основ! заповнення тарифно-квал!ф!кац!йних карток за кожною роботою (або групою близьких за складн!стю роб!т) [3, с. 6]. При цьому доц!льним е виокремлення окремих функц!й та чинниюв складност! прац! (п!дготовка роботи, ведения робочого процесу, управл!ння устаткуванням) та ощнка складност! кожно! з них у балах за встановленою пщприемством шкалою. Подальше п!дсумовування бал!в е основою для встановлення тарифних розряд!в.
394
3 метою забезпечення единих та науково-обгрунтованих методичних пщход1в до встановлення тарифних розряд1в, вкрай необхщним кроком е формування постшно дшчих тарифно-квал1фшацшних комюш. На наш погляд, !х доцшьно формувати за територ1альним та галузевим принципом. До складу комкш слщ залучати спещалкив дорадчих служб, фаявщв з науково-дослщних установ, оргашв державно! влади та управлшня р1зних р!вшв, представниюв профспшкових оргашзацш.
Звичайно, покращання управлшня оплатою пращ мае вагоме значения в систем! мотиваци персоналу. Однак варто п!дкреслити, що ефективне застосування GTC та шших прогресивних форм i систем оплати пращ у сшьськогосподарських пщприемствах можливе лише за умови зростання фшансово-економ!чних результат!в !х д!яльност!.
Висновки. Впровадження едино! тарифно! с!тки у господарську д!яльн!сть аграрних п!дприемств дозволить ктотно спростити та ун!ф!кувати нарахування зарплата пращвникам i в той же час забезпечити належну диференц!ац!ю зароб!тк!в. Однак цей процес потребуе розробки единих методолог!чних п!дход!в щодо присвоения квал!ф!кацшних розряд!в прац!вникам, формування тарифно-квал!ф!кацшних KOMicift, в!дновлення науково обгрунтовано! системи нормування прац!, а також здшснення в!дпов!дного юридичного та консультац!йного обслуговування з боку рег!ональних та галузевих орган!в державного управл!ння i дорадчих служб.
Л1тература
1. Мат!йчук О. Удосконалення тарифно! системи на основ! едино! тарифно! с!тки в галузях АПК / О. Мат!йчук // Украша : аспекти прац!. - 2007. -№1. - С. 9-13.
2. Методичш рекомендаци з розробки внутр!шньовиробничих тарифних умов оргашзаци оплати прац! прац!вник!в госпрозрахункових пщприемств та орган!зац!й виробничо! сфери вщ 25.12.2003 р. № 348 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: www.zakon.nau.ua/doc/?code=v0348203...
3. Харченко М. Оплата прац! : реформування на основ! ново! Сдино! тарифно! с!тки / М. Харченко // Укра!на : аспекти прац!. - 2005. - №7. - С. 3-9.
Summary Krupa V., Krupa O.
Lviv National Agrarian University FEATURES OF APPLICATION OF THE UNIFY TARIFF NET OF LABOUR PAYMENT IN AGRICULTURAL ENTERPRISES
The theoretical bases of application of the unify tariff net of labour payment in agricultural enterprises are considered in the article. The measures on introduction of the unify tariff net into practice are proposed.
Стаття надшшла до редакци 14.04.2011 p.
395
