CC BY
14
УДК 339.1:637
Диндин В. Л., асистенти® Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологш /меш С.З. Гжицъкого
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ Ц1Н НА ПРОДУКЦ1Ю МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА
Основна мета даног статт1 полягае в необхгдностг дослгдження особливостей формування цт на продукщю молочного скотарства, остлъки гх значения та розумтня необх\дне як для удосконалення мехатзму формування цт, так / розв'язання найважливШих проблем, що /снуютъ в галуз1.
Ключое1 слова: молочне скотарство, закутвелъна цта, молоко, молокопереробнг тдприемства, виробник сирого молока.
Постановка завдання. Серед велико! кшькосп р1зномаштних фактор1в, що зумовлюють ефектившсть здшснення взаемовигщних оргашзацшно-економ1чних вщносин м1ж суб'ектами господарювання, важливе значения мае цша цих домовленостей. Саме варткть вироблено! продукцп та И подальше перетворення у товарну - визначае можливють стабшьного розвитку неподшьного ланцюжка, що охоплюе ус1х защкавлених в його функцюнуванш господарських формувань. Отже, встановлення прийнятно! для вс1х цши та удосконалення мехашзму формування цш на продукщю е прюритетним завданням не тшьки окремо! пщприемницько! одинищ, а й держави в цшому.
Анал1з останшх дослщжень. Перюд реформування агарних вщносин характеризувався в першу чергу пом1тним пщвищенням цш на продукщю промисловостг Варт1сть товар1в, що надходили у сшьське господарство як обслуговуючий та необхщний для виробничого процесу ресурс, в декшька раз1в перевищувала варткть продукцп аграрного виробництва. 3 року в р1к темпи росту цш на промислов1 товари невпинно випереджали темпи !х росту на продукщю сшьського господарства. Як наслщок низька кутвельна спроможшсть та незадовшьна кредитна лЫя аграрно! сфери призвели до того, що пращвники ще! сфери опинилися у вкрай невигщному для себе становищг Кр1м того, варто зауважити, що середньомкячна номшальна зароб1тна плата в цш галуз1 на сьогодш майже в два рази нижча пор1вняно ¿з пращвниками галуз1 промисловост1, а вщносно шших вид1в економ1чно! д1яльносп - фшансово! в 3,5 рази.
Дослщжуючи дану проблему, неможливо не оминути проблемне питания, що турбуе закордонних \ особливо в1тчизняних вчених-аграрниюв. Проблема диспаритету цш на промислову та сшьськогосподарську продукщю набула надзвичайно серйозно! ваги та актуальности Дедал1 бшьше науковщв вважають неможливим досягнення щново! паритетности Сьогодш бшьшють економкив
® Диндин В.Л., 2012
208
схиляються до шшо1 думки, яка набула ютотного поширення та виражаеться у двох концепцшх вир1внювання можливостей промислового та сшьськогосподарського виробництва: паритету вщдач1 ресурсу, паритету доходу. Що характерно, найбшьш прийнятною ix д1я може виявитись у галуз1 тваринництва, за умови здшснення конкретних заход1в.
Отже, нед1евкть реформування аграрних вщносин, пасившсть державних управлшських структур у процесах стимулювання сшьськогосподарського вщтворення, диспаритет цш на промислов1 i сшьськогосподарсью товари, нерацюнальне використання земельних угщь - обумовлюють сьогодшшнш стан розвитку аграрного сектору i, особливо, галуз1 молочного скотарства. Усунення зазначених чинниюв, що суттево гальмують розвиток молочного скотарства та використання д1евих мехашзм1в, в першу чергу економ1чних - е одним i3 головних напрям1в розвитку галузг В цьому полягае важливють i актуальшсть теми.
Питаниям дослщження пщход1в щодо побудови i впровадження системи внутршнього цшоутворення присвячено ряд poöiT заруб1жних i в1тчизняних вчеиих-eKOHOMicTiB: Л.1. Абалкша, А.Ш. Ахмедцева, H.A. Брусиловсько!, М.П. BiTOBCbKoro, С.А. Воеводша, O.I. Волкова, В.В. Гончарова, М.Г. Грещака, А.Д. Добришева, Павлова, O.A. Подсолонко, А.Г. Поршнева, Г.К. Русакова, O.A. Рябчика, П.Т. Саблука, А.З. Селезньова, В.Г. Слепухша, B.C. Тонковича, А.Д. Шеремета, Джея К. Шима, Джоела Г. Сигела та шших.
Виклад основного матер1алу. Сшьське господарство покликано забезпечувати виконання сощально! функци населения, що проявляеться у здатност1 u;iei галуз1 створювати робоч1 мюця i тим самим забезпечувати можливкть сшьським пращвникам отримувати зароб1тну плату. Однак сьогодш склалися так1 обставини, коли витрати пов'язаш i3 виробництвом сшьськогосподарсько! продукци не тшьки не покриваються а й не повертаються у повнш Mipi. Особливо це бшьш пом1тно спостер1гаеться у молочному скотарств!, де на виробництво одше! л1три молока виробник затрачае значно бшьше живо! та уречевлено! пращ, шж отримуе в результат! И реал1зацп. У зв'язку ¿з цим виникае процес "прощания" матер1альних pecypciß що, як наслщок, призводить до зменшення оплати пращ а отже i зменшення трудових pecypciß сшьсько! мкцевостг
Складш умови в яких опинилася галузь в бшьшш Mipi пов'язаш ¿з парадоксальною ситуащею, що юнуе у сшввщношенш м1ж роздр1бними цшами та цшами на сировину, що надходить вщ сшьськогосподарського виробника. Так, закутвельна цша на молочну сировину е досить низькою, враховуючи те, що саме виробник вкладае левову частку пращ для И виробництва. Продовжуючи думку, власне причиною цього е вщсутшсть конкуренцп, в результат! чого переробш пщприемства встановлюють власш щни на сировину i користуючись нею збшьшують щни на власну готову продукцш. Поступаючи у роздр1бну торпвлю, цша на готову товарну продукцш подвоюеться та реал1зуеться за значно вищою, пор1вняно i3 щною виробника. Як наслщок, в
209
юнцевому результат! програе виробник - той хто вкладае найбшьше, а переробш пщприемства та роздр1бна мережа залишаються у виграшг
Слщ зазначити, що закутвельш цши на в1тчизняне молоко \ молочш продукти та 1хня варткть у роздр1бнш торговш мереж1 практично не вщр1зняються вщ Свропейських цш. Однак враховуючи державну пщтримку, що д1е в крашах Свропейського Союзу, саме виробнича ланка тут е найбшьш захищеною. Сума доплат та р1зних компенсацш на одиницю вироблено! продукци слугуе потужним стимулом И ефективного функщонування та пщвищення якост1 вироблено! продукци. Як результат частка европейського виробника в структур! сукупного доходу системи "виробник-переробник-торпвельна мережа" е значно вищою пор1вняно з И величиною на в1тчизняному ринку.
Таким чином неефектившсть державно! пщтримки та недосконалють мехашзму формування щн, призвели до зменшення об'ем1в виробництва продукци молочного скотарства, що спричинило звуження а в деяких районах \ згортання д1яльност1 переробних пщприемств. Саме цьому посприяла проведена, пщ час переходу до ринкових умов господарювання, л1берал1заци цш, пол1тика стримування щн на молочш продукти, при одночасному вшьному 1х введенш на сшьськогосподарську техшку, паливно-мастильш матер1али, комбжорми. В результат! соб1вартють виробництва продукци виявилась значно вищою вщ р1вня закутвельних цш.
Отже, мехашзм формування щново! пол1тики на ринку молока як у Льв1вськш област1 так \ в Укра!ш в цшому визначае низка основних чинниюв серед яких:
по-перше, попит з боку переробних пщприемств; по-друге, сезоншсть постачання;
по-трете, зростання р1вня соб1вартост1 виробництва молочно! продукци, враховуючи пщвищення щн на сшьськогосподарську техшку, паливо, енергоноси, корми \ т.д.;
по-четверте, вплив якост1 молочно! сировини;
по-п'яте, регулювання цшового мехашзму з боку компетентних державних структур управлшня.
3600 3200 2800 2400 | 2000 ^ 1600 1200 800 400 0
Рис. 1. Середш закутвельш цши на молоко по УкраУш
210
□ 2008 и2009 п2010 п2011
Протягом 2010 року значне пщвищення щн зумовлювалося як зменшенням виробництва молока, так \ шшими структурними проблемами, наявними в молочному сектор! Украши. Так, на р1вень цш значною м1рою вплинуло зростання цш на корми та енергоносп, а також надзвичайно спекотне л1то. Цши на молоко в Укра!ш збер1гають виражений сезонний характер. Середня цша на молоко у 2010 р. становила 3,11 грн./кг, що значно перевищуе р1вень попереднього перюду \ е вищою за щну в крашах Схщно! Свропи (2,22,9), а також крашах - основних виробниках молока: Бразилп (2,95), США, Новш Зеланди (2,71). Молоко, вироблене в господарствах населения, коштувало на в1тчизняному ринку значно дешевше. Протягом минулого року його цша у середньому становилавщ 1,5 до 2,9 грн./кг. [1].
На рисунку 1 зображено середш закутвельш щни на сире молоко в розр1з1 мкящв по Укра!ш впродовж 2008-2011рр. Даний рисунок наочно вщображае один ¿з основних чинниюв, що впливае на закутвельну цшу молока -сезоншсть його реал1заци. Так в зимов1 мкящ спостер1гаеться зростання цш, оскшьки середньомкячш надо! молока в цей час найменш1 (табл. 1), а отже \ об'еми виробництва та вщповщно постачання скорочуються.
Таблиця 1
Середньомкячш надо!' молока вщ однкУ корови протягом 2010 р.
Показники л X <Ц Е '3 ЛЮТИЙ березень кв1тень травень червень липень серпень вересень жовтень листопад грудень
Надо1
молока В1д 150 163 219 234 320 310 285 261 225 183 173 155
ОДН161
корови, кг
Примака: тут 1 надат використано матер1али статистичного зб1рника [2]
У серпш-жовтш 2010 рощ спостер1галося р1зке пщвищення закутвельних щн на молоко, що не притаманно для цього перюду року. Проте, вже в останньому квартал! поточного року закутвельш щни на молоко, прим1ром, вищого сорту, в Укра!ш знизилися з 4,20 грн. за кг до 3,70 грн. за кг на вщмшу вщ св1тових тенденцш. Зниження цш в цей перюд пов'язаш з проведеною 1х корекщею, оскшьки: по-перше, 1х значения перевищили европейський р1вень, що спричинило зниження конкурентоспроможност1 власно! готово! продукцп; подруге, як уже зазначалося р1зким пщвищенням щн у перюд з серпня по жовтень.
Отже, як бачимо на р1вень закушвельних щн впливають фактори як внутршнього - в1тчизняного так \ зовшшнього - м1жнародного середовища. Тому 1х розумшня та ощнка в комплекс! здатна виявити т1 недолжи, що ведуть
211
до небажаних наслщюв в процеЫ формування щново! пол1тики на ринку молока та молочних продукт1в.
Висновки. Враховуючи вище сказане, виникае необхщшсть зробити ряд bhchobkíb, врахування яких сприятиме удосконаленню мехашзму формування цш на молоко та молочну продукцш. Формат bhchobkíb можна подати у вигляд1 двох частин: внутршньо! - в1тчизняно! та зовшшньо! - заруб1жно!.
В1тчизняний напрям:
- слщ зрозум1ти ту обставину, що виробник молочно! продукцп повинен займати центральне мкце в структур! розподшу сукупного доходу в систем! "виробник-переробник-торговельна мережа";
- мехашзм формування закушвельних щн на молоко визначае низка основних чинниюв серед яких: яккть; сезоншсть; зростання р1вня соб1вартост1 виробництва молочно! продукцп, враховуючи пщвищення щн на сшьськогосподарську техшку, паливо, енергоносп, корми; попит молокопереробних пщприемств; заходи державних структур.
- подолання диспаритету цш м1ж промисловою та сшьськогосподарською продукщею можливе завдяки змщенню точки зору в 6ík концепцш паритету доходу чи паритету вщдач! pecypciB заумови вжиття вщповщних заход1в.
Заруб1жний напрям:
- слщ зазначити, що яюсть молока в1тчизняного товаровиробника, особливо вищого гатунку, наближаеться до европейських стандарт, що дае можливкть виходу на í'xhí ринки;
- перспектива щодо зростання закушвельних щн для в1тчизняного виробника молочно! продукцп зумовлена, в основному, з покращанням його якостц
- зростання р1вня закушвельних щн, що перевищуе европейський, неминуче веде до зниження конкурентоспроможност! власно! готово! продукцп.
Л1тература
1. [Електроннийресурс]. - Режимдоступу: http://www.swap-rural.org.ua
2. Статистичний зб1рник Сшьське господарство Укра!ни 2010 За ред. Ю. М. Остапчук. - Ки!в, 2010. - 374 с.
Summary
Dyndyn V. L., assistants of management department
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhitskyj
FEATURE FORMING PRICES ON PRODUCTS OF SUCKLING CATTLE
BREEDING
The primary purpose of this article consists in the necessity of research of features of forming of prices on the products of the suckling cattle breeding, as their value and understanding are needed both for the improvement of mechanism of forming ofprices and decision of major problems that exist in industry.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
212
