CC BY
21
УДК 669.295.539.121 DOI: 10.30977/BUL.2219-5548.2020.90.0.56
ФАЗОВИЙ СКЛАД I ВЛАСТИВОСТ1 МДО-ПОКРИТТ1В НА ТИТАНОВИХ
СПЛАВАХ
Субботша В. В., Соболь О. В. Нацюнальний техшчний ушверситет «Харк1вський полггехшчний ¡нститут»
Анотац1я. Уpoôomi досл1джено структуру та enacmueocmi noKpummie на титановых сплавах ПТ-3В i ВТ3-1, сформованих в електрол1тах pi3HUX munie (з додаванням КОН, NaAlO2, NaOH, (NaPO3)6, Na2SiO3) в анодно-катодному режим! методом м!кродугового оксидуеання (МДО). Продемонстровано, что досягти високог meepdocmi 9000-11000 МПа можлиео за умоеи вико-ристання алюм1нату натрт (NaAlO2) як складовог електролту. Фазоеий склад такого пок-риття Micmumb анатаз, рутил i титанат алюмтю. Використання МДО-оброблення титано-eux cmaeie дозеоляе зменшити коеф1ц1ент сухого тертя в cucmeMi «ВТЗ-1-СЧ20» до 0,1.
Ключов1 слова: титаноеий сплав, м1кродугове оксидуеання (МДО), фазоеий склад, тоещина покриття, MiKpomeepdicmb, коеф1ц1ент тертя.
Вступ
Р1зномаштшсть сфер застосування титановых сплав1в пояснюеться поеднанням у них таких властивостей, як мала щшьшсть, висо-ка питома мщшсть 1 корозшна стшюсть [1]. Однак сплави на основ! титану мають погаш антифрикцшш властивост1, низьку зносо-стшюсть 1 схильнють до контактного схоп-лювання шд час терт1 [2, 3]. Одночасно вщ-носно тонка природна окисна пл1вка на титаш легко руйнуеться шд час тертя. Кое-фщ1ент сухого тертя для пари титан-титан дор1внюе 0,6 1 близьким шд час випробуван-ня в масл1 1 вод1 [4]. Ц1 особливосп сплав1в на основ! титану роблять неможливим !х застосовання в вузлах тертя машинобуд1вних конструкцш без спещального оброблення поверхш [1].
Анал1з публжацш
Ниш ведеться активне розроблення нових технологш оброблення титанових сплав1в. Це газотерм1чне вакуумне напилення [5], анодування [6], терм1чне й х1м1чне оксиду-вання [7], гальванотехнологп [8], юнна ¿м-плантащя [9], вакуумно-дугове випаровуван-ня [10], мшродугове оксидування з метою отримання захисних покритпв 1 модифшова-них шар1в [11]. Одним з иерсиективних ме-тод1в модифшування поверхш титанових сплав1в е метод мшродугового оксидування (МДО), який дозволяе иеретворити поверх-невий шар титану 1 його сплав1в на багато-функцюнальш покриття з ушкальним поеднанням таких властивостей, як висока твердють, корозшна, ¿золяцшна зносо- та
теплостшюсть [12]. Технолопя МДО добре вщпрацьована для алюмшевих сплав1в [13, 14]. Щодо титанових сплав1в, то технолопя МДО для них мютить багато невизначенос-тей 1 потребуе подальших дослщжень.
Мета 1 постановка задач1
3 метою шдвищення мехашчних характеристик титанових сплав1в необхщно встано-вити законом1рносп впливу режим1в та складу електролту шд час МДО-процесу на фазовий склад, мшротвердють та триболоп-чш характеристики покритпв, отриманих методом мшродугового оксидування титанових сплав1в ВТ-3-1 1 ПТ-3В.
Для досягнення поставлено! мети необхщно виршити таю завдання:
- з'ясувати вплив режишв МДО та складу електролту на фазовий склад покриття;
- шд1брати електрол1т 1 режим мшродуго-вого оксидування, яю мають забезпечити найбшьшу твердють МДО-покритпв;
- визначити вплив МДО-оброблення на коефщент тертя поверхш титанових сплав1в.
Фазовий склад 1 властивостч МДО-покритпв
Х1м1чний склад дослщжуваних сплав1в наведено в табл. 1.
МДО-оброблення сплав1в здшснювалося в лужному електролт з додаванням алюмша-ту натр1ю (КаА102), гексаметофосфату натр1ю (КаР03)б 1 рщкого скла (Ка28Ю3, р ~ 1,4 г/см3).
Склад електролтв, що використовува-лись, наведено в табл. 2.
Таблиця 1 - Х1м1чний склад сплаыв ВТ-3-1 i ПТ-3В
Сплав Домшки (мае., %)
Основа Al Cr Mo Si Fe V
ВТ3-1 Ti 5.5- 7.0 0.8-2.5 2.0-3.0 0,15-0.4 0.2-0.7 -
ПТ-3В Ti 3.5-5.0 - 1.2-2.5
Таблица 2 - Склад електролтв
Номер типу Компонента електролггу, г/л
електролиу КОН NaAlO2 NaOH (NaPOs)6 Na2SiOs
1 1-2 10-14 - - -
2 3-5 1-3 - - 0,5-3
3 - 3-6 2,5 1-7 -
4 - 3 2,5 - -
5 1-20 - - - 6-20
Для МДО-оброблення використовувалося джерело живлення конденсаторного типу, потужшстю 40 кВт. Вар1ювалася щшьшсть струму в межах 20 ... 100 А/дм2, тривалють оброблення становнла вщ 0,5 до 2 годин.
Товщина покритпв вим1рювалася на bíx-ровому товщином1р1 ВТ-10 НЦ.
Рентгеноструктурш дослщження (яюсний i кшьюсний фазовнй анал1з) здшснювали на дифрактометр1 ДРОН-3 в монохроматизова-ному Ka-Cu випромшюванш.
Мшротвердють внзначалн на прилад1 ПМТ-3.
Внпробування на тертя та зношення здш-снювалнся на машиш тертя СМЦ-2 за схемою диск-колодка.
Мшроструктура титанового сплаву ВТ3-1, що дослщжуеться, наведена на рис. 1. Бона складаеться з a-фази (cbítoí крис-тали) та Р-фази (темш кристали). Криста-ли a-фази мають лшзовидну форму. Така структура бшьш стшка до повзучост1 на вщмшу вщ сферо1дально1.
Рис. 1. Мшроструктура титанового сплаву ВТ3-1 у вихщному сташ (х360).
На рис. 2 наведена мшроструктура сплаву ВТ3-1 теля мшродугового оксидування. На його поверхш формуеться високощшьне по-криття, товщиною близько 100 мкм.
Рис. 2. Мшроструктура сплаву ВТ3-1 теля оксидування методом МДО (х 200).
Встановлено, що для вс1х електролтв, що використовуються, забезпечуеться процес мшродугового оксидування, але в1зуально спостерпаеться ютотна вщмшшеть шд час процесу в р1зних електрол1тах, що проявля-еться в щшьносп розряд1в, !хшй рухливосп й потужностг
Анал1з отриманих результат1в (табл. 3, 4) дозволяе встановити, що КОН шдвищуе зда-тшеть електрол1ту до оксидування, забезпе-чуе лужшеть розчину й знижуе пдрол1з КаЛ102. Визначено, що в раз1 вщсутносп КОН товщина покриття не перевищуе 10 ... 20 мкм, КаЛ102 здшенюе постачання мате-р1алу для покриття, Ка28Ю3 забезпечуе оплавления покриття: без Ка28Ю3 покриття е порошкопод1бним.
Таблиця 3 - МДО покриття на сплав1 ВТ3-1
Сер1я Електролп Режим МДО h, мкм Твердють, МПа
т, годин р, А/дм2 заг. осн.
1 1 г/л КОН + 12 г/л №А102 1 40 110 70 5400
2 20 90 60 5400
2 1,75 г/л КОН + 1 г/л Ка2БЮ3 + 2 г/л КаА102 1 50 100 65 9000
3 50 280 200 11000
3 2,5 г/л №ОН + 3 г/л №А102 + 3 г/л (КаР03)6 1 25 50 20 4200
4 2,5 г/л №ОН + 6 г/л №А102 + 7 г/л (КаР03)6 2 45 73 40 4000
5 2,5 г/л №ОН + 3 г/л №А102 2 25 73 60 6650
Таблица 4 - МДО-покритгя на сплаы ПТ-3В
Сер1я Електролп Режим МДО h, мкм Твердють, МПа
т, годин р, А/дм2 заг. осн.
1 1 г/л КОН + 14 г/л №А102 2,5 50 210 160 7400
2 1 г/л КОН + 10 г/л №А102 2,5 40 180 150 5700
3 3 г/л КОН + 3 г/л КаА102 0,5 100 160 90 4400
4 1,75 г/л КОН + 1 г/л Ка2БЮ3 + 2 г/л КаА102 3 25 200 150 7500
Використання КаОН 1 (КаР03)6 в електролт не дало позитивного результату: твердють покриття не перевищуе НУ 6000 МПа.
Оксидування сплаву ВТ3-1 в електролт, що мютить склад 1,75 г/л КОН + 1 г/л Ка28Ю3 + 2 г/л КаА102, забезпечило отриман-ня покритпв з твердютю 9000-11000 МПа.
Необхщно зазначити, що для формування покриття з високою твердютю (НУ > 7000 МПа) на титанових сплавах необхщно збшь-шувати в електролт вмют алюмшату на-тр1ю.
Таким чином, проведене дослщження до-зволяе зробити висновок про необхщнють наявносп в електролт КаА102 складово! для отримання найбшьшо! твердост1 на сплавах ПТ-3В 1 ВТ3-1.
Розшифрування дифрактограми продемо-нструвало, що основними фазами покриття е фази ТЮ2 - рутил, ТЮ2 - анатаз, а також сполука А12ТЮ5 - титанат алюмшю (рис. 3).
Фазовий склад змщненого шару е однор> дним за товщиною. Сшввщношення м1ж основними фазами залежить вщ тривалосп оброблення. Так, за умови малих товщин основною фазою е титанат алюмшю (~ 90 %). Збшьшення товщини (часу оброблення) приз-водить до збшьшення вмюту рутилу (~ 40 %). У покриттях, що дослщжуються, незалежно вщ часу оброблення вмют анатазу не перевищуе 10 %. До давания до електролпу рщ-кого скла (Ка28Ю3) призводить до утворення мулпу (3А1203^28Ю2), що так само, як I у випадку з титаном алюмшю, призводить до
пщвищення твердост1 покриття. 1стотний вплив на кшькюне сшввщношення м1ж фазами надае (КаР03)6. Додавання до електрол1ту (КаР03)6 сприяе утворенню рутильной фази й немонотонно впливае на вмют титанату алюмшю.
Рис. 3. Фрагмент дифрактограми сплаву ВТЗ-1 (монохроматизоване К^-Си), А - анатаз, Р -рутил, Т - титанат алюмшю
Таким чином, встановлено, що МДО-технолопя дозволяе формувати оксидш покриття р1зного фазового складу за допомогою змши умов електрол1зу (склад електрол1ту, щшьнють струму, час оброблення).
Необхщно зазначити, що питомий об'ем окиснювач1в, яю утворюються, перевищуе об'ем основи, на якш вони утворюються. Так, для ТЮ2 Уск / умет. ~ 1,8; для Л12ТЮ5 -4,4; для мулиту - 13,9. Цей фактор сприяе утворенню суцшьних покритпв.
Випробування на тертя та зношення здшснювалися на машиш тертя СМЦ-2 за схемою диск-колодка. Основою для досл> дження були МДО-покриття на сплав1 ВТ3-1, твердють яких була найбшьшою.
Таблиця 5 - Результаты випробувань на тертя
Пара тертя Навантаження P, кг
Колодка диск 20 40 60 80 100 120 140 160 180 200
ВТЗ-1 C420 FTep? КГ 10 14 18,8 22,4 - - - - - -
Сухе тертя f 0,5 0,47 0,46 0,45 - - - - - -
ВТЗ-1 з покрит-тям МДО СЧ20 3,6 6,4 7,2 8,8 10,8 12,3 14 15,2 17,2 19,2
Сухе тертя f 0,2 0,16 0,12 0,1 0,1 0,1 0,1 0,09 0,09 0,09
Результата випробувань партн зразк]в наведен! в табл. 5.
Результата дослщжень зразюв демон-струють (табл. 5), що МДО-покриття позитивно впливае на антифрикцшш власти-воеп тд час тертя в пар1 з с1рим чавуном без мастила. Так, коеф1щент тертя ВТЗ-1-СЧ20 дор1внюе 0,5 у раз1 сухого тертя без МДО, а з МДО - f = 0,1.
Висновки
1. Дослщжена можливють електрох1м1-чного оброблення титанових сплав1в ВТ3-1 та ПТ-3В методом м1кродугового оксидуван-ня (МДО) з метою шдвищення триботехшч-них характеристик.
2. Визначено, що в електролт, що мю-тить 1дкий калш, алюмшат натр1ю й рщке скло, формуються покриття гетерефазного складу (рутил, титанат алюмшю й мул1т), що забезпечуе бшьшу твердють (9-11 ГПа).
3. Найбшьша твердють мають МДО-покриття, отримаш в електрол1тах на ochobî NaAlO2. Найбшьший ефект шдвищення тве-рдосп мають МДО-покриття на сплав1 ВТ3-1, в яких найбшьший вщносний вмют алюм1-
тю.
4. Використання МДО-оброблення дозво-ляе знизити коефщент тертя поверхш титанового сплаву ВТ3-1 в процес1 сухого тертя в 5 раз1в i досягти значения f « 0,1.
Л1тература
1. Veiga C., Davim J. P., Loureiro A. Properties and applications of titanium alloys: a brief review. Reviews on advanced materials science. 2012. 32(2). P. 133-148.
2. Henriques V. A. R., Silva, C. R. M. Production of titanium alloys for medical implants by powder metallurgy. Key engineering materials. 2001. No. 189. P. 443-448.
3. Production of titanium alloys for advanced aerospace systems by powder metallurgy / Henriques V. A. R., Cairo C. A. A., Silva C. R. M., Bressiani J. C. Materials research. 2005. No. 84. P. 443-446.
4. Froes F. H., Eylon, D. Developments in titanium powder metallurgy. Journal of metals. 1980. No. 32. P. 47-54.
5. Zhou H., Li F., He B., Wang J., Sun B. Air plasma sprayed thermal barrier coatings on titanium alloy substrates / Zhou H., Li F., He B., Wang J., Sun B. Surface and coatings technology. 2007. P. 7360-7367.
6. Investigations of the antibacterial properties of an anodized titanium alloy / Gopal J., Muraleedharan P., George P., Khatak H. S. Trends in biomaterials and artificial organs. 2003. No. 17. 1. P. 13-18.
7. Formation of titanium oxide by thermal-electrochemical process on the blasted titanium alloys substrate / Radman R. D., Djuansjah J. R. P., Kadir M. R .A., Nur H., Hamzah E.
Advanced Materuals research. 2013. No. 650. P. 12-17.
8. Galvanic corrosion behaviour of Ti and Ti6Al4V coupled to noble dental alloys / Sola C., Amorim A., Espias A., Capelo S., Fernandes J., Proenca L., Sanchez L., Fonseca I. International journal of electrochemical science. 2013. No. 8. 1. P. 406-420.
9. Surface modification of titanium and titanium alloys by ion implantation / Rautray T., Kwon T.Y., Narayanan R., Kim K.-H. Journal of biomedical materials research Part B Applied biomaterials. 2010. No. 93(2). P. 581-91.
10. Patel A., Fiore D. On the modeling of vacuum arc remelting process in titanium alloys. IOP Conference series: materials science and engineering. 2016. 143. 1. P. 12-17.
11. Review of the biocompatibility of micro-arc oxidation coated titanium alloys / Wang Yi., Yu
H., Chen C., Zhao Z. Materials & Design. 2015. 85. P. 640-652.
12. Rokosz K., Hryniewicz T., Raaen S. Development of plasma electrolytic oxidation for improved Ti6Al4V biomaterial surface properties. The international journal of advanced manufacturing technology. 2016. 85. P. 24252437.
13. Effect of electrolysis regimes on the structure and properties of coatings on aluminum alloys formed by anode-cathode micro arc oxidation / Belozerov V., Sobol O., Mahatilova A., Subbotina V., Tabaza T. A, Al-Qawabeha U. F., Al-Qawabah S. M. Eastern-european journal of enterprise technologies. 2018. No. 1. 12 (91). P. 43-47.
14. The influence of the conditions of microplasma processing (microarc oxidation in anode-cathode regime) of aluminum alloys on their phase composition / Belozerov V., Sobol O., Mahatilova A., Subbotina V., Tabaza T. A., Al-Qawabeha U. F., Al-Qawabah S. M. Eastern-european journal of enterprise technologies. 2017. No. 5. 12 (89). P. 52-57.
References
1. Veiga C., Davim J. P., Loureiro A. Properties and applications of titanium alloys: a brief review. Reviews on advanced materials science. 2012. 32(2). P. 133-148.
2. Henriques V. A. R., Silva, C. R. M. Production of titanium alloys for medical implants by powder metallurgy. Key engineering materials. 2001. No. 189. P. 443-448.
3. Production of titanium alloys for advanced aerospace systems by powder metallurgy / Henriques V. A. R., Cairo C. A. A., Silva C. R. M., Bressiani J. C. Materials research. 2005. No. 84. P. 443-446.
4. Froes F. H., Eylon, D. Developments in titanium powder metallurgy. Journal of metals. 1980. No. 32. P. 47-54.
5. Zhou H., Li F., He B., Wang J., Sun B. Air plasma sprayed thermal barrier coatings on titanium alloy substrates / Zhou H., Li F., He B., Wang J., Sun B. Surface and coatings technology. 2007. P. 7360-7367.
6. Investigations of the antibacterial properties of an anodized titanium alloy / Gopal J., Muraleedharan P., George P., Khatak H. S. Trends in biomaterials and artificial organs. 2003. No. 17.
I. P. 13-18.
7. Formation of titanium oxide by thermal-electrochemical process on the blasted titanium alloys substrate / Radman R. D., Djuansjah J. R. P., Kadir M. R .A., Nur H., Hamzah E.
Advanced Materuals research. 2013. No. 650. P. 12-17.
8. Galvanic corrosion behaviour of Ti and Ti6Al4V coupled to noble dental alloys / Sola C., Amorim A., Espias A., Capelo S., Fernandes J., Proenca L., Sanchez L., Fonseca I. International journal of electrochemical science. 2013. No. 8. 1. P. 406-420.
9. Surface modification of titanium and titanium alloys by ion implantation / Rautray T., Kwon T.Y., Narayanan R., Kim K.-H. Journal of biomedical materials research Part B Applied biomaterials. 2010. No. 93(2). P. 581-91.
10. Patel A., Fiore D. On the modeling of vacuum arc remelting process in titanium alloys. IOP Conference series: materials science and engineering. 2016. 143. 1. P. 12-17.
11. Review of the biocompatibility of micro-arc oxidation coated titanium alloys / Wang Yi., Yu H., Chen C., Zhao Z. Materials & Design. 2015. 85. P. 640-652.
12. Rokosz K., Hryniewicz T., Raaen S. Development of plasma electrolytic oxidation for improved Ti6Al4V biomaterial surface properties. The international journal of advanced manufacturing technology. 2016. 85. P. 24252437.
13. Effect of electrolysis regimes on the structure and properties of coatings on aluminum alloys formed by anode-cathode micro arc oxidation / Belozerov V., Sobol O., Mahatilova A., Subbotina V., Tabaza T. A, Al-Qawabeha U. F., Al-Qawabah S. M. Eastern-european journal of enterprise technologies. 2018. No. 1. 12 (91). P. 43-47.
14. The influence of the conditions of microplasma processing (microarc oxidation in anode-cathode regime) of aluminum alloys on their phase composition / Belozerov V., Sobol O., Mahatilova A., Subbotina V., Tabaza T. A., Al-Qawabeha U. F., Al-Qawabah S. M. Eastern-european journal of enterprise technologies. 2017. No. 5. 12 (89). P. 52-57.
Субботша Валер1я Валери'вна, к. т. н., доцент,
кафедри «Maтepiaлoзнaвcтвo», Нацюнальний
техтчний утверситет «Харшвський
полггехтчний тститут»,
вул. Кирпичова, 2, м. Харшв, 61002, Украша,
E-mail: subbotina.valeri@gmail.com
тел. : 067-933-20-68;
Соболь Олег Валентинович, доктор фiзикo-математичних наук, професор кафедри «MaTepiafl03HaBCTB0», Нацюнальний техтчний утверситет «Харшвський полггехтчний 1нститут»,
вул. Кирпичова, 2, м. Харшв, 61002, Украша, E-mail: sool@kpi.kharkov.ua, тел.: 099-772-18-07.
Phase composition and properties of mao coatings on titanium alloys
Abstract. Problem. MAO technology is well developed for aluminum alloys. As for titanium alloys, the MAO technology of surface hardening for them requires further research. Goal. In order to improve the mechanical characteristics of titanium alloys it is necessary to establish patterns of influence of regimes and electrolyte composition during MAO process on the phase composition, microhardness and tribological characteristics of coatings obtained by microarc oxidation of VT3-1 and PT-3V titanium alloys. Methodology. X-ray structural analysis (DRON-3) in radiation Ka-Cu, microhardness measurement (PMT-3) with 100 gr load, measurement of coating thickness (vortex thickness gauge BT-10NTs), tribological tests (SMC-2) was used. Results. The MAO treatment of the alloys was carried out in an alkaline electrolyte (KOH) with the addition of sodium aluminate (NaAlO2), sodium hexame-tophosphate (NaPO3)6 and water glass (Na2SiO3, p ~ 1.4 g/cm3). A metallographic study of the cross section of titanium alloys with MAO coating made it possible to establish that the coating has a two-layer structure consisting of a technological (porous) and main (dense, base) layers. The results of X-ray diffraction analysis showed that the main phases of the coating are the phases TiO2 - rutile, TiO2 - anatase, as well as compounds Al2TiO5 - aluminum titanate. The specific volume of the formed oxides exceeds the volume of the titanium base on which it is formed. So, for TiO2 VJVmet ~ 1.8; for Al2TiO5 - 4.4; for mullite - 13.9. This factor contributes to the formation of continuous coatings. It was established that in order to achieve the highest hardness, the presence of the NaAlO2 component in the electrolyte is necessary. This made it possible to achieve a hardness of 11000 MP a of MAO coating on VT3-1 alloy using an electrolyte of 1.75 g/L KOH + 1 g/L Na2SiO3 + 2 g/L NaAlO2. For the PT-3V alloy, the use of an electrolyte of a similar composition can achieve a hardness of 7500 MPa. It is shown that the use of MAO processing of titanium alloys allows to reduce the dry friction coefficient in the VT3-1 - SCh20 system to 0.1. Originality. The structure, phase composition and properties are determined by electrolysis conditions and coating thickness. Practical value. The results obtained are a recommendation for surface hardening of PT-3V and VT3-1 titanium alloys for their further use in friction elements. Keywords: titanium alloy, microarc oxidation (MAO), phase composition, coating thickness, microhardness, coefficient of friction.
Subbotina Valeria, candidate of technical sciences, Department of Materials Science National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute " Kirpichova str., 2, Kharkiv, Ukraine, 61002, E-mail: subbotina.valeri@gmail.com tel. 067-933-20-68
Sobol Oleg, Doctor of Physics and Mathematics Sciences, Professor, Department of Materials Science National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute "
Kirpichova str., 2, Kharkiv, Ukraine, 61002 E-mail: sool@kpi.kharkov.ua Contact tel .: 099-772-18-07
Фазовый состав и свойства МДО-покрытий на титановых сплавах
Аннотация. В работе исследованы структура и свойства покрытий на титановых сплавах ПТ-3В и ВТ3-1, сформированных в электролитах различных типов (с добавлением КОН, NaAlO2, NaOH, (NaPO3)6, Na2SiO3) при анодно-катодном режиме методом микродугового оксидирования (МДО). Показано, что достичь высокой твердости 9000-11000 МПа возможно при использовании алюмината натрия (NaAlO2) в качестве составной электролита. Фазовый состав такого покрытия включает анатаз, рутил и титанат алюминия. Использование МДО-обработки титановых сплавов позволяет уменьшить коэффициент сухого трения в системе «ВТЗ-1 - СЧ20» до 0,1. Ключевые слова: титановый сплав, микродуговое оксидирование (МДО), фазовый состав, толщина покрытия, микротвердость, коэффициент трения.
Субботина Валерия Валериевна, к. т. н., доцент кафедри «Материаловедение» Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт», ул. Кирпичева, 2, г. Харьков, 61002, Украина, E-mail: subbotina.valeri@gmail.com, тел. : 067-933-20-68;
Соболь Олег Валентинович,идоктор физико-математических наук, профессор кафедри «Материаловедение»
Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт»,ул. Кирпичева, 2, г. Харьков, 61002, Украина, E-mail: sool@kpi.kharkov.ua
