CC BY
9
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Научный обзор
УДК 615.015(477)
BIKTOPOB О.П., МАТВееВА О.В., ЛОГВИНА ¡.о., яйченя в.п. ДП «Державний фармаколопчний центр» МОЗ Укра/ни, м. Ки/в
ФАРМНАГЛЯД В YKPAlHi: ^ДСУМКИ 2009 р.
Контроль за безпекою лшарських засобiв (ЛЗ) при '¿х медичному застосуваннi в Укра'ш з 1996 р. став уже стабшьним процесом, який iз року в рк: набирае обер-пв, мае суттеву роль у впровадженш в практику охоро-ни здоров'я принцитв рацiонально¿ терапi¿ та у проце-сах регуляцi¿ фармацевтичного ринку Укра'ни.
Управлiнням пiсляреестрацiйного нагляду (д^ — Управлiння) ДП «Державний фармаколопчний центр» МОЗ Украши (далi — Центр) проведено ан^з шформа-цй про побiчнi реакцi¿ (ПР) лкарських засобiв, отрима-но'' вiд лiкарiв Украши та виробниюв ЛЗ протягом 2009 р.
Слщ зазначити, що з 2006 по 2009 р. спостертаеть-ся значне зростання надходження повщомлень про ПР ЛЗ. Так, у 2006 р. було отримано 4127, у 2007 р. — 5281, у 2008 р. — 6949, а у 2009 р. — 7242 карти-повщо-млення про ПР ЛЗ.
PiBeHb надходження повщомлень про ПР ЛЗ в Укра!ш вщповщае критерiям Всесвггаьо: органiзацii охорони здоров'я (ВООЗ) та у 2009 р. сягнув 157 карт на один мшьйон населения.
Минулого року найбшьш активно сповщали про ПР ЛЗ лiкарi АР Крим, Харывсько:, Вшницько:, Дншропетровсько:, Лугансько:, 1вано-Франывсько: областей та м. Киева. Надзвичайно низькою була ак-тивнiсть лiкарiв Донецько:, Закарпатсько:, Рiвнен-сько: та Одесько: областей. Пiдтвердженням цьому е отримана Центром кшькють карт-повiдомлень та ix вiдповiднiсть критерiям ВООЗ (табл. 1) та даш щорiчноi галузево: звггаосл — форми 69 щодо ПР ЛЗ.
У табл. 2 наведено групи ЛЗ (за класифшащею АСТ), на тл застосування яких виникали ПР.
Таблиця 1. Кльксть повДомлень про поб'чш реакцП'лкарських засоб'в, що надйшли вД л'кар'в
РВ 2008 р. 2009 р. Критерм ВООЗ, за мюяць Вдаилення вщ критерй'в ВООЗ за мюяць
Усього У середньому за мюяць Усього У середньому за мюяць 2008 2009
АР Крим 793 66 1056 88 17 49 71
ВЫницьке 493 41 454 38 14 27 24
Волинське
Днтропетровське 407 34 273 23 29 5 -6
Донецьке 269 22 357 30 39 -17 -9
Житомирське 194 16 430 36 11 5 25
Закарпатське 9 1 81 7 10 -9 -3
3anopi3b^ 312 26 247 21 16 10 5
1вано-Франшське 391 33 296 25 12 21 13
КиУвське 193 16 195 16 15 1 1
Кiровоградське 155 13 192 16 9 4 7
Луганське 417 35 453 38 20 15 18
Львiвське 275 23 336 28 22 1 6
М. КиУв 430 36 433 36 22 14 14
М. Севастополь 77 6 75 6 3 3 3
МиколаУвське 126 11 125 10 10 1 0
Одеське 91 8 63 5 20 -12 -15
Полтавське 208 17 151 13 13 4 0
Рiвненське 55 5 48 4 10 -5 -6
Сумське 109 9 98 8 10 -1 -2
Терноптьське 243 20 191 16 9 11 7
Харкiвське 1023 85 1067 89 24 61 65
Херсонське 78 7 101 8 9 -2 -1
Хмельницьке 195 16 127 11 12 4 -1
Черкаське 160 13 145 12 11 2 1
Чершвецьке 127 11 133 11 8 3 3
Чернiгiвське 119 10 115 10 10 0 0
УкраУна 6949 579 7242 604 393 186 211
р
Таблиця 2. Групи л1карських засоб1в за класиф1кац1ею АТС, на тл'1 застосування яких виникали _поб'чн'! реакцп_
Група ЛЗ 2008 2009
% %
1 2 3
А 10,16 10,50
ВтамЫи 24,08 27,44
Спазмол™ки, антихолЫерпчш засоби i препарати, що стимулюють перистальтику 24,08 18,99
Засоби, що застосовуються при захворюваннях печЫки i жовчовивщних шляхiв 15,21 9,10
Антациды, противиразковi i в^рогоны засоби 11,27 11,44
lншi засоби, що впливають на систему травлення та метаболiчнi процеси 8,59 10,27
Антидiарейнi препарати; засоби, що застосовуються для л^вання iнфекцiйно-запальних захво-рювань кишечника 4,08 4,55
Мiнеральнi добавки 4,23 5,33
Засоби замюноУ терапií, що застосовуються при розладах травлення, у т.ч. ферменти 0,85 2,21
Антидiабетичнi препарати 4,93 7,80
Проноснi препарати 0,70 0,26
Засоби для застосування у стоматологи 1,55 1,95
Засоби, що збуджують апетит
Тоызую^ засоби 0,39
Протиблювотн засоби i препарати, що усувають нудоту 0,42 0,26
В 9,97 10,88
Кровозамiнники i перфузiйнi розчини 65,28 72,27
Антианемiчнi засоби 8,46 7,03
Антигеморапчы (гемостатичнi) засоби 7,03 7,78
Антитромботичнi засоби 10,90 9,41
1н±и гематологiчнi засоби 8,32 3,51
С 17,17 15,96
Кардiологiчнi препарати 22,50 18,56
Периферичн вазодилататори 17,83 19,50
Засоби, що дють на ренiн-ангiотензинову систему 26,67 28,74
Блокатори бета-адренорецепторiв 7,00 7,61
Ангiопротектори 7,92 6,84
Антагонiсти кальцiю 12,58 12,66
Сечогiннi препарати 2,17 2,57
Ппотензивы засоби 1,00 0,77
Гiполiпiдемiчнi засоби 2,33 2,74
Э 1,07 1,39
Засоби для лiкування ран i виразкових уражень 33,33 24,51
Антисептичнi i дезЫф^ю^ засоби 29,33 33,33
Антибiотики i хiмiотерапевтичнi препарати для використання у дерматологи 16,00 15,69
КортикостероУди для застосування у дерматологи 5,33 13,73
Протигрибковi препарати для зовышнього застосування 10,67 8,82
Препарати з пом'якшеною i захисною дieю 1,33 0,98
Протисвербiжнi препарати
Препарати для лкування акне 4,00 2,94
О 0,97 0,61
Засоби, що застосовуються в урологи 23,53 31,11
Антимiкробнi i антисептичш засоби, що застосовуються в пнекологи 35,29 24,44
lншi гiнекологiчнi засоби 26,47 22,22
Гормони статевих залоз i препарати, що застосовуються при патологи статевоУ сфери 14,71 22,22
Н 0,46 0,46
КортикостероУди для системного застосування 40,63 52,94
Гiпофiзарнi, гiпоталамiчнi гормони та Ух аналоги 31,25 20,59
Тиреотропш засоби 25,00 20,59
Засоби, що регулюють кальцieвий обмiн
Гормони шишкоподiбного тта 3,13 5,88
J 31,12 32,91
Антибактерiальнi засоби для системного застосування 81,84 75,77
Засоби, що дють на мкобактери 8,51 6,60
Противiруснi препарати для системного застосування 8,83 16,80
^^^^_Научный обзор_МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Закнчення табл. 2
1 2 3
Протигрибковi засоби для системного застосування 0,78 0,83
Вакцини
Л^вальы сироватки й iмуноглобулiни 0,05
L 1,67 1,16
Антинеопластичш засоби 81,20 57,65
1муностимулятори 15,38 32,94
Засоби, що застосовуються для гормональноУ терапи 2,56 1,18
1муносупресанти 0,85 8,24
М 7,63 7,57
Протизапальнi i протиревматичш засоби 81,80 78,16
Засоби, що застосовуються мюцево при суглобових i м'язових болях 8,07 8,66
1н±и засоби, що застосовуються при патологи опорно-рухового апарату 4,69
Мiорелаксанти 4,13 6,86
Засоби, що застосовуються для л^вання захворювань кюток 1,13 1,08
Засоби, що застосовуються при подагрi 0,19 0,36
lншi засоби, що застосовуються при патологи опорно-рухового апарату 4,87
N 12,89 11,10
Анальгетики 27,19 27,80
Анестетики 19,98 16,48
Психолептичн засоби 26,30 25,34
Психоаналептики 16,76 20,79
1н±и засоби, що дють на нервову систему 7,33 5,66
Протиептептичы засоби 2,22 3,44
Протипарюнсоычш препарати 0,22 0,49
Р 0,47 0,23
Антипротозойнi препарати 48,48 52,94
ПротигельмЫтш засоби 36,36 35,29
Засоби, що дiють на ектопарази™, включаючи препарати, що застосовуються при коросп, i репеленти 15,15 11,76
Я 4,66 5,68
Засоби, що застосовуються при ка±^ i простудних захворюваннях 40,18 43,51
Протиастматичнi засоби 30,67 30,29
Препарати, що застосовуються при захворюваннях горла 14,42 11,78
АнтипстамЫы засоби для системного застосування 7,67 8,17
Засоби, що застосовуються при захворюваннях порожнини носа 7,06 5,77
1н±и засоби, що дють на рестраторну систему 0,48
Б 0,79 0,83
Засоби, що застосовуються в офтальмологи 85,45 93,44
Засоби, що застосовуються в офтальмологи i отологи 10,91 4,92
Засоби, що застосовуються в отологи 3,64 1,64
V 0,96 0,70
Контрасты засоби 68,66 82,35
Ус ш±л лкарсью засоби 31,34 17,65
За мiжнародними непатентованими назвами най-частше ПР виникали при застосуванш ЛЗ, що наведе-нi у табл. 3.
Серед антимжробних засобiв для системного за-стосування незрiвнянно бшьша кшьысть повiдомлень надiйшла про ПР антибактерiальних засобiв для системного застосування (75,8 %), яы у бшьшосп випадыв проявлялися алерпчними ПР. Подальший аналiз показав, що найчастше ПР виникали при застосуванш таких ЛЗ (за мiжнародною непатентованою назвою): цефтрiаксон (12,7 %), амоксицилш у комбiнацií з кла-вулановою кислотою (8,2 %), амоксицилш (6,6 %).
Серед засобiв, що впливають на серцево-судинну систему, найчастше надходили повщомлення про ПР на препарати пентоксифшну (12,5 %), амлодитну (8,0 %) та еналаприлу (7,9 %).
Таблиця 3. ТОП-10ЛЗ (за м1жнародною непатентованою назвою), на як надйшла найбльша кшьюсть повдомлень про ПР ЛЗ (2009 р.)
MiwHapoflHa HenaTeHTOBaHa Ha3Ba Кшьмсть випадмв ПР
Ceftriaxone 305
Dextran 231
Amoxicillin and enzyme inhibitor 198
Diclofenac 177
Electrolytes in combination with other drugs 170
Amoxicillin 160
Pentoxifylline 146
Ciprofloxacin 126
Combinations 124
Amlodipine 93
Серед засобiв, що впливають на нервову систему,
найбшьша кшьысть повщомлень про ПР надшшла на галоперидол (7,4 %), парацетамол (7,4 %) та метамiзол натрш (7,0 %).
Серед засобiв, що впливають на систему кровi й ге-мопоез, найбшьша кшьысть повщомлень про ПР надшшла на препарати декстрану (29,0 %), електролтв та ¿х комбшацИ з шшими препаратами (21,3 %), роз-чин натрш хлориду (7,3 %).
Серед засобiв, що впливають на опорно-руховий апарат, найбшьша кшьысть повщомлень про ПР надшшла на диклофенак (31,9 %), iбупрофен (12,1 %), шмесулщ (9,9 %).
Серед засобiв, що впливають на шлунково-кишковий тракт, найбшьша кшьысть повшомлень про ПР надшшла на комбшацИ тпофенону з анальгетиками (8,1 %), тю^азолшу (6,1 %) та кислоту тюктову (4,3 %).
Аналопчна ситуация спостер^алася i минулого року.
За шдсумками дiяльностi системи охорони здоров'я за 2009 р. МОЗ Укра'ни констатувало, що у структурi захворюваност всього населення найбшь-ша частка належить хворобам органiв дихання, системи кровооб^у, травмам та отруенням, хворобам сечостатево'1 системи, шыри та пiдшкiрно¿ клiтковини, ока та його придаткового апарату, ыстково-м'язово'1 системи та сполучно'1 тканини, деяким шфекцшним та паразитарним хворобам.
Наск1льки ж адекватним е зютавлення кiлькостi ПР за першим рiвнем АТС класифiкацi¿ чи за першим рiв-нем М1жнародно! класифшацп хвороб (МКХ) 10-го перегляду та показниками захворюваност та поширеност хвороб? Складнiсть проведения та ощнки адекватностi такого аналiзу полягае в тому, що вщповщно до стандарта та протоколiв лiкувания певних нозологiчних груп рекомендовано застосовувати ЛЗ декшькох АТС-груп. Наприклад, лiкувания гшертошчно! хвороби передбачае застосування сечогiнних, шпбггс^в АПФ, антагошс-тiв кальцiевих каналiв, вазодилататорiв, антиагрегантiв. При цьому одночасне застосування дек^лькох ЛЗ рiзних груп не е полiпрагмазiею, а е необидною полiфармацiею, що забезпечуе належний рiвень контролю артерiального тиску та досягнення стандарту лiкувания ще'1 патологи. З другого боку, для лкування запальних захворювань ор-ганiв дихання, сечостатево'1 системи, органiв зору, вуха, шк1ри, при проведеннi певних акушерсько-пнеколопч-них манiпуляцiй, перед оперативними втручаннями та пiсля них використовуються антимшробш препарати для системного застосування, тобто одна й та ж сама група ЛЗ. Без перфузшних розчишв знову ж таки одше'1 групи ЛЗ не вщбуваеться лiкувания сташв, що супроводжують-ся iнтоксикацiею, порушенням кислотно-лужно'1 рiвно-ваги органiзму, невщкладних станiв тощо.
При проведеннi порiвняння кiлькостi повщомлень про ПР ЛЗ вщповщно до дагнозу (за МКХ), а також вщповщно до АТС-класифшацЫ зi структурою захворюваностi та поширеносп хвороб нами була виявлена певна залежнiсть.
За результатами 2009 р. щодо захворюваностi та по-ширеностi певних класiв хвороб на першому мiсцi в Укра-¿ш знаходяться захворювання серцево-судинно'1 системи. Однак к1льк1сть повщомлень про препарати, що засто-совуються для лiкувания ще'1 патологи, знаходиться на
другому мющ порiвняно з аитимiкробними засобами для системного застосування. Поясненням цьому може бути те, що антимкробт засоби широко використовуються в багатьох галузях медицини, а саме: при лiкуваннi хвороб оргашв дихання, патологи сечостатево'1 системи, шири та пщшырно! клiтковини, деяких шфекцшних та паразитар-них хворобах, захворюваннях ока та його придатыв, вуха та соскопощбного вщростка, а також у мрурпчнш, акушер-сько-пнеколопчнш практицi тощо. Вщповщно, загальний рiвень захворюваностi цих хвороб е у 8 разiв вищим, н1ж рь вень захворюваностi системи кровообiгу за даними 2009 р. Тому питома вага випадыв ПР на групу антимiкробних ЛЗ для системного застосування е максимальною у структурi ПР ЛЗ та вищою, н1ж у препарапв, що впливають на сер-цево-судинну систему. На наступному мющ за серцево-судинними препаратами щодо кшькоста випадыв ПР знаходяться препарати, що використовуються при лкуванш захворювань оргашв травлення; далi — хвороб ыстково-м'язово'1 системи та сполучно'1 тканини; травм, отруень та деяких шших наслщыв да зовшшнк причин; злояысних новоутворень (табл. 4).
При лiкуваннi хвороб оргашв дихання найчастше про ПР лiкарi повщомляли в разi лкування гострих рес-пiраторних iнфекцiй верхнк дихальних шляхов (11,3 %), нижн1х дихальних шляхов (6,7 %), грипу та пневмонй (4,9 %). При лтувант хвороб системи кровообiгу про ПР ЛЗ лiкарi iнформували в разi лiкувания iшемiчно¿ хвороби серця (8,9 %), артерiально¿ гшертензй (5,5 %) та цереброваскулярних захворювань (3,5 %). Наведене вщповщае даним статистично! звiтностi МОЗ Укра'1ни щодо захворюваност та поширеностi хвороб у населення Укра'ни за 2009 р. Щодо деяких шфекцшних захворювань та паразитарних хвороб, то серед них найбшьша кшьысть повщомлень надходила щодо лкування В1Л-шфекцй (4,7 %) та туберкульозу (3,8 % випадыв ПР). При лiкуваннi хвороб ыстково-м'язово'1 системи та сполучно'1 тканини, а саме деформуючо! дорсопати вщсоток повщо-млень про ПР становив 2,1 %, шших дорсопатш — 2,1 %, артрозiв — 1,7 % вщ загалу отриманих повщомлень. При лтувант хвороб нервово'1 системи, а саме — шших по-рушеннях нервово'1 системи кшьысть надюланих повщо-млень про ПР становила 1,3 %, а при ураженш окремих нервiв, нервових корiнцiв i сплетень — 0,5 % (табл. 5).
Слщ зазначити, що у 2009 р. кшьысть повщомлень про ПР за АТС-класифшащею розподшялась так, як наведено в табл. 6.
Щодо антимшробних засобiв та препарапв, що впливають на серцево-судинну систему, то пояснен-ня цьому подане вище. Засоби, що дають на нервову систему, посши трете мюце щодо випадыв ПР, вщо-мост про як! були надюлаш до Управлiння Центру. Ця група включае анальгетики (27,8 %), анестетики (16,5 %), психолептичш засоби (25,3 %), психоаналеп-тики (20,8 %), iншi засоби, що дiють на нервову систему (5,7 %), протиепшептичш засоби (3,4 %), протипар-ынсошчш препарати (0,5 %). За ними розташувалися засоби, що впливають на систему кровi та гемопоез, до яких належать кровозамшники та перфузшш розчини (72,3 %), антианемiчнi засоби (7 %), антигеморагiчнi (гемостатичш) засоби (7,8 %), антитромботичнi препарати (9,4 %) та iншi гематолопчш засоби (3,5 %).
^^^^_НаУчный обзоР_МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Таблиця 4. Стввщношення показниюв захворюваност та поширеност хвороб серед усього населення УкраУ-ни за окремими класами хвороб з ктькютю випадюв ПР вщповщно до МКХ та окремих груп ЛЗ (2009р.)
Клас хвороб (за МКХ) Показники захворюваност (з) та поширеностi (п) хвороб на 100 тис. населення Пито-ма вага випадмв ПР (%), вщповщно до МКХ Фармакотерапевтична група ЛЗ (за АТС) Пито-ма вага випадмв ПР ЛЗ (%)
Хвороби системи кровооб^ з 5271,8 20,7 ЛЗ, що впливають на ССС 15,9
п 56274
Хвороби оргаыв дихання з 31608,4 27,1 Антимiкробнi засоби для системного застосування 32,9
п 38138,5
Хвороби сечостатево! системи з 4655,7 5,3
п 9901,5
Захворювання оргаыв зору з 3523,2 1,0
п 9049,1
Захворювання шюри та придатюв з 4113 1,8
п 4904,9
Захворювання вуха та соскоподiбного вщростка з 260 1,4
п 9049,1
Хвороби оргаыв травлення з 2980 8,0 ЛЗ, що впливають на системутравлення i метаболiзм 10,7
п 17753,7
Хвороби кютково-м'язово'У системи та сполучноУ тканини з 3360 7,4 ЛЗ, що впливають на опорно-руховий апарат 7,6
п 10044,7
Травми, отруення та деяю Ы±л наслiдки дií зовншшх причин з 4707,2 1,6
п 5002,6
Злоякiснi новоутворення з 331,5 2,8 Антинеопластичш та iмуномодулюючi 1,1
п 2090,6
Таблиця 5. Кшьюсть повщомлень про ПР ЛЗ вщповщно до МКХ (2009 р.)
Назва хвороб вщповщно до МКХ Кiлькiсть ПР (%)
1 2
Ваптшсть, пологи i тсляпологовий перюд
1н±л хвороби матер^ пов'язан переважно з ваптнютю 0,5
Медична допомога матерi у зв'язку зi станом плоду, амнютично'У порожнини й можливими труднощами розродження 0,4
Пологи одноплодов^ мимовтьне розродження 0,4
Ваптнють з абортивним результатом 0,3
1н±л акушерськi стани, не класифiкованi в Ыших рубриках 0,2
Ускладнення пологiв i розродження 0,2
Набряки, протеíнурiя й ппертензивш розлади пiд час вагiтностi, полопв i в пiсляпологовому перiодi 0,1
Ускладнення, пов'язан переважно з пiсляпологовим перюдом 0,1
2,0
Уродженi аномалм (вади кровi), деформацм i хромосомнi порушення
Уродженi аномалм (вади розвитку) сечовоУ системи 0,1
Уроджен аномалií (вади розвитку) системи кровооб^ 0,0
Уродженi аномалií (вади розвитку) нервовоУ системи 0,0
Уродженi аномалií (вади розвитку) i деформацií кiстково-м'язовоí системи 0,0
Уроджен аномалií (вади розвитку) органiв дихання 0,0
0,2
Деям iнфекцiйнi та паразитарнi хвороби
Хвороба, викликана вiрусом iмунодефiциту людини (В1Л) 4,7
Туберкульоз 3,8
Кишковi iнфекцií 0,8
1н±л бактерiальнi хвороби 0,3
Вiрусний гепатит 0,2
Вiруснi iнфекцií, що характеризуються ураженням шфи i слизових оболонок 0,2
р
Продовження табл. 5
1 2
Мкози 0,2
1нщл вiруснi хвороби 0,2
1нфекцп, що передаються переважно статевим шляхом 0,1
Деяю бактерiальнi зоонози 0,1
Педикульоз, акарiаз та iншi Ыфестацп 0,1
ГельмЫтози 0,1
Бактерiальнi, вiруснi й iншi Ыфекцмш агенти 0,0
Наслiдки iнфекцiйних i паразитарних хвороб 0,0
Протозойн хвороби 0,0
Вiруснi гарячки, що передаються членистоногими, i вiруснi геморагiчнi гарячки 0,0
lншi хвороби, викликан спiрохетами 0,0
10,6
Новоутворення
Злоякiснi новоутворення оргашв травлення 0,6
Доброякiснi новоутворення 0,6
Злоякiснi новоутворення лiмфо'Удно'У, кровотворноУ i спорiднених з ними тканин 0,5
Злоякюш новоутворення жЫочих статевих органiв 0,3
Злоякiснi новоутворення оргашв дихання i грудноУ клiтки 0,3
Злоякюне новоутворення молочноУ залози 0,2
Злоякiснi новоутворення губи, порожнини рота i глотки 0,1
Новоутворення невизначеного або невщомого характеру 0,1
Злоякюш новоутворення чоловiчих статевих оргашв 0,1
Злоякiснi новоутворення сечових шляхiв 0,1
Меланома й Ышл злоякiснi новоутворення шюри 0,1
Злоякiсне новоутворення щитоподiбно'У залози й Ыших ендокринних залоз 0,0
Злоякiснi новоутворення неточно зазначених, вторинних i неуточнених локалiзацiй 0,0
Новоутворення in situ 0,0
Злоякюш новоутворення ока, головного мозку й Ыших вiддiлiв ЦНС 0,0
2,8
Окремi стани, що виникають у перинатальному перiодi
Розлади, пов'язанi з тривалiстю ваптност й ростом плоду 0,0
0,0
Психiчнi розлади i розлади поведiнки
Шизофренiя, шизотиповi й маревнi розлади 1,7
Психiчнi розлади i розлади поведiнки, пов'язанi з уживанням психоактивних речовин 1,0
Органiчнi, включаючи симптоматичнi психiчнi розлади 0,5
Невротичнi, пов'язан зi стресом i соматоформнi розлади 0,2
Розлади настрою (афективш розлади) 0,2
Розумова вщсталють 0,1
Емоцiйнi розлади i розлади поведЫки, що починаються звичайно в дитячому i пiдлiтковому вiцi 0,0
Поведiнковi синдроми, пов'язанi з фiзiологiчними порушеннями i фiзичними факторами 0,0
Розлади психолопчного розвитку 0,0
3,8
Симптоми, ознаки та вщхилення вiд норми, виявленi при кл^чних дослiдженнях, не класифiкованi в шших рубриках 0,0
Загальнi симптоми й ознаки 0,4
Симптоми й ознаки, що стосуються систем кровооб^у i дихання 0,0
Симптоми й ознаки, що стосуються системи травлення i черевноУ порожнини 0,0
Симптоми й ознаки, що стосуються нервовоУ та кютково-м'язово'У системи 0,0
Вщхилення вщ норми, виявленi при дослщженш кров^ за вiдсутностi встановленого дiагнозу 0,0
Симптоми й ознаки, що стосуються тзнавально'У здатносп, сприйняття, емоцiйного стану та поведЫки 0,0
0,5
Травми, отруення та деям iншi наслiдки впливу зовнiшнiх причин
Ускладнення хiрургiчних i терапевтичних втручань, не класифковаш в iнших рубриках 0,2
Наслщки травм, отруень й Ыших впливiв зовнiшнiх причин 0,2
НаУчный обзор_МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
Продовження табл. 5
1 2
Термiчнi та хiмiчнi опiки 0,2
Травми зап'ястя i кистi 0,2
Травми голови 0,1
Травми колЫа i гомiлки 0,1
1н±л i неуточненi ефекти впливу зовшшшх причин 0,1
Травми дiлянки гомiлковостопного суглоба i стопи 0,1
Травми неуточненоУ частини тулуба, кiнцiвки або дiлянки тта 0,1
Травми плечового пояса i плеча 0,1
Токсична дiя речовин, переважно немедичного призначення 0,1
Наслщки проникнення стороннього тта через природы отвори 0,1
Травми живота, нижньоУ частини спини, поперекового вщдту хребта i таза 0,0
Травми грудноУ клiтки 0,0
Травми дiлянки тазостегнового суглоба i стегна 0,0
Отруення лiкарськими засобами, медикаментами i бiологiчними речовинами 0,0
Травми шиУ 0,0
Деякi раннi ускладнення травми 0,0
1,6
Фактори, що впливають на стан здоров'я населення i звернення до закладiв охорони здоров'я
Потенцiйна небезпека для здоров'я, пов'язана з Ыфекцмними хворобами 0,2
Звертання в установи охорони здоров'я для медичного огляду й обстеження 0,1
Звертання в установи охорони здоров'я у зв'язку з необхщнютю проведення специфiчних процедур i одержання медичноУ допомоги 0,0
Звертання в установи охорони здоров'я у зв'язку з обставинами, що стосуються репродуктивноУ функцп 0,0
0,3
Хвороби вуха i його соскоподiбного вiдростка 0,0
Хвороби середнього вуха i соскоподiбного вiдростка 0,5
Хвороби зовнiшнього вуха 0,1
Хвороби вну^шнього вуха 0,0
lншi хвороби вуха 0,0
0,7
Хвороби ендокринноТ системи, розлади метаболiзму i порушення обмiну речовин 0,0
Цукровий дiабет 2,4
Порушення обмiну речовин 0,2
Хвороби щитоподiбноí залози 0,1
Порушення Ыших ендокринних залоз 0,0
Ожирiння й Ы±л види надмiрностi харчування 0,0
lншi види недостатност харчування 0,0
2,8
Хвороби кiстково-м'язовоY системи i сполучноТ тканини
Деформуючi дорсопатп 2,1
lншi дорсопатií 2,1
Артрози 1,7
Запальнi полiартропатií 0,6
Системнi ураження сполучноУ тканини 0,2
1нфекцмы артропатií 0,2
lншi остеопатií 0,1
lншi ураження суглобiв 0,1
Хондропатií 0,1
lншi хвороби м'яких тканин 0,1
Спондилопатп 0,1
Порушення щiльностi i структури кiсток 0,0
Хвороби м'язiв 0,0
1ншп порушення кiстково-м'язовоí системи i сполучноУ тканини 0,0
7,4
МЕДИЦИНА_Научный обзор_
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
Продовження табл. 5
1 2
Хвороби KpoBi, кровотворних оргашв i OKpeMi порушення, що залучають iмунний MexaHi3M
Анемп, пов'язанi з харчуванням 0,4
Порушення згортання KpoBi, пурпури й iншi геморапчш стани 0,1
lншi хвороби кpoвi i кровотворних оргашв 0,0
Анемп внаслщок ферментних порушень 0,0
Окpемi порушення, що втягують iмунний механiзм 0,0
0,5
Хвороби нервово'Г системи
1н1±л порушення нервово'1 системи 1,3
Ураження окремих неpвiв, нервових кopiнцiв i сплетЫь 0,5
Епiзoдичнi i паpoксизмальнi розлади 0,5
Екстpапipамiднi й iншi pухoвi порушення 0,2
Запальш хвороби центрально'1 нервово'1 системи 0,2
ПолЫевропатп й iншi ураження периферично'1 нервово'1 системи 0,1
Демieлiнiзуючi хвороби центрально': нервово'1 системи 0,1
lншi дегенеpативнi хвороби нервово'1 системи 0,0
2,8
Хвороби ока i його придаткового апарату
Глаукома 0,2
Хвороби кон'юнктиви 0,2
Хвороби м'язiв ока, порушення сптьност руху очей, акомодацп i рефракцп 0,1
Хвороби судинно'У оболонки i атювки 0,1
Хвороби кришталика 0,1
Хвороби склери, poгoвицi, райдужно'У оболонки й цилiаpнoгo тiла 0,1
Хвороби зорового нерва i зорових шляхiв 0,0
Хвороби пoвiк, ^зних шляхiв i oчницi 0,0
Хвороби склoпoдiбнoгo тiла й очного яблука 0,0
1,0
Хвороби оргашв дихання
ToCTpi pеспipатopнi Ыфекцп веpхнiх дихальних шляхiв 11,3
lншi roCTpi pеспipатopнi Ыфекцп нижнiх дихальних шляхiв 6,7
Грип i пневмoнiя 4,9
Хpoнiчнi хвороби нижшх дихальних шляхiв 3,3
lншi хвороби верхшх дихальних шляхiв 0,7
lншi хвороби плеври 0,1
Хвороби легешв, викликанi зовшшшми агентами 0,0
lншi pеспipатopнi хвороби, що уражають переважно штерсти^альну тканину 0,0
Гшйш й некpoтичнi стани нижнiх дихальних шляхiв 0,0
27,1
Хвороби оргaнiв травлення
Хвороби жовчного мiхуpа, жoвчoвивiдних шляхiв i пщшлунково'| залози 2,1
Хвороби стравоходу, шлунка i дванадцятипало'1 кишки 2,0
Хвороби порожнини рота, слинних залоз i щелеп 1,5
Хвороби печЫки 0,7
Хвороби апендикса (чеpвoпoдiбнoгo вiдpoстка) 0,5
lншi хвороби кишечника 0,4
НеЫфекцмний ентерит i кoлiт 0,3
Гpижi 0,3
1ншл хвороби opганiв травлення 0,2
Хвороби очеревини 0,1
8,0
Хвороби сечостатево'Г системи
Тубулoiнтеpстицiальна хвороба нирок 1,6
Запальш хвороби жЫочих тазових оргашв 1,4
Сечокам'яна хвороба 0,7
^^^^_НаУчный обзоР_МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Заюнчення табл. 5
1 2
1н±л хвороби сечовидiльноí системи 0,6
Незапальн хвороби жiночих статевих оргашв 0,4
Хвороби чоловiчих статевих органiв 0,3
Гломерулярн хвороби 0,1
lншi хвороби нирки i сечоводу 0,1
Хвороби молочноí залози 0,1
5,3
Хвороби системи кровооб^у
lшемiчна хвороба серця 8,9
Хвороби, що характеризуються пiдвищеним кров'яним тиском 5,5
Цереброваскулярн хвороби 3,5
Хвороби вен, лiмфатичних судин i лiмфатичних вузлiв, не класифiкованi в iнших рубриках 1,0
Хвороби артерй артерiол i капiлярiв 1,0
lншi хвороби серця 0,5
Хронiчнi ревматичн хвороби серця 0,3
Легеневе серце i порушення легеневого кровообiгу 0,1
lншi та неуточнеш хвороби системи кровообiгу 0,0
Гостра ревматична гарячка 0,0
20,7
Хвороби шюри i пiдшкiрноY клiтковини
lнфекцií шкiри i пiдшкiрноí клiтковини 0,9
Дерматит i екзема 0,4
Хвороби придатюв шкiри 0,2
Папулосквамознi порушення 0,1
1н±л хвороби шкiри i пщшюрно'|' клiтковини 0,1
Кропив'янка й еритема 0,1
1,8
Таблиця 6. Фармакотерапевтичн1 групи ЛЗ, на тлi застосування яких виникали ПР, %
Фармакотерапевтична група ЛЗ 2008 2009
Антим1кробн1 засоби для системного застосування 31,2 32,9
Засоби, що впливають на серцево-судинну систему 17,2 15,9
Засоби, що дють на нервову систему 12,9 11,1
Засоби, що впливають на систему кров1 1 гемопоез 10,0 10,9
Засоби, що впливають на систему травлення 1 метабол1зм 10,1 10,7
Засоби, що впливають на опорно-руховий апарат 7,6 7,6
Засоби, що дють на респ1раторну систему 4,6 5,6
Дерматолопчн1 засоби 1,1 1,4
Антинеопластичн1 та 1муномодулююч1 засоби 1,7 1,1
Засоби, що дють на органи вщчуття 0,7 0,8
Р1зн1 засоби 1,0 0,7
Засоби, що впливають на сечостатеву систему 1 статев1 гормони 1,0 0,6
Препарати гормон1в для системного застосування (кр1м статевих гормон1в) 0,5 0,5
Протипаразитарн1 засоби, шсектициди 1 ре-пеленти 0,5 0,2
Наступне мюце займають препарати, що дають на рес-траторну систему, дерматологiчнi засоби та антинео-пластичнi препарати. Те, що засоби, яы впливають на нервову систему та на систему кровi й гемопоез, зна-ходяться мiж групами препаратiв, якi дiють на серце-
во-судинну систему та на систему травлення, можна пояснити 1х полiзастосуванням, адже саме цi групи включають знеболювальнi ЛЗ, перфузiйнi розчинники та кровозамiнники, яы широко використовуються при лшувант багатьох нозологiчних форм, а не одше! патологИ за МКХ.
Таким чином, прослщковуеться прямий зв'язок мiж захворюванiстю, частотою призначень ЛЗ та частотою шформування про ПР. Менш чггкий зв'язок спостериаеться мiж поширенiстю захворювань, частотою призначень ЛЗ та частотою шформування про ПР. На нашу думку, це пояснюеться тим, що показник захворюваност розраховуеться вщповщно до кшькосл первинних випадив хвороб, яы зазвичай потребують проведення фармакотерат!. Щодо поширеностi захворювань, то цей показник, ^м первинних випадыв, включае i хронiчних хворих, яы в перiод ремюи не потребують л^вання.
За даними ан^зу МОЗ Укра'ни щодо захворюванос-тi, за останнi п'ять роив спостериаеться зб^ьшення за-хворюваностi на окремi серцево-судиннi захворювання, а саме: гшертошчну хворобу, iшемiчну хворобу та цере-броваскулярнi захворювання, а також злояисних ново-утворень окремих лок^зацш, особливо раку передмь хурово'1 залози, нирки, щитоподiбно¿ залози, тiла матки, глотки та прямо'! кишки. З огляду на взаемозв'язок мш рiвнем захворюваностi та надходженням повщомлень про ПР ЛЗ вщповщно до диагнозу (за МКХ) можна про-гнозувати, що в майбутньому iснуе ймовiрнiсть попере-дньо високого рiвня надходження повщомлень про ПР
ЛЗ та не виключено його зростання при лкуванш цих захворювань та при застосуванш засобiв, що впливають на серцево-судинну систему, та антинеопластичних ЛЗ.
Проте частота застосування ЛЗ не единий фактор, що впливае на частоту шформування про ПР. Над-звичайно важливе значення мае оцшка безпеки ЛЗ через показник «ризик/користь». Чим його значення менше, тим безпечнiшим вважаеться препарат i за-звичай його застосування рщше викликае розвиток ПР. Однак оцшка цього показника е адекватною лише щодо ЛЗ, яю знаходяться в межах однiеí групи (за АТС-класифiкацiею), або при оцiнцi альтернативних мето-дiв лiкування однiеí нозологп. Прикладом може бути порiвняння безпеки та ефективност нестероíдних протизапальних засобiв (НПЗЛЗ) при лiкуваннi гшер-термп та гарячки в дiтей. У зазначенш ситуацií най-бiльш безпечними та ефективними виявилися парацетамол та iбупрофен, коефщент «ризик/користь» яких був мiнiмальним порiвняно з шшими НПЗЛЗ. Однак неможливо порiвняти показник «ризик/користь» в ацетилсалiцилово'í кислоти при лшуванш стенокардií i цисплатину при лшуванш раку сечового мiхура. Для розрахунюв показника «ризик/користь» повиннi ю-нувати показники як чисельника, так i знаменника, щоб можливо було бшьш точно проводити його оцш-ку, а для цього в першу чергу необхщно мати визначеш стандарти лiкування бiльшостi нозологiчних форм.
Залежно вiд виробництва ЛЗ у 2009 р. юльюсть ви-падюв ПР при застосуваннi ЛЗ вггчизняного виробництва становила 44,2 %, а шоземного — 55,8 % (рис. 1).
Системними проявами ПР ЛЗ, шформащя про яю надшшла у 2009 р., найчастiше були алерпчш реакцií (60,58 %), порушення шлунково-кишкового тракту — у 10,97 %, нервово'í системи — у 10,47 %, серцево-судин-нi розлади спостер^ались у 7,81 % випадюв (табл. 7).
У переважнiй бшьшосп (60,6 %) повiдомлень про несприятливi наслiдки ЛЗ будь-яких груп йшлося про алергiчнi ПР. Аналогiчна ситуащя була й у 2009 р. Ана-
15,5
7,8
□ Украша В 1нд1я
□ Н1меччина Ш Великобритания
13 Словения
□ Угорщина И Франтя Н Австр1я
И Швейцар1я
□ Росшська Федерац1я
■ Болгар1я
□ Польща
□ США д Латв1я
□ Нщерланди
■ Йордания 03 1нш1 кра'ши
Таблиця 7. Системн прояви ПР ЛЗ, повщомлення про як надйшли до Центру (2009)
Системш ураження Випад-кiв, %
Алерпчш реакцм 60,58
Алергiя 50,65
ЗмЫи шкiри та УУ похiдних 45,60
ЗмЫи в мiсцi введення 3,74
Порушення з боку травного тракту 10,97
Порушення шлунково-кишкового тракту 96,39
Порушення з боку печЫки та жовчовивщних шляхiв 3,61
Порушення нервовоТ системи 10,47
Порушення центральноУ i периферичноУ нервовоУ системи 99,09
Психiчнi розлади 0,91
Серцево-судинш розлади 7,81
Серцево-судиннi розлади, загальнi 93,01
Порушення ритму серця 4,37
Судинш (екстракардiальнi) порушення 2,62
lншi порушення 10,17
Порушення органiв дихання 2,73
Порушення оргашзму в цiлому (загальш порушення) 2,62
Гематологiчнi ураження 1,39
Гарячка, гiпертермiчний синдром 1,38
Метаболiчнi змiни i порушення харчування 0,76
Вiдсутнiсть ефекту 0,30
Порушення м'язово-скелетного апарату 0,25
Порушення сечовидiльноí системи 0,23
Порушення ендокринноУ системи 0,18
Порушення зору 0,11
Порушення електрол^ного балансу 0,08
Порушення слуху та вестибулярного апарату 0,08
ЗмЫи, пов'язаш з механiзмами резистентностi 0,03
Змiни шших органiв вiдчуття 0,01
Порушення репродуктивноУ системи у жЫок 0,01
Рисунок 1. Розподл випадюв поб1чних реакцй лкарських засоб'в залежно в'щ краУни-виробника (2009)
лiз повщомлень про ПР алерпчного генезу дозволив виявити таы проблеми. У бшьшосп випадыв у повщо-мленнях не зазначалися даш алерголопчного анамнезу. Тобто лiкарi легковажать, не надаючи значущостi такому простому, але важливому аргументу, як збiр алергоанамнезу. Тим самим зменшуеться ймовiрнiсть подальшого безпечного застосування лiкiв. Ще од-нiею проблемою виявилося проведення проби на ви-значення шдивщуально! чутливостi до ЛЗ. По-перше, проба проводиться в такий спосiб, що в багатьох ви-падках не дозволяе оцшити iндивiдуальну чутливiсть пащента до ЛЗ. Потрiбно визначати чутливють як до ЛЗ, так i до розчинника, порiвнювати результати слiд iз розчином гiстамiну та розчином тест-контролю, а саме дослщження слщ проводити методом прик-тесту. Що це дае? По-перше, тшьки при застосуванш прик-тестування не вiдбуваеться сенсибшзацп органiз-му до ЛЗ, адже ЛЗ не потрапляе в системний крово-тiк. По-друге, за наявносп всiх складових (гiстамiну, розчину тест-контролю, розчину ЛЗ та розчинника) можна об'ективно оцшити наявшсть чи вщсутшсть гi-перчутливостi. Як же проводиться визначення шдивь
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
дуально'! чутливоста у переважнiй бшьшоста випадюв? По-перше, вiдразу вводиться розведений у розчинни-ку ЛЗ, по-друге, ЛЗ вводиться не у вщповщному роз-веденнi, по-трете, вiдсутне порiвняння з гiстамiном та негативною пробою, по-четверте, введення вщбува-еться внутршньошюрно або пiдшкiрно. Такi помил-ки зазвичай мають негативш наслiдки: по-перше, за такого способу введення вщбуваеться сенсибшзащя органiзму до препарату, а його введення в терапевтич-нш дозi призводить до машфестацп алерпчних ПР, а по-друге, оцiнка результатав тако'! проби або не е мож-ливою, або е хибнопозитивною. Хибна оцшка проби тягне за собою помилкове ршення щодо призначення ЛЗ, що може призвести до зменшення ефективноста фармакотерапп.
При проведены аналiзу нами були вивченi повь домлення про ПР ЛЗ на предмет медичних помилок. Серед отриманого у 2009 р. загалу повiдомлень про ПР ЛЗ нами було виявлено, що у 2,4 % випадюв ПР були наслщком медичних помилок. Найчасташе лшарями при призначеннi препаратiв не враховувалися проти-показання (49,7 %), досить часто порушувався дозовий режим та спошб введення ЛЗ (44,6 %), дат анамнезу не були враховаш у 3,4 % випадюв, несумюнють застосу-вання препаратiв з шшими ЛЗ стала причиною виник-нення ПР у 2,3 % випадюв.
Особливе значення аналiз випадюв ПР мае на локальному рiвнi, тобто в закладi охорони здоров'я, адже це дозволить виявити системш помилки та розробити запобiжиi заходи щодо попередження !х виникнення. Слщ зазначити, що чим менше коло спостереження за ПР ЛЗ, наприклад репон, особливо, окремий заклад охорони здоров'я, тим бшьша юльюсть шфор-мацп отримуеться, ретельнiше проводиться и аналiз i бiльшою е його значущють. Пiдтвердженням цьому е результати плотного дослiдження монiторингу стаць онарiв iз питань ефективностi та безпеки ЛЗ у закладах охорони здоров'я Житомирського репону.
Слщ зазначити, що 98,8 % ПР, шформащя про яю надiйшла у 2009 р. до Центру, були передбаченими, тобто зазначеними в шструкцп для медичного застосу-вання ЛЗ, лише 1,2 % ПР були непередбаченими, тобто на момент виявлення про них не було зазначено в ш-формацп про ЛЗ.
Переважна бшьшють ПР (79,9 %) були несерйоз-ними, 20,1 % — серйозними. Виникнення серйозних ПР у 43,1 % випадюв стали причиною госпiталiзацi¿ пащентав; у 26,3 % випадюв призвели до тимчасово! непрацездатноста; у 25,1 % випадюв являли загрозу життю пащента; у 13,7 % випадюв ПР призвели до по-довження строюв госпiталiзацi¿ хворих; в 1,2 % ПР за-юнчились летально.
Протягом 2009 р. до Управлшня надiйшло 14 по-вщомлень про летальнi наслiдки ПР в результата медичного застосування ЛЗ. В ушх випадках було вста-новлено причинно-наслiдковий зв'язок мiж ПР та застосуванням ЛЗ. Ус побiчнi реакцп були передбаченими, тобто про ймовiрнiсть !х виникнення було зазначено в шструкщях для медичного застосування (далi — iнструкцiя). У двох випадках причиною смер-
Таблиця 8. М1жнародн1 непатентован1 назви ЛЗ, при медичному застосуванн яких ПР призвели до летального кнця (2009 р.)
MiwHapoflHa HenaTeHTOBaHa Ha3Ba ^iKapcbKMX 3aco6iB Кшьмсть ЛЗ
Thiopental 2
Diclofenac, combinations 2
Ceftriaxone 2
Ceftazidime 1
Cefuroxime 1
Paracetamol 1
Lidocaine 1
Fentanyl 1
Acetylsalicylic acid, combinations excl. psycholeptics 1
Acetylsalicylic acid 1
Ketorolac 1
Diclofenac 1
Clopidogrel 1
Fusafungine 1
Procaine 1
п стало застосування деюлькох препарапв (двох та трьох вщповщно), в одному застосовувався комбшо-ваний ЛЗ, до складу якого входять двi дiючi речовини (табл. 8).
У результата проведеного аналiзу було виявлено, що в 6 випадках летальш наслщки ПР виникли в результата самол^вання та допущених при цьому помилок. Так, в одному випадку протягом дуже тривалого часу (близько 6 роюв) хвора застосовувала одночасно три нестеро'дних протизапальних засоби, а саме: ацетил-салщилову кислоту, парацетамол та комбiнований препарат, що мютить ацетилсалiцилову кислоту, парацетамол та кофе'н, хоча жоден iз цих препаратiв не застосовують тривалше нiж 10 днiв. У другому випадку одночасно застосовувалися два НПЗЛЗ, дшчими речовинами яких е диклофенак натрiю та кеторолак, хоча в шструкцй препарату, дшчою речовиною якого е кеторолак, чгтко зазначено, що його не можна засто-совувати одночасно з шшими НПЗЛЗ. У двох випадках пащентами самостшно вводилися мiсцевi анестетики разом з шшими препаратами (комбшований препарат, що мютить диклофенак натрш та лщока'ну гiдрохло-рид — в одному та цефтрiаксон з новока'ном — у другому випадку). Препарати вводилися без попереднього визначення iндивiдуально¿ чутливостi, у той час як у пащентки, як1й вводився цефтрiаксон iз новока'ном, був обтяжений алерголопчний анамнез, а саме була алерпя на лiкарськi засоби, що з'ясувалося вже пiсля Г! смерть Ще у двох випадках пащенти самостiйно засто-совували препарати, один iз яких мiстив комбiнацiю диклофенаку натрiю та парацетамолу, а другий — фу-зафунгiн, що призвело до виникнення тяжких серйозних алерпчних побiчних реакцш. При цьому неведомо, чи було показано 'м застосовувати цi препарати та яким був алерголопчний анамнез.
Аналiз решти випадюв летальних наслiдкiв ПР показав таке. У 3 випадках смерть настала в!д тако'! сер-йозно! тяжко'! алергiчног реакцИ, як анафiлактичний
шок у результата парентерального застосування анти-бютиыв цефалоспоринового ряду. При цьому патентам не проводилася проба на визначення 1ндив1дуаль-но! чутливоста до антибютиив.
Один випадок смерта стався у дитини в1ком 1 р1к 11 м1сяц1в, як1й вводився препарат з дшчою речовиною лщокшну г1дрохлорид, у результат1 чого виникла ана-ф1лактична реакц1я, що проявилася асф1кс1ею та брон-хоспазмом.
У двох випадках смерть сталася при застосуванш т1опенталу натр1ю в результат1 серйозних тяжких алер-г1чних реакц1й, що ктшчно проявилися тотальним бронхоспазмом, серцевою та легеневою недостатн1стю та анафшактичним шоком.
Один летальний випадок стався при застосуванш фентаншу в результата виникнення анафшактично! реакцп, проявами яко! були ларингоспазм та набряк мозку.
Ще один випадок смерт1 стався в результата три-валого застосування препарату, дшчою речовиною якого е клошдогрель, який став причиною виникнення кишково! кровотеч1, зниження АТ, геморапч-ного шоку.
Анальгетики, антибактер1альш засоби для системного застосування та НПЗЛЗ стали причиною леталь-них наслщыв поб1чних реакц1й у 23,5 % вщповщно, анестетики (мюцев1 та засоби для наркозу) — у 17,6 %, антитромботичш та препарати, що застосовуються при захворюваннях горла, — у 5,9 % вщповщно (рис. 2).
Летальн1 наслщки сталися з причини виникнення алерпчних ПР у переважн1й кшькоста випадк1в (64,7 %). ПР, що проявлялися порушенням з боку пе-ч1нки та жовчовив1дних шляхов, були причиною смерта у 17,6 % випадыв, гематолог1чними ураженнями — у 5,9 %, порушеннями з боку оргашв дихання — у 5,9 %, порушенням оргашзму в цшому — 5,9 % (рис. 3).
Залежно в1д виробництва ЛЗ, при застосуванш яких ПР зак1нчилися летально, розподшеш таким чином: 35 % ЛЗ було вичизняного виробництва, 17,6 % — ш-
23,5 23,5 23,5
17,6
25 20 15.1 10 5 0
■Анальгетики □Антибактер1апьн1 засоби для системного застосування □ Протизапальы й протиревматичы засоби ■Анестетики пАнтитромботичн1 засоби ■ Препарати, що застосовуються при захворюваннях горла
5,9 5,9
1
5,9
17,6 ■ ^^64,7
■ Аперпя ■ Порушення з боку печшки та жовчовивщних шлях1в □ Гематолопчы ураження □ Порушення оргаыв дихання ■ Порушення оргаызму в цгпому (загальы порушення)
Рисунок 3. Системн прояви побiчних реакцй лкарських засоб'т, як стали причиною летальних наслщюв
дшського, 5,9 % — угорського, шмецького, кшрського та бангладеського, 23,5 % — неведомого виробництва (рис. 4).
Анал1з повщомлень про летальш наслщки ПР дозволив виявити ще одну проблему застосування ЛЗ — наслщки безв1дпов1дального самол1кування. У 43 % випадыв летальш наслщки ПР були результатом саме безвщповщального самол1кування та поми-лок, яы при цьому були допущен1. Серед найбшьш рац1ональних заход1в, як1 б дозволили надал1 уника-ти цього, е проведення просвтаницько! роботи серед населення. У першу чергу слщ розтлумачити потен-ц1йним споживачам лшв правила застосування без-рецептурних ЛЗ. На жаль, надзвичайно поширеною серед перес1чних громадян Укра!ни е хибна думка про те, що безрецептурний препарат людина сама соб1 й призначае. Однак це не так. Безрецептурний препарат може бути вщпущений з аптеки без рецепта, однак призначити його повинен л1кар! Не менш
Рисунок 2. Розподл летальних наслДюв ПР ЛЗ залежно вд ¡х належност до фармаколопчноУ групи
В УкраТна Л 1ндш
□ Угорщина
□ Ымеччина
■ Юпр
□ Бангладеш
■ Невщома
Рисунок 4. Розподл ПР залежно вд виробництва ЛЗ
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
важливим завданням лiкаря е формування компла-йенсу в пацiента до лшування пiд час спiлкування. Саме дисциплшовашсть пацiента щодо рекоменда-цш лiкаря дозволить уникнути багатьох несприятли-вих наслiдкiв фармакотерапп.
Частота випадыв ПР також залежить i вщ способу введення пiдозрюваного ЛЗ. Найбшьш часто ПР виникали при пероральному, внутрiшньовенному та внутрiшньом'язовому введенш. Це також можливо по-яснити i високим ступенем системного впливу ЛЗ при таких способах уведення. Набагато рщше ЛЗ застосо-вують мюцево (у виглядi мазей, лшменлв), шгаляцш-но, ректально, вагiнально, про що, у свою чергу, свщ-чить i низький рiвень випадюв ПР при таких способах уведення (рис. 5).
Слщ вiдмiтити, що розвиток ПР найчастше спо-стерiгався протягом першо'! доби вщ початку засто-сування пщозрюваного ЛЗ. Це може бути пояснене тим, що бшьшють проявiв ПР мали алергiчний характер. Доволi рiдко ПР е наслiдком кумулятивного ефекту, крiм того, тривале застосування ЛЗ супрово-джуеться розвитком адаптацшних механiзмiв орга-нiзму з подальшим зменшенням ризику розвитку ПР (рис. 6).
Сучасний пiдхiд до фармакотерапп передбачае ви-користання мшмально! кiлькостi ЛЗ, що знижуе ризик негативних наслiдкiв полшрагмазп. Однак достатньо
поширеною е ситуащя, коли в одного хворого дiагнос-тують декшька захворювань одночасно, що не завжди дозволяе проводити монофармакотерашю. У бiльшостi випадкiв хворому призначають 2—3 ЛЗ, рщше 4—5 i зо-всiм рiдко — понад 5 ЛЗ.
За даними проведеного аналiзу, у 43,0 % випадюв ПР тдозрюваний ЛЗ призначався як монофармакоте-рапiя (рис. 7).
Також були виявлеш вiковi та статевi (гендернi) особливостi виникиення ПР ЛЗ: у жшок ПР спостерi-гались в 1,7 раза частiше, шж у чоловiкiв, що вiдповiдае свгтовим теиденцiям. Найбiльша к^льк^сть повiдомлень про ПР ЛЗ як у чоловтв, так i у жiнок рееструвалась у вiковому промiжку вiд 31 до 60 роыв i сягала 44,4 % (табл. 9).
Результати проведеного аналiзу свiдчать про необхщшсть формування професiйног настороги, особливо у педiатрiв, якi лiкують дiтей вшом вiд 2 до 11 рокiв. Стосовно дорослих, то уважшше слiд ставитися до пащенлв вiком 46—60 рошв, особливо жiнок.
У випадках, коли застосування ЛЗ супроводжува-лося виникиенням ПР було встановлено визначений причинно-наслщковий зв'язок мiж проявами ПР та застосуванням пщозрюваних ЛЗ; у 5,1 % вш був вiро-гiдний, у 87,4 % випадках — iмовiрний; у 7,3 % випад-ках — можливий; у 0,2 % — сумшвний.
Н Перорально Н М1сцево 11нгаляц1йно
□ 1нтраназально Н Ваг1нально
□ 1нф1льтрац1йна анестез1я
□ В/в ■ П/ш
□ Очы крапл1
Щ Субл1нгвально В Назально
0,5
0,3
0,2
0,2 0,1 0,1 0,1 0,1
□ В/м
□ Провщникова 0 1нш1 способи ЕИ 1нстиляц1я
И Ректально
анестез1я
Рисунок 5. Розподл ПР залежно вд способу застосування ЛЗ
Рисунок 6. Розвиток ПР залежно вД тривалост л'1кування
501 40 30 20 10
20,1
Моно-терагля
До5ЛЗ
Бтьше 7ЛЗ
Рисунок 7. Виникнення ПР залежно вД кЛькосп призначених ЛЗ
Висновки
Здшснення в Укра'1ш фармаконагляду дозволило прийняти важливi рiшення щодо забезпечення подаль-шого медичного застосування в Укра'1ш деяких препа-ратiв.
Так, у 2009 р. було заборонено застосування в Укра-im ряду препарапв, а саме:
— Комбшованих препаратiв, що мiстять нiмесулiд i парацетамол резорбтивно! дп (наказ МОЗ Украши вiд 04.06.2009 р. № 406), осыльки така комбiнацiя сприяе токсичному ураженню печiнки, а обидва препарати е гепатотоксичними.
— Римонабанту (акомплiя) (наказ МОЗ Украши в!д 13.05.2009 р. № 318).
Римонабант призначався для зниження ваги в дорослих з шдексом маси тша (BMI) > 30 кг/м2, або у дорослих пащенпв з BMI > 27 кг/м2, яы мали iншi ризик-фактори, таы як цукровий дiабет II типу або дислiпiдемiя. У жовтш 2008 р. Комiтет iз медичних продукпв для людини (СНМР) бвропейського медичного агентства (ЕМЕА) шсля оцiнки даних ктшч-них дослщжень дiйшов висновку, що ризик розвитку психiчних розладiв, таких як депрешя, розлади сну, тривога й агрешя у пацiентiв, якi приймали римона-бант, удвiчi вищий, нiж у пащешлв, якi приймали плацебо. До того ж за три лггш мюящ 2008 р. СНМР отри-
час брали участь у ктшчних дослiдженнях римонабанту, порiвняно з одним випадком у плацебо-конт-рольованих групах. А в деяких випадках римонабант призначався навггь пащентам, якi приймали анти-депресанти, незважаючи на те що психiчнi розлади були строгим протипоказанням до його застосування. Тому СНМР зробив висновок, що ризик вщ застосування римонабанту перевищуе користь, i призупинив дш реестрацiйного посвiдчення цього препарату на територп 6С.
— Ефалiзумаб (раптива) (наказ МОЗ Украши в!д 15.06.2009 р. № 512).
У лютому 2009 р. ЕМЕА рекомендувало призупи-нити дш реестрацiйного посвiдчення ефалiзумабу на територп 6С у зв'язку з ризиком розвитку прогресив-но! мультифокально! лейкоенцефалопатп (ПМЛ) у па-цiентiв, якi приймали цей ЛЗ. Ефалiзумаб призначався для лiкування помiрного та тяжкого псорiазу в дорослих пащенпв у випадках, коли шша системна терапiя циклоспоринами, метотрексатом чи РИУА-терашя була неефективною, протипоказаною чи неприйнят-ною. СНМР отримав три пiдтверджених випадки (з них два — летальш) розвитку ПМЛ (рщысного шфек-цiйного захворювання головного мозку, що зазвичай призводить до смерт або швалщносп) у пащенлв, якi приймали ефалiзумаб понад три роки. Також повщо-млялося про один не шдтверджений випадок розвитку ПМЛ та тлi застосування ефалiзумабу. Пiсля перегляду та оцiнки вшх доступних даних СНМР зробив висновок, що користь в!д застосування ефалiзумабу досить скромна, до того ж юнуе ризик розвитку шших серйоз-них побiчних реакцiй, включаючи синдроми Мiллера Фiшера та Гшена — Барре, енцефалiт, енцефалопатiю, меншпт, сепсис i умовно-патогеннi iнфекцii.
Внесет змши в iнструкцii для медичного застосування ряду ЛЗ шляхом зазначення в них тих ПР, яы рашше вважалися непередбаченими. Також упоряд-ковано, унiфiковано та затверджено шструкцп на такi лiкарськi засоби та шфузшш розчини:
— амiаку розчин, розчин для зовнiшнього застосування 10%;
— кислоту борну, розчин для зовшшнього застосування спиртовий 3%;
— брильянтовий зелений, розчин для зовшшнього застосування спиртовий 1%;
— водню пероксид, розчин для зовшшнього застосування 3%;
— етанол 70%, розчин;
— йод, розчин для зовшшнього застосування спиртовий 5%;
мав 5 повщомлень про сущиди в пащенпв, яы на той
Таблиця 9. Гэндерн1 та вiковi особливост ПР ЛЗ, зареестрованих у 2009 р.
BiK, роки Доро^ BiK Д^и
Жшки Чоловши Дiвчатка Хлопчики
19-30 9,6 5,3 0-27 дшв 0,0 0,1
31-45 12,0 7,9 28 дшв — 23 мюяц 2,1 2,2
46-60 18,3 10,3 2-11 рош 1,9 2,7
61-72 10,2 5,6 12-17 рош 1,5 1,5
73-80 4,1 2,0
Бтьше 80 1,8 1,1
Усього 56,0 32,1 Усього 5,5 6,3
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
— меновазин, розчин для зовшшнього застосуван-ня спиртовий;
— метиленовий синш, розчин для зовшшнього за-стосування спиртовий 1%;
— кислоту салщилову, розчин для зовшшнього за-стосування спиртовий 1%;
— спирт камфорний, розчин для зовшшнього за-стосування спиртовий 10%;
— спирт мурашиний, розчин для зовшшнього за-стосування спиртовий;
— формщрон, розчин для зовшшнього застосуван-ня спиртовий;
— розчин натрш хлориду 0,9%;
— розчин глюкози 5%;
— розчин глюкози 10%;
— розчин Ршгера;
— розчин Ршгера лактат;
— розчин реополшлюкшу.
Результати ан^зу отримано! шформацп про ПР ЛЗ можна використовувати для побудови прогнозiв щодо частоти виникнення ПР залежно вiд частоти за-стосування ЛЗ (вiдповiдно до даних захворюваност з бiльшою точнiстю та з меншою — вщповщно до даних поширеност хвороб). Останне дасть можливють, по-перше, забезпечити вшх лiкарiв базовими знаннями з питань безпеки лшарських засобiв, по-друге, цше-спрямовано забезпечити додатковою iнформацiею ль карiв тих спецiальностей, яй надають допомогу при ль куваннi тих хвороб та сташв, що або мають тенденцш до зростання, або при лшуванш яких використовують-ся ЛЗ з високим показником сшввщношення «ризик/
користь». На сьогоднi це стосуеться л^вання певних хвороб системи кровообйу та злояюсних новоутворень та застосування засобiв, що впливають на серцево-су-динну систему, та антинеопластичних ЛЗ.
Аналiз отриманих результатiв дозволяе виявити т ЛЗ, що е найбшьш ризикованими з огляду на безпеку, у межах одше'! фармаколопчно! групи з подальшим при-йняттям вiдповiдних рiшень.
Отриманi протягом 2009 р. даш щодо безпеки засто-сування ЛЗ дозволили визначити групи ризику щодо призначення фармакотераш! (дiти 2—11 роыв та дорос-лi, особливо — жшки вiком 46—60 рокiв).
Аналiз випадк^в ПР виявив типовi медичш помил-ки, якi стали причиною виникнення ПР ЛЗ, що дозволило спланувати подальшу роботу щодо Тх усунення. Одним iз запобiжних заходiв е удосконалення наказу МОЗ та АМН Украши щодо профилактики, виявлення та лiкування медикаментозно! алергй.
Результати проведеного аналiзу показали, наскшь-ки серйозними е несприятливi наслщки безвiдповi-дального самолiкувания. Останне зумовило необхщ-нiсть активiзацiг просвiтницьког роботи сшвробггаиюв регiональних вiддiлень Управлiння Центру з потенцш-ними споживачами ЛЗ.
Роль та мюце кожного з цих чинниюв потребуе по-дальшого додаткового вивчення, що е можливим за умов розбудови системи фармаконагляду, зокрема при впровадженш методу мониторингу стацiонару щодо ефективностi та безпеки ЛЗ.
Отримано 28.01.11 □
