CC BY
53
Хоецкий П.Б., Биляк Б.И. Перспективы воспроизводства азиатского буйвола (Bubalus bubalis L.) в Карпатах
Проанализировано современное состояние и распространение Bubalus bubalis в Карпатском регионе. В 80-х годах ХХ ст. в селах Закарпатской области удерживали сотни животных. Установлено уменьшение численности вида в Закарпатской области. Причинами уменьшения численности являются: нерентабельность содержания животных, низкое генетическое разнообразие и др. Состоянием на 2013 г. в области учтено 57 голов. Здесь удерживают животных в семи населенных пунктах трех районов: Хустском, Тячивском и Рахивском. Соотношение статей представляет 1: 1,2. Проведено SWOT-анализ перспектив воссоздания поголовья Bubalus bubalis в Карпатах.
Ключевые слова: буйвол, Карпаты, воспроизводство поголовья, SWOT-анализ.
Khoyetskyy P.B., Biljak B.I. Some Perspectives for Restoration of the Asian Buffalo (Bubalus bubalis L.) in the Carpathians
The current state and distribution of Bubalus bubalis in the Carpathian region is analysed. In 1980 s, hundreds of this species animals were kept and raised in villages of Transcarpathian region. At present, the species number in Transcarpathian region is found to have declined. The explanation for this is as follows: low profitability of the animal raising, low genetic diversity and others. As of 2013, fifty seven individuals of the species animals are kept in 7 settlements of 3 districts: Khust-, Tiachiv-, and Rakhiv districts. The sex ratio is 1:1.2. SWOT-analysis (an analysis of perspectives for the Bubalus bubalis population size restoration in the Carpathians) has been conducted.
Key words: buffalo, the Carpathians, restoration of population size, SWOT-analysis.
УДК630*174.754:579.62 Доц. С.Я. Волошанська, канд. бюл. наук;
доц. Г.М. Коссак, канд. пед. наук; доц. Т.Б. Скробач, канд. с.-г. наук -
Дрогобицький ДПУ iM. 1вана Франка; доц. Т.1. Харачко, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ФАРМАКОЛОГ1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ЯЛ1ВЦЮ ЗВИЧАЙНОГО (JUNIPERUS COMMUNIS L.) ТА ЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЙОГО ПОШИРЕННЯ НА ДРОГОБИЧЧИН1
Наведено даш щодо вмюту бюлопчно активних речовин у сировиш ялiвцю зви-чайного та впливу 1х на живi оргашзми. Способи застосування препарапв з ялiвцю ма-ють аматорський характер, лжувальш засоби не стшга, не стандартизован^ що потребуе подальших дослщжень у напрямку створення офщшальних препарапв. Подано низку вщомостей щодо поширення насаджень за участю ялiвцю звичайного на землях люфон-ду Дрогобиччини та сусщшх райошв. Розпочат дослщження з особливостей поширення виду на нелюових землях мають на мет отримання ведомостей для розрахунгав мож-ливих обсяпв заготiвлi сировини ялiвцю звичайного в межах регюну дослщжень.
Ключовг слова: ялiвець звичайний, ефiрнi оли, рослинна сировина, шишкоягоди, насшненошення.
Ял1вець звичайний (Juniperus communis L.) - хвойна фггонцидна, еф1ро-олшна, лжарська, харчова, смолоносна, декоративна i фггомелюративна росли-на. Цей вид зростае переважно у тдлюку хвойних, рщше мшаних лiсiв у Карпатах, Прикарпатп i на Полюй в Украш. Його культивують також у садах i парках як декоративну рослину. Ялiвцi видшяють значну кшьюсть ефiрноl оли, очищаючи повпря. Одного гектара ялiвцевого насадження вистачило б для очи-щення повпря великого мiста. Власне ялiвець звичайний здатний успiшно вит-римувати умови мiського середовища [3].
Ялiвець звичайний ще в стародавньому Сгипп та Грецп використовува-ли для профшактики епiдемiй. Римляни цiнували ялiвець за його антисептичш властивостi пiд час л^вання печшки, нирок та сечового мiхура. У Британп ялiвцю приписували чудодiйнi властивосп, якi повертають молодють. Ефiрна олiя ялiвцю звичайного складаеться з таких компонента, як тнен, лимонен, са-бшен, мiрцен, тертнеол. Олiя ялiвцю чудово дiе при емоцшному виснаженнi, допомагае позбутися негативних емоцш та думок i змщнюе нервову систему. Крiм протизапально1, болетамуючо! ди, олiя ялiвцю впливае на настрш. Аромо-терапевт Е. Бах зазначае, що олiя ялiвцю фiзiологiчно пiдсилюе загальний нас-трiй людини [4,6].
У медицинi використовують ефiроолiйну сировину, ефiрнi оли, 1х окремi фракцп та компоненти (ментол, камфору, тимол). Ефiрнi оли виявляють бактерь остатичну, антисептичну, дезiнфiкуючу та фунгютатичну дiю. Крiм того, вони здатш слабше або сильнiше подразнювати шюру. Плоди ялiвцю (шишкоягоди) виявляють сечогшну, бактерицидну дiю, тдвищують жовчоутворення та жовчо-видiлення, посилюють секрецiю шлункового соку. Вони мiстять цукри, ефiрну олiю зi складниками пiнену, тертнеолу, кадинену та iнших тритерпенодав, ор-ганiчнi кислоти (оцтову, яблучну, мурашину), флавоновi глiкозиди, вiск, спирт шозит, пiгменти [6, 9]. У насшинах наявний гiркий глюкозид - юниперш [3].
1з практично1 точки зору, найбшьш сприйнятливим е використання шишкояпд. У 1х м'якотi мiститься 0,5-2 % ефiрноl оли [9]. Ефiрнi оли - це сумь шi алiфатичних i циклiчних терпеноlдiв (переважно моно- i сесквiтерпенiв), 1х спирпв i кетонiв зi супутнiми похщними бензойно1 кислоти i фенiлпропану. 1з вiдомих бiльше тисячi окремих сполук з м'якотi плодiв видiленi таю основш компоненти олil, як бщикшчш монотерпени: пiнен, камфен, сабiнен i 1х кисне-похiднi (борнеол i iзоборнеол). Супроводжуються вони моноциклiчними терпенами: Ь-терпшеном, Ь-феландреном, дипентеном (БЬ-лимонен) i терпене-олом. Виявлений також бщиктчний сесквiтерпен каданен. Крiм ефiрноl олil, в ягодах мiститься до 9 % смоли маловивченого складу, багато цу^в (до 40 %), е також пектиновi речовини, пентонази (до 6 %), органiчнi кислоти (яблучна, оцтова, мурашина, глiколева), фшозит i пiгмент невивченого складу.
Ефiрнi олil ялiвцю проявляють протимiкробну, спазмолггичну, вiдхарку-вальну, рефлекторну, стимулювальну на органи травлення, епiтелiзуючу (баль-замiчну, ранозагоювальну, репаративну) дil. Присутнiсть у ялiвцi флавоноlдiв може вказувати на таю потенцшш дil, як: капшярозмщнювальну, кардiотропну, спазмолiтичну та гiпотензiйну, жовчогшну та гепатопротекторну, кровозупин-ну та протизапальну.
В ефiрних олiях переважають вуглеводш, але найбiльш цiнною складо-вою е кисневмiснi сполуки, особливо спирти й ефiри, якi мають приемний запах. Також найпоширешшими е секвиерпени та 1х похщш серед вiдомих терпе-нiв як за юльюстю сполук, так i за рiзноманiттям структурних варiантiв i чи-сельнiстю типiв. Секвiтерпени часто трапляються разом з монотерпенами в ефiрних олiях й iснують в ацикшчнш i циклiчнiй (моноциклiчнi, бщикшчш i трициклiчнi) формах, переважно в ушх вищих рослинах [9]. Секвiтерпеновi лак-тони, якi входять до складу ефiроолiйноl сировини, мають виражену протимiк-
робну i протимжозну дiю. Цитотоксичний вплив секвггерпенових лактонiв пов'язують з ненасиченим лактонним кшьцем, кетогрупою або епоксидним гру-поутворенням. Складно-ефiрнi радикали виконують роль "ношя", який забезпе-чуе проникнення речовини ^зь клiтиннi мембрани. Деяга секвiтерпеновi лак-тони спричиняють загибель комах унаслщок несвоечасного метаморфозу. Ц речовини е потенцiйними антифiдатами i атрактантами комах. Вважають також, що лактони е iнгiбiторами амiлаз i протеаз, 1м властива регуляцiйна дiя на про-ростання насiння та рют рослин.
Результати аналiзу науково! лiтератури свiдчать, що ефiрнi олп виявля-ють високу фармакологiчну активнють завдяки тому, що внаслiдок добро! роз-чинностi у жирах, легко реагують з рецепторами тканин, впливаючи на фiзiоло-гiчнi механiзми дiяльностi органiв. 1х можна застосовувати зовшшньо, вживати всередину, використовувати для шгаляцп, додавати до лiкiв. При контакт зi шкiрою чи слизовими оболонками ефiрнi олп подразнюють рецептори в них, посилюють прилив кровi та бюлопчно активних речовин (гiстамiну, серотош-ну, гормонiв, простагландинiв), стимулюють обмш речовин, сприяють виконан-ню шюрою i слизовими оболонками властивих 1м фiзiологiчних функцiй. Разом з тим, через шюру i слизовi оболонки ефiрнi олп проникають у кров i виявля-ють загальну дж>. Особливо цей ефект виявляеться при вдиханш або прийомi всередину ефiрних олiй, а також за умов додавання !х у ванну. Дослщники довели, що ефiрнi олп виявляють детоксикуючу дiю, тому що утворюють ком-плекси з токсичними речовинами i виводять 1х з оргашзму.
Вiдомi позитивнi результати тд час лiкування 12 хворих зi злоякiсними клiтинами шкiри ефiрноолiйними пов'язками з ялiвцю звичайного у поеднанш з оперативним або променевим методом [7]. Автору вдалося спостерiгати загибель пухлинно! тканини при помщенш 11 в ефiрну олiю ялiвцю. При ш'екцп ефiрноl олп в пухлинну тканину (штам Браун-Пiрс) у пухлиш спостерiгався некроз, а навколо пухлини розвиток фiброзноl, досить щшьно! капсули. Ефiрна олiя ялiвцю володiе великою бактерiстатичною, а також епiтелiзуючою дiею i дезодоруючими властивостями.
Ефiрнi олп локалiзуються в рiзних частинах рослини, виробляються i на-копичуються в особливих екзогенних i ендогенних утвореннях (компартмен-тах). Першi з них розвиваються з етдермально! тканини; до них належать зало-зистi "плями", залозисп волоски та ефiрно-олiйнi залозки. До ендогенних утво-рень, що розвиваються в паренхiмних тканинах, вiдносять секреторш клiтини, вмiстилища (схизогеннi та лiзогеннi), секреторнi канальцi i ходи. Частше спос-терiгаеться комбiнований тип вмютилищ - схизолiзогенний, коли вiдбуваеться розходження кттин, а потiм мiжклiтинний проспр збiльшуеться за обсягом завдяки розчиненню кттин пiд впливом ефiрноl олil.
Найбiльш продуктивними видами ялiвцiв щодо ефiрних олiй е ялiвець козацький, сибiрський i даурський (табл.).
Результати дослщження сезонних змiн у нагромадженш ефiрних олiй рiзних видiв ялiвцю свiдчать, що вмiст ефiрних олiй знижуеться у весняно-лiт-нш перiод (квiтень-липень). Пiдвищення нагромадження ефiрних олiй у росли-нах рiзних видiв ялiвцю спостережено в осшньо-зимовий перiод, за максималь-
ного його значення у грудш-шчш [8]. Безумовно, важливе значення щодо фар-маколопчних властивостей мають фiзико-хiмiчнi властивостi ялiвщевоl олп, зокрема густина, ступiнь оптичного обертання i заломлення. Передовсiм установлено, що олiя ялiвцю звичайного i пiвкулястого мае найбiльшу густину. Найбiльшу кiлькiсть жирних кислот вмщуе олiя ялiвцю козацького,
Табл. Buxid ефiрних ол1й b деревноЧ зелет i nnoöie рйних eudie ялгвцю
Вид ялiвщю Вихiд, % ввд абсолютно сухо! речовини
деревна зелень плоди
Сибiрський 2,11 2,98
Даурський 1,98 2,15
Сартента 1,07 1,72
Твердий 0,95 1,22
Прибережний 1,15 1,87
Звичайний 1,72 2,01
Козацький 2,65 3,22
Пiвкулястий 2,32 3,11
Зеравшанський 1,83 2,36
Туркестанський 0,87 1,12
Анатз науково! лiтератури свiдчить, що пропоноваш способи застосу-вання препарапв з ялiвцю звичайного мають аматорський характер, вщсутш рiзностороннi дослiдження щодо фармакотоксиколопчних властивостей екстрактiв зi сировини рослини, стандартизацп !х та передбачуваносп ди на живий органiзм залежно вщ доз i способiв введення, фiзико-хiмiчних властивостей бiологiчно активних речовин, побiчних впливiв тощо. Все це спонукало нас до пошуку рiзних способiв екстракцп з сировини ялiвцю звичайного бюло-гiчно активних речовин. Попередш дослiдження показали, що в умовах Карпат можливо отримувати еколопчно безпечну сировину (хвою, шишкоягоди) ялiв-цю звичайного в значних обсягах на предмет використання !! у виробнищга фармацевтично! продукцп, визначення оптимальних умов одержання бюлопч-но активних речовин [5]. Установлено стутнь чутливосп мiкробiв (S. aureus, E. coli) до ди настоянок та екстрактiв хво! i шишкоягiд ялiвцю звичайного. З'ясо-вано, що подовження настоювання рослинно! сировини в етанолi знижуе бакте-рицидну активнiсть сполук до S. aureus та E. соН. Водно-лужш екстракти, якi вмiщують здебiльшого гiдрофiльнi сполуки, iстотно впливають на проникнiсть у бактерiю. Змша рН у кислий бiк дае змогу отримати бiльш активно пдрофшь-нi сполуки, якi здатнi розчинятися в полiетиленглiколi. Встановлено, що з метою отримання препарапв з високою бактерицидно! дiею найкращим екстра-гентом для хво! ялiвщю звичайного е етанол, а для його шишкояпд - водно-лужний розчин з наступним вщокремленням гiдрофобних сполук.
Площа лiсових насаджень за участю ялiвщю звичайного в межах Дрого-бицького, Самбiрського, Старосамбiрського та Турювського адмiнiстративних районiв становить 250,9 га (за даними люовпорядження). Ялiвещь тут росте як тдлюк (середнiй коефщент складу 6,6). У ходi проведення рекогносцируваль-них дослiджень наявних люових насаджень за участю ялiвщя звичайного вияв-лено значнi площi нелюових земель з доброю доступнiстю та наявним природ-
ним поновленням останнього. Природне поширення породи спостер^аеться на колишшх та наявних сшьськогосподарських угiддях (пасовищах). Найкраще за-ростають схили нижче вiд люових насаджень, супутником найчастiше е сосна звичайна. Для детального вивчення особливостей росту ялiвця звичайного було закладено пробну площу (0,25 га) в околицях с. Сторона Дрогобицького району, де у складi насадження присутня також сосна звичайна. Суцшьний пе-релж дерев чи кущiв ялiвцю на пробнiй площi за висотою здiйснювали через 25 см. Для детального аналiзу ходу росту насадження було вдабрано модельнi дерева ялiвцю. Взяття i опрацювання модельних дерев здшснено згiдно з вщо-мою методикою [1], iз використанням комп'ютерноï програми Microsoft Excel i методичних рекомендацш з бiометрiï [2].
Як свщчать данi пробноï площ^ кiлькiсть дерев ялiвцю на 1 га в се-редньому становить 1292 шт., середня висота 45,68 ± 1,86 см, коефщент варь ацiï за висотою становить 73 %. Значна варiацiя свiдчить про рiзновiковiсть насадження та поступовють заростання площi.
Щодо сосни звичайноï то середня висота ïï тдросту становить 46,17±2,28 см, коефiцiент варiацiï - 75,2 %. Отже, сосна звичайна неютотно пере-важае ялiвець у показниках росту на цш пробнiй площi. Аналiзуючи хiд росту дерев ялiвцю у висоту, можна прогнозувати юльюсть рослин, що продукують шишкоягоди, знаючи вiк початку насшненошення. Вiк середнього дерева за висотою становить 4 роки. Дане насадження через 5 роюв буде мати середню висоту близько 1,5 м. Швидкий прирют у висоту спостер^аеться з 3 до 8 роюв, що можна пояснити послабленням конкуренцп з боку злаковоï рослинносп, коли розмiр рослин сягае у висоту 40 i бшьше сантиметрiв. Варто зазначити, що на пробнш площi наявнi дерева ялiвцю, що вiдновили рiст шсля спалення нижньоï частини крони. Значна частина тдросту гине шд час випалювання залишкiв трав на пасовищах восени чи весною, що ютотно сповшьнюе процес заростання. На обстежених площах мiсцеве населения щорiчно заготовлюе шишкоягоди для власних потреб.
Для прогнозу стану дослщжуваного насадження доцiльно продовжити вже проведенш дослiдження протягом наступних роюв, з порiвнянням отрима-них результапв про кiлькiсть та якiсть рослин на пробнш площг Моделюючи рют насадження у висоту, можна спрогнозувати юльюсть рослин, що будуть плодоносити (плодоносять дерева висотою понад 95 см), а вщповщно, i прогнозувати можливий вихщ шишкояпд на одинищ площi, що мае практичне значен-ня для розрахункiв можливих обсягiв заготiвлi сировини для потреб фармаколо-гiчного виробництва.
Л1тература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. -
552 с.
2. Горошко М.П. Бюметр1я / М.П. Горошко, С.1. Миклуш, П.Г. Хомюк. - Льв1в : Вид-во "Камула", 2004. - 236 с.
3. Заячук В.Я. Дендролопя. Голонасшш : навч. поабн. / В.Я. Заячук. - Льв1в : ТзОВ "Ф1рма "Камула", 2005. - 176 с.
4. Лжарсьга рослини: Енциклопедичний довщник / за ред. А.М. Гродзинського. - К. : Вид-во "Украшська енциклопед1я" ¡м. М.П. Башана, "Ол1мп", 1992. - С. 490-491.
5. Малик О.Г. Чутливють умовно-патогенно! мiкрофлори до бюлопчно активних речовин ялiвцю звичайного / О.Г. Малик, У.1. TecapiBCbKa, С.Я. Волошанська, Ж.М. nepir // Наук.-техн. бюл. 1н-ту бюлогп тварин i ДНДК1 ветпрепарапв та кормових добавок. - 2009. - Вип. 10., № 3. -С. 338-341.
6. Товстуха С.С. Новггня фiтотepaпiя / С.С. Товстуха. - К. : Вид-во "Фiтосaцiоцeнтp", 2003. - С. 285-290.
7. Тимошечкина М.Е. Некоторые данные биологического действия ефирного масла азербайджанского можжевельника / М.Е. Тимошечкина // Сборник научных работ. - Баку : Изд-во АзНИРРОИ, 1951. - С. 143-152.
8. Уваровская Д.К. Продуктивность некоторих видов можжевельников по биологически активным веществам / Д.К. Уваровская, В.А. Колесникова, Р.Д. Колесникова, Ю.Г. Пасильцев // Лесной журнал. - 2008. - № 4. - С. 26-27.
9. Фармацевтические и медико-биологические аспекты лекарств. - Т. 2 / под ред. И.М. Перцева, И.А. Зупанца. - Харьков : Изд-во ИФАУ, 1999. - С. 73-89.
Волошанськая С.Я., Коссак Г.М., Скробач Т.Б., Харачко Т.И. Фармакологические свойства можжевельника обыкновенного (Juniperus communis L.) и особенности его распространения на Дрогобиччине
Приведены данные по содержанию биологически активных веществ в сырье можжевельника обыкновенного и влияния их на живые организмы. Способы применения препаратов из можжевельника носят любительский характер, лечебные средства не устойчивы, не стандартизированы, что требует дальнейших исследований в направлении создания сертифицированных препаратов. Представлен ряд сведений относительно распространения насаждений с участием можжевельника обыкновенного на землях лесного фонда Дрогобиччины и соседних районов. Цель начатых исследований по особенностям распространения вида на не лесных землях - получение сведений для расчетов возможных объемов заготовки сырья можжевельника обыкновенного в пределах региона исследований.
Ключевые слова: можжевельник обыкновенный, эфирные масла, растительное сырье, шишкоягоды, семяношение.
Voloshanska S. Ya., Kossak G.M., Skrobach T.B, Harachko T.I. Pharmacological Properties of Juniperus Communis L. and Peculiarities of its Extension within Drohobych Region
The data on the content of bioactive compounds in raw ordinary juniper and their impact on living organisms are provided. Ways to use extracts of juniper are of amateur nature, remedies are not stable and not certified, thus requiring further research towards a certificated means. Some information concerning plantation extension of the ordinary juniper on forest lands of Drohobych region and neighbouring areas is given. The investigations of the characteristics of species spreading on forest lands are intended to obtain certain data for the calculation of the possible procurement of raw ordinary juniper studies within the region.
Key words: juniper, essential oils, raw vegetable, juniper lump, produce seeds.
УДК 595.42(477.46) Викл. С.Л. Грабовська1 ; проф. Л.О. Колодочка2, д-р бюл. наук
ВИДОВА Р1ЗНОМАН1ТН1СТЬ КЛ1Щ1В-Ф1ТОСЕ1Д (PARASITIFORMES, PHYTOSEIIDAE) У РОСЛИННИХ НАСАДЖЕННЯХ М1СТА ВАСИЛЬКОВА
Дослщжено видовий склад хижих клвдв-ф^осещ та еколопчш особливост !х по-ширення у рослинних асощащях мюта Василькова Кшвсько! обл. (Укра!на). Збip кл> щiв-фiтосeiд, що мешкають на рослинах зелених насаджень мюта, проведено протягом
1 Уманський ДПУ ¡м. П.Г. Тичини;
2 1нститут зоологи НАН Украшн ¡м. I.I. Шмальгаузена, м. Ки!в
