Научная статья на тему 'Фармакологічні дослідження похідних сукцинамінових кислот'

Фармакологічні дослідження похідних сукцинамінових кислот Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

CC BY
204
65
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПОХіДНі СУКЦИНАМіНОВИХ КИСЛОТ / ГОСТРА ТОКСИЧНіСТЬ / НАРКОТИЧНИЙ СОН / СЕДАТИВНі ВЛАСТИВОСТі

Аннотация научной статьи по фундаментальной медицине, автор научной работы — Литвинова О. М.

Проведені скринінгові дослідження похідних сукцинамінових кислот, вивчена гостра токсичність цих сполук і їхній вплив на функціональний стан нервової системи в лабораторних тварин. Установлено, що дані речовини відносяться до малотоксичних сполук. При вивчені фармакологічних властивостей виявлені речовини, що збільшують тривалість наркотичного сну. Похідні сукцинамінових кислот є біологічно активними речовинами і можуть бути використані для подальшого поглибленого вивчення з метою створення лікарських засобів із седативними властивостями.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Фармакологічні дослідження похідних сукцинамінових кислот»

УДК 615.0.15 : 547.461.4

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОХІДНИХ СУКЦИНАМІНОВИХ КИСЛОТ

Проведені скринінгові дослідження похідних сукцинамінових кислот, вивчена гостра токсичність цих сполук і їхній вплив на функціональний стан нервової системи в лабораторних тварин. Установлено, що дані речовини відносяться до малотоксичних сполук. При вивчені фармакологічних властивостей виявлені речовини, що збільшують тривалість наркотичного сну. Похідні сукцинамінових кислот є біологічно активними речовинами і можуть бути використані для подальшого поглибленого вивчення з метою створення лікарських засобів із седативними властивостями.

Ключові слова: похідні сукцинамінових кислот, гостра токсичність, наркотичний сон, седативні властивості.

Важливою проблемою сучасної експериментальної фармакології є створення нових, більш ефективних лікарських препаратів для лікування захворювань центральної нервової системи [7]. В плані пошуку таких речовин інтерес викликають похідні дикарбонових кислот [6,10].

Численні літературні дані свідчать про високу реакційну здатність дикарбонових кислот, як природних метаболітів [11,12]. На підставі цього актуальним є проведення подальшого цілеспрямованого синтезу біологічно активних сполук серед похідних сукцинамінової та сукцинанілової кислот.

Проведені біологічні досліди дозволили відібрати речовини, які володіють протизапальною, аналгетичною, антимікробною, діуретичною, нейротропною, гіпоглікемічною, протисудомною, жовчогінною активністю. Виділені високоактивні речовини, котрі покращують ниркову динаміку, стимулюють діурез та виведення електролітів, впливають на стан енергетичного обміну в ренальній тканині. Імід янтарної кислоти використовують при фармакотерапії нирково-кам’яної хвороби для руйнування оксалатних каменів. Висока протизапальна активність виявлена у феніл-янтарних кислот. Серед похідних янтарної кислоти є активні цукрознижувальні препарати . Широта терапевтичної дії янтарної кислоти дає підставу для пошуку в ряді цих похідних біологічно активних речовин, що володіють комплексною антидіабетичною дією [1, 2, 4, 9].

В ряді похідних сукцинамінових кислот синтезовані біологічно активні речовини, що володіють вираженою мембраностабілізуючою та антиоксидантною активністю [5]. Реакційна здатність дикарбонових кислот дозволяє сполучити в єдиній структурі фармакофори різної природи і спрямованості дії, що відкриває унікальні можливості пролонгування чи комбінації взаємодоповнюючих ефектів. У зв'язку з вище наведеним становило інтерес вивчити фармакологічні властивості нових 20 сполук - похідних 3,5-дибром-4-амінобензол-сульфонілсукцинамінових кислот, синтезованих на кафедрі фармацевтичного аналізу і фармакогнозії Національного фармацевтичного університету.

Метою роботи було вивчення загальної дії і гострої токсичності нових сполук, а також дослідження їхнього впливу на функціональний стан центральної нервової системи.

Матеріал і методи дослідження. Досліджувані сполуки являли собою білі з блакитним або рожевим відтінком кристалічні речовини, без запаху, з чіткою температурою плавлення, розчинні в полярних органічних розчинниках, розчинах їдких основ, мінеральних кислотах, спиртах. Структура синтезованих речовин підтверджена за допомогою фізико-хімічних методів елементного аналізу, УФ-, ІК-, ПМР- і мас-спектрометрії, зустрічним синтезом, а чистота речовин контролювалася методом тонкошарової хроматографії. Сполуки, що ми вивчали,застосовували в еквівалентних дозах за відомими методиками. Досліджувані речовини вводилися лабораторним тваринам у вигляді водних розчинів чи 3-5% тонкодисперсної водної суспензії, стабілізованої твіном-80, що є продуктом оксиетиліровання моноолеата сорбітана. Фармакологічну активність даних речовин порівнювали з дією лікарських препаратів: аміназином, кофеїн-бензоат натрієм, що відповідали вимогам діючих специфікацій.

Дослідження фармакологічної активності синтезованих сполук проведені за методами спеціального фармакологічного скринінгу [3]. Вивчення загальної дії і гострої токсичності виконано на білих безпородних мишах обох статей масою 16-25г по п'ять тварин у серії з кожною досліджуваною дозою. Речовини, які досліджували , вводили мишам внурішньочеревно, в об’ємі не більш 1 мл, у вигляді водних розчинів чи тонкої водної суспензії, стабілізованої твіном-80. Контрольній групі мишей вводили дистильовану воду з твіном-80, у тому ж обсязі, що і піддослідним групам. Спостереження за тваринами проводили протягом 14-ти днів після однократного введення досліджуваних сполук. Протягом усього часу спостереження за тваринами звертали увагу на поведінкові реакції, нервово-м'язову збудливість, стан волосяного покриву, зміни маси тіла, характер виділень і тривалість життя. Кількість тварин, що вижили і загинули, відзначали через кожну добу, а ЛД 50 розраховували за методом Кербера. Вивчення нейротропної активності проведено за тестом взаємодії з барбітуратами. Досліди проведені на безпородних щурах масою 150-200г по сім тварин у кожній групі. Контрольним групам тварин внутрішньочеревно вводили етамінал-натрій, у дозі 30 мг/кг, і тривалість сну цієї групи тварин приймали за 100%. Досліджувані сполуки вводили внутрішньочеревно в дозі 0,01 ЛД50,а через 30 хвилин внутрішньочеревно вводили етамінал-натрій у дозі 30 мг/кг. Про тривалість медикаментозного сну судили за часом, протягом якого тварини знаходилися в боковому положенні, тобто з моменту втрати рефлексу

перекидання. Результати експерименту оброблялись методом математичної статистики із застосуванням критерію Ст'юдента [8].

Результати дослідження та їх обговорення. Результати вивчення гострої токсичності похідних сукцинамінової кислоти представлені в табл.1. Аналіз отриманих результатів показує, що ЛД50 досліджених речовин знаходиться в інтервалі від 205 - до 825 мг/кг і відповідно до класифікації К.К. Сидорова дані речовини відносяться до малотоксичних сполук. В ході оцінки загальної дії речовин відмічено деприміруючу дію сполук 5, 9, 10 і 20. Після їх введення у мишей спостерігали зменшення рефлекторної реакції на звуковий та больовий подразники, а також зниження рухової активності тварин. Найбільш виражену пригноблюючу дію на нервову систему надавала сполука 19. У мишей, яким вводили сполуку 10, спостерігали збільшення діурезу, що, мабуть, зв’язано з посиленням видільної функції нирок під дією цієї речовини. Введення решти сполук не впливало на кількість виділеної сечі. Найбільш токсичною серед всіх вивчених сполук була сполука 6 (ЛД» = 205 мг/кг), яка містить в боковому ланцюзі молекули оксіетиламіновий радикал. Заміна цього радикалу на ттрофетламіновий (спол. 11,12), хлоретиламіновий (спол. 13), бензиліденаміновий (спол. 18) і пропіліденаміновий (спол. 19) замісники приводить до зниження гострої токсичності. Найменш токсичною виявилась сполука 4, ЛД50 якої дорівнює 825 мг/кг. В своїй структурі ця речовина містить метиламіновий радикал.

Таблиця 1

Гостра токсичність 3,5-дибром-4-амінобензол-сульфонілсукцинамінових кислот_____________

Сполука №№ Назва радикалів Параметри гострої токсичності (мг/кг)

Я ЛД16 ЛД50 (М±т) ЛД84

1 оксиаміно 269,0 335,0 ± 20,1 412,0

2 диметиламіно 225,0 330,0 ± 26,7 435,0

3 дифеніламіно 237,0 325,0 ± 22,2 410,0

4 метиламіно 762,0 825,0 ± 20,8 915,0

5 аміно 530,0 630,0 ± 33,2 725,0

6 2-оксіетиламіно 137,0 205,0 ± 20,2 282,0

7 М-бутиламіно 337,0 425,0 ± 22,2 512,0

8 ізо-пропіламіно 455,0 370,0 ± 30,9 625,0

9 бензиламіно 537,0 595,0 ± 13,3 662,0

10 пиперидиламіно 487,0 575,0 ± 22,1 670,0

11 4-нітрофеніламіно 217,0 285,0 ± 19,1 345,0

12 3-нітрофеніламіно 207,0 295,0 ± 35,2 383,0

13 2-хлоретиламіно 212,0 265,0 ± 18,8 332,0

14 морфоніламіно 585,0 675,0 ± 22,5 762,0

15 бензиламіно 197,0 285,0 ± 22,2 372,0

16 пиперидил 495,0 545,0 ± 24,7 587,0

17 амідаміно 537,0 625,0 ± 22,1 710,0

18 бензиліденаміно 217,0 305,0 ± 22,4 392,0

19 пропіліденаміно 237,5 310,0 ± 22,1 412,5

20 4-метилбензиліденаміно 319,0 385,0 ± 20,1 462,0

Таблиця 2

Вплив похідних сукцинамінових кислот на тривалість етамінал-натрієвого сну білих щурів_____________

Сполуки №№ Доза мг/кг Тривалість наркотичного сну, в мин В % до контролю Сполуки № Доза мг/кг Тривалість наркотичного сну, в мин В % до контролю

1 16,8 213,0 ± 5,4* 181,4 2 16,5 172,8 ± 3,8* 147,2

3 16,3 169,8 ± 5,8 144,6 4 41,3 167,2 ± 4,2* 142,4

5 31,5 237,4 ± 5,3* 202,2 6 10,3 137,2 ± 2,9 116,9

7 21,3 193,0 ± 6,6* 164,4 8 18,5 192,1 ± 8,4* 163,6

Контроль - 117,4 ± 3,7 100,0 9 29,8 201,6 ± 7,1* 170,3

10 28,7 207,9 ± 6,9* 175,6 11 14,3 168,0 ± 3,3* 141,9

12 14,8 147,9 ± 4,8 124,9 13 13,3 187,3 ± 5,8* 158,2

14 33,8 206,6 ± 4,6* 174.5 Контроль - 118,4 ± 3,4 100,0

15 14,3 174,0 ± 5,0 146,2 16 24,5 190.8 ± 2,2* 159,7

17 31,3 141,0 ± 3,6 118,5 18 15,3 208,1 ± 8,3* 174,9

19 15,5 268,0 ± 7,4* 225,2 20 19,3 235,3 ± 6,1* 197,7

Аміназин 5 150,0 ± 5,9* 176,5 Контроль - 119,0 ± 2,4 100,0

Контроль - 85,4 ± 6,8 100,0 Кофеїн 10 45,6 ± 5,2* 53,4

Примітка: знаком «*» позначена ймовірність відмінностей з контролем при Р < 0,05.

При вивчені впливу похідних сукцинамінових кислот на функціональний стан нервової системи за тестом взаємодії з барбітуратами (табл. 2) встановлено, що всі похідні 3,5-дибром-4-амінобензол-сульфонілсукцинамінових кислот (спол. 1-20) потенцюють тривалість етамінал-натрієвого сну у білих щурів.

Найбільшу деприміруючу дію було виявлено у сполуки 19, яка збільшувала тривалість наркотичного сну у тварин на 125,2%. В структурі молекули ця сполука містить пропіліденаміновий радикал. Заміна цього радикалу на аміновий (спол. 5) приводить до незначного зменшення тривалості барбітурового сну (на 23%), наступна заміна амінового радикалу на метилбензиліденаміновий (спол.20), оксіаміновий (спол.1), пипериділаміновий (спол. 10), морфоніламіновий (спол. 14) приводить до подальшого зменшення потенціювання снодійного ефекту барбітуратів (на 97,7; 81,4; 75,6; 74,5% відповідно). Введення в структуру сполук амідамінового (спол. 17) і оксіетіламінового (спол.6) радикалів приводило до найменшого

пролонгування снодійної дії етамінал-натрію (на 18,5 і 16,9% відповідно). Серед вивчених похідних не виявлено речовин, котрі викликали б у тварин аналептичний ефект і зменшували тривалість наркотичного сну.

Таким чином, проведене дослідження гострої токсичності вперше синтезованих речовин показало, що дана група сполук відноситься до малотоксичних речовин. При вивченні впливу похідних сукцинамінових кислот на функціональний стан ЦНС за тестом взаємодії з барбітуратами встановлено, що речовини 19 і 5, які містять в своїй структурі пропіліденаміновий і аміновий радикали, виявили виражену деприміруючу активність, яка перевищує таку препарату порівняння - аміназину.

¥///ь™™™У////////////////////////////////////////////////А

1.Похідт 3,5-дибром-4-амінобензолсульфонілсукцинамінової кислоти впливають на функціональний стан центральної нервової системи та збільшують тривалість медикаментозного сну. Найбільшою деприміруючьою дією характеризується сполука 19, яка за даним видом активності перевищує дію препарату порівняння аміназину у 1,3 рази.

2.Похідні сукцинамінових кислот є перспективною групою сполук для подальшого поглибленого фармакологічного вивчення з метою створення лікарських засобів із седативними властивостями.

1. Альрахаві Х. Синтез та біологічна активність заміщених амідів, аренсульфамідів і аренсульфогідразидів 2- та 3-оксіоксанілової кислоти / Х. Альрахаві, С.М.Дроговоз, Г.П. Петюнін // Вісник фармації. - 2001. - №4. - С.13-15.

2. Антимікробна активність похідних М-(4-оксо-3,4-дигщрохіназолш-3-іл) сукцинамінової кислоти / І.Л. Дикий, Н.І. Філімонова, П.С. Арзуманов [та ін.] // Вісник фармації. - 2007. - №2(50). - С.58-60.

3. Доклінічні дослідження лікарських засобів:[Метод. рекоменд.] / За ред. О.В. Стефанова - К.: Авіценна, 2001. - 528 с.

4. Експериментальне вивчення гіпоглікемічних властивостей є-карбоксіаміламіду 4-(М-бутилуреїдосульфоніл)-оксанілової кислоти на моделі алоксаніндукованого цукрового діабету у щурів / Г.О. Бойко, І.П. Банний, О.Г. Ситник [та ін.] // Клінічна фармація. - 2007. - Т.8, №2. - С.38-42.

5. Ільїна Т.В. Синтез, фізико-хімічні властивості та біологічна активність ефірів І-, 2-антрахінонсукцинамінових кислот / Т.В. Ільїна, М.С. Журавльов, С.І. Сальнікова // Вісник фармації. - 1997. - №1(15). - С.40-43.

6. Кабачний В.І. Нові аспекти медичного застосування дикарбонових кислот та їх похідних / В.І. Кабачний, В.П. Черних, Б.А. Самура // Фармац. журн. - 1998.-№5 - С. 29-34.

7. Кукес В.Г. Клиническая фармакология:[ учебник] / под ред. В.Г. Кукеса. - 4-е изд., перераб и доп. - М.: ГЭОТАР - Медиа, 2008. - 1056 с.

8. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич // - К.: МОРИОН.- 2000. - 320 с.

9. Литвинова О.Н. Противовоспалительная активность новых производных сукцинаминовых кислот / О.Н. Литвинова // Медицина сьогодні і завтра. - 2008. - №2. - С. 83-86.

10. Протисудомна активність диметилових естерів 1-арил-1,2,3-триазол(1Н)-4,5-дикарбонових кислот та її залежність від молекулярної будови / Л.О. Перехода, В.А. Георгіянц, Т.Л. Рибальченко [та ін.] // Клінічна фармація. - 2009. - Т.13, №3. - С.66-70.

11. Синтез, властивості та біологічна активність метилових ефірів і діалкіламіноалкіламідів аренсульфонілоксами-нових кислот / І.П. Банний, Є.Л. Снітковський. В.П. Черних [та ін.] // Вісник фармації.-1996.-№1-2. - С.114-119.

12. Синтез амідів N-заміщенних аміномалонових кислот як можливих нейротропних засобів / В.А Георгіянц, П.О. Безуглий, І.А Сич [та ін.] // Вісник фармації. - 1997. - №2. - С.40-43.

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ THE PHARMACOLOGICAL INVESTIGATION OF

ПРОИЗВОДНЫХ СУКЦИНАМИНОВЫХ КИСЛОТ THE DERIVATIVES OF SUCCINAMINE ACIDS Литвинова О.Н. Litvinova O.N.

Проведены скрининговые исследования производ- There have been conducted screening tests of

ных сукцинаминовых кислот, изучена острая токсичность the derivatives of succinamineas acids, their effect on этих соединений и их влияние на функциональное состояние the functional state of the experimental animals' нервной системы у лабораторных животных. Установлено, nervous system.. It has been proved that these что данные вещества относятся к малотоксичным substances can be referred to low-toxic compounds. соединениям. При изучении фармакологических свойств While studying the pharmacologic properties of обнаружены вещества, которые увеличивают длительность these compounds, there have been detected the наркотического сна. Производные сукцинаминовых кислот substances that prolonging the narcotic sleep duration. являются биологически активными веществами и могут The derivatives of succinamine acids are biologically быть использованы для последующего углубленного active substances and thus they afford a basis for изучения с целью создания лекарственных средств с further research to develop pharmaceuticals with седативными свойствами. sedative properties..

Ключевые слова: производные Key words: the derivatives of succinamine

сукцинаминовых кислот, острая токсичность. acids, acute toxicity.

Стаття надійшла 30.01.2011 р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.