CC BY
13
УДК 338.48:339.133:005.33
Л.Ю. ЧОБАЛЬ,
к.е.н., доцент кафедри менеджменту туристичного та готельно-ресторанного б'знесу Ужгородського торговельно-економ'чного \нституту Ки'вського национального торговельно-економ'чного унверситету
Фактори формування попиту в сшьському туризм!
За умов глибокоi економ1чно1 кризи сльський туризм е певною альтернативою дорогим закор-донним та втчизняним готелям, панс'юнатам та санатор'ям для турист\в середнього класу. Ба-гато хто з турист\в звернув увагу на в'щпочинок в укранському сел1. Це i укра!нц1, i '¡ноземц1, як цкавляться укранською культурою, традицями та побутом. У статт'1 розглянуто функцональний i нефункцональний попит на товари та послуги, у тому числ'1 на туристичний продукт. Визначено фактори формування попиту на туристичний продукт. Окреслено чинники, що обмежують спожи-вання, зокрема спадна гранична кориснсть блага, i цна блага. Дано визначення якост продукцИ, як економiчноl категорИ, що в'щображае його кориснсть i в'щпов'щае певним потребам та вимогам.
Ключовi слова: туристичний продукт, попит, споживач, цна блага, гранична кориснсть блага, пропозицИ, яксть, товар.
Л.Ю. ЧОБАЛЬ,
к.э.н., доцент кафедры менеджмента туристического и гостинично-ресторанного бизнеса Ужгородского торгово-экономического института Киевского национального торгово-экономического университета
Факторы формирования спроса в сельском туризме
В условиях глубокого экономического кризиса сельский туризм является определенной альтернативой дорогим зарубежным и отечественным отелям, пансионатам и санаториям для туристов среднего класса. Многие туристы обратили внимание на отдых в украинском селе. Это и украинцы, и иностранцы, которые интересуются украинской культурой, традициями и бытом. В статье рассмотрен функциональный и нефункциональный спрос на товары и услуги, в том числе на туристический продукт. Определены факторы формирования спроса на туристический продукт. Очерчены факторы, ограничивающие потребление, в частности убывающая предельная полезность блага, и цена блага. Дано определение качества как экономической категории, отражающей его полезность и соответствующей определенным потребностям и требованиям.
Ключевые слова: туристический продукт, спрос, потребитель, цена блага, предельная полезность блага, предложения, качество, товар.
L. CHOBAL,
Ph.D., assistant professor of the department of management of tourism and hotel-restaurant business of the Uzhhorod Trade and Economic Institute of Kyiv National University of Trade and Economics
Factors of demand formation in rural tourism
Under conditions of the deep economic crisis, rural tourism is a certain alternative to expensive foreign and domestic hotels, boarding houses and sanatoriums for tourists of middle class. Many tourists take in attention the rest in the Ukrainian village. There are Ukrainians and foreigners who are interested in Ukrainian culture, traditions and lifestyle. The article deals with the functional and nonfunctional demand for goods and services, including tourism product. Factors of demand formation for tourism product are determined. The factors, which limiting consumption, particularly diminishing marginal utility of the good and the price is good are outlined. The definition of product quality as an economic category, which reflect its usefulness and meet the specific needs and requirements is done.
Keywords: tourism product, demand, consumer, goods price, marginal utility of goods, supply, quality, goods.
Постановка проблеми. За умов глибоко! еко-номнно! кризи стьський туризм е певною альтернативою дорогим закордонним та в1тчиз-няним готелям, пансюнатам та санатортм для туриста середнього класу. За складно! еконо-
mnhoi ситуацп в даний час нимало потенц1йних туриста вщмовились вщ традифйного для середнього класу населення вщпочинку на бере-3i моря, та багато хто з туриста звернув увагу на вщпочинок в украТнському селк Це i украТн^ i
68 Формування ринкових вщносин в YKparni №4 (191)/2017
© Л.Ю. ЧОБАЛЬ, 2017
¡ноземщ як цкавляться украТнською культурою, традицтми та побутом.
Розвиток зеленого туризму на стьських тери-тор¡яx ¡з залученням вЫх можливостей сучасно-го украТнського села, а це - використання втьно'Т житловоТ площ¡, особистого селянського госпо-дарства, безмежних рекреац¡йниx ¡ туристичних актива рег¡ону, виробничих ¡ природних послуг, як може запропонувати стьський господар, -в¡дкрива8 перед селянином чимал¡ можливос-т¡ забезпечити не лише свою Ым'ю, а й принести користь сшьсьмй громад¡.
Анал13 останшх дослгджень та публжацт. Проблеми розвитку стьського туризму в УкраТ-н¡ досл¡джували заруб¡жн¡ та в^чизняы науковц¡: П. Гор¡шевський, Н. Кудла, М. Лендел, С. Мельниченко, У. Светлковська, А. Таксанов та ¡ншк
0днак чимало проблем, як стосуються розвитку с¡льського зеленого туризму, залишаються не до-сл¡дженими ¡ потребують подальших досл¡джень.
Мета статл - визначити фактори формування попиту в туризмк
Виклад основного матералу. Розвиток виробничих сил, що мають наслщком таке явище, як урбаызацт, посилюе потребу у туризмк Темп м¡ського життя, необx¡дн¡сть прискореноТ реакцм, пост¡йна напружен¡сть на вулищ подолання великих в¡дстаней для виконання виробничих фунщй - все це створюе та посилюе нервове напруження нав^ь у в¡льний вщ прац¡ час. 0дним з найкращих р0ень, пов'язаних з¡ зв¡льненням вщ утоми, е ту-ристичн¡ подорожк Вивчення попиту на туристич-ний продукт дае можлив¡сть п¡дпри8мцям повною м^ою задовольняти потреби споживач¡в ¡ сподг ватись на отримання кращого результату.
Попит на товари та послуги, у тому чи^ на турис-тичний продукт, можна розглядати як функцюналь-ний ¡ нефункцюнальний. Функц¡ональний попит обу-мовлений рисами, властивими самому товару чи послуз¡; не функцональний - факторами, не поед-наними з рисами самого товару. ВЫ складаеться з¡ спекулятивного ¡ нерац¡онального. В основ¡ нерацю-нального попиту лежать соц^льы ефекти:
- ефект приеднання до б¡льшост¡. В цьому ви-падку споживач, прагнучи не вщставати в¡д ¡нших споживача, купуе те, що купують ¡ншк В¡н зале-жить в¡д погляди ¡нших споживач¡в, ¡ ця залеж-н¡сть е прямою;
- ефект снобу. У цьому випадку у споживача домЫуе прагнення видтитися з натовпу. Тут та-
кож окремий споживач залежить вщ вибору ¡н-ших, але ця залежн¡сть зворотна;
- ефект Веблена. Змют його в тому, що товари або послуги використовуються не за прямим призначенням, а для того, щоб викликати у ото-чуючих незабутне враження [6].
Кожна людина, що е покупцем - це окремий ри-нок, осктьки вона неповторна за своТми даними, яю формують вщповщы запити, потреби, уподобан-ня та смаки, куп¡вельну поведЫку, тобто все те, що сприяе вибору та покупц¡ в¡дпов¡дного турпродук-ту. У той же час саме ^ дан¡, тобто характеристики людини, перш за все демографны, психолопч-н¡, етнорел¡г¡йн¡, соц^льы, що об'еднують окремих людей у певы соц¡уми за р¡зними ознаками, дозво-ляють провадити сегментац¡ю ринку туристичних послуг. Сегментацст, як основний ¡нструмент ана-л¡зу ринку, е системою методичних прийом¡в гру-пування параметра р¡зниx характеристик спожи-вачю в¡дпов¡дно до мети досл¡дження.
Потреба у вщпочинку е одн¡8ю з ф^юлопчних потреб людини. Але для того, щоб людина св^ вщпочинок проводила в подорож¡, повинн¡ склас-тися в¡дпов¡дн¡ умови зовн¡шнього ¡ особистого порядку, як¡ б стимулювали потребу в туриз-мк Кр¡м того, не вс¡ подорожуюч¡ звертаються до послуг туристичних пщприемств чи використо-вують 'Тх частково (наприклад, т¡льки транспорт, прокат туристського спорядження). Таким чином, потенфйний ринок споживача, який зверта-еться за послугами (турпродуктом) до виробника складае лише частину населення. Ринок туристичних послуг функцюнуе, задовольняючи пла-тоспроможний попит населення, що формуеться на баз¡ загальноТ потреби (загального попиту) пщ впливом об'ективних умов та суб'ективних чин-ниюв, як¡ по-р¡зному д¡ють на р^них р¡вняx со-ц¡ально-економ¡чного розвитку сусптьства, ринках р¡зниx ¡8рарx¡чниx р¡вн¡в. 0бсягом плато-спроможного попиту визначаеться потенфйна 8мн¡сть ринку споживача [3].
Попит - загальне поняття, в якому вщобража-еться ф¡зичний обсяг потреб людей у тому або ¡н-шому товар¡ чи послуз¡, це природна категорст, що виражае Тх бажання, потреби сусп¡льства (ринку). Попит - це к¡льк¡сть певних товара (послуг), як¡ покупц¡ можуть ¡ готов¡ придбати у визначених межах цЫи (тарифу) у певний перюд часу.
Величина попиту - поняття конкретне. Це кть-кють товар¡в (послуг), як¡ покупц¡ бажають ¡ мо-
Формування ринкових вщносин в Укра|'н1 №4 (191)/2017 69
ЖУТЬ пpидбaти зa пeвнoю цiнoю. Beличинa пoпи-ту - цe плaтoспpoмoжнa пoтpeбa, цe мoжливiсть спoживaчiв пpидбaти тoвapи aбo пoслyги. Era-нoмiчнa тeopiя, oпepyючи кaтeгopi8ю пoпитy, мa8 нa yвaзi сaмe вeличинy пoпитy. Cпoживчий пoпит i йoгo зaдoвoлeння oxoплюють як виpoбництвo, тaк i oбiг блaг.
Koливaння pинкoвoгo пoпитy i пpoпoзицiï зу-мoвлюються бaгaтьмa фaктopaми. Ix к^^ф^-цiя дa8 змoгy нe тiльки пpoaнaлiзyвaти пpичини змiн pинкoвoï кoн'юнктypи, щo вiдбyлися, a й пe-peдбaчити мoжливi змiни зaлeжнo вiд пaнyючиx тeндeнцiй. Cистeмaтизaцiя фaктopiв ствopю8 то-opeтичнi пepeдyмoви для свiдoмoгo yпpaвлiння динaмiкoю пoпитy i пpoпoзицiï тa шиpoкo вига-pистoвyeться у сyчaснiй пpaктицi мapкeтингy нa мiкpoeкoнoмiчнoмy piвнi.
Пpинципoвo видiляються двi вeликi гpyпи фaк-тopiв: oб'eктивнi тa сyб'8ктивнi. Biдмiннiсть мiж цими фaктopaми, клaсифiкoвaними зa пeвни-ми oзнaкaми, пoлягa8 у сфepi дм', iнтeнсивнoстi впливу, стyпeнi кepoвaнoстi з 6o^ гoспoдapюю-чиx сyб'eктiв.
Bизнaчaльнi фaктopи фopмyвaння пoпитy в ту-pизмi нaстyпнi:
- oб'8ктивнi: eкoнoмiчнi (бaзoвий piвeнь poзви-тку виpoбництвa, дiйсниx пoтpeб тa ïx зaдoвoлeн-ня; сepeднiй piвeнь дoxoдiв нaсeлeння; стpyктypa тa piвeнь цiн; пpинцип poзпoдiлy дoxoдiв; piвeнь цiн спopiднeниx тoвapiв); сoцiaльнi (piвeнь poз-витку мaсoвoï кyльтypи, зaгaльнi дyxoвнi цiннoстi; oсвiтнiй piвeнь нaсeлeння; спoсiб життя нaсeлeн-ня; сoцiaльнa стpyктypa нaсeлeння); дeмoгpaфiчнi (спiввiднoшeння мiськoгo тa альсь^го нaсeлeн-ня; eмнiсть pинкy, зyмoвлeнa кiлькiстю нaсeлeн-ня; poзмipи тa склaд сepeдньoï ^м'1);
- суб'ективнк псиxoлoгo-тpaдицiйнi (yпoдoбaння тa смaки тypистiв; oсoбливoстi peлiгiйнoгo впливу; мiсцeвi тpaдицiï; пoвeдiнкa пpoдaвця, щo нaдa8 ту-pистичнi пoслyги); eстeтичнi (мoднi впoдoбaння ту-pистiв; зoвнiшнi пpинaди тoвapy, peклaмa, фopмa йoгo пpeзeнтaцiï); пpиpoднo-клiмaтичнi (piзнoмa-нiтнiсть флopи i фayни; eкoлoгiчний стaн; peль8ф тa мiсцe знaxoджeння; клiмaт; кiлькiсть oпaдiв; сepeднi тa eкстpeмaльнi тeмпepaтypи).
Tepмiн «пoпит» в eкoнoмiчнiй нayцi oзнaчae плaтoспpoмoжнy пoтpeбy, тoбтo пoтpeбy, яку суб'ект здaтний oплaтити. Iз тaкoгo визнaчeння випливa8, щo пoпит нa той чи Ыший тoвap ^o-слугу) зaлeжить вiд цiни.
Meтoю спoживaчa е мaксимaльнe зaдoвoлeння ^oix пoтpeб. Aлe ця мaксимaльнiсть спoживaння i зaдoвoлeння пoтpeб нe бeзмeжнa, вoнa визнa-чa8ться нaсaмпepeд спaднoю гpaничнoю кopис-нiстю блaгa i ц^ю блaгa.
Пepшим чинникoм, щo oбмeжye спoживaння, е спaднa гpaничнa кopиснiсть. Aлe кopиснiсть блaгa - кaтeгopiя нeпoстiйнa, iнoдi дyжe мiнливa. B oснoвi цieï мiнливoстi лeжить дiя пpинципy спaднoï кopис-нoстi, суть ягаго пoлягa8 в тoмy, щo кopиснiсть блa-гa зaлeжить вщ йoгo кiлькoстi: щo мeншe того aбo iншoгo блaгa нa pинкy, тo вищa йoгo цiннiсть. Отжe, гpaничнa кopиснiсть блaгa -цe вeличинa дoдaт-кoвoï кopиснoстi, oтpимaнa вщ скopoчeння oбсягy спoживaння тaкoгo блaгa. Ùo бiльшe спoживaння якoгoсь блaгa, тo мeнший пpиpiст йoгo кopиснoстi, oтpимaнoï вiд збiльшeння спoживaння цьoгo блaгa. Отжe, спoживaння блaг aбo спoживчий пoпит o6-мeжy8ться спaднoю гpaничнoю кopиснiстю блaгa.
Дpyгий чинник, який oбмeжye спoживaння, -цe цiнa блaгa. Bapтiсть, цiннiсть, кopиснiсть блa-гa виявляються нa pинкy в гpoшoвiй фopмi цiни тoвapy aбo тapифy нa пoслyгy. Moжливoстi ^o-живaння oбмeжyються цiнoю блaгa i плaтoспpo-мoжнiстю (бюджeтoм) спoживaчa. Ùo нижчa цг нa тoвapy, тим вищий oбсяг пoпитy нa цeй тoвap. У цiй звopoтнiй зaлeжнoстi цiни тoвapy i вeличини пoпитy виявляеться дiя зaкoнy пoпитy, який вдо-бpaжa8 oбepнeнy зaлeжнiсть мiж цiнoю тoвapy тa вeличинoю кyпiвeльнoгo пoпитy нa цeй тoвap (зa iншиx oднaкoвиx yмoв). Зa нeзмiннoстi всix iншиx пapaмeтpiв знижeння цiни викликa8 вiдпoвiд-нe зpoстaння пoпитy, i нaвпaки, пiдвищeння цЫи вiдпoвiднo змeншy8 вeличинy пoпитy [5].
Зв'язoк мiж цiнoю тa пoпитoм е стaлим. От-œe, як змЫюеться цiнa - змiню8ться i пoпит. Цeй пpичиннo-нaслiдкoвий зв'язoк мiж вeличинoю пoпитy тa цiнoю пeвнoгo тoвapy в лiтepaтypi нa-зивaють зaкoнoм пoпитy.
B.Д. Бaзилeвич [1] пoяснюe бaжaння кyпyвaти бiльшe дeшeвший тoвap тoмy, щo:
- пo-пepшe, дoxiд спoживaчa зaзвичaй зa-вжди oбмeжeний, тoмy oб'8ктивнo зa мeншy цiнy вiн мoжe купити бiльшe тoвapy;
- пo-дpyгe, в eкoнoмiцi дi8 зaкoн спaдкoвoï гpaничнoï кopиснoстi, змiст якoгo пoлягae в тому, щo кoжнa нaстyпнa oдиниця тoвapy пpинoсить мeншe зaдoвoлeння, нiж пoпepeдня, i тoмy ^o-живaч готовий пpидбaти кoжний нaстyпний то-вap зa мeншy цiнy;
7Q Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi №4 (191)/2017
- пo-тpeт8, така пoвeдiнкa пoясню8ться eфeк-тoм дoxoдy, змiст якoгo пoлягa8 в тому, щo зни-жeння цiни на тoвapи piвнoзнaчнe зpoстaнню дoxoдy. ^му за нижчу цiнy спoживaч мoжe пpи-дбати бiльшe пeвниx тoвapiв (пoслyг), нe oбмeж-уючи сeбe у спoживaннi iншиx благ.
Ц зaгaльнi пoлoжeння yспiшнo мoжнa вжити i дo тypистичниx пoслyг piзнoгo xapaктepy. B era-нoмiчнy ^изу пoпyляpнiсть сiльськoгo тypиз-му зpoслa в oснoвнoмy для внyтpiшнix тypистiв. Укpaïнськi спoживaчi тypистичнoгo пpoдyктy стали чaстiшe oбиpaти нaцioнaльнi види тypизмy, чaстiшe стaлo вiдвiдyвaння iстopичниx пaм'ятoк, пpиpoдниx та кyльтypниx пам'яток, пляжiв мiсцe-виx piчoк та мopя.
Haслiдки всeсвiтньoï eкoнoмiчнoï ^изи вiдчyли на сoбi всi сфepи нapoднoгo гoспoдapствa - вiд пpoстиx гpoмaдян дo вeликиx пpибyткoвиx пщ-пpи8мств. Усi знaчнo скopoчyють свoï витpaти, oсoбливo тi, якi е нe зoвсiм важливими для жит-тя та гoспoдapювaння. Topкнyлoся цe нeгaтивнe явищe i тypизмy: багато xтo вiдмoвив сoбi та œo-(й сiм"í у лiтньoмy вiдпoчинкy. Aлe у цьoмy випадку мoжнa знайти aльтepнaтивy - сiльський зeлeний тypизм, щo нaбaгaтo дeшeвшим, ыж вiдпoчинoк у гoтeляx, сaнaтopiяx чи пaнсioнaтax.
Hинi спoживaч тypистичнoгo пpoдyктy звepтae свoю увагу нe ттьки на цiнy, а й на якють зaпpo-пoнoвaнoгo пpoдyктy. ^му в Укpaïнi зaпpoпo-нoвaнa пpoгpaмa дoбpoвiльнoï кaтeгopизaцiï, за yмoвaми я^ё власник садиби за спeцiaльними пoкaзникaми встaнoвлюe кaтeгopiю ^oef aгpo-oсeлi. Ц встaнoвлeнi стaндapти мoжнa пoбaчити на сaйтi Cпiлки спpияння poзвиткy сiльськoгo зe-лeнoгo тypизмy в Укpaïнi.
Eкспepти Bсeсвiтньoï тypистичнoï opгaнiзaцiï (BTÜ) пoгoджyються з дyмкoю пpo тe, щo сть-ський тypизм - складна бaгaтoaспeктнa дiяль-нють, щo включае в сeбe ^mox^i й кiннi пpoгy-лянки, oздopoвчi пoдopoжi тoщo.
Згiднo з oфiцiйними статистичними даними BTÜ, «зeлeнi» пoдopoжi нинi займають вiд 7 дo 20% у зaгaльнoгo oбсягy тypистичниx пoïздoк.
Teмпи poстy сiльськoгo тypизмy oцiнюються вiд 10-20 дo 30% на pk, а йoгo частка у дoxoдax вiд мiжнapoднoгo тypизмy сягае 10-15%. Укpaïн-ський pинoк пoтeнцiйнo здaтeн пpийняти мaйжe 150 тис. «зeлeниx» тypистiв. Tипoвий стьський тypизм базуеться на звичaйнiй стьсьюй сiм'ï, яка зaпpoшy8 дo сeбe гoстeй, спiлкy8ться з ни-
ми, пepeдae кyльтypнi тpaдицiï, oсoбливoстi пeв-нoгo peгioнy.
Ця галузь тypизмy i сiльськoгo гoспoдapствa, щo oб'eднaлись, дoсить стpiмкo poзвивa8ться в наш^ ^afci, oскiльки дана нiшa pинкy була дoсi нe пoвнiстю зaпoвнeнa. Збагнувши цe, пiдпpиeм-ливий стьський гoспoдap дoсить вмiлo цим га-
pИCTy8TЬCЯ.
Будь-який пpoдyкт е нoсieм piзниx кoнкpeтниx влaстивoстeй, щo вiдoбpaжaють йoгo кopиснiсть i вiдпoвiдaють пeвним пoтpeбaм та вимoгaм. Ko-pиснiсть пpoдyктy вiдбивae йoгo спoживчy вapтiсть, яка у свoю чepгy мае бути визнaчeнa йoгo якiсть.
3t^o з визнaчeнням мiжнapoднoï opгaнiзaцiï зi стaндapтизaцiï, якiсть - цe сукупнють власти-вoстeй i xapaктepистик пpoдyктy, якi надають йo-му здатнють зaдoвoльнити oбyмoвлeнi чи пepeд-бaчeнi пoтpeби.
Iснy6 тaкoж визнaчeння ягаст пpoдyкцiï, дaнe Дepжaвним стaндapтoм Укpaïни: якiсть як eкo-нoмiчнa кaтeгopiя вiдoбpaжa8 сyкyпнiсть влас-тивoстeй пpoдyкцiï, щo зyмoвлюють мipy ïï пpи-дaтнoстi зaдoвoльняти пoтpeби людини дo свoгo пpизнaчeння. Typистичний пpoдyкт е пo-няттям кoмплeксним, якe фopмyeться з бaгaтьox взa8мoпoв'язaниx склaдoвиx - тypистичниx пo-слуг. Baжливими нopмaтивними дoкyмeнтaми, якi встaнoвляють нopми, пpaвилa та вимoги дo тypистичнoгo пpoдyктy, е стaндapти.
Якiсть пoслyги визначаеться вимoгaми стaттi 12 Зaкoнy У^аени «Пpo зaxист пpaв спoживaчiв», згiднo з яким «Пpoдaвeць (вигoтiвник, викoнaвeць) зoбoв'язaний пepeдaти спoживaчeвi тoвap (PO6OI'0, пoслyгy), який за якiстю вiдпoвiдae вимoгaм нop-мaтивниx дoкyмeнтiв, yмoвaм дoгoвopy, а тaкoж iн-фopмaцiï пpo тoвap (po6oi'0, пoслyгy), щo надаеться пpoдaвцeм (вигoтiвникoм, викoнaвцeм)».
Висновки
Heзвaжaючи на пoзитивнi зpyшeння на нацю-нaльнoмy pинкy тypистичниx пoслyг, якi пoзнaчe-нi зpoстaнням oбсягiв дiяльнoстi на внyтpiшньoмy pинкy i зpoстaнням пoтoкy iнoзeмниx вiдвiдyвa-чiв, у стpyктypi мiжнapoднoгo тypизмy щe пoмiт-нiшoю залишаеться тeндeнцiя пepeвищeння ви-ïзнoгo пoтoкy над в'ёздним. Cлiд вiдмiтити пeвнe пaдiння тeмпiв виïзнoгo тypизмy i йoгo мoтивa-цiйний та гeoгpaфiчний пepepoзпoдiл, щo пoзи-тивнo xapaктepизy8 змiни на нaцioнaльнoмy ту-pистичнoмy pинкy.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i №4 (191)/2017 71
На cboroflHi споживач туристичного продукту звертае свою увагу не ттьки на цЫу, а i на якють запропонованого продукту. Тому на сьогоды в Укра'1'Hi запропонована програма дoбрoвiлbнoï категоризацм\ За ïï умовами власник садиби за спе^альними показниками встановлюе кате-горш свое!' агрooселi. Öi встанoвленi стандарти можна побачити на сайтi Сптки сприяння розвитку сiлbCbкoгo зеленого туризму в УкраМ
Пoбyтoвi вигоди також маютb велике значення для розвитку сшьського зеленого туризму. Споживач туристичного продукту особливо звертае умови на пoбyтoвi зручностк З покращенням зручностей господар агросадиби може вщповщ-но корегувати цЫи на проживання в сво'й оселк
Список використаних джерел
1. Eкoнoмiчна енциклoпедiя: в 3 томах / [За ред. С.В. Мочерного] - К.: Видавничий центр «Академия», 2000. - Т.1. - 864 с.
2. Колодмчук А.В. Туристичне пщприемництво в аграрий сферi як перспективний напрямок дивер-
сифiкацiï сiлbсbк0ï економки Укра'ни / А.В. Колодм-чук // Науковий вюник НЛТУ Укради. - 2016. - Вип. 26.6. - С. 212-217.
3. Любщева 0.0. Туристичний ринок Укради: су-часний стан, тенденцп, перспективи / 0.0. Любщева [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// tounlib.net/statti_ukn/lubiceva.htm
4. Молнар 0.С. Функци та структура туристич-но-рекреацмного комплексу репону / 0.С. Молнар, В.В. Сержанов, Ф.А. Важинсbкий // Науковий вюник Ужгородського yнiверситетy. Eкoнoмiка : збiрник на-укових працb. - 2008. - Вип. 26. - С. 30-36.
5. 0ганян Г.А. Попит. Величина попиту; Hецiнoвi чин-ники попиту; Пoлiтична екoнoмiя / Г.А. 0ганян [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ecolib.com. ua/anticle.php?book=19&anticle=2123
6. 0фiцiйний сайт Спiлки сприяння розвитку ольського зеленого туризму в УкраУ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gneentoun.com.ua/uknainian/
7. Фактори, що визначают^ попит i пропози-цш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// studentbooks.com.ua/content/view/356/50/1/1/
УДК 339.137
B.М. РАДЬКО,
к.е.н., доцент, Кривор'\зький економ'мний ¡нститут Ки!вського на^онального економ¡чного уыверситету ¡м В. Гетьмана
C.I. МАЦЮРА,
к.е.н., доцент, Кривор'\зький економ'мний ¡нститут Ки!вського нацюнального економ¡чного уыверситету ¡м В. Гетьмана
I.B. ШИРКОВ,
магстрант, Кривор'\зький економ'мний ¡нститут Ки!вського на^онального економ¡чного уыверситету ¡м В. Гетьмана
Проблеми забезпечення конкурентоспроможност металургшних тдприсмств Украши в умовах третьо!' св1тово'| промислово!' революцм
Проанал'\зовано стан \ проблеми металурпйно! галуз'\ Укра!ни. Розкрито суть третьо! промислово! революцИ, визначено основн'1 !! риси. Сформовано сутнсть концепцИ управл¡ння конкурен-тоспроможн'ютю промислових п'щприемств. Адаптовано дану концеп^ю п'щ вимоги третьо! промислово! революц¡!. Розкрито сутнсть завдань та пр'\оритет'\в зм¡н для п'щприемств, як дозволять ефективно конкурувати в нових умовах.
Ключов! слова: конкурентоспроможн'ють, стан металургИ, третя промислова револю^я, кон-цепця управл¡ння конкурентоспроможн'ютю.
В.Н. РАДЬКО,
к.э.н., доцент, Криворожский экономический институт Киевского национального экономического университета им. В. Гетьмана
СИ. МАЦЮРА,
к.э.н., доцент, Криворожский экономический институт Киевского национального экономического университета им. В. Гетьмана
72 Формування ринкових вщносин в УкраУнл №4 (191)/2017
© В.М. РАДЬКО, C.I. МАЦЮРА, 1.В. ШИРКОВ, 2017
