CC BY
15
знижуючи вiд I курсу ваги практичного роздшу фiзичного виховання, збiльшувати увагу до самостшно! роботи з формування культури здоров'я.
Висновки. Експериментальна перевiрка ефективностi впровадження самостшно! роботи студентiв з формування культури здоров'я у навчально-виховний процес з фiзичного виховання пiдтвердила переваги зазначено! оргашзацп навчально-виховного процесу над традицшною, про що свiдчать кiлькiснi показники вимiрюваних ознак. Отриманi пiсля замнчення формувального експерименту данi свiдчать, що порiвняно з контрольною в експериментальнш групi пiдсумковий рiвень сформованостi теоретичних знань пiдвищився на 50%. Студенти вмiли зробити об'ективну оцiнку свого здоров'я, регулярно використовували оздоровчi заходи, постшно дотримувалися основних правил рацюнального харчування та режиму працi й вщпочинку.
У студентiв експериментально! групи зрю рiвень творчо! активностi, посилилося почуття впевненостi на практичних заняттях з фiзичного виховання; вони покращили результати фiзично! пiдготовки в середньому на 49,2%. У студенев експериментально! групи шдвищився рiвень мотиваци до навчальних занять з фiзичного виховання на 58,4%, суттево зменшилась кшьюсть пропущених занять без поважних причин. Збшьшилася на 23,4% кiлькiсть студенев, якi перестали курити i вживати алкогольш напо! або курили й пили значно менше.
Виконане дослщження пiдтвердило сформульовану нами гiпотезу та основш теоретичнi положення, що для формування культури здоров'я в студенев педагопчних ВНЗ необхiдно бiльш ефективно застосовувати самостшну роботу — як у навчально-виховному процес з фiзичного виховання, так i в процес самостшно! дiяльностi студентiв.
Проведене дослщження не вичерпуе всiх аспектiв проблеми оргашзаци самостшно! роботи студентiв з формування культури здоров'я. Надалi вважаемо за доцшьне спрямувати зусилля вчених на розроблення теоретичних i практичних засад оргашзаци самостшно! роботи студенев з формування культури здоров'я не лише для педагопчних, а й шших ВНЗ з урахуванням професшно! дiяльностi майбутнiх фахiвцiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Апанасенко Г. Л. Валеология на рубеже веков // Валеология. — 2000. — №1. — С. 4-11.
2. Ахмерова С. Г. Здоровый образ жизни и его формирование в процессе обучения // Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. — 2001. — №2. — С. 37-40.
3. Бальсевич В. К. 1нтелектуальний вектор ф1зично!' культури людини до проблеми розвитку ф1зичного знання // Теор1я 1 практика ф1зично!' культури. — 1991. — №7. — С. 37-41.
4. Блинов А. С. Учить здоровому образу жизни // Педагогика. — 1993. — №4. — С. 31-35.
Анна СТЕПАНКО
ФАХ1ВЦ1 ПРО ЗНАЧИМ1СТЬ СПЕЦ1АЛЬНИХ ЗНАНЬ У ПРОЦЕС1 П1ДГОТОВКИ СТУДЕНТ1В ФАКУЛЬТЕТУ ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В ДО РОБОТИ З Ф1ЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Виявлено ргвень значимостг спецгальних знань, як необх1дт майбутнгм учителям початкових клаав для роботи з ф1зичного виховання. Подано результати анкетного опитування професоргв I викладач1в вищих навальних заклад1в Украши з проблем значущостг знань у процеа пгдготовки студентгв факультету початкових класгв до роботи з ф1зичного виховання.
На сучасному етат реформування освгги не перестае бути актуальною проблема шдвищення якост фахiвцiв в галузi фiзично! культури i спорту [3].
Особливого значення надаеться шдготовщ вчителя початкових класв, який е посередником мiж дтми та св^ом дорослих. На нього накладаеться висока вщповщальшсть за результати свое! пращ, оскшьки предметом педагопчного впливу е молодший школяр. Вчитель початкових класв передае учням необхщш знання, умшня та навички, формуе св^огляд, розвивае штелектуальш та фiзичнi здiбностi, змiцнюе здоров'я [2; 7].
Аналiз доступно! нам лiтератури виявив, що проблеми професiйно! пiдготовки майбутшх учителiв до педагогiчно! дiяльностi загалом, та !! окремi аспекти, висв^лювались в працях Н. Волкова, А. Степанюк, М. Третьякова, А. Цьося, та ш. Процес тдготовки учш^в, якi займались фiзичним вихованням молодого поколшня, дослiджували М. Данилко,
М. Кричфалуший, К. Огниста, Т. Овчаренко, Б. Шиян, Ю. Шкребтiй, В. Яловик та iншi науковцi [5].
Водночас, незважаючи на такий широкий дiапазон науково-методичних дослщжень, невирiшеними залишаються питання, пов'язанi з пошуком оптимальних шляхiв забезпечення взаемозв'язку дидактично! i методично! пiдготовки майбутшх учителiв початкових класiв до роботи з фiзичного виховання в школь Так, недослщженою е проблема формування штегрованих дидактико-методичних знань i умшь, що необхiднi майбутньому вчителю для його високопрофесшно! педагогiчно! дiяльностi з фiзичного виховання.
Мета статт1 — виявити рiвень значимостi спецiальних знань, яю необхiднi майбутнiм учителям початкових клашв для роботи з фiзичного виховання.
З метою вивчення значимосп спецiальних знань, що необхiднi вчителевi початкових класiв до роботи з фiзичного виховання, нами було проведене аношмне опитування у виглядi анкетування професорсько-викладацького складу ВНЗ Укра!ни. Анкети розроблялися з врахуванням загальноприйнятих вимог [1] та використанням методу безпосередньо! оцiнки [4, 51]. В анкетуванш взяли участь викладачi Тернопiльського нащонального педагогiчного унiверситету iм. В. Гнатюка, Сумського педагогiчного унiверситету iм. А. Макаренка, Нащонального ушверситету "Киево-Могилянська академiя", Львiвського державного унiверситету фiзично! культури, Слов'янського державного педагогiчного унiверситету, Мукачiвського гуманiтарно-педагогiчного iнституту, нацiонального педагогiчного ушверситету iм. М. Драгоманова, Чернiвецького нащонального ушверситету iм. Ю. Федьковича, Дншропетровського державного iнституту фiзично! культури i спорту, Донецького нацiонального унiверситету, Криворiзького державного педагогiчного унiверситету, Переяслав-Хмельницького державного педагопчного унiверситету iм. Г. Сковороди, Харювсько! державно! академi! фiзично! культури, Херсонського державного унiверситету, Волинського нащонального ушверситету iм. Лесi Укра!нки, Iвано-Франкiвського коледжу фiзичного виховання. Загалом опитано 87 викладачiв ВНЗ (з них 42, що мають науковi ступенi та вченi звання, були залучеш до експертно! оцiнки).
Респондентам було запропоновано оцiнити за 5-бальною шкалою рiвень значимостi знань, яю необхiднi учителю початкових класiв для роботи з фiзичного виховання (5 балiв — високий рiвень значимосп знань; 4 бали — вище середнього; 3 бали — середнш; 2 бали — нижче середнього; 1 бал — низький) (табл.1).
Таблиця 1
Експертна оцтка значимостг знань, як необхгдт вчителю початкових класгв для роботи з
ф!зичного виховання в молодшШ школг (п-42)
п/п № Знання Сума балiв Ранг оцшки
1 Про засоби, методи та форми ф1зичного виховання молодших школяр1в 189 1
2 Про психолого-педагопчш особливосп молодших школяр1в 184 2
3 Знання з основ методики вдосконалення ф1зичних якостей (витривалють, гнучшсть, спритшсть, прудшсть, сила) 184 2
4 Знання з основ навчання рухових дш 181 3
5 Знання про формування здорового способу життя 171 4
6 Знання про вплив ф1зичних вправ на функцюнування окремих оргашв та систем 169 5
7 Знання принцитв побудови процесу ф1зичного виховання (св1домост1, активносп, наочност1, доступност1, 1ндив!дуал1зац1!', систематичност1, мщносп, прогресування) 165 6
8 Знання про методику оздоровлення, реаб1л1тац1!' та рекреац1!' д1тей молодшого школьного в1ку 162 7
9 Знання про ппешчш основи ф1зичного виховання учн1в та спортивного обладнання школи 149 8
10 Знання з основ програмно-нормативно!' нац1онально!' системи ф1зичного виховання 134 9
11 Знання про використання у ф1зичному вихованн1 1нформац1йних технолог1й 128 10
1з запропонованих знань опиташ на перше мiсце поставили знання про засоби, методи та форми фiзичного виховання молодших школярiв, яю е основою системи фiзичного виховання. I це не дивно, адже з !х допомогою вчитель комплексно виршуе таю завдання фiзично! культури в початковш школi, як збереження i змiцнення здоров'я школярiв, розвиток основних фiзичних якостей, пiдвищення рiвня фiзично! пiдготовленостi учнiв, формування життево необхiдних рухових навичок та вмшь, озброення учнiв елементарними знаннями у галузi фiзично! культури, гiгiени та здорового способу життя, виховання бережливого ставлення до свого здоров'я [6].
Неабияке значення для вчителя, що працюе з молодшими школярами, мають знання форм фiзичного виховання, оскiльки, вилучення будь-яко! з них iз оргашзовано! структури процесу фiзичного виховання призводить до зниження !! ефективностi.
На другу позищю експерти поставили знання про психолого-педагопчш особливостi молодших школярiв та знання з основ методики вдосконалення фiзичних якостей (витривалiсть, гнучюсть, спритнiсть, прудкiсть, сила). Цi знання, безумовно, дуже важливi для вчителя початкових класiв, крiм того ж, вони тюно пов'язанi мiж собою. З одного боку, знаючи психолого-педагопчш особливосп молодших школярiв, учитель зможе правильно пщбрати адекватнi засоби для розвитку тих чи шших фiзичних якостей, а з шшого — при реатзаци завдань фiзичного виховання вчителю треба враховувати вiковi та статевi особливостi учнiв.
Третю сходинку посши знання з основ навчання рухових дш. Дуже важливо для педагога знати точну послщовшсть навчання рухово! дi! на всiх етапах процесу фiзичного виховання.
На четвертому мющ — знання про формування здорового способу життя. Знання суп фiзично! культури та !! значення для людини е необхщною передумовою усвщомленого засвоення рухових умiнь, формування навичок та використання !х у житп.
Це ж стосуеться i знань про вплив фiзичних вправ на функцiонування окремих органiв та систем, яю опинилися на п'ятш позицi!. I це не дивно, адже «будь-яке заняття незалежно вщ конкретного завдання, засобiв i форм оргашзаци повинно сприяти змiцненню i збереженню здоров'я або, принаймнi, не нашкодити йому» [9, 57].
Шосту позицiю посiли знання принципiв побудови процесу фiзичного виховання (свiдомостi, активносп, наочностi, доступностi, iндивiдуалiзацi!, систематичностi, мщносп, прогресування). Такий результат обумовлений, очевидно, тим, що принципи лише допомагають краще керувати процесом фiзичного виховання школярiв, прискорити шлях досягнення бажаного результату.
Занепокоення викликае те, що знання про методику оздоровлення, реабштаци та рекреаци дтей молодшого шкiльного вiку опинились на сьомш сходинцi. Напевно, це пояснюеться тим, що респонденти вважають, що цими питаннями повинен займатися фiзреабiлiтологи, яких готують на факультетах фiзичного виховання, або фахiвцi у галузi медицини. Однак, ми вважаемо, що i за суттю, i за змютом фiзичне виховання спроможне дати вщповщ на всi запитання щодо оздоровлення, реабшггаци та рекреацi! молодших школярiв.
Восьму сходинку займають знання про ппешчш основи фiзичного виховання учшв та спортивного обладнання школи. Безумовно, знання ппешчних норм та обладнання е важливими, однак вони е лише допомiжними, доповнюючи й удосконалюючи процес фiзичного виховання.
Знання з основ програмно-нормативно! нацiонально! системи фiзичного виховання i про використання у фiзичному вихованнi iнформацiйних технологiй посши останш сходинки — вiдповiдно дев'яту i десяту. Погоджуемось з думкою експер^в щодо мiсця знань державних вимог до фiзичного виховання, навчально! програми, нацiонально! спортивно! класифiкацi!, державних тес^в i нормативiв оцiнки фiзично! пiдготовленостi населення Укра!ни в професшнш пiдготовцi майбутнього вчителя. Для педагопв, якi будуть займатися фiзичним вихованням дiтей молодшого шкiльного вiку, вони е менш важливими, шж вищеперераховаш. З iншого боку, вагомих успiхiв у розвитку фiзично! культури можна досягнути лише за умови володшня шформащею державних документiв i матерiалiв [9].
Що стосуеться знань в галузi iнформацiйних технологiй, то такий результат обумовлений тим, що, як зазначае В. I. Шандригось [8], респондента володдать основами цих знань i лише одиницi з них використовують !х у сво!й педагопчнш дiяльностi. Однак сьогодення, безумовно,
вимагае вiд педагога умшня користуватися сучасними технiчними засобами, волод^и способами роботи з iнформацiйними та комушкацшними технологiями i засобами !х ефективного застосування в сво!й професшнш дiяльностi.
Висновки. Пiдводячи пiдсумок вищевикладеного, ми можемо констатувати, що знання засобiв, методiв та форм фiзичного виховання молодших школярiв, психолого-педагогiчних особливостей дтей, основ методики вдосконалення фiзичних якостей та основ навчання рухових дш е стержневими у шдготовщ майбутнiх учителiв початкових класiв до ефективно! фiзкультурно! дiяльностi.
Разом iз цим майбутнiм педагогам не обштися без знань про вплив фiзичних вправ на функцiонування окремих оргашв та систем, принципи побудови процесу фiзичного виховання, методику оздоровлення, реабшггащю та рекреацiю дiтей молодшого шкшьного вiку, гiгiенiчнi основи фiзичного виховання учшв i спортивне обладнання школи.
Незначний обсяг у фаховш шдготовщ вчителя, на думку респондентiв, повинш займати знання з основ програмно-нормативно! нацiонально! системи фiзичного виховання i знання про використання у фiзичному вихованнi iнформацiйних технологiй.
На нашу думку, вс1 з вищеперерахованих знань е важливими у пiдготовцi вчителя до роботи з фiзичного виховання молодших школярiв. Тiльки в комплекс вони сформують по-справжньому хорошого фахiвця. Вiдмiннiсть лише у тому, що базовi знання потрiбно давати у бшьшому обсязi, а iншi повиннi формуватись у процесi iндивiдуально! i самостiйно! роботи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ашмарин Б. А. Теория и методика педагогических исследований в физическом воспитании: Учебное пособие. — М.: Физкультура и спорт, 1978. — 223 с.
2. Виленский М. Я., Макеева В. С. Физическая культура как базовый компонент профессионально-личностного развития учителя // Педагогическое образование и наука. — 2003. — № 3. — С.10-15.
3. Воробьев Н. С. Проблема повышения качества подготовки специалистов физической культуры и спорта // Физическое воспитание и спорт в высших учебных заведениях: интеграция в европейское образовательное пространство. Сб. статей / Под ред. С. С. Ермакова. — Харьков: ХГАДИ, 2005. — 408 с.
4. Годик М.А. Спортивная метрология: Учебник для институтов физической культуры. — М.: Физкультура и спорт, 1988. — 192 с.
5. Кругляк О. Я. Подготовка майбутшх учигелш до реалзацл мгжпредметних зв'язюв у процеа ф1зичного виховання молодших школяр1в: Дис. ... кан. пед. наук. 13.00.04. — Льв1в, 2005. — 179 с.
6. Мацкевич Н. М. Формування готовносп майбутшх учител1в початково! школи до роботи з ф1зичного виховання: Дис. канд. наук з ф1зизчного виховання 1 спорту. 24.00.02. — Р1вне, 2001. — 245 с.
7. Подласый И. П. Педагогика: новый курс. Учебник для студентов пед. вузов: В 2 кн. — М.: Владос, 1999. — Кн. 2: Процесс воспитания. — 256 с.
8. Шандригось В. I. Оргашзащя навчально! роботи вчителя ф!зично1 культури за допомогою комп'ютера. — Тернопшь: ТНПУ, 2005. — 260 с.
9. Шиян Б. М. Теор!я \ методика ф!зичного виховання школяр!в. Частина I. — Терношль: Навчальна книга — Богдан, 2003. — 272 с.
Серий МЕДИНСЬКИЙ
ПАРАДИГМА РОЗВИТКУ ТА ШДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В КЛУБНО1 СИСТЕМИ ОРГАШЗАЦИ Ф1ЗИЧНО1 КУЛЬТУРИ
I СПОРТУ В УКРА1Н1
Визначено галузь знань "Фгзичне виховання, спорт I здоров'я людини" як основу освтньог дгяльностг. Порушуються питання пгдготовки фахгвцгв у спортивних клубах. Шдготовка фахгвцгв клубног системи органгзацИ стае об'ективно необхгдною для реал1зацп державноI програми розвитку ф1зкультури I спорту.
Реформування вищо! освгги ! науки в Укра!ш передбачае запровадження передового досвщу розвинутих кра!н св1ту та штегращю нашо! держави з м!жнародним науково-освiтнiм простором, а також пошук р!вноваги м1ж масовою фундаментальною та елггарною осв1тою, з
