Научная статья на тему 'Европейский опыт стимулирования малого и среднего предпринимательства: уроки для Украины'

Европейский опыт стимулирования малого и среднего предпринимательства: уроки для Украины Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
90
13
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
МАЛОЕ И СРЕДНЕЕ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВО / SMALL AND MEDIUM ENTREPRENEURSHIP / МИКРОПРЕДПРИЯТИЯ / ИНДЕКС ЛЕГКОСТИ ВЕДЕНИЯ БИЗНЕСА / INDEX OF EASE OF DOING BUSINESS / ЕВРОПЕЙСКАЯ ХАРТИЯ МАЛОГО БИЗНЕСА / EUROPEAN SMALL BUSINESS CHARTER / MICRO ENTERPRISES

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Кашуба Я.М.

В статье представлен анализ политики стимулирования деятельности малого и среднего предпринимательства в странах ЕС. Подано сравнения критериев, применяемых к делению предприятий по размерам, а также уровня распространения средних и малых предприятий по отдельным видам экономической деятельности в Украине и ЕС. Проанализированы причины недостаточного уровня развития малого предпринимательства в Украине. С учетом выявленных преимуществ и недостатков предложены направления стимулирования малого и среднего предпринимательства в Украине, в том числе с применением инструментов политики занятости.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

European experience of stimulating small and medium-sized entrepreneurship: lessons for Ukraine

The paper presents an analysis of stimulating policy on small and medium-size enterprises in EU. A comparison of criteria of divisions among micro, small, and medium-size enterprises is shown for Ukraine and EU, as well as sectoral analysis of the share of enterprises by enterprise size class. The reasons of insufficient development of small and medium-size entrepreneurship in Ukraine are explored. The ways on how to promote small and medium-size entrepreneurship in Ukraine are suggested considering the revealed advantages and disadvantages, including employment policy instruments implementation.

Текст научной работы на тему «Европейский опыт стимулирования малого и среднего предпринимательства: уроки для Украины»

а з ¡ншого - приватного сектору (суб'ектв господарювання як вггчизняних, так ¡ ¡ноземних), а також населення з приводу економнноУ, соц¡альноí та еколопчноУ в¡дпов¡дальност¡ за сталий розвиток сусптьства (кра'ни) на основ¡ дотримання балансу ix ¡нтересв шляхом коопераци чи певно''' поведЫ-ки. Це дозволить б¡льш ч¡тко визначитися з колом учасниюв партнерських в¡дносин, зокрема, включити до розгляду по-ряд з органами державно'!' та мюцево'Т влади (зпдно ¡з Законом Укра'ни «Про державно-приватне партнерство») також суб'ектв господарювання з часткою державно' чи кому-нально' власност¡ як провщниюв державно' економнно'Т по-л™ки. Kр¡м того, у зазначеному визначенн п¡дкреслюeться роль населення не ттьки як нос¡я в¡дпов¡дниx ¡нтерес¡в, що необx¡дно враховувати при зд¡йсненн¡ проекта ППП, але й як сторони, що мае розумгги свою роль та вщповщальнють при зд¡йсненн¡ соц^льно-економнних процес¡в, а не бути лише пасивним спостергачем певних под¡й.

Список використаних джерел

1. Геец В.М. Общество, государство, экономика: феноменология взаимодействия и развития: монография / В.М. Геец; HAH Украины, Ин-т экон. и прогрнозирования. - М.: Экономика, 2014. - 631 с.

2. Авксентьев М.Ю. Консолщаци державно' политики щодо ДПП в УкраТн1 / М.Ю. Авксентьев // Унверситетсью науков1 записки. Ча-сопис Хмельницького унверситету управлЫня та права - 2009. -№3 (31). - С. 369-372.

3. Державно-приватне партнерство в систем! регулювання еко-HOMiKn: монографи / Т.1. Еф!менко, 6.Л. Черевиков, К.В. Павлюк та ¡н.; за заг. ред. Т.1. Ефменко; НАН УкраТни, 1н-т екон. та прогнозув. -К., 2012. - 372 с.

4. Бутенко Н.В. Розвиток партнерства в нацюнальнм економ!ц!: монографи / Н.В. Бутенко; НАН УкраТни, 1нститут економ!ки про-мисловост!. - КиТв: Вид-во 1ЕП НАН УкраТни, 2015. - 358 с.

5. Шилепницький П.1. Державно-приватне партнерство: теор!я ! практика: монографи / П.1. Шилепницький; 1нститут регюнальних досл!джень НАН УкраТни. - Черн!вц!, 2011. - 455 с.

6. Горд!йчук 1.С. Регулювання партнерських вщносин держави та б!знесу в УкраТн!: Автореферат дис. ... канд. екон. наук: 08.00.03 / 1.С. Горд!йчук; НДЕ1. - К., 2016. - 24 с.

7. Закон УкраТни «Про державно-приватне партнерство». - [Елек-трон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws

8. Боделан В.Р. Державне управл!ння громадсько-державним партнерством: теоретико-методолопчний аспект: монографи / В.Р. Боделан. - Одеса: Асиропринт, 2015. - 268 с.

9. Дрига С.Г. Пол!тико-економ!чний аспект «державно-приватного партнерства / С.Г. Дрига, 1.С. Горд!йчук // Формування ринкових вщносин в УкраТн!: зб!рник наукових праць. - Вип. №2 (165) / Наук. ред. 1.Г. Манцуров. - K., 2015. - C. 8-16.

10. Дерябина М. Государственно-частное партнерство: теория и практика / М. Дерябина // Вопросы экономики. - 2008. - №8. - С. 61-77.

11. Варнавский В.Г. Партнерство государства и частного сектора: формы, проекты, риски / В.Г. Варнавский. - М.: Наука, 2005. - С. 5-40.

Я.М. КАШУБА, доктор економЫних наук

Свропейський досвщ стимулювання малого i середнього шдприсмництва: уроки для Украши

У статтт представлено анапз политики стимулювання дтльност малого i середнього мдприемництва в кранах ВС. Подано порюняння критерНв, як застосовуються до подлу пщприемств за розмiрами, а також рвня поширення сере^х та малих niдприемств за окремими видами економiчноíДяльност в Укран та ВС. Проаналiзовано причини недостатнього р^вня роз-витку малого Ыдприемництва в Укра'Ы. 3 урахуванням виявлених переваг та недолшв запропоновано напрями стимулювання малого i середнього п>дприемництва в УкраМ, у тому числ iз застосуванням нструменлв полтики зайнятостi.

Ключов! слова: мале i середне п>дприемництво, мкропщприемства, iндекс легкост ведення бiзнесу, Ввропейська харш малого бiзнесу.

Я.М. КАШУБА, доктор экономических наук

Европейский опыт стимулирования малого и среднего предпринимательства: уроки для Украины

В статье представлен анализ политики стимулирования деятельности малого и среднего предпринимательства в странах ЕС. Приведено сравнение критериев, применяемых к делению предприятий по размерам, а также уровня распространения средних и малых предприятий по отдельным видам экономической деятельности в Украине и ЕС. Проанализированы причины недостаточного уровня развития малого предпринимательства в Украине. С учетом выявленных преимуществ и недостатков предложены направления стимулирования малого и среднего предпринимательства в Украине, в том числе с применением инструментов политики занятости.

Ключевые слова: малое и среднее предпринимательство, микропредприятия, индекс легкости ведения бизнеса, Европейская хартия малого бизнеса.

Ya. KASHUBA, doctor of economic science

European experience of stimulating small and medium-sized entrepreneurship: lessons for Ukraine

The paper presents an analysis of stimulating policy on small and medium-size enterprises in EU. A comparison of criteria of

12 Формування ринкових вщносин в УкраТы №8 (183)/2016

© Я.М. КАШУБА, 2016

divisions among micro, small, and medium-size enterprises is shown for Ukraine and EU, as well as sectoral analysis of the share of enterprises by enterprise size class. The reasons of insufficient development of small and medium-size entrepreneurship in Ukraine are explored. The ways on how to promote small and medium-size entrepreneurship in Ukraine are suggested considering the revealed advantages and disadvantages, including employment policy instruments implementation.

Постановка проблемы. Загальновщомо, що малий та середьлй 61знес е основою економ1чного розвитку репону та краУни, зростання добробуту населенна завдяки, передуем, сприянню повнм та продуктивна зайнятостк Малий б1знес стимулюе розвиток конкуренци, змушуючи велик! компани та корпораци впроваджувати нов! технологи, що пщвищуе ефек-тивнють не лише окремого пщприемства, а й економки за-галом. Саме тому розроблення та запровадження системно' пол!тики пщтримки малого та середнього б1знесу е одыею з ключових як розвинених краУн, так i краУн з економками, що розвиваються. Враховуючи зазначене, а також активне долу-чення УкраУни в евро!нтеграц!йн! процеси, актуальност! набу-вае виявлення тих елемент!в досв!ду краУн БС з! стимулюван-ня малого i середнього п!дприемництва, запровадження яких в УкраУн! матиме позитивний соц!ально-економ!чний ефект.

Лнал13 дослщжень та публжащй з проблемы. Пи-тання розвитку та державного стимулювання малого та се-реднього п!дприемництва е предметом досл!джень багатьох заруб!жних економ!ст!в: Й. Шумпетера, Ф. Хайека, П. Драке-ра, П. Самуельсона, Д. Еванса, Л. М!зеса та !н. Формуван-ня малого ! середнього пщприемництва широко висв!тлено у працях вггчизняних досл!дник!в: М. Туган-Барановсько-го, О. Барановського, П. Буряка, З. Варнал!я, Л. ВоробйовоУ, В.Герасимчука, Л. Донець, Б. Журавльова, А. Загороднього та багатьох Ыших. Водночас проблематика стимулювання малого ! середнього пщприемництва в умовах посткризово-го розвитку та активних евроЫтеграцмних процес!в розро-блена недостатньо.

Метою статт е виявлення економ!чних, !нституц!йних та нормативно-правових !нструмент!в стимулювання малого ! середнього пщприемництва в краУнах БС, запровадження яких в УкраУн! сприятиме розвитку таких форм господар-ськоУ активность

Виклад основного матер1алу. Анал!з розвитку малого пщприемництва у свт, та в европейських краУнах зокрема, дозволяе вид!лити три стратег!чн! п!дходи до його розвитку на загальнодержавному р!внк НайрозвинутЫ краУни св!ту пр!оритетним напрямом пол!тики розвитку малого п!дпри-емництва вважають !нтеграц!ю малого ! великого б!знесу. Це досягаеться шляхом запровадження субконтрактних угод, л!зингових схем, франчайзингу, сп!льного виконання нау-ково-техн!чних програм та розробок тощо. 1ндустр!альн! та пост!ндустр!альн! краУни-лщери «другого ешелону» (Бель-г!я, Нщерланди, Швец!я, Ф!нлянд!я, Норвег!я, 1рланд!я, Тайвань, Онгапур, Малайз!я, П!вденна Корея) реал!зують стра-тег!ю, яка передбачае максимальне використання переваг малого пщприемництва та утримання нормативних параме-тр!в розвитку малого б!знесу в структур! економки. КраУни, що обрали стратег!ю «наздоганяючого економ!чного розви-тку», впроваджують стратеги форсованого розвитку пщпри-емств малоУ економ!ки. Проте суттеве в!дставання показни-к!в економ!чного розвитку в цих краУнах зумовлюе тенденц!ю до пр!оритетност! невиробничого сектору як сфери початко-вого етапу в розвитку малого пщприемництва.

Досвщ краУн БС показуе, що критери виокремлення суб'ект!в малого та середнього пщприемництва не е уыфко-ваними для р!зних краУн, що ускладнюе досл!дження проце-с!в його розвитку та виявлення законом!рностей. Ут!м можна окреслити загальн! критерп визначення пщприемств малого ! середнього б!знесу. До малих п!дприемств в!дносять, як правило, пщприемства з чисельн!стю зайнятих 50-100 ос!б ! обсягом виробництва до 10 млн. евро в рк. В Ухн!й структур! виокремлюють м!кроп!дприемства з чисельн!стю зайнятих до 10-20 ос!б. До середых - п!дприемства з чисельню-тю зайнятих в!д 100 до 500 ос!б та обсягом виробництва до 50 млн. евро в рк. Цкаво, що поряд !з к!льк!сними критер!я-ми у деяких краУнах застосовуються ! як!сн!: факт особистого управлЫня п!дприемством його власником, галузева прина-лежн!сть, географ!чне поширення господарськоУ д!яльност!, стад!я розвитку пщприемства тощо.

Ком!с!ею БС була запропонована така система критерив виокремлення суб'еклв малого п!дприемництва:

- чисельн!сть зайнятих пра^вниюв не повинна перевищу-вати 100 ос!б;

- обсяг власних коотв п!дприемства не повинен переви-щувати 75 млн. евро;

- частка найбтьшоУ доч!рньоУ компан!У в уставному кап!та-л! п!дприемства не повинна перевищувати третину.

Водночас у структур! малого пщприемництва Ком!с!я БС виокремлюе мкропщприемства (до 9 зайнятих пра^вниюв) та др!бн! п!дприемства (10-99 ос!б).

П!дх!д до под!лу пщприемств за розм!ром 0рган!зац!У еко-ном!чного сп!вроб!тництва та розвитку ключовим критер!ем визначае чисельн!сть зайнятих. В!дпов!дно др!бн! п!дприем-ства нал!чують до 19 ос!б, мал! - до 99, середн! - в!д 100 до 499, а велик! - понад 500 зайнятих пра^вниюв [13, с. 29].

Принципи подту пщприемств на мал!, середн! й велик! в украУнському законодавств! вщповщають м!жнародним тен-денц!ям. Так, зг!дно з Господарським кодексом УкраУни кри-тер!ями, за якими суб'екта господарювання (як юридичну особу, так ! ф!зичну особу-пщприемця) в!дносять до малого чи середнього пщприемництва, е середня к!льк!сть прац!вни-к!в за зв!тний пер!од (календарний рк) та сума р!чного доходу вщ будь-якоУ д!яльност! в евро, визначена в екв!валент! за се-редньор!чним курсом Нац!онального банку УкраУни (табл. 1).

Полггика БС щодо малого б!знесу базуеться на вертикальному ! горизонтальному п!дходах до виршення проблем його створення та функцюнування. Вертикальний п!дх!д вира-жаеться в безпосередн!х заходах, ор!ентованих винятково на мал! п!дприемства. Ц! заходи готуються ! зд!йснюються Генеральним директоратом БвропейськоУ ком!с!У (пол!тика щодо пщприемництва, комерцп, туризму та соц!ально-еко-ном!чноУ д!яльност!) у сп!впрац! з Бвропейським парламентом, Економ!чною ! соц!альною радою 00Н (ЕК0С0Р), пред-ставницькими орган!зац!ями малих ! середых п!дприемств в органах БС та Ышими службами Ком!с!У БС. Горизонтальний пщхщ базуеться на захист! Ытереав малих п!дприемств у таких сферах д!яльност! Бвросоюзу, як пол!тика в галуз! досл!-

Таблиця 1. Критерп належност суб'екпв господарювання до мшро-, малого, середнього та великого пщприемництва в Укра'|'ш

Розм1р пщприемств Середня кшьмсть пращвнимв за званий перюд Р1чний дохщ

М¡кроп¡дприeмництво не перевищуе 10 ос¡б не перевищуе 2 млн. евро

Мале п¡дприeмництво не перевищуе 50 оаб не перевищуе 10 млн. евро

Середне п¡дприeмництво 50-250 ос¡б 10-50 млн. евро

Велике п¡дприeмництво перевищуе 250 оаб перевищуе 50 млн. евро

* Джерело: складено автором за даними [12].

джень ¡ техннних розробок, репональна полгтика, м1жнародн1 вщносини тощо змщнены позицм малого та середнього б1з-несу у вщповщному вид1 дтльност [1; 10].

Пщвищення конкурентоспроможност малого та середнього бвнесу, забезпечення оптимальних умов для пщприемниць-коУ дтльноси збалансування ¡нтереав сусптьства та бвнесу -основы ц¡л¡ державноУ полггики п¡дтримки малого пщприемни-цтва в БС. Шляхами досягнення зазначених цтей е:

- зм¡цнення единого внутршнього ринку БС та посилення взаемоди краУн з метою поглиблення господарськоУ сп¡впрац¡;

- усунення (або принайми м¡н¡м¡зац¡я] адм¡н¡стративних бар'eр¡в;

- унфкацт законодавчоУ бази.

При цьому спостергаеться перех¡д в¡д «прямоУ» пщтрим-ки у форм¡ позик та дотацм ¡ перех¡д до «м'якоУ» пщтримки у форм¡ консультац¡йних послуг.

0ргаызована й ц¡л¡сна система регулювання й пщтримки малого б^несу в Бвроп почала складатися в 70-х роках XX ст. Пером кроки стимулювання малого й середнього пщприемництва полягали в усуненн адмУстративних бар'ерю: стягнення податку на додану вартють для даноУ категори пщ-приемств, коригування умов ф¡нансування Ух дтльноси змЬ на соц¡альноУ полггики держав тощо.

ЗмЫи нормативно-правового поля розпочалися з розро-блення БвропейськоУ харти малого б¡знесу [2]. Даним документом урядами краУн визнано значний потенцвл для економнного зростання малих п¡дприeмств, наголошено на важливост забезпечення сприятливих умов для створення власного бвнесу та передбачено Багаторнну програму роз-витку пщприемств та п¡дприeмництва. B¡дпов¡дно до цих документа державне регулювання малого бвнесу в БС здм-снюеться шляхом розроблення ¡ реал¡зац¡i' цтьових програм ф¡нансового, технолог¡чного, ¡нформац¡йного та кадрового сприяння розвитку малого та середнього пщприемництва. 0крм цього, були розроблен нов¡ модел¡ правового регулювання дтльност таких пщприемств, що дозволяють Ум на осо-бливих умовах вступати в д¡лов¡ вщносини з ¡ншими юридич-ними особами та державою, а також ефективно виршувати проблеми розбжностей правових систем р^них держав.

З метою визначення тих елементв европейського досвЬ ду стимулювання малих п¡дприeмств, як будуть д¡eв¡ з ура-хуванням нацюнальноУ економ¡ки, варто з'ясувати переваги та недолки таких форм господарювання. Здмснений анал¡з розвитку малого та середнього пщприемництва (МСП)) в БС дозволив виявити його сильн¡ та слабк сторони.

До сильних сторЫ (МСП) сл¡д в¡днести:

- високий рюень маневреност¡ на ринку, що дозволяе гнучк¡ше адаптуватися до кризових умов;

- мал¡ п¡дприeмства займають л н¡ш¡ на споживчих ринках, як оминають велик¡ пщприемства ¡ корпораций що також дозволяе забезпечувати потреби населення, долати кризо-в¡ тенденци та сприяе стабтьному економ¡чному зростанню;

- малий бвнес сприяе п¡двищенню зайнятост¡ населення, вщповщно забезпечуючи зростання його доход¡в: принайми дв¡ третини робочоУ сили реального сектору економки в БС-27 задты на малих та середнк п¡дприeмствах [7];

- дозволяе задтти ресурсний потенц¡ал, стимулюючи ак-тивну пщприемницьку д¡яльн¡сть;

- е основою економнного розвитку депресивних територ¡й;

- гнучкий стосовно мЫливих потреб споживачв щодо окремих товар¡в ¡ послуг;

- мал¡ п¡дприeмства б¡льш схильн до запровадження тех-нолог¡чних, техннних та орган¡зац¡йних новац¡й;

- мал¡ п¡дприeмництва е б¡льш експортоор¡eнтованими.

Водночас необхщно зважати на недол¡ки таких пщприемств:

- високий рвень ризиковоси нест¡йк¡сть становища на ринку;

- залежнють в¡д великих компан¡й, як можуть бути поста-чальниками, покупцями чи навгть конкурентами;

- труднощщ ф¡нансування поточноУ д¡яльност¡ в частин за-позичення додаткових ресурс¡в, у першу чергу - отримання кредита;

- недостатня маркетингова п¡дтримка договорю та ¡ншк

Сп¡вставлення зазначених недолкв та переваг малого

¡ середнього пщприемництва дае змогу стверджувати, що здебтьшого вигоди в¡д поширення такого виду дтльност е сусп¡льними, а втрати - приватними. Такий асиметричний розподт ризику призводить до парадоксу: хоча поширення ¡ розвиток малих ¡ середн¡х п¡дприeмств е вигщним для усьо-го сусп¡льства, проте за умов недостатньоУ захищеност¡ та несприятливого економнного й ¡нституцмного середовища стимули для конкретних оаб для започаткування та ведення бвнесу ¡стотно знижен¡.

Численн¡ науков¡ досл¡дження пщтверджують, що найб¡льш визначальний позитивний наслщок малого ¡ середнього пщ-приемництва полягае у його стимулюванн¡ рвня зайнятост¡ населення (див., наприклад, [7; 8]]. Саме тому пщтримка са-мозайнятост¡ (п¡дприeмницькоi' д¡яльност¡] як вид активноУ по-л¡тики зайнятост¡ е ефективним заходом допомоги безробгт-ним у навчанн п¡дприeмницьким навичкам, необхщним для того, щоб розпочати власний бвнес, п¡двищити зайнят¡сть та уникнути безроб¡ття. Грунтуючись на м¡жнародному досвр, можна стверджувати, що так¡ програми самозайнятост за-звичай ор¡eнтован¡ на висококвалфковану частину безро-б¡тних. Державы служби зайнятост в дуже небагатьох краУнах вважають за необх¡дне забезпечення пщприемництва грантами. У 2009 роц найбтьш питому вагу одержувачв гран-

тiв пopiвнянo iз cеpедньopiчнoю чиcельнicтю зapеecтpoвaниx ocí6, якi шyкaють poбoтy, бyлo виявленo в Cлoвенiï (7%] i Че-xiï (4%]. Miкpoкpедитyвaння ефективнiше oтpимyвaти чеpез cпецiaлiзoвaнi фiнaнcoвi ycтaнoви, незалежы вiд cлyжби за-йнятocтi. Cеpбiя нещoдaвнo пpoвелa oцiнкy впливу cyбcидiй на caмoзaйнятicть. lï пpoгpaмa Haцioнaльнoï cлyжби зайня-тocтi пеpедбaчae надання cyбcидiï y poзмipi 1З0 ™c динapiв (близькo $2,4 тиc.]. Заявники пpезентyють cвiй бiзнеc-плaн в oднiй з фiлiй Haцioнaльнoï cлyжби зaйнятocтi, i тoй, xтo на-бpaв найвищий бал (oцiнкy] за cпецiaльнo poзpoбленoю фop-мyлoю, oтpимye cyбcидiю. Oкpемi xapaктеpиcтики зaйнятocтi пpетендентiв для зaпoчaткyвaння влacнoï cпpaви для Чацю-нaльнoï cлyжби зaйнятocтi Cеpбiï е нacтyпними (табл. 2].

Cпpияння caмoзaйнятocтi мае cпектp зaxoдiв - вщ фЫан-coвoï та кoнcyльтaтивнoï дoпoмoги для зaпoчaткyвaння мaлo-гo бiзнеcy дo мiкpoкpедитниx пpoгpaм, мicieю якиx е бopoтьбa з бiднicтю. Ц зaxoди чacтo пoв'язaнi з екcпеpтизoю бiзнеc-плaнiв та включають пpямy фiнaнcoвy пiдтpимкy для зaпo-чаткування пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi, пiдтpимкy в дocтyпi дo венчypнoгo кaпiтaлy, навчання навичкам пiдпpиeмництвa i нacтaвництвa. Taкi пpoгpaми мoжyть 6ули зaпpoпoнoвaнi aбo на yнiвеpcaльнiй ocнoвi, aбo зopieнтoвaнi на ^н^еты гpyпи ocí6, y тому чи^ тpивaлиx безpoбiтниx. Зayвaжимo, |щэ yмo-ви пpoгpaм змiнюютьcя. Уча^ики мoжyть oтpимyвaти дoпo-мoгy для cтвopення cвoгo бiзнеcy як oднopaзoвy виплату aбo як пеpioдичнy дoпoмoгy, у фopмi навчання, кoнcyльтyвaння та надання дoпoмoги в poзpoбленнi та pеaлiзaцiï бiзнеc-плaнy.

Пoкaзoвим е щщрчне дocлiдження Гpyпи Cвiтoвoгo банку легкocтi ведення бiзнеcy (Doing business], яке oцiнюe пpo-cтoтy здiйcнення пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi в кpaïнax cвiтy. Загальний Ыдете легкocтi ведення бiзнеcy cклaдaeтьcя з 11 cyбiндекciв. У щopiчнiй дoпoвiдi пoдaeтьcя oцiнкa лoяльнocтi нopмaтивнo-пpaвoвoгo cеpедoвищa дo мaлиx i cеpеднix пщ-пpиeмcтв, piвень зaxиcтy пpaв влacнocтi, дoтpимaння iнтеp-еciв iнвеcтopiв, пoшиpення мiжнapoднoï тopгiвлi, пpocтoтa пpoцедypи cплaти пoдaткiв тoщo.

Biдпoвiднo дo pейтингy зi 1B9 кpaïн У^аТна у 201б poцi пociлa 83-тe мicце [11]. (Для пopiвняння: у Poc^^^ Фе-деpaцiï та Moлдoвi здiйcнювaти пiдпpиeмницькy дiяльнicть пpocтiше (51 та 52 мюця вiдпoвiднo]]. Чайфшим е cтaнoви-ще У^аши за cyбiндекcaми oтpимaння дoзвoлy на бyдiвни-цтвo (10 мicце] i пpoведення пpoцедypи бaнкpyтcтвa непла-тocпpoмoжниx пiдпpиeмcтв (141 мicце].

Boднoчac вapтo вщзначити, щo пopiвнянo з пoпеpеднiм poкoм pейтинг Укpaïни пoкpaщивcя на 4 пункти (з B7-™ мicця] гoлoвним чинoм за paxyнoк cпpoщення за^уван-ня пiдпpиeмcтв: якщo у 2015 po^ pейтинг У^аши за вщ-пoвiдним cyбiндекcoм cтaнoвив 70-те мюце, тo у 201б po-ц - З0-те. Taке пoкpaщення вiдбyлocя завдяки cкopoченню чacy, неoбxiднoгo для pеecтpaцiï пiдпpиeмcтвa, i cкacyвaння oплaти пocлyг з pеecтpaцiï. Taкoж вiднocнo пpocтим для ма-лoгo i cеpедньoгo пiдпpиeмництвa е пpoцедypa oтpимaння кpедитiв (19 мicце].

Oднieю зi cфеp гocпoдapcтвa, де малий та cеpеднiй бiз-неc нaйбiльш пoшиpений, е тopгiвля. Ha вiдмiнy вщ кpaïн GC в Укpaïнi частка мaлиx пiдпpиeмcтв дaнoгo виду екoнoмiч-нoï дiяльнocтi в ïxнiй загальый кiлькocтi е дещo нижчoю (табл. З]. Ta^ пpoтягoм 2011 та 2012 po^ цей poзpив cтaнoвив близькo B в.п.

Boднoчac вapтo вiдзнaчити пoзитивнy тенденцiю, яка пpo-явилacя в пiдвищеннi чacтки мaлиx пiдпpиeмcтв з 91,З5 дo 9б,б7% у 201З poцi, щo чacткoвo пoяcнюeтьcя пщвищен-ням pейтингy У^аши з легкocтi pеecтpaцiï пiдпpиeмcтвa зi 112 мicця (2012] дo 50 мюця (201З], а тaкoж пoлегшен-ням oтpимaння кpедитiв - з З2 дo 24 мicця. Oкpiм цьoгo, в Укpaïнi пopiвнянo з фазами GC poзpив у кiлькocтi мaлиx пщ-пpиeмcтв cyпpoвoджyeтьcя бтыхюю чacткoю cеpеднix пщ-пpиeмcтв. Oднaк зi зpocтaнням чacтки мaлиx пiдпpиeмcтв чacткa cеpеднix мае тенденцiю дo cкopoчення.

Пpo неcпpиятливi yмoви для ведення мaлoгo пiдпpиeмни-цтва ^щчить тaкoж ще бiльший poзpив мiж чacткaми мiкpo-пiдпpиeмcтв в загальнм кiлькocтi пiдпpиeмcтв у GC та Укpaïнi

Taблиця 2. Xapaктepиcтики зaйнятocтi пpeтeндeнтiв нa caмocтiйну зaйнятicть для Haцioнaльнoï cлужби зaйнятocтi Cep6iï, %

Oкpeмi xapaктepиcтики зaйнятocтi He зaтвepджeнi Зaтвepджeнi

Зайня^ 5З,1 б9,7

Безpoбiтнi 2б,4 15,B

Hеaктивнi 20,5 14,5

Bиpoбництвo 29,б З9,7

Oптoвa та poздpiбнa тopгiвля 15,7 14,б

Бyдiвництвo 1б,2 11,7

Зaкoнoдaвцi, менеджеpи 22,7 З0,З

Tеxнiки та дoпoмiжний пеpcoнaл 7,б 10,б

Oбcлyгoвyвaння та пpaцiвники тopгiвлi 1б,2 б,9

Pемicники i poбiтники cпopiднениx пpoфеciй З4,0 3б,B

Pœepeno: cклaдeнo aвтopoм зa дaними [б].

Poзмip 2011 2012 2013

GC Укpaïнa GC Укpaïнa GC Укpaïнa

Maлi 99,1З 91,12 99,15 91,З5 99,1B 9б,б7

Cеpеднi 0,75 B,65 0,7З B,41 0,б9 7,б9

Pœepeno: cклaдeнo aвтopoм зa дaними [9; 10].

Taблиця 3. Пopiвняння 4acr^ мaлиx i cepeднix пiдпpиcмcтв у зaгaльнiй кiлькocтi пiдпpиcмcтв в Укpaïнi тa GC-28 зa видoм eкoнoмiчнoï дiяльнocтi «Oптoвa тa poздpiбнa тopгiвля; peмoнт aвтoтpaнcпopтниx зacoбiв i мoтoциклiв», %

Частка мшропщприемств у загальнш кшькосл пщприемств в Укра'|'ш та GC-28 за видом економ1чно'| д1яльност1 «Оптова та роздр1бна торпвля; ремонт автотранспортних 3aco6iB i мотоцикл1в»

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Джерело: складено автором за даними [9; 10].

2011 2012 2013

Роки

(див. рис.). У той час як в 6С частка мкропщприемств у за-галььлй чисельност суб'ек^в господарювання у сфер1 тор-riâni протягом дослщжуваного перюду становила близько 93%, в Укра'У даний показник у 2011 та 2012 роках був лише на рiвнi 70%. У™ починаючи з 2013 року простежу-еться позитивна тенден^я до його пiдвищення.

Таким чином, в Укра'У гармонiйний розвиток малого i середнього бiзнесу гальмуеться багатьма чинниками. До основних перешкод варто вщнести:

1) економiчнi: висок податки, iнфляцiя, неплатоспромож-нiсть к^етчв, недосконалiсть банкiвськоï системи, неспри-ятлива фЫансова полiтика держави, монополiя держави, проблеми власностi, недовiра захiдних партнерiв, недоско-налiсть ринкових вiдносин тощо;

2) ресурснг дефiцит поставок, нестача виробничих площ, дефщит матерiальних ресурав (матерiалiв, сировини, устат-кування), низька культура ведення бiзнесу, брак досвщу пщ-приемницько'' дiяльностi, асиметричнiсть ринково' Ыформа-цп, непрофесiоналiзм кадрiв, технолопчна вiдсталiсть;

3) органiзацiйно-адмiнiстративнi: недосконале законо-давство та корумпована судова система, складна система звiтностi та постiйнi ïï змЫи, велика кiлькiсть лiцензованих видiв дiяльностi, надмiрна чисельнiсть контролюючих дер-жавних органiв та дублювання 'х функцм;

4) соцiально-полiтичнi: полiтична нестабiльнiсть, високий рiвень бюрократ', корупцiя та хабарництво державних служ-бовцiв, неефективнiсть громадсько'' пiдтримки, рекет i орга-ызована злочиннiсть.

Варто погодитися з вщомим укра'нським дослiдником Я. Жалiлом стосовно необхщнос^ для реалiзацiï позитивного потен^алу Угоди про асоцiацiю синхронiзацiï укра'нсько' по-лiтики дерегуляц^'' та пщтримки розвитку малого i середнього пщприемництва з европейською з урахуванням прюрите^в, притаманних Украïнi на сучасному етат [2]. Важливим у цьо-му контекстi е визначення принцитв залучення тако'' допомоги:

- впорядкування спрощено' системи оподаткування для малих пщприемств;

- стимулювання розвитку Ыновафйного пщприемництва;

- сприяння поширенню кластерное органiзацiï МСП;

- iнтернацiоналiзацiя МСП як повноцЫного включення до процеав мiжнародноï торгiвлi та кооперацГ'';

- активна пщтримка МСП у репонах з ознаками депресивностi;

- формування сучасно' фiнансовоï iнфраструктури пiд-тримки пщприемництва в Укра'У за европейським зразком;

- удосконалення дiяльностi вггчизняних управлiнських iн-ституцiй, до сфери вщповщальнос^ яких належить реалiза-^я державно' полiтики щодо МСП.

Список використаних джерел

1. бвропейська харт1я малих п1дприемств [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_860

2. Жалто Я. 6вроасоц1ац1я i нов1 можливост1 для розвитку малого б1знесу в Украïнi [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: gazeta.dt.ua/ macrolevel/yevroasociaciya-i-novi-mozhlivosti-dlya-rozvitku-malogo-biznesu-v-ukrayini-_.html

3. Закон Укра'ни «Про розвиток та державну пiдтримку малого i середнього пщприемництва в УкраТы» [Електрон. ресурс] // Вщ. ВРУ. - 2013. - №3. - Ст. 23. - Режим доступу: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/4618-17

4. Бей О., Томсон Г. Зарубим практики розробки стратепй розвитку малого пщприемництва на регюнальному рiвнi /- К.: К.1.С., 2013. - 48 с.

5. 1мплемента^я бвропейсько! харти малих пщприемств в рамках реа-лiзацíí угоди про асо^ацю з 6С [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: ua-ekonomist.com/10660-mplementacya-yevropeyskoyi-hartyi-malih-pdpriyemstv-v-ramkah-realzacyi-ugodi-pro-asocacyu-z-yes.html

6. Bozanic,V.,J. de Laat, R. Simler (2011). Impact Evaluation of Self-employement Subsidies in Serbia. // Bozanic,V.,J. de Laat, R. Simler Mimeo. World Bank, Washington, DC

7. Key figures on European business with a special feature on SMEs [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: ec.europa.eu/

eurostat/documents/3930297/5967534/KS-ET-11-001-EN.PDF/81dfdd85-c028-41f9-bbf0-a9d8ef5134c5

8. Kuddo A. Public Employment Service, and Activation policies / F. Kuddo. - Washington DC: World Bank. - 2012.

9. [Electronic recourse]. Available from: ec.europa.eu/eurostat/ statistics-explained/index.php/Business_economy_-_size_class_analysis

10. [Electronic recourse]. Available from: ukrstat.org/uk/operativ/ operativ2013/fin/kp_reg/kp_reg_u/kp_reg_u_2012.htm

11. http://[Electronic recourse]. Available from: www. doingbusiness.org/~/media/GIAWB/Doing Business/Documents/ Annual-Reports/English/DB16-Full-Report.pdf

12. rocnoflapcbKèé KOfleKC YKpaiHU. [EëeKTpoH. pecypc]. - PeœuM flo-CTyny: zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4618-17/paran178#n178

13. Bepe3eHKO T.B. npoBëeMè flepœaBHoro peryëioBaHHH flinëbHOCTi Maëèx niflnpueMCTB: HayK.-MeTofl. noci6. / T.B. BepeçnHKo, O.B. BaraHo-Ba, P.B. PyflHiK / 3a pefl. BepeçnHKo T.B. - K.: lÏflO HYXT, 2012. - 120 c.

УДК 339.9:336.7

П.П. ГАВРИЛКО,

к.е.н., професор, директор Ужгородського торговельно-економiчного нституту Кивського нацонального торговельно-економiчного унверситету

Глобалiзацiя як вектор свдового структурного розвитку

У статт дано визначення поняття «глобалiзацiя» п>д кутом зору рзнихвчених. Розглянуто погляди науковцв на сутнсть глобалiзацií та напрями ii впливу на економiку. Виокремлено основн напрями глобалiзацií в економiчнiй сфер. Видлено двi групи проблем, породжених динамiзмом глобапзацйних процеав, де найважлив0им залишаеться передбачення впливу та наспдюв глобалiзацií для свпово'!' сп^льноти та окремих кран. Визначено позитивна та негативна наспдки гло-бал'зацйних процеав.

Ключов! слова: глобалiзацiя, свiтова економiка, фнансова глобалiзацiя, фнансовий ринок, банки, каптал, мiжнарод-на торпвля, конкуренця.

П.П. ГАВРИЛКО,

к.э.н., профессор, директор Ужгородского торгово-экономического института Киевского национального торгово-экономического университета

Глобализация как фактор мирового структурного развития

В статье дано определение понятия «глобализация» с точки зрения различных ученых. Рассмотрены взгляды ученых на суть глобализации и направления ее влияния на экономику. Выделены основные направления глобализации в экономической сфере. Выделены две группы проблем, порожденных динамизмом глобализационных процессов, где важнейшим остается предсказание влияния и последствий глобализации для мирового сообщества и отдельных стран. Определены положительные и отрицательные последствия глобализационных процессов.

Ключевые слова: глобализация, мировая экономика, финансовая глобализация, финансовый рынок, банки, капитал, международная торговля, конкуренция.

P. HAVRYLKO,

Ph.D., Prof., Director of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kyiv National Trade and Economic University

Globalization as a factor of the world structural development

The article defines the term «globalization» from the perspective of various scientists. The views of scholars on the nature of globalization and ways of its impact on the economy are considered. The main directions of globalization in the economic sphere are highlighted. Two groups of problems caused by the dynamism of globalization processes, in which the most important are predictions of the impact and consequences of globalization for the international community and separate countries are identified. Positive and negative consequences of globalization processes are defined.

Keywords: globalization, world economy, financial globalization, financial market, banks, capital, international trade, competition.

Постановка проблеми. Важпивою рисою сучасност е те, що глд вппивом процеав глобал1заци' свггова економка як су-купнкть нацюнальних господарств та ïx економ1чних i пол1тич-них взаемин набувае ново'' якостк глобалiзацiя стае найважли-в0ою формою i одночасно новим етапом iнтернацiоналiзацiï господарського життя. Вона охоплюе найважливш процеси соцiально-економiчного розвитку свггу, сприяе прискорен-ню економiчного зростання i модерызаци. Пщ впливом глоба-лiзацiйниx процеав змЫюються Ыституцмна й функцюнальна структура свггово'' економки, оргаыза^я мiжнародниx еконо-мiчниx вщносин, з'являються новi закони та закономiрностi, ко-трi потребують детального дослщження з метою ефективного використання переваг, яю е наслщком зазначених процеав.

Лнал13 дослщжень та публшац/й з проблеми. Гло-бaлiзaцiя як об'ективне явище активно вивчаеться науков-

цями та практиками. 3 огляду на актуальнють дослщження проблем глобaлiзму та ¿'х впливу на життя сусптьства чима-ло Ыоземних i вггчизняних економю^в присвятили сво'' пра^ цм тематик, серед яких слщ вщзначити I. Бочана, Д. Гелда, П. Герста, Д. Лук'яненка, 3. Луцишин, Е. Мак-Грю, I. Михасю-ка, О. Мозгового, Г. Томпсона, А. Фттенка, Л. Яремко та iн. Проблеми визначення темтв розвитку глобaлiзaцiйниx про-цесiв загалом та у свггових фiнaнсax зокрема розглядають-ся у працях В. Аванесяна, Т. Андерсена, Б. Губського, О. Рогача, Дж. Хансона та Ы.

Однак слiд зауважити, що проблемам трaнсформaцiï бан-ювсько'' дiяльностi в глобальному середовищi, а також ви-вченню можливих наслщюв цього процесу для бaнкiв з на-цiонaльним кaпiтaлом уваги придтяеться недостатньо i тому вони потребують подальших дослiджень.

© ПЛ. ГАВРИЛКО, 2016

Формування ринкових вщносин в Укра'ы №8 (183)/2016 17

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.