CC BY
26
Based on research amendments to the Civil Code of Ukraine in terms of securing the structure of the contract for the supply patterns of energy and other resources through the attached network are introduced in this article.
The article states mode of natural gas supply for consumers, especially for household consumers, has an impact not only on the characteristics of gas supply, but also on the procedure of forming the contract conditions.
Key words: contract, household consumers, natural gas, housing services, energy resources.
СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ М1ЖНАРОДНОГО ПРАВА
УДК 341.2(045)
О. М. Атоян
еВРОПЕЙСЬК1 СТАНДАРТИ ЕКОЛОГIЧНОÏ ОСВ1ТИ
У cmammi розглядаеться 3Micm та oco6nueocmi европейських cmaHÖapmie eKonosi4Hoi oceimu, а також оптимальн шляхи ix iMmeMeHma^ï до нацюнальног правовог системи Украти.
Наголошуеться, що стандартизащя eкологiчно'ï освти е одтею з основних ланок серед нeобxiднux заxодiв, завдяки яким можна досягнути цшей Болонського процесу. Без стандартизацИ' зм^ту освти та зм^ту навчання, без стандартизацИ' освтнх технологт та технологт визначення якостi навчання та фаховог тдготовки iдeя евроттеграци освти може залишитися тшьки нездтсненим гаслом. Передбачаеться, що досягнення мети Болонського процесу можливе в Украш у межах виршення таких основних завдань, як запровадження зрозумтог для Свропи системи дuпломiв, ступетв, акадeмiчнux квалiфiкацiй, введення двоступеневог системи вищог освти, формування европейськог системи стандартiв якостi навчання та фаховог тдготовки is застосуванням порiвняльнux критерив, мexанiзмiв та мeтодiв оцтювання та усунення перепон на шляху мобiльностi студeнтiв, вuкладачiв, до^дниюв та управлтщв у галузi освти.
Визначено, що найважлившою мeтодологiчною проблемою впровадження европейських стандартiв eкологiчно'ï освти на тлi об 'еднання рiзноманiтнux нацюнальних систем освти i науки в европейський простiр постають розходження в спрuйняттi пeдагогiчною стльнотою безпосередньо категортно-поняттного апарату мiжнароднux освтнх стандартiв. Згiдно з одтег позицп вони тлумачаться як загальний орiентuр для самооцтки можлuвостi увтти до будь-яког сощально-освтньог нiшi. Протилежний погляд тдносить ïx як на^док пануючог в суспiльствi технократичног парадигми, тому вони асощюються з канонами та догмами авторитарног педагогти. На думку виконавщв теми, мiжнароднuй освтнт стандарт е своерiднuм покажчиком у галузi функщонування та розвитку освтньог системи загалом та являе собою сукуптсть сощальних норм-вимог до рiвня освiчeностi, пiдготовлeностi випускника, власне до освтньог системи.
Клю^о^^ слова: освта, европейськ освтн стандарти, право €С, iмплeмeнтацiя, европейська мiждeржавна ттегращя.
Постановка проблеми. У сучасних умовах европейсько'1' мiждержавноi штеграцп необхiдно окремо зупинитися на проблемних питаннях впровадження европейських стандар^в еколопчно!' освiти в Укра'ш, оскiльки екологiчнi проблеми е одними з найгострших сучасних глобальних проблем, виршення яких е можливим виключно за умови спiвпрацi уах кра'н свiту та формування вщповщно!' сустльно!' еколопчно!' парадигми, у тому чист - вiдповiдними ефективними педагопчними засобами й методиками.
Аналгз останнгх дослгджень г публгкацгй. Теоретичною основою дослщження стали концептуальнi ще!' укра'нських i зарубiжних вчених, таких, як С. Ковалевський, П. Г. Межуев, О. Ф. Музиченко, С. М. Янжул, К. Д. Ушинський, Б. Л. Вульфсон та шших науковщв у правовiй та педагогiчнiй сферах.
Водночас варто вщзначити, що у сучасних умовах европейсько'1 мiждержавноi штеграцп додатково!' уваги потребують питання визначення шляхiв впровадження европейських стандартiв еколопчно!' освiти до украХнського освiтнього законодавства та правозастосовчо'1 практики.
Виклад основного матергалу. Починаючи з 90-х роюв набула поширення так звана «европе'защя» навчального процесу в екологiчнiй сфер^ основною метою яко'1 було дотримання осв^шх стандартiв i яка спричинила ютотш змiни у змiстi навчальних планiв та програм кра'н Свропи. Було розроблено та прийнято низку мiжнародних договорiв в освiтнiй сфер^ у тому числi щодо якост надання освiтнiх послуг. Подiбна iнтернацiоналiзацiя вищо'1' освiти е ознакою сучасних тенденщй удосконалення правового забезпечення надання осв^шх послуг.
Так, 3 грудня 1999 року набула статусу закону Укра'ни Конвенцiя про визнання квалiфiкацiй з вищо'1 освiти в Свропейському регюш (Лiсабонська конвенцiя вiд 11 кв^ня 1997 року). Конвенцiю розроблено й прийнято тд егiдою Ради Свропи та ЮНЕСКО. Головна щея Конвенцп - надати всiм людям Свропейського регюну можливiсть повною мiрою користуватися джерелом рiзноманiття систем осв^и, максимально полегшити доступ жителям кожно'1 держави й учням навчальних закладiв до освiтнiх ресурсiв iнших держав.
Дiевим механiзмом прогресивного розвитку системи осв^и Укра'ни вiдповiдно до св^ових та европейських стандартiв стали також таю мiжнародно-правовi акти: Конвенцiя про захист прав людини та основних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р.); Конвенщя про боротьбу з дискримшащею у сферi осв^и (Париж, 14 грудня 1960 р.); Рекомендацп МОП/ЮНЕСКО щодо становища вчшешв (Париж, 5.10.1966 р.); Рекомендацп про виховання в дус мiжнародного взаеморозумiння, ствпращ й миру, виховання в дус пошани прав людини й основних свобод (Париж, 1974 р.); Рекомендащя про розвиток освiти дорослих (Париж, 1976 р.); Рекомендацп МОТ/ЮНЕСКО про статус викладацьких кадрiв закладiв вищо'1' осв^и (Париж, 11.11.1977 р.); Рекомендащя № R(83)4 Ради Свропи (Ком^ет Мiнiстрiв) «Про сприяння обiзнаностi про Свропу в середшх школах» (18. 04. 1983 р.); Рекомендащя № R(83)13 Ради Свропи (Комггет Мшю^в) «Про роль середньо!' школи в тдготовщ молодi до життя» (23.09.1983 р.); Резолющя № 1 «Про новi завдання вчителiв та 1'х пiдготовку» (Постiйна конференцiя европейських мшс^в освiти) (Гельсiнкi, 5-7.05.1987 року); Резолющя 874 (1987) «Про яюсть i ефективнiсть шкшьно!' освiти» (Парламентська асамблея Ради Свропи); Рекомендащя № R(88)7 «Про осв^у з питань охорони здоров'я в штш та роль i пiдготовку вчителiв» (Комiтет Мтс^в) (18.04.1988 р.); Конвенцiя про техшчну та професiйну освiту (Париж, 10.11.1989 р.); Рекомендащя 1123 (1990) «Про практичну допомогу в питаннях осв^и в Центральнш i Схiднiй Сврот» (Парламентська асамблея Ради Свропи); Рекомендащя № R(91)8 «Про розвиток осв^и з
питань довкшля в шкiльних системах» (КомГтет MÎHÏCTpiB (17.06.1991 р.); Рекомендацп про визнання навчальних курсГв та свщоцтв про вищу освГту (1993 р.); ВсесвГтня програма дiй у сфeрi oсвiти з прав людини та демократа (Монреаль, 1993 р.); Рекомендащя 1248 (1994) «Про освГту для обдарованих дГтей» (Парламентська асамблея Ради Свропи); Рекомендащя 1281 (1995) «Про гендерну рiвнiсть у галyзi освГти» (Парламентська асамблея Ради Свропи); Декларащя принцитв тoлeрантнoстi (Париж, 1995 р.); Мiжнарoдна стандартна класифiкацiя освГти (Париж, ЮНЕСКО, 1997 р.); Рекомендащя № R(98)6 «Про сyчаснi мови» (Koмiтeт Мiнiстрiв) (17.03.1998 р.); Декларащя про вищу освГту для ХХ1 стoлiття (Париж, 5 - 9.10.1998 р.); Рекомендащя № R(99)2 «Про середню oсвiтy» (Koмiтeт Мiнiстрiв) (19.01.1999 р.); Резолющя 1193 (1999) «Школи, яю дають другий шанс, або як подолати безробГття та виключення, надаючи oсвiтy i пiдгoтoвкy» (Парламентська асамблея Ради Свропи); Рекомендащя 1437 (2000) «Про неформальну освГту» (Парламентська асамблея Ради Свропи); Рекомендащя (2001) 15 «Про викладання юторп у ХХ1 стштп в Сврот» (КомГтет Мiнiстрiв) (31.10.2001 р.); Рeкoмeндацiя 1501 (2001) «Обов'язки батькiв i вчителГв у вихoваннi дiтeй» (Парламентська асамблея Ради Свропи); Свропейська конвенщя щодо еквГвалентносп диплoмiв, що дають доступ до утверситетГв (11.12.1953 р.); Свропейська конвенщя про еквГваленттсть пeрioдiв ушверситетсько!' oсвiти (15.12.1956 р.); Свропейська конвенщя про акадeмiчнe визнання yнiвeрситeтських квалiфiкацiй (14.12. 1959 р.); Koнвeнцiя про визнання учбових кyрсiв, диплoмiв про вищу освГту та учбових ступешв у державах рeгioнy Свропи (21.12.1979 р.); Свропейська сощальна хартiя 03.05 1996 р; в частин надання права на професшну пiдгoтoвкy); Болонська декларащя 1999 р. тощо [1, с. 77].
1ншим напрямом штернащоналГзацп та оптимГзаци надання oсвiтнiх послуг е мiжнарoднe спiврoбiтництвo та розробка спшьних oсвiтнiх стандартiв на евразшському прoстoрi. Украша як учасниця Ствдружносп Незалежних Держав (СНД) бере участь у мiжнарoдних договорах i програмах у межах ща оргатзацп, зокрема з питань освГти й науки. Так, у травн 1992 року глави yрядiв деяких краш, що входили до СНД, пщписали угоду про ствпрацю в галyзi освГти, пiдгoтoвки наукових та науково-педагопчних кадрiв i нострифшацп дoкyмeнтiв про 1'хню квалiфiкацiю. Для устшнох" реалГзаци зазначених угод проведено двi конференцп мiнiстрiв oсвiти держав -учасниць СНД, створено Мiжнарoднy асoцiацiю державних оргашв атестацп наукових i науково-педагопчних кадрiв вищо'1 квалГфГкаци.
У ачш 1997 року глави yрядiв Азербайджану, ВГрменп, Бiлoрyсi, Казахстану, Киргизп, Молдови, Росп та Таджикистану пiдписали пакет документГв щодо формування единого (загального) освГтнього простору СНД, а в листoпадi 1998 року уряди РеспублГки Бiлoрyсь, Рeспyблiки Казахстан, Киргизько! РеспублГки, Рoсiйськoï Федераци - угоду про визнання еквГвалентносп oсвiтнiх дoкyмeнтiв.
Концепщя формування единого (загального) освГтнього простору СНД, Угода про ствпрацю для формування единого (загального) освГтнього простору СНД i Положення про Раду у справах ствпращ в галузГ освГти держав - з учасниць СНД стали нормативними актами, що забезпечують розроблення низки модельних законотворчих актГв, яю регулюють вщносини в галузГ освГти.
Постановою Ради Мiжпарламeнтськoï асамблeï держав - учасниць СНД вщ 17.10.1998 року № 45 створено робочу групу для тдготовки модельного ОсвГтнього кодексу для держав - учасниць СНД, в основу якого покладено модельн закони «Про освГту», прийнятГ МГжпарламентським комГтетом (постанова вГд 11.10.97 № 4-11) i МГжпарламентською асамблеею (постанова вГд 03.04.99 № 13-8). У 2006 рощ модельний ОсвГтнш кодекс було затверджено. Украша в цьому процесГ брала активну участь.
У кодека визначено основнi норми, правила та принципи функцюнування осв^шх систем загального освiтнього простору СНД. Зокрема йдеться про такi концептуальш принципи: збереження самостiйностi освiтнiх систем; орiентацiя на адекватнiсть i яюсть освiти; вiдносини партнерства мiж осв^ою й ринком працi, а не пщпорядковашсть одне одному; сприяння розвитку мобшьносп студентiв i викладачiв як у межах СНД, так i в мiжнародному просторi; опора на результати наукових дослщжень у галузi освiти для вироблення державно! пол^ики щодо розвитку освiти.
Наведенi мiжнароднi нормативно-правовi акти е основним джерелом спшьних стандартiв у сферi надання осв^шх послуг, якi позитивно впливають на удосконалення вiтчизняного профiльного законодавства та наближують нацiональну правову систему до загальновизнаних принцитв i норм.
Наприклад, ратифшувавши в 1991 рощ Конвенщю ООН про права дитини, Украша визнала свою вiдповiдальнiсть перед св^овим спiвтовариством щодо забезпечення на власнш територп всiх положень цього документа, тдтвердила курс на пщтримку загальнолюдських цiнностей та розбудову сощально! правовой демократично! держави. Норми, зафшсоваш у Конвенцп, знайшли вiдображення у втизняному законодавствi щодо захисту права д^ей, зокрема права на осв^у. Так, статтею 3 Закону Украши «Про осв^у» визнано право громадян Украши на безкоштовну освiту в уах навчальних закладах незалежно вщ статi, раси, нацiональностi, соцiального й майнового стану, роду та характеру занять, св^оглядних переконань, належносп до партш, ставлення до релшЛ, вiросповiдання, стану здоров'я, мiсця проживання та шших обставин. Законом задекларовано, що здобуття освiти в Укршш - стратепчний загальнонацiональний прiоритет, а це цшковито вiдповiдае статтi 28 Конвенцп ООН про права дитини.
Задля створення рiвних умов для доступу кожноЛ дитини до високояюсноЛ осв^и вiдповiдно до статей 23, 25, 29, 31 Конвенцп в Укршш прийнято закони Украши «Про освггу» (1991 р., 1996 р. - нова редакщя), «Про дошкiльну освггу» (2001 р.), «Про загальну середню освiту» (1999 р.), «Про позашкшьну освiту» (2000 р.), «Про професшно-техшчну освiту» (1998 р., зi змшами - 2003 р.), «Про вищу освiту» (2002 р.), «Про охорону дитинства» (2001 р.), «Про забезпечення оргашзацшно-правових умов соцiального захисту д^ей-сир^ та дiтей, позбавлених батькiвського тклування» (2005 р.); «Про Загальнодержавну програму «Нащональний план дiй щодо реалiзацii Конвенцп ООН про права дитини на перюд до 2016 року» (2009 р.), розпочато реалiзацiю шклюзивноЛ моделi навчання дiтей з особливими осв^шми потребами тощо.
Отже, концептуально-методолопчними документами, покладеними в основу розвитку осв^и в Укршш, вибору прюритетсв, штеграцп ш^он^ьно! освiти у св^овий та европейський освiтнiй простiр, слщ вважати профiльнi конвенцп, резолюцп та рекомендацп ООН, ЮНЕСКО, Мiжпарламентськоi асамбле'Л держав-учасниць СНД, що складають комплексну джерельну базу iмплементацii до нащонального законодавства правових стандартiв у сферi надання освiтнiх послуг [2, с. 219].
Дослщження дозволило зробити загальний висновок про те, що на поточний момент навчальш програми, iншi науково-методичш матерiали запроваджують все бшьший комплекс понять та категорiй, притаманних для европейського правового простору. Водночас щея европейського вимiру сьогоднi не може бути лiмiтована специфiчними рамками осв^шх предметiв. Свропейський вимiр в освт не е спецiальним предметом для викладання, а е осв^ньою орiентацiею в сучаснiй освiтi. Ця дефшщя означае знання традицiй, культури, мови, соцiально-економiчного становища европейських кршн, визнання культурноЛ рiзноманiтностi, культурно! спадщини, громадянських цiнностей, плюралiстичноi демократп.
У свою чергу, Болонський процес е результатом трьох основних принцитв, яких
дотримуеться европейська педагогична спГльнота:
1) впровадження мГжнародних стандартГв освГти;
2) освГта на основГ спГльних культурних щнностей, що базуються на европейських традищях;
3) освГта толерантностГ, поваги до рГзностГ, спГвробГтництва, поваги прав людини та фундаментальних свобод;
4) розвиток можливостей для життя в демократичному сустльствГ
Незаперечною е думка про те, що стандартизащя освГти е одшею з основних
ланок серед необхщних заходГв, завдяки яким можна досягнути щлей Болонського процесу. Без стандартизаци змюту освГти та змГсту навчання, без стандартизаци освГтнГх технологГй та технологш визначення якостГ навчання та фаховох пГдготовки Гдея евроштеграци освГти може залишитися тГльки нездГйсненим гаслом. Передбачаеться, що досягнення мети Болонського процесу можливе в Укршш у межах вирГшення таких основних завдань, як запровадження зрoзyмiлoï для Свропи системи дипломГв, ступенГв, академГчних квалГфГкацГй, введення двoстyпeнeвoï системи вищoï освГти, формування европей^^ системи стандартГв якостГ навчання та фаxoвoï пГдготовки Гз застосуванням порГвняльних критерив, механГзмГв та методГв оцГнювання та усунення перепон на шляху мобшьностГ студентГв, викладачГв, дослщникГв та управлГнцГв у галузГ освГти.
Однак методолопчною проблемою на тлГ об'еднання рГзноманГтних нацГональних систем освГти i науки в европейський простГр постають розходження в сприйнятп педагогичною спГльнотою безпосередньо категорГйно-понятГйного апарату мГжнародних освГтшх стандартГв. ЗгГдно з одта позици вони тлумачаться як загальний орГентир для самооцГнки можливостГ увшти до будь-яког соцГально-освГтньог нГшГ. Протилежний погляд тдносить ïx як наслщок пануючог в суспГльствГ технократичног парадигми, тому вони асощюються з канонами та догмами автoритарнoï педагогГки. На думку виконавщв теми, мГжнародний освГтнш стандарт е своерГдним покажчиком у галузГ функщонування та розвитку oсвiтньoï системи загалом та являе собою сукупшсть соцГальних норм-вимог до рГвня освГченостГ, пГдготовленостГ випускника, власне до oсвiтньoï системи.
СлГд зазначити таю основш принципи oсвiтньoï дГяльностГ в европейських крашах, якГ е методолопчною базою формування правового мехашзму забезпечення европейських еколопчних освГтнГх стандартГв на регюнальному рГвнГ мГждержавних вГдносин:
1) АвтономГя у пГдзвГтностГ. Розвиток освГтшх стандартГв вимагае надання унГверситетам повноважень дГяти згГдно з керГвним положенням автономп у пГдзвГтностГ. Будучи автономними i вщповщальними юридичними особами, освггшми та громадськими органГзацГями, вони тдтверджують свою вГдданГсть принципам Вeликoï хартп унГверситетГв, прийнятoï у 1988 рощ, i зокрема принципу oсвiтньoï свободи. Отже, ушверситети мають бути спроможними формувати свoï стратегГчнГ цГлГ, визначати першочерговГ завдання в освГтГ та дослщженнях, вГдповГдно спрямовувати свoï ресурси, складати програми навчання та формулювати свoï критерп пГдбору викладацького складу та прийому студентГв. Свропейсью вищГ навчальнГ заклади готовГ працювати в умовах конкуренцп у свoïй кршш, в СвропГ та свГтГ, але для цього Тм вкрай потрГбна свобода управлГння, необтяжлива i сприятлива регулятивна база та достатне фшансування.
2) Конкуренщя у вищГй освт. Цей важливий методологГчний чинник сприяе якостГ, навчання не виключае ствпращ та не зводиться до комерцшного ïï розумшня. У деяких крашах Свропи утверситети ще не можуть конкурувати на рГвних i стикаються з небажаним вщпливом умГв на користь шших европейських закладГв. ОсвГта як
суспшьна вiдповiдальнiсть. Свропейський npocTip вищо'1 освiти мае будуватися на таких европейських ocbïthïx традицiях, як суспшьний обов'язок i вiдповiдальнiсть, виходячи з принципу широкого i вщкритого доступу до бакалаврського та мапстерського рiвнiв освiти для власного розвитку та можливосп продовжувати освiту протягом усього життя людини, сьогоденних та довгострокових потреб суспшьства.
3) Вища осв^а, що грунтуеться на наукових дослщженнях.
4) Органiзацiйне розмшття. Свропейськiй вищш освiтi властиве розма'1'ття у галузi мов, нацiональних систем, iнституцiйних титв та ïx орiентацiй, а також спрямованосп програм. Водночас ïï майбутне залежить вщ ïï здатносп ефективно оргашзувати це цiнне розмшття для отримання позитивних результат, а не труднощiв; гнучкостi, а не навпаки. Вищi навчальнi заклади бажають грунтувати свою дiяльнiсть на зближеннi, зокрема на спшьних ознаках, наявних у рiзниx кршнах у цiй галуз^ та розглядати розмшття як надбання, а не як мотив для невизнання чи винятковосп. Вищi навчальш заклади поставили за мету створення достатнього самообмеження для забезпечення мшмального рiвня узгодженостi та штеграцп з тим, щоб ïx зусилля на шляху наближення не зазнали краху через надмiрну невщповщшсть та розбiжностi у визначеннi та застосуванш кредитiв, основних учених ступенiв та якюних критерпв.
5) Якiсть. Свропейський проспр вищо'1' освiти, виправдовуючи сподiвання сво'1'х засновникiв, мае керуватися основними академiчними цiнностями, тобто демонструвати якють. Оцiнюючи якiсть, на наш погляд, слщ належним чином ураховувати цш i призначення навчальних закладiв та ïx програм.
6) Вiдповiднiсть. Навчальнi програми мають повнiстю спiввiдноситись з потребами европейського ринку пращ вщповщно до того, коли присвоюеться квалiфiкацiя: пiсля бакалаврського курсу навчання чи тсля магiстратури.
7) Мобiльнiсть. Одшею з необxiдниx якостей Свропейського простору вищо! освiти е вiльна мобшьшсть студентiв, викладацького складу та випускниюв. Свропейськi унiверситети бажають сприяти бшьшш мобiльностi як «горизонтального», так i «вертикального» типу i не вважають вiртуальну мобiльнiсть замiнником фiзичноï мобшьносп. Для здiйснення визнання та мобшьносп вони можуть використовувати вже iснуючi шструменти, а саме: ECTS, Люабонську конвенцiю, додаток до диплома, мережу NARIC/ENIC.
Означенi основнi принципи европейських правових стандар^в у сферi надання осв^шх послуг у сукупностi становлять ïx методолопчний фундамент. Нацiональне осв^не законодавство крайни, стратегiчним курсом яко! е прагнення до членства у Свропейському Союз^ мае вiдповiдати методолопчнш основi спiльного европейського режиму надання осв^шх послуг та його мiжнародного-правового, конституцшно-правового та профiльно-законодавчого забезпечення на правотворчому, юридико-теxнiчному та правозастосовчому рiвняx функцiонування правовоï системи.
На нашу думку, вища осв^а сьогодш е одним iз визначальних чинникiв вiдтворення iнтелектуальниx i продуктивних сил суспiльства, розвитку дуxовноï культури укршнського народу, запорукою майбутнix успixiв у змiцненнi й утвердженнi авторитету Украши як суверенно^ незалежнох, демократично^ соцiальноï та правовоï держави, а тому сфера надання осв^шх послуг у сучасних умовах суспшьного життя потребуе належного правового забезпечення та гарантування яюсних освiтнix послуг, що вщповщають европейських профiльним стандартам.
Слщ вщзначити, що об'ективно обумовлений суспшьними потребами процес об'еднання Свропи, його рух на сxiд супроводжуеться створенням загальноосв^нього i наукового простору, розробкою единих критерпв i стандартiв у галузi освiти i науки, де яюсть вищоï освiти е основою формування цього простору. Ншоли ще проблема якост освiти в Укршш не мала такого важливого щеолопчного, соцiального, економiчного i
техшчного значення, як нинГ. Висунення на перший план цiеï проблеми зумовлене об'ективними чинниками: по-перше, вГд якостГ людських ресурсГв залежить рГвень розвитку краши та ïï глoбальнoï eкoнoмiчнoï конкурентоспроможностГ; по-друге, якГсть освГти набувае все бшьшого значення в забезпеченш конкурентоспроможностГ випускникГв вищoï школи на ринку працГ [3, с. 120].
Основними завданнями, яю вщображають найважливГшГ напрями правового забезпечення системи вищoï eкoлoгiчнoï освГти Украши в сучасних умовах, е таю:
1) Створення шновацшного простору на основГ oсвiтньoï i наyкoвoï пГдтримки. Саме шновацшний шлях розвитку суспГльства можна забезпечити, сформувавши поколГння людей, яю мислять та працюють по-новому. Звщси значна увага до загального розвитку особистосп, ïï комунГкативних здГбностей, засвоення знань, самостшносп в прийняттГ рГшень, критичностГ та культури мислення, формування шформацшних i соцГальних навичок. До таких тдходГв спонукае головна педагопчна Гдея сучасностГ - освГта впродовж життя.
2) АдаптацГя системи вищoï освГти Украши до норм, стандартГв i основних принцитв европейського простору вищoï освГти.
3) Правове забезпечення сощального контексту вищoï освГти, що дасть можливють випускникам вищих навчальних закладГв формувати свою професГйну кар'еру на принципах сoцiальнoï справедливостГ, вГдповщальносп, загальнолюдських цГнностей.
Отже, правове забезпечення надання освГтшх послуг у галузГ еколопчних знань слщ вважати сферою прюритетним напрямом правoвoï полГтики нашoï держави, що обумовлюе конкретне юридичне наповнення категорп «забезпечення европейських еколопчних освГтшх стандартГв» як на конституцшно-правовому, так i на галузевому еколопчно-правовому рГвнГ
Висновок. Таким чином, можна вщзначити, що вГдносини мГж нацюнальними правовими системами у сферГ Гмплементацп екологГчних освГтнГх стандартГв - це не дГяльнють, а зв'язок. Певне становище або стан двох явищ по вщношенню один до одного, вже означае зв'язок мГж ними i в той же час вщношення. Вщношення мГж нацГональними правовими системами полягають в тому, що на мГжнароднш ареш вони знаходяться в певному положенш вГдносно один одного.
ПодГбний методологГчний характер мае Гмплементащя европейських освГтнГх стандартГв щодо нацюнального законодавства, яка покликана забезпечити яюсть надання освГтнГх послуг у вГдповщносп до базових принципГв, визначених у мГжнародних конвенщях та спшьних актах СС, що регулюють сферу eкoлoгiчнoï освГти на сучасному етат ГнтеграцГйно-правового розвитку.
Список використаноУ лггератури
1. ПапаянГ С. В. Конституцшно-правовий механГзм рeалiзацiï мГжнародно-правових норм в Укршш в контекстГ еврoпeйськoï мiждeржавнoï iнтeграцiï / С. В. ПапаянГ // Юридичний науковий електронний журнал : електронне наукове видання юридичного факультету ДВНЗ «ЗапорГзький нацГональний ушверситет». - 2014. - № 4. - С. 76-81.
2. Квач С. С. Свропейсью та свГтовГ правовГ стандарти в галузГ освГти: визначення та перспективи для Украши / С. С. Квач, Е. О. Татай // Вюник МарГупольського державного ушверситету. СерГя : Право. - 2014. - Вип. 7. - С. 218-225.
3. ХоббГ Ю. С. Проблеми впровадження европейських стандартГв дистанцшного навчання у вищих навчальних закладах Украши / Ю. С. ХоббГ // Науковий вюник МГжнародного гумаштарного унГверситету. СерГя : Юриспруденщя. - 2014. - № 8. -С. 119-122.
Стаття надшшла до рeдакцiï 23.05.2015 р.
O. M. Atoyan
THE EUROPEAN STANDARDS OF ENVIRONMENTAL EDUCATION
In the article the content and characteristics of European standards of environmental education, as well as the best ways for their implementation in the national legal system of Ukraine.
It is noted that standardization of environmental education is one of the main parts of the measures necessary to help you achieve the objectives of the Bologna process. Without the standardization of educational content and learning content without standardization of educational technologies and technologies for determining the quality of education and vocational training education idea of European integration can only remain unfulfilled slogan. It is assumed that to achieve the goal of the Bologna process is possible in Ukraine within the address such major challenges as the introduction understandable to European System of diplomas, degrees, academic qualifications, the introduction of two-tier higher education system, the formation of the European system of quality standards of education and professional training using comparable criteria, mechanisms and methods for assessing and removing obstacles to the mobility of students, teachers, researchers and managers in the field of education.
Determined that the most important methodological problem of implementing European standards of environmental education against the background of the various national union of education and science in the European space facing the differences in the perception of Categories educational community directly-conceptual apparatus of international educational standards. According to the same position, they are interpreted as a general guide for self-assessment opportunities to enter into any socio-educational niche. The opposite view presents them because of the prevailing technocratic paradigm in society because they are associated with the canons and dogmas authoritarian pedagogy. According artists topics of international educational standards is a kind of pointer in the area of operation and development of the education system as a whole and is a set of social norms requirements to level of education, training graduate to the actual educational system.
Keywords: education, European educational standards, EU law, implementation, interstate European integration.
УДК 341.2(045)
М. О. Баймуратов
СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦП ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДАННЯ ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ В ЕВРОПЕЙСЬКИХ КРА1НАХ
У cmammi розглядаються сучасн тенденци правового забезпечення надання осв1тн1х послуг в европейських крагнах у контекстi ттенсифтаци процеЫв европейськог мiждержавног штеграцп в освтнт сферi.
Наголошуеться, що основн принципи формування европейських правових стандартiв у сферi надання освтнх послуг у сукупностi становлять гх методологiчний фундамент. Нацюнальне освтне законодавство крагни, стратегiчним курсом яког е прагнення до членства у Свропейському Союзi, мае вiдповiдати методологiчнiй основi стльного европейського режиму надання освтшх послуг та його мiжнародного-правового, конституцтно-правового та профтьно-законодавчого забезпечення на правотворчому, юридико-техтчному та правозастосовчому рiвнях функщонування правовог системи.
Встановлено, що належна реалiзацiя европейських освтнх стандартiв у
