CC BY
12Учет записки ТаврШського нацгонального университету ím. В. I. Вернадського Сер1я «Фыолог^я. Сощальт комумкацИ». Том 24 (63), №1 Ч.2. 2011 р. С. 308 - 312.
УДК 821.161.2.
ЕВОЛЮЦ1Я ОБРАЗУ МЕС11 В УКРАШСЬКШ ДРАМАТУРГИ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛ1ТТЯ
Мокренцов Д. С.
Кримський гумаштарний ушверситет, Ялта, Украта
У po6oTÍ на матер1ал1 драм Леи Укра!нки, Миколи Кулша та Володимира Винниченка розглядаються три типи мещанства на юторико-культурному raí першо! третини ХХ стол1ття, осмислюеться еволюцiя образу Месн, пафос його комушкацп з народом i ел1тою, специфiка авторсько! поетики меЫашзму. Ключов1 слова: драматургiя, поетика, меЫашзм, Месiя.
Укра!нська драматурпя першо! третини ХХ столггтя засвщчила появу оригшальних лгтературних явищ, до виникнення яких у значнш м1р1 прислужилися соцюпол^ичш змши. Талановип драматурги ще! доби запропонували "шновацшний" характер освгтлення цшого спектру проблем сучасносп. Важливе мюце у цьому спектр1 займае проблема «1нтел^енщя i народ», «Роль ел1ти у нацютворенш» та власне мещанство.
Актуальшсть дослщження поетики мещанства зумовлена давно назршою необхщшстю осмислити !! широку жанрову i стильову пал1тру. Його мета полягае у вивченш парадигми мещанства у визначних творах модерно! драматурги, що належать перу Леш Укра!нки, Миколи Кулша та Володимирва Винниченка. Дана стаття е спробою на матер1ал1 драм першо! третини ХХ стол1ття осмислити еволющю образу Меси, його комушкащю з народом i елгтою у зв'язку з1 змшою сощально-юторичного тла та власне пафос цих твор1в.
Проблем мещанства неодноразово торкались дослщники доробку Лес Укра!нки, Володимира Винниченка та Миколи Кулша, про що зокрема свщчать таю статп: «Б1бл1я як джерело щей у творчост Леш Укра!нки» I. Бетко, «Екзистенщальний дискурс драматурги Миколи Кулша» Н. Блохшо!, «Про "Народного Малах1я"» З. Гурневич, «Пророк i фарисей (ключова образна опозищя в драматурги Лесi Укра!нки)» Л. Масенко, «Пророк та самогубство (п'еса Володимира Винниченка в контекст драматурги експресюшзму та постекспресiонiзму)» Т. Свербшово!, «До проблеми укра!нсько! пророчо! п'еси» Л. Танюка, «Пророк» - остання драма Володимира Винниченка» Л. Онишкевич та шшь
Наукова новизна цього дослщження визначаеться тим, що вперше розглядаеться три типи мещанства на rai iсторико-культурного свiтогляду та !х специфiка на художньому рiвнi.
Месiанська iдея генетично пов'язана з мiфопоетикою найдавнiшо! книги -Бiблi!. У переклад1 з еврейсько! меая - «очжуваний пророк, помазаний». У Месп завжди вбачали рят1вника, що «неспод1вано врятуе вщ чогось», а тд «меЫашзмом» розумши в1ру в прихщ
Месп.Чинниками втшення мешашзму е обставини, за яких вщбуваеться процес творення мешансько! свщомост!, часопроспр, юторичш умови, рецишенти та сама постать Меси як неодмшного елемента системи.
Мешансью (мешансько-профетичш, есхатолопчш, хшастичш) настро! та ще! з'являлися у р!зних народ!в, переважно в часи релшйного опору гштов! чужих ¿мперш або в добу особливого шднесення, апофеозу велич!. 1м1дж Меси також е справжшм випробуванням { нерщко закшчуеться його розчаруванням з боку колишшх прихильниюв { послщовниюв. Мешанська щея, як зауважуе I. Дзюба, «може надихати сильного, може втшати слабкого, 1 здебшьшого передбачае цшковиту зосередженють на едност позитивно! (велич) та негативно! (страждання) виключностЬ» [2, 34]. Нерщко мешашзм вщносять до «незршого» стану пол!тично! свщомосп людства, але вш присутнш в суспшьних рухах { сьогодш, демонструючи дивовижну юторичну пластичшсть. Мешанська забарвлешсть давала знати про себе 1 в укра!нських нащональних рухах (козаччина, нащоромантизм Кирило-Мефодивського братства тощо).
Над1я на укра!нського Место озивалася в багатьох л1тературних творах укра!нських письменниюв. Яскравою поетично-мешанською патетикою та риторикою вщзначаеться творчють Т. Шевченка, I. Франка, М. Хвильового та шших класиюв укра!нського письменства. Образ пророка 1 меси з'являеться { в драматург!!, особливо модерн!й. Можна справедливо говорити про особливу мюда укра!нського театру - бути будителем свого народу, охоронцем нащонально! пам'ят! тощо. Поетика пророцтв взагал! була невщ'емною частиною театру епохи модерну. Зразком укра!нсько! модерно! (символ!стсько!) п'еси мешанського характеру можна вважати етюд Олександра Олеся «По дороз! в казку». Кульм!нац!йними досягненнями пророчо! драми першо! третини ХХ стол!ття стали твори Лес! Укра!нки, Володимира Винниченка та Миколи Кул!ша.
Драма „Одержима" Лес! Укра!нки, написана на зор! ХХ ст. В основ! твору -ешзоди з життя Христа напередодш розп'яття та Воскрес!ння. У фокус! авторсько! уваги перебувае насамперед його прихильниця - М!р!ам. Мешя у твор! лише нап!вприсутн!й: вся д!я у твор! - навколо нього, вс! розмови - про нього, але сам Мешя з'являеться на авансцен! вряди-годи. Вже перший монолог М!р!ам вщдзеркалюе траг!чне розумшня Мес!!:
Який в!н одинокий, Боже правий!
Невже йому не можна помогти?
Невже вш завжди буде одинокий?
А для Мес!!? - знову „слава в вишшх"? I тшьки слава? О, яка ж то кара Мешею, що св!т рятуе, бути! Вс!м дати щастя ! нещасним бути... [5, с. 213]
Весь текст «Одержимо!» е своерщним оплакуванням Мес!! ! коханого чоловша водночас. Як справедливо зауважуе I. Бетко, «...свщомо жертовними натурами виведеш обидв! центральн! постат! драматично! поеми «Одержима» - ! Мешя, !
М1р1ам. Хоч мотиви в кожного сво!. У М1р1ам - моральний максимал1зм, скерований позитивним полюсом на Место й почасти на себе, у Меси - покликання врятувати свгг. Моральний максимал1зм можна вбачати i в позицп Меси, враховуючи, що тут вш обмежуеться ним самим, отже, зникае в загальнолюдському контекст християнського вчення» [1, 20].
Не втратив свое! актуальносп мешанський тип, вщображений майстром доби Розстршяного вщродження Миколою Кулшем. Утошя мри створити ангелопод1бну людину ново! формаци викриваеться в «Народному Малахи». Колишнш листоноша, самозванець-пророк Малахш з1 сво!м фанатичним баченням «голубо! далЬ» врешт> решт опиняеться в божевшьш.
Трагед1я Малах1я - це трагед1я людства, приреченого блукати машвцями ютори з утопшними гаслами, трагед1я людини, жертва яко! сумшвна. Але варто погодитись з О. Когут, що заперечуе трапзм цього образу: «Самозакоханий пророк «негайного сощал1зму», пройшовши кр1зь вогонь людських душ, поступово перетворюеться на небезпечного фанатика, що несе сво! облудш ще! переродження людства. Не може бути ютинно! трагеди там, де людина не вщповщае за сво! вчинки як того вимагае мораль» [3, 7]. Але характер Малах!я скорше трапком!чний, бо в!н не зовшм усв!домлюе те, що робить.
Анал!зуючи п'есу „Народний Малах!й", Ю. Смолич влучно зауважив, що вс! дшов! особи - яскрав!, театрально загостреш, соковит!, гротесков! типи. У палггр! образу Мес!! сл!д в!дзначити також „нервову" емоц!йн!сть та ¿ррац!ональн!сть, символ, гшерболу, контрастування барв.
Досл!дження драми В. Винниченка «Пророк», написано! 1929 року у Франц!!, характеризуються р!зномаштшстю оцшок та погляд!в. Письменника завжди хвилювали проблеми пошук!в шлях!в до щастя. Його геро! нер!дко беруть на себе нездшсненне завдання змшити св!т. Таким постае перед читачем/глядачем загадковий Амар. В уяв! фантастично! юрми настае велика ера амар'янства (усесвггньо! любов!): сл!п! прозр!вають, скептики падають навкол!шки, байдуж! зм'якшуються серцем, ! нав!ть пересичена суетн!стю ! розвагами нудьгуюча донька м!л!онера Кет виршуе зм!нити свое життя. Новоявлений Мес!я справд! волод!е незвичайними, недоступними людству можливостями. Виступи пророка нагадують пропов!д! Христа, його помисли ! слова ц!лком щир!. Але Амар не врахував, у яке сусп!льство в!н потрапив - воно поглинуте користолюбством ! брехнею.
Мр!я про щеальний св!т виявляеться антиутоп!чно. «Амар, - як вважае М. Кудрявцев, - терпить повний крах, бо, вщкидаючи усталеш м!ж людьми в!дносини ! в!ков!чн! закони, по сут! утверджуе абсурдшсть людського ¿снування. Насправд! сутшсть вчення Амара була п!ддана профанаци сучасниками. Iсторiя Пророка переконуе, наскшьки е небезпечним цiлковите злиття „Я" людського з „Я" сакральним, що призводить до новiтнього аморалiзму. Пророковi не дано пiдмiнити собою Бога, бо тодi вiн руйнуе творче, самобудiвниче начало в людствi. Тому велию сподiвання завершились фальшивим вознесшням Амара». Тим не менше мае рацто Л. Танюк, який стверджував: «Амар у драмi Винниченка - не лжепророк...» [4, 134]. Драматург показав траг!зм людини, яка насм!лилася взяти на себе роль нам!сника Бога на земл!, м!с!ю перекроювання усталених сусп!льних норм сп!вжиття.
Отже Образ Меси (Пророка) став одним з найиом^шших у доробку укра!нських драматурпв першо! третини ХХ столотя. Протягом чверт столотя вiн пройшов значну еволюцiю.
Якщо у Лесi Укра!нки Месiя переважно трагiчний образ, оскшьки його правду i жертовнiсть сустльство не змогло оцiнити (що засвщчуе розрив мiж iнтелiгенцieю i народом), то у иостреволюцшний перiод ми бачимо зовшм iншi акценти. Мещанство у творi М. Кулiша „Народний Малахш" жалюгiдне, оскiльки воно е самообманом, що реально не здатне змшити свiдомiсть i життя на рщнш землi.
В образi Малахiя Стаканчика ми вбачаемо насамперед исевдомесда, який свято вiрить у сво! пророчi здiбностi, але реально сiе ще бiльше зла навкруги, бо не здатен жертовно любити людину. Такий тип був результатом щеологп бiльшовикiв, яку чимало громадян прийняли на вiру. Месiанство у Кулша - розвiнчання месшно! ролi малоосвiчених послiдовникiв бiльшовизму, якi намагались директивами, вказiвками тощо „реформувати" людину. У цьому творi звучить пересторога, але ще важливша 11 роль у творi В. Винниченка.
Володимир Винниченко писав свш твiр „Пророк" з висоти досвщу революцiйних подiй, у яких брав безпосередню участь. О^м того, живучи емiгрантом у рiзних кра!нах Свроии, вiн усвiдомлював цишчшсть свiту, що базуеться на его!стичному збагаченнi, пошуку насолоди. Навiть серед таких безтурботних „людщв" та кашталютичних „акул" е невтiлене бажання вiри, брак авторитетного слова Учителя. Нацюнальш елiти не справлялись з цим завданням. Дивом знайдений пророк Амар здавалось би зумiе повернути свщ що рухаеться до безоднi самознищення, але пружина бездумно! цивiлiзацi! насправдi використала посланця небесних сил як рекламу i врештi-решт вiдмовляеться вщ його закликiв до високо! мораль Таким чином, у цьому твор^ що виразно спрямований у майбутне, знаходимо елементи антиутопи.
Вiд безсилого Меси - до Псевдомеси - i нарештi до хворого сусшльства, яке не спроможне оцiнити Место i тим самим пiдписуе собi вирок - таким бачиться шлях цившзаци ХХ столiття у образнш iнтерпретацi! трьох видатних укра!нських драматурпв - Леш Укра!нки, Миколи Кулша та Володимира Винниченка.
Список л^ератури
1. Бетко I. Драматична поема „Одержима": проблема морального максимал1зму // Дивослово. -1995. - № 2. - С. 19-21.
2. Дзюба I. Укра!на-Роая: концептуальш основи гумаштарних вщносин. - К., 2001. - 274 с.
3. Когут О. Концепщя новочасного Месн у драм1 М. Кулша „Народний Малахш" // Дивослово. -2002. - № 1. - С. 6-7.
4. Танюк Лесь. До проблеми укра!нсько! «пророчо!» п'еси // Сучасшсть. - 1992. - № 2. - С. 130-131.
5. Укра!нка Леся. Твори: У 12 т. - Т. 4. - К.: Наукова думка, 1978. - 386 с.
Мокренцов Д. С. Эволюция образа Мессии в украинской драматургии начала ХХ столетия /Д.С. Мокренцов// Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2011. - Т. 24 (63), №1 Ч.2. - С. 310-314
В работе на материале драм Леси Украинки, Николая Кулиша и Владимира Винниченко рассматриваются три типа мессианства на историко-культурном фоне первой трети ХХ века, осмысливается эволюция образа Мессии, пафос его коммуникации с народом и элитой, специфика авторской поэтики мессианизма.
Ключевые слова: драматургия, поэтика, мессианизм, Мессия.
Mokrentsov D.S. The evolution of Messiah's image in Ukrainian drama of the early XX century / D.S. Mokrentsov// Scientific Notes of Taurida National V.I.Vernadsky University. - Series: Phylology. Social communications. - 2011. - V.24 (63), №1 P.2. - P. 310-314
On the base of dramas of Lesya Ukrainka, Mykola Kulish and Volodymyr Vynnychenko the three Messiah's types are analyzed in the article with the concerning of historical and cultural background of the beginning of XX century. The article also considers the evolution of the image of Messiah, the pathos of his communication with the people and the elite, the specific poetics of each author. Key words: dramaturgy, poetics, messiasness, Messiah.
Стаття надшшла доредакци 15 листопада 2010року
