CC BY
224УДК 330.1:631.1
А.О. Саранчук*
ЕВОЛЮЦ1Я НАУКОВИХ П1ДХОД1В ДО ДОСЛ1ДЖЕННЯ АГРАРНИХ В1ДНОСИН
Саранчук А.О. Эволюция научных подходов в исследовании аграрных отношений. - Статья .
Целью статьи является изучение изменения предмета исследования аграрных отношений в процессе развития общественно-производственных отношений и предоставления характеристики современному состоянию исследования актуальных проблем рынка зерна для формирования основы последующих исследований. На основе проведенного исследования представлена эволюция научных взглядов исследования аграрных отношений; определено основное поле исследований ученых проблемы аграрных отношений: мыслителями в Древнем мире, представителями классической школы экономии, ученых периода Советского Союза, отечественных ученых, международного сообщества; установлены причины изменения предмета исследований в соответствии с развитием общественно-производственных отношений; определены основные проблемы научных исследований отечественных ученых в настоящее время; представлены основные направления научных исследований аграрных отношений в мире в наше время; проанализированы причины возникновения глобального продовольственного кризиса и научный взгляд на эту проблему. Усовершенствован научно-методический подход к определению этапов научных исследований проблемы аграрных отношений, систематизирован предмет научных исследований в соответствии с историческим этапом развития экономической мысли, определены основные причины, повлиявшие на изменение предмета исследования проблемы аграрных отношений в соответствии с общественно-производственным развитием общества. Полученные результаты направлены на дальнейшее развитие научных исследований современных проблем аграрных отношений, в частности более глубокого научного изучения проблемы глобального продовольственного кризиса.
Ключевые слова: аграрные отношения, общественно-производственные отношения, сельское хозяйство, рынок зерна, свободная торговля, экономическая политика, государственное регулирование рынка зерна, капиталистическое производство, продовольственный кризис
Saranchuk A.A. Evolution of scientific approaches to the study of agrarian relations. -
Article.
The purpose of the article is to study the changes of the research subject of agrarian relations by scholars according to the development of social and industrial relations and provide specifications to the current state of research on current problems of grain market for providing the basis for future research. On the basis of the research the evolution of scientific views on agrarian relations research is presented; the main field of scientific research on agrarian relations problems is defined: the thinkers of the ancient world, the representatives of the classical school of economy, scientists of the Soviet Union period, native scientists, the international community; the changes of the research subject in accordance with the development of social and industrial relations are determined; the main problems of the research which is carried out by native scientists of nowadays are defined; the main research problems of agrarian relations in the modern world are presented; the causes of the global food crisis and the scientific view on this issue are analyzed . The scientific and methodical approach to the determination of the stages of scientific research of agrarian relations problems is improved, the subject of systematic scientific research subject is systemized in accordance with the historical stage of economic thought development, the basic reasons that influenced the change of research subject of agrarian relations problems in accordance with the social and productive development of society. The results aim at further development of scientific research of contemporary issues of agrarian relations, including a deeper scientific study of the problem of global food crisis
* Саранчук А.О. - астрантка кафедри економiчноi' теорп, Кшвський нацюнальний ушверситет iменi Тараса Шевченка, м. Кшв, Украша.
Keywords: agrarian relations, social and industrial relations, agriculture, grain markets, free trade, economic policy, government regulation of the grain market, capitalist production, food crisis.
Саранчук А.О. Еволющя наукових п1дход1в до дослщження аграрних вщносин. -
Стаття.
Метою статт е вивчення змiни предмету дослщження аграрних вiдносин у процесi розвит-ку суспiльно-виробничих вiдносин та надання характеристики сучасному стану дослiдження ак-туальних проблем ринку зерна для формування основи наступних дослщжень . На пiдставi прове-деного дослщження, представлена еволющя наукових поглядiв дослщження аграрних вщносин; визначено основне поле дослщжень проблеми аграрних вщносин: мислителями в Стародавньому свт, представниками класично'1 школи економп, вчених перiоду Радянського союзу, вггчизняних науковцiв, мiжнародноï стльноти; встановленi причини змiни предмету дослщжень вщповщно до розвитку суспiльно-виробничих вщносин; визначено основш проблеми наукових дослщжень втизняних науковцiв на даний час; представлен основнi напрямки наукових дослщжень аграрних вщносин в свт в наш час; проаналiзовано причини виникнення глобальноï продовольчоï кри-зи та науковий погляд на дану проблему. Удосконалено науково-методичний пщхщ до визначення еташв наукових дослщжень проблеми аграрних вщносин, систематизований предмет наукових дослщжень вщповщно до юторичного етапу розвитку економiчноï думки, визначеш основш причини, що вплинули на змшу предмету дослщження проблеми аграрних вщносин вщповщно до суспшьно-виробничого розвитку суспшьства. Отримаш результати спрямованi на подальший роз-виток наукових дослщжень сучасних проблем аграрних вiдносин, зокрема бшьш глибокого науко-вого вивчення проблеми глобальноï продовольчоï кризи .
Ключовi слова: аграрнi вiдносини, суспiльно-виробничi вiдносини, сiльське господарство, ри-нок зерна, вшьна торгiвля, економiчна полггика, державне регулювання ринку зерна, катталютичне виробництво, продовольча криза
Постановка проблеми. З розвитком сустльних вiдносин змiнювався предмет та об'ект дослiдження економiчноi науки, вiд описового характеру господарських вщносин в стародавш часи до багатовекторних наукових шгал, що дослiджують складнi про-цеси функцiонування економiчних систем. Первкному суспiльству було притаманне на-туральне господарство, а, отже, опис зарод-кових господарських процесiв мислителiв стародавшх часiв був присвячений аграр-ним вщносинам. З розвитком сустльно-економiчних вiдносин змiнювались акцен-ти у вивченш аграрних вiдносин i, зокрема, ринку зерна. Дос^дження еволюцii наукових поглядiв на аграрнi вiдносини е необхiдним елементом у розумiннi глибинних процесiв, що притаманнi аграрному ринку та ринку зерна задля наступного розширення кола дослщжень.
Глоб^зацшш процеси сучасних еко-номiчних систем характеризуются неста-бiльнiстю, прикладом чого е кризовi яви-
ща в економщь Циклiчнiсть розвитку, перемiщення грошових потоюв вiд нероз-винутих краiн до свггових лiдерiв, зростан-ня народонаселення саме в бщних краiнах, а разом з тим й голоду, змушуе акцентува-ти увагу як практиюв так i теоретикiв на виршенш проблеми продовольчоi кризи. Вщтак предмет дослiдження економiчноi теорii трансформуеться до пошуку при-чинно-наслiдкових зв'язюв проблеми голоду та визначення шляхiв вирiшення цiеi глобально!' проблеми .
Аналiз останн1х досл1джень i пуб-л1кац1й. Вперше розпочали дослщження даного питання представники класично!' школи економп В. Петтi, П. Буагыьбер, Ф Кене, В . Мiрабо, В . Гурне, А. Тюрго, П . Немур, Д. Ржардо, К. Маркс. Дане питання дослщ-жували такi вiтчизнянi науковцi як П.Т. Са-блук, О ,В.Боднар,В .1 .Бойко, О .В . Захарчук та iн . Однак поглибленого дослщження потребуе вивчення причинно-наслщкових зв'язюв змь ни предмету наукових дослщжень аграрних
вiдносин та, зокрема, дослщжень ринку зерна вiд зародку сустльно-виробничих вiдносин, дослiдження цього питання класичною школою полiтекономii та на-прямки дослщження даного питання на сьогодшшнш час.
Формулювання щлей статтi. Метою статт е вивчення змши предмету дослiдження науковцiв аграрних вщносин у процес розвитку сустльно-виробничих вщносин та надання характеристики сучасному стану дослщження актуальних проблем ринку зерна для фор-мування основи наступних дослщжень .
Виклад основного матерiалу. На початку розвитку людства суспiльство обме-жувалось примiтивним задоволенням сво-iх потреб. Вже в подальшому, з розвитком господарсько!' дiяльностi та сустльних вiдносин, примiтивнi потреби еволющо-нували у виникнення мануфактурного виробництва, обмш й торпвлю, розви-ток промисловосп i фiнансових ринкiв. Отже, змшювались прiоритети розвитку виробництва. Так, людство прогре-сувало вiд аграрного сустльства (пер-вкного) до шдусл^ального i наразi пост-iндустрiального сустльства, або сустльст-ва знань, в якому людство знаходиться на даний час Однак основоположною госпо-дарською дiяльнiстю людини була, якщо можна так висловитись, саме «аграрна промислов^ь», аграрнi вщносини, в iх по-чатковому вигляд^
Дослiдження аграрних ринкiв от-римало свШ початок на свiтанку розвитку сустльних та господарських вщносин людства. З прогресуванням господарських аграрних вщносин виникала необхщшсть опису та аналiзу причин та критерпв ефективноi дiяльностi в данш сферi. Таким чином, формувалися зародки економiчних поглядiв, якi в кторп людства завжди були обумовлеш суспыьно-виробничими вiдносинами, сощально-економiчними умовами, системою потреб господарського життя, св^оглядом
та iнтересами сустльства у вщповщний iсторичний промiжок. Важливо зазначити, що на свiтанку формування економiчноi думки, взаемозв'язок господарськоi дь яльностi з описовим його теоретичним узагальненням був складним та супереч-ливим, залежним вщ системи факторiв, таких як нацiональнi, полiтичнi, кторичш, культурнi, географiчнi та iншi .
Для дослiдження питання аграрних вщносин, на думку автора, необхщним е аналiз наукових поглядiв на дане питання на рiзних етапах розвитку людства.
Першi дослiдження аграрних вщносин на св^анку формування економiчноi думки належать мислителям Стародавнього Китаю, Греци, Риму та Сходу. Економжа даних краш вiдзначалась переважно на-туральним характером ведення господар-ства, а переважна бiльшiсть населення була зайнята сшьськогосподарською, насампе-ред землеробською працею. Данi свiдчення вщображеш в: колективному трактатi Стародавнього Китаю «Гуань-цзи» (IV-III ст. . до н. е.); працях Гомера «Шада», «Одiсея»; творах Гесiода; законах Лжурга; роботах Ксенофонта; реформах Солона та Пiсiстрата. Зокрема мислителi придыяли увагу таким головним проблем аграрних вщносин того часу: [1, с. 187, 194, 195; 2, с. 55-56]:
- надавали перевагу натуральному господарству, сыьському господар-ству, землеробству, визначали виробництво сiльськогосподарськоi продукцп основопо-ложною галуззю економiки держави, дже-релом добробуту народу;
- наголошували на необхiдностi розвитку дрiбного землеволодiння та покращен-ня товаровиробництва сыьськогосподар-сько!' продукцii;
- засуджували торгiвлю, що зава-жала процесу формування основ натурального господарства, проте позитивно вщносились до торгiвлi хлiбом та дрiбноi торгiвлi товарiв, що обслуговують сiльськi господарства;
- вважали, що економiчна пол^ика мае бути направлена на заохочення земле-робсько1' дiяльностi, надання аграрiям державно1' допомоги та дешевих кредитiв у неврожайнi роки .
Важливим внеском у зародки форму-вання економiчноi думки е дослщження дав-ньогрецького фiлософа та вченого Арктотеля (384-322 до н.е. ) . Зокрема, ним було дослщже-но питання аграрних вiдносин. У сво'х творах Арiстотель вiдстоював натураль-но-господарську органiзацiю суспiльства, що виразилось у подт ним господарсько1' сфери на економжу та хрематистику. Вщповщно до цього, економжа е при-родною сферою, що пов'язана з накопи-ченням корисних для держави та домаш-нього господарства засобiв . До цiеi сфери Арiстотель вщносив землеробство, ремесло та дрiбну торгiвлю. На противагу економiки, хрематистика, на думку вченого, е протиприродною, метою яко!' е нажива статюв та примноження багатства, сферу чого складають велика торпвля та лихварство [3, с. 14-17].
Таким чином, можна зробити вис-новок, що описовий характер перших дослщжень економiчних процеав по-чався саме з дослщжень натурального господарства, сыьського господарства та землеробства, а отже й господарсько!' дiяльностi, що пов'язана з виробництвом зерна . Отже, дослщження саме цих питань стали основою економiчних дослщжень на св^анку зародження економiчноi думки, з яких розпочалося формування теоре-тичних основ господар^^ дiяльностi.
Важливим етапом розвитку ^орп економiчноi, думки е перша наукова школа, -класична полггична економiя. Причиною виникнення даного напрямку економiчноi,
думки стала об'ективна необхщшсть теоретичного обфунтування бурхливого розвитку мануфактурного виробництва та розвиток капiталiзацiï, зокрема економiки Англп', що не знаходило пояснень в меркантелктськш доктринi, що передувала класичнш полiтекономiï. Не зважаючи на те, що в XVII ст. англшський промис-ловий капiталiзм вступив в мануфактур-ну стадiю виробництва, протягом усього стол^тя Англiя залишалась аграрною краïною [4, с. 3]. Поряд з активним впровад-женням капiталiзму в англiйське сiльське господарство продовжували кнування на-пiвфеодальнi та феодальш вiдносини. Таким чином, для сыьського господарства Англп' XVII ст. було характерним пере-плетення капггалктичних та феодальних вщносин [4, с. 4-5].
На вщмшу вщ Англп', формування класичноï полiтичноï економп' у Францп' вiдбувалось в шших iсторичних та еко-номiчних умовах, а саме, в перюд пануван-ня феодальних вiдносин та слабкого розвитку промисловосп. До даних умов додавалось й надмiрна розюш королiвського двору, експлуатацiя селян, що були переобтяжеш численними феодальними повинностями та штучне заниження й утримання щн на сiльськогосподарську продукщю . Тому природним е той факт, що представникам класично!' пол^ично!' школи у Францiï була притаманна посилена увага до аграрних проблем та селянства [2, с. 156].
Iсторiя економiчноï думки визначае двох фундаторiв класично1' полiтичноï економп' в кшщ XVII - на початку XVIII ст. - це В . Пета в Англп' та П. Буагыьбер у Францп' [2, с. 147]. Сферу дослщжень вчених не оминуло й питання аграрних вщносин (табл. 1).
Таблиця 1.
Основш аспекти у дослщженнях питання аграрних вщносин В. Петп та П. Буапльбером
В . Петт П . Буагiльбер
Вчений вiдносив до багатства нацп' земельнi угщ-дя, худобу та шше. Основа господарського добро-буту нацп е сфера виробництва, а саме продукщя сшьського господарства та промисловосп. Вщстоював iнтереси селянства i, вiдповiдно до поглядiв економiстiв Францп' того часу, оголо-сив себе «адвокатом сшьського господарства».
Виступав за вiльну торпвлю, однак торпвля, на думку вченого, е лише венозною системою, що розподшяе кров та поживнi соки держави, а саме, продукщю сшьського господарства та промисловосп. Наголошував на необхiдностi запровадження вшьно! торгiвлi зерном, безквотовий(ого), ви-ражаючись сучасною мовою, вивiз(у) хлiба та заборону його iмпорту.
Вчений дослщжував додану варнсть у виглядi земельно!' ренти, що е залишок сукупного продукту за вирахуванням зароб^но!' плати, ви-трат на насшня, власного споживання продукту та його обмшу. Започаткував диференцiйну земельну ренту, що залежить вщ родючост та мiсця розташування земельно!' дшянки . ОбГрунтував прiоритетнiсть сшьськогосподар-ського виробництва як основи економiчного пiднесення краши та теоретично визначив проблеми реформування економжи краши. Мiське ж населення, на думку вченого, загрузло в розкшному житт та надмiрностях.
Джерело: складено на ochobî [4, с.22, 30; 2, с. 156-157].
Дослщивши погляди науковщв, що присвячеш проблем! аграрних вщносин, автор приходить до висновку, що роз-виток мануфактурного виробництва та промисловосп, перехщ вщ феодальних до катталктичних вщносин, освоення нових земель та виникнення колонш розвинутих на той час краш призво-дить до переор1ентацп' зайнятосп та перенаправлены катталу. Так, все быьше робочо!' сили було сконцентровано у мануфактурному виробництв1 та промисловосп. Даш обставини створювали необхщшсть у розширенш поля д1яльносп сшьського господарства, що потребувало збыьшення його виробництва. Таким чином, вщповщно до змши сустльно-виробничих вщносин, розширювалось поле дослщжень науковщв, а саме, предметом дослщження та теоретичного обГрунтування став розвиток катталктичного способу виробництва, тоб-
то промисловосп та нових форм катталу. Не виключенням стало й дослщження сшьського господарства, що набувало рис переплетення його попередшх форм з ману-фактурним виробництвом
Важливим етапом в дослщженш аграрних вщносив в межах еволюцп кторп економ1чно1' думки е безперечно вчення ф1зюкра,пв (вщ гр. physis -природа, kratos -влада). Школа ф1зюкрат1в заклала певш теоретико-методолопчш особливосп у по-будов1 та розвитку класично!' пол1тично1' економп у Францп в XVIII ст. Родоначальником ф1зюкра,пв вважають Франсуа Кене, який сформував теоретичш засади та економ1чну програму школи [5]. Представ-никами школи ф1зюкрат1в е також таю видатш вчеш як В . М1рабо, В . Гурне, А . Тюр-го, П. Немур та шш1. Основш результати дослщжень ф1зюкрат1в проблеми аграрних вщносин були (табл . 2):
Таблиця 2.
Погляди фiзiократiв на проблеми аграрних вщносин
Критика погляд1в меркантил1ст1в На противагу ним, ф1зюкрати джерелом багатства нацн вважали не на-копичення золота в держав1 та не зовн1шню торг1влю, а сшьське господарство . Ф. Кене з1 сво1'ми однодумцями висували щею екв1валентного обм1ну та економ1чного л1берал1зму, в1дображення якого знайшло себе у вщомому вислов1 «laissez faire» .
Просування ¡де1' «природного порядку» Розум1е п1д собою об'ективний та законом1рний характер розвитку ринково'1 економ1ки.
ОбГрунтування концепцп «чистого продукту» На думку вчених, «чистий продукт» може бути лише результатом д1яльносл в с1льському господарств1 та е урожаем, за виключен-ням щор1чних витрат на обробку земл1 . Чим б1льший «чистий продукт», тим випдншою е господарська д1яльшсть . Тобто, необх1дним е мш1м1зац1я затрат.
Класовий подш сусп1льства Ф1з1ократи вперше в ¡сторн економ1чно1 думки под1лили суспшьство на класи, взявши за основу концепцш «чистого продукту». Таким чином, було видшено продуктивний (землероби) та непродуктивний (ремюники, торговщ) класи та клас землевласниюв.
Досл1дження складових сшьськогосподарсько1 д1яльност1 Досл1джували етапи землеробства та складов! елементи земельних аванав протягом року. Видшяли таю галуз1 с1льського господарства як: землеробство, л1сництво, скотарство, рибне господарство, д1яльшсть з перевезення продукцп, торг1вля худобою та продовольчими продуктами . Вивчали первинн1 аванси, що представляють собою сшьськогоспо-дарськ1 знаряддя прац1, худобу, насшня тощо, що е перехщними та потре-бують постшно1 пщтримки в робочому стан1 . До р1чних затрат в1дносили зароб1тну плату, пщтримку в трудовому стан1 людей та тварин .
Погляди на економ1чну пол1тику держави До деяких загальних принцишв економ1чно1 пол1тики землеробсько1 держави, на думку науковц1в, належать: проведення полггики п1дтримки с1льського господарства, так як земля е единим джерелом багатства; едшсть та верховенство влади; податки мають бути пропорцшш нацюнальному доходов1; свобода господарсько1 д1яльност1 у виробництв1 продукцп на власних земельних дшянках, в1дпов1дно до штереав виробника та властивостей Грунту; крупш фермерства е б1льш ефективними у виробництв1 зернових.
Просування ¡де1' вшьно1 торг1вл1 Влада мае заохочувати зовншню торг1влю товару, надавати повну свободу конкуренцп, що сприяе вщтворювальному процесов1. Засуд-жували полггику уряду, що направлена на збереження зерна в межах краши . Стверджували, що при 1снуванн1 вшьно1 торг1вл1, ц1на зерна у вах пров1нц1ях корол1вства буде в1дпов1дати р1вню ц1н м1ж торгуючи-ми один з одним нащями .
Джерело: складено на основ1 [2, 5].
Отже, можемо зробити висновок, що саме фiзiократiв можна вважати родоначальниками у дослщженнях ролi аграрних ринюв та аграрних вщносин . На думку автора, причиною Грунтовних дослiджень
фiзiократами сыьського господарства стали кторичш, пол^ичш та природнi фак-тори, а саме, - надмiрний контроль систе-ми монархiчного устрою; продовження кнування феодальних вiдносин у Францiï,
на вщмшу вщ, наприклад, Англп; мал1 темпи розвитку катталктичного виробництва та промисловосп, що об'ективно обумовили господарську д1яльшсть в сыьському господарств! на той час у Францп найбыьш ефективною та при-бутковою, а отже, й найбыьш конку-рентоздатною, що й стало предметом дослщження вчених.
Дослщженням аграрних вщносин за-ймався й визначний економкт Д. Ржардо . Як член Палати общин англшського парламенту вш займався анал1зом ситуацп на продовольчому ринку, яка була викликана кризовими явищами в економ1щ краши та р1зким падшням щн на зерно . Будучи ак-тивним прихильником свободи зовшшньо! та внутршньо! торпвл! вчений критику-вав «хл1бш закони», що були запроваджеш в Англп' наприганщ XVII ст. та обГрунтував негативний вплив на економжу Англй' за-тверджених парламентом «хл1бних зако-шв», що обмежували ввезення в крашу шоземного зерна, тим самим перешкоджа-ючи свобод! выьно! торпвл! та конкуренцп' [2, с. 207]. В сво!х дослщженнях вчений доводив неприпустимкть стягнення ви-соких митних збор1в з метою захисту нащональних сыьськогосподарських ви-робниюв, адже це викликае подорожчан-ня продовольчих товар1в на внутршньому ринку, зростання щни на працю, збыьшуе соб1варт1сть продукту, що тим самим знижуе конкурентоздатшсть в1тчизняних товар1в [2, с. 206].
Натом1сть, противником свободи выь-но! торпвл! був шший визначний еконо-мкт Т Мальтус, який акцентував увагу на негативному впливов! конкурентно!' !мпортно! продукцп' на р1вень прибутку нащонального виробника та зменшенш зароб1тно! плати. Кр1м того, слщ зазна-чити, що дослщжувана вченим проблема обмеженосп ресурав та визначення закону «спадно! родючосп Грунт1в» е все быьш
актуальною в наш час, коли м1жнародш оргашзацп та окрем1 дослщники придыя-ють значну увагу дослщженню причин виникнення та можливих загроз розвит-ку св1тово! продовольчо! кризи .
Досждження аграрних вщносин знайш-ли свое вщображення у вченнях К . Маркса. У сво!х роботах вш займався вивченням форм земельно! власносп, надав характеристику землям за мкцезнаходженням, ягастю та урожайшстю, проводив дослщ-ження у стввщношеннях податково! полпики держави та платоспроможносп селян, започаткував абсолютну земель-ну ренту [6]. Кр1м цього, вчений надав причинно-наслщкову характеристику про-цесам, що вщбувались в сыьському гос-подарсга краш Англй', Францп' та ffi-меччини в XVI ст , в умовах занепаду феодал1зму, розширення колошальних рин-гав та розвитку катталктичного виробництва [6, с. 399-400]. Таким чином, як зазначае К Маркс, зростання впливу катталктичного виробництва на сыьсь-ке господарство призвело до падшня попиту на сыьськогосподарських пра-щвниюв та зменшення функцюнуючого в данш галуз1 катталу. Це призво-дить до вщтоку селян до мкт та !хньо! переквал1фжацп на мануфактурних пра-щвниюв [6, с. 468].
Нами була представлена еволющя наукових погляд1в на проблему аграрних вщносин з перших опийв мислител1в Стародавнього свггу та дослщження цього питання класичною полггичною економ1ею . Важливим для нашого завдання е визначення предмету дослщжень аграрних вщносин науковщв Радянського союзу та украшських вчених. Разом з кардинальною змшою системи та поличного устрою змшювались погляди автор1в, !х ракурс на дослщжувану проблему, але в тш чи шшш м1р1 дослщження автор1в спрямовувались на питання мехашзму управлшня аграр-ним ринком (табл . 3).
Таблиця 3.
Основш напрямки наукових дослщжень проблеми аграрних вщносин за чаав Радянського Союзу та шсля проголошення незалежносп Украши
Основш проблеми наукових дослщжень аграрного ринку в радянський перюд - Дослщження нацюнал1заци господарства в уах сферах, зокрема i в аграрнш, що базувалась на абсолютнш земельн1й рент1 . - У роботах науковщв надавалась перевага вивченню державно1 форми власност1, як единш можлив1й форм1 власност1 . - Широко вивчалося питання функцюнування кооператив1в, досл1джувалась та надавалась характеристика д1яльносп колгосп1в . - Анал1зувалась внутршня та м1жколгоспна торг1вля, де частка державних закутвель складала до 90 вщсотюв. - Широко досл1джувалась «економжа виробництва», однак, досл1дження були вщ1рваними в1д зв'язку з м1жнародними економ1чними системами та структур-ними елементами нацюнально1 економ1ки, а загалом представляли собою лише статистичш дан1 .
Основш напрямки наукових дослщжень питання аграрного ринку та ринку зерна в1тчизняних вченихз початком незалежносп Украши - Досл1дження знаменуються новим ракурсом та розширенням предмету досл1дження, що пов'язано з набуттям незалежносп Украши та вщкритютю економiчноï системи в м1жнародному вим1р1 . - Поле дослщжень розширилось, у пор1внянн1 з радянським перюдом та спря-моване на: анал1з досв1ду функц1онування та регулювання зернового ринку заруб1жними крашами; надаються практичн1 рекомендацй' з формування економ1чно1 пол1тики на ринку зерна; дослщжуеться конкурентоспроможн1сть укра1'нсько1' зерново1 продукцИ на св1тов1й арен1; надаеться анал1з перспектив залучення 1нвестиц1й в аграрний ринок Украши . - Надаеться характеристика виробництва та споживання зерново1 продукцп в середеш краши та на св1товому ринку зерна; дослщжуються проблеми реформування агропромислового комплексу, як результат трансформацп економiчноï системи вщ командно-адм1н1стративного устрою до ринково1 системи - Розпочались Грунтовн1 досл1дження теоретико-методолопчних основ формування та функцюнування аграрного ринку загалом та зернового зокрема, дослщжуються принципи ринкового мехашзму, вивченню пщдаються шструменти та модел1 державного регулювання ринку зерна, дослщжуеться шфраструктура та лог1стична система зернового ринку; дослщжуються технологи покращення якосп зерна .
Джерело: складено на основ1 [7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15].
З кшця ХХ ст. все быьша увага наукових дослщжень придыяеться впли-ву глобалiзацiйних чинникiв на функ-цiонування ринку зерна. Вiдкритiсть мiжнародних економiчних систем призво-дять до пошуку науковцями конкурент-них переваг нащональних економiк . Предметом Грунтовних наукових дослщжень стають пошук альтернативних моделей
управлшня аграрного ринку, що здатш за-безпечити продовольчу безпеку та експор-тний потенщал украшсько1' продукцп на мiжнароднiй аренi .
Аналiз втизняних публжацш остан-шх рогав вказуе нам на наступш напрямки дослiдження нацюнального та св!тового рингав зерна, як важливого елементу в структур! аграрних вщносин (таблиця 4).
Таблиця 4.
Предмет дослщження аграрних вщносин вггчизняних науковщв на основi дослщження
публшацш останшх роюв:
Дослiдження проблем та на-прямюв реалiзацiï державно! еко-ном!чно! пол!тики в аграрнiй сферк Зокрема, цим питанням займались таю науковщ, як С . М. Кваша, П .Т. Саблук, Л. М. Ху-долш, О.В. Боднар, Коваленко Ю.С., вченi Академп управлшня при Президентовi Укра'ни, ННЦ «1н-ститут аграрно! економiки», Нащ-онального шституту стратегiчних дослiджень, ДУ «1нститут економЬ ки та прогнозування НАН Укра'ни» та ш . Вивчаються проблеми економiчноï пол^ики держави та успшшсть ïï д!яльност у забезпеченнi ефективного функцiонування суб'екнв ринку зерна та забезпеченнi продовольчо!' безпеки держави; дослщжуеться роль держав-нихагентiвнаринкузерна,ïхвпливнаформуваннявнутрiшнiх цш на зернову продукщю; дослщжуються змши законодав-чих та нормативних акнв та !х вплив на функцюнування суб'ектiв зернового ринку Укра'ни; аналiзуеться економiчна полiтика квотування та лщензування та ïï вплив на вироб-ництво та експорт зерна; дослщжуються умови та результата сшвпращ з мiжнародними та закордонними урядовими оргашзащями та ш .
Вивчаеться сучасний стан та на-прямки розвитку зернового ринку Укра'ни . Зокрема, цими питаннями займались Л .М . Худолш, В.С . Шовка-люк, П Т Саблук, О.В. Боднар, В.1 . Бойко, О. В . Захарчук, М . В . Присяжнюк та ш . Зокрема, дослiджуеться структура виробництва зернових, поавних площ та урожайносп, аналiзуються факто-ри, що впливають на !'х змшу; дослщжуються умови та тенденцп розвитку зернового ринку Укра'ни; аналiзуеться д!яльшсть суб'екнв ринку зерна, зокрема др!бних ферме-р!в, сiльськогосподарських органiзацiй, трейдерiв; дослщжуеться змша рентабельностi виробництва зернових; аналiзуються проблеми лопстично! системи держави; дослщжуеться шфраструктура зернового ринку Укра'ни, зокрема, забезпеченiсть зерновими складами та яюсть по-слуг з! збер^ання та обробки зерново! продукцй', портов! потужност тощо .
Дослiджуеться експортний потен-цiал зерново! продукцй' Укра'ни на свгговому ринку зерна. Це питання вивчали П.Т Саблук, Л.М. Худолш, М .М . Тимошенко, Ю£. Кирилова, Кваша С . Н ., Я .А. Жалiло, О.В.Собкевич, В.Г.Клименко, Р.В. Риб-чинський та ш . В межах даного напрямку дослщження анал!зу пщдаються наступш проблеми: змша структури експорту зерново! продукцй в Укра!'ш та свт; фактори, що впливають на конкурентоспроможшсть укра'нсько! зерново! продукцй на св!товому ринку зерна; загрози та можливост розвитку експортного потенщалу зерново! продукцй Укра!'ни; вплив економ!чно! полггики держави на експортний потенщал; ринки збуту зерново! продукцй та ш .
Джерело: складено на основ! [10, 13, 14, 15].
Тенденцп' загальносв1тових процейв, що спостер1гаються останшм часом, тага як зростання населення планети, зменшен-ня пойвних площ вирощування зернових, змша структури виробництва зернових в бж техшчного зерна за рахунок розвитку галуз1 бюетанолу, зменшення пр1сно! води та rnmi, вплинули на змщення акцент1в наукових дослщжень у свт, де широкого вивчення от-римали проблеми причин та загроз сватово! продовольчо! кризи та шляхи розв'язання
дано! проблеми на р1вш окремо! кра!ни та м1жнародними оргашзащями. Таким чином, основними напрямками дослщження свгтово! науково! стльноти стали:
- Дослщження питання загрози свь тово! продовольчо! кризи, анал1з причин-но-наслщкових зав'язгав проблеми ви-никнення глобально! продовольчо! кризи та зростання голоду серед населення в кра'нах, що розвиваються, та кра!нах тре-тього св1ту, фактор1в, що на це впливають .
- Вивчаеться роль та мкце держави в управлшш процесами на аграрному ринку та, зокрема, ринку зерна, та вплив економiчноï полники краши на вирiшення глобально1' проблеми продовольчо1' кризи.
- Дослщжуеться роль м1журядових органiзацiй у виршент глобальних проблем голоду в свт.
- ^уков! дослiдження спрямоваш на пошук нових iнструментiв державного регулювання аграрних вщносин в середин краши та на р!вш мiжнародних органiзацiй .
- Аналiзуються стан та тенденцп розвитку краш головних експортерiв зерново1' продукцп в свт, дослщжуються змши структури експорту та виробництва зерна, змши розм1р1в поавних площ, урожайностi та шляхи ïï покращення завдяки новншм технолопям та розвитку генетики .
- Дослщжуеться питання волатиль-носп цш на зерновi, ïï вплив на змшу цш у сум!жних галузях та продукти харчування .
- Велика увага придыяеться дослщ-женню питання альтернативного засто-сування зерновоï продукцiï, зокрема до-слiджуеться розвиток ринку бюетанолу.
- Аналiзуеться вплив нових значних гравщв на свновому ринку зерна, серед яких, зокрема, е Украша.
Вище зазначеними напрямками до-слiджень займаються науковщ в усьо-му свт, кр1м того дослщники таких найавторитетнiших свнових установ як FAO (ООН) та Мшктерство сыьського господарства США (USAID).
Висновки. Виходячи ¡з наведених дослщжень, приходимо до наступних висновюв:
- з еволющею наукових пщход1в до дослiдження аграрних вщносин, та зокрема структурноï ïï складовоï - ринку зерна, змiнювались акценти та поле дослщження, методолопчш пщходи, що в комплексi були обумовлеш суспыьно-виробничи-ми вiдносинами, соцiально-економiчними умовами, системою потреб господарсь-кого життя, св^оглядом та штереса-
ми суспыьства у вщповщний кторичний пром1жок;
- описовий характер перших до-слiджень економiчних процесiв почався з дослщжень натурального господарства, сыьського господарства та землеробства. Даний перюд вщзначаеться тим, що особлива увага придыялась землеробству та виробництву зерна На думку автора, причинами цього е те, що на початку суспыьно-виробничих вщносин сыьсько-господарськi продукти виступали загаль-ним е^валентом в обмшних процесах, до цього додаються також тогочасш особливосп культури та релiгiйнi погляди;
- особливостями перюду формування класичноï полiтичноï економiï е роз-виток мануфактурного виробництва та промисловосп, перехiд вщ феодальних до катталктичних вщносин, освоення нових земель та виникнення колонш розвинутих на той час краш. Таким чином, вщповщно до змши суспыьно-виробничих вщносин, розширювалось поле дослщжень науковщв, а саме, предметом дослщження та теоретичного обГрунтування став розвиток катталктичного способу виробництва, тоб-то промисловосп та нових форм капiталу Не виключенням стало й дослщження сыьського господарства, що набувало рис переплетення його попередшх форм з ману-фактурним виробництвом;
- причиною Грунтовних дослщжень фiзiократами сыьського господарства стали кторичш, полпичш та природш фак-тори, а саме - надмiрний контроль системи монархiчного устрою; продовження кнування феодальних вщносин у Францп на вщмшу вщ, наприклад, Англп; малi темпи розвитку капiталiстичного виробництва та промисловосп, що об'ективно обумовили господарську д1яльшсть в сыьському господарствi на той час у Францп найбыьш ефективною та при-бутковою, а отже, й найбыьш конку-рентоздатною, що й стало предметом дослщження вчених;
- перевага в наукових дослщженнях вчених Радянського союзу надавалась вивченню нацiоналiзацiï, кооперацп, функ-цюнуванню кооперативiв, колгоств, сухим статистичним спостереженням та до-слщженню в быьшш м!р! лише державно1' форми власностi;
- дослiдження вггчизняних вчених тсля проголошення незалежностi Укра"-ни знаменуються новим ракурсом та быьшим колом предмету дослiджень, що пов'язано з виходом нацюнально1' системи в мiжнародний проспр та переходом вщ командно-адмiнiстративноï до ринково1' системи . Дослiдження направленi на вивчення: теоретико-методолопчних засад формування аграрного ринку та ринку зерна зокрема; проблем реформування агропромислового комплексу; аналiзу рин-кового механiзму функцюнування зернового ринку; шструмен™ та моделей державного регулювання ринку зерна, дослщжувався досвщ зарубiжних краш; проблем та напрямгав реалiзацiï державно1' економiчноï полггики в аграрнiй сферi; сучасного стану та напрямюв розвитку зернового ринку Украши, ïï експортний потенщал;
- предметом дослщження свiтовоï науковоï стльноти в наш час е аналiз причинно-наслiдкових зав'язкiв проблеми виникнення глобальноï продовольчоï кри-зи та зростання голоду серед населення краïн, що розвиваються та краш третьо-го свггу, що викликано нестабiльнiстю та цикл1чшстю фiнансово-економiчних криз, волатильнiстю цш на продукти харчуван-ня, зростанням населення, перевищенням попиту над пропозищею, зменшенням пойвних площ пщ зерновi, змши в клiматi. Глобальш змши в попит! на продовольч! товари; науков! дослщження направлен! на пошук шлях!в виршення даних проблем за допомогою нових шструмешчв державного регулювання аграрних вщносин та д1яльносп м!жнародних оргашзацш; вивчаеться альтернативне застосування
зерново! продукцii, зокрема в бюпаливнш промисловостi.
Подальшого дослiдження потребуе вивчення питання наукових дослщжень вiтчизняних та зарубiжних вчених проблеми розвитку глобально!' продовольчо! кризи.
Список лптератури
1. Штейн В. М . Гуань-цзы: исследование и перевод / В. М . Штейн. - М .: Издательство восточной литературы, 1959. - 303 с.
2. Базилевич В.Д. Iсторiя економiчних учень : пiдручник у 2 ч . / [В. Д. Базилевич, П .М. Леоненко, Н.1 . Гражевська, ТВ. Гайдай]; за ред В Д Базилевича - К : 3нання, 2005 -т. 1. - 567 с.
3. Арктотель. Полника / Арiстотель; [пер . з давньогрецько! О . Кислюк]. - К .: Ос-нови, 2000. - 239 с.
4. Реуэль А. Л. Разложение мерканте-лизма и зарождение буржуазной класской политической экономии в Англии (Петти) и во Франции (Буагильбер) : учебное пособие / А.Л . Руэль. - М . : Мин. Высш. Образ СССР, Москов . Финн . Инст. , 1957. - 31 с.
5 . Кенэ Ф. , Тюрго А.Р. Ж. , Дюпон де Немур П .С . Физиократы. Избранные экономические произведения / [предисл . , пер . с франц. , англ . , нем. П .Н . Клюкин. - М.: Эксмо, 2008. - 1200 с.
6 . Маркс К . , Енгельс Ф. Избранные сочинения : сочинения в 9 т / [сост под ред Малыша А. И., Колпинского Н. Ю.]. - М : Политиздат, 1987 - Т 7 - 811 с
7. Юрчишин В. В. Аграрна полника в Украiнi на зламах полггичних епох: кт,-соц. -екон. нариси / В .В . Юрчишин - К .: На-укова думка НАНУ 2009. - 366 с.
8. Шемелев Г. И. Аграрная политика и аграрные отношения в России в ХХ веке / Г.И. Шемелев . - М . : Наука, 2000. - 256 с.
9 Макаренко П М Ринкова трансфор-мащя аграрного сектора: теорiя та практика / П.М . Макаренко, А. Д . Топалов . - Запорiж .: Запорiзький нацiональний унiверситет, 2006 - 373 с
10 Присяжнюк М В Аграрний сектор економiки Украши (стан i перспективи роз-
витку) / [М .В . Присяжнюк, М .В . Зубець, П Т Саблук та ш . ]; за ред . М .В . Присяжнюка, М .В . Зуб-ця, П .Т Саблука, В.Я . Месель-Веселяка, М .М . Федорова. - К . : ННЦ 1АЕ, 2011. - 1008 с.
11 . Худолш Л.М. Економ1чний мехашзм формування i функцюнування ринку зерна в Укра'ш: монограф / Л.М. Худолш. - К.: 1АЕ, 1998,- 211 с.
12. Коваленко Ю.С. Аграрний ринок Укра'ни: оргашзащя та управлшня: моно-граф1я / Ю . С . Коваленко . - К . : 1АЕ УААН, 1998 - 108 с
13. Павленчик Н.Ф. Еволющя розвитку аграрного ринку Укра'ни / Н.Ф. Павленчик // Економжа АПК . - 2008. -№ 4 . -С. 116-121.
14. Кваша СМ. Експорт та iMnopT продукцй' аграрного сектору Украши: стан i тенденцп' / СМ . Кваша, В.1. Власов, Н .В. Кри-венко. - К.: 1н-т аграр. екoнoмiки, 2013. - 82 с.
15. Власов В. I . Глобальна продовольча проблема : моногр . / В. I . Власов. - К . : 1АЕ УААН, 2001,- 506 с.
16 . The US WTO Agricultural Proposal for Global Trade Reform [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www. usda. gov/
17. Costello S.P. Product crisis: staying ahead by planning ahead / S.P. Costello, K.A. Furfari. [Електронний ресурс]. - Режимдоступу: http: / / www.jonesday. com/files/Publication/947ad59b-9bc8-4226-b4e3-013fd94f6dd7/Presentation/ PublicationAttachment/de02e287-540a-4fd1-9fcd-0e9072bd66a1/TheProductCrisis .pdf
