CC BY
56
УДК 619:616.9:639.215.2
Божик В.Й., Крушельницька О.В. ©
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини I бютехнологп
Iмет С.З.Гжицъкого
ЕТЮЛОГ1Я АЕРОМОНОЗУ КОРОПА РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА «БОРСУКИ» ТЕРНОП1ЛБСБКОГО ОБЛРИБКОМБ1НАТУ
Дослгджено тинктор1алът, кулътуралът та бюхгм1чт властивост1 бактерт видтених в1д коропових рыб гз клШчними ознаками аеромонозу та проведено гх гдентифжащю.
В умовах сьогодення значно зростае значения промислового вирощування риби у внутршшх водоймах Украши. Одним ¿з фактор1в що гальмуе розвиток дано! галуз1 сшьського господарства е шфекцшш та швазшш захворювання, яю завдають значних економ1чних збитюв. Важливим е той факт, що основним мюцем локал1заци \ концентраци збудниюв хвороб е водойма з уЫма И складовими. Доведеним також е \ те, що склад мкрофлори та характер мжробюлопчних процеЫв у водних об'ектах ткно пов'язаний ¿з еколопчною ситуащею у навколишньому середовищг
Для рибних господарств, яю вирощують коропових в пол1культур1 з об'ектами далекосхщного комплексу, за штенсивною технолопею, одним ¿з небезпечних та широкопоширених захворювань е краснуха - аеромоноз. Вщомо також, що аеромонади постшно присутш у водному середовищ1, проте для даного захворювання характерним фактором е виражена сезоншсть - юнець весни та початок л1та, при цьому летальшсть риби може досягати 70%.
Основною причиною цього е зниження отрност1 оргашзму риб за час зим1влг Сприяючими факторами у розвитку даного процесу е антропогенне навантаження на водш об'екти, внаслщок чого понижуеться ¿муштет риб, пщвищуеться чутливють до захворювань шфекцшно! етюлогп, знижуються прирости та яюсть продукци, а також виникае загроза масових отруень населения через можливкть супутньо! контамшацп уражених аеромонадами риб збудниками шфекцшних хвороб небезпечних для людей, зокрема \ ботул1зму.
В доступних джерелах л1тератури нами не було вщм1чено достатню кшьккть даних, щодо оцшки етзоотичного стану \ р1вня циркуляцп патогенних мжрооргашзм1в у водному середовищ1, коропових рибгосподарств та в оргашзм1 риб вирощених в умовах Захщного регюну Украши.
Саме тому, виникае потреба розробки \ впровадження негайних заход1в щодо попередження виникнення та поширення заразних захворювань риб, основне мкце в яких мае належати проведению глибокого мжробюлопчного та ¿мунолопчного мошторингу оцшки ешзоотолопчного благополуччя рибгосподарств.
© Божик В.Й., Крушельницька О.В., 2012
18
Метою наших дослщжень було проведения бактерюлопчного мошторингу оргашв \ тканин коропових риб уражених аеромонозом \ виявлення циркуляци патогенних мжрооргашзм1в.
Матер1али та методи. У матер1ал1 при дослщженш щентифжаци мжрофлори методом послщовних розведень було видшено чист1 культури м1крооргашзм1в з дослщжуваних проб патматер1алу (виразок), з наступним вивченням морфолопчних (форма, угрупування, наявшсть спор, капсул, рухлившть), тинктор1альних (фарбування за Грамом), культуральних (ркт на МПБ, МПА, вкмут-сульф1тному агар1, лактозо-пептонному середовищ1, лужному агар1, середовищ1 Ендо, Левша, Плосюрева, Сабуро, К1тта-Тароцщ та кров'яному агар1) I бюх1м1чних властивостей (утил1защя цитрату на середовищ1 Омонса, окисления та ферментащя глюкози на середовищ1 Хью-Лейфсона, наявшсть ферментаци желатини на МПЖ, протеол1з, ферментащя вуглевод1в на середовищ1 Гкса, коагулящя молока, розщеплення сечовини, утворення л1зину, феншаланш-дезамшази, редукщя маланату № та ацетату №). Дослщжували ДНК-азну актившсть видшених штам1в. Фермент каталази виявляли методом розщеплення перекису водню пщ д1ею каталази, утворення уреази — методом вис1ву бактерш на середовище Олькеницького.
Результата дослщжень та Тх обговорення. Кл1тини були рухлив1, але не утворювали спори та капсули, за Грамом фарбувалися негативно. При мжроскопи спостер1галися кл1тини у вигляд1 прямих паличок ¿з заокругленими юнцями. 1хне розмщення було поодиноке, попарне або у вигляд1 коротких ланцюжюв (таблиця №1).
Таблиця 1
Основш морфолоНчш та тинктор1альш властивосп видшених
М1КрОО рган13М1в
форма угрупування спори капсули рухливють фарбування за Грамом
палички поодиноко, або попарно - - + -
3 вдобраних проб було видшено бактери роду Aeromonas, родини Vibrionaciae, виду Aeromonas hidrophila яю добре росли як за температури 26°С, так I за шкубування при температур! 37°С, утворювали кругл1, нашвпрозор1 з аруватим вщтшком колони, що легко зшмалися з субстрату. Д1аметр колонш сягав в середньому 3-4 мм, при шкубуванш за температури 26°С через 48 год. Видшеш аеромонади росли на нашврщкому 2%-му МПА пщ вазелшовим маслом. Вони давали позитивну реакцш на цитохромоксидазу, каталазу та з метиленовим червоним. ДНК-азна актившсть видшених штам1в була незначною.
Видшеш з води та вщ коропа ¿золяти вщнесеш до родини Aeromonas, яю на МПБ утворювали р1вном1рне помутншня, муаров1 хвил1 при струшуванш \ пласт1вцепод1бний, бшо-Ырий осад, на МПА — кругл1 колони, з р1вними краями, колони опукл1 блискуч1, нашвпрозор1 ¿з блакитним чи бшо-матовим вщтшком, на вкмут-сульф1тному агар1 - колони зеленого кольору, на лужному
19
агар1 - др1бш, слизов1, нашвпрозор1 колони з блакитним вщтшком, на середовищ1 Ендо - рожев1 др1бш, блискуч1, волоп колони, на середовищ1 Плосюрева та Левша - нашвпрозор1 ¿з блакитним вщтшком колони, на кров'яному агар1 - слизов1 с1р1 колони з бета- гемол1зом, на лактозо-пептонному середовищ1, а також на середовищах Сабуро \ Ютта - Тароцщ - ркт м1крооргашзм1в не спостер1гався (таблиця №2).
Таблиця 2
Зсновш культуральш властивосл видшених мжрооргашзм1в
тип дихання МПБ МПА лактозо-пептонне с-ще в1смут-сульфиний агар лужний агар
аероби р1вном1рне помут-ншня, муаров1 хвил1 при струшуванш1 пласпвцепод1бний, бшо-арий осад на дш кругл1 колони, 3 р1вними краями, колони блискуч1 опукт нашвпрозо-р1 з блакитним чи бшо-матовим вщтшком - колони зеленого кольору др1бш, слизисп, нашвпрозор1 колони 3 блакитним ввдтшком
с-ще Сабуро с-ще Ендо с-ще Левша с-ще Кита-Тароцщ кров'яний агар с-ще Плосшрева
- др1бш рожев1 колони, нашвпрозор1 з блакитним ввдтшком др1бш рожев1 колони, нашвпрозор1 з блакитним вщтшком - бета-гемол1з, ар1 слизисп колони др1бш рожев1 колони, нашвпрозор1 з блакитним ввдтшком
Факультативш анаероби катал1зували глюкозу з утворенням кислоти, а деяю ¿золяти — { газу. Тест на уреазу був негативний, на ДНК-азу I желатину — позитивний. Зброджували вуглеводи, включаючи мальтозу. Пщ д1ею цитол1тичних фермент1в бактерш Aeromonas hidrophila цукри розщеилювали на альдегщи та кислоти, кшцевими продуктами 1х розпаду були газопод1бш речовини — С02 IН2.
Для виявлення цукрол1тичних фермент1в дослщжувану культуру Aeromonas hidrophila виавали в поживш середовища Псса у 5 проб1рок: з глюкозою, лактозою, маштом, мальтозою та цукрозою. Середовище Псса було нашврщким, I за наявшстю др1бних пухирщв газу в товщ1 середовища I стшко! тни на поверхш визначали газоутворення. Таким чином, при вивченш цукрол1тичних фермент1в, як1 видшяються аеромонадами, враховували не лише явище розщеплення тих чи шших цукр1в з утворенням кислоти, а й глибину ферментативного процесу за наявшстю в поживному середовищ1 кшцевих газопод1бних продукт1в. Ферментували глюкозу на середовищ1 Хью-Лейфсона, ферментували машт, сахарозу та мальтозу з утворенням газу, проте не ферментували лактозу, не коагулювали молоко, не розщеплювали сечовину, не утворювали л1зин та фешлаланш-дезамшазу, проте редукували маланат 1 ацетат №. Визначення утворення шдолу аеромонадами спостер1гали за допомогою ¿ндикаторного паперу. 1ндол утворювався при розщепленш складно! гетероцикл1чно! кислоти — триптофану. Спостереження проводили через 24-28
20
год., утворення шдолу в бульйот культури супроводжувався забарвленням нижнього кшця шдикаторного паперу в рожевий кол1р. Визначення утворення Ырководню е кшцевим продуктом розщеплення амшокислот: цистину, цистешу та метюншу, яю мютять у своему склад1 cipKy. Дослщжувано! культури м!кроб!в зашвали в проб1рку з м'ясо-пептонним бульйоном. Вщразу теля поЫву туди вносили просочену щавлевокислим свинцем стр1чку шдикаторного паперу на визначення арководню. Утил1зували цитрат Na на середовищ1 С1монса (таблиця №3).
Таблиця 3
QcHOBHi 6ioxiMi4Hi властивост! видшених мжрооргашзм1в
и о ферментащя
середовище С1монса середовище Хью-Лейфс< розрщження желатини 2 и ч о « § '<3 « и и (D а о « н .н лактоза сахароза мальтоза утворення шдолу коагулящя молока розщеплення сечовини ниеиг феншаланш-дезамшаза редукщя маланату Na редукщя ацетату Na
+ + - +/- +г - +г +г + - - - - + +
+ позитивна реакцгя; - негативна реакцгя; +/- реакцгя вгдбувалася не завжди; +г ферментацгя зутворенням газу.
Визначення наявност1 каталази поряд з визначенням шших бюх1м1чних показниюв використовували при щентифжаци виду. На поверхню мжробно! культури, вирощено! на щшьному поживному середовищ1 в чашщ Петр1 наносили 1-2 мл 1%-го розчину перекису водню так, щоб вона покрила поверхню культури тонким шаром. Утворення пухирщв пов1тря в mapi нанесено! рщини евщчило про утворення кисню в результат! розщеплення перекису водню пщ д1ею каталази.
Висновок: мжробну культуру вид ¿лену вщ коропових риб i3 клмчними ознаками аеромонозу теля проведения культуральних, тинктор1альних та 61ох1м1чних властивостей бактерш щентифковано як Aeromonas hidrophila.
Л1тература
1. Гончаров Г.Д. Лабораторная диагностика болезней рыб. — М.: Колос, 1973. — 120 с.
2. Определитель бактерий Берги (перевод)// М.: Мир, 1997. - Т. 2. — 368
с.
3. Компанец Э.В., Исаева Н.М., Балахнин И.А. Бактерии рода Aeromonas и их роль в аквакультуре// Микробиол. журнал.- 1992, Т.54, Вып. 4.- С. 89-99.
4. Лабинская A.C. Микробиология с техникой микробиологических исследований. — М.: Медицина, 1978. — 394 с.
5. Воробйов A.A. i ¿н. Мкробюлопя // М.: Медицина, 2003.- 336с.
21
Summary Borhyk V., Krushelnytska O. Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named
after S.Z. Grhytskyj
ETIOLOGY BACTERIAL CARP FISH RYBHOSPODARSTVA «BORSUKY» TERNOPIL OBLRYBKOMBINAT
Cultural research, tinctirial and biochemical properties of bacteria isolated from carp fish with clinical signs of Aeromonas and held their identification.
Microbial culture selected from carp fish with clinical signs of Aeromonas infection after the cultural, tinctirial and biochemical properties of bacteria identified as Aeromonas hidrophila.
Рецензент - д.вет.н., професор Юсьшв 1.Д.
22
