CC BY
28УДК 616.895.8-06: 616.89-008.454
1К. В. Аймедов , 1К. О. Стаханов, 2Т. А. Сфременко ЕТ1ОЛОГ1Я ТА ПАТОГЕНЕЗ ПОСТШИЗОФРЕН1ЧНО1 ДЕПРЕСП
1Одеський нацюнальний медичний ушверситет;
2Чорноморська басейнова клiнiчна лжарня на водному TpaHcnopTi, м. Чорноморськ,
Одеська область
Summary. Aymedov K. V., Stakhanov K. O., Yefremenko T. A. ETIOLOGY AND PATHOGENESIS OF POST-SCHIZOPHRENIC DEPRESSION. - Odessa National Medical University, e-mail: psychotyp@gmail. com. In the article the author reveals the results of the analysis of the scientific and theoretical substantiation of the problem of post-schizophrenic depression (PSD). The volume and content of PSD as an independent diagnostic category, separated for the first time in ICD-10 (1994) in the section "Schizophrenia", which does not allow comprehensive clarification of all clinical and diagnostic aspects, but only actualizes their questions: the etiology of pathogenesis; Clinics; Definition and nosological qualification. The solution of these issues is closely related to the clarification of the clinical and psychopathological content of schizophrenia as a nosological unit and the improvement of its taxonomy, hence the study of the PSD is becoming increasingly relevant in the modern period.
Key words: nosology, schizophrenia, schizophrenic disorders, depression, post-schizophrenic depression, etiology, pathogenesis..
Реферат. Аймедов К. В., Стаханов К. О., Ефременко Т. А. ЭТИОЛОГИЯ И ПАТОГЕНЕЗ ПОСТШИЗОФРЕНИЧЕСКОЙ ДЕПРЕССИИ. В статье приведены результаты анализа научно-теоретического обоснования проблемы постшизофренической депрессии (ПШД). Объем и содержание ПШД как самостоятельной диагностической категории, отделенной впервые в МКБ-10 (1994) в разделе «Шизофрения», которое не позволяет всесторонне уточнить все клинико-диагностические аспекты, а лишь актуализирует их вопросы: этиологии патогенеза; клиники; определение и нозологической квалификации. Решение этих вопросов тесно связано с уточнением клинико-психопатологического содержания шизофрении как нозологической единицы и совершенствованием ее систематики, следовательно, исследования ПШД приобретают все большей актуальности в современный период.
Ключевые слова: нозология, шизофрения, шизофренические расстройства, депрессия, постшизофреническая депрессия, этиология, патогенез.
Реферат. Аймедов К. В., Стаханов К. О., Ефременко Т. А. ЕТЮЛОГШ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПОСТШИЗОФРЕН1ЧНО1 ДЕПРЕСП. У стап автор надае результати aнaлiзy науково-теоретичного обгрунтування проблеми постшизофрешчно! депреси (ПШД). Обсяг i змют ПШД як самостшно! дiaгностичноl категори, вщокремлено! вперше в МКХ-10 (1994) в роздш «Шизофрешя», не дозволяе всебiчно уточнити ва ктшко^агностичш аспекти, а лише aктyaлiзyе питання !х: етюлогп; патогенезу; кишки; визначення та нозолопчно! квaлiфiкaцi!. Виршення цих питань псно пов'язане з уточнениям ктшко-психопатолопчного змюту шизофрени як нозолопчно! одинищ i вдосконаленням i! систематики, отже дослщження ПШД набуваюе все бшьшо! aктyaльностi в перiод сьогодення.
Ключовi слова: нозолопя, шизофренiя, шизофренiчнi розлади, депресiя, постшизофренiчнa депресiя, етiологiя, патогенез.
© Аймедов К. В., Стаханов К. О., Ефременко Т. А.
Актуальтсть досл1дження. За даним Всесвиньо! оргашзацп охорони здоров'я (ВООЗ), поширенiсть шизофренп серед населення становить приблизно 0,75 % та ктотно не залежить в!д соцiокультурних особливостей кра!ни [1, 2, 3]. Б!льше шж у половини хворих на шизофренiю дiагностуються коморбiднi депресй, тривожнi розлади, хвороби залежносл (Н.А. Байбарак, 2012; А.е. Дубенко, В.1. Коростiй, 2014; A.C. Altamura, M. Buoli, S. Pozzoli, 2014) [4, 5, 6].
За статистичними даними, в Украш та шших кранах свiту дiагноз «Постшизофрешчна депрес1я» лiкарi не часто використовують, залишаючись в рубрицi «Шизофрешя» (Г.А. Прiб, 2011; £.Г. Гриневич, М.В. Маркова, Г.М. Кожина та ш., 2013; K.I. Melkersson, A.L. Hulting, A.J. Rane, 2013) [7, 8, 9].
Анатз лiтератури, присвячено! нозологп постшизофрешчно! депресй, показуе, що це етюлопчно i патогенетично складний стан [3, 5, 10-12]. В зв'язку з цим виникае питання про диференцшну дiагностику мiж шизофренiею та депресивним розладом, як необх1дну умову для впровадження специфiчних заходiв медико-сощального супроводу дано! категорп хворих, включаючи питання адаптацп та реабштацп пащенпв, пiдвищення якостi !х життя та сощального функцiонування (Н.П. Волошина, 1.Л. Левченко, Т.В. Негреба, 2011) [13]. Звертае на себе увагу i той факт, що лише в невеликш кiлькостi робiт представленi клшчш рiзновиди дано! патологи тому е тдстави вважати, що вивчення цих аспекпв постшизофренiчнi депресй' представляють безперечний науковий штерес i е прюритетним [5, 11, 12, 14] у сучасний перюд.
Викладення основного матергалу
Питання взаемозв'язку шизофренп' i депресй е предметом жвавих дискусш в псих!атри, починаючи ще з рубежу XIX-XX столиъ, активний iнтерес проявлявся Е. Крепелiним, С. Корсаковим, Е. Блейлером [14]. Афективш симптоми розглядалися як важливий критерiй, що дозволяе вщмежувати ранне слабоумство (Dementia praecox) в!д манiакально-депресивного психозу. На початкових етапах вивчення цього питання, присутшсть депресивних проявiв у процесуальних пащенпв викликало здивування у лiкарiв i сприймалося як малозрозумiла i незрозумша випадковiсть.
Перша згадка про так депресй' як стани, як1 можуть слiдувати за перенесеним психотичним етзодом, мiститься в МКХ-9 (1977), в роздш «Шизофрешя». Приблизно в цей же час, в DSM-III, подiбнi стани розглядаються серед «Аффективних розлащв». Через 10 рок1в в DSM-III-R (1987) щ депресй' вперше позначаються як «Великий депресивний епiзод, що накладаеться на резудуальну шизофренiю», але помiщаються в пiдрубрицi «Неспецифiчний депресивний розлад», тобто знову ставляться до афективних розлащв, а не до проявiв шизофренп'. У наступнiй версп ще! класифшацп, в DSM-IV (1994) зазначеш стани як i рашше розглядаються як один з варiантiв «неспецифiчних депресивних розладiв», однак визначаються вже як «постпсихотична депресiя» (ППД), тобто тут допускаються ширшi можливосп генезу цього розладу, акцентуеться лише його зв'язок з псих1чним станом, не обов'язково обмеженого нозологш шизофренп. I пльки в МКХ-10 (1994) [15] вперше введено термш «постшизофрешчна депреая» (F20.4), який знаходиться в явному протирiччi з позицiею одного з найбшьш ввдомих дослiдникiв депресш P.Kielholz (1970). Його нозологiчна класифжащя депресiй, включае три велик! групи: соматогеннi (в тому числi штоксикацшш), ендогеннi i психогеннi депресй'. Щею класифшацп автор додае не тшьки концептуальне, а й суто прагматичне значения, оск1льки вона, поряд з феноменолопчними особливостями багато в чому визначае виб!р терапевтично1 тактики.
У нозолопчному планi постшизофренiчна депресiя представляеться зб!рно! групою, в рамках яко! можна виявити вс три основш варiанти депресiй, що вид!ляються P.Kielholz. Впм, це визнають i укладач! «Клшчних опиав i вказ!вок з д!агностики» до МКХ-10, зазначаючи, що часто неможливо виршити, чи належать депресивш прояви до власне шизофрешчною симптоматищ, але рашше замасковано! бшьш яскравими психотичними симптомами, чи е вона прямим наслщком нейролептично! терапи (тобто вщноситься до симптоматичним депресш) або ж е психолопчною реакщею особистосп на хворобу. З цих позицш використання рубрики «постшизофрешчна депрес1я» мае сенс лише як тимчасовий захвд для ушфшацп д!агностики, i необхвдшсть в тй ввдпаде при встановленш досить чпких диференщйно-д!агностичних критерив для видшення ll вар!анпв.
Однак незважаючи на досить велику шльшсть робгт як впчизняних, так i заруб1жних автор!в, прямо або поб!чно присвячених р!зним аспектам ПШД в сучасному и розумшш,
питания клшчно! сутносп i походження цих депресш мали неоднозначну оцiнку. В одних дослвдженнях, вони розглядалися як прояв шизофренiчного процесу (Д. Голдберг, П. Хаксли. 1999; С.Н. Мосолов, 2010; Moller H.J., Krokenberger M., von Zerssen D. 1993; Lieberman J.A. 1999) [16-20 ], в шших - як самостiйне, окреме ввд шизофрени, захворювання (Javitt D.C., Zylberman I., Zukin S.R. 1994) [21]. Висловлювалися i точки зору, що в походженнi цих депресш грае роль ro6i4ra дiя нейролептично! терапи (Г.Я. Авруцкий, 1974, 1976; Gray NS, Snowden RJ. 2005;) [22, 23] або вони являють собою психолопчну реакцш хворого на перенесений психоз (Berckel B.N., Bossong M.G., Boellaard R. et al. 2008) [24]. В залежностi вiд позицй' досл1дника проходить i безлiч !х назв: «фармакогенного депреая» (J. Johnson, 1969; FJ. Ayd, 1975; J. Ananih and A. Chadrrian, 1980) [14], «вторинна депреая» (Rost K., Pyne J.M., Dickinson L.M., LoSasso A.T. 2005, Watanabe Y., Someya T., Nawa H. 2010) [25, 26], «постшизофрешчна депреая» (S. Fadda and C . Muller, 1975; Muller N., Riedel M., Scheppach C. et al) [14, 27], «неспецифiчний депресивний синдром, що виникае як частина шизофренiчного процесу» (Heath R.G., Krupp I.M., 1967; Janowsky D.S, Davis J.M., 1976) [28, 29], «постпсихотичш депреая» (Т. McGlashan and W. Carpenter, 1976) [30], «постпсихотичш стани регреси» (L. Kayton, J. Beck and S. Koh, 1976) [31], «ашнетична депреая» (Т. Van Putten and P.R.A. May, 1978) [32] та шшг
У сучаснш лiтературi багато авторiв вказують на вторинний характер депресш. Однак до тепершнього часу не склалося едино! погляду на природу цих депресивних симптомiв. У клшжо-нозолопчному аспектi обговорюються наступнi можливостi походження тако! депресивно! симптоматики:
1) як частини шизофренiчного процесу;
2) як самостшного захворювання, окремого i незалежного ввд шизофренй';
3) як результату побiчно! дй' нейролептично! терапи;
4) як психолопчно! реакцй' на психоз при усвщомленш пацiентом хронiчно! природи шизофренй'.
За сучасними уявленнями, реестращю афективних порушень, зокрема депресй' у хворих шизофренiею, можна вважати скорше правилом, нiж винятком. Депресивнi порушення зустрiчаються на будь-якому етапi розвитку шизофрени i при будь-як1й формi !! перебiгу. До 60% пащенпв, як1 страждають на шизофрен1ю, в перебж захворювання переносять депресiю. Вона може виявлятися на всiх етапах течи шизофренiчного процесу. Спiвiснування депресй' i симптомiв шизофренiчного кола ютотно впливае на клiнiчнi прояви депресй, яш вiдрiзняються вiд депресй', що протжае в рамках афективного розладу. Однiею з основних клiнiчних характеристик депресй при шизофренй' е субсиндромальний рiвень депресивних проявiв, який рееструеться практично у половини пацiентiв з шизофрешею. Однак, в рамках шизофрени вона мае сво! клiнiчнi особливосп, що спричиняе певнi труднощi для розшзнавання депресивно! симптоматики.
Депресй' при шизофрени розглядають як резистентний симптом, наявшсть якого негативно впливае на терапевтичний прогноз, пвдсилюе суб'ективнi страждання пацiента, сильно пiдвищуе ризик су!циду, збiльшуе тривал1сть термiнiв госпiталiзацi!, може привести до попршення перебiгу хвороби. Все це, в свою чергу, суттево збiльшуе цiну лiкування. Присутшсть депресй' при шизофренй' вимагае корекци терапевтичних пiдходiв. Саме цi обставини диктують особливо уважне ставлення до розшзнавання депресивних проявiв при шизофренiчному процесi.
Сучаснi питання диференцiйно! дiагностики депресй' при шизофренй' представляють суш^ труднощi за рахунок необхiдностi аналiзу численних факторiв. Депресiя в структурi шизофренй' дiагностуеться за залишковою ознакою, тобто при виключенн всiх ктшчно значущих проявiв, як1 могли б сввдчити про iншу природу депресивноподiбних порушень. Але щодо депресй' на шших етапах шизофренiчного процесу рекомендацш по дiагностицi поки що немае.
Клiнiчнi прояви при депресй, дозволяють лжарю при оглядi пацiентiв з депресiею зашдозрити шизофрешчний процес i провести бiльш поглиблений огляд для виключення базових симптомiв шизофренй'. Однак при спробах ктшко-психопатолопчного анал1зу конкретних випадк1в ПШД у деяких хворих диференщащя мiж !! нозологiчними варiантами (зокрема, мгж ендогенно! i психогенно! депресiею) не пльки вкрай складна, але i принципово неможлива.
Висновки. Таким чином, в рамках постшизофрешчно! депресй слад визнати юнування полiетiологiчного варiанту, що не вкладаеться в строго однозначну класифiкацiю P.Kielholz. I незважаючи на те, що проблема депресй при шизофренп е одшею з актуальних в сучаснiй псих1атри, в даний час вiдсутнiй загальноприйнятий пiдхiд, як до дiагностики цих сташв, так i до практичних рекомендацiй по оптишзацц терапевтичних пiдходiв.
Лтература:
1. Юрьева Л. Н. Шизофрения: Клиническое руководство для врачей / Л. Н. Юрьева. - Днепропетровск: Новая идеология, 2010. - 244 с.
2. Assessment Research Group in Schizophrenia [NEDES]: Gender differences in a sample of schizophrenic outpatients. / [J. Usall, S. Araya, S. Ochoa et al.] // Compr Psychiatry. -2001. - P. 301-305.
3. Семке А. В. Биологические и клинико-социальные механизмы развития шизофрении (итоги комплексной темы НИР ФГБУ «НИИПЗ» СО РАМН 2009-2012 гг.) / А. В. Семке, Т. П. Ветлугина, Л. Д. Рахмазова // Сибирский вестник психиатрии и наркологии. - 2013. - № 4. - С. 18-26.
4. Байбарак Н. А. Клшшэ-типолопчш варiанти рекурентного депресивного розладу з тривалим перебп-ом захворювання [Текст] : автореферат дис. ... канд. мед. наук : 14.01.16 - психiатрiя / Н. А. Байбарак ; Нац. акад. мед. наук Украши, ДУ "1н-т неврологи, психiатрii i наркологи НАМН Украши". - Х., 2012. - 17 с. - Бiблiогр.: 17 с.
5. Дубенко А. Е. Влияние методов постизометрической релаксации на состояние церебральной артериальной гемодинамики в вертебробазилярном бассейне у больных молодого возраста с нестабильностью шейного отдела позвоночника [Текст] / А. Е. Дубенко, В. И. Калашников, А. К. Тягнирядко // Укр. вюн. психоневрологи. - 2013. - Т. 21, Вип.1. - С. 10-11
6. A.C. Altamura, M. Buoli, S. Pozzoli. Role of immunological factors in the pathophysiology and diagnosis of bipolar disorder: comparison with schizophrenia // Psychiatry Clin Neurosci. - 2014.- Vol. 68.- P. 21-36.
7. Прiб Г. А. Дисфункщя сощальних ролей у пащенпв, яш страждають на психiчнi розлади / Г.А. Прiб // Архив психiатрii. - 2007- № 1/2. - С. 26-33.
8. Жизнь с шизофренией. Что делать?: краткое руководство для пациентов, страдающих шизофренией и их родственников / [Н. А. Марута, А. М. Кожина, В. И. Коростий, Л. М. Гайчук]. — Харьков, 2011. — 25 с
9. Melkersson K.I. Dose requirement and prolactin elevation of antipsychotics in male and female patients with schizophrenia or related psychoses/ K.I. Melkersson, A.L. Hulting, A.J. Rane // Br J Clin Pharmacol. - 2004. - P. 317-324.
10. Абрамов В. А. Хронические психические расстройства и социальная реинтеграция пациентов. / В.А. Абрамов, И.В. Жигулина, В.С. Подкорытов. - Донецк: ООО «Лебедь». -2002. - 279 с.
11. Аймедов К. В Шизофрешя: актуальш питання ранньо! дiагностик та терапи / К. В. Аймедов, А. £. Волощук // IV Нащональний конгресс невролопв, психiатрiв та нарколопв Украши «Доказова медицина в неврологи, психiатрii та наркологи. Сьогодення й майбутне». - Харшв, 2012. - С. 48.
12. Шизофрения, коморбидная с артериальной гипертензией: современное состояние проблемы / [Подвигин С. Н., Ширяев О. Ю., Алехина О. Д., Шаповалов Д. Л.] // Научно-медицинский вестник Центрального Черноземья. — 2013. — № 35. — С. 1—6.
13. Волошин П. В. Концепция роли нейроиммуноэндокринного звена в этиопатогезе современных форм нервной и психической патологии [Текст] / П. В. Волошин, Т. М. Воробьева, В. В. Гейк // Украшський вюник психоневрологи. - 2006. - № 3. - С. 5-9.
14. Конева О. В. Постшизофреническая депрессия: клинические, адаптационные и реабилитационные аспекты : диссертация ... дис. канд. мед. наук: 14.00.18 / Конева Ольга Викторовна; [Место защиты: ГУ "Научно-исследовательский институт психического здоровья Томского научного центра Сибирского отделения РАМН"].- Томск, 2009.- 210 с.: ил
15. Международная классификация болезней (10-й пересмотр). Глава 5 (Психиатрия). / Под ред. Ю.Л. Нуллера, С.Ю. Циркина. - Киев: Сфера, 2005. - 307 с.
16. Kielholz P. Фармакотерапия при депрессивном синдроме. — В кн.: Депрессии. Вопросы клиники, психопатологии, терапии. - М. ; Базель, 1970, с. 117—128.
17. Голдберг Д. Распространенные психические расстройства / Д. Голдберг, П. Хаксли. - Киев, 1999. - 255 с.
18. Мосолов С. Н. Некоторые актуальные теоретические проблемы диагностики, классификации, нейробиологии и терапии шизофрении: сравнение зарубежного и отечественного подходов // Журн. невропатол. и психиатр. - 2010. - 110 (6). - С. 4-12.
19. Moller H.J., Krokenberger M., von Zerssen D. Prediction of shortterm outcome of neurotic-depressive inpatients. Results of an empirical study of 134 inpatients // Eur. Arch. Psychiatry Clin. Neurol. Sci. - 1993.- Vol. 242, N 5. P. 301-309.
20. Lieberman J.A. Is schizophrenia a neurodegenerative disorder? A clinical and neurobioffl logical perspective // Biol. Psychiatry - 1999. - 46. - P. 729-739.
21. Javitt D.C., Zylberman I., Zukin S.R. et al. Amelioration of negative symptoms in schizoffl phrenia by glycine // Am. J. Psychiatry - 1994. - 151 (8). - P. 1234-1236
22. Авруцкий Г.Я., Недува А.А. Лечение психически больных: Руководство для врачей. -2-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 1988.- 528с.
23. Gray NS, Snowden RJ. The relevance of irrelevance to schizophrenia. Neurosci Biobehav Rev 2005; 29(6):989-999.
24. Berckel B.N., Bossong M.G., Boellaard R. et al. Microglia activation in recentfflonset schizophrenia: A quantitative (R) [11C] PK11195 positron emission tomography study // Biol. Psychiatry - 2008. - 64. - P. 820-822
25. Rost K., Pyne J.M., Dickinson L.M., LoSasso A.T. Cost-effectiveness of enhancing primary care depression management on an ongoing basis // Ann. Family Med. - 2005. - Vol. 3. -P. 7-14.
26. Watanabe Y., Someya T., Nawa H. Cytokine hypothesis of schizophrenia pathogenffl esis: evidence from human studies and animal models // Psychiatry Clin. Neuroffl sci. - 2010. - 64.
- P.217-230
27. . Mu'ller N., Riedel M., Scheppach C. et al. Beneficial antipsychotic effects of celecoxib addfflon therapy compared to risperidone alone in schizophrenia // Am. J. Psychiaffl try -2002. - 159. - P. 1029-1034.
28. Janowsky DS, Davis JM. Methylphenidate, dextroamphetamine, and levamfetamine. Effects on schizophrenic symptoms. Arch Gen Psychiatry 1976; 33(3):304-308.
29. Heath R.G., Krupp I.M. Schizophrenia as an immunologic disorder: demonstration of antibrain globulines by fluorescent antibody techniques // Arch. Gen. psychiat. - 1967. - 16 (1).
- P. 1 -9
30. McGlashan T., Carpenter WT Postpsychotic depression in schizophrenia / / Arch. Gen. Psychiatry, 1976. - Vol. 33. - P. 231-239
31. Kayton L., Beck J., Koh D. Postpsychotic state, convalescent environment and therapeutic relationship in schizophrenic outcome / / Amer. J. Psychiatry, 1976. - Vol. 133. - N. 11. - P. 1269-1274
32. Van Putten T., May PRA "Akinetic depression" in schizophrenia / / Arch. Gen. Psychiat., 1978. - Vol. 35. - P. 1101-1107
References:
1. Yeriyeva LN. Schizophrenia. Clinical guide-line for doctors / Л.Н. Юрьева. -Днепропетровск: Новая идеология, 2010. - 244 с.
2. Assessment Research Group in Schizophrenia [NEDES]: Gender differences in a sample of schizophrenic outpatients. / [J. Usall, S. Araya, S. Ochoa et al.] // Compr Psychiatry. - 2001. -P. 301-305.
3. Semke А. В. Biological, clinical and social mechanisms of development of schizophrenia (results of the complex project) // Siberian herald for psychiatry and narcology. - 2013. - № 4. -P. 18-26 (Rus.).
4. Baybarack N. А. Clinical-typological variants of recurrent depressive disorder with a prolonged course of a disease: Synopsis of a candidate thesis : 14.01.16 - psychiatry / N. А. Baybarack ; Nat. acad. med. Sciences of Ukraine. - Kharkov, 2012. - 17 p. (Ukr.)
5. Dubenko A.E. Influence of postisometric relaxation methods on the state of cerebral hemodynamics // Ukr Herald Psychoneurology. - 2013. - Vol. 21, Iss. 1. - P. 10-11 (Ukr.)
6. A.C. Altamura, M. Buoli, S. Pozzoli, Role of immunological factors in the pathophysiology and diagnosis of bipolar disorder: comparison with schizophrenia. Psychiatry Clin Neurosci 2014; 68:21-36.
7. Prib G. А. Dysfunction of social roles in patients with psychic disorders // Aarchive for psychiatry. - 2007- № 1/2. -P. 26-33 (Ukr.).
8. Life with schizophrenia. What is to be done?: A brief guide for schizophrenia patients and their relatives / [N. A. Maruta, et al.]. — Kharkov, 2011. — 25 p. (Rus.)
9. Melkersson K.I. Dose requirement and prolactin elevation of antipsychotics in male and female patients with schizophrenia or related psychoses/ K.I. Melkersson, A.L. Hulting, A.J. Rane // Br J Clin Pharmacol. - 2004. - P. 317-324.
10. Abramov В. A. Chronic psychic disorders.- Donetsk: Lebed, Ltd, 2002. - 279 p.
(Rus.)
11. Aymedov К. В. Schizophrenia: urgent problems of early diagnostics and therapy // IV National congress of neurologicts, psychiatrists and nacrologists. -Kharkov, 2012. - P. 48 (Ukr.)
12. Schizophrenia, comorbid with arterial hypertension: state of art / [Podvygin S. N., et al.] // Scientific-Medical Herald of Central Chernosemia. — 2013. — № 35. — P. 1—6 (Rus.).
13. Voloshin P. V. Conception of neuroimmonoendocrine link in ethiopathogenesis of modern forms of neural and psychic pathology // Ukr Herald Psychoneurology. - 2006. - № 3. -P. 5-9 (Rus.).
14. Koneva О. V. Postschizophrenic depression: clinical, adaptive and rehabilitative aspects : Thesis ... cand. Med. science: 14.00.18. - Tomsk, 2009.- 210 p. (Rus.)
15. ICD-10. Chapter 5 (Psychiatry). / Ed. Yu. L. Nuller. - Kiev: Sphera, 2005. - 307 p.
(Rus.)
16. Kielholz P. Pharmacotherapy of depression. — In: Depressions. - Moscow, 1970. -P. 117—128 (Rus.).
17. Goldberg D. P. Prevaled psychic disorders. - Kiev, 1999. - 255 p. (Rus.)
18. Mosolov S. N. Some urgent theoretical problems of diagnostica, classification, neurobiology and therapy of schizophrenia // J Neuropathology and Psychiatry. - 2010. - 110 (b). - P. 4-12 (Rus.).
Работа поступила в редакцию 01.03.2017 года. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
