CC BY
191СТОР1Я НАУКИ
О.В. Халимон, УДК 630*27(477.53)
Полтавський краезнавчий музей iMeHi Василя Кричевського
!Ътапи фсрМу&ання Крлещи «Юендрарт ЮержссртсМережЬ
Стаття присвячена етапам формування колекци рослин парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва мкцевого значення, "Дендрарю Держсортомереж", розташованого у с. Огувка Маш'вського району Полтавськоl области
Ключовi слова:
дендрарм садово-парковий, нтродук^я у Полтавщину, культивари рщюсы.
У сел1 ОгуТвка Маш1всько-го району розташований ун1-кальний запов1дний об'ект Полтавщини - парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва мкцевого значення, що носить назву "Дендрарм Держсортомереж!". Закладений в1н у кв1тн1 1976 р. на баз1 Ново-санжарськоТ державноТ сорто-випробувальноТ д1льниц1 з rni-ц1ативи та за проектом доктора сшьськогосподарських наук Василя Дмитровича Мединця, що очолював сортовипробу-вальну службу Полтавщини. За задумом автора планувало-ся в умовах вщкритого степу сформувати колекщю нтроду-кованих у Полтавщину дерев i чагарниюв з метою збагачення мкцевоТ флори, створити базу для науковоТ та навчально-ви-ховноТ роботи, зокрема пере-вiрити на дендрофлорi еколо-пчний ефект часу вiдновлення весняноТ вегетацп (ЧВВВ). Пiд дендрарiй було выведено зе-мельну дiлянку розмiром 75 на 105 м на лiвому березi рiч-ки Тагамлик, на вщстаы одного кiлометра вiд русла, за селом ОгуТвка. Дтянку обнесли мета-левою огорожею, побудували лаборатор^ та влаштували пе-
ресувну систему поливу. Основы роботи зi створення парку були виконан пщ час суботни-ка 26 кв^ня 1976 р. (рис. 1). У посади дерев брали участь 24 особи - пра^вники Новосан-жарськоТ сортодiльницi та 1н-спектури держкомiсiт УкраТни з випробування i захисту сортiв рослин по Полтавськiй област
пiд керiвництвом Василя Дмитровича Мединця.
Формування дендрофлори заповщного об'екта тривало з 1976 по 2000 роки. За цей пе-рюд на його територп було зи брано 360 видiв дерев i ча-гарникiв, а разом з формами та сортами - 485 [4, с. 85-90]. Працюючи над створенням
Рис. 1. Суботник по закладанню дендрар1ю Держсортомереж1 (кв1тень 1976 р.)
дендрарiю, В.Д. Мединець ви-вчив чимало спецiальноT ли тератури, сам об'Тздив найви домiшi дендропарки й бота-нiчнi сади Радянського Союзу, побував на Кавказу у Криму, Карпатах; активно листував-ся з рiзними установами щодо збору садивного матерiалу. На-полегливiсть, працелюбство i комунiкабельнiсть допомагали Василевi Дмитровичу у досяг-неннi мети. То ж не випадково серед заповщних парюв Пол-тавщини ОгуТвський зайняв почесне друге мкце за юль-кiстю видiв i поступився лише Устимiвському дендропарку загальнодержавного значення. Заповщна площа "Дендрар^ ДержсортомережГ - 1,5 га, а разом з новою територiею, на яюй розташованi ставок, аль-пiйська гiрка, сортовипробу-вальн насадження - 19,66 га. Територiя парку протягом 1976-1983 рр. входила до зем-лекористування колгоспу iме-нi А.О. Жданова Машiвського району, у 1983-1990 рр. - 1н-спектури держкомiсiT' УкраТни з випробування i захисту сортiв рослин по Полтавсьюй облас-тi, у 1991-2003 рр. - Республи канськоТ' лабораторп сортовоТ' екологп зимуючих культур, у 2003-2012 рр. - Полтавського обласного державного центру експертизи сор^в рослин, вщ 2012 р. - Полтавсько''' фшп державного пщприемства "Центр сертифкацп та експертизи на-ання й садивного матерiалу".
Згiдно з геоботаычним ра-йонуванням територiя парку знаходиться у смузi рiзнотрав-но-типчаково-ковилових сте-пiв Днiпровсько-Донецького округу, Орельського району [2, карта]. ^мат помiрно конти-нентальний, вщзначаеться не-стмким зволоженням, холодною зимою та спекотним, н-
коли посушливим, лтом. Зими малоснiжнi, товщина снiгового покриву сягае 15 см. Максимальна глибина промерзання фунту - 129 см. У середньо-му за вегетацмний перiод 13 днiв вщзначаються вiдносною вологiстю повiтря нижче 30%. Парк розташований на водо-дкш Ворскла-Орчик. Рельеф яв-ляе собою слабо хвилясту рiв-нину. Висота над рiвнем моря -145 м, фунтов! води залягають на глибин 10 м. Грунти - чор-ноземи потужнi малогумуснi вилугуван.
З 2011 року нами розпо-чато дослiдження "Дендрар^ ДержсортомережГ: стану збе-реження заповiдного об'екта, збiр гербарiю, матерiалiв з к-торп формування колекцп та визначення видового складу сучасно''' дендрофлори. На жаль, вдомост про формування колекцп дендрарiю збере-глися не в повному обсязк На посадi дендролога парку пра-цювали рiзнi люди, як правило, агрономи-рiльники. Вони фк-сували кiлькiсть садивного ма-терiалу i робили вiдповiднi записи надходжень у книзi обли ку. Записи велись по-рiзному: в одних подавалась лише назва роду рослини, а в нших - ука-зувались вид i рiд навiть латин-ською мовою. Крiм того, част-ково збереглося листування В.Д. Мединця з рiзними бота-нiчними установами стосовно до питань комплектацп колекцп дендрарю
Парк планувалося насади-ти в умовах вщкритого степу, тому спочатку необхщно було створити для майбутнх нтро-дуцентiв сприятливi умови, а саме: побудувати систему поливу та насадити захисн лко-смуги. Для останнх ще восени 1975 р. був привезений садив-ний матерiал iз лкорозсадни-
кiв: 50 тополь прамщальних, 20 гiркокаштанiв, 37 плакучих верб, 150 кущiв шипшини, а та-кож берези, липи, волоського горiха та дуба. У травы 1976 р. побудована пересувна система поливу "Сгма". Першi нтроду-центи були привезенi до Огу'в-ки у квiтнi 1976 р. з Полтавщи-ни. Устимiвський дендропарк подарував майже 200 дерев i чагарниюв тридцяти видiв, тре-тину 'х становили голонасiннi рослини (ялини, сосни, ялиц, ту''', ялiвцi, псевдотсуги). Саме вони сформували першi насадження у регулярному стил^ так званий, "партер" (рис. 2). У парку також отримали прописку таю види з Устимiвки, як айлант найвищий, липа амери-канська рiзнолиста та и форма Мiшо, барбариси, таволги, буз-ки, гордовина, форзиця евро-пейська, екзохорда Альберта, птелея трилиста, ксантоцерас горобинолистий, золотий дощ, садовий жасмин.
Парк "На полi Полтавсько'' битви" передав 135 саджан-цiв, переважно декоративних чагарниюв: магоню падубо-листу, iргу колосисту, шипшину зморшкувату, горобинник горобинолистий, облтиху кру-шинову, розсiченолисту форму
Рис. 2. Партер з голонасшних рослин (1986 р.)
сумаха оленерогого, гортензiю Бретшнейдера тощо.
Три лiсорозсадники Полтавщини (Лазiркiвський, Кaрлiв-ський i Миывський) збагатили ОгуТвську колекцiю саджанця-ми клеыв, лип, гiркокаштану, тополi, горiха волоського, бархата та бирючини, використа-них переважно для створення захисних насаджень парку.
Цкаву алею створили iз саджанцiв кулястих форм роби нiТ та клену гостролистого, що надмшли з Кременчуцького радгоспу "Декоративн культу-ри". Звiдти привезли також 100 кущiв таволг Бумальда та Ван-гутта, майже 40 раритетних ре-лiктових рослин широкоплоч-ника схiдного (бiоти), декора-тивних верб - плакучу форму верб бшо'Т та Матсудана.
До Центрального республи канського ботанiчного саду НАН УкраТни В.Д. Мединець у 1976 р. Т'здив деюлька разiв. Спочатку звщти привiз садив-ний матерiал зерняткових, юс-точкових, ягiдних i горiхових рослин: яблунь, слив, кизилу, абрикоса, глоду, iрги, калини, вишы, айви довгастоТ, хено-мелесу японського, мигдалю, горiху грецького, барбарису та лимоннику китайського. ^з-нiше - голонааны рослини для продовження формування "партеру", а також багаторiчнi ^ти, декоративнi чагарники та дерева.
Рiдкiснi культивари надм-шли з Краснокутського дендро-парку: гiркокаштан павiя, бузок пмалайський, малина сахалн-ська, горiхи айлантолистий i маньчжурський. Донинi в Огу-'вц зростають бундук дводом-ний, зантоксилум американ-ський, катальпа чудова, мiхур-ник схщний, височать ялицi -Нордмана (одноколiрна та Лоу). Остання, найкрасивiша
серед усiх видiв ялиць, у т ча-си була лише в колекци Краснокутського дендропарку й на територи МливськоТ досшдноТ станци садiвництва. Ялиця Лоу стала символом ОгуТ'всько-го дендрарiю та першим його внеском у справу штродукци нових рослин для умов Полтавщини (рис. 3).
Восени 1976 р. розпоча-лося освоення другоТ частини парку, що була спланована у ландшафтному стилi на дшян-ц площею 35 на 105 м. На нм здмснили посадки ялин та сосен звичайних з метою Т'х вико-ристання у подальшому як пд-щеп. Крiм того, восени у ство-рених шкiлках висадили насн-ня екзотiв, зiбрaних i привезе-них iз Сочинського дендрар^, Стрийського парку у Львовi, Краснокутського дендропарку, околиць м. Полтави. Всього ж за перший рк кнування у "Дендрар^ Держсортомере-жГ було зiбрaно приблизно 100 порщ дерев, чaгaрникiв та трав'янистих бaгaторiчникiв.
Рис. 3. В.Д
У 1977 р. бшя центрального входу до парку на початку "партеру" встановили 20-тон-ну грaнiтну брилу, привезену з Кременчуцького гранкар'еру, на якй викарбували напис: "Дендрарий Госсортосети. Заложен в апреле 1976 г.". Того ж року садивний мaтерiaл над-ходив з Укра'нсько''' дослано''' станци кв^кових i декоратив-них рослин, Краснокутського та Устимiвського дендропaркiв, Гермaкiвського лкництва (Тер -нопiльщинa), Лубенсько'' зонально'' дослано''' станци лкар-ських рослин, Кременчуцького радгоспу "Декоративы культу-ри", а також зiбрaний Василем Дмитровичем у Криму та на Кавказк Закладалися колекци лкарських, витких, вiчнозеле-них рослин, розпочалися посадки дерев i чaгaрникiв для дослiдiв з екологiчного ефекту часу вщновлення весняно'' вегетацп. Вщ насаджень 1977 р. до нашого часу збереглися тaкi iнтродуценти: керiя японська, яблуня М.Я. Недзвецького, сли-
. Мединець бiля ялицi Лоу (2010 р.)
ва Пссарда, тис далекосхщний, ялина звичайна форма гнздо-под1бна, ялiвець звичайний, мушмула германська, секури-нега кущиста, смородина золотиста, луiзеанiя трилопатева, каштан посiвний. Цкаво, що останнiй вид, привезений i3 Сочинського дендрарiю, вже у 1989 р. почав плодоносити.
17 счня 1978 р. вщбуло-ся сумкне зaсiдaння Президп Полтавського вiддiлення Укра-Т'нського ботaнiчного товари-ства та 1нспектури по Полтав-ськiй област Держсортомере-жi, на якому було ухвалене ри шення про надання дендрар^ в ОгуTвцi статусу природоохо-ронного об'екта. Але рiшенням виконавчого комтету Полтав-ськот обласнот Ради народних депутатв № 671 вщ 28 грудня "Дендрарм ДержсортомережГ лише у 1982 р. набувае запо-вiдного статусу, стае парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва мкцевого значення [1, арк. 52]. З 1978 р. до ОгуТ'в-ки стали надходити делектуси -перелк насння для безко-штовного обмiну мiж ботанч-ними установами. Проростала лише половина з надкланого насння. Однак колекцiю попо-внили надходження з Киева -Ботанчного саду сльськогос-подарськот академп та ЦРБС НАН УкраТни; ботaнiчних сaдiв: Чернiвецького унiверситету, Нiкiтського, Куйбишевсько-го, Свердловського; ботанч-ного саду та дендрар^ iменi Р.1. Шредера з Москви. Колек-цiю нaсiння дикорослих видiв яблунь i груш, передану з Май-копськот дослiдноT' станцп В1Ру iм. М.1. Вавилова, подарував голова Полтавського вщдтен-ня УкраТнського ботaнiчного товариства В.М. Самородов. I зараз в ОгуТ'вц на дшянц пло-дових рослин можна побачити
грушi березолисту, маслинко-листу, руську, вирощен з одер-жаного насння.
Дендрофлору парку комп-лектували й раритетними видами з метою вивчення осо-бливостей '''хньо''' бюлогп. На межi Центрально-Чорнозем-ного державного запов^ника iм. В.В. Альохiна були викопан (з дозволу його дирекцп) де-кiлька кущiв релiктовоT' енде-мiчноT' рослини - вовчника Юли, у природi практично на-снням не розмножувався. Для нормального росту вовчника спецiально досипали у лунки пд час садння крейду. В Огу-'вському парку вид прожив шiсть рокiв.
У 1978 р. було побудовано малу альпйську прку (рис. 4) та декоративну альтанку (рис. 5). Останню обсадили рiзними видами дикорослих яблунь, 'хн гiлки переплелися й утворили рiзнобарвний декоративний живоплiт. Вщ посадок 1978 р. до нашого часу у парку збе-реглися: бархат амурський, бруслина европейська, бузина червона, деревозгубник круг-лолистий, церцис канадський, калина звичайна, катальпа бконквидна, мигдаль степо-вий, горобинник горобинолис-тий, самшит вiчнозелений, сосна жовта, екзохорди Жiраль-дова та великокв^кова, ясен пенсiльванський.
У цей же перюд у дендра-рп почалось вивчення реакцп однорiчних насаджень деко-ративних рослин на час вщ-новлення весняно'' вегетацп (ЧВВВ) [3, с. 45-47]. Об'ектами дослджень стали 15 культива-рiв, серед них магоня падубо-листа, гркокаштан звичайний, аронiя чорноплiдна, облiпиха крушинова та iншi. Рiзнi строки вщновлення вегетацiT (приско-рене, природне та затримане)
1
Рис. 4. Альпшська ripKa (1986 р.)
Рис. 5. Побудова декоративно!' аль-танки (1987 р.)
створювались протягом одного року штучно у триразово-му повторюванн. Для одер-жання раннього пробудження до початку танення снгу мо-лодi дерева i кущi накривали дерев'яними каркасами, об-тягненими полiетиленовою плiвкою. Для створення пзньо-го пробудження - закривали дерев'яними ящиками без дна, наповненими снгом, зверху засипаних тирсою чи половою i вкритих очеретяними матами. Контролем слугували рос-лини природного вiдновлення весняно'' вегетацп. У наступнi роки виявилося, що затримка вщростання рослин пригнiчу-вала 'х плодоношення. Велись також дослди з аклiматизацiT' пiвденних видiв. Для 'х нтро-дукцiT та а^матизацп важливе значення мало вивчення зи-мостiйкостi, розробка спосо-
6iB збереження сiянцiв при на-снному розмноженнi у нових умовах. Експериментально доведено, що штучне прискорен-ня початку вегетацп пдвищу-вало виживання пiвденних ви-дiв пiсля зимiвлi. Так, у ОгуТвц у вiдкритомy rJрyнтi одну зиму пережили чай китайський, уна-6i ююба, рускус понтiйський, ласкавець кущовий; два роки зимували тюльпанове дерево, лiквiдамбар смолоносний, кло-кичка Нмалайська, падуб, п-раканта вузьколиста; три зими витримали альбiцiя ленкоран-ська, кедр лiванський, лавровишня лкарська та чотири ви-ди рододендронв. Найдовше (аж 12 рокв!) прожили вiчно-зеленi кизильники - Франше i Даммера.
Випробування 19 сортв садового жасмину французькоТ та росйськоТ селекцiй [5, с. 7778], завезених з ЛкостеповоТ дослщно-селекцмноТ станцп ЛипецькоТ областi та висадже-них на новiй резервнй тери-торiТ, проводилось у дендрарп в 1979-1986 рр. Того часу це була найбшьша в Укратн ко-лекцiя сортiв садового жасмину (рис. 6). Ш^чно на сорто-випробyвальнiй дiлянцi велись фенолоНчн спостереження, оцiнювалась декоративнiсть i зимостмккть сортiв у балах, процент укорнення живцiв.
Рис. 6. Сортовипробування садового жасмину (середина 80-х рр.)
Проводились бюметричн ви-мiри квток, сyцвiть, кyщiв. З метою оцнки сортiв i вибору серед них найкращих для мiсь-кого озеленення запрошува-лись ландшафты архтектори мiст Полтави, Кременчука, Хар-кова, Днiпропетровська, Кривого Рогу та нших. За даними сортовипробування для областей ЛiвобережноТ частини УкраТни були районованi сорти "Жемчуг", "Помпон" i "Ромашка". Сортовий садовий жасмин використовували не лише для озеленення, а й для поповне-ння колекцй рiзних ботанчних установ, зокрема ботанiчного саду Одеського унверситету, степового вiддiлення Нктсько-го державного ботанчного саду, Кременчуцького радгоспу "Декоративн культури" тощо. Псля закiнчення сортовипробування посадки садового жасмину залишили як колек-цю, з якоТ до нинiшнього часу збереглося 10 сортв. Для Огу-Твки 1979 р. знаменний ще од-нкю подкю. У парку оселило-ся рiдкiсне релiктове дерево -□нкго дволопатеве. Василь Дмитрович привiз його з око-лиць м. Ужгорода.
З 1980 р. "Дендрарм Держ-сортомережi" вже забезпечу-вав себе власним садивним матерiалом, адже майже 30 iнтродyцентiв вступили у гене-ративну стадiю, серед них аро-нiя чорноплiдна, бархат амур-ський, магонiя падуболиста, туя захщна, птелея трилиста тощо. Цього часу колекця поповню-валася за рахунок надходжень з Тростянецького дендропар-ку, Полтавського мiського парку, Кременчуцького радгоспу "Декоративн культури" та Кременчуцького лкгоспу. Останнiй забезпечив садивним матерiа-лом сосен кримськоТ (150 штук) та звичайноТ (850 шт.), що були
використан для створення по-лезахисноТ лiсосмyги на новм резервнiй територп.
Цiкавi нтродуценти надм-шли до ОгуТвки навесн 1981 р. З посадок того року до на-шого часу у парку ростуть сиза й кончна форми яли-ни канадськоТ та iрландська форма ялiвцю звичайного, привезен з БоярськоТ лко-воТ дослщноТ станцп (рис. 7). УкраТнська дослiдна станцiя квiткових i декоративних рос-лин передала лiрiодендрон тюльпанний, лiквiдамбар смолоносний, церцис, Ннкго дволопатеве, секвоядендрон n-гантський, мкробюту пере-хреснопарну, сосну кедрову сибiрськy. Для галявини вит-ких рослин з Центрального республканського ботанчно-го саду НАН УкраТни привезли чотири види актинщм, по два види хвилiвникiв та вiчнозе-лених жимолостей. На жаль, цi iнтродyценти до сьогодення в колекцп не збереглися. Того ж року в ОгуТвц розпочалося сортовипробування тополь i верб (рис. 8). Живцв семи сор-тв гiбридних тополь (3200) та приблизно 1700 живцв чоти-рьох сортв верб селекцп Укра-Тнського НД1 лiсового госпо-дарства та агролкомелюрацп iм. Г.М. Висоцького надав Ко-беляцький селекцiйний пункт. Крiм того, Казахстанський НД1 лiсового господарства та агролкомелюрацп передав для сортовипробування по 200 живцв тополь сортв Казахстанський i Кзил-Тан. Всi рос-лини висадили на резервна територп згдно з прийнятою методикою. Для пдняття рiв-ня Грунтових вод i створення сприятливого мiкроклiматy по-близу посадок у 1985 р. побу-дували ставок площею водного дзеркала 2,9 га. Викопаний
фунт використали для альпй-сько'' гiрки, на якiй посадили ялiвець козацький, золотисто-пiстряволисту форму тису ягд-ного та невисок декоративнi чагарники - мигдаль степовий, кизильник блискучий, таволги, вишню степову, смородину золотисту тощо. Проведен роботи з озеленення берегв ставка вербами й тополями та створення водоохоронних на-саджень ясенв, гледичп зви-чайно'', терну та шипшини. Ця частина парку стала чудовим куточком вщпочинку мкцево-го населення. Псля закiнчення сортовипробування посадки верб i тополь залишили як колекцп. До нашого часу сорти тополь збереглися практично у повному обсяз^ а верби - лише частково.
Рис. 7. Ялина канадська кошчноТ форми та ялiвець козацький (1986 р.)
Рис. 8. Сортовипробування тополь, лiворуч альпшська гiрка (1986 р.)
Формування колекцп ден-драрiю проведено в основному протягом перших десяти рокв i продовжувалося до 2000 р. Поповнювалися наса-дження основно''' територп та активне освоення резервно''. Так, в останне навесн 1985 р. висадили 50 саджанцв лщини ведмежо'', вирощених з насн-ня, зiбраного у парку Полтав-ського сiльськогосподарського iнституту. У наступному роц створили чотирирядну посадку iз 450 шт. грецьких горiхiв. До не''' увiйшли й 13 форм грець-кого горiха, насiння яких привiз В.Д. Мединець з дендропарку "Веселi Боковеньки", що на К-ровоградщинi. З Кременчуць-кого держлкгоспу надiйшли дворiчнi саджанцi дуба черво-ного, з них сформована центральна алея на резервнй територп. У цей же час з околиць м. Сочi Василь Дмитрович при-вiз сянц гiбридного платана кленолистого, якi доростили у шклц, з них недалеко вщ ставка заклали платановий гай. До нашого часу збереглося близь-ко 50 рослин. В^омо, що у рослин гбридного походження (до 'х числа вiдноситься i платан кленолистий) при наснно-му розмноженнi вiдбуваеться розщеплення ознак, що й зараз можна спостеркати на платанах в Огу'''вцк
Хотлося б назвати найц-кавiшi культивари, посадженi у 80-х рр., що ростуть у парку й зараз. Це птелея пилчаста, яблуня сливолиста (Ки'в, бот-сад iменi академка О.В. Фомi-на, 1983), барбарис амурський, береза паперова, глд Дугласiв, дуби каштанолистий i вели-копиляковий, робiнiя клейка, горобина звичайна й рiзно-виднiсть Невежинська, бузок Вольфiв, ясен носолистий, го-рiх чорний (ЦРБС НАН Укра'ни,
1983-1984), плющ звичайний (Крим, 1984), бархат сахалн-ський (Ташкентський ботанч-ний сад, 1984), каркас захщний, софора японська (Кремен-чуцький радгосп "Декоративн культури", 1986), вейгела рання, карагана хамлагу (Головний ботанчний сад, Москва, 1989), розовик керiевидний, маклюра яблуконосна, кольквiцiя чарiв-на, кладрастис жовтий (Одесь-кий ботанчний сад, 1984).
На територп парку висаджу-вали не лише дерева й чагарники, и прикрашали й квiтами. Ще в перший рк посадили 300 шт. твниюв, 200 хризантем, 10 пвонй, привезених iз Центрального республкан-ського ботанiчного саду НАН Укра'ни, та 70 кущiв троянд з Кременчуцького радгоспу "Де-коративнi культури". Колекцю квiтiв у наступному роц по-повнили весняними ефеме-ро'дами. Майже 800 сортових тюльпанiв, нарцисв i гiацинтiв привезли з Прибалтики, Кре-менчуцького радгоспу "Деко-ративнi культури" та 1нспектури держкомiсiT' Укра'ни з випро-бування i захисту сортiв рослин по Автономнiй Республiцi Крим. У 1984 р. 900 цибулин сортових тюльпанв надмшли вiд Кримсько'' кв^ково-деко-ративно''' дiльницi. Крiм того, у колекцп були гладюлуси, ко-рейськi хризантеми, флокси та чимало декоративних однорiч-никв. Висадженi у мiжряддях декоративн трав'янистi росли-ни не лише прикрашали парк, а й забезпечували зберкання, вивчення та пропаганду сортв радянських орипнаторiв. Колекцп айстр i целозiй у 1977 р. двiчi демонструвалися на об-ласних виставках, як проводило товариство охорони приро-ди, i були вщзначен дипломами I ступеня. На жаль, вщ того
квiткового рiзномaнiття парку до нашого часу збереглася лише невеличка частина тюльпа-нiв i пiвникiв.
Остaннiм поповненням колекцп стали укорiненi живцi верби прутовидноТ сорту Тер -нопiльськa та дворiчнi щепле-нi сaджaнцi сосни звичайноТ сорту Боярська-1. Вони надм-шли з м. Киева вщ Нацюналь-ного унiверситету бiоресурсiв i природокористування УкраТни
у жовтнi 2011 р. Устимiвський дендропарк подарував восени 2012 р. саджанц ксантоцераса горобинолистого.
За роки кнування парку йо-го видовий склад дещо скоро-тився. Причиною цього стали як особливост бюлогп деяких видiв, так i клiмaтичнi та антро-погеннi чинники. Сьогоднi ден-дрофлора заповщного об'екта нараховуе приблизно 300 ви-дiв, форм i сортiв. Багатий ви-
довий склад деревних екзотв робить "Дендрaрiй Держсор-томережi" не лише важливим навчально-виховним осеред-ком, а й цнним центром нтро-дукцiТ та а^матизацп рослин в умовах СтеповоТ зони УкраТни. Тому доцiльно було б охопи-ти зaповiдним режимом усю територiю унiкaльного парку (19,66 га) та пдвищити статус його заповщност до загально-державного значення.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. НА ПКМ. - Спр. № 01 - 56. - 64 арк. - Арк. 52.
2. Геоботанчне районування УкраТнськоТ РСР/ В1дп. ред. А.1. Барбарич - К.: Наукова думка, 1977. -302 с., карта.
3. Мединець В.Д. Реакця декоративних рослин на час вщновлення весняноТ вегетаци / В.Д. Мединець // Нов1 знання про управлння онтогенезом рослин: Науков1 прац1. - Полтава, 1997. - Вип. 1. - С. 45-47.
4. Самородов В.Н. Дендрарий Госсортосе-ти и Украинского ботанического общества:
итоги 25-летней деятельности / В.Н. Самородов // Управлшня онтогенезом рослин (агроеколопчний напрям): Науков1 прац1 / За ред. доктора сльськогосподарських наук Мединця В.Д. - Полтава, 2001. - Вип. 2. -С. 85-90.
5. Чернявська А.Т. Наслдки державних випробу-вань сортв садового жасмину / А. Т. Чернявська // Нов1 знання про управлння онтогенезом рослин: Науков1 прац1. - Вип. 1. - Полтава, 1997. -С. 77-78, 86
