CC BY
23
УДК 339.13.017
Корольова О.Г., к.е.н., доцент® Лъвгвсъкии державнийутверситету внутршшх справ
ОЦ1НКА ПРИВАБЛИВОСТ1 ЗОВН1ШН1Х РИНК1В. МЕТОДИКО-
АНАЛ1ТИЧНИЙ П1ДХ1Д
Розглядаетъся методико-аналтичний тдхгд ощнки привабливост1 зовтштхринтв для тдприемств плодоовочевого тдкомплексу.
Ключов1 слова: привабливктъ зовтштхриншв, ринкове середовище.
Вступ. У сучасних умовах глобал1заци, що характеризуються зростанням взаемозалежност1 нацюнальних економж, транснацюнал1защею цших галузей при певному вир1внюванш умов господарювання та зближення нацюнальних та св1тових цш, зниженш зовшшньоторговельних бар'ер1в при реал1заци товар1в та послуг, важливого значения для украшських товаровиробниюв набувають питания вибору зовшшшх ринюв, оцшки умов та можливостей проникнення на щ ринки та подальшого усшшного функцюнування на цих ринках. Актуальное^ набувае завдання визначення привабливост1 зовшшнього ринку.
Анал1з останшх дослщжень, у яких започатковано вир1шення проблеми. Розглядаючи поняття привабливост1 зовшшнього ринку, переважна бшьшкть автор1в пов'язуе И з показниками ринку, яю стосуються оцшки його пщприемницького кл1мату. У низщ л1тературних джерел поняття привабливост1 ринку розглядаеться поряд з поняттям конкурентна ситуащя на ринку \ конкурентоспроможшсть пщприемства.
Засновник класично! теорп конкуренци на р1вш м1жнародних б1знес-взаемодш М. Портер визначае, що це е взаемопов'язане та залежне вщ конкурентно! ситуаци на ринку поняття [1]. На думку О.С. В1ханського, поняття «привабливостЬ> розглядаеться у контекст! привабливост1 галуз1 у наукових працях, присвячених питаниям стратепчного анал1зу д1яльност1 пщприемства та стратепчного управлшня [2].
За словами О.М. Азарян, поняття привабливють зовшшнього ринку зазвичай вживаеться у контекст! оцшювання та вибору м1жнародних ринюв для здшснення пщприемницько! д1яльност1 \ пов'язуеться з анал1зом впливу зовшшшх фактор1в ринкового середовища на д1яльшсть пщприемства, яке виходить на щ ринки [3].
Визначення поняття привабливост1 зовшшнього ринку з позицш певного економ1чного штересу пщприемства спостер1гаеться у визначенш О'Шоннессг На його думку, привабливють галуз1 визначаеться тими факторами, яю ф1рма найбшьше, хотша б там виявити або яким вона найбшьше намагаеться запоб1гти
[4].
® Корольова О.Г., 2011
336
Постановка проблеми у загальному вигляд1 та и зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Узагальнено у рамках концепци пщприемницького кл1мату будь-який зовшшнш ринок можна розглядати як певною м1рою вщкриту систему, у якш питания щодо масштаб1в просування товар1в зводиться до иривабливост1 цього ринку для потенцшного експортера. Тобто привабливкть зовшшнього ринку е основою щодо ирийняття ршення експортером, вщ достов1рност1 яко! будуть залежати наслщки як для самого експортера, так { для нацюнально! економжи.
Особливо важливими е таю оцшки для м1жнародного плодоовочевого ринку, що характеризуеться суттевим перевищенням пропозици над попитом, значною кшькютю гравщв-конкурент1в, мшливою кон'юнктурою та високими стандартами якост1 продукци, яка пропонуеться.
Метою стати е визначення наявних тенденцш щодо розвитку плодоовочевих ринюв Росп, Туреччини \ Польщ1 та оцшка привабливост1 цих потенцшних зовшшшх ринюв для украшських аграрив.
Виклад основного матер1алу дослвдження. На нашу думку, приваблив1сть зовшшнього ринку - це середовище кра!ни та взаемодп його ¿з середовищами шших кра!н, яке здатне посилювати та формувати умови для сприятливо! д1яльност1 шоземних пщприемств на ринку дано! краши.
М1жнародне маркетингове середовище е комплексом фактор1в, що формують кон'юнктуру товарного ринку, визначають його привабливкть, формують тактику та умови ринково! поведшки та складають систему чинниюв, що прямо впливають на розвиток м1жнародно! д1яльност1 ф1рми.
Приваблившть зовшшнього ринку плодоовочево! продукци характеризуе економ1чш вщносини м1ж суб'ектами м1жнародного плодоовочевого ринку -споживачами, конкурентами, постачальниками, посередниками, державними органами з приводу узгодження !хшх економ1чних штереЫв, пов'язаних з виходом та стратепями !х д1яльност1 на зовшшшх ринках плодоовочево! продукци у коротко-, середньо- та довгостроковш перспективах.
При цьому привабливють ринку встановлюеться згщно з критер1ями, яю кожна компашя визначае самостшно. Не вс1 критери мають однакову важливють I тому кожен необхщно анал1зувати окремо. Привабливкть ринку випливае з його розм1ру, обсягу, темтв зростання та шших показниюв, а також з умов функцюнування пщприемств дано! галузг Найважлившим етапом при визначенш привабливост1 ринку е проведения анал1зу та характеристика оточуючого маркетингового середовища.
Залежно вщ глибини обгрунтування управлшського ршення виб1р привабливих зовшшшх ринюв для пщприемств плодоовочевого пщкомплексу може здшснюватися двома способами: 1) суб'ективно - грунтуючись на власних уподобаннях, суб'ективних вщчуттях I оч1куваннях, ос1б, яю приймають ршення; 2) об'ективно - виходячи ¿з проведеного дослщження ринюв та пор1вняння об'ективних даних.
Зауважимо, що об'ективш методи вщбору м1жнародних ринюв являють собою фшьтрацшш методи, суть яких полягае у початковому виявленш
337
потенцшних ринюв, наступному поетапному !х оцшюванш та поступовому виключенш найменш привабливих ринюв за р1зними критер1ями (фшьтрами) у порядку зменшення !х значимост! для пщприемства.
На думку Т.М. Циганково!, до об'ективних метод1в можна вщнести дискретний та комплексний пщходи. Останнш передбачае юльюсну оцшку кожного з параметр1в потенцшних ринюв за системою показниюв або глибоке анал1тичне обгрунтування за певною моделлю I теоретично забезпечуе найвищий р1вень обгрунтованостг Дещо спрощеним I менш фшансово витратним виступае дискретний пщхщ, що грунтуеться на оцшщ невелико! сукупносп найважливших для ф1рми показниюв стану та перспектив розвитку ринку чи шших критерив [5, с.56].
Використовуючи дискретний пщхщ, було проведено оцшку привабливих зовшшшх ринюв для пщприемств плодоовочевого пщкомплексу за наступними критер1ями:
• розм1р ринку;
• динамжа зростання ринку;
• власш конкурентш переваги;
• потенщал ринку;
• доступшсть ринку;
• сприймання ринку;
• стабшьшсть (оцшка ризиюв).
Побудована за критер1ями привабливост! ринку, власних конкурентних переваг I ризику (поличного, комерцшного, валютного тощо) матриця визначення найбщьш привабливого зовшшнього ринку для пщприемств продукци плодоовочевого пщкомплексу Швденного регюну Украши дозволяе встановити потенцшно приваблив! зовшшш ринки та здшснити !х ранжування (рис. 1).
За результатами анал1зу матриц! було вид!лено зовн!шн! ринки Роси ! Н!меччини, питома вага яких в загальному обсяз! експорту плодоовочево! продукц!! становить 50% загального експорту.
338
Приваблиисть ринку
Власт конкуренты! • переваги
Власт конкуренты • переваги
В с Н
В X Ъ
с
Н у Ь
В И
с
Н У
Н
Ризик
В
Рис. 1. Матриця визначення найбшьш привабливого зовшшнього ринку для шдприемств продукцн плодоовочевого пщкомплексу Швденного регшну
УкраУни
В - висока, висою, високий;
С - середня, середш, середнш;
Н - низька, низью, низький;
X, У, Ъ, Ь, И - краши, що дослщжуються: X - Роая; У - Молдова; Ъ -Н1мечинна;Ь - Бшорусь; Н - Австр1я.
1 - абсолютно сприятлива зона,
2 - абсолютно несприятлива зона.
Визначивши краши знаходження привабливих ринюв, були дослщжеш фактори, яю дозволяють прийняти комплексне ршення щодо виходу на конкретний зовшшнш ринок.
Росшська Федеращя — шдустр1ально-аграрна краша. Основш галуз1 промисловостк прнича, нафтова, нафтопереробна, газова, металургшна (чорна та кольорова металурпя), л1тако- та кораблебудування, косм1чна, машинобуд1вна, енергетичне обладнання, харчова та текстильна.
Розвинеш вс1 види транспорту, але величезш простори Сиб1ру практично не мають зал1зниць та сучасних автодор1г. Морський транспорт забезпечуе значну частину перевезень через найважливш1 порти: Санкт-Петербург, Калшшград, Мурманськ, Архангельськ, Новоросшськ, Владивосток, Находка \ шшг
Зал1знищ, велика частина яких розташована в Свропейськш Роси, перевозять три чверт1 вс1х вантаж1в. Р1чковий \ автомобшьний транспорт
339
перевозить до 15 % ваитаж1в. У багатьох районах Швноч1 й Далекого Сходу единим видом транспорту е ав1ащя.
Фшансово-економ1чне становище Pocii' характеризують наступи! показники [6]: ВВП у 2009 р. (за паритетом кутвельно! здатност1 = PPP) — $ 2088 млрд., ВВП чистий — $ 1286 млрд. Темп зростання ВВП — 8,1%. ВВП на душу населения (PPP, 2008) — $14700, що у 2,1 раз вище, шж в Укра!ш. Прям1 закордонш швестици у РФ — $ 271,6 млрд. 1мпорт (2009) — $ 260,4 млрд. (т.ч. Шмеччина — 16,3 %; Китай — 12,4 %; 1тал1я — 6,9 %; Украша — 5,0 %; Япошя — 4,9 %; Бшорусь — 4,0 %). Експорт — $ 365 млрд. (т.ч. Шмеччина — 9,5 %; Нщерланди — 7,5 %; Туреччина — 6,0 %; 1тал1я — 5,6 %; Украша — 5,0 %; Китай — 5,0 %; США — 4,8 %; Б1лорусь — 4,6 %; Швейцар1я — 4,0 %). Майже 70 % експорту РФ — близько 250 млрд. дол. — пов'язано з вивозом сировини.
У структур! сшьського господарства переважае тваринництво. Щодо сшьськогосподарсько! продукц!!, основними техн!чними культурами, що мають велике значения для господарства Pocii', е льон-довгунець, соняшник, соя, прчиця, цукров1 буряки, тютюн.
Враховуючи, що економжа Росшсько! Федерацп належить до штенсивно зростаючих, при переваз1 тваринництва у сшьському господарств1, можна розглядати цей зовшшнш ринок як привабливий.
Сучасна Туреччина (площа 715,548 кв.км.), завдяки морському оточенню та наявност1 зручних бухт, заток й гаваней (наприклад, Золотий Pir, См1рна), яю являють собою найкращий, дешевший шлях, становить очевидну перевагу потенцшного економ1чного зв'язку турецького народного господарства з господарством Украши.
За даними [7]: ВВП - $ 201 млрд. Темп зростання ВВП - 2,8%. ВВП на душу населения - $3167. Прям1 закордонш швестици - $ 102 млн. 1мпорт - $ 61,3 млрд. (Ншеччина - 15,9%; 1тал1я - 9,3%; США - 8,8%; Франщя - 6,6%; Великобриташя - 5,8%). Експорт - $ 54 млрд. (Имеччина - 20,3%; США - 8,3%; Великобриташя - 6,4%; 1тал1я - 5,8%; Роая - 5%).
На противагу РФ, спещал1защею Туреччини е с1льське господарство, номенклатура продукц1! якого формуе основн! експортн1 позиц1!. Велике, промислове сад1вництво зосереджено в Захщнш Анатол1!, уздовж Чорноморського узбережжя та в басейн1 p.p. Тигра i Сфрата. За яюстю та к1льк1стю досить високо стоять овочев1 райони: Мармуроморського узбережжя (м. Перама), Егейського узбережжя, Чорноморського узбережжя (м. С1ноб).
Плод1вництво в Туреччиш розвито високо, чому вщповщае розма!т1сть кл1матичних умов. Загальна площа, зайнята виноградниками, посадками маслин, фруктовими садами, складае 3,7 % ycieii територ11. Плодов! й гор1хоплодн1 культури давно уже спостер1гаються у внутршньому товарооб1гу. Разом з тим плод1вництво - важлива експортна галузь.
1снуе низка чинник1в, що гальмують розвиток с1льського господарства — головно! бази Bciei' Турецько! Республ1ки. По-перше, надзвичайно зле в1дбиваеться на економ1чному жигп кра!ни обмежен1сть мереж1 шлях1в i нав1ть
340
повна вщсутшсть шлях1в сполучення в деяких районах, зокрема слабкий зв'язок м1ж центральними й узбережними районами.
По-друге, нестача чи вщсутшсть власних каштал!в (податкова система, важю орендш умови призвели турецьке селянство до значно! заборгованост!). Слабка заселешсть Туреччини ( 10,66 на 1 кв. км.), а звщси гострота питания щодо робочо! сили.
Натомють наявшсть цих недолшв не свщчить про незадоволений попит на сшьськогосподарську продукцш та доцшьшсть появи укра!нського товаровиробника на ринку Туреччини.
Останньою з визначених за дискретно-матричним пщходом е Республжа Польща — шдустр1ально-аграрна кра!на. Основш галуз! промисловост!: машинобудування, металургшна, прнича (вугшьна, арчана та ш.), х1м1чна, кораблебудування, харчова, текстильна та легка промисловкть. Транспорт: зал1зничний, автомобшьний, морський, трубопровщний, пов1тряний. Головш морсью порти — Щецин, Свшоуйсьце, Гданськ, Гдиня. Кра!на лежить бшя ф1зичного центру Свропи.
За даними [7]: ВВП — $ 149,8 млрд. Темп зростання ВВП — 4,8 %. ВВП на душу населения — $3877. Прям! закордонш швестицп — $ 3,9 млрд. 1мпорт (нафта 1 нафтопродукти, прокат чорних метал1в 1 сталь, зал1зняк, металообробш станки, пшениця, бавовна) — $ 34,3 млрд. (т.ч. Имеччина — 19,0 %; 1тал1я — 7,9%; Франщя — 6,5 %; Роая — 5,4 %; Великобриташя — 4,7 %). Експорт (палива, сировина I нашвфабрикати, станки I машини, промислове I транспортне обладнання, одяг 1 господарськ! товари) — $ 28,6 % млрд. (т.ч. Шмеччина — 36,0 %; 1тал1я — 5,8 %; Роая — 5,6 %; Нщерланди — 4,7 %; Франщя — 4,6 %).
За даними Мгшстерства економжи Польщ1, вс1 галуз! вважаються прюритетними I потребують планом1рного розвитку.
В той час як послуги та торпвля поступово збшьшували обсяги, частка промислового виробництва в структур! ВВП Польщ! залишалася стабшьною. Економ!чш змши привели до поступово! модершзацп виробництва, збшьшення його продуктивное^ та зростання експорту.
У Польщ! 38% населения проживав в сшьський мюцевостг Для ряду регюшв сшьське господарство залишаеться основним сектором економжи, незважаючи на загальну тенденцш до зменшення частки сшьського господарства в ВВП краши.
Господарство Польщ! е досить диверсифжованим. У структур! нацюнального продукту краши на промисловкть припадае 35 %, торпвлю I сферу послуг - 45 %, сшьське господарство - 6 %. В галузевш структур! промислового виробництва найбшьшою е частка легко!! харчово! промисловост! (29 %), машинобудування (28 %) та паливно-енергетичного комплексу (23 %).
Сшьське господарство створюе близько 7 % ВНП Польщ! й займае четверте м!сце в господарськш сфер! п!сля промисловост!, торг!вл! та буд!вництва.
Польща - в!домий у свт виробник овоч!в та фрукив. Важливу позиц!ю кра!на займае в збор! пор!чок (перше м!сце в свт), полуниць (трете м!сце),
341
малини (четверте), капусти (шосте), яблук (дев'яте), цибул1 (двадцяте). Земельш площ1, зайнят! овочами i фруктами, мають найбщьше значения для приватних господарств твденно! i центрально! Польщг Загальна частка овоч1в i фрукив у ф1зичному обсяз! продукци рослинництва сягае 40 %.
3 огляду на наведене, саме така привабливють загально! економ1чно1 ситуацн у Польщ1 дозволяе визнати цей ринок як один з привабливих для пщприемств продукци плодоовочевого пщкомплексу Швденного perioHy Украши.
Висновки. Привабливкть ринюв можна визначити через стушнь вщповщност! стану фактор1в ринкового середовища можливост! реал1зац11 економ1чних штереав пщприемств, пов'язаних з виходом та стратепями ix д!яльносп на зовшшшх ринках. 3 шшого боку, розглядаючи приваблив1сть зовн1шнього ринку плодоовочево! продукци з позиц!! окремого пщприемства, сл!д оц!нювати його можлив!сть реал!зувати власний економ!чний ¿нтерес на ринку, оскщьки економ!чн! ¿нтереси адекватн!ше характеризуют д!яльн!сть економ!чних суб'ект!в ринку.
Пропонуеться оц!нювати приваблив!сть зовн!шнього ринку плодоовочево! продукци за дискретно-матричним п!дходом, використовуючи так! критер!!: приваблив!сть ринку; власш конкурентн! переваги; ризик (пол!тичний, комерцшний, валютний тощо).
В результат! проведения комплексного дослщження за вищенаведеними показниками по зовн!шн!х ринках Рос!йсько! Федерацп, Туреччини та Польщ! альтернативним вар!антом для реал!зац!! с!льськогосподарсько! продукц!! став саме ринок Польщ! та ринок Росшсько! Федерацп.
Л1тература
1. Портер М. Международная конкуренция. / М.Портер - М.: Междунар. отношения, 1993. - С. 51.
2. Виханский О.С. Стратегическое управление / О.С. Виханский. - М. : Изд-во "Гардарика", 1998. - С. 24-39.
3. Формування комплексного п!дходу до зростання нацюнально! економ!ки / О. М. Азарян // Прометей. - Донецьк, 2007. - Вип. 23 (23). - С. 4043. - ISSN 1814-8913.
4. О' Шонесси Дж. Принципы организации управления фирмой. Пер. с англ. / Дж.О' Шонесси - М.: Прогресс, 1979. - 216 с.
5. Глобальна торгова система: розвиток шституив, правил, ¿нструмент!в СОТ: Монограф!я / Кер. авт. кол. i наук. ред. Т. М. Циганкова. — К.: КНЕУ, 2003. — 660 с.
6. CIA: The World Factbook, U.S.A. 2010.
7. Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2007.
342
HayKoeuu eicnuK flHYBMBT iMeni C.3. fwuijbKozo
TOM 13 № 1(47) Hacmuna 1, 2011
Summary
Korolyova O.H., candidate of economic sciences, associate professor Lviv state university of internal affairs under the Ministry of internal affairs of Ukraine
ESTIMATION OF ATTRACTIVENESS EXTERNAL MARKETS. METHODIKO - ANALYTICAL APPROACH
Methodiko - analytical approach of estimation of attractiveness of oversea markets is examined for the enterprises of fruit and vegetable subcomplex. Key words: attractiveness of oversea markets, market environment.
Cmammx nadiumna do pedaKtyi 14.04.2011 p.
343
