CC BY
23
УДК 631.15.658.27
СоломатшаТ.В. к. е. н., доцент, (t.solomatina@i.ua)® Лугансъкий нацюналъний аграрнийушеерситет
ОЦ1НКА ПРИРОДНО-КЛ1МАТИЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ РЕПОНУ
Оцгнено природно - кл1матичнии потенщал регюну в acnexmi традицшних культур зурахуванням критичного nepiody i'x вирощування.
Ключое1 слова: кл1мат, потенщал, критичний nepiod вирощування кулътури, урожаишстъ, опади, корелящиниизв'язок
Постановка проблеми. Кл1мат i погода не регулюються, i'x можна лише передбачити, сшьськогосподарсью рослинницью технолог!! пщстроюються пщ наявш в Kpai'Hi кшматичш ресурси, використовуючи i'x переваги та мм]шзуючи ризики, якi npHTaMaHHi ciльcькoмy господарству. Hecпpиятливi погодш умови протягом останшх poKiB, якi cпocтepiгaютьcя на Лyгaнщинi зробили питания оцшки пpиpoднo-клiмaтичнoгo потенщалу perioHy одним з нaйaктyaльнiшиx.
Анал1з останн1х дослщжень. Питаниям оцшки природно - ресурсного потенщалу присвячена значна кiлькicть пyблiкaцiй учених - аграрниюв: О.О. 1ващенко, О.Лукшов, A.M. Онищенко, В.Ф. Сайко, 1.Д. Соколов, В.М. Трегобчук, Б.1. Пошкус, В.Й. Шиян. Недостатньо ocвiтлeним залишилося лише питания оцшки природно - ресурсного пoтeнцiaлy саме луганського perioHy.
Мета статт1. Ощнити природно -клiмaтичний пoтeнцiaл Луганщини при Bnpo6HH4TBi типових ciльcькoгocпoдapcькиx культур.
Виклад основного матер1алу. Kлiмaт, це 6araTopi4Hnft режим погоди в данш мкцевостг До клiмaтичниx 4HHHHKiB вщносяться: iHTeHCHBHicTb i тpивaлicть сонячно! pafliau;ii', кiлькicть onafliB i poзпoдiл i'x по мкяцях, температура пoвiтpя i i'i' pi4HnM хщ, вщносна волопсть пoвiтpя, напрям BiTpiB, нecпpиятливi погодш явища. Урахування не тiльки бюлопчних особливостей ciльcькoгocпoдapcькиx культур а й грунтових та клiмaтичниx умов, може забезпечити прирют урожаю на 15-20% при одних i тих же витратах [3]. Бiльшicть perioHiB Украши на сьогодшшнш день, poзмiщeнi у вщносно сприятливих клiмaтичниx умовах щодо вирощування традицшних ciльcькoгocпoдapcькиx культур.
За дослщженнями американських вчених [2] було розраховано клiмaтичний шдекс ypaзливocтi краш CBiTy, який був одержаний в результат aнaлiзy 42 pi3HHx чинниюв, що вiдoбpaжaють coцiaльнi, eKOHOMi4Hi i eкoлoгiчнi нacлiдки глобальних клiмaтичниx змш. Украша вiднocитьcя до зон з високим ризиком негативних нacлiдкiв вщ 3MiHH клiмaтy.
Дocлiджeння Украшського Гщрометцентру [1], пiдтвepджyють висновки зapyбiжниx вчених та вщзначають, що потепления найбшьш штенсивне в твшчнш пiвкyлi. За 100 останшх роюв температура приземного пов^ря збiльшилacя на 0,6:+- 0,2 градуса. Збшьшилася частота екстремальних явищ. Але ¿з-за HepiBHOMipHOCTi 3MiHH KniMaTy може окремо взятiй Kpai'Hi принести як плюси, так i мшуси. На Украшу змши впливають сильно. За останш 20 роюв
®Соломатша Т.В., 2012
483
(1990-2010) температура пов1тря виросла в середньому на 0,7 градуса. Найбшьш1 змши вщбулися в холодний перюд: Ычень + 2, лютий +2,4, березень +1,3. Не пщвищилися травень, вересень, жовтень \ грудень. Тривалкть зими скоротилася майже на мкяць. Кшькють опад1в за 20 рок1в майже не змшилася, але в с1чш 1 червш зменшилося на 10-20%, шод1 до 40%, у вересш 1 березш збшьшилося на 13-27%. Стае нормою не р1вном1ршсть, в свт як по роках, так I переб1г року. Засухи повторюються частше I стають сильшшими. За перюд з 1990 по 2010 р1к повторювашсть засух збшьшилася майже удв1ч1, вони розповсюджуються в райони, де рашше не спостер1галися (у зону достатнього зволоження). Виросла кшькють I штенсившсть стихшних явищ: зливи, сильний в1тер, сильш сшгопади, ожеледиця I ш.
Дослщники вщм1чають, що у зв'язку з екстремальшстю явищ можливо зниження урожаю сшьськогосподарських культур на 50-60%.
Проанал1зуемо бшьш детально кл1мат та його змши в Луганськш области За даними [9], кл1мат област1 е пом1рно-континентальним. Середня температура найтеплшого мюяця (липня) складае +21 °С, а найхолодшшого мкяця (Ычня) - 7 °С. Зима пор1вняно холодна з р1зкими схщними I твденно-схщними вирами, заморожуваннями. Л1то спекотне, друга його половина пом1тно суха. Осшь сонячна, тепла, суха. Опад1в зар1к 400-500 мм.
На основ! таблиць основних кл1матичних показниюв сходу Украши та статистичних метод1в дослщження кл1мату Лугансько! облает^ складену луганськими вченими за перюд 170 роюв [5,6] вщзначимо, що середньор1чна температура протягом зазначеного перюду пщвищилася на 1,25°С. Аналопчна тенденщя спостер1гаеться по юлькост1 опад1в (+130 мм) та показнику водозабезпечення ГТК Селяншова (+20%). Кр1м того, юнують дослщження [7] яю свщчать про зниження показника континентальное^ кл1мату на 11,4%, що пов'язано з1 зменшенням ампл1туди коливань л1тшх та зимшх температур. Якщо темпи змши континентальное^ збер1гатимуться, то протягом наступних 100 роюв змши складатимуть ще 6,7%.
Але нав1ть по при оптимктичш прогнози та розрахунки (у наступному стор1чч1 температура зросте ще на 0,8°С, а опади на 35 мм), Луганська область залишаеться одним з засушливих регюшв Укра!ни, бо показник ГТК Селяншова за останш 10 роюв у середньому дор1внював 0,868 при оптимальному значенш бшьш 1,3.
При таких кл1матичних умовах, яю склалися у Луганськш облает^ спостер1гаеться велика залежшсть врожаю вщ зовшшшх фактор1в, I насамперед вщ обсягу опад1в. Так, наприклад, озима пшениця та соняшник (площа пщ 1х поавами у Луганськш област1 перевищуе 50% а у дослщжуваних господарствах 42-43%) потребляють за перюд вегетацп вщ 3000 до 6000 т води з 1 га.
1снують дослщження вчених Луганського НАУ [4] за якими, р1чш змши урожайност1 озимо! пшенищ у Луганськш област1 визначаються на 70,8% варшванням по роках мюячних сум опад1в. А середньомкячна температура та мюячна сума опад1в на 88,8% впливають наурожайшсть соняшника [8. С.116.].
Зазначимо важливу деталь: для кожно! культури е свш критичний перюд, 1 якщо саме в цей момент буде спостер1гатися дефщит водних ресурЫв, то врожай буде значно менш середнього. Для озимо! пшенищ таким перюдом е
484
фаза розвитку \ вихщ в трубку - колосшня (30 дшв). За цей час рослинами використовуеться бшя 50% води вщ загально! кшькост1 всього вегетацшного перюду; для соняшника - 40 дшв (20 дшв до цвтння та 20 дшв теля початку цвтння). Нестача води у цей перюд, нав1ть протягом 10 дшв, може знизити врожайшеть культури на 30-35% \ маслянисткть на 10-20%. Саме тому, ми вважаемо за доцшьне проанал1зувати зв'язок урожайност1 зазначених культур, як найбшьш поширених у рослинництв1, з кщькктю опад1в саме у критичний момент, а не опад1в у цшому за р1к або за вегетацшний перюд. Кр1м того, вчеш Луганського НАУ вщм1чають особливо сильний кореляцшний зв'язок м1ж урожайшеть соняшника та опадами саме у червш (0,44) [8. С.114.].
з ер о но в1 у р о ж айш сть, ц/га к-.'-'.-.'-'.-.ч со няшник у р о ж айш сть, ц/га
1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Рис. 1. Динамжа зв'язку урожайности соняшника та озимо1 пшенищ з кшькктю оиад1в у критичний першд за метеоданими м. Луганська
Визначимо критичний перюд соняшника та озимо! пшенищ скориставшись таблицями основних кл1матичних показниюв сходу Украши [5] та даними, щодо урожайное^ по Луганський облает! [10]. Насамперед, критичний перюд по озимш пшенищ припадае на травень мкяць у вЫ роки дослщження. 3 соняшником визначення такого перюду вщбуваеться складшше. По-перше, оптимальш строки с1вби культури настають тод1, коли температура пов1тря прогр1еться до 10°С; по-друге, для входження в фазу цвтння, соняшнику необхщно набрати суму ефективних температур 1250°С з моменту поаву; по-трете, соняшник мае сорти та пбриди вщ ранньостиглих до шзньостиглих. Це ускладнюе отримання коректних результат, у зв'язку з р1зними строками цвтння соняшника. Тому при подальшому дослщженш було взято за основу строки поаву середньостиглих сорт1в та пбрид1в. За даними Лугансько! метеостанци було визначено температуру пов1тря та опад1в по декадам мюяця для встановлення строив настання критичного перюду, який, до реч1, виявився достатньо вар1абельним - вщ червня до серпня.
Розрахунки довели, що наявшеть опад1в у критичний перюд в Луганськш облает^ впливае на урожайшеть озимо! пшенищ на 69% ( тюнота
485
зв'язку 0,69), а на урожайшсть соняшника - на 60%. Достов1ршсть розрахунюв склала 86% та 67% вщповщно. Таким чином, проведен! розрахунки ще раз пщтвердили, що л1м1туючим фактором рослинництва Луганщини виступають опади (рис.1).
Висновок. Вщбуваеться подальше потеплшня кл1мату на планеп i в Украшг Посухи та екстремальш явища повторюються частше та стають сильшшими. Кшькють опад1в у критичний перюд для основних польових культур вирощуваних у Луганськш облаем в значному ступеш визначае i'x урожайшсть (озима пшениця - 69%, соняшник - 60%). КлАматичну складову ресурсного потенщалу сшьськогосподарських пщприемств слщ розглядати як фактор ризику, який можна тшьки спробувати хеджувати та вщкоригувати застосуванням вщповщних технологш.
Л1тература
1. 1ващенко О.О. Шляхи адаптаци землеробства в умовах змш клАмату.- HayKOBi основи землеробства в контекст! змши ктмату. - «1нститут землеробства УААН^>. - 2008.- С.15;
2. Р.Уотсон. Kлiмaт Kpai'H CBiTy. - Maplecroft, 2010 p.;
3. Сайко В.Ф. Землеробство в контексп 3MiHH клiмaтy. - HayKOBi основи землеробства в контексп 3MiHH KniMary. - «1нститут землеробства УААН^>. -2008.- С.14;
4. Соколов И.Д., Е.Н. Пашутина, О.А. Мостовой. Связь экологического фактора «количество осадков» с урожайностью озимой пшеницы на юго-востоке Украины. - 36ipHHK наукових праць ЛНАУ.-№48(71).- 2005.- С.94-95;
5. Соколов 1.Д., Долгих О.Д., Соколова O.I.- Основн^1е климатические показатели востока Украин^1 (по данным Луганской метеостанции).- Луганск: ЛНАУ, 2009. -С.6-20.;
6. Соколова Е. И., Долгих Е.Д. Тенденции изменения климата в Луганской области в связи с эволюцией органического мира. - Науковий вкник ЛНАУ. -№ 15.- 2010.-С.167-203.;
7. Соколова O.I., Дoлгix О. Д., Мирза О.Ю.- Многолетняя динамика континентальности климата в луганской области.- Науковий вюник ЛНАУ..-cepiя «Бioлoгiчнi науки» - №8.- 2009.- С.102-106;
8. Стародворов Г.А., И.Д. Соколов. Зависимость изменчивости урожайности подсолнечника от температуры воздуха и осадков.- 36ipHHK наукових праць ЛНАУ.-№58(81).- 2006.;
9. Електронний ресурс - http://ru.wikipedia;
10. Електроннийресурс - www.ukrstat.gov.ua
Summary Solomatina T.V.
Lugansk National Agrarian University ESTIMATION NATURE AND CLIMATE POTENTIAL OF REGION
Annotation: nature and climate potential of region is appraised in the aspect of traditional cultures taking into account the critical period of their growing.
Keywords: climate, potential, a critical period of cultivation, yield, rainfall, correlation.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
486
