CC BY
25
УДК 340.12
ПРИРОДНО-ПРАВОВ1 АСПЕКТИ ЕСТЕТИЧНО1 КУЛЬТУРИ ЮРИСТА
© Савайда О. I., Гринь Л. М., Скрипець Р. I., 2015
О. I. Савайда
ЛьвДУВС, канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри теори та юторп держави i права
Л. М. Гринь , Р. I. Скрипець
курсанти 3-го курсу ФПФПКЗ та МГБ ЛьвДУВС
З позицш новггшх знань i досягнень науки, передового досвщу юридично"! практики дослiджено природно-правовi аспекти естетично"! кульгури юриста: поняття га й- структура, основнi принципи га функцн, значення естетично"! кульгури юриста у здшсненш ним професшно'! дiяльносгi.
Ключовi слова: естетична культура, естетична культура особи, естетична культура юриста, правова естетика, естетична правосвщомкть, професшна правосвiдомiсть, естетичне свiтосприймання, естетико-правовi цiнностi, функцн естетично"! культури, естетичш принципи юридично"! дiяльностi, юридична гармошя, закони краси, правове почуття юриста.
Е. И. Савайда, Л. М. Гринь, Р. И. Скрипець
ЕСТЕСТВЕННО-ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ ЭСТЕТИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ ЮРИСТА
С позиций новейших знаний и достижений науки, передового опыта юридической практики исследуются аспекты эстетической культуры юриста: понятие, структура, принципы, функции, ее значение в осуществлении юристом профессиональной деятельности.
Ключевые слова: эстетическая культура, эстетическая культура личности, эстетическая культура юриста, правовая эстетика, эстетическое правосознание, профессиональное правосознание, эстетическое мировосприятие, эстетико-правовые ценности, функции эстетической культуры, эстетические принципы юридической деятельности, юридическая гармония, законы красоты, правовое чувство юриста.
E. I. Savayda, L. M. Grin, R. I. Skripets
NATURAL-LEGAL ASPECTS AESTHETIC CULTURE LAWYER
The article from the standpoint of new knowledge and advances in science, excellence in legal practice investigates aspects of aesthetic culture lawyer: thr concept, structure, principles, functions and its role in the implementation of the lawyer profession.
Key words: aesthetic culture, aesthetic culture a person aesthetic culture lawyer, legal aesthetics, aesthetic consciousness, professional consciousness, aesthetic worldview, aesthetic
and legal values, functions of aesthetic culture and aesthetic principles of legal activity, legal
harmony laws of beauty, the legal sense of the lawyer.
Постановка проблеми. Особливютю ХХ1 столптя е тенденщя до формування полшультурного простору в умовах глобалiзацiйно-iнформацiйних змш суспiльства. Останне десятилптя ХХ i початок ХХ1 столiть поставило перед гуманiтарними науками ^Bi завдання, вирiшення яких мае тдготувати людину до активного життя i функцiонування у принципово оновлених сощально-культурних умовах.
Наш час ставить шдвищеш вимоги до особи юриста, який змушений динамiзувати стиль життя, змшювати форми поведiнки, переглядати життевi орiентащ! та цiнностi природно-правових вимог суспшьства. Подальший суспiльний прогрес нерозривно пов'язаний i3 рiвнем духовностi кожного юриста. Щцготовка спецiалiстiв вищо! якосп на нинiшньому якiсно новому етат розбудови незалежно! держави, реформування сфер життедiяльностi соцiуму, вимагае глибшого тзнання духовно! основи життя - Всесвну, його нерозгаданих таемниць, щоб правильно вибрати шлях - природний шлях, який допоможе здобувати справедливе майбутне.
Оскшьки зi змшою iсторичних, соцiально-економiчних i життевих передумов трансформуеться духовна сутшсть людини, то проблема формування та розвитку естетично! культури особи загалом й естетично! культури юриста зокрема е важливим предметом дослщження, належить до тих гумаштарних проблем, яю прийнято називати '^чними".
Отож, доводиться констатувати, що, зважаючи на вщчутний поступ кра!ни до нового етапу, своерщного духовно-морального вiдновлення, який все актившше заявляе про себе у суспшьному жигтi у процес демократично-правових перетворень, перед правовою наукою постае важливе завдання - детальне тзнання проблем формування новггаього гуманютичного спрямування свщомосп юриста, особливостей вияву та специфши формування естетично! культури юриста як природного правового компаса, шляху до високо! професшно! майстерносп та гарантi! захисту його свобщно! волi, прав, свобод, законних штерешв громадян у соцiально-юридичному просторi.
Анашз дослiджень проблеми. Зазначимо, що сьогодш в науковiй лiтературi проблемi формування естетично! культури юриста придшяеться ще недостатня увага. Зазвичай вона розглядалася в ру^ ширших проблем: тдготовки юристiв, формування духовного свiту юриста, як складова правово! та професшно! культури юриста тощо.
В укра!нськш i зарубiжнiй юридичнiй лiтературi низка аспекпв проблеми естетично! культури юриста вщображена в працях учених - В. Горського, В. Горшеньова, М. Шрапмова, М. Коваля, В. Кулiченко, В. Лозового, I. Любiнського, В. Мазепи, А. Романово!, С. Сливки, Б. Чичерша та iнших. Спшьним для цих наукових розвiдок е трактування дефшщп "естетична культура юриста" та !! складових елементiв, проте нам хотшося б звернути увагу саме на природно-правовi аспекти естетично! культури юриста.
Мета наукового дослщження статп полягае у теоретичному глибокому тзнанш та оцiнцi аспекпв "естетико-правово! природи юриста": поняття та ознак естетично! культури юриста, !! принцитв, функцiй, структурних елементiв, значення та способiв формування.
Виклад основного MaTepi^y. Вперше, спираючись на поняття "ейсетикос", "естаномай", "естаноме", "естесi", у науковий об^ термiн "естетика" ввiв у 1750 роцi нiмецький фшософ i теоретик мистецтва О. Г. Баумгартен [1, с. 24].
Теоретичш погляди О. Баумгартена формувалися в той час, коли естетичне знання як складова частина фшософи вже мало довгу i непросту юторда. Це i епоха середньовiччя, в умовах яко! написанi твори Августина "Сповщь", "Про порядок", i епоха Вщродження, яка дала свiтовi
естетичну спадщину Леонардо да Bimi, i класицизм, основш методологiчнi принципи якого послщовно висвiтлено в поетичному мистецтва
Отже, введення Баумгартеном термiна "естетика", а згодом i фiксацiя щентично1 галузi наукових знань, спиралися на значний юторико-теоретичний досвiд i закршлювались за наукою -естетикою, предметом яко1 е закономiрностi чуттевого тзнання буття i художньо1 творчостi.
Важливим етапом у розробленш проблеми предмета естетики став перюд розвитку шмецько1 класично1 фiлософiï. Безпосереднiй iнтерес до широкого кола естетичних проблем виявили Кант, Фiхте, Шеллшг, Гегель. 1ммануш Кант переконаний, що тiльки людина може бути iдеалом краси, тшьки людство "може бути iдеалом досконалосп" [2, с. 237]. Отже, поняття природноï досконалостi розглядаеться як важлива координата формування гармони, щеалу та справедливости Йоганн-Готлiб Фiхте у розумшш естетики тяжiв до iдеï зведення предмета ^eï науки до теори мистецтва. Розглядаючи специфiку мистецтва порiвняно з наукою i мораллю, вш вважав, що саме мистецтво сприяе становленню цiлiсноï людини.
Нинi юнуе багато визначень цього поняття, яю так чи iнакше пов'язанi з поняттям почуттевого сприймання людиною реального свггу. Естетика - наука про природу й закономiрностi естетичного освоення дшсносп. Загалом - це естетичне тзнання, яке слугуе важливим чинником духовносп людини [3, с. 240]. Одшею iз основоположних категорiй естетики е естетична культура.
Естетична культура - це вид культури, який е сукупнютю естетичних цшностей, що юнують у суспiльствi, способiв i засобiв 1'х створення та освоення. Зрозумшо, що естетична культура, як i естетика загалом, мае рiзнi види, вщповщно до класифiкацiй з певних ознак.
Ураховуючи вищезазначене, потрiбно зауважити, що змiст понять "естетична культура", "естетична культура суспшьства", "естетична культура особи", "естетична культура юриста" не е щентичним, а сшввщноситься через методолопчну призму аналiзу як цше та складовi. Цю тезу тдтверджують методологiчнi пiдходи щодо висловiв У. Суна та А. Романовой
У. Сун твердить, що естетична культура особистост е мiрою освоення естетичних цшностей у конкретних юторичних умовах i мiрою ïï дiяльностi, спрямовано1' на створення таких цшностей у рiзних галузях суспiльноï практики [4, с. 187]. 1нший науковець вважае, що естетична культура юриста не е чимось особливим порiвняно з естетичною культурою особи, е його рiзновидом. Йдеться лише про специфiчне доповнення основних момешгв, зумовлених соцюкультурними обставинами, панiвною iдеологieю, загальним рiвнем культури та вихованням особи, особливостями професшного середовища та специфшою професiйноï дiяльностi.
Науковець також погоджуеться iз думкою В. Лозового, який характеризуе стввщношення естетично1' культури юриста та естетично1' культури суспiльства пею мiрою засвоення естетичних цiнностей, якою володie конкретна особистiсть [5, с. 174]. А. Романова також наголошуе, що естетична культура окремого юриста е синтезом загального, особливого та одиничного, в якому естетико-правова природа юриста е складним переплетенням природних, сощальних, виховних, культурних чинниюв, його власно1' активносп та вибiрковоï дiяльностi щодо засвоення цшностей свггово1' й нацiональноï культури, яю, власне, роблять його ушкальним i самобутнiм [6, с. 112].
Як розумшня юристом правил зовшшньо1' гармонiï свое1' професiйноï дiяльностi та реалiзацiю 1'х на практицi з метою ефективного розв'язання юридичних завдань тлумачить естетичну культуру юриста О. А. Шумейко [7, с. 11].
На нашу думку, естетична культура юриста е рiвнем опанування естетично! культури суспшьства, естетичною культурою особи i втшенням хх у професшну дiяльнiсть; е частинкою загальних, ушверсальних людських вщносин i тому е мiрою унiверсальностi та гармонiйностi особи правника.
Не можна не погодитись iз абстрактно-предметним методолопчним прийомом -трактуванням поняття "естетична культура юриста" С. Сливки, який визначае ïï через площину почуттевого права, правовоï естетики, тобто "духа права". Вш вважае, що естетична культура
юриста - це стутнь почуттевого впливу дiалогу мистецтва i краси на формування професшно! правосвiдомостi юриста з метою тзнання правових явищ [8, с. 63].
У наступних сво!х наукових розвiдках учений дае значно ширше визначення ще! дефшщи, надае перевагу синошму "естетично-почуттева культура юриста" та вибирае останню об'ектом сво!х наукових дослiджень. Трансформацiю сво!х поглядiв вiн детермiнуе iнтеграцiею елементiв службово! дiяльностi юриста, а саме: почуттевого та ращонального, своерiдним дiалогом мiж ними та взаемовiдношенням зовнiшнього й внутршнього аспектiв естетично! культури. С. Сливка тд поняттям естетично! культури юриста розумiе почуттевий вплив '"цалогу мистецтва" i законiв краси у правовш естетицi на формування професшно! правосвщомосн фахiвця-юриста та його поведшку з метою пiзнання та квалiфiкованого вирiшення ним правових ситуацiй [9, с. 228].
Потрiбно зазначити, що аналопчно до наявних розбiжностей у поглядах як щодо понять, сшввщношень естетичних культур вiдповiдно суспiльства, особи, юриста, немае погоджених наукових концепцш щодо структури естетично! культури юриста.
Значенням та метою естетично! культури юриста в будь-який юторико-сощальний перюд розвитку суспшьства залишаеться гармонiя, яка не зовш, а в самш людинi, природнi якостi яко!, творчi здiбностi допомагають створити новi культурш цiнностi.
У процесi естетично! дiяльностi формуеться творчий спосiб мислення, виробляеться щннюне та справедливо-гармонiйне ставлення до навколишнього свiту. Для фахiвцiв, зокрема й правоохоронщв, надзвичайно важливим е вивчення естетики, оскшьки вона формуе естетичну свщомють юриста, розвивае його уявлення, фантазда, iншi естетичнi ознаки мислення, допомагае невимушено триматися у спшкуванш з людьми, естетично поводитися та приймати правильш природно-правовi ршення тощо.
Структура естетично! культури правника - це сукупшсть взаемопов'язаних та взаемообумовлених складових елеменнв естетично! культури юриста. Наприклад А. Романова зауважуе: "Потрiбно пам'ятати те, що структура естетично! культури юриста багатомаштна. Перш за все, вона мютить естетичну свщомють правника, що вщтворюеться в щеалах, потребах, настановах, смаках, поглядах, концепщях, рiзних виявах правово! дiяльностi, а також у побутi, суспшьному житп" [6, с. 112].
Дещо подiбну, однак не iдентичну позищю займае С. Сливка, адже, дослщжуючи складовi елементи естетично! культури юриста, надае домшантну перевагу таким складовим, як мистецтво в правовому кол^ закони краси у полi професшно! дiяльностi юриста, зокрема природнi закони (закони Всесвггу), прекрасне у службових дiях юриста, дiалог мистецтва i законiв краси у правовiй естетищ. Лише системний змiстовий аналiз наукових положень С. Сливки дае змогу видшяти й низку шших не другорядних елеменив естетично! культури юриста, а саме: правове почуття (естетичне тзнання правового явища за допомогою передчутв, iнту!цi!, здогадок, асоцiацi!, переосмислення набутих правових знань, пщсвщомють, професшна правосвiдомiсть, естетично-правовi цiнностi, естетично-правовий смак, поведшка юриста).
Необхiдно зазначити, що бшьшють авторiв, аналiзуючи структуру естетично! культури юриста, концентрують увагу на ключових !! елементах - краш, прекрасному, гармони, мистещи у полi правово! естетики. Наприклад, О. Наконечна вважае, що невщ'емною частиною естетично! культури юриста е краса [10, с. 118]. На нашу думку, структуру естетично! культури утворюють естетична свщомють та естетичш здiбностi особи до творчосп, як в житп, так i в професшнш дiяльностi.
Потрiбно погодитись з тим, що щ компоненти е провщними для естетично! культури юриста, адже вони виникли з потреб людини як засобiв усвщомлення себе у свт, сво!х зв'язкiв з навколиштм середовищем, а для юриста е чинниками формування правового почуття, правомiрно! професшно! поведшки, спiвзвучно! законам природного права, гармони його краси в повсякденнш робота
Принципи естетичноï культури юриста - це основоположш засади, i^f, керiвнi естетичш позицiï, без яких немислима естетико-правова професшна дiяльнiсть юриста, яких треба дотримуватися на практищ.
До основних принцитв естетичноï культури юриста належать:
□ юридична гармошя;
□ естетична домшанта (безумовно-умовний рефлекс);
□ феномен творчоï волi;
□ юридична алегоричнють (знакова система, фемiда);
□ професшна мажорнють, службовий дизайн [11, с. 216].
Водночас, iз урахуванням позицш новiтнiх знань i досягнень науки, передового досвщу юридичноï практики, деяю вченi обгрунтовують необхiднiсть унiфiкованого нового тдходу до розумiння рiзновидiв принцитв естетичноï культури юриста. ïм видаеться доцшьним, поряд iз вищезазначеними класичними принципами, видшяти ще й таю:
□ принцип естетично-правового мислення;
□ естетичний рiвень правовоï шформацп (обiзнаностi);
□ eднiсть естетичноï свщомосп, почуття та естетичноï дiяльностi;
□ шформацшного спiлкування;
□ естетичноï гармони мiж дiями, почуттями та свщомютю;
□ потреби естетичних засад у лопчному мисленнi [6, с. 117-119].
На нашу думку, уш щ вищезазначенi принципи цiннi для естетичноï культури юриста. Як i кожне сощально-правове явище, естетична культура юриста виконуе притаманш лише ш завдання, адже змют естетико-правовоï культури правника виявляеться також у властивих лише ш функщях. Функцiï естетичноï культури юриста - це основш, спрямоваш на здшснення докорiнних цiльових завдань напрями активноï дiï впливу естетичноï культури правника на правове почуття юриста, свгг його юридичного мислення, досвщу та практичноï складовоï дiяльностi та на соцiум загалом.
До основних функцш естетичноï культури юриста належать:
□ формування естетичних принцитв юридичноï дiяльностi;
□ пiдвищення рiвня правового почуття юриста;
□ подолання стандартного юридичного мислення;
□ вплив на виховання суб'екпв права;
□ розвиток ритуально-обрядовоï культури у юридичнш практицi;
□ наповнення i систематизащя юридичного досвiду [9, с. 223].
Деяю вченi вважають, що з погляду доцшьносп врахування усiх взаемозв'язюв позитивного та природного права, де закони останнього повинш забезпечувати та збертати баланс, гармонiю мiж почуттям службового обов'язку та внутрiшнiм переконанням, е пiдстави видiлити ще таю функцп естетично! культури правника:
□ формування вщчуття естетичного задоволення вщ професiйноl дiяльностi, естетики слiдчих дш, естетично-правового смаку юриста;
□ вироблення правильних естетичних суджень, ощнки явищ;
□ iнформування, здiйснення сприятливого впливу на свггогляд, моральнi поняття i поведiнку юриста;
□ виховання здатносп помiчати, розумiти красу в природ^ суспiльному життi, правотворчiй дiяльностi;
□ сприяння естетико-правовому розвитку юриста;
□ вираження буття права, правово! ще! [6, с. 121].
Значення естетично! культури юриста полягае в "закоршеностГ' у професil, суб'ективно-особистiсному ставленш самого юриста до службово! дiяльностi з особливим естетичним наповненням, вщповщним "духовi права". Основними параметрами естетичносп професiйноl дiяльностi правника е:
□ майстернють;
□ захоплення професieю i моральне задоволення вщ не!;
□ престиж юридично! професи [6, с. 179];
□ яюсний стан правопорядку та громадсько! безпеки, за якого права, свободи, законш iнтереси людини i громадянина е найвищими сощальними цiнностями, а дiяльнiсть юриста компасом на шляху до !х гарантування, реалiзащ! та захисту.
Естетична культура наповнюе i систематизуе юридичний досвщ правника. Ця функцiя нiби доповнюе естетичними почуттями професiйнi якостi та у такий спошб сприяе розвитковi аналiтичного мислення, здатностi використовувати набутий почуттево-емоцшний потенцiал з метою оптимального врегулювання правових вiдносин у суспшьства Тому, на нашу думку, сутшсть значущостi естетично! культури найповнiше ствзвучна визначенню Сократа: "красивше те, що найкраще та справедливiше вiдповiдае своему призначенню".
Висновки. Отож, доводиться констатувати, що в епоху настання реформаторських змш у житп суспiльства професiоналiзм укра!нських правникiв, культура юридично! дiяльностi загалом, впровадження у нацiональну практику нових яюсних механiзмiв, стандартiв реалiзацi! прав людини - нагальнi вимоги сьогодення, яю не можуть повнощнно iснувати без врахування "духу права", значною мiрою залежать вiд рiвня розвитку естетико-правових цiнностей, тобто естетично! культури юриста.
1. Борев Ю. Б. Предмет и задачи эстетики // Эстетика. - М., 2005. - 131 с. 2. Кант И. Сочинения: В 6 т. - М., 1964. - Т. 5. - 367 с. 3. Сливка С. С. Юридична деонтолог1я: тдручник / С. С. Сливка. Вид. 2-ге, перероб. i доп. - К.: АтЫа, 2003. - 320 с. 4. Сун У. Ф. Естетична культура студента / У. Ф. Сун. - М. : МГУ, 1991. - 214 с. 5. Лозовий В. О. Естетика / В. О. Лозовий, М. П. Колесмков, О. В. Колесмкова. - К.: Юртком 1нтер, 2003. - 208 с. 6. Романова А. С. Естетико-правова природа юриста: монографiя / А. С. Романова. - Львiв: ПА1С, 2009. - 196 с. 7. Шумейко О. А. Естетичне виховання та естетична культура в системi духовного розвитку студентiв / О. А Шумейко // Сощально-гуматтарт вектори педагогти вищог школи. - Харюв. -2014. - 312 с. 8. Сливка С. С. Юридична деонтологiя: навч.-метод. поаб. / С. С. Сливка. - Львiв: Свт, 2003. - 115 с. 9. Сливка С. С. Юридична деонтологiя: тдручник / С. С. Сливка. Вид. 3-те, перероб. i доп. - К.: АтЫа, 2006. - 296 с. 10. Наконечна О. П. Естетичне як тип духовностi / О. П. Наконечна. - Рiвне: ВАТ Рiвненська друкарня, 2002. - 208 с. 11. Сливка С. С. Правнича деонтологiя / С. С. Сливка. - К. : Атта, 1999. - 336 с.
