CC BY
20
ERYTHEMATOUS DOSE AS ONE OF THE CRITERIA OF THE HYGIENIC REGULATION OF INSOLATION
Akimenko V.Ya., Steblii N.N.
ЕРИТЕМНА ДОЗА ЯК ОДИН 13 КРИТЕР11В Г1Г1СН1ЧН0Т РЕГЛАМЕНТАМИ' 1НСОЛЯЦЙ'
АКИМЕНКО В.Я., СТЕБЛ1Й Н.М.
ДУ «1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН УкраТни», м. КиТ'в
УДК 613.5:613.165
Ключов1 слова: 1нсоляц1я, ультраф1олетове випромшювання, м1н1мальна еритемна доза, г1г1ен1чна регламентац1я, бактерицидна д1я.
ривалiсть опромiнення житло-вих примiщень прямими соняч-ними променями е важливим критерiем саштарно-епщемю-логiчноï оцiнки якостi житла. На територи колишнього СРСР цей фактор регламентуеться з 1963 року саытарними нормами СН 427-63. З того часу нормативи Ысоляци пiд тиском не саытар-но-епiдемiологiчних обГрунту-вань, а соцiально-економiчних чинникiв неодноразово змЫю-валися [1]. Основним аргументом ппеню^в з обГрунтування нормативноï тривалост Ысоля-цп прийнято бактерицидну дю ультрафiолетовоï складовоï со-нячного випромЫювання [2]. У зв'язку з тим, що бактерицидна дiя ультрафiолетового випро-мiнювання (УФВ) визначаеться дозою, ряд дослщниюв вважае за необхщне змЫити критерiй тривалостi iнсоляцiï на дозу опромшення повiтря i повер-хонь примщення [3, 4].
Станiслав Дарула та ствав-тори [5], проаналiзувавши стан нормативного та законодавчо-го забезпечення iнсоляцiï жит-лових i громадських будинкiв у 10 краТ'нах еС, показали, що нормативна тривалiсть Ысоля-
ци у р1зних кра1нах коливаеться в1д 1 до 5 годин. I це не дивно, бо залучен до анал1зу краТни розташован1 у р1зних широтах I р1зних сонячно-кл1матичних умовах. Незважаючи на те, що нормативи шсоляци житлових I громадських будинюв у бага-тьох краТнах 60 введен! у д1ю п1сля 2000 року, робота з удо-сконалення Тх визначаеться пр1оритетною.
В Укра'Тш нормативний документ СН № 2605-82 д1яв з 1982 року до моменту його скасу-вання Розпорядженням КМ УкраТни в1д 20.01.2016 р. № 94-р. Хоча треба вщзначити, що у ДБН В.2.5-28-2006 та шших документах М1нрег1ону УкраТни (ДБН В 2.2-15-2005, ДБН В.2.2-10-2001) вимоги з Ысо-ляцп житла I лкувально-проф1-лактичних установ дють.
Сучасн1 уявлення про д1ю сонячних промешв, особливо ТхньоТ ультрафюлетово'Т складо-воТ, на людину та Ышл жив1 орга-н1зми суттево зм1нилися [6]. Практично загальноприйнятим стало використання бюекв1ва-лентност1 при вивченн1 бюлопч-ноТ активност1 УФВ, у тому чист I при визначенн1 ризиюв, як1 несе цей фактор для здоров'я люди-ни [7]. Бюлопчна д1я УФВ у д1а-пазон1 довжин хвиль 200-400 нм в1др1зняеться на порядки. Ма-буть тому регламентац1я Ысоля-ц1Т" з однаковою тривал1стю у р1зн1 1нтервали св1тлового дня розглядаеться науково недо-статньо обфунтованою [1, 4, 8].
Мета роботи. Викладене вище спонукало дати ппеычну
ЭРИТЕМНАЯ ДОЗА КАК ОДИН ИЗ КРИТЕРИЕВ ГИГИЕНИЧЕСКОЙ РЕГЛАМЕНТАЦИИ ИНСОЛЯЦИИ
Акименко В.Я., Стеблий Н.Н.
ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев
Цель работы: дать гигиеническую оценку ультрафиолетовой составляющей инсоляции жилища и разработать рекомендации по совершенствованию нормативов инсоляции на основании дозного подхода.
Материалы и методы. Проанализированы нормативные документы стран ЕС и бывшего СССР по гигиенической регламентации инсоляции в жилых и общественных зданиях. Исследована динамика интенсивности ультрафиолетового излучения Солнца в диапазонах А и В на протяжении светового дня. Согласно стандарту ISO 17166 рассчитаны почасовые MЕD (минимальные эри-темные дозы) ультрафиолетовой составляющей инсоляции в диапазонах А и В светового дня. Результаты исследований. Предложена двухчасовая инсоляция через час после восхода
Солнца для определенной географической широты на 22 марта принимать как минимально необходимую длительность инсоляции жилых помещений. В работе приводятся результаты исследования с помощью широкополосного радиометра УФР 21 интенсивностей УФИ в диапазонах А и В на протяжении светового дня. Рассчитанная согласно стандарту ISO 17166 динамика изменения величин MBD подвочасовы-ми интервалами инсоляции на протяжении светового дня для географических широт Украины. Выводы. С учетом величины минимальной эри-темной дозы за двухчасовую минимально необходимую длительность инсоляции жилища рассчитано время возможной коррекции нормативов инсоляции жилища при ориентации свет-лопроема расчетного помещения на румбы, при которых высота стояния Солнца на географических широтах Украины (от 44°с.ш. до 52°с.ш.) будет более 9°42'-10°42'.
Ключевые слова: инсоляция, ультрафиолетовое излучение, минимальная эритемная доза, гигиеническая регламентация, бактерицидное действие.
© Акменко В.Я., Стеблй Н.М. СТАТТЯ, 2018.
оцЫку ультрафiолетовоí складо-воТ iнсоляцií житлових прими щень i розробити рекомендацií з удосконалення нормативiв Ысо-ляцií на базi дозного тдходу.
Для досягнення цieí мети нам необхщно було вирiшити таю задачк
□ дослiдити динамiку рiвнiв УФВ сонця на горизонтальнiй поверхы;
□ розрахувати дозу ультра-фюлетового опромiнення у примiщеннi (при вщкритому вiкнi) за рiзноí тривалостi iнсоляцií у рiзний час св^ло-вого дня;
□ розробити рекомендацп з удосконалення нормативiв нсоляцп житлових примiщень на базi дозного пщходу.
Матерiали та методи до-слiджень. Нормативна трива-лiсть iнсоляцií житлових прими щень СН № 2605-82 регламен-туеться у дiапазонi 2-3 годин за «загальнооздоровчою, психо-фiзiологiчною, бактерицидною i тепловою дiею», при цьому «початком i юнцем вiдлiку три-валостi iнсоляцií вважаються сонячнi променi пiсля 1 години з моменту його сходу або за 1 годину до його заходу» (у документ наголошуеться, що лише таке промшня мютить усi необхiднi «бюлопчш оздоровчi характеристики». На жаль, у перюд розробки цього документу не було практики наво-дити перелк iнформацiйних джерел, якi лягли в основу такого нормування.
1з публкацм того перiоду заслу-говуе на увагу стаття В.К. Бе-лково'| [2], яка фактично донинi слугуе науковим обфунтуван-ням бактерицидноí дм довгох-вильового ультрафiолетового випромiнювання сонця, яке проникае через скло у прими щення. 3-годинну тривалiсть шсоляцп В.К. Белiкова реко-мендувала визнати м^мально необхiдною. Проте стаття не дае можливост судити про отриман безпосередньо культурами бiлого стафтококу i мишиного тифу дози ультра-фiолетового опромiнення. У своíй робот автор не змогла вiдокремити лише вплив УФВ на обраш культури бактерiй.
Змiна вiрулентностi опроми нених бактерм бiлого стафто-коку та мишиного тифу визна-чалася методом пщшюрного введення культури кролям i бiлим мишам на обмеженiй ктькост тварин i не пiдкрiплена
ФАКТОРИ ДОВК1ЛЛЯ I ЗДОРОВ'Я =
статистичною достовiрнiстю.
Треба вiдзначити, що зараз для визначення бактерицидно'! дм УФВ рекомендовано не лише певний вид бактерм, але й [хый штам.
Згiдно з Технормативом Р 3.5. 1904-04 бактерицидну дю мае УФВ у дiапазонi довжин хвиль 205-315 нм, яка проявляеться деструктивно-модифкуючим фотохiмiчним руйнуванням ДНК кттинного ядра мiкроорганiзму. Мiкроорганiзми належать до кумулятивних фотобiологiчних приймачiв, i бактерицидний ефект визначаеться дозою, але нелнмнють чутливостi мкро-органiзмiв обмежуе можливост варiацií рiвнем i часом експозицп УФВ у межах не бтьше 5-разо-вого перевищення окремих складових дози.
Технорматив РФ Р3.5.1904-04 рекомендуе для досягнення мЫмально1 бактерицидно1 ефективностi у 90% (за золоти-стим стафiлококом) мати об'-емну ефективну дозу не менше 130 Дж/м3.
У ГОСТ Р 8.760-2011 вказано, що спектральний коефщент вщносно1 бактерицидноí ефек-тивностi ультрафiолетового випромшювання величиною 1.0 припадае на довжину хвилi 265 нм у дiапазонi 200-315 нм, на порядки зменшуючись як у бiк 200 нм, так i у бiк 315 нм. Водночас джерела нформацп [6, 9], як заслуговують на дови ру, вказують, що до Землi доходить лише УФВ з довжиною хвилi понад 290 нм, а у прими щення через скло приникае УФВ з довжиною хвилi понад 315-320 нм. Як бачимо, вини-кають сумшви щодо бактери-цидноí дií ультрафiолетовоí складово1 iнсоляцií. Мабуть, з цiеí причини у фундаментальному документ ВООЗ № 160 взагалi не йдеться про бактерицидну дю УФВ Сонця. А ери-темний ефект УФВ Сонця е об'ективною реальнютю i
визнаеться yciMa дослщника-ми. Правда, дискусп щодо noporoBOCTi дм УФВ у рiзних дiапазoнах частот i у людей з piзнoю шкipoю продовжуються (Fitzpatrick T.B., Pathak M.A., Harber L.C., Seiji M., Kutika A. Sunlight and man. Tokyo: University of Tokyo Press; 1974).
Запропоноваш нав^ь загаль-ноприйнят pефеpентнi спек-три дií даного фактора та фор-мули розрахунку еpитемнoí дií у широкому дiапазoнi частот вiд 250 нм до 400 нм. Згщно зi стандартом ISO 17166 [10] ефективне еритемне опроми нення розраховуеться за формулою:
Еег - | Е\ *Ser(l)dX , де
Еег- ефективне еритемне опро-мiнення, Вт/м2
ЕX - спектральне oпpoмiнення, Вт/(м2 нм);
Ser - «функ^я вщносно( спек-тpальнoí ефективнoстi», або спектр дií: Еer (^>=1,0
для 250 < X < 298 нм; Еет (X)=1,0 0,094 (298 -для 298 < X < 328 нм Еет (X)=1,0 0,015 (140 - X> для 328 < X <400 нм.
Як бачимо, коефщенти Ser, якi введенi для трьох умовних дiапазoнiв УФВ (250-298 нм; 298-328 нм; 328-400 нм), суттево вiдpiзняються, але важливо те, що вони дають можливють отримати iзoефек-тивнi величини щодо еритем-нoí дií УФВ в усьому спектpi частот, якi реально маютьмюце
Таблиця 1 Висота Сонця (градуси) на 22 березня
Широта, градуси 44 50 52
6 годин 0 0 0
7 годин 10°42' 9°36' 9°12'
8 годин 20°18' 18°42' 17°54'
дартом ISO 17166 [10] у pi3Hi години св™ового дня (рис. 3).
Як бачимо з рисунка 3, УФВ дiапазону В забезпечуе макси-мальний piBeHb MED в Ытерва-лi 12-14 годин, закономipно зменшуючись з часом набли-ження Сонця до горизонту. Крива piвнiв MED у дiапазонi А йде практично паралельно кpивiй MED у дiапазонi В, але набагато нижче, що свiдчить про бiльш суттевий вклад УФВ дiапазону В у формування MED. При цьому слiд вщзначи-ти, що спiввiдношення цих величин протягом св™ового дня змiнюеться, сягаючи най-бiльшоí величини в iнтеpвалi 12-14 годин. Оскiльки методика розрахунку MED i SED зпдно 3i стандартом ISO 17166 прин-ципово не вiдpiзняеться, ми результати вимipювань УФВ приводили до величин перших. Окpiм того, важливо, що е мож-ливiсть тдсумувати величини MED для дiапазонiв А i В.
Оскiльки одночаснi дослщ-ження на piзних широтах Укра'ши нам були недоступнi, ми виршили скористатися фун-даментальними розрахункови-ми таблицями сумарного опро-мiнення Уф-pадiацiею на широтах 44°-52° п.ш., у мкер*хв/см2 (для 3-го мюяця року) В.А. Белiнського. Ми пщсумува-ли величини iнтенсивностi екс-позицмного опpомiнення у дво-годинних Ытервапах, змiщуючи початок облiку у кожному Ытер-валi на годину (табл. 2).
Як бачимо з таблиц 2, доза опромшення ультpафiолето-вою складовою сонячних про-меыв за двогодинний iнтеpвал (мiнiмально необхщна трива-лiсть iнсоляцií згiдно з СН № 2605-82) законом1рно зро-Рисунок2
Експериментальнi дослiдження штенсивносл УФВ дiапазонiв А (а) i В (б) в ясний день
(49° п.ш., схилення Сонця 11,03°).
у середовищ| проживання людини.
Результати i Тх обговорен-
ня. Використовуючи формули сферичноТ тригонометр1Т, ми маемо можливють визначити-ся з висотою сонця у перш1 години тсля його сходу для географ1чних широт, у межах яких розташована територ1я УкраТни (табл. 1).
На широт1 розташування м. Киева (50°27') 22 березня сонце сходить о 5-й годин 54 хвилини. Зпдно з СН № 260582 час нормованоТ шсоляцп починаеться о 7-й годиш, коли Сонце перебувае на висот1 9°36', I у його ультрафюлетовм складов1й 1нсоляц1Т не присутш ус1 частоти УФВ, як1 досягають Землк Якщо подивитися на графк (рис. 1), побудований за даними В.А. Белшського, (Белинский В.А. Радиационные процессы в атмосфере и на земной поверхности. Л., 1974. 303 с.; Белинский В.А. Ультрафиолетовая радиация Солнца и неба. М., 1968), то добре видно, що нав1ть за
висоти стояння Сонця 30° крива спектра випромшювання в ультрафюлетовому дiапазонi суттево в^^зняеться не лише вщ кривих на 60° i 90°, але й вiд криво! на 10°, яка йде практично паралельно ос абсцис. У краТнах, в яких вiдлiк нормованоТ шсоляцп проводиться при пiдйомi сонця вище 5° (Чеська Республка), цей момент не враховуеться.
Нами також були проведет дослщження штенсивност УФВ Сонця на горизонтальнiй поверхш, якi дають можливiсть перенести ц данi на модельне житлове примщення (при вд критому вiкнi) зпдно з методикою, описаною у [11] (рис. 2).
Як видно з рисунка 2, штен-сивнють УФВ i у дiапазонi А, i у дiапазонi В з пщняттям Сонця над горизонтом зростае десь до 13 години, а по™ зменшу-еться.
На базi отриманих результа-тiв визначення штенсивност УФВ у дiапазонах А i В були розрахованi MED (мЫмальш еритемнi дози) згiдно зi стан-
80
60 50 40 30 20 10 - 0
а
2
s
1-
ш
©
>
л
н
о
'i
ш
и
с
н
W
н
i
11 13 15 Час, години
17 19
m ©
> -О
2000 1800 1600 1400 1200 1000 800 600 400 200 0
f
±
б
11 13 15 17 Час, години
19
-ф--
7
9
7
9
ERYTHEMATOUS DOSE AS ONE OF THE CRITERIA OF THE HYGIENIC REGULATION OF INSOLATION Akimenko V.Ya., Steblii N.N.
State Institution «O.M. Marzeiev Institute for Public Health, National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv
Objective. We performed a hygienic assessment of ultraviolet component of dwelling insolation and developed recommendations for the improvement of the insolation standards based on dose approach.
Materials and methods. We analysed the normative documents of the EU countries and the former USSR ones on the hygienic regulation of insolation in residential and public buildings. We studied the dynamics of the intensity of the sun ultraviolet radiation in A and B ranges over a light day. According to the ISO 17166 Standard, we calculated the hourly MED (minimum erythematous dose) of the ultraviolet component of insolation in the light day A and B ranges.
Results. Two-hour insolation after an hour from the moment of the sunrise for a definite geographical
latitude on March 22 was suggested to be taken as a minimum necessary duration of the insolation of the residential premises. The results of the study of the ultraviolet radiation intensities in A and B ranges over the daylight hours, performed with the help of the broadband radiometer UFR 21, are presented in the paper.
The dynamics of the change in MED values over two-hour intervals of insolation during the daylight hours for the geographical latitudes of Ukraine was calculatedin accordance with ISO 17166. Conclusions. Taking into account the value of the minimum erythematous dose for the minimum required duration of dwelling insolation, the hour of possible correction of the standards for dwelling insolation was calculated at the orientation of the fenestration of the calculated dwelling into bearings in which the height of the Sun at the geographical latitudes of Ukraine (from 44° n.l. to 52° n.l.) would be larger than 9°12'-10°42'.
Keywords: insolation, ultraviolet radiation, minimum erythematous dose, hygienic regulation, bactericidal effect.
стае на ус1х широтах, сягаючи максимуму в штервал1 11-13 годин. Величина опромшення сумарною УФ-рад1ац1ею у 3-му мюяц1 року зростае вщ 52° п.ш. до 44° п.ш. Зазначене беззапе-речно свщчить, що доза ульт-рафюлетового опромшення за регламентований СН № 260582 м1н1мально необхщний дво-годинний штервал шсоляци по м1р1 пщйому Сонця над горизонтом збтьшуеться. Сонце у двогодинш штервали часу отвдш створюе величини сумарного опромшення, як у 3,6-4,2 рази б1пьш1 за таю сам1 величини у двогодинному штервал1 7-9 годин на ус1х широтах, при цьому величина такого стввщношення змен-шуеться з перемщенням точки спостереження у твшчному напрямку. Ось чому ми вважа-ли за умовний еталон сумарно!' мш1мально'[ еритемно( дози запропонувати величину для 52 градус1в п.ш.
З часу введення у д1ю СН № 2605-82 на територи Украши ми не знайшли науково( шфор-маци, яка свщчила б про недо-статнють для здоров'я людини двогодинно( шсоляци житлових примщень. Тому вважаемо, що за цей нормований пром1жок часу шсоляци забезпечуеться мш1мально необхщне надход-ження енерги сонячного випро-мшювання в ультрафюлетово-му д1апазон1 до житлового при-м1щення. Якщо розрахувати ефективну дозу опромшення ультрафюлетовою складовою сонячного випромшювання за цей мш1мально нормований час
шсоляци, ми зможемо отрима-ти умовний дозний еталон для корекци тривалост1 шсоляци при ор1ентаци житлового прим1-щення на румби, коли Сонце перебувае над горизонтом вище 9°12'-10°42' залежно в1д географiчноТ широти розташу-вання об'екта шсоляци (в1д 44°-52°п.ш.).
Алгоритм наших розрахунюв був таким. Ми брали величину еритемно[ опром1неност1 (у мкер*хв./см2) у 3-му мюяц1 року (ця пора року регламенто-вана СН № 2605-82) у двогодинному пром1жку часу пюля першоí години з моменту сходу Сонця I пор1внювали цю величину з величинами еритем-но[ опром1неност1 у двогодин-них 1нтервалах св1тлового дня, як вже було сказано вище, зсу-ваючи початок вщрахування кожного штервалу на 1 годину. Таким чином, ми мали можли-
вють бачити, яка тривал1сть iнсоляцií у цьому двогодинному пром1жку необх1дна для досяг-нення м1н1мально необхiдноí дози еритемного опромшення. Як бачимо з таблиц! 3, умовно прийнята мш1мально необхщна доза УФВ в шш1 двогодинш пром1жки часу набираеться за 33-69 хвилин. Здавалось би, нормовану тривал1сть iнсоляцií в 1нших пром1жках часу (з 7 години до 14 години) у житлових примщеннях можна було б скоротити на ц1 величини, але ми розум1емо, що позитивна д1я шсоляци визначаеться не лише д1ею УФВ. Тому на даному етат ми вважаемо, що коригу-вання тривалост1 нормативноí тривалост1 iнсоляцií сл1д обме-жити п1вгодинною поправкою у б1к зменшення. Правом1рн1сть такого вибору тдтверджуеться ще й тим, що СН № 2605-82 допускае в1дх1д в1д оптимальноí
Рисунок 3
Кiлькiсть MED (мЫмальних еритемних доз) у дiапазонах А i В залежно вщ часу свiтлового дня
14
12
Q 10
8
_û
О 6
4
2
0
■ I I I I I I I л
i 1 1 dl
■ д1апазон А
□ д1апазон В
ДЯ> ^ О
\ с ■
°>' Ч4' <V <Ъ' ч
1нтервал часу
4tx ч<э <V 0>
- о-' А' -
& <V'
тривалостi iнсоляцií з 3 до 2 годин за певних умов (п. 5, прим. 2), як не належать до медико-ппешчного обфунту-вання. У даному випадку фак-тично для коригування нормативу використовуеться не пороговий, а ризиковий пщхщ. Багаторiчна практика застосу-вання СН № 2605-82 показала, що такий пiдхiд не виходить за прийнятш для суспiльства ризики для здоров'я населен-ня. Окрiм того, наведена вище C. Дарулою та ствавторами [5] iнформацiя свiдчить, що у дея-ких краíнах 6С тривалiсть нор-мованоí iнсоляцií обмежуеться однiею годиною. Тобто iснуе практика застосування одного-динно!' iнсоляцií. Ось чому ми не вважали за можливе коригу-вати в шших промiжках часу нормовану СН 2605-82 трива-лють iнсоляцií житлового при-мiщення бтьше нiж на 0,5 годи-ни.
Проте ми вважаемо, що ппе-шчна регламентацiя iнсоляцií не може базуватися лише на однм дозшй оцшц ультрафю-летовоí складовоí. Необхiдно продовжувати дослщження з встановлення особливостей впливу оптичного дiапазону (видиме й шфрачервоне ви-промiнювання) на здоров'я людини, зважаючи на те, що вщкриття нового виду рецеп-торiв на видимий дiапазон св^-ла [12] та встановлення фунда-ментальних механiзмiв цир-кадних ритмiв в усього живого на Землi (1Ьбсв2 C., 2017). Scientific background discoveries of molecular mechanisms controlling the circadian rhythm. Nobelprize. org...) дають для цього науковi тдстави.
Висновки
1. Двогодинна шсоля^я т-сля години з моменту сходу Сонця 22 березня на геогра-фiчнiй широт 52о п.ш. може бути визнаною як мiнiмально необхiдна.
2.Розрахунокстандартнихчи мiнiмальних еритемних доз зпдно зi Стандартом ISO 17166 можна використати для дозно( бюефективно( характеристики ультрафiолетовоí складовоí сонячного випромшювання мiнiмально необхiдноí трива-лост iнсоляцií.
3. З урахуванням швидкост набору мiнiмальноí еритемноí або стандартно( еритемноí дози за двогодинну м^мально необхiдну тривалiсть iнсоляцií (пiсля години з моменту сходу Сонця) можна у разi крайньоí необхiдностi без перевищення прийнятного ризику для здо-ров'я людини коригувати нор-мативну тривалiсть iнсоляцií для житла при орiентацií роз-рахунковоí юмнати на румби, за яких висота стояння Сонця на територи Украши буде бть-ше 9°12'-10°42' залежно вщ географiчноí широти розташу-вання об'екта шсоляцп (44°-52°п.ш.).
Л1ТЕРАТУРА
1. Бахарев Д.В., Орлова Л.Н. О нормировании и расчете инсоляции. Светотехника. 2006. № 1. С. 18-27.
2. Беликова В.К. Бактерицидное значение излучения Солнца, проникающего в помещение. Гигиена и санитария. 1957. № 11. С. 8-15.
3. Акименко В.Я., Ярыгин А.В., Янко Н.М. Дозный подход к гигиенической регламентации УФ-излучения Солнца с учетом его спектральных особенностей. Гигиена населенных мест: сб. науч. тр. К., 1999. Вып. 35. С. 207-215.
4. Халикова Ф.Р. Совершенствование нормирования и расчета инсоляции жилых помещений путем расчета интенсивности и дозы ультрафиолетовой радиации : авто-реф. дис. ... канд. тех. наук / Казанский гос. архитектурно-строительный ун-тет. Казань, 2013. 21 с.
Таблиця 2
Кшькють опромшення сумарною УФ-радiацieю на широтах 44-52° п.ш., у мкер*хв/см2 (для 3-го мюяця року)
Географ1чна широта, град. Години доби
7-9 8-10 9-11 10-12 11-13 12-14 13-15 14-16 15-17
44° 684 1286 2033 2650 2876 2650 2033 1286 684
46° 627 1200 1887 2437 2642 2437 1887 1200 627
со 598 1101 1705 2219 2414 2219 1705 1101 598
50° 582 1038 1562 2007 2180 2007 1562 1038 582
52° 539 939 1384 1795 1968 1795 1384 939 539
5. Darula S., Christoffersen J., Malikova M. Sunlight and insolation of building interiors. Energy Procedia. 2015. Vol. 78.
Р. 1245-1250.
6. Environmenntal Health Criteria 160: Ultraviolet radiation / World Health Organization. Geneva, 1994. 353 p.
7. ICNRP Guidelines on limits of exposure to ultraviolet radiation of wavelengths between 180 nm and 400 nm (incoherent optical radiation). Health Physics. 2004. Vol. 87 (2).
Р. 171-186.
8. Ярипн А.В. Ппеычна характеристика природного ультрафюлетового випромшювання у примщеннях житпових будинюв : автореф. дис. ... канд. бюп. наук : 14.02.01 / ДУ «1нститут ппени та медичноТ екологи iM. О.М. Марзеева НАМНУ». К., 2002. 21 с.
9. Чубарова Н.Е. Ультрафиолетовая радиация у земной поверхности : автореф. дис. ... доктора географ. наук / Московский гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. М., 2007. 48 с.
10. International reference action spectrum and standard erythema dose : ISO 17166:1999. Vienna, 1999. 6 p.
11. Стеблий Н.Н., Акименко В.Я. Методические особенности мониторинга упьтра-фиолетовой составляющей инсоляции жилища. Здоровье и окружающая середа : сб. матер. респуб. научно-практ. конф. с международным участием. М., 2017. Т. 1. С. 52-55.
12. Berson D.M., Dunn F. A., Takao M. Phototransduction by retina ganglion cells that set the circadian clock. Science. 2002. Vol. 295. P. 1070-1073.
REFERENCES
1. Bakharev D.V., Orlova L.N. Svetotekhnika. 2006 ; 1 : 18-27 (in Russian).
2. BelikovaV.K. Gigiena i sani-tariia. 1957 ; 11 : 8-15(in Russian).
3. Akimenko V.Ya., Yarygin A.V., Yanko ^М. Doznyi podkhod k gigienicheskoi reglamentatsii UF-izlucheniya solntsa s uchetom tgo spektralnykh osobennostey [Dose Approach to the Hygienic Regulation of the Sun UV-Radiation Taking into Account its Spectral Features]. In : Gigiena naselennykh mest [Hygiene of Settlements]. Kiev ; 1999 ; 35 : 207-215
(in Russian).
4. Khalikova F.R. Sovershen-stvovanie normirovaniya I rascheta insoliatsii zhilykh pomeshcheniy putem rascheta intensivnosti I dozy ultrafiole-tovoy radiatsii : avtoref. diss. ... kand. tekhn. nauk [Improvement of the Standardization and Calculation of the Residential Buildings' Insolation by Means of the Calculation of the Intensity and Dose of Ultraviolet Radiation: Abstract of the Candidate of Technical Sciences Dissertation]. Kazan (Russia) ; 2013 : 21 p.(in Russian).
5. DarulaS., Christoffersen J., Malikova M. Energy Procedia. 2015 ;78 : 1245-1250.
6. Environmenntal Health Criteria 160: Ultraviolet radiation. Geneva : WHO ; 1994 : 353 p.
7. ICNRP Guidelines on Limits of Exposure to Ultraviolet Radiation of Wave Lengths between 180 nm and 400 nm (Incoherent Optical Radiation). HealthPhysics. 2004 ; 87 (2) : 171-186.
8. Yaryhin A.V. Hihiienichna kharakterystyka pryrodnoho ultrafioletovoho vyprominiuvan-nia v prymishchenniakh zhyt-lovykh budynkiv : avtoref. dys. ... kand. biol. nauk [Hygienic Characteristic of Natural Ultraviolet Radiation in the Dwelling Houses : Abstract of the Candidate of Biology Dissertation] : 14.02.01. Kyiv ; 2002 : 21 p. (in Ukrainian).
9. Chubarova N.Ye. Ultrafioletovaya radiatsiya u zemnoi poverkhnosti : avtoref. diss. ... doktor geograf. nauk [Ultraviolet Radiation at the Earth's Surface : Abstract of the Doctor of Geography Dissertation]. Moscow ; 2007 : 48 p. (in Russian).
10. International reference action spectrum and standard erythema dose : ISO 17166:1999. Vienna ; 1999 : 6 p.
11. Steblii N.N., Akimenko V.Ya. Metodicheskiie osobennos-ti monitoring ultrafioletovoi sostavliaiushchei insoliatsii zhylishcha [Methodical Features of the Monitoring of Dwelling Insolation Ultraviolet Component]. In : Zdorovie I okruzhaiushchaia sreda [Health and Environment : Materials of the Conference]. Minsk ; 2017 ;
1 : 52-55(in Russian).
12.Berson D.M., Dunn F. A., Takao M. Science. 2002 ; 295 : 1070-1073.
Hagiiïwna go pega^iÏ 18.10.2017
FEATURES OF AMBROSIA POLLEN QUANTITY FORECAST IN THE ATMOSPHERIC AIR OF ZAPORIZHZHIA
Maleieva A.Y., Prikhodko A.B., Yemets T.I.
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОГНОЗУВАННЯ К1ЛЬКОСТ1 ПИЛКУ АМБРОЗП В АТМОСФЕРНОМУ ПОВ1ТР1 ЗАПОР1ЖЖЯ
С
еред велико1 кшькост рослин, як були завезет до бвропи, чи не найперше мюце за р1внем еколопчноТ загрози посщае саме амброз1я (Ambrosia arte-misiifolia) [1]. Ïï пилок здатен викликати серйозш алерпчш реакцп у населення та провоку-вати розвиток бронх1альноТ астми [2]. Протягом XX стол1ття амброз1я швидко поширилася значною територ1ею: пилок ц1еТ рослини зустр1чаеться не т1льки у пов1тр1 бвропи, а ще й кра'ш
мАлеевА г.ю.,
ПРИХОДЬКО О.Б., еМЕЦЬ Т.1.
Запopiзький державний медичний унiвеpситет
УДК 616-022.854:582.998.1]-047.36(477.64-25)
Ключовi слова: аеробюлопя, амброзiя, пилок, алергопрогноз.
ОСОБЕННОСТИ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ КОЛИЧЕСТВА ПЫЛЬЦЫ АМБРОЗИИ В АТМОСФЕРНОМ ВОЗДУХЕ ЗАПОРОЖЬЯ Малеева А.Ю., Приходько А.Б., Емец Т.И.
Запорожский государственный медицинский университет
Пыльца амброзии является одной из наиболее частых причин возникновения сезонной аллергии у населения. Для улучшения профилактики поллинозов необходима разработка современных методов прогнозирования повышенного содержания пыльцы в атмосфере. Цель: усовершенствование способа ежедневного прогнозирования аэропалинологической ситуации, связанной с изменением количества пыльцы амброзии в воздухе.
Материалы и методы. Мониторинг аэроаллергенной ситуации осуществляли с помощью волюметрической ловушки. В расчетах использовали данные архива погоды метеостанции WMO 34601. Результаты наблюдений обрабатывались с помощью пакета «STA-TISTICA 10 StatSoftInc.» и «Excel».
Результаты. За 10 лет наблюдений был накоплен материал, позволяющий установить некоторые закономерности распределения пыльцы амброзии в атмосферном воздухе г. Запорожья по дням палинации в зависимости от метеоусловий. Для улучшения прогнозирования аэроаллергенной ситуации предлагается использовать формулу определения ожидаемого суточного количества пыльцы амброзии, которая представляет собой произведение количества пыльцы в конкретный день как среднего за многолетние наблюдения и коэффициентов влияния наиболее значимых метеорологических факторов. Нами были подсчитаны и использованы коэффициент поправки на асимметрию распределения пыльцы по дням палинации; коэффициент влияния ветра; коэффициент влияния осадков; коэффициент зависимости количества пыльцы в воздухе от атмосферного давления; коэффициент зависимости количества пыльцы от относительной влажности. Также мы оценивали степень риска развития у населения аллергических реакций по 5-балльной шкале, в которой 1 балл соответствует низкому уровню угрозы, а 5 баллов указывают на наивысший уровень опасности для пациентов.
Выводы. Количество пыльцы амброзии в конкретные дни может значительно отличаться от средних показателей под действием различных факторов погоды, при этом достоверной корреляции между уровнем пыльцы и интенсивностью отдельных факторов не выявлено. Форма действия отдельных погодных факторов в зависимости от интенсивности и направления изменений погоды может меняться и даже быть противоположной. Первая попытка рассчитать ожидаемое количество пыльцы как произведение средних значений и коэффициентов влияния метеоусловий имела положительный результат. В среднем за 10 лет коэффициент корреляции между уровнем пыльцы и прогнозом, осуществленный таким способом, составил 0,8 ± 0,06. Предложенный метод позволяет отойти от субъективного подхода и рассчитывать аллергопрогноз на основе прогноза погоды.
Ключевые слова: аэробиология, амброзия, пыльца, аллергопрогноз.
© Малеева Г.Ю., Приходько О.Б., €мець Т.1. СТАТТЯ, 2018.
