CC BY
42
Sekretariuk, K. V., Sobolta, A. H. (2006). Vplyv fastsioloznoi invazii ta fastsiolotsydiv na stabilnist henomu velykoi rohatoi khudoby / Naukovyi visnyk Natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Kyiv, 98, 164-168. (in Ukrainian). Sekretariuk, K. V., Stybel, V. V., Siednieva, I. A. (1997). Vplyv eksperymentalnoho askarydozu na tsytohenetychnyi homeostaz porosiat // Vet. medytsyna Ukrainy. 8, 24-25. (in Ukrainian).
Stepanov, A. V. (1993). Kharakterystyka khromosomnoho apparata khoziayna pry trykhotsefaleznoi ynvazyy // XI konf. Ukraynskoho obshchestva parazytolohov. (Tez. dokl.). - Kyev.156. (in Ukrainian). Tafiichuk, P. I. (1998). Otsinka tsytohenetychnoho statusu ukrainskoho luskatoho koropa (Gyprinus carpio L.) ta yoho imunolohichnoi reaktyvnosti // Aktualni problemy medytsyny, biolohii, veterynarii i silskoho hospodarstva. 4, 248-251. (in Ukrainian). Henderson, L., Fedyk, J., Windebank, S., Smith, M. (1993). Induction of micronuclei in rat bone marrow and peripheral blood following acute and subchronic administration of azathioprine // Mutat. Res. 291, 79-85. Kosmos, C., Koteles, G. (1988). Micronuclei in x_irradiated human lymphocytes // Mutat. Res. 199, 31-35
Migliore, L., Barale, R., Bulluomini, D. (1997). Cytogenetic dam age induced in human lymphocytes by adriamicin and vincristine a comasrison between micronucleus and chromosomal aberration assays // Toxicol. In vitro. 1, 247-254. Schmid, W. (1975). The micronucleus test / Mutat. Res. 31(1), 9-16. 22.
Schmid, W. (1976). The micronucleus test for cytogenetic analysis. Chemical Mutagens; Principle and Methodes for theur detection. Edited by: A. Hollaende (Plenum, New York). IV, 36, 31-53.
Стаття надтшла доредакци 28.04.2016
УДК 619:616.995.132.:636.7
Соловйова Л. М., к. вет. н., доцент ©
Бшоцерювський нащональний аграрный утверситет
ЕП1ЗООТОЛОГ1ЧНИЙ ТА КЛ1Н1ЧНИЙ ПРОЯВ ДИРОФ1ЛЯР1ОЗУ СОБАК У
М. Б1ЛА ЦЕРКВА
Проведеними дослгдженнями встановлено, що на уражетсть собак дирофыяргями впливають ргзт фактори: вж, стать, порода, тип утримання, сезонность.
Самщв хворих на дирофыяргоз собак було бтьше, тж самок. Ыльш високу екстенсивтсть твази реестрували у собак поргд: тмецька вгвчарка, кавказька вгвчарка, такса, лайка та безпор1дн1.
Максимально твазованими виявилися дворовi собаки, екстенсивтсть твази яких становила 78 %. У меншт мiрi були уражет квартирт собаки, екстенсивтсть твази яких становила 22 %.
Дворовi та мисливсью собаки уражувалися дирофiлярiями значно частШе через бтьший контакт з комарами - промiжними живителями.
КлШчно у хворих на дирофiлярiоз собак спостерiгали кашель, важке дихання, пригтчення, вiдмову вiд корму, збтьшення черева, жтеричтсть кон'юнктиви. При аускультацИ' виявили шум тд час систоли. Пульс був слабким. Вiдмiчали аритмт. Спостерiгали набряки, слоновють кт^вок, нервовi явища.
Ключов1 слова: дирофiлярiоз, собаки, порода, вiк, стать, тип утримання, екстенсивтсть твази, дiагностика.
УДК 619:616.995.132.:636.7
Соловьева Л. Н., к. вет. н., доцент
Белоцерковский национальный аграрный университет
© Соловйова Л. М., 2016
168
ЭПИЗООТОЛОГИЧЕСКОЕ И КЛИНИЧЕСКОЕ ПРОЯВЛЕНИЕ ДИРОФИЛЯРИОЗА СОБАК В Г. БЕЛАЯ ЦЕРКОВЬ
Проведенными исследованиями установлено, что на пораженность собак дирофиляриями влияют разные факторы: возраст, пол, порода, тип содержания, сезонность.
Самцов больных дирофиляриозом собак было больше, чем самок.
Более высокую экстенсивность инвазии регистрировали у собак пород: немецкая овчарка, кавказская овчарка, такса, лайка и беспородные.
Максимально инвазированными оказались дворовые собаки, экстенсивность инвазии которых составляла 78 %. В меньшей степени были поражены квартирные собаки, экстенсивность инвазии которых составляла 22 %.
Дворовые и охотничьи собаки поражались дирофиляриями значительно чаще из-за большего контакта с комарами - промежуточными хозяевами.
Клинически у больных дирофиляриозом собак наблюдали кашель, тяжелое дыхание, угнетение, отказ от корма, увеличение брюха, иктеричность конъюнктивы. При аускультации обнаружили шум во время систолы. Пульс был слабым. Отмечали аритмию. Наблюдали отеки, слоновость конечностей, нервные явления.
Ключевые слова: дирофиляриоз, собаки, порода, возраст, пол, тип содержания, экстенсивность инвазии, диагностика.
UDC 619:616.995.132.:636.7
Soloviova L. N., kand. of vet. sciences, assistant professor
Bilotserkivsky national agrarian university
EPIZOOTOLOGICAL AND CLINICAL DISPLAY OF DIROFILARIOZIS OF DOGS
IN BILA TSERKVA
By conducted researches,it is set that different factors influence on stagger of dogs by dirofilarias: age, sex, breed, type of maintenance, seasonality.
Dogs appeared maximally staggered at the age of 4-6 years.
There are more male dogs ill with dirofilariozis than females.
More high extensiveness of invasion was registered for the dogs of breeds: German sheep dog, Caucasian sheep dog, badger-dog, husky and not thoroughbred.
Court dogs appeared maximally infested, extensiveness of invasion of which was 78 %. Housings dogs were staggered in less degree, extensiveness of invasion of which was 22 %.
Court and huntings dogs were staggered by dirofilarias considerably more frequently due to a greater contact with mosquitoes - intermediate owners.
Clinically ill with dirofilariozis dogs were discovered a cough, heavy breathing, oppressing, waiver of feed, increase of belly, icterus of conjunctiva. At auskul'tacion it was found out noise during a systole. A pulse was weak. Arrhythmia was marked. Edemata, elephantiasis of extremities, nervous phenomena was marked.
Key words: dirofilariozis, dogs, breed, age, sex, type of maintenance, extensiveness of invasion, diagnostics.
Вступ. На територи Укра1ни дирофiлярiоз е надзвичайно актуальною проблемою, оскшьки юлыастъ випадшв ураження дирофшцлями собак i людей з кожним роком зростае. Цьому сприяе те, що через адаптацшш властивосп дирофшярш зростае кшьшсть промiжних хазя1в, необмеженими е перемщення тварин на територiях рiзних репошв, неналежним е знищення кровосисних комах та 1х бютотв, юнуюгъ труднощi дiагностики та лiкування.
Актуальтсть теми. Вперше дирофшярюз собак був зареестрований в 1856 р. (D. Immitis) та у 1911 (D. repens, в Криму). У центральних репонах Украши дирофшярюз зареестрований В.Т. Мщишиним у 1988 р. [2].
169
Вивченням д1фофшфюзу в У1фшт i за ïï межами займалися Аpxiповa Д. Р., Василик Н. С., Потоцький М. К., Поживш А. I., Чеpнов В. H., Koltas I. S., Tarello W., Clemence R. G. [1-7].
У 90-x pокax в У^аш були поодинок випадки диpофiляpiозy собак, а дaлi спостеpiгaлося зpостaння кiлькостi xвоpиx: 1997 - 3 %, у 1999 - 21 %, у 2002 - 55 % ввд до^дженж за щ pоки. Зapеeстpовaний диpофiляpiоз собак у ^иму, Чеpнiгiвськiй, Хapкiвськiй, Сумсьшй i Полтавсьшй облaстяx, в Одесi, Севастополе Ciмфеpополi, Хapковi. У Кивському pегiонi диpофiляpiоз впеpше дiaгностyвaли в 1998 p. на бaзi клiнiки ветеpинapноï медицини Печеpського та Cтapокиïвського paйонiв м. Кив. У Киeвi шльшсть зaxвоpiлиx собак складала: в 1999 pоцi - 15 випадшв, у 2000 - 130, 2001 - 188, 2002 - 354, 2003 - 600 випадшв.
У 2013 pоцi в Укpaïнi диpофiляpiоз зapеeстpовaний у 291 собаки.
^отягом 1998-2000 pp. у м. Одеса було виявлено 38 випадшв зaxвоpювaння собак вшом вiд 2 до 10 pокiв.
У людей в У^аш пpотягом 1975-1995 pp. pеeстpyвaли 50 випадшв диpофiляpiозy, у 1996 - 2000 pp. - 41, у 2001-2002 pp. - 77 випадшв. У 2002 pоцi pеeстpyвaли 52, а в 2003 - 25 випадшв диpофiляpiозy людини.
За даними вiддiлy медично1' пapaзитологiï Центpaльноï CEC МОЗ Укpaïни в 1975-2005 pокax було зapеeстpовaно 434 випадки швазп у людини. В Зaпоpiзькiй, Донецьшй, Днiпpопетpовськiй облaстяx, АР Кpим, виявлено 57 % випадшв диpофiляpiозy людей з ydx в Укpaïнi. Також неблагополучними e Одеська, Хеpсонськa, Микола1'вська област-i. На 1.01.04 p. в У^аш зapеeстpовaно 250 випадшв диpофiляpiозy у людини [4-7].
Mеxaнiчнa дiя стaтевозpiлиx D.immitis спpичинюe змiни в œpui, кpовоносниx сyдинax, якi с^ининюю^ ендокapдит, aтpофiю мiокapдa, дилaтaцiю ^авого шлуночка сеpця, yтвоpення aневpизм та емболiзaцiю пapaзитaми легенево1' apтеpiï, не^оз легень, зумовлений тpомбозом apтеpiй [8].
Тому вивчення епiзоотичноï ситyaцiï та дiaгностики щодо диpофiляpiозy собак у м. Бша Цеpквa e актуальним.
Метою дано1' pоботи було вивчення сезонно-вшово1' динaмiки та поpiдноï особливосп пошиpення диpофiляpiозy собак за даними ФОП «Тapaсевич» м. Бiлa ^praa, а також клiнiчний пpояв та методи лaбоpaтоpноï дiaгностики.
Завданням до^дження було вивчення питомо1' ваги диpофiляpiозy у зaгaльнiй зapaзнiй пaтологiï собак, спpийнятливостi собак до збудника диpофiляpiозy в зaлежностi вiд вiкy, стап i поpоди, типiв yтpимaння, а також клшчний огляд та до^дження кpовi на диpофiляpiï.
Для дослвджень викоpистовyвaли xвоpi на диpофiляpiоз собаки - naujeKra ФОП «Тapaсевич» м. Бша ^praa. Пpи виконaннi pоботи викоpистовyвaли комплексний епiзоотологiчний метод вивчення пош^ення даного зaxвоpювaння, а також клшчний та лaбоpaтоpний методи дiaгностики на мiкpофiляpiï.
Результати дослiдження. За даними «Жypнaлy pеeстpaцiï xвоpиx твapин» у сеpедньомy за 2 pоки пapaзитapнi зaxвоpювaння зyстpiчaлися у 23,2 % собак.
^оведеними дослiдженнями встановлено, що у м. Бiлa ^praa pеeстpyвaли 8 зapaзниx пaтологiй твapин. Haйбiльшою (40,3 %) була шльшсть xвоpиx собак на бaбезiоз, 31,7 % складав отодектоз, 10,1 % - гельмштози, 7,1 % - диpофiляpiоз, 5,1 % -демодекоз та 4,2 % - ктеноцефалвдоз. Кшьшсть xвоpиx на токсоплазмоз становила 0,9 %, а сapкоптоз - 0,6 %.
Пpи оцiнцi етзоотично1' ситyaцiï в м. Бiлa ^praa за остaннi 2 pоки ми ввдмггили, що на диpофiляpiоз xвоpiють собаки piзниx вiковиx гpyп. 1з 39 xвоpиx 7 мали вш 1-3 pоки (18 %), 12 - 4-6 pокiв (31 %), 11 - ввд 7 до 9 pокiв (28 %), i 9 були стapшi 10 pокiв (23 %).
Ми встановили також, що собаки piзниx поpiд не в однаковш мipi спpийнятливi до збудника диpофiляpiозy. Haйбiльш спpийнятливими до зaxвоpювaння виявилися собаки поpiд нiмецькa вiвчapкa (24 %), кавказька вiвчapкa (20 %), такса (17 %), лайка
170
(15 %), безпорвдш (15 %) та боксер (9 %). Отже, з проведеного до^дження можна зробити висновок, що частше на дирофшярюз хворiють собаки мисливських порiд, службовi та безпорвдш, як бiльше бувають у мюцях мешкання комарiв.
Щодо стат собак, за останн 2 роки дирофшярюзом хворiли 22 самцi (56,4 %) та 17 самок (43,6 %), що пов'язано, очевидно, Í3 бшьшою популярнютю кобелiв серед населення.
Щодо рiзних типiв утримання собак, необхвдно вiдмiтити, що максимально iнвазованими виявилися дворовi собаки, екстенсивнiсть iнвазil яких становила 78 %. У меншш мiрi були ураженi квартирнi собаки, екстенсивнють швази яких була 22 %. Слабка ураженють квартирних собак, iмовiрно, обумовлена хорошими умовами утримання i, в першу чергу, меншою можливiстю контакту з промiжним господарем.
Наступним завданням нашо! роботи було вивчення клiнiчного стану хворих на дирофшярюз собак. Враховуючи, що юлшчш ознаки за даного захворювання можуть бути неспецифiчними, вирiшальне значення при постановщ дiагнозу мають лабораторнi дослвдження з метою виявлення мiкрофiлярiй у кровь Використаний нами метод дiагностики iз розбавленням краплi кровi фiзрозчином у спiввiдношеннi 1:2 та виявленням мiкрофiлярiй у полi зору мшроскопа е досить зручним, оскiльки не потребуе багато часу i великих економiчних затрат.
У хворих собак спостер^ався сухий кашель, важке дихання. Загальний стан був пригнiчений. Вони ввдмовлялися вiд корму, приймали вимушено лежачу позу. На зовнiшнi подразники реагували слабо, неохоче пiдiймалися. У деяких черево було помiтно збшьшене в об'емь Кон'юнктива була штеричною. При аускультацп грудно! клiтки в дшянщ серця в p. о. тристулкового клапана прослуховували свистячий шум тд час систоли. Пульсова хвиля була слабкою, ниткоподiбною, венний пульс -позитивний. Вiдмiчали аритмiю. Спостер^али набряки у мiжщелепному просторi, дшянщ живота, потовщення шнщвок, нервовi явища.
У деяких собак апетит був збережений. При аускультацп серця прослуховувався приглашений другий тон, ритм галопу.
Висновки. 1. У результат! проведеного аналiзу власних дослiджень встановлено, що на ураженють дирофiлярiями впливають рiзнi фактори.
2. Дворовi та мисливськ! собаки уражувалися дирофiлярiями значно частiше через бiльший контакт з комарами - промiжними живителями.
3. Клшчно у хворих на дирофiлярiоз собак спостер^али кашель, важке дихання, пригшчення, вiдмову вiд корму, збiльшення черева, штеричнють кон'юнктиви. При аускультацп виявили шум тд час систоли. Пульс був слабким. Вiдмiчали аритмiю. Спостер^али набряки, слоновiсть шнщвок, нервовi явища.
Перспективи подальших дослiджень. Кiлькiсть випадшв дирофiлярiозу в Укра!ш стрiмко зростае. Тому для запоб^ання подальшого розповсюдження захворювання найважливiшими е заходи своечасно! дiагностики, лiкування та профiлактики.
Л1тература
1. Поживiл А. I. Дирофшярюз у собак / [Поживш А. I., Козачок В. С. та ш.]: Матер. I мсько!. конф. з проблем дабних домашнiх тварин (Ки!в, 12-13 травня). - К., 1998. - С. 13-14.
2. Потоцький М. К. Дирофшярюзи / М. К. Потоцький, М. М. Омельяненко // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2011. - № 4. - С. 23-25.
3. Архипова Д. Р. Дирофиляриоз собак / Д. Р. Архипова // Ветеринария сельскохозяйственных животных. - М., 2005. - № 9. - С. 105-106.
4. Василик Н. С. Дирофшярюз - тротчний гельмштоз в УкраМ / Н. С. Василик // Здоров'я тварин i тки. - 2004. - № 4. - С. 4-5.
5. Чернов В. Н. Дирофиляриоз / В. Н. Чернов, О. С. Ушаков // Мир ветеринарии. -2012. - № 4. - С. 4-15.
6. Koltas I. S. Subconjunctival infection with Dirofilaria repens / I.S. Koltas, K. Ozcan, N. Duran // Ann. Saudi Med. - 2002. - V. 22. - N 1-2. - P. 75-76.
7. Tarello W. Autochthonous Dirofilaria (Nochtiella) repens infection in dogs in Kuwait / W. Tarello // Zoonoses and public health. - 2008. - Vol. 55, Issue: 6. - P. 328-330.
171
8. Clemence R. G. Efficacy of selamectin in the prevention of adult heartworm (dirofilaria immitis) infection in dogs in northern Italy / [Clemence R.G., Sarasola P., Genchi C. et. al.]. - Vet. Parasitol. - 2000. - V. 91, № 3/4. - P. 251-258.
References
Pozhivil, A. I. (1998). Dirofiljarioz u sobak / [Pozhivil A.I., Kozachok V.S. ta in.]: Mater. I mis'koi'. konf. z problem dribnih domashnih tvarin (Kiiv, 12-13 travnja). - K., 13-14. (in Ukrainian).
Potoc'kij, M. K. Omel'janenko, M. M. (2011). Dirofiljariozi / Veterinarna medicina Ukrainy. -
2011. - № 4. - S. 23-25. (in Ukrainian). '
Arhipova, D. R. (2005). Dirofiljarioz sobak / Veterinarija sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh. - M.,
9, 105-106. (in Russian). ' '
Vasilik, N. S. (2004). Dirofiljarioz - tropichnij gel'mintoz v Ukraini / Zdorov'ja tvarin i liki. 4, 45. (in Ukrainian).
Chernov, V. N., Ushakov, O. S. (2012). Dirofiljarioz / Mir veterinarii. 4, 4-15. (in Russian). Koltas, I. S., Ozcan, K., Duran, N. (2002). Subconjunctival infection with Dirofilaria repens / Ann.
Saudi Med. - V. 22. - N 1-2. - P. 75-76. ' Tarello, W. (2008). Autochthonous Dirofilaria (Nochtiella) repens infection in dogs in Kuwait /
Zoonoses and public health. Vol. 55, Issue: 6. - P. 328-330. Clemence, R. G. (2000). Efficacy of selamectin in the prevention of adult heartworm (dirofilaria immitis) infection in dogs in northern Italy / [Clemence R. G., Sarasola P., Genchi C. et. al.]. - Vet. Parasitol. - V. 91, № 3/4. - P. 251-258.
Стаття надшшла доредакцп 7.04.2016
УДК 619(47+57)(091)"19"
Стегней М. М., к. вет. н., доцент (anatomiamm@ukr.net)
Нацюнальний утверситет б1оресурс1в и природокористування Украгни, м. Кигв
ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА УКРА1НИ В РОКИ СТАНОВЛЕННЯ
РАДЯНСЬКО1ВЛАДИ
Дослгджували 1стор1ю розвитку ветеринарног медицини в роки становлення радянськог влади. Проведеними дослгдженнями встановлено, що Перша свтова вгйна стала фактором руйнування ветеринара в крагт, що призвело до майже повного припинення дгяльностг ветеринарного персоналу.
Проте складна етзоотична ситуация сприяла збыьшенню кглькостг ветеринарного персоналу в крагт i розширенню мережг ветеринарних установ, дгяльтсть яких була зосереджена на головному завданш - лiквiдацii заразних захворювань.
В цей перюд було оргатзовано тимчасовий уряд МШстерства внутрштх справ, в розпорядженн якого було i ветеринарне управлтня. Нзтше тимчасовий уряд передав весь правлтський ветеринарний нагляд в розпорядження губернських земств i м^ьких самоуправ, як видыилися в самостшы земсью одинищ.
У червы 1918 р в Мосmi Центральним ветеринарним вiддiлом Народного Комiсарiату внутрштх справ було скликано Всеросшську нараду представниюв ветеринарних оргатзацш, де були вироблен чтк форми оргатзацп ветеринарног справи i проведення заходiв в боротьбi iз заразними захворюваннями тварин
На нарадах ветеринарних лiкарiв визначали завдання ветеринара в галузi протиетзоотичног та лжувальног роботи, а також гг участь в зоотехтчних заходах. На нарадах схвалювалися принципи eдностi радянськог ветеринара та зосередження ваег ветеринарног справи в одному оргат, а також приймалися положення про оргатзацтну структуру губернських i обласних ветеринарних оргатзацш.
Ключов1 слова: iсторiя ветеринарног медицини, етзоотична ситуащя, ветеринарна служба, тваринництво, надзвичайна комШя, ветеринарна справа.
172
