Епизоотический мониторинг бабезиозной инвазии среди собак в Полтаве Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi: 10.15421/nvlvet7331

ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 619:616.993.192.6

ЕшзоотолоНчний мошторинг бабезшно'1 iHBa3ii' серед собак у Полтавi

Бабезюз собак - кровопаразитарне захворювання, що викликаеться найпростшими роду Babesia. С детлька збуднитв цього захворювання, але у переважннш 6mbmacmi випадюв етiологiчним чинником захворювання собак е Babesia canis. Переносниками захворювання е m^i родiв Dermacentor та Ixodes. Передаешься збудник вiд ^ща до собаки в процеЫ хар-чування паразита кров'ю тварини. Метою до^джень було визначення епiзоотологiчних особливостей бабезiозу в м. Полтава. В результатi проведеного епiзоотологiчного мотторингу бабезiозу собак за Я^чний перюд (з 2007 по 2016рр.) з'ясовано сезонтсть, визначено статеву, вжову та породну залежшсть захворюваностi собак. Матерiалом для до^дження слугували статистичт даш л^вальних закладiв ветеринарной медицини. Дiагноз на бабезюз ставився за даними анамнезу й характерними клШчними проявами та тдтверджувався результатами мжроскотчного виявлення бабезш у мазках кровi, приготованих з перифертног кровi й забарвлених за Романовським-Пмзою. За означений nерiод було зареестровано 7866 випадюв захворювання собак на бабезiоз. Аналiз отриманих даних свiдчить, що означена iнвазiя реест-руеться впродовж всього року, при цьому взимку випадки захворювання мають спорадичний характер, а також суттеве гх зниження у спекотю лшю мкящ. Загалом вiдмiчаеться виразна сезонна динамжа з двома тковими перюдами: квтень, вересень-жовтень. Серед захворыих собак самц переважають самок на 20%. Найбыьше захворюють собаки вжом вiд 2 до 3 ротв (11,1-16%). Визначено стшку тенденщю, щодо зниження сприйнятливостi до бабезiозу з вжом. Стосовно породного спiввiдноmення - найбшьше захворюють безпородю собаки (20,9%) та нжецью вiвчарки (13,9%) йротвейлери (7,5%).

K.mnoei слова: бабезiоз собак, кровопаразитарне захворювання, iнвазiя, Babesia canis, Dermacentor canis, Ixodes ricinus, переносник, епiзоотологiчний мотторинг.

Епизоотический мониторинг бабезиозной инвазии среди собак в Полтаве

Бабезиоз собак - кровепаразитарное заболевание, вызываемое простейшими рода Babesia. Есть несколько возбудителей этого заболевания, но в подавляющем большинстве случаев этиологическим фактором заболевания собак является Babesia canis. Переносчиками заболевания являются клещи родов Dermacentor и Ixodes. Передается возбудитель от клеща к собаке в процессе питания паразита кровью животного. Целью исследований было определение эпизоотологических особенностей бабезиоза в г. Полтава. В результате проведенного эпизоотологического мониторинга бабезиоза собак за 9-летний период (с 2007 по 2016) установлена сезонность, определены половая, возрастная и породная зависимость заболеваемости собак. Материалом для исследования послужили статистические данные лечебных учреждений ветеринарной медицины. Диагноз на бабезиоз ставился по данным анамнеза и характерным клиническим проявлениям, и подтверждался результатами микроскопического выявления бабезий в мазках крови, приготовленных из периферической крови и окрашенных по Романовскому-Гимзе. За указанный период было зарегистрировано 7866 случаев заболевания собак бабезиозом. Анализ полученных данных свидетельствует, что данная инвазия регистрируется в течение всего года, при этом зимой

Citation:

Mokryi,Yu.O., Ksyonz, I.M. (2017). Epizootology monitoring of babezial invasion among dogs in Poltava. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(73), 149-153.

Ю.О. Мокрий, I.M. Ксьонз nabor_2008@i.ua, igor.ksyonz@ukr.net

1нститут свинарства та АПВ НААН, вул. Шведська Могила, 1, м. Полтава, 36013, Украша

Ю.А. Мокрый, И.Н. Ксёнз nabor_2008@i.ua, igor.ksyonz@ukr.net

Институт свиноводства и агропромышленного производства НААН, ул. Шведская Могила, 1, г. Полтава, 36013, Украина

случаи заболевания имеют спорадический характер, а также существенное их снижение в жаркие летние месяцы. В общем отмечается отчетливая сезонная динамика с двумя пиковыми периодами апрель, сентябрь-октябрь. Среди заболевших собак самцы преобладают самок на 20%. Больше всего заболевают собаки в возрасте от 2 до 3 лет (11,1—16%). Определена устойчивая тенденция по снижению восприимчивости к бабезиозу с возрастом. Относительно породного соотношения - чаще всего заболевают беспородные собаки (20,9%), немецкие овчарки (13,9%) и ротвейлеры (7,5%).

Ключевые слова: бабезиоз собак, кровепаразитарное заболевание, Babesia canis, Dermacentor canis, Ixodes ricinus, переносчик, эпизоотологический мониторинг.

Epizootology monitoring of babezial invasion among dogs in Poltava

Yu.O. Mokryi, 1.М. Ksyonz nabor_2008@i.ua, igor.ksyonz@ukr.net

Institute of Pig Breeding and Agroindustrial Production NAAS, Shvedska Mohyla Str., 1, Poltava, 36013, Ukraine

Babesiosis of dogs is a blood infestation disease caused by protozoa of Babesia genus. There are several causative agents of the disease, but in most cases, the etiological factor of dogs' disease is Babesia canis. The disease is transmitted by ticks of Dermacentor and Ixodes genera. Pathogen is transmitted from the tick to the dog in the process of the tick's eating the dog's blood. The aim of the research was to study babesiosis epizootology of dogs in Poltava. As a result of epizootology monitoring of babesiosis for the 9-years period (2007 to 2016), seasonality was established, gender, age and pedigree dependency of incidence in dogs was defined. Statistic data of Poltava veterinary medicine institutions served as the study material.

Diagnosis of babesiosis was determined based on the disease history, peculiar clinical symptoms and results of microscopic detection of Babesia in blood smears prepared from peripheral blood (ear vein) and Romanowsky-Hiemsa stained. Dog blood smear study was performed under the immersion system of 90 x 10 power light microscope. For the above mentioned period, 7866 cases of babesiosis in dogs have been recorded. Analysis of the data obtained shows that the said infestation has been recorded throughout the year, with winter cases being sporadic and their significant reduction being observed in hot summer months. In general, the distinct seasonal dynamics was defined with the two peak periods: April and September-October. Among the diseased dogs, males overwhelm females by 20%.

The most susceptible to the disease are dogs aged from 2 to 3 years (11.1—16%), less - animals of 5-8 years of age (6.2-7.5%) and the least number of cases is recorded in dogs from 8 to 18 years of age (0.1-4.4%), i.e. a steady tendency is traced of susceptibility to babesiosis reducing with age. Concerning the breed ratio, the most susceptible are mongrel dogs (20.9%), German Shepherds (13.9%) and Rottweilers (7.5%). The prospect offurther research is creation of the preventive measures strategy to minimize the incidence of babesiosis in dogs, on the basis of the obtained epizootic monitoring data. Finally, the 9-years study results present a scientific interest for parasitologists in human and veterinary medicine.

Key words: dog babesiosis, blood infestation disease, invasion, Babesia canis, Dermacentor canis, Ixodes ricinus, transmitter, epizootology monitoring.

Вступ

Бабезюз собак - кровопаразитарне захворювання, що викликаеться найпростшими роду Babesia i передаться клщами родiв Dermacentor та Ixodes. 1снуе дешлька видiв збуднишв, але у переважннш бшьшосп випадшв етюлопчним чинником захворювання собак е Babesia canis. Передаеться збудник ввд клща до собаки в процеа харчування останнього на твариш.

З кожним роком проблема бабезюзу набувае бшь-шо! гостроти, що пов'язано, перш за все, зi зростан-ням кшькосп собак у приватних власнишв. Найбшь-ше дана тенденщя стосуеться великих мют. Питання вивчення ешзоотологи собак в Украш дослвджувало багато вчених, серед яких необхщно вщзначити робо-ти М.П. Пруса (Prus, 2000; Halat et al., 2000; Prus et al., 2002; Prus, 2006), В.Ф. Галата (Halat et al., 2000), О.В. Семенко (Semenko, 2007). У роботах вказаних вчених дослцдкуеться поширення бабезюзу у мютах: Ки!в, Суми. При цьому визначалась сезонна, породна, вжова та статева динашка захворюваносп.

Метою дослгджень було дослщження етзоотологи бабезюзу в м. Полтава. Для досягнення поставлено! мети необхщно було виршити наступи завдання: зiбрати статистичш даш щодо захворюваносп на

бабезюз з л^вальних заклащв ветеринарно! медици-ни м. Полтава за 2007-2016 роки; провести аналiз захворюваносп з урахуванням сезону, в^, породи i стал собак.

MaTepia™ i методи дослвджень

Матерiалом для дослвдження були статистичш да-m лшувальних заклащв ветеринарно! медицини м. Полтава рiзноï форми власносп щодо кшькосп випадшв захворювань собак на бабезюз в перюд з 2007 по 2016 роки. Попереднш дiагноз на бабезюз ставився за даними анамнезу та клшчними проявами, що харак-терш для даного захворювання. Остаточний дiагноз встановлювався за результатами виявлення бабезш у мазках кровг Мазки виготовлялись з периферично! кровi вщбрано! з вушно! вени, забарвлювались за Романовським-Пмзою i дослвджувались тд iмерсiй-ною системою свгглового мшроскопу у зб№шенш 90x10 (Garcia et al., 2000; Bowman and Fogarty, 2003). Для проведения аналiзу статистичних даних було використано можливосп комп'ютерно! програми Microsoft Excel 2016.

Pe3ymTaTH Ta ix oßroBopeHHH

3a gaHHMH BeTepHHapHHx jiKyBajbHux 3aKjagiB Mic-Ta no^TaBH Bcix $opM BjacHocri Bcboro 3a nepiog 3 2007 no 2016 poKH, 6yjo 3apeecTpoBaHo 7866 BunagKiB 3axBopMBaHHa co6aK Ha 6a6e3io3.

Co6aKH xBopijiH Ha 6a6e3io3 b yci nopu poKy, ajie b 3hmobhh nepiog 3ycTpinajucb jume cnopagunm Bunag-KH. B iHmi Mic^i poKy KijbKicTb BunagKiB 3axBopwBaH-hh co6aK 6a6e3io3oM 6yjia 3HanHo 6ijibmoro, npu цbOмy cnocTepiraeTbca Bupa3Ha ce3oHHa guHaMiKa i gBa niKo-Bux nepiogu: KBiTeHb-TpaBeHb, BepeceHb-^oBTeHb. Han-6ijbma KijbKicTb 3axBopwBaHb 6a6e3io3oM b m. nojraBa y BecHHHHH nepiog npunagae Ha KBiTeHb (20,2-36,2%) Ta TpaBeHb (15,5-24%). HanMeHme BunagKiB peecTpyBajiu npoxaroM Bcboro 3HMoBoro nepiogy (0,1-2,3%) Ta b jiTHin nepiog - y junm (0,7-4,7%) Ta cepnHi (1,1-3,4%) (puc. 1).

35 a —

Ochobhhm ^aKTopoM, Big HKoro 3aje®HTb nomupeH-hh 6a6e3io3y cepeg co6aK, e onTHMajbHa gja po3BHTKy Kji^iB-nepeHocHHKiB TeMnepaTypa goBKijjH. Ha pucyH-Ky 2 npegcraBjem cepegHboMica^Hi KojuBaHHa TeMne-parypu goBKijja y m. nojTaBa BnpogoB® 20072016 poKiB.

noMiTHe 3Hu®eHHH KijbKocri BunagKiB 3axBopwBa-HocTi co6aK Ha 6a6e3io3 y jiTHi Mic^i, oco6jubo b jun-Hi Ta cepnHi, Ha Hamy gyMKy, noB'a3aHe 3 nepeBu^eH-hhm TeMnepaTypu goBKijja Hag omuMajbHoro gja aK-tubhoct Kji^iB-nepeHocHuKiB. HeraraBHun BnjuB Ha aKTuBHicTb Kji^iB Taxo® MawTb Hu3bKi TeMneparypu HaBKojumHboro cepegoBu^a.

Ctocobho cTaTeBoi' Hane^Hocri, to cepeg 3axBopijux co6aK, KijbKicTb caмцiв Ha 20% nepeBu^ye caMu^ (Ta6j. 1).

y BiKoBoMy po3pi3i Han6ijbme 3axBopijux co6aK 6y-jo b rpyni 3 BiKoM Big 2 go 3 poKiB (Ta6j. 2).

PHC. 1 ^HHaMiKa 3axBoproBaHocri coßai* Ha 6a6e3io3

3 gaHux, npuBegeHux y Ta6flu^ 2, BigcjigKoByeTbca тeнgeнцiн go 3MeHmeHHa 3axBopwBaHocTi co6aK Ha 6a6e3io3 3 BiKoM. yMoBHo, BiKoBy cnpunHHTjuBicTb co6aK Mo^Ha noginrnu Ha 3 BiKoBux nepiogu, b hkux nge gocuTb 3HanHe 3Hu®eHHH 3axBopwBaHocTi цнx TBa-puH. TaK, nepmun nepiog, 3axBopwBaHicTb co6aK b hko-

My 3HaxoguTbca b Me^ax 11,1-16% TpuBae go 5 poKiB; gpyrun nepiog TpuBae Big 5 go 8 poKiB - 3axBopwBa-HicTb co6aK b ^h nepiog 3HaxoguTbca b Me^ax 6,27,5% i TpeTin nepiog TpuBae Big 8 go 18 poKiB, b HKoMy 3axBopwBaHicTb TBapuH MiHiMajbHa - 0,1-4,4% Bunag-

KiB.

Рис. 2. Коливання середньомкячноТ температури довкшля (м. Полтава) за 2007-2016 рр.

Таблиця 1 Захворювашсть собак на бабезюз залежно ввд стат

Таблиця 2 Захворювашсть собак на бабезюз

Стать Кшьюсть %

Самщ 4720 60

Самки 3146 40

Всього 7866

Щодо захворюваносп собак р1зних порвд, найбь льшу к1льк1сть хворих було зареестровано серед пред-ставнишв породи шмецька в1вчарка (13,9%) i ротвейлер (7,5%). Також значну кiлькiсть випадкiв захворювання виявляли у собак порiд: пекинес, середньоазiат-ська вiвчарка, кавказька вiвчарка, англшський кокер-спанiель, пудель. Серед собак шших порiд випадки захворювання спостери-аються значно рвдше (табл. 3).

Найбшьший же вiдсоток захворювань на бабезюз рееструвався серед безпородних собак. При цьому слад вiдзначити, що летальш випадки серед таких собак були спорадичними.

Вжова категорiя Кшьюсть %

ввд 2 до 3 рр. 1259 16

ввд 1 до 2 рр. 1118 14,2

ввд 3 до 4 рр. 1116 14,2

до 1 року 897 11,4

ввд 4 до 5 рр. 873 11,1

ввд 6 до 7 рр. 589 7,5

ввд 5 до 6 рр. 542 6,9

ввд 7 до 8 рр. 488 6,2

ввд 8 до 9 рр. 346 4,4

ввд 9 до 10 рр. 220 2,8

ввд 10 до 11 рр. 205 2,6

ввд 11до 12 рр. 71 0,9

ввд 12 до 13 рр. 55 0,7

ввд 13 до 14 рр. 31 0,4

ввд 14 до 15 рр. 23 0,3

ввд 15 до 16 рр. 18 0,1

ввд 16 до 17 рр. 8 0,1

ввд 17 до 18 рр. 7 0,1

Всього 7866 -

Таблиця 3

Породне сшввщношення захворших собак

Порода Кшьюсть %

Безпородш собаки 1644 20,9

Шмецька вiвчарка 1093 13,9

Ротвейлер 590 7,5

Метис 448 5,7

Порода Кшьюсть %

Пекшес 401 5,1

Англшський кокер-спашель 228 2,9

Такса 214 2,7

Кавказька вшчарка 210 2,7

Стафордширський тер'ер 207 2,6

Лабрадор 203 2,6

Середньоазшська вiвчарка 199 2,5

Пудель 195 2,5

Шарпей 149 1,9

Росшський спанiель 138 1,8

Боксер 130 1,7

Дратхаар 126 1,6

Американський кокерспашель 100 1,3

Доберман 88 1,1

Лайка 87 1,1

Чау-чау 79 1,0

Iншi породи 1337 17,0

Всього 7866 100

Висновки

Епiзоотологiчним монiторингом бабезюзу собак у м. Полтава за 2007-2016 роки визначено, що означена швазш рееструеться впродовж всього року, при цьому взимку зустрiчаються лише поодинош випадки, а також суттеве зниження кiлькостi випадкiв у спекотш лiтнi мiсяцi. Загалом вiдмiчаеться виразна сезонна динамiка з двома шковими перiодами: квiтень, вере-сень-жовтень. Весняний пiк характеризуеться бшь-шою шльшстю захворювань, порiвняно з осiннiм. Серед захворших собак самщ переважають самок на 20%. Найбшьше захворюють собаки вжом вiд 2 до 3 рошв (11,1-16%). Визначено стiйку тенденцш, що-до зниження сприйнятливостi до бабезюзу з вжом. Стосовно породного сшввщношення захворюваносп - найбiльше захворюють безпородш собаки (20,9%) та шмецьш вiвчарки (13,9%) й ротвейлери (7,5%).

Перспективами подальших дослгджень е створен-ня, на основi отриманих даних епiзоотологiчного монiторингу, стратеги профiлактичних заходiв щодо

максимального зниження захворюваностi собак на бабезюз. Також, на наш погляд, результати 9^чних дослiджень мають науковий iнтерес для паразитологiв гуманно! та ветеринарно! медицини, що вивчають бабезiози й iншi захворювання людей i тварин, що передаються клщами.

Бiблiографiчнi посилання

Halat, V.F., Prus, M.P., Paskhalova, L.V. (2000). Klinichni oznaky ta rezultaty doslidzhen krovi sobak, khvorykh na babezioz. Vet. medytsyna Ukrayiny. 6, 28-29 (in Ukrainian). Mokryy, Y.O., Prykhodko, Y.O., Kurman, A.F. (2009). Porodna, vikova i stateva spryynyatlyvist sobak do zakhvoryuvannya na babezioz m. Poltava. Problemy zooinzheneriyi ta veterynarnoyi medytsyny: zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoyi derzhavnoyi zooveterynarnoyi akademiyi. 19(2), 207-213 (in Ukrainian).

Prus, M.P. (2006). Babezioz sobak (epizootolohiya, patohenez ta zakhody borotby): dys. doktora vet. nauk. 279 (in Ukrainian). Prus, M.P. (2000). Deyaki pytannya epizootolohiyi babeziozu sobak za danymy veterynarnoyi kliniky «Fauna-servis». Visnyk BDAU. 11, 100-103 (in Ukrainian).

Prus, M.P., Berezovskyy, A.V., Halat, V.F. (2002). Diahnostyka ta zakhody borotby z babeziozom sobak. Rekomendatsiyi dlya derzhavnykh pidpryyemstv vetmedytsyny, laboratoriy, pryvatnykh klinik. - K. Vydavnychyy tsentr NAU, 6-7 (in Ukrainian). Semenko, O.V. (2007). Udoskonalennya metodiv zazhyttyevoyi diahnostyky babeziozu sobak: avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. vet. nauk: spets: 16.00.11 «Parazytolohiya, helmintolohiya». 21 (in Ukrainian). Bowman, D.D., Fogarty, E.A. (2003). Parasitology: Diagnosticsm in Dogs and Cats. Wilmington, Gloyd Group.

Garcia, L.S., Bullock-Iacullo, S.L., Fritsche, T.R. (2000). Laboratory diagnosis of blood-borne parasitic diseases; Approved guideline. Clinical and laboratory standards institute. 20(12), 36.

Стаття надiйшла до редакцИ' 13.02.2017