CC BY
29
УДК 616.858-008.6+311.14+311.16
ГЕНИКC.I., ГРИБВ.А., ВАСИЛЬК1ВСЬКАЛ.Я., МАКСИМЧУКЛ.Т., ДОРОШЕНКО О.О. ДВНЗ «1вано-франк1вський нащональний медичний унверситет» Богородчанська центральна районна л!карня
EniAEMiOAOriHHi ТА KAiHiHHi ОСОБЛИВОСП ХВОРОБИ nAPKiHCOHA В НАСЕЛЕННЯ ПРИКАРПАТСЬКОГО РЕПОНУ
Резюме. У сmаmmi наведено результати вивчення закономiрностей поширення та ^тчного перебщ хвороби Паркщсона (ХП) у Прикарпатському регют серед рiзних статевих та вкових груп населения. На основi обстеження 255 хворих на ХП з урахуванням ^шчних дiагностичних критерИ'в банку мозку Британськог асощаци ХП, з використанням ушфжовано'( оцшочног шкали та шкали Хен i Яра зроблено висновок про переважання захворюваностi серед чоловшв та у вковш груш 60—74роки. Встановлено, що з вком виражетсть ^шчних проявiвХПзростае, особливо у груп жшок (р < 0,05). Ключовг слова: хвороба Паркщсона, шкала Хен i Яра, ушфкована оцночна шкала хвороби Паркщсона.
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ МАТЕР1АЛИ КОНФЕРЕНЦП /PROCEEDINGS OF THE CONFERENCE/
Вступ
Поширенють хвороби Парюнсона (ХП) у свт в се-редньому становить 315 випадыв на 100 000 населення, причому з втэм цей показник зростае: в!д 41 випадку на 100 000 у вшовш ipyni 40-49 роив до 1903 на 100 000 для групи старших в!д 80 рошв [1, 2]. Систематичш дослщження захворюваност ХП вказують на бтьшу поширенють захворювання серед чоловтв, причому першi симптоми у них зазвичай розвиваються рашше, шж у жшок [2]. Старшня населення свггу визначае необхщнють детального вивчення ХП та динамiчного спостереження за пащентами з метою корекци функцюнально! активност та сповiльнення прогресу-вання захворювання.
Мета: вивчення закономiрностей поширення та клiнiчного переб^у ХП у Прикарпатському регiонi (1вано-Франывська область) серед рiзних статевих та вшових груп населення.
Матерiали та методи
Ушм пацiентам проводились детальний збiр анамнезу та об'ективне обстеження. Обов'язково враховувалась локалiзацiя iнiцiального симптому та характер розвитку проявiв захворювання, 1х тривалiсть, супутнi захворювання та специфiчнi симптоми, такi як зниження чи втрата нюху, наявнють запорiв, депреси, головокруж1ння, синдрому неспокшних нiг. Проводилось вимiрювання артерiального тиску та частоти серцевих скорочень, орто- та клшостатичний тести. Дiагноз встановлю-
вався згiдно з клiнiчними дiагностичними критерiями банку мозку Британсько! асощаци ХП. Стан пацieнтiв оцiнювався зпдно з унiфiкованою оцiночною шкалою ХП (иРБК^) iз врахуванням немоторних проявiв захворювання в повсякденному житл (иРВЯ81), рухових аспектiв повсякденно! активност (иРБЯ82), результатiв дослiдження моторики (ИРБК^З), наявностi рухових ускладнень (иРБЯ84). Стадш захворювання визначали за шк^ою Хен i Яра.
Статистична обробка одержаних даних проводилась iз застосуванням пакета прикладних програм 8!аЙ8!юа 10.0. Для оцшки статистично! значущостi рiзницi показниюв мiж групами застосовували непараметрич-ний И-критерш Манна — Уiтнi для порiвняння двох незалежних змiнних, проводили ранговий кореляцшний аналiз iз застосуванням коефщента Спiрмена.
Результати та Тх обговорення
У перiод з 2009 до 2014 р1к у кабшета екстрапiрамiдноi' патолог!! Iвано-Франкiвськоi областi зареестровано 255 хворих на ХП. При аналiзi статево! та вiковоi струк-
Адреса для листування з авторами:
Геник Софш 1гор1вна
Укра!на, м. 1вано-Франивськ, вул. Галицька, 2
ДВНЗ «1вано-Франивський нацюнальний медичний умверситет»
© Геник С.1., Гриб В.А., Васильювська Л.Я., Максимчук Л.Т.,
Дорошенко О.О., 2015 © «М1жнародний невролопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
fiNJj
1Чатер1алм конференци /Proceedings of the Conference/
тури пашентав враховували класифшацш Всесвпньо'1 органiзацii охорони здоров'я, зпдно з якою молодими вважаються особи до 45 роив, середнього вшу — вщ 45 до 59 роыв, похилого вiку — вщ 60 до 74 рокiв, старечого вшу — старшi вiд 75 роыв. Серед обстежених пащенпв 56,86 % становили чоловiки (145 хворих), 43,14 % — жшки (110 хворих) (табл. 1). При аналiзi частоти випадыв ХП залежно вщ вiку як для чоловiкiв, так i для ж1нок вiдмiчались однаковi тенденци. Найбiльше хворих зареестровано у вшовш групi похилого вiку — 52, 94 % (135 хворих), з яких 60 % (81 хворий) — чоловжи, 40 % (54 хвор^ — ж1нки. На другому мющ вiкова група середнього вшу — 23,14 % (59 хворих), iз них 52,54 % (31 хворий) — чоловши, 47,46 % (28 хворих) — жшки. Пащенти старечого вшу становили 21,96 % (56 хворих), з яких 55,36 % (31 хворий) — чоловши, 44,64 % (25 хворих) — жшки. Найменша ыльысть пащентав спостеркалась у вiковiй груш молодого вшу — ттьки 1,96 % (5 хворих), iз них 40 % (2 хвор^ — чоловши, 60 % (3 хвор^ — ж1нки.
Таблиця 1. Розподл пац1ент1в iз ХП за в1ком та статтю
Вiковi групи, роки Чоловши Жшки Разом
< 45 2 3 5
45-59 31 28 59
60-74 81 54 135
> 75 31 25 56
Разом 145 110 255
Нами проаналiзовано клшчш прояви ХП залежно вщ статi та вiку.
Серединний вш ж1нок групи молодого вiку становив 37 (30; 43) роыв, середнього в^ — 55 (50; 57) роыв, похилого вшу — 68 (65; 72) роыв, старечого вшу — 77 (75; 78) роыв. У бшьшосп пащенток спостеркалась 2-га стадiя захворювання за шкалою Хен i Яра, однак у груш жшок старечого вiку серединний показник за даною шкалою становив 3 (2; 3) (табл. 2). Нами ви-явлено зростання показниыв ушфшовано! оцшочно'1 шкали ХП залежно вщ вiку та стади захворювання, у
тому чи^ ускладнення немоторних проявiв захворювання в повсякденному жит, розладiв рухових аспектiв повсякденно1 активносп, розладiв моторики, рухових ускладнень (табл. 2). Показник розладiв рухових аспекпв повсякденно'1 активностi у груш пашенток похилого вiку був у 2,3 раза вищим порiвняно з групою молодого вiку (р = 0,0453). Показники ушфшовано! оцшочно'1 шкали ХП, у тому чи^ немоторних проявiв захворювання в повсякденному жит, розладiв рухових аспектiв повсякденно1 активносп, розладiв моторики, у пацiенток старечого вшу вiрогiдно пiдвищувались порiвняно з групами молодого вiку (иРВЯ8 — у 2,1 раза (р = 0,0121), иРБЯ81 — в 1,7 раза (р = 0,0358), иРБЯ82 — у 3 рази (р = 0,0137), иРБЯ83 — у 2,3 раза (р = 0,0358)), середнього вшу (ИРБКЗ — в 1,4 раза (р = 0,0192), иРБЯ81 — в 1,6 раза (р = 0,0162), иРБЯ82 — в 1,6 раза (р = 0,0234), иРБЯ83 — в 1,5 раза (р = 0,0344)) та похилого вшу (ИРБКЗ — в 1,2 раза (р = 0,0111), иРБЯ82 — в 1,3 раза (р = 0,0225), иРБЯ83 — в 1,5 раза (р = 0,0117)).
Виявлено прямi кореляцшш зв'язки мiж вшом та тяжыстю клМчних проявiв, також прямо пропорцшш зв'язки спостертались мiж стадiею захворювання за шкалою Хен i Яра та показниками ушфшовано! ощночно! шкали ХП (табл. 3).
Серединний вш чоловшв групи молодого вiку становив 38,5 (38; 39) роыв, середнього вшу — 55 (50; 57) роыв, старшого вшу — 67 (64; 72) роыв, похилого вшу — 78 (77; 82) роыв. У пашенпв молодого та старечого вшу найчастше спостеркалась 2,5 стадiя захворювання, тодi як у групах середнього та похилого вшу — 2-га стадiя (табл. 4).
Вiрогiдноl рiзницi показниыв ушфшовано! оцшочно! шкали ХП залежно вщ вiку та стади захворювання у групi чоловшв не було виявлено. При порiвняннi показниыв тяжкост клiнiчних проявiв груп чоловiкiв i жiнок окремих вшових категорiй вiрогiдною виявилася тiльки рiзниця мiж показниками немоторних проявiв захворювання в повсякденному жигп у груш хворих старечого вшу (у жшок в 1,3 раза бтьше, шж у чоловшв (р = 0,0383)) (табл. 4).
Таблиця 2. Стад 'я ХП за Хен i Яром та показники ун1ф1кованоУ оц1ночно/ шкали ХП
у жiнок рiзних вкових груп
BiKOBi групи, роки Стадiя UPDRS UPDRS1 UPDRS2 UPDRS3 UPDRS4
< 45 37 2 33 10 8 15 0
(30; 43) (1; 2) (25; 48) (4; 11) (6; 9) (13; 27) (0; 3)
45-59 55 2 51,5 10,5 15,5 22,5 0
(50; 57) (1; 3) (30; 75) (9; 17) (8; 23) (11; 36) (0; 0)
60-74 68 2 58,5 13,5 18,5 23 0
(65; 72) (1; 3) (39,5; 70,5) (9,5; 18,5) (10; 22)* (16; 33) (0; 0)
> 75 77 3 70,5 17 24 34,5 0
(75; 78) (2; 3) (54,5; 92,5)°#л (14; 21)°# (16, 5; 32)°#л (24,5; 43,5)°#л (0; 0)
Примтки: * — в1рогщна р1зниця при порiвняннi груп молодого та похилого в1ку; ° — в1рогщна р1зниця при порiвняннi груп молодого та старечого в'1ку; # — в1рогщна р'зниця при порiвняннi груп середнього та старечого в'1ку; " — в1рогщна р'зниця при порiвняннi груп похилого та старечого в'1ку.
1Чатер1али конференип /Proceedings of the Conference/ IINJJ
Таблиця 3. Кореляцйш зв'язки (коеф1ц1ент Сп1рмена) м'жвком, стад1ею та кл1н1чними проявамиХП
у груп жнок
Показник UPDRS0 UPDRS1 UPDRS2 UPDRS3 UPDRS4
BiK 0,3008* 0,3338* 0,2760* 0,2724* -0,1281
Стащя 0,7700* 0,3681* 0,7321* 0,7660* 0,3239*
Примтка: * — в1рогщн1сть р1зниц1, р < 0,05.
Таблиця 4. Стад'я ХП за Хен i Яром та показники ун1ф1ковано/ оц1ночно/ шкали ХП у чоловШв
р1зних вкових груп
BiKOBi групи Стадiя UPDRS UPDRS1 UPDRS2 UPDRS3 UPDRS4
< 45 38,5 (38; 39) 2,5 (2; 3) 55 (46; 64) 7 (5; 9) 17,5 (12; 23) 30,5 (25; 36) 0 (0 0)
45-59 55 (50 57) 2 (1; 3) 63,5 (36; 82) 10 (7; 17) 20,5 (12; 26) 30 (17; 38) 0 (0 0)
60-74 67 (64 72) 2 (2; 3) 57 (44; 73) 11 (9; 16) 20 (13; 25,5) 26 (19; 36 0 (0 0)
> 75 (7 8 7 82) 2,5 (2; 3) 65 (53; 76) 13,5 (8; 17)* 21 (15; 26) 30,5 (23; 37) 0 (0 0)
Таблиця 5. Кореляцiйнi зв'язки (коеф^ент Спiрмена) м 'ж вiком, стад1ею та клiнiчними проявами ХП
у груп чоловШв
Показник UPDRS0 UPDRS1 UPDRS2 UPDRS3 UPDRS4
BiK 0,0841 0,1136 0,0652 0,0861 -0,1582
Стащя 0,6001* 0,3229* 0,5279* 0,6033* 0,2243*
Примтка: * — вiрогiднiсть рiзницi, р < 0,05.
У rpyni чоловшв Bipor^H^ кореляцшних зв'языв мiж BiKOM i ктшчними проявами захворювання не було виявлено, тoдi як простежувалась прямо пропорцшна залежнють стадй' захворювання за шкалою Хен i Яра та показниками ушфшэвано! ощночно! шкали ХП, у тому чи^ ускладнення немоторних пpoявiв захворювання в повсякденному життi, poзладiв рухових аспектiв повсякденно! активнoстi, poзладiв моторики, рухових ускладнень (табл. 5).
Висновки
Шдсумовуючи вищенаведене, можна вiдмiтити кшька тенденцiй та особливостей пеpебirу ХП серед населення Прикарпатського регюну, що узгоджуються з даними вiтчизняних та шоземних автopiв [1—3]. Так, ХП частше зустpiчаeться у чoлoвiкiв, а найбтьша частка пацieнтiв як чoлoвiчol, так i жшочо! статей знаходить-ся у вiкoвoму пpoмiжку вщ 60 до 74 рок1в. У бшьшосл пацieнтiв на момент первинного огляду встановлено 2-гу стадiю ХП за шкалою Хен i Яра, що, ймoвipнo, свiдчить про недостатню прошформованють населення
та медичних пращвниив первинно! ланки про пoчаткoвi прояви захворювання. З вшэм виpаженiсть ктшчних пpoявiв ХП зростае, однак дане твердження виявилось вipoгiдним здебiльшoro для групи жшок, при чому вираженють немоторних пpoявiв у пацieнтiв старечого вшу дано! групи вiporiднo перевищувала показники групи чoлoвiкiв того ж вшу.
Список лiтератури
1. Московко С.П. Клiнiко-еniдемiологiчна характеристика хвороби Паршнсона i синдрому nаркiнсонiзму в Подыьському регiонi Украши: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.15 / Московко С.П.; КМАПО iM. П.Л. Шупика. — К., 2006. — 71 с.
2. Pringsheim Т. The Prevalence of Parkinson's Disease: A Systematic Review and Meta-analysis / T. Pringsheim, N. Jette, A. Frolkis, T.D.L. Steeves // Movement Disorders. — 2014. — Vol. 29, № 13. — P. 1583-1590.
3. Webster Ross G. Living and Dying With Parkinson's Disease / G. Webster Ross, R..D. Abbott// Movement Disorders. — 2014. — Vol. 29, № 13. — P. 1571-1573.
Отримано 10.01.15 U
Генык С.И., Гриб В.А., ВасильковскаяЛ.Я., МаксимчукЛ.Т., Аорошенко A.A. ГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университет»» Богородчанская центральная районная больница
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ И КЛИНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ БОЛЕЗНИ ПАРКИНСОНА У НАСЕЛЕНИЯ ПРИКАРПАТСКОГО РЕГИОНА Резюме. В статье приведены результаты изучения законо- ния 255 больных с БП с учетом клинических диагностических мерностей распространения и клинического течения болезни критериев банка мозга Британской ассоциации БП, с использо-Паркинсона (БП) в Прикарпатском регионе среди различных ванием унифицированной оценочной шкалы и шкалы Хен и Яра половых и возрастных групп населения. На основе обследова- сделан вывод о преобладании заболеваемости среди мужчин и в
fiNJj
Матер!алм конференип /Proceedings of the Conference/
возрастной группе 60—74 года. Установлено, что с возрастом вы- Ключевые слова: болезнь Паркинсона, шкала Хен и раженность клинических проявлений БП возрастает, особенно Яра, унифицированная оценочная шкала болезни Паркин-в группе женщин (р < 0,05). сона.
HenykS.I., Hryb V.A., Vasylkivska L.Ya., MaksymchukL.T., Doroshenko O.O.
State Higher Educational Institution «Ivano-Frankivsk National Medical University», Ivano-Frankivsk Bohorodchany Central District Hospital, Ivano-Frankivsk Region, Ukraine
EPIDEMIOLOGICAL AND CLINICAL FEATURES OF PARKINSON'S DISEASE IN THE POPULATION
OF CARPATHIAN REGION
Summary. The article presents the results of studying the patterns of the spread and clinical course of Parkinson's disease (PD) in Carpathian region among different sex and age groups. Based on examination of 255 patients with PD, with regard to clinical diagnostic criteria of UK Parkinson's Disease Society Brain Bank, using unified Parkinson's disease rating scale and Hoehn and Yahr
scale, there was concluded the prevalence of disease among men and in the age group 60—74 years. It was found that with age, the severity of clinical manifestations of PD increases, especially in women (p < 0.05).
Key words: Parkinson's disease, Hoehn and Yahr scale, Unified Parkinson's Disease Rating Scale.
