Енергетична оцінка технологій створення сіножатей на схилових землях Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК 633.2.031; 631.8; 003.13

Мащак Я. I., д. с.-г. н. © Любченко Л. М., к. с.-г. н.

1нститут стьського господарства Карпатського регюну НААН Украгни, с. Оброшино

Виговський I. В., к. с.-г. н.

Ргвненський державний гумантарний утверситет

ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦ1НКА ТЕХНОЛОГ1Й СТВОРЕННЯ С1НОЖАТЕЙ НА

СХИЛОВИХ ЗЕМЛЯХ

Подано результати дослгджень, як1 засвгдчили, що важливим фактором енергозбереження та тдвищення ефективност1 ведення лучного кормовиробництва на схилових землях е правильний пгдбгр травосумшок I гх використання.

Встановлено, що лучш травостог за систематичного удобрення г використання забезпечують продуктивтсть 6,1 - 6,9 т/га сухог маси г енергетичним коефщентом 4,27- 4,83.

Ключо^^ слова: сгнокоси, багатор1чш трави, злаково-бобовг травостог, економта I енергетика.

Вступ. У сучасних умовах розвиток тваринництва залежить, головним чином, вщ кормово! бази, максимального виходу поживних речовин при мшмальних затратах. Важливим джерелом збшьшення !х виробництва е багаторiчнi трави з насиченим вмштом бобових компонент [3]. Способи виробництва кормiв на аяних сшокосах i пасовищах повинш базуватись на енерго-, ресурсозбер^аючих технолопях створення i використання лучних угщь. Найефективнiшими в кормовиробництвi е низькозатратнi системи, якi передбачають використання довготривалих лучних травосто!в, зокрема на еродованих грунтах, i мають високий бiологiчний потенцiал [1].

Одними iз можливих методiв зниження затрат при створенш сiножатей на схилових землях i виробництвi з них кормiв, як свiдчать ранiше проведет дослщження, можна досягти шляхом тдбору адаптованих до мiсцевих умов кормових культур [6], використання науково-обгрунтованих доз i спiввiдношень мiнеральних добрив [2] та стимуляторiв росту.

Матер1ал 1 методи. Дослiдження виконано при 1нститут сiльського господарства Карпатського регiону НААН Укра!ни на базi Рiвненського шституту агропромислового виробництва НААН Укра!ни (с. Шубюв) на схилi твденно-захщно! експозици крутизною бiльше 6о впродовж 2003 - 2005 рр.

Дослщ проводили на темно-арих опiдзолених, середньозмитих. грунтах, виведених тд залуження. Погодш умови 2003 - 2005 рр. були сприятливими для

© Мащак Я. I., Любченко Л. М., Виговський I. В., 2011

194

вирощування 6araTOpi4H^ трав, хоча в деяю перюди (кв^ень 2003 i 2004 рр.) спостер^али недостатню кшьюсть опадiв.

Схема до^ду подано в табличному матерiалi. Bei варiанти - i3 злаково-бобовим травостоем удобрювали мiнеральними добривами в дозi N60P60K90, а бобовi трави - P60K90.

Економiчну ефектившсть лучних травосто!в при застосуваннi основних агротехнiчних заходiв визначили за методикою шституту кормiв УААН (1998р.), використовуючи розрахунки за прямими затратами з технолопчних карт загальноприйнято! форми [5]. Енергетичну оцiнку дослiджень проводили за методикою, описаною О.К. Медведовським i П.1. 1ваненком [4].

Результати дослщження. В умовах нестабiльностi цiн на засоби виробництва достовiрно судити про ефектившсть liei чи шшо! технологи вирощування i використання лучних трав можна лише на основi застосування енергетичних коефiцiентiв, що вказують на вщношення накопичено! в урожа! валово! (енергетичний коефiцiент) чи обмшно! (коефщент енергетично! ефективностi) енерги до сукупних витрат на одержання цього врожаю.

Масове запровадження ие! чи шшо! технiки та технологи успiшно впроваджуеться тодi, коли прирiст корисного ефекту (коефiцiент енергетично! ефективностi) перевищуе прирют енерговитрат, тобто коли енергоемнiсть 1т кормових одиниць врожаю зменшуеться за вама виробничими циклами: вiд пщготовки грунту, удобрення, насiння i до одержання юнцевого продукту -врожаю.

Найбшьш важливим критерiем оцiнки рiвня ефективност технологiчних заходiв створення i використання сшожатей е не величина витрачено! енерги, а енергоемнiсть продукци, яка в нашому випадку обумовлена витратами И на 1 т кормових одиниць, а також коефщентом енергетично! ефективность Як свщчать нашi розрахунки (табл. 1), вищенаведеш показники залежали вiд складу травосумiшки та росту i розвитку бобових трав.

Найкращi показники енергетично! ефективностi мае злаково-бобова травосумшка, де бобовий компонент був представлений люцерною поавною та лядвенцем рогатим, а злаковий - стоколосом безостим i пажитницею багатоуюсною (енергетичний коефiцiент на цьому варiантi становив 4,83, коефiцiент енергетично! ефективност - 2,8).

Результати показали, що при майже однаковому виходi валово! енерги з урожаем (124,8 ГДж/га) злаково-бобових та бобових травосто!в, найбшьшою енергетичною ефективнiстю видiляеться сiнокiсна сумшка, що включае два компоненти бобових i один злакових трав (люцерна поЫвна + лядвенець рогатим + тимофивка лучна). Сiнокiсна травосумiшка iз чотирма компонентами (люцерна посiвна + лядвенець рогатим + стоколос безостий + тимофивка лучна) забезпечила одержання валово! енерги на рiвнi 130,5 ГДж/га, обмшно! 4,9 ГДж/га.

Найменшi енергетичний коефщент та коефiцiент енергетично! ефективност були у варiантi, коли виавали лядвенець рогатим i вщповщно становили 2,80 i 1,6.

Таким чином, важливим фактором енергозбереження та тдвищення ефективност ведення лучного кормовиробництва на схилових землях е правильний mдбiр травосумшок i !х використання на схилових землях.

Таблиця 1

Енергетична оцшка сшокчсного травостою залежно ввд багатор1чни\ трав в

одновидивих i сумкних поавах (середнс за 2003 - 2005)

Вар1анти дослвду Урожай сухо! маси, т/га Сукупш затрати енерги, ГДж Вих1д валово! енерги з урожаю, ГДж/га з 'С ра ег н/ еж О [_, « , « <э I бж оо др •Й * и т ч о « т .¡н Я 1-, а ш о г р е н М Енергетичний коефщент Коефщент енергетич-но! ефектиносп

Люцерна поавна 6,3 27,0 119,1 68,4 5,40 4,41 2,5

Лядвенець рогатий 4,0 27,0 75,6 43,4 8,71 2,80 1,6

Люцерна поавна + лядвенець рогатий 6,6 27,0 124,8 71,6 5,51 4,62 2,6

Люцерна поавна + лядвенець рогатий + пажитниця багатоушсна 6,1 27,0 115,4 66,2 5,63 4,27 2,5

Люцерна поавна + лядвенець рогатий + тимофпвка лучна 6,6 27,0 124,8 71,6 5,40 4,62 2,7

Люцерна поавна + лядвенець рогатий + стоколос безостий + тимофпвка лучна 6,5 27,0 122,9 70,5 5,40 4,55 2,6

Люцерна поавна + лядвенець рогатий + стоколос безостий + пажитниця багатоушсна 6,9 27,0 130,5 74,9 5,29 4,83 2,8

Висновки. Найефектившшим був варiант дослiду, де висiвали злаково-бобову травосумiшку, яка складалась iз люцерни поавно!, лядвенцю рогатого, стоколосу безостого та пажитнищ багатоуюсно! (енергетичний коефщент становив 4,83, коефiцiент енергетично! ефективностi 2,8). З одновидових посiвiв бобових трав найвищий енергетичний коефщент (4,41) i коефiцiент енергетично! ефективност (2,5) був на варiантi, де виавали люцерну посiвну.

Лiтература

1. Зотов А. А. Агроенергетическая оценка низкозатратных технологий поверхносного улучшения кормовых уодий / А. А. Зотов, Д. М. Тебердиев, З. Ш. Шамсутдинов // Кормопроизводство. - 2002. № 2. - С. 6 - 10.

2. Кулаков В. А. Современные системы удобрения лугов / В. А. Кулаков, Л. С. Трофимова, М. В. Щербаков // Кормопроизводство. - 1997. - № 1/2. - С. 24 -26.

3. Кургак В. Г. Бобовi трави для Ыяних лучних травосто!в / В. Г. Кургак // Тваринництво Украши. - 1995. - № 10. - С. 27 - 29.

4. Медведовський О. К. Енергетичний аналiз штенсивних технологш в сшьськогосподарському виробництвi / О. К. Медведовський, П. I. 1ваненко - К. : Урожай, 1988. - 208 с.

5. Методика проведення дослвдв з кормовиробництва i годiвлi тварин /За ред. А. О. Бабича. - К. : Аграрна наука. 1998. - 78 с.

7. Стеценко В. С. Порiвняльний аналiз продуктивной i групового складу кормових агроценозiв зони Лшостепу Украши / В. С. Стеценко // Наук. вюн. Нац. аграр. ун-ту: Зб. наук. пр. - К.,2003. - Вип. 65. - С. 48 - 52.

Summary

Ja. Mashchak, L. Lyubchenko, I. Vyhovsky ENERGY TECHNOLOGY ESTIMATION IN ESTABLISHMENT HAY

SLOPE LANDS

The results of studies that showed that an important factor in saving and improving the efficiency of feed on the meadow slope lands is the correct selection and use travosumishok.

Found that meadow sward by systematic use offertilizer and provide a feed with a capacity of 6.1 - 6.9 t / ha dry mass and power factor 4.27 - 4.83.

Key words: grasslands, perennial grasses, grass-herbage legumes, economy and energy.

Рецензент - д.с.-г.н., проф. Швторак Я.1.