CC BY
11
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
УДК 616.37- 002-036.11
ЕНДОВАСКУЛЯРНЕ ВВЕДЕНИЯ ДАЛАРГ1НУ ПРИ Л1КУВАНН1 ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ
Демидов В.М., Торбинський A.M., Демидов С.М.
Одеський державний медичний уыверситет, м. Одеса
Автори приводятъ резулътати власних клгнгчних спостереженъ по внутр0нъоартер1алъному введению даларгту при лжувант гострого панкреатиту. У резулътат1 селективног артерюграфп було д1агностовано гостре ураження паренх1ми тдшлунковог залоги в хворих i локал1зована дшянка ураження. При ендоваскулярному лтувант 16 хворих з 47 з гострим панкреатитом вдалося оптималъно корегувати виявлет клнчш симтоми, скоротити термт пе-ребування хворих у стацiонарi i запобити розвитку рецидивiв захворювання. Автори роблятъ висновок про ефективтстъ комплексного застосування методики рентгенендоваскулярног хiрургii з дiагностичною i лтувалъною щлями при гострому панкреатитi, а також про дощлътстъ внутрiшнъоартерiалъного введення даларгту при лтуванш гострого панкреатиту.
Ключов1 слова: рентгенендоваскулярна xipyprin, гострий панкреатит, лкування, даларпн.
Вступ
Гострий панкреатит (ГП) е одним ¡з найтяжчих та найпоширеыших захворювань оргаыв черевноТ порожнини, захворюванють на яке постмно зростае [1, 2]. Загальна леталы-мсть при ГП, за даними р^них джерел, становить вщ 6-21%%, 49-52%% - при деструктивних формах та сягае 94-100%% при ускладнених деструктивних формах захворювання [1, 3]. Наведен! вище статистичы показники обумовлюють високу актуальысть розробки та впровадження в по-всякденну кпннну практику нових обгрунтова-них метода по лкуванню вказаного контингенту хворих [4, 5]. Протягом останых роюв активно обговорюеться хфурпчна тактика при ГП, що пов'язано, на наш погляд, з тим, що в практичну медицину впроваджуються нов1 технологий заходи ранньоТ д1агностики та лкування, методи детоксикацп та боротьби з органними порушен-нями, нов1 методи мЫпнвазивних хфурпчних втручань, що надае можливють проводити ефективне лкування ГП. Поступово обмежують-ся показания щодо раных лапаротомних втручань при панкреонекроз1, бтьшють хфурпв дот-римуються активно-вичкувальноТ тактики ведения хворих, що дае можливють добитись кра-щих результат^ лкування [2].
Щоденну роботу з розробки нових метода консервативного лкування хворих на ГП для пщвищення ефективност1 Тх лкування ми проводимо у таких напрямках: розробка та викори-стання нових ефективних та ¡нформативних засоб1в д1агностики ГП на ранньому гоеттальному eтaпi [6, 7], розробка та викори-стання нових методолопчних заходв лкування хворих на ГП [8, 9] та проведения експеримен-тальних дослщв ¡з застосуванням р^них моделей панкреатиту з метою встановлення нових ланок патогенезу захворювання, а також експе-риментального обгрунтування доцтьност1 кпннного тестування окремих лкарських сполук [10].
Одним ¡з шлях1в пщвищення ефктивност1 лкування хворих на ГП е застосування рентгенендоваскулярноТ хфурги (РЕВХ), що надае можливост1 внутр1шньоартер1ального введения лкарських препарат^ для стмкого
гальмування розвитку запального патолопчного процесу в пщшлунковм залоз1 (ПЗ) та блокуван-ня виникнення уекпаднень. Певний термн ми застсовусмо в мют1 Одеа методику РЕВХ лкування хворих на ГП та досягли певних успшв, про як1 зв1тували раыше [8]. 3 метою пщвищення ефективност1 лкування хворих ¡з ГП, а також для вивчення панкреатопротекторних властивостей р^них лкарських сполук ендоген-ного походження та для розробки р^них тера-певтичних схем при ендоваскулярному лкуваны, ми провели низку кпннних спостере-жень ¡з внутр1шньоартер1альним введениям даларпну.
Метою роботи е розробка лкувальних захода у, хворих на ГП ¡з застосуванням мЫпнвазивноТ РЕВХ технологи шляхом безпосереднього введения до осередка запалення ПЗ даларпну.
Матер1али та методи дослщження
Серед тих хворих на ГП, як1 п1д нашим нагля-дом проходили обстеження та послщуюче лку-вання у вщдтеннях х1рурпТ МКЛ № 2 та №10 м. Одеси для ретроспективного анал^у ефектив-ност1 лкування ми обрали 47 пац1ент1в, серед яких були 29 чолов1к1в та 18 жнок вком вщ 27 до 65 роюв. Остаточний д1агноз ГП виставляли теля комплексного клнко-лабораторного обстеження хворих, анал^у даних ультразвукового дослщження (УЗД) оргаыв черевноТ порожнини, оглядово! рентгенограми панкреатичноТ дтянки, показниюв бюхЫчного та загальнокпннного дослщження кров1 Загальноприйнятими засобами в сироватц1 кров1 хворих визначали активнють фермент^ ПЗ (амтази, лтази, трипсину та ¡нп-б1тору трипсину), а також показники загальното-ксичних тест1в (лейкоцитарний ¡ндекс ¡нтоксика-цп - Л1Т, гематолопчний показник ¡нтоксикаци -ГП1, концентраця молекул середньоТ маси -МСМ) та концентрацю С-реактивного бтка (СРБ). Хворим проводили ретельне ф^икальне дослщження. Визначали ¡нтенсивнють болю, йо-го локал1зац1ю та тривалють.
Вс1х хворих було розподтено на дв1 групи: па-центам першоТ групи (31 хворий) застосовували адекватну загальноприйняту консервативну те-рап1ю; пац1снтам другоТ групи додатково до за-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
гальноприйнятого лкування внутр1шньоартер1а-льно вводили даларпн(16 хворих).
3 д1агностичною та лкувальною метою ми ви-користовували РЕВХ методику, детальний опис яко1 був наведений раыше [9]. Наявнють ура-ження в пац1ент1в певноТ дтянки ПЗ при д1агностиц оцшювали за вщсутнютю контрасту-вання одыеТ або двох артерм черевного стовбу-ра, а також довол1 раным контрастуванням портальноТ вени. Сутысть РЕВХ лкування поля-гала в тому, что кр1зь внутр1шньоартер1ально локал^ований катетер безпосередньо до ураженоТ дтянки ПЗ за допомогою автоматичного шприца "¡нфузомат" вводили даларпн (0,002 г) на протяз1 3 дыв.
Критер^ми ефективност1 застосованого лкування були усунення або зменшення вираженост1 больового синдрому, нормал^ацт показниюв бюхЫчного та загальнокпннного дослщження кров1, а також УЗД-даних. Кр1м того, п1сля проведених ендоваскулярних втручань, за згодою пац1ент1в, проводилися контроль^ зымки контрастування судин, як1 живлять тканину ПЗ: таким чином також контролювалася ефективнють застосованого лкування.
Результати дослвдження та "1х обговорення
РЕВХ-д1агностика була застосована у хворих 2-х групи, що надало модливост1 динамнного спостереження як за станом паренх1ми самоТ ПЗ \ за станом прилеглих кл1тковинних простор^ -за наявност1 в них рщини, що е важпивою про-гностичною ознакою.
Переб1г ГП у хворих характеризувався вира-женим больовим синдромом, явищами ендогенноТ ¡нтоксикаци з порушенням функци оргаыв житттезабезпечення. Спостер1галося значне порушення екзокринноТ функцИ ПЗ, заресстровано високий р1вень ендотоксикозу. Лабораторно р1вень ¡нтоксикацмного синдрому реестрували значним тдвищенням ЛИ, ГП1, МСМ, зростанням р1вня СРБ. При неуекпадне-ному переб1гу ГП на 6-8 добу наступала регресс змш, \ тканина ПЗ поверталася до вихщних розм1р1в. При прогресуваны захворювання про-цес переходив до наступноТ стади, що також мало свое характерне вщображення при проведены динамнноТ РЕВ д1агнос-тики - порушення контрастування одыеТ або двох одной-менних артерм черев-ного стовбура \ контрастування портальноТ вени на 1-й секунда а не на 5-й.
П1д впливом традицмноТ базовоТ терапи боль-овий синдром зменшився по ¡нтенсивност1 вже впродовж перших двох д1б. В бтьшосп пац1ент1в (28 ¡з 31) до 9 доби больовий синдром майже був лквщований. У 3 пац1ент1в 1-Т групи базова тератя була неефективною: Тхнм загальний стан попршився, ¡нтенсивнють больового синдрому не змшилася, температура тта досягла 39.50С, наявною була рипднють м'яз1в передньоТ черевноТ стшки, поява ¡нфтьтрату в
понадчеревнм дтянц, парез кишечника. Цим хворим було проведено оперативне лкування (секвестректом1я, програмоваы лапаротоми з проточним промиванням розчинами
антибютиюв, цитостатиюв, ¡нгиб1тор1в протеол^у та секрецп).
У 13 ¡з 16 пац1ент1в 2-Т групи ¡з внутр1шньоартер1альним введениям даларпну больовий синдром затихав на 5-у, у решти пац1ент1в - на 6-у добу. Р1вень ¡нтоксикаци також зменшувався значно швидше, \ вже при виписуваны р1вень токсичних тест1в приходив до норми. НормалЬувались також дан1 УЗД. На вщмшу вщ цього, у пац1ент1в першоТ групи при виписуваны спостер1гався пщвищенний рвень ЛИ та С-реактивного бтка, а також пперехогеннють та неоднорщна структура ПЗ при УЗД. НормалЬацт екзокринноТ функци ПЗ у пац1ент1в 2-Т групи спостер1галася на 6-9 добу лкування. В пац1ент1в 1-Т грут нав1ть при виписуваны збер1гався високий р1вень л1пази при нормалЬаци р1вня амтази.
Таким чином, отримаы дан1 евщчать про знач-ну ефективысть застосування ендоваскулярноТ терапи у хворих на ГП. Дан1 наших шннних спостережень евщчать також про перспективысть внутр1шньоартер1ального введения препарат^ при лкуваны хворих на ГП. Перевага РЕВХ методики полягае в тому, що створюеться можливють значного пщвищення ефективност1 лкування, осктьки препарат при його внутр1шньоартер1альному введены надхо-дить безпосередньо до дтянки ураження ПЗ. Йдеться також про комплекснють методу РЕВХ - разом ¡з лкувальним аспектом його застосування позитивно виявила себе його диагностич-на цшысть: перевага застосування методики РЕВХ-д1 агностики полягае в яюсно бтьш ефективнм топннм локал^аци ураження ткани-ни ПЗ, що зберегае часу х1рургам для початку активно!" лкувальноТ панкреатопротекторноТ тактики. Наприюнц1, отримаы клнны дан1 перекон-ливо показують високу ефективн1сть застосування синтетичних нейропептид1в, саме, даларг1ну, за умов ендоваскулярного його подведения до тканини ПЗ та л1куванн1 таким чином хворих на ГП.
Висновки
1. Методика РЕВХ в план1 д1агностично -лкувального застосування б1льш ефективна пороняно з трад1ц1йними методами д1агностики та лкування ГП.
2. Ефективн1сть внутр1шьноартер1ального введения даларг1ну у хворих на ГП полягае в як1сно скор1шому усуненн1 больового симптомоком-плексу, лквщацп ендотоксикозу та порушень екзокринноТ функци
3. Ендоваскулярне введения даларг1ну з л1кувальною метою при ГП дозволяе досягти ви-раженого л1кувального ефекту в короткий термн меншою дозою препарату та зменшуе ризик
Том 7, Выпуск 1-2
113
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
розвитку п1сляоперац1иних ускладнень.
Л1тература
1. Багненко С.Ф., Рухляда Н.В., Толстой А.Д., Гольцов В.Р. Лечение острого панкреатита на ранней стадии заболевания. -СПб., 2002. -22 с.
2. Филимонов М.И., Гельфанд Б.Р., Бурневич С.З. и др. Острый панкреатит. Пособие для врачей. -М., 2000. -59 с.
3. Бобров O.E., Мендель H.A., Бучнев В.И. и др. Нужна ли в хирургии единая лечебно-диагностическая доктрина? // Xipyprifl УкраУни. -2003. -№4(8). -С.3-12.
4. Верхулецкий И.Е., Григорьян А.И., Верхулецкий Е.И. и др. Дискуссионные аспекты хирургической тактики при деструктивном панкреатите // Xipyprifl Украши. -2005. -№3 (15). -С.2-4.
5. Тамм T.I. Гострий панкреатит. Д1агностика i тактика xipy-pri4Horo лкування // Xipyprifl УкраТни. -2005. -№3 (15). -С.15-16.
10.
Демидов В.М., Запорожченко Б.С., Демидов С.М. Дослн дження 3MiH концентрацм цитоютв сироватки KpoBi хво-рих на гострий панкреатит як раннш д1агностичний кри-терм // КлУчна xipyprifl. -2003. -№3. -С.29-32. Демидов В.М., Торбинський A.M., Демидов С.М., Гнатен-ко В.М. HoBi комплексы д1агностичн1 заходи у хворих на гострий панкреатит // Льв1вський медичний часопис. -2005. -Т.11, №11. -С.46-48.
Демидов В.М., Демидов С.М. Застосування мЫпнвазив-них технологш при лшувант хворих на гострий панкреатит // Практична медицина. -2003. -T.9, №1. -С.48-50. Демидов B.M., Торбинський A.M., Демидов С.М. Пщви-щення ефективносл лкування хворих на гострий панкреатит через внутр1шньоартер1альне введения сандос-татину // Вюник УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчно!' академп: Актуальы проблеми сучасноТ медицини. -2005. -Т.5, Вип.1(9). -С.27-29.
Демидов B.M., Демидов С.М. Роль ендогенного окису азота в патогенез! гострого панкреатиту у щур1в // Досяг-нення бюлогмта медицини. -2003. -№2 (2). -С.16-21.
Реферат
ЭНДОВАСКУЛЯРНОЕ ВВЕДЕНИЕ ДАЛАРГИНА ПРИ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ ОСТРЫМ ПАНКРЕАТИТОМ Демидов B.M., Торбинский A.M., Демидов С.М.
Ключевыеслова: рентгенэндоваскулярная хирургия, острый панкреатит, лечение, даларгин.
Авторы приводят результаты собственных клинических наблюдений по внутриартериальному введению даларгина при лече-нии острого панкреатита (ОП). В результате селективной артериографии было диагностировано острое поражение паренхимы поджелудочной железы у больных и локализован участок поражения. При эндоваскулярном лечении 16 больных из 47 с ОП удалось оптимально коррегировать выявленные клинические симтомы, сократить срок пребывания больных в стационаре и предотвратить развитие рецидивов заболевания. Авторы делают вывод об эффективности комплексного применения методики рентгенэндоваскулярной хирургии с диагностической и лечебной целями при ОП, а также о целесообразности внутриартериа-льного введения даларгина при лечении ОП.
УДК 616.37-006.6-089+615.832.9
КР10Х1РУРГ1ЧН1 ТЕХНОЛОГИ В КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 РАКУ П1ДШЛУНКОВО1 ЗАЛОВИ
Дронов О.1., Крючина С.А., Добуш Р.Д.
Нацюнальний медичний уыверситет ¡м. О.О.Богомольця, м. КиТв
КиТвський Центр жрурги захворювань печшки, жовчних шлях1в та пщшлунковоТ залози
В роботг проведений аналгз застосування кргохгрурггчних технологий в комплексному лгкувант раку пгдшлунковог залози (РПЗ) (при нерезектабельних пухлинах як самостгйний метод лгку-вання чи в комбгнацгг з бглгодигестивним шунтуванням, деструкцгя резидуальног пухлини при виконаннг палгативног панкреатодуоденальног резекцгг (ПДР) та деструкцгя пухлини перед гг мобглгзацгею та видаленню при виконаннг «радикальног» ПДР з метою профглактики гнтраопе-рацгйног дисемгнацгг пухлиних клгтин). Летальностг та ускладнень, пов'язаних з застосуван-ням кргодеструкцгг, у дослгджуваних хворих не спостерггали. Показано, що застосування крго-абляцгг дозволяе суттево зменшити больовий синдром та покращити якгсть життя у хворих з нерезектабельними пухлинами пгдшлунковог залози. Встановлено, що показники якостг життя у хворих пгсля палгативних ПДР суттево вищг, нгж пгсля шунтуючих операцгй. Необхгдт подальшг дослгдження щодо оцгнки виживаностг хворих даних груп та оцгнка онкологгчног ефе-ктивностг гнтраоперацгйног кргодеструкцгг пухлини перед гг видаленням. Ключов1 слова: крюмрурпчы технологи - рак пщшлунковоТ залози.
Вступ [15]. 3 метою збтьшення виживаност у хворих,
и „,.„„,■ „„„ ...............тпо\ ~ як' перенесли радикальы оперативы втручання,
На сьогодн! рак тдшлунково! залози (РПЗ) е г г м I- >
п'ятою причиною смерт! вщ раку у свт [15]. Не- застосовуються методи як системного ли<ування
зважаючи на суттев! досягнення" в розумшА мо- (Х|МЮ-, Радю-, |МУно- та.7аРгетна теРап|я), так 1
лекулярних та генетичних мехаызм^ розвитку вокального штраоперащиного впливу на пухли-
РПЗ, впровадженню нов!тн1х х1рурпчних техно"- НУ 3 метою профтактики ттраоперащино! дисе-
лог1С1, розробц! хЫо-та таргетних препарат, М|нац" пухлинних кл1тин. До цих метода нале-
результати лкування РПЗ залишаються незадо- жить сУдинна |30™^яД™:ни та 'нтраоперащи-
втьними. Частота резектабельних форм РПЗ на на РаД'отератя (1РТ) [2,3]. 1снуе понад _20 досл1-
момент встановления Д1агнозу ск/Гадае 10% з джень використання 1РТ як адювантно. терапн в
медяною виживаност! 15-19 м!с, нерезектабе- Л|КУванн| РПЗ, од"ак Рандом!зован1 дослщжен-
лы-м мюцеворозповсюджен! пухли ни складають ня, що Д°В°ДЯТЬ ефективн1сть1РТ, В1дсутн1. В б|-
30% з медяною виживаност! 13-10 ^/.¡с Т£1 мета- ЛЬШОСТ| Робот показано, що 1РТ знижуе Р1вень
статичн! - 60% з мед1аною EiижиEтaнocт¡ 33-6 м!с ^окальних рецидива, хочане шдвищуе загальну
виживан1сть у хворих на РПЗ [3]. Ряд автор1в
