CC BY
14
ЩДСУМОК
Таким чином, результати проведених дослщ-жень дозволили одержати об'ективш данi як про стушнь вираженостi порушення периферичного кровообiгу кiнцiвок, так i про анатомiчну цшс-нiсть та регенеращю пошкоджених нервових стовбурiв. При цьому одшею з основних умов отримання достовiрноl та об'ективно! шформаци про стан рiзних вiддiлiв кровоносного русла е синхроннiсть реестраци показникiв кровооб^у
пор1внюваних юнщвок та ix сегменпв при пев-ному алгоршм застосування функщонально-д1агностичних метод1в. Таке комплексне обсте-ження, спрямоване на характеристику периферичного кровооб^у при вщдалених наслщках травм верхшх кшщвок, е додатковим критер1ем оцшки реабштацшного потенщалу i медико-сощального прогнозу ще! складно1 групи хворих та швал^щв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Акулова Р.Ф. Хроническая артериальная и венозная недостаточность конечностей. - М.: Медицина, 2002. - 220с.
2. Балакина В.С., Анисимов А.И. Периферическое кровообращение в комплексе с термографией для косвенного контроля за течением репаративного осте-огенеза // Ортопедия и травматология. - 2004. - №10. - С. 59-63.
3. Зарицкий В.В., Выховская А.Г. Клиническая термография. - М.: Медицина, 2003. - 168с.
4. Максимова Т.В., Воробъёв Т.Г. Значение ре-овазографии при оценке функцюнального состояния артериальных сосудов // Эксперим. хирургия. - 2007. - №3. - С. 44-49.
5. Чернух А.М., Александров П.Н., Алексеев О.В.Микроциркуляция.-М.: Медицина, 2002.-456с.
♦
УДК 616.72-002.77:611.018.74:616-008.6:616.127-07
О.Ю. Галютша, ЕНДОТЕЛ1АЛЬНА ДИСФУНКЦ1Я ТА
СТРУКТУРНО-ФУНКЩОНАЛЬШ ЗМ1НИ М1ОКАРДА У ХВОРИХ НА РЕВМАТО1ДНИЙ АРТРИТ
М.В. Вернигородська, О. В. Дзюняк, О.А. Бичак
Укртнсъкий державний науково-до^дний тститут реабттацИ meaMÍdie м. Вiнниця
Ключовi слова: ревматогдний артрит, ендотелтзалежна вaзодилaтaцiя, комплекс ттима-медia
Key words: rheumatoid arthritis, endothelium-dependent vasodilation, complex of intima-media thickness
Резюме. Целью исследования было изучить функцию эндотелия у больных на ревматоидный артрит (РА), ее связь с факторами риска ИБС. Обследовано 142 больных на РА, у которых изучали эндо-телийзависимую вазодилятацию при помощи реактивной пробы, толщину комплекса интима-медиа общей сонной артерии (КИМ ОСА) и структурно-функциональные изменения миокарда. Определено, что у больных с РА имеется нарушение функции эндотелия в виде уменьшения эндотелийзависимой вазодилятации плечевой артерии, увеличения толщины КИМ ОСА и повышения активности фактора Виллебранда при сравнении с контрольной группой. Выраженность эндотелиальной дисфункции у больных РА ассоциируется с такими факторами риска, как возраст, артериальная гипертензия и дислипидемия. Нарушения функции эндотелия у больных РА сопровождались повышением активности фактора Виллебранда, которая коррелировала с возрастом, артериальной гипертензией, курением и дислипидемией. Summary. The purpose of the research was to study endothelial function of patients with rheumatoid arthritis (RA), its associatiation with risk factors of IHD. There were surveyed 142 patients with RA in whom there was studied endothelium-dependent vasodilation by means of reactive test, carotid artery
intima-media thickness (IMT) and structurally-functional changes of the myocardium. It is determined, that patients with RA have an infringement of endothelial function as reduction of endothelium-dependent vasodilation of the brachial artery, increase in IMT thickness and increases of activity of von Willebrand factor by comparison with the control group. Expressiveness of endothelial dysfunction in RA patients is associated with such risk factors as age, arterial hypertensia and dyslipidaemia. Infringements of endothelial function in patients with RA was accompanied by increase of activity of von Willebrand factor which correlated with age, arterial hypertensia, smoking and dyslipidaemia.
Ураження серцево-судинно! системи i pi3HO-маштш порушення серцево! дiяльностi у хворих на ревмато!дний артрит (РА) коливаються в межах 10-65% випадюв. Протягом 10-15 роюв вщ початку захворювання кардюваскулярш ускладнення розвиваються бшьш нiж у 30% хворих, i в бiльшостi пацieнтiв патологiя сер-цево-судинно! системи е причиною швалщност та летальностi [1, 4]. Зпдно i3 сучасними уявленнями, ендотелiальна дисфункщя е маркером пiдвищеного ризику серцево-судинно! патологи та важливою ланкою у патогенезi атеросклерозу.
Метою нашого дослщження було вивчення функцн ендотелiю у хворих на РА та !! зв'язку з перебном захворювання i факторами ризику 1ХС.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Було обстежено 142 хворих на РА (112 жшок i 30 чоловiкiв, середнiй вш 46,8±9,2 року). Данi
порiвнювали з контрольною групою (50 осiб вщ-повiдного вiку та статi).
Дисфункщя ендотелда визначалась за методикою D. Celermajer et а1. 1992 в споко!, при ви-конант оклюзшно! проби (ендотелiйзалежна ва-зодилатащя - ЕЗВД) та на фот сублiнгвального прийому нiтроглiцерину (ендотелiйнезалежна ва-зодилатацiя - ЕНЗВД). Стан екстракрашальних судин - методом дуплексного сканування на апаратi SonoAce 6000С (Medison, Корея). Доп-лерехокардiографiя проводилась за стандартною методикою.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
При дослщжент функцн ендотелiю (табл. 1) нами встановлено, що дiаметр ПА не вiдрiзнявся у хворих на РА вщ такого в осб контрольно! групи, тодi як ЕЗВД ПА на 30 сек. та 90 сек. у хворих на РА була достовiрно меншою, шж така в оаб групи контролю (на 76,7% та 98%, вщповщно).
Таблиця 1
Характеристика ендотелтльноТ функцн у хворих на РА та в oci6 контрольнот групи (M±c)
Показник
Контрольна група Хворi на РА
n=50 n=142
Дiаметр ПА, (мм) ЕЗВД ПА на 30сек., (%) ЕЗВД ПА на 90сек., (%) Особи з ЕЗВД ПА >10%, n (%) Особи з ЕЗВД ПА 5-10%, n (%) Особи з ЕЗВД ПА <5%, n (%)
3,08±0,44 10,6±4,92 10,3±5,03 30 (60%) 14 (28%) 6 (12%)
3,05±0,43 6,0±5,10* 5,2±5,51* 29 (20,4%)* 47 (33,1%) 66 (46,5%)*
Примака: - достовiрна вiдмiннiсть стосовно групи „Контрольна група"
При розподiлi хворих на РА та оаб контрольно! групи в залежносп вщ стану ЕЗВЗ ПА виявилось, що серед хворих на РА достовiрно переважае частка з ЕЗВД ПА <5%, шж у кон-тролi (в 3,8 раза), натомiсть ютотно зменшуеться частка хворих з ЕЗВД ПА >10% в порiвняннi з особами контрольно! групи (у 3 рази). Отже,
результати нашого досл1дження виявили порушення функцн ендотелда у хворих на РА.
Дуплексне сканування судин головного мозку показало (табл. 2), що ютотних змш у д1аметр1 загальних сонних артерш (ЗСА) у груш хворих на РА та осб контрольно! групи не було. При пор1внянш з групою контролю хвор! на РА мали
08/ Том XIII/ 3
107
достовiрно (на 16,9%) бшьшу товщину К1М ЗСА. Така вщмшшсть пояснюеться достовiрним збшь-шенням частки хворих на РА в груш з товщиною К1М ЗСА >1 мм та 0,7-0,99 мм, шж у кон-трольнш групi (в 5,5 та 3,3 раза, вщповщно). Натомiсть спостерiгалося зменшення частки хво-
рих у груш з товщиною К1М ЗСА <0,7 мм у порiвняннi з особами контрольно! групи (в 2,2 раза). За лггературними даними, потовщення К1М ЗСА розглядають як незалежний фактор ри-зику розвитку серцево-судинних захворювань
[3].
Таблиця 2
Стан ЗСА у хворих на РА та в осш контрольно! групи (М±ст)
Показники
Контрольна група Хвор1 на РА
n=50 n=142
.Щаметр ЗСА, (мм) 5,48±0,36 5,57±0,48
Товщина К1М ЗСА, (мм) 0,65±0,14 0,76±0,23*
Товщина К1М ЗСА <0,7 мм, n (%) 42 (84%) 55 (38,7%)*
Товщина К1М ЗСА 0,7-0,99 мм, n (%) 6 (12%) 56 (39,5%)*
Товщина К1М ЗСА >1 мм, n(%) 2 (4%) 31 (21,8%)*
Ураження ЗСА 0 43 (86%) 110 (77,5%)
за шкалою 1 4 (8%) 8 (5,6%)
Wendelhag, n (%)
2 3 (6%) 15 (10,6%)
3 0 (0%) 9 (6,3%)*
Примака: - достовiрна вiдмiннiсть стосовно групи „Контрольна група".
Аналiз виразностi та поширеностi атероскле-ротичного ураження ЗСА за шкалою Wendelhag засвiдчив, що хворi на РА та особи контрольно! групи мали рiзний ступiнь ушкодження. Так, ураження третього ступеня (з гемодинамiчними порушеннями) серед хворих на РА зус^чались достовiрно частiше, нiж серед ошб контрольно! групи.
Одним iз маркерiв пошкодження ендотелiю вважаеться збiльшення активност фактору Вш-лебранда (ФВ). Встановлено (табл. 3), що хворi на РА з ЕЗВД ПА <5% достовiрно мали вищу активнiсть ФВ, шж такi з ЕЗВД ПА >10% та ЕЗВД ПА 5-10% (на 22,5% та 13,3%, ввдпоидно). Водночас, у хворих iз К1М ЗСА >1 мм ютотно шдвищувалась активнiсть ФВ, шж у хворих iз К1М ЗСА <0,7 мм та 0,7-0,99 мм (на 24,8% та 14,5%, вщповщно). Аналiз активност ФВ у залежностi вiд наявносп атеросклеротичних бля-шок за шкалою Wendelhag показав, що спосте-рiгаеться iстотне зростання активност ФВ при збiльшеннi ступеня ураження ЗСА. Було встановлено, що ФВ мав тюш зворотш кореляцшш зв'язки з ЕЗВД ПА (г=-0,37) та прямi кореляцiйнi зв'язки з К1М ЗСА (г=0,32) i з ступенем ураження ЗСА (г=0,25).
Таким чином, у хворих на РА зареестровано зростання активност ФВ у кров^ при цьому чо-
ловши з РА мали тенденщю до бiльшо!' актив-ност ФВ, нiж жiнки.
Окрiм цього, в дослщженш проаналiзували характер змш структурно-функцiональних показ-никiв ЛШ у хворих на РА та в груш контролю. З'ясувалося (табл. 4), що обстежеш пащенти на РА мали суттевiшi змiни за показниками ЕхоКГ, шж особи контрольно! групи. Зокрема, у хворих на РА були достовiрно бшьшими КДР (на 6,6%), КСО (на 13,9%) в порiвняннi з групою контролю. Щож до ТЗСЛШ та ТМШП, то виявилось, що !х розмiри були також вiрогiдно бiльшими у хворих на РА, шж в ошб контрольно! групи, та становили 10,8±2,63 мм та 11,2±2,44 мм, а в оаб контрольно! групи - 9,26±1,71 мм та 9,19±1,71 мм, вщповщно. ВТС у обстежених хворих склала 0,44±0,11 та була дост^рно бiльшою на 12,8%, нiж у груш контролю.
Водночас найбiльшi вщмшносп було виявле-но з боку 1ММ.Л111, а саме: даний показник у хворих на РА становив 143,8±61,7 г/м2, тодi як у контрольнш групi згаданий показник був у межах 98,1±50,5 г/м2, що було достовiрно бiльше на 46,5%. Також пащенти на РА мали зменшення ФВ ЛШ (на 18,2%) та УО (на 16,3%) в порiв-нянш з групою контролю (р<0,05).
Щодо дiастолiчно! дисфункцi! ЛШ, то у дано! категори пащенпв було виявлено достовiрне
зменшення показника Е (на 8,5%) та стввщ-ношення Е/А (на 12,4%) nopiBMTO з контролем. Такi змши свiдчать про суттeвiшi порушення дiастолiчно! функци у хворих на РА, на що вка-зують i iншi дослiдники [2, 5].
Важливе значення в нормальнiй функци ЛШ мае його геометрiя, тобто ремоделювання ЛШ, яке погiршуе систолiчну та дiастолiчну функцiю шлуночкiв. Аналiз розподшу хворих на РА та ошб контрольно! групи в залежностi вщ типу ремоделювання ЛШ показав, що серед обсте-жених хворих на РА бшьшу частку пацiентiв
склали xBopi з ексцентричною ГЛШ - 56,8%, тодi як в oci6 контрольно! групи даний показник був в межах 25,5%, що в 2,2 раза менше (р<0,05). Водночас концентрична ГЛШ також зус^ча-лася достовiрно частiше у хворих на РА (29%) в порiвняннi з групою контролю (14%). Концен-тричне ремоделювання ЛШ у хворих на РА було встановлено лише у 8%, тодi як даний показник в осiб контрольно! групи становив 20% (р<0,05). Паценти на РА з нормальною геометрieю ЛШ склали 32%, тодi як у контрольнш групi ця частка була найбшьшою - 50,9% (р<0,05).
Таблиця 3
Взаемозв'язок активност1 фактору Вшлебранда з ЕЗВД ПА, К1М ЗСА та атеросклеротичними бляшками на ЗСА у хворих на РА (М±а)
Показник Активтсть фактору Вшлебранда, (%)
абс. вел. коефщентн кореляцй'
ЕЗВД ПА на 30сек. >10% ЕЗВД ПА на 30сек. 5-10% ЕЗВД ПА на 30сек. <5%
134,6±32,1 145,5±45,7 164,9±38,7*#
-0,37
К1М ЗСА <0,7 мм К1М ЗСА 0,7-0,99 мм К1М ЗСА >1 мм 139,5±34,9 152,1±42,7 174,1±41,9.§& 0,32
Ураження ЗСА 0 146,4±40,2
за шкалою
Wendelhag 1 169,3±34,6
174,6±37,9£ 0,25
2
3 170,9±51,8
Прим1тки: 1." - достов1рна вщмшшсть стосовно групи „ЕЗВД ПА на 30сек., >10%"; 2. # - достов1рна вщмшшсть стосовно групи „ЕЗВД ПА на 30сек., 5-10%"; 3. .§ - достов1рна вщмшшсть стосовно групи „К1М ЗСА <0,7мм"; 4. & - достов1рна вщмшшсть стосовно групи „К1М ЗСА 0,7-0,99мм "; 5. £ - достов1рна вщмшшсть стосовно групи „Атеросклеротичш бляшки - 0"; 6. - достов1рним е значення коефщента кореляцй 0,18 i вище
Аналiз залежностi показникiв функци ендо-телiю та атеросклеротичного ураження судин вщ тривалостi захворювання засвщчив, що у хворих iз тривалютю захворювання >10 рокiв ЕЗВД ПА на 30 сек. була достовiрно меншою в порiвняннi з аналопчним показником у хворих на РА та тривалютю захворювання 1-5 роюв (на 49,9%). Встановлено, що хворi з тривалютю 6-10 роюв та >10 роюв мали достовiрно бшьшу товщину К1М ЗСА в порiвняннi з групою хворих iз тривалютю РА 1-5 роюв (на 19,7% та 31,8%, вщповщно). Нами не знайдено зв'язку ступеня атеросклеротичного ураження ЗСА за шкалою Wendelhag з тривалютю захворювання. Не зареестровано також суттевих змш в активносп ФВ у залежност вщ тривалосп захворювання.
Встановлено, що у хворих на РА з АГ була
достовiрно бiльша товщина К1М ЗСА, яка склала 0,85±0,2 мм проти 0,71±0,2 мм у хворих без АГ, що було бшьше на 19,7%. Даш стосовно ЕЗВД ПА на 30 сек. у хворих з АГ свщчили про ютотне зменшення !! в порiвняннi з хворими без АГ (на 58,9%). У груш хворих на РА з АГ спосте-р^алося бшьш ютотне зростання частки хворих з ураженням ЗСА другого та третього ступеня, шж у тако! категори пацiентiв без АГ (в 2,5 та 6,8 раза, вщповщно). Натомють частка хворих на РА з АГ без атеросклеротичних бляшок на ЗСА достовiрно була меншою, шж у груш таких без АГ (в 1,2 раза). Активнють ФВ була суттево вищою у хворих на РА з АГ порiвняно з такими без АГ (на 11,5%).
В нашому дослщженш хворi на РА, яю палили, мали тенденщю до збшьшення товщини
08/ Том XIII/ 3
109
К1М ЗСА та зменшення ЕЗВД ПА на 30 сек. у порiвняннi з хворими, яю не палять. Однак дос-товiрних вiдмiнностей мiж групами за даними показниками не було. При розподш хворих на РА за шкалою Wendelhag мало мюце достовiрне
У зв'язку з вщомим впливом дислiпiдемi! на функцiю ендотелда нами був проведений аналiз взаемозв'язку показниюв лiпiдного спектру кровi з показниками ЕД. Було встановлено, що частка хворих на РА з ЕЗВД ПА >10% достовiрно змен-шувалася в групах iз гранично пiдвищеним та високим рiвнями ЗХС порiвняно з групою хворих з оптимальним рiвнем даного показника (в 1,9 та 3,9 раза, вщповщно). Така ж тенденщя була вщносно К1М ЗСА. Зокрема, частка хворих на РА з К1М ЗСА <0,7 мм у групах з гранично шдвищеним та високим рiвнями ЗХС ютотно зменшувалася вiдносно групи з оптимальним рiвнем такого (в 2,5 та 2,3 раза, вщповщно). На-томiсть простежуеться достовiрне зростання час-тки хворих у групi з К1М ЗСА 0,7-0,99 мм з гранично шдвищеним ЗХС у порiвняннi з хворими з оптимальним рiвнем згаданого показника (у 2 рази). Частка хворих на РА, яка мала К1М ЗСА >1 мм, достовiрно переважала в груш з високим рiвнем ЗХС порiвняно з групами з оптимальним та гранично шдвищеним ЗХС (в 4,6 та 2,6 раза, вщповщно).
зменшення частки хворих без атеросклеротичних бляшок у труп тих, як палили (в 1,4 раза), в порiвняннi з хворими, як не палять. Активнють ФВ була на 13% вищою у груш тих, що палили.
4
34,3±7,23 49,9±6,99* 49,2±19,1* 130,3±26,1 36,4±6,44 10,8±2,63* 11,2±2,44* 0,44±0,11* 143,8±61,7* 72,9±23,5 57,2±15,7 61,2±17,4* 60,6±13,9 1,05±0,33*
Щодо розподiлу хворих по шкалi Wendelhag було виявлено, що хворi з високим рiвнем ЗХС достовiрно мали бшьшу частку дано! категори пацieнтiв з ураженням ЗСА другого та третього ступеня, нiж хворi з оптимальним рiвнем такого (в 3 та 6,4 раза, вщповщно). Водночас переважала частка хворих у згаданш груш iз бляшками першого ступеня ураження ЗСА порiвняно з хворими на РА першо! та друго! груп. На-томiсть, частка хворих без атеросклеротичних бляшок у груш з високим ЗХС ютотно зменшувалася при ш^внянш з групами з оптимальним та гранично шдвищеним ЗХС (в 2 та 1,8 раза, вщповщно). Серед хворих на РА з гранично шдвищеним рiвнем ЗХС переважае частка ошб iз бляшками третього ступеня ураження ЗСА по-рiвняно з першою групою (в 1,2 раза), тодi як частка пащенпв без бляшок ютотно зменшу-еться. Суттевих змiн в активностi ФВ у даних трьох групах знайдено не було. Отримаш данi свщчать, що порушення ендотелiальноl функци, значущють структурних та функцiональних змiн ЛШ серця у визначеннi ризику кардiальних
Таблиця
Показники ЕхоКГ у хворих на РА та у практично здорових ос1б
Показник Контрольна група (n=50)
КСР, мм 32,5±9,14
КДР, мм 46,8±9,13
КСО, мл 43,2±14,3
КДО, мл 129,6±25,6
РЛП, мм 35,5±7,07
ТЗСЛШ, мм 9,26±1,71
ТМШП, мм 9,19±1,71
ВТМ, од 0,40±0,07
1ММЛШ, г/м2 98,1±50,5
УО, мл 82,5±15,1
ФВ ЛШ, % 69,1±17,2
Е, (см/с) 66,4±10,7
А, (см/с) 57,6±10,8
Е/А 1,18±0,21
Хвор1 на РА (n=142)
Прим iтка : - достовiрна вщмшшсть стосовно групи „Контрольна група"
ускладнень обгрунтовуе пiдстави враховувати цi критери для покращення стратифшаци загаль-ного ризику у хворих на РА, а також необхщ-нють враховувати !х при проведеннi експертно-реабштацшних заходiв.
ВИСНОВКИ 1. У хворих на РА мае мюце уповшьнення реакци судин ПА на компресда, збiльшення тов-щини К1М ЗСА та збшьшення кшькост атеро-склеротичних бляшок у ЗСА.
2. За даними ЕхоКГ, у хворих на РА вста-новлено збшьшення маси мюкарда ЛШ, 3Í струк-турно-функщональною перебудовою серця, формуванням ексцентрично! ГЛШ (31% випад-кiв) та концентрично! ГЛШ (29%).
3. Зниження ЕЗВД ПА у хворих на РА асощюегься з тривалютю захворювання та з такими факторами ризику 1ХС, як вш, АГ та дислiпiдемiя.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Коваленко В. Н. Ревматоидный артрит: этио-патогенез, клиника, диагностика, лечение // ЛЫ Ук-раши. - 2005. - №3(92). - С. 24 - 26.
2. Alpasian M., Onrat E., Evcik D. Doppler echocardiography evaluation of ventricular function in patients with rheumatoid arthritis // Clinical Rheumatology. -2003. - Vol. 5. - P. 84 - 88.
3. Beyond secondary prevention: identifying the high-risk patient for primary prevention: non-invasive tests of atherosclerotic burden: Writing Group III / Greenland P., Abrams J., Aurigemma G. et al. // Circulation. - 2000. - Vol. 101 - Р. 16 - 22.
4. Jonsson S.W., Ohman M-L., Dahlgvist S.R. Which factors are related to the presence of atherosclerosis in rheumatoid arthritis? // J. Rheumatol. - 2004. - Vol. 33. - P. 373 - 379.
5. Left ventricular diastolic dysfunction associated with systemic inflammation in rheumatoid arthritis / Banks M.J., Ahmed F., Flint E.J. et al. // Ann. Rheum. Dis. - 2001. - Vol. 60. - P. 122 - 124.
6. Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children an adults at risk of atherosclerosis / Celermajer D.S., Sorensen K.E., Gooch V.M. et al. // Lancet. - 1992. - Vol. 340, N 8828. - P. 1111-1115.
7. Wendelhag I., Wiklund O., Wikstrand J. Atherosclerotic changes in the femoral and carotid arteries in familial hypercholesterolemia. Ultrasonographic assessment of intima-media thickness and plague occurrence // Arterioscler. Thromb. -.1993. - Vol. 13. - P. 1404 -1411.
♦
УДК 616.717.4:616.711:616.13-089-073.7
Г.1. Герцен, С.В. Дибкалюк, В.Ю. Зоргач, А.М. Шлецький, А.1. Процик
РЕКОНСТРУКТИВНО-В1ДНОВНА Х1РУРГ1Я АДГЕЗИВНОГО КАПСУЛ1ТУ ПЛЕЧОВОГО СУГЛОБА З СИМПТОМАТИКОЮ ВЕРТЕБРОГЕННО1 КОМПРЕСП ХРЕБЦЕВО1 АРТЕРП
Кафедра ортопеда i травматологи № 1 НМАПО ím. П.Л. Шупика Кшвсъка мiська клiнiчна лкарня № 8 м. Кигв
Ключовi слова: компрестно-рефлекторний синдром, хребцева артерiя, плечовий суглоб, ультрасонографiя Key words: compression-reflex syndrome vertebral artery, shoulder joint, ultrasonography,
Резюме. В работе изложены теоретические и практические аспекты современных методов диагностики и хирургического лечения 142 больных с компрессионно-рефлекторным синдромом позвоночной артерии в сочетании с клиникой адгезивного капсулита плечевого сустава. Определены критерии ультразвуковой диагностики динамических позиционных изменений объёмного кровотока в позвоночных артериях, которые коррелируют с клиническим течением адгезивного капсулита плечевого сустава, позволяют обосновать показания, тактику и методы хирургического лечения сочетанной патологии, достигнуть благоприятных функциональных результатов по восстановлению движений в плечевом суставе.
08/ Том XIII/ 3
ill
