CC BY
15
illustrators, editors. Thus, the best Ukrainian writers and artists worked in the publishing house Dytvydav (Raiduha (Rainbow) since 1962) at a certain point during those years.
Based on the comparative analysis of the collections for children published in the Russian and Austro-Hungarian Empires, we can conclude that the traditions formed by educators in the field of book production aimed at a wide range of readers, in particular children, were adopted and used creatively by the editors-compilers of the Ukrainian children's calendar. The didactic goal (to entertain and form virtues in a «natural» way) served as the main criterion governing the selection of artistic, journalistic, scientific material. The principle of mosaicity, i.e., discussing everything related to the everyday and emotional experiences of a child, has a decades-long history of application in educational publications, textbooks, reading-books, determining their thematic and genre orientation; we can observe the transfer of the same premise to calendar-almanac for preschoolers and junior schoolchildren. Given the intersectional nature of the almanac, its embedded transitionality between literature and journalism, as well as genre diversity and a paradoxical combination of fact and fiction, its internal unity is important. This is achieved mainly through the book's design, its composition, the style of illustrations. For instance, personification - popular since the times of antiquity and Middle Ages and the main means of imagery used in mass culture - has been transferred to children's calendars (the calendar personified in a boy called Calendaryk, the personification of months etc.); in addition, widely known symbolism of plants and colors corresponding to the season is used. The festive semantics of the calendar (selection of text material, illustrations, design of the publication) and its atmosphere - antithesis to everyday life - endorses optimism, cheerfulness, life-affirming basis of existence on all levels, which establishes a view of childhood as a joyous, happy period in each person's life.
Key words: Ukrainian children's literature, Dvanadtsiat Misiatsiv calendar, genre and thematic content, serial publication, design of the edition.
УДК 821.111-93.09
Т. М. Беляева (Старостенко)
ЕЛЕМЕНТИ КАЗКОВОГО ТА ПОЗАКАЗКОВОГО ЧАСОПРОСТОРУ У КАЗЦ1-ПОВ1СТ1 АЛАНА М1ЛНА «ВШШ-ПУХ ТА ВС1, ВС1, ВС1»
У статтi представлено аналiз хронототчних моделей, вбудованих у архтектотку казки-повiстi Олександра Алана Мшна «Вшш-Пух та вЫ, вЫ, вЫ». З боку компаративютики, до^джуються стльш риси на розбiжностi мiж авторською казкою та гг фольклорним iнварiантом. Виокремлено елементи казкового та поза казкового часопростору, представлен у творi, та описано гхне семантичне навантаження i роль у контекстi англтськог казки-повiстi. Проводяться nаралелi iз мiфологiчним типом свiдомостi та дитячим свтосприйняттям.
Ключовi слова: компаративний аспект, часопросторовi моделi, свт-чужий простiр, магiчна казков^ть, локативтсть, шровий елемент.
Л^ературна казка як окремий жанр виникае порiвняно недавно, у XIX сторiччi i первюно базуеться на фундамент п народного прародителя. Представлена iменами Г. Х. Андерсена, В. Гауфа, Е. Т. А. Гофмана, Ш. Перро, вона розвиваеться,
трансформуючись у бiльш складне утворення i набуваючи рис iнших лiтературних жанрiв шляхом асимшяцп елементiв попередньо'1' культурно! традицп, а також використання щейних принципiв та сюжетно-композицiйних моделей повютс, фiлософського роману, утопп, притчi, байки тощо. За Л. В. Овчиншковою, необхiдно розрiзняти лiтературнi казки та фольклорно-л^ературш, а саме письменницькi перекази-переробки (брати Грiм) та iндивiдуально-авторськi тексти (Дж. Баррi) [1]. В англшськш лiтературнiй традицп появу л^ературно'1' казки прийнято пов'язувати з iменами Л. Керролла, Х. Лофтинга, О. А. Мшна та шших. При цьому у ХХ сторiччi саме Алан Мшн найбiльш вiдходить вiд ii загальноприйнятих канонiв. Художнiй свiт «Winnie-the-Pooh and All, All, All» (1926) позбавлений основного казкового компонента - магл. Унiкальна реальнiсть, представлена у твор^ тяж1е до iндивiдуально-авторського вщдзеркалення об'ективного свiту, пропущеного крiзь дитячу свщомють. Архiтектонiка «Winnie-the-Pooh and All, All, All» та ii часопросторовi компонента, незважаючи на свою семантичну емкють у контекстi твору, на сьогодш е мало дослiдженим у зв'язку з недостатньою вивченiстю самого жанру л^ературно'1' казки, яка останшм часом привертае увагу лiтературознавцiв (М. М. Липовецький, 1992; Л .В. Овчиншкова, 2003; В. Сутеев, 2002; I. В. Цикушева, 2008).
Мета полягае у визначенш специфiки, ролi та функцiй казкового та поза казкового хронотопу у художнш структурi казки Алана Мiлна «Winnie-the-Pooh and All, All, All» (1926).
Завдання передбачають аналiз часопросторових моделей, представлених у творi iз залученням компаративного аспекту.
Дослщження спираеться на лiтературознавчi роботи В. Я. Проппа «1сторичш коренi чарiвноi казки» (1986) та «Фольклор i дшсшсть» (1976) та пращ втизняних i зарубiжних дослщниюв, присвяченi теоретичному осмисленню категорiй «час» i «проспр» на матерiалi художньо'1' лiтератури (М. Бахтiн, Н. Копистянська, В. Топоров та ш.). Використаш принципи аналiзу художнього тексту, закладеш в роботах Р. Барта, В. Халiзева.
Коли мова йде про л^ературну казку, необхiдно пiдкреслити ii письмову фшсовашсть на вiдмiну вщ казки фольклорно'1', що не «читаеться», а «розповiдаеться». Казка-повiсть Алана Мшна «Winnie-the-Pooh and All, All, All» е своерщним вiдображенням бесiд iз його однойменним сином Кристофером Робшом, що виводить ii на рiвень певно'1' автобiографiчностi. Будучи рiзновидом казок «про тварин», вона насправдi присвячена пригодам ^ашок хлопчика, i мютить ряд повчально-виховних моментiв. Розповiдь ведеться спочатку вщ першо'1', а далi - вiд третьо'1' особи. Саме iм'я героя Winnie-the-Pooh е символiчним i походить вiд ведмедицi Winnipeg, що потрапила до Великобританп як живий талюман Канадського армiйського ветеринарного корпусу у 20-т роки ХХ сторiччя i з того часу проживала у Лондонському зоопарку.
Незважаючи на те, що казка-повють А. Мшна значно вщходить вщ свого фольклорного попередника, окремi паралелi продовжують простежуватися. Так, мiсцем подiй автор обирае два класичних для чарiвноi казки локуса - дiм i лiс, «свiй» i «чужий» проспр. За В. Я. Пропом, лю традицiйно бере участь у казковш зав'язцi та е провiдним композицшним елементом, коли персонаж вступае на новий етап [2]. При цьому у творi А. Мшна лю втрачае ореол казково'1' мiстичностi, натомють набувши цiлком реалiстичних рис, характерних для будь-якого лiсу неподалiк вщ будь-якого реально iснуючого будинку. Тут немае процедури виманювання, яку описуе В. Я. Пропп у сво'1'й робо^ «Iсторичнi коренi чарiвноi казки» [2], коли головного героя хитрютю змушують кинути його будинок (свш простiр) i ступити на чужий проспр, де його намагаються з'юти, знищити, використати, заточити тощо. Казка-повють Мiлна
позбавлена поняття «небезпечносп чужого простору» i виведена на рiвень пригод. Кристофер Робш та його друзi пересуваються мiж двома основними локусами без перешкод та загроз для життя, а всi пригоди мають бшьш комiчний характер.
Класичний хронотоп дороги у авторськш казцi трансформуеться, набуваючи характеристик прогулянки, яка нерiдко супроводжуеться звуковим тсенним оформленням: «tiddle-iddle, rum-tum-tum-tiddle-um». Звук як такий мае у сюжет казки особливу роль, таким чином вщсилаючи нас до дитячо'1 схильностi реагувати на зовшшнш свiт у звуковiй формi: «Here is Edward Bear, coming downstairs now, bump, bump, bump, on the back of his head, behind Christopher Robin» [5, с. 4]; «Tut-tut, it looks like rain» [5, с. 8]; «He nodded and went out ... and in a moment I heard Winnie-the-Pooh -bump, bump, bump - going up the stairs behind him» [5, с. 52]. Простежуеться тенденщя до римування мовних гамбтв, також характерних для дитячого мовлення.
Культуролог Володимир Руднев вбачае у структурi твору бшьш глибинш змюти та посилання до мiфологiчного типу свщомосп. Так, «a large oak-tree» «in the middle of the forest» [5, с. 6], який е першою пригодою Winnie-the-Pooh, дослщник розумiе як алюз^ до вселенського дерева життя Гггдрасиль. Дерево, на думку В. Руднева, асощюеться iз архетипом св^ового дерева, в^и якого стввщносяться з небом, стовбур - iз земним св^ом, а корш - з пеклом. Етзод, в якому Winnie-the-Pooh лiзе на дерево, за культурологом, нагадуе подорож скандинавського бога Одша по древу життя Гггдрасиль, насиченого живильним священним медом. [4]. Подiбно хитрим скандинавським богам, герой прагне не побороти бджш, а перехитрити 1'х: «I shall try to look like a small black cloud. That will deceive them» [5, с. 9]. При цьому перед нами спроба стати частиною природнього хронотопу, маскування: «Now, if you have a green balloon, they may think you were only a part of the tree, and not notice you, and if you have a blue balloon, they may think you were only part of the sky, and not notice you» [5, с. 9]. Але якщо у чарiвнiй казщ сховати героя допомагають мапчш предмети, таю як шапка-невидимка, чи перстень чи плащ, чи щось шше, то маскування у даному падку мае не мапчну, а реалютичну природу. «Balloon» - це звичайний предмет дитячого св^у.
Рух головного персонажу простежуеться у контекст Бахтшських реалш верху та низу. Прикладом верху слугуе не лише дерево, а й поверхня як така, коли ведмщь повертаеться з кролячо'1 нори (низу), що виступае для нього пасткою: «He started to climb out of the hole. He pulled with his front paws, and pushed with his back paws, and in a little while his nose was out in the open again... and then his ears... and then his front paws... and then his shoulders... and then - "Oh, help!" Said the Pooh» [5, с. 18]. Цшаво, що пригоди Winnie-the-Pooh також е пов'язаними з опозищею свш-чужий проспр. Ведмщь практикуе насильницьке вторгнення у чужий проспр, яким виступають будинки персонаж1в, з чим i асощюються непорозумшня, що виникають: « "Is there anybody here?" // "Nobody." // Winnie-the-Pooh took his head out of the hole, and thought for a little, and he thought to himself, "There must be somebody there, because somebody said, "Nobody". So he put his head back in the hole, and said: "Hello, Rabbit, isn't that you? // "No", said Rabbit. // "But isn't that Rabbit's voce?" // "I don't think so", said Rabbit. // "Oh!", said Pooh» [5, с. 16].
Рух персонаж1в обумовлено чергуванням вщкритого та закритого простору: «Forest: oak-tree - Rabbits House - Piglets House - Eeyore in a far corner of the forest -Owls House» тощо [5]. Опозищя вщкритого та закритого простору у казцьповю^ А. Мшна не мислиться традицшним чином. Дiм асощюеться iз житлом друзiв, а шший проспр - слугуе вщправною точкою пригод.
Будь-яка фольклорна казка споконвiчно юнувала у просторi чарiвностi: «У тридев'ятому царство», «на морьокеаш» тощо. Для л^ературно'1 казки цей проспр
i3 плином часу зазнав змш, традицшний топос зник. Мiлнiвська локацiя земна i реалiстична.
Стосовно ознак хроносу, час у TBopi е лшшним, приближеним до реалiстичного часу без ознак мапчно'1 казковостi. Описи природи допомагають встановити сезонний час, яким е зима, л^о, весна тощо: «It was a fine spring morning in the Forest» [5, с. 17 ]; «Onefine winter's day» [5, с. 13]. Час вимiрюеться подiями iз життя друзiв, таких як дш народження, та виокремлюеться добовий час iз превалюванням денного.
Якщо у народнш творчостi дiя нерiдко вщбуваеться «once upon a time», що говорить про розмитiсть часових рамок, то у л^ературнш казцi час нерщко набувае бiльш визначених форм. У прикладi iз А. Мшном спостерiгаеться мовна гра. «Once upon a time, a very long time ago now, about last Friday, Winnie-the-Pooh lived in a forest all by himself under the name of Sanders» [5, с. 5]. Таким чином, з одного боку, збер^аючи класичний казковий часовий маркер, i додаючи «a very long time ago now, about last Friday», з шшого, Мшн досягае ефекту комiчностi. Разом з тим, таке тлумачення часу е своерщним вщсиланням до дитячого типу св^осприйняття, для якого характерне його бачення у бшьш розтягнутш перспектив^ коли «last Friday» i справдi мислиться як «a very long time ago».
«А very long time» з'являеться у творi неодноразово i об^аеться по^зному. Воно пов'язане iз часом, взятим головним персонажем на обмiрковування сво'1'х дш, мовчанням, гостюванням у друзiв тощо. Таким чином, часовi рамки у казщ варiюються вiд часово'1 невизначеносп («For some time» [5, с. 18]; «For some minutes» [5, с. 22]), до набуття цшковито чггко окреслених часових форм: «'Six o'clock, Piglet'» [5, с. 21]. Добовий час може як прямо вказуватися («'Good night!'» [5, с. 22]), так i подаватися у бшьш л^ературнш формг «The Sun was still in bed, but there was a lightness in the sky over the Hundred Acre Wood which seemed to show that it was waking up and would soon be kicking off the clothes» [5, с. 22].
У контекст питання казковосп щкавий сам образ головного героя-ведмедя Вшнь Пуха, який нерщко характеризуеться автором прикметниками, що вказують його на обмежеш розумовi здiбностi, таю як «а bear of little brain», «he hasn't any brain», «pulp in his head». Така його презентащя е своерщною алюзiею до класичного героя чарiвноi казки, не зовам розумного (паралель iз Ванькою-дурнем) та при цьому вигадливим i км^ливим.
Геро'1 казки дшяться на геро'1'в iз ч^кою локащею (Piglet, Owl, Eeyore), як займають конкретну частину люу (the middle of a beech-tree, a sandy bank, a thistly corner of the Forest, The Chestnuts) i розмитою локатившстю (Kanga and Baby Roo): «Nobody seemed to know where they came from, but there they were in the Forest» [5, с. 31]. Ця обмеженють йде не ззовш, а скорее е власним вибором самих персонажiв, яю, як i д^и взагал^ «грають бiля свое'1 домiвки». Вiннi-Пух, виступаючи неформальним лщером у групi, тим чи шшим чином змушуе геро'1'в рухатися, поеднуючи ix мiж собою.
Таким чином, авторська казка Алана Мшна е не лише особливим поеднанням елементв казково'1 та поза казково'1 реальностi, а й мютить як класичнi для фольклору хронототчш моделi, так i форми часу та простору, характеры для шших лiтературниx жанрiв - повiстi, геро'1'чних пригод тощо. Така ii арх^ектошка дозволяе 1'й межувати мiж св^ом дорослих i свiтом дiтей, виводячи за кордони чарiвностi i наближуючи до повсякденно'1 реальностi, перемiщуючи у св^ фантазп, яку використовуе дитина тд час гри.
Список використано1 л1тератури
1. Овчинникова Л. В. Русская литературная сказка ХХ века : история, классификация, поэтика : учеб. пособ. / Л. В. Овчинникова. - 2. изд., испр. и доп. -Москва : Флинта : Наука, 2003. - 312 с. ; Ovchinnikova L. V. Russkaya literaturnaya skazka ХХ veka : istoriya, klassifikatsiya, poetika : ucheb. posob. / L. V. Ovchinnikova. - 2. izd., ispr. i dop. - Moskva : Flinta : Nauka, 2003. - 312 s.
2. Пропп В. Я. Исторические корни волшебной сказки / В. Я. Пропп. -Ленинград : Изд-во Ленинградского университета, 1986. - 365 с. ; Propp V. Ya. Istoricheskie korni volshebnoy skazki / V. Ya. Propp. - Leningrad : Izd-vo Leningradskogo universiteta, 1986. - 365 s.
3. Пропп В. Я. Фольклор и действительность : избр. статьи / В. Я. Пропп. -Москва, 1976. - 375 с. ; Propp V. Ya. Folklor i deystvitelnost : izbr. stati / V. Ya. Propp. -Moskva, 1976. - 375 s.
4. Руднев В. Скрытая философия «Винни-Пуха» : мировое древо, Сократ и родовая травма [Электронный ресурс] / В. Руднев. - Режим доступа : https://eksmo.ru/articles/skrytaya-filosofiya-vinni-pukha-ID12140137/ ; Rudnev V. Skrytaya filosofiya «Vinni-Pukha» : mirovoe drevo, Sokrat i rodovaya travma [Elektronnyy resurs] / V. Rudnev. - Rezhim dostupa : https://eksmo.ru/articles/skrytaya-filosofiya-vinni-pukha-ID12140137/
5. Milne A. A. Winnie-the-Pooh and All, All, All (with the original illustrations by E. H. Shephard) [Electronic resource] / A. A. Milne. - Mode of access : http: //www.egmont.co.uk
Стаття надшшла до редакцп 02.10.2018.
T. Bieliaieva (Starostenko) THE ELEMENTS OF FAIRY-TALE AND OUT-OF-FAIRY-TALE CHRONOTOPE IN THE STORY «WINNIE-THE-POOH AND ALL, ALL, ALL» BY A. MILNE
The article retraces the classic and non-classic fairy-tale elements built into the structure of the story «Winnie-the-Pooh and all, all, all» by A. Milne. The fairy-tale in question is analyzed through its comparison with oral folk literary tradition and traditional fairy-tale chronotope characterized by V. Propp in his work «The historical roots of a fairy-tale».
It has been proved that the author's story comprises both classical folk models of time and space, as well as the forms of the other genres, like a narrative and heroic adventure. The artistic world of «Winnie-the-Pooh and all, all, all» is deprived of the magic as the main fairy-tale component. It represents a world through the imagination of a child, playing with his toys. The space of the «Winnie-the-Pooh» is divided into two main models - a house or houses of friends (a kind of closed space) and a forest (an open space). Therefore, the forest, which is usually associated with danger in folklore, is reconsidered and is seen as a place for adventures, which any child may have on the playground. The chronotope of the road is widely used. All the actions of the main character are accompanied by some primitive songs and the variety of sounds, which tend to be reproduced by kids during their games.
The idea of mythological type of thinking has been expressed and the connections with Scandinavian mythology have been provided. The protagonists move up and down in the same way as god Odin moves along the tree of life Iggdasil.
Although A. Milne locates his protagonists into the earthly world, which mirrors the objective reality, the temporal models tend to fluctuate between those of a fairy-tale, and realistic ones. The traditional «once upon a time» even if being used is attached with «a very
long time ago now, about last Friday», which produces comic effect. The main temporal patterns are: seasonal time, day time, both definite and indefinite time.
The main characters can also be attached to a certain space, or tend to have vague location borders. Winnie-the-Pooh himself is thought as an intruder, who easily appears in all sorts of space, represented in the work by A. Milne. Being characterized as «a bear of little brain», «he hasn't any brain», «pulp in his head», he resembles a classical and industrious Ivan-the-Fool, who with all that emerges unscathed manages to extricate himself from any challenging situation.
Thus, the specificity of the tale structure allows it to exist on the fringe of adult and child-like reality, taking over the borders of magic.
Key words: comparative analysis, the models of time and space, native and alien space, magical nature of a fairy-tale, location, the elements of a game.
УДК 821.161.2-31.09
В. М. Владимирова
Н. I. Кириленко
ФОЛЬКЛОРНИЙ МОТИВ ГР1ХА-СПОКУТИ В СУЧАСН1Й УКРАШСЬКШ Ж1НОЧ1Й ПРОЗ1 (НА МАТЕР1АЛ1 РОМАН1В МАРП МАТ1ОС, ЛЮКО ДАШВАР, ОЛЕНИ ПЕЧОРНО1, ВАЛЕНТИНИ МАСТСРОВО1)
У статтi проаналiзовано рецепцт фольклорного мотиву грiха-спокути в сучаснт украгнськт жточт прозi на прикладi творiв Мари Матюс, Люко Дашвар, Олени Печорног, Валентини Мастеровой. Авторами доведено, що фольклорш мотиви е активним елементом розвитку сучасног украгнськог прози, для яког характерне не тшьки новаторство, а й переосмислення лтературног традицп.
Ключовi слова: фольклор, мотив, мiфологiчна свiдомiсть, роман, психологiзм, жточа проза.
Актуальшсть дослщження. Украшська жшоча проза - явище на сьогодш багатопланове й багатовимiрне настшьки, що час вщ часу в сучаснш л^ературознавчш наущ з'являються судження про й феномен, намагання осмислити домшантш закономiрностi, передбачити динамшу розвитку художньо-естетичних векторiв. Для останшх десятил^ь характерна поява художшх текспв, що свщчать про активний пошук авторами нових мотивiв, образiв, жанрових модифшацш. Заглиблюючись у творчий пошук, сучасш письменнищ разом iз тим активно залучають у свш художнш арсенал елементи фольклору, який, за слушною думкою вщомого сучасного дослщника Я. Голобородька, не тшьки «вщкривае, визволяе, випростовуе файли народно! пам'ят, а й вщреставровуе колористику та мисленневу зосереджешсть народно! свщомосп» [1, с. 67].
Аналiз актуальних дослщжень i публiкацiй. Романи Марп Матiос, Люко Дашвар, постiйно перебувають у колi скурпульозних дослiджень сучасних л^ературознавщв. Окремi гранi проблематики творiв, iндивiдуального стилю письменниць охарактеризовано у працях I. Андрусяка, С. Барана, Я. Голобородька, Н. Завадсько!, О. Смець, Т. Тебешевсько!, М. Якубовського та шших, однак попри численну кшькють
