CC BY
16
Оглядова стаття = Review article = Обзорная статья
Ukr Neurosurg J. 2020;26(2):24-33 doi: 10.25305/unj.199507
Електрозварна технологiя у вщновленж цiлiсностi травмованого периферичного нерва: огляд лiтератури i власних експериментальних даних
Цимбалюк В.1.1, Медведев В.В.1, 1ванчов П.В.2, Молотковець В.Ю.1, Чайковський Ю.Б.3, Корсак А.В.3
1 Кафедра нейpоxipypгN, Нацюнальний медичний ушверситет iMeHi О.О. Богомольця, Китв, Укратна
2 Кафедра xipypni №3, Нацiональний медичний ушверситет iменi О.О. Богомольця, Китв, УкраТна
3 Кафедра пстологп та ембрюлогп, Нацiональний медичний yнiвеpситет iменi О.О. Богомольця, Китв, УкраТна
Над1йшла до редакцИ 27.03.2020 Прийнята до публ1кацп 22.04.2020
Адреса для листування:
Медведев Володимир В1кторович, Кафедра нейрох1рургп, Нацюнальний медичний ун1верситет ¡мен1 О. О. Богомольця, вул. Платона Майбороди, 32, Ки/в, 04050, Укра/на, e-mail: vavo2010@ gmail.com
Мехашчне ушкодження периферичного нерва — швалщизуючий вид травми з високим кумулятивним потеншалом, л^ування i реабЫта^я наслщюв якого е важливою медичною проблемою. Уб^в^арним засобом з'еднання кукс пеpеpiзаного нерва е нейpоpафiя. Недолiки цього засобу - мануальна складшсть виконання i збiльшення тривалост локальних запальних pеакцiй персистуючим шовним матеpiалом. Як альтеpнативнi розглядають методи клейового, лазерного, фотоxiмiчного, нанокомпозитного чи найменш вивченого електрозварного з'еднання. У серп дослщжень, виконаних на дорослих бтих безпородних щурах-самцях, проведено оцшку ефективностi та безпечностi кшькаточкового електрозварного епiневpального з'еднання кукс адничного нерва пiсля його перетину. Зокрема виявлено, що апробований вид з'еднання забезпечуе швидку та надiйнy фксащю кукс пеpеpiзаного нерва, котра за значеннями SFI (sciatic functional index) вщбуваеться на 2 мю швидше, але не вiдpiзняеться вiд такот при застосyваннi нейpоpафiT. Амплiтyда електричнот М-вiдповiдi паретичного литкового м'яза i щiльнiсть нервових волокон у товщi pегенеpацiйноT невроми через 5 м^ пiсля зварного з'еднання значно вища, а кут вiдxилення волокон вщ осi нерва - менший, шж пiсля нейpоpафiT.
Загалом ефективнiсть зварного з'еднання не поступаеться такш нейрорафп, а в деяких аспектах - перевершуе тт, потребуе менших витрат часу та засобiв. Зроблено спробу патофiзiологiчно iнтеpпpетyвати отpиманi данi i поpiвняти тх з результатами апробаци iншиx безшовних засобiв вiдновлення цЫсност пеpеpiзаного нерва.
На нашу думку, отримаш експеpиментальнi данi на xni pезyльтатiв iншиx дослiдницькиx груп е тдставою для клiнiчноT апpобацiT запропонованого методу.
Ключовi слова: травма периферичного нерва; нейрораф/я; зварне з'еднання б/олопчних тканин; регенерац/я периферичного нерва
Electrical welding technology in restoring the integrity of the injured peripheral nerve: review of literature and own experimental research
Vitaliy I. Tsymbaliuk1, Volodymyr V. Medvediev1, Pavlo V. Ivanchov2, Vitaliy Yu. Molotkovets1, Yuriy B. Chaikovsky3, Alina V. Korsak3
department of Neurosurgery, Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine 2Department of Surgery 3, Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine 3Department of Histology and Embryology, Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Received: 27 March 2020 Accepted: 22 April 2020
Address for correspondence:
Volodymyr V. Medvediev, Department of Neurosurgery, Bogomolets National Medical University, 32 Platona Mayborody st., Kyiv, 04050, Ukraine, e-mail: vavo2010@gmail. com
Mechanical damage to the peripheral nerve is a disabling type of trauma with high cumulative potential, treatment and rehabilitation of which remains an important medical problem. At present, neurorrhaphy is a ubiquitous means of connecting stumps of a crossed nerve. The disadvantages of the method are the manual complexity and prolongation of local inflammatory reactions by persistent suture material. Alternatively, methods of glue, laser, photochemical, nanocomposite or, least studied, electric welding compounds are considered.
A series of studies performed on adult white outbred male rats evaluated the efficacy and safety of multiple point-welded epineural joints of the sciatic nerve stump after crossing it. In particular, it was found that the tested type of connection provides a fast and reliable fixation of the stump of the crossed nerve, which by Sciatic Functional Index values is 2 months faster, but ultimately does not differ from neurorrhaphy. Instead, the amplitude of the electrical M-response of the paretic calf muscle and the density of nerve fibers in the regeneration neuroma thickness are significantly higher after 5 months after the weld, and the angle of deviation of the fibers from the nerve axis is substantially smaller than after neurorrhaphy.
Copyright © 2020 Vitaliy I. Tsymbaliuk, Volodymyr V. Medvediev, Pavlo V. Ivanchov, Vitaliy Yu. Molotkovets, Yuriy B. Chaikovsky, Alina V. Korsak
[icci (D 1 wor'<'s ücensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License https://creativecommons.Org/licenses/by/4.0/
In general, the effectiveness of a welded joint is no worse than an epineural surgical suture, in some respects better, as it requires less time and resources. The study also attempts to pathophysiological^ interpret the data and compare them with the results of testing other seamless means of restoring the integrity of the crossed nerve.
In our opinion, the obtained experimental data against the background of the results of other research groups motivate the clinical validation of the proposed method.
Keywords: peripheral nerve injury; neurorrhaphy; weld biological tissue; peripheral nerve regeneration
Электросварная технология в восстановлении целостности травмированного периферического нерва: обзор литературы и собственных экспериментальных данных
Цымбалюк В.И.1, Медведев В.В.1, Иванчов П.В.2, Молотковец В.Ю.1, Чайковский Ю.Б.3, Корсак А.В.3
1 Кафедра нейрохирургии, Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, Украина
2 Кафедра хирургии №3, Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, Украина
3 Кафедра гистологии и эмбриологии, Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, Украина
Поступила в редакцию 27.03.2020 Принята к публикации 22.04.2020
Адрес для переписки:
Медведев Владимир Викторович, Кафедра нейрохирургии, Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, ул. Платона Майбороды, 32, Киев, 04050, Украина, e-mail: vavo2010@gmail. com
Механическое повреждение периферического нерва - инвалидизирующий вид травмы с высоким кумулятивным потенциалом, лечение и реабилитация последствий которого являются важной медицинской проблемой. Убиквитарным средством соединения культей пересеченного нерва является нейрорафия. Недостатки метода - мануальная сложность и увеличение длительности локальных воспалительных реакций персистирующим шовным материалом. В качестве альтернативных рассматривают методы клеевого, лазерного, фотохимического, нанокомпозитного или наименее изученного электросварного соединения. В серии исследований, выполненных на взрослых белых беспородных крысах-самцах, проведена оценка эффективности и безопасности электросварного эпиневрального соединения культей седалищного нерва после его пересечения. В частности установлено, что апробированный вид соединения обеспечивает быструю и надежную фиксацию культей пересеченного нерва, которая по значениям SFI (sciatic functional index) происходит на 2 мес быстрее, но не отличается от такой при применении нейрорафии. Амплитуда М-ответа паретической икроножной мышцы и плотность нервных волокон в толще регенерационной невромы через 5 мес после сварного соединения существенно выше, а угол отклонения волокон от оси нерва - меньше, чем после нейрорафии. В целом эффективность сварного соединения не уступает нейрорафии, а в некоторых аспектах превосходит ее, требует меньших затрат времени и средств. Предпринята попытка патофизиологически интерпретировать полученные данные и сравнить их с результатами апробации других бесшовных средств восстановления целостности пересеченного нерва. На наш взгляд, полученные экспериментальные данные на фоне результатов других исследовательских групп являются основанием для клинической апробации предложенного метода.
Ключевые слова: травма периферического нерва; нейрорафия; сварное соединение биологических тканей; регенерация периферического нерва
На частку мехашчого ушкодження периферич-ного нерва припадае близько 1-3% вщ загальноТ юлькост травм, з урахуванням специфiчних випадюв травми сплетшь i коршшв спинного мозку - близько 5% [1], тд час активних вшськових дш — до 12% [2]. Характерна вкова (середнш вк — близько 38 роюв; США) [3] i статева (стввщношення чоловки:-жшки — 3:1) [3,4] специфка цього виду ушкоджень. Травма характеризуемся комплексом тривалих сенсо-моторних, трофiчних i больових розладiв [5-12], котрi зумовлюють значш прямi та супутш фiнансовi витрати [8-11,13-16]. Найчаспше уражуються дистальш нерви верхшх юншвок, зокрема променевий нерв вказiвного пальця i дрiбний л^тьовий нерв мiзинця [4,17], лише близько 11% випадюв припадае на травму нервiв нижньоТ юншвки [12,18].
Незважаючи на значш досягнення [17,19-25], вдосконалення методiв л^ування травми перифе-ричних нервiв е актуальною бюмедичною проблемою. Базовим техшчним засобом вщновлення просторовоТ цЫсност травмованого нерва залишаеться нейро-рафiя [26,27,30] — зшивання юншв нерва за типом «торець-у-торець» за епшеврш чи периневрш бюсу-м^ним моноволокном. Недол^ами засобу е велик витрати часу та фшанав, висок квaлiфiкaцiйнi вимоги до хiрургa, персистеншя ксеногенного шовного мате-рiaлу та неповна просторова iзоляцiя зони травми — додaтковi тригери локальних запальних реакцш [19,20,28], котрi обмежують i сповтьнюють регене-рацшний р^т нервових волокон. Це зумовлюе необ-хщшсть розробки зaсобiв безшовного герметичного з'еднання — клейового, лазерного, фотохiмiчного
Стаття м'ютить рисунки, як в'щображаються в друкован'1й версп у в'щт'1нках арого, в електронн'1й — у кольор'1.
[19,20,28—36], нанокомпозитного [37] чи найменш вивченого — електрозварного [38].
Використання електрозварноТ технологи у хiрургií стало можливим при адаптаци засобiв високотемпе-ратурного впливу до медичних вимог. Каутеризашя (гр. каитпр — припкання або розпеченезал'зо, Kaisiv
— пекти) — один з архаТчних гемостатичних засобiв [39,40]. У 1881 р. J. d'Arsonval та N. Tesla запропону-вали коагулятор, який генерував високочастотний змшний струм [41], однак лише у 1926 р. H. Cushing застосував у хiрургiчнiй практик перший комерцшний електрокоагулятор розробки W. Bowie тд час вида-лення меланоми голови [42]. У 1937 р. J. Greenwood Jr. запропонував бтолярну коагуля^ю, доповнивши iскровий генератор W. Bowie [43]. У 1980-х роках електрохiрургiчнi засоби було вдосконалено шляхом обладнання Тх засобами точного контролю форми i частоти генерованих iмпульсiв [44]. Тодi ж з'явилася технологiя бтолярного електротермiчного склею-вання (energy-based vessel sealing (EBVS)) [45], котра у в^чизнянш лiтературi отримала назву «електрозва -рювання бiологiчних тканин» або «електрол^ування». Уже раннi зразки електрозварних пристроТв були обладнанi засобами автоматичного вимикання струму при досягненш порогового iмпедансу, в конструкцiТ коагуляцiйних шструмен^в вiдтворювали схему затискача, що дало змогу л^увати судини дiаметром 7 мм [46]. Подальши вдосконалення стосувалися блока керування [47] i робочоТ зони iнструменту [48] задля збтьшення надiйностi з'еднання та обмеження побiчного термiчного впливу [49]. Сучаснi хiрургiчнi системи дають змогу вiдтворювати з'еднання артерш дiаметром 5,1-7,0 мм з мщшстю 571-1740 мм рт. ст. розривного тиску, для артерш дiаметром 7,1-9,0 мм
— з мщшстю до 1676 мм рт. ст., для вен дiаметром 5,1-7,0 мм — з мщшстю до 730 мм рт. ст. [48].
З огляду на актуальшсть проблеми, нами вико-нано сер^ експериментальних дослщжень ефек-тивност зварного з'еднання кукс периферичного нерва [50—54], в яких вщтворено 4 експеримен-тальш ситуацп: вивiльнення стовбура сiдничного нерва дорослого щура у середнш третиш стегна (несправжньо проопероваш тварини), iзольовану невротом^, невротомiю з наступною епiневральною нейрорафiею, а також невротомiю з наступним кшь-каточковим зварним епiневральним з'еднанням за допомогою апарата ЕКВЗ-300 («Патонмед», УкраТна) [38,50—54]. В усiх випадках, о^м несправжньо прооперованих тварин, паретичну юнщвку пiсля моделювання травми частково iмобiлiзували, накла-даючи шовну л^атуру мiж великим поперековим (m. psoas major) i крашальним великогомiлковим м'язом (m. tibialiscranialis), формуючи кут згинання у колшному суглобi 30° [50—54]. Визначення шдексу сiдничного нерва (sciatic functional index (SFI)) проводили зпдно з чинним протоколом [55—61]: тсля нейрорафи чи зварного з'еднання — через 1, 3 та 5 мю, у разi iзольованоТ невротоми — через 5 мiс [52,54]. Електронейромiографiчне (ЕНМГ) дослiдження [62—67] здшснювали в усiх випадках через 1, 3 i 5 мiс тсля втручання за допомогою цифрового електронейромюграфа, стимулюючи сiдничий нерв глибоко анестезованоТ тварини вище за рiвень травми i рееструючи електричнi вiдповiдi
голковим електродом у литковому м^ (т. soleus) [51,54]. Обраховували ампл^уду та латентний перюд реестрaцiТ М-вiдповiдi, а також швидюсть прове-дення iмпульсу руховими волокнами [51,54]. У вах випадках, окрiм несправжньо прооперованих тварин, через 1, 3 та 5 мю тсля оперативного втручання проводили патоморфолопчне дослщження травмова-ного адничного нерва [50,53,54] методом iмпрегнaцiТ азотнокислим срiблом [68].
Отримaнi дaнi опрацьовували класичними статис-тичними тестами [50—54]. Рiзницю мiж значеннями вважали статистично значущою, якщо ймовiрнiсть нульовоТ ппотези була меншою нiж 0,05 (р<0,05).
Серед отриманих результaтiв вaртi уваги таю. Наприюнц 5-го мiсяця експерименту констатували однакову ефектившсть вiдновлення функци нерва при застосування як нейрорафи, так i зварного з'еднання, а також значну рiзницю за динамкою вiдновного процесу: статистично значущий прирют SFI у рaзi зварного з'еднання виявляли протягом перших 3 мю тсля моделювання травми, у рaзi нейрорафи — лише у перюд з 3-го до 5-го мюяця [52,54].
При порiвняннi значень ЕНМГ-показниюв на задшх контралатеральних кiнцiвкaх тварин у групах (Табл. 1) статистично значущу рiзницю виявлено для ампл^уди М-вiдповiдi на тлi зварного з'еднання через 3 мю спостереження, латентного перюду реестрaцiТ М-вiдповiдi та швидкосп проведення збудження на тлi нейрорафи через 3 мю i для вах реестрованих ЕНМГ-покaзникiв у тварин щеТ групи через 5 м^ [51,54]. Статистично значуще переважання амплЬ туди М-вiдповiдi паретичноТ кiнцiвки заф^совано при порiвняннi результaтiв зварного з'еднання та нейрорафи [51,54].
Загальна патоморфолопчна картина через 1 мю тсля моделювання травми свщчила про меншу вира-женiсть висхiдноТ дегенерaцiТ перерiзaних нервових волокон на тлi зварного з'еднання [50,53]. Через 3 м*с спостереження тсля нейрорафи та зварного з'еднання виявляли зaлишковi ознаки висх^ноТ дегенераци. Нaприкiнцi 5-го мiсяця (Рис. 1) у грут зварного з'еднання пстолопчш ознаки регенера-цiйного процесу були найвиразшшими [50,53], тодi як тсля застосування нейрорафи навколо шовних монофтамен^в виявляли дтянки гранульоматозноТ реакцп та фiброзу за вiдсутностi нервових волокон (Рис. 2) [50,53]. Щтьшсть нервових волокон у товщi регенерацшноТ невроми через 5 мiс тсля iзольовaноТ невротомiТ статистично значущо була меншою, шж у несправжньо прооперованих тварин. У випадку нейрорафи цей показник уже з 30-Т доби був значно бтьшим, шж у рaзi iзольовaноТ невротомiТ [54]. На ^ зварного з'еднання показник наприюнш спостереження значно перевищував такий при нейрорафи, але був значно меншим, шж показник несправжньо прооперованих тварин [54]. Цкаво, що у рaзi нейрорафи та зварного з'еднання найбтьший прирют щiльностi нервових волокон ф^сували протягом першого мюяця (близько 6000 волокон/мм2 на мюяць), iнтенсивнiсть приросту протягом 2-3-го мюяця пiсля травми зменшувалася в 4 рази [54]. Кут вщхилення нервових волокон вщ осi нерва у товщi невроми за умов iзольовaноТ невротомiТ протягом експерименту збiльшувaвся до 48°, у рaзi нейрорaфiТ на момент
Таблиця 1. Середш значення основних електpонейpомiогpафiчниx показниюв через 3 i 5 м^ тсля оперативного втручання
Група
Показник !зольована невротом1я невротомiя зварне з'еднання
Через 3 Mic (n=8) Через 5 Mic (n = 10) Через 3 Mic (n=6) Через 5 Mic (n=7) Через 3 Mic (n=8) Через 5 Mic (n=7)
SI? квн Ампл^уда М-вiдповiдi, мВ 7,4±1,3 14,4±2,5 12,7±3,1 8,4±0,9 10,7±2,5 17,3±2,7
— го цв I о в аа вр Латентний перюд, мс 2,0±0,6 1,1±0,1 1,4±0,1 1,3±0,1 2,1±0,6 1,2±0,1
Швидкiсть проведення iмпyльсy, м/с 18,7±3,3 24,0±1,6 20,3±2,1 21,5±2,1 18,1±3,1 23,1±1,8
го к в) i Амплiтyда М-вiдповiдi, мВ 13,9±2,3 22,0±4,3 4,95±3,6 10,4±1,2 17,1±2,5 22,0±3,6
i 1- а ат вн го о р IZ Латентний перюд, мс 1,2±0,1 1,1±0,1 1,1±0,1 0,9±0,1 1,3±0,1 1,1±0,1
Швидюсть проведення iмпyльсy, м/с 24,5±2,6 25,0±2,9 25,7±2,4 30,7±4,5 25,1 ±2,6 25,3±2,5
Рис. 1. Дистальна щодо мiсця травми частина адничного нерва тсля виконання нейрорафи (А) i зварного з'еднання (Б) через 5 м^ спостереження. Iмпpегнацiя штратом сpiбла. х200
Рис. 2. Дтянка pегенеpацiйноT невроми сiдничного нерва щура через 5 м^ пiсля оперативного втручання. Поздовжнш зpiз. Iмпpегнацiя штратом сpiбла. х200
Зipочкою позначено пеpеpiзаний шовний монофiламент. Дiлянки гpанyляцiйноT реакци вказано стpiлкою
завершення експерименту - близько 36°, тсля звар -ного з'еднання - близько 23° [54].
Нацюнальш етдемюлопчш дат щодо зазначе-ного виду травми [69] потребують перегляду. Так, у США piчна захворювашсть для травми периферичних неpвiв, розрахована на основi етдемюлопчного тренду 1990-х pокiв [70], становить 200 тис. випадюв [71], для розвинених кратн загалом - 18 випадюв на 100 тис. населення [72], у кражах, яю розвиваються, - бiльша [72]. Попеpеднi дослщження [69] фiксyвали щоpiчнy заxвоpюванiсть на травму периферичних неpвiв в Укратш 2,5-3,0 тис. випадкiв, частоту шва-лiдизацiT - 60-75%. Однак за piчноT заxвоpюваностi
для мехашчноТ травми загалом в УкраМ не менше шж 1 млн випадюв [73,74] i середньоТ частки травми периферичного нерва в ïï CTpyKTypi 1-3% [5-12] розрахункова юльюсть випадкiв ^eï травми мае становити 10-30 тис. З огляду на високий рiвень швалщизаци (60-70%) [69], середнiй в^ пацieнтiв близько 38 рокiв [3], бтьше поширення серед чоло-вшв i середню тривалiсть життя чоловшв в Украïнi близько 66 роюв (станом на 2013 р.) [75], для рiчноï захворюваностi 15 тис. випадюв отримуемо розра-хункову кумульовану юльюсть осiб, iнвалiдизованих унаслiдок травми периферичного нерва, близько 270 тис. Це свщчить про значущ^ть проблеми виновного лiкування травми периферичних нервiв.
За даними останнього метааналiзу [76], серед 49 експериментальних роб^, присвячених вивченню ефективностi рiзних засобiв з'еднання перерiзаного периферичного нерва, опублiкованих протягом 20002018 рр., лише у 8 дослщжено результати лазерного з'еднання. Не виявлено жодно!' працi, присвячено!' вивченню ефективностi електричного зварного з'еднання. Це свщчить про актуальшсть виконаних нами дослiджень.
Отриманi нами даш дають пiдставу стверджувати, що юлькаточкове електричне зварне з'еднання кукс перерiзаного нерва за ефективнiстю перевершуе традицiйну нейрорафiю. Наприклад, значущий прирют SFI паретичноï кiнцiвки на xni зварного з'еднання припадае на пером 3 мiс, у разi нейрорафiï - на 3-5-й мюяць пiслятравматичного перiоду. Через 5 мю пiсля зварного з'еднання кукс адничного нерва амплiтуда М-вiдповiдi паретичного литкового м'яза значущо перевищуе аналогiчний показник у разi вико-нання нейрорафи. На xni зварного з'еднання щтьшсть нервових волокон у товщi регенерацiйноï невроми протягом усього перiоду спостереження значно пере -важае аналопчний показник тсля виконання нейрорафи, причому збтьшення юлькосп пророслих ^зь зону травми волокон на xni нейрорафи вщбуваеться у першi 3 мю, тодi як на xni зварного з'еднання тривае щонайменше до юнця 5-го мiсяця пiслятравматичного перюду. Середнш кут вщхилення нервових волокон вщ осi нерва у разi нейрорафи' не змiнюeться протягом усього перюду спостереження, на xni зварного з'еднання - зменшуеться протягом 4-5-го мюяця.
Результати наших дослщжень вiдрiзняються вiд даних, отриманих щодо клейового i лазерного зварного з'еднання, котрi свiдчать про ïх у цтому слабку, часто нестатистично значущу перевагу над класичною нейрорафieю. Наприклад, при вщтворенш рiзних видiв лазерного епшеврального зварного з'еднання кукс перерiзаноï основноï гiлки сiдничного нерва - великогомткового нерва щура [77] через 6 тиж виявлено вiдновлення функци паретичноï кiнцiвки (SFI) близько 90% порiвняно з iнтактною, тодi як при нейрорафи - близько 85% (р>0,05). При порiвняннi методiв фiбринового склеювання [78], а також лазерного з'еднання, фiбринового склеювання i нейрорафи [79] статистично значущо1' вiдмiнностi не виявлено. Вщсутшсть загальноï переваги клейового з'еднання над класичною нейрорафieю демострують i результати ЕНМГ-дослiджень [80,81]. Цкаво, що у разi лазерного епшеврального з'еднання [79] спостер^али дворазовий прирют SFI у вiддалений перiод травми
(протягом 3-4-го мюяця спостереження). При вищий ступiнь вiдновлення функцiï у таю термши пiсля з'еднання перерiзаного нерва повiдомляють також шшм автори [82, 83], що обГрунтовуе доцiльнiсть викори-станого нами перюду спостереження.
Iмовiрною причиною виявленоï нами бiльшоï ефективностi зварного з'еднання порiвняно з нейро-рафieю, на нашу думку, е вщсутшсть негативних ефек^в шовного матерiалу - тривалого травмування i впливу на переб^ локальних запальних реакцш, промоцiï сполучнотканинного рубцювання [19,20,84]. Так, за нашими даними, навколо персистуючого шовного матерiалу наявш дiлянки запальноï грану-льоматозноï реакци та фiброзу тканини нерва (див. Рис. 2).
Основою успiшноï регенераци травмованого нерва е квазiзапальна деконструкщя дистальних i проксимальних частин перерiзаних нервових волокон, вiдома як волерiвська дегенерацiя [85, 86]. Так, протягом перших 30 хв тсля перетину формуеться максимальний сегмент дегенераци проксимальноï частини волокна, дегенеративш змiни дистальноï частини манiфестують протягом 8-24 год [86], увесь процес тривае близько 1-2 тиж [86] i залежить вщ шкотинамщ-мононуклеотид-аденилт-трансферази-1, нiкотинамiдмононуклеотиду [87-92], активаци МАРК-каскаду, збiльшення концентрацiï йошв кальцiю, кальпаïнзалежноï та уб^в^инза-лежноï дегенерацiï аксоскелета [86], а також може закшчитися апоптотичною загибеллю нейрона [88-90]. Вщомо також, що у залежний вщ нейролiгiнiв аксолеми споаб до кiнця 2-ï доби продукшя мieлiну припиняеться, мieлiновa пiхва волокна поступово вщшаровуеться вiд аксолеми i формуються «мieлiновi овощи» [86,92]. Нейролемоцити руйнують мieлiн та продукують ранш фактори атракци мaкрофaгiв - LIF i MCP-1 [86,92]. Пiзнiми атрактантами цих кл^ин е aнтитiлa до мieлiну, фактор С5 комплементу i колаген VI типу [86,92-94]. Утилiзaцiя залишюв мieлiну та пiдтримaння локального квaзiзaпaльного процесу здiйснюeться так званими М1-макрофагами, фрaкцiя котрих поповнюеться з периферичноï кровi [86,92,93]; М2-макрофаги активують регенерацшний рiст проксимaльноï частини нейри^в [93], прива-блюють i стимулюють пролiферaцiю попередникiв нейролемоцитiв [94]. Iмовiрно, що обидвi згaдaнi фрaкцiï макрофапв генеaлогiчно взaeмопов'язaнi [95]. Завдяки перелiченим тканинним реaкцiям iнiцiюeться процес регенераци нерва [90,96-98]: нейролемоцити, котрi втратили просторовi контакти з аксонами тд дieю численних фaкторiв пролiферують [92,99-101], формують уздовж залишюв тунельо-ваного ендоневр^ так звaнi бюнгнерiвськi стрiчки, разом з макрофагами, фiброблaстaми, ендотелю-цитами та перицитами дистaльноï кукси нерва, а також з елементами новоутвореного мiжклiтинного матриксу спрямовують р^т аксошв [86,90,96,102]. Отже, зaлежнiсть результату регенераци нерва вщ перебiгу зазначених багатоскладових тканинних реакцш очевидна, тому 1х спотворення будь-якими стороншми впливами, наприклад, персистенщею чужорiдного хiмiчного мaтерiaлу, його перманент-ними мiкродислокaцiйною травмувальною дieю, може значно послабити регенерацшний процес.
Позитивний ефект зварного з'еднання порiвняно з нейрорафieю може виявлятися вже на етат його виконання. Пщ час класичноТ нейрорафií неможливо уникнути локальноТ механiчноí гомогенiзацií тканини нерва, котра спричиняе вивiльнення i дисемша^ю специфiчних нейроантигенiв. За таких умов слщ очiкувати формування активнiшоТ iмунноТ реакцiТ на структури, де зосереджено зазначеш антигени, -нервовi волокна, Тх мiелiновi оболонки. Електрозварна дiя супроводжуеться локальною термiчною коагуля-шею, тобто дегiдратацiею тканини i тною асоцiацiею високомолекулярних сполук, що значно обмежуе реалiзацiю такого сценарiю. Повтьне виконання нейрорафiТ збiльшуе тривалiсть експозицп торця нерва до ушкоджувальноТ дм повiтря i дисемiнацiТ вивiльнених антигешв у дiлянцi шва. Електрозварна технолопя мае також бiльший гемостатичний вплив, що, ймовiрно, дае змогу досягти кращоТ герметизацiТ зони з'еднання. Ва цi чинники, на нашу думку, обме -жують iнтенсивнiсть локальноТ нейроiмунноТ реакцiТ, ослаблюють висхiдну дегенера^ю нервових волокон проксимальноТ кукси нерва. Можна припустити, що це пришвидшуе настання регенерацiйноТ фази травматичного процесу. Для перевiрки цiеТ ппотези слiд провести дослiдження.
Виявленi нами висок значення амплiтуди М-вiдповiдi через 5 мю спостереження та вщсутшсть латералiзацiТ ЕНМГ-показникiв через 3 i 5 мiс пiсля виконання iзольованоТ невротомiТ сiдничного нерва можуть свщчити про реiннервацiю паретичного м'яза також термшалями iнтактних нервових стовбурiв задньоТ кiнцiвки.
Важливим питанням е молекулярний мехашзм з'еднувальноТ дiТ зварювання. Вщомо, що у бiологiчнiй тканинi штенсивна електромагнiтна енергiя на молекулярному рiвнi трансформуеться у механiчну, по^м - у теплову, здебiльшого завдяки мiжмолекулярним взаемодiям, аналогiчним таким, як лежать в основi сили тертя [103]. Мехашзм з'еднувальноТ дм зварювання бюлопчних тканин, iмовiрно, полягае у гене-руваннi локальних термiчних змiн колагену 1А типу та утворенш зв'язкiв мiж волокнистими компонентами мiжклiтинного матриксу [104]. Сполучнотканинна реакшя у зонi зварювання порiвняно з класичними видами з'еднання менш виражена [105]. Сучасш хiрургiчнi системи дають змогу вiдтворити надiйне у мехашчному планi з'еднання трубчастих бiологiчних структур [48]. Тим не менш, за нашими спостережен -нями, для запоб^ання раннш неспроможност зварного епшеврального з'еднання необхiдне тимчасове лшшне знерухомлення нерва, тобто часткова iммобi-лiзацiя прооперованоТ кiнцiвки. Тимчасову iммобiлi-зацiю часто використовують також у разi класичноТ нейрорафи [106-108], причому не лише для усунення травматичного дiастазу юнщв нерва [72,109,110]. Тривал^ть iммобiлiзацiТ визначаеться тим фактом, що стшюсть до лiнiйного розтягу перерiзаного i консо-лiдованого нейрорафiею адничного нерва щура вже до юнця 1-го тижня становить 48% щодо показника iнтактного нерва, наприкiнцi 6-го тижня - 54%, що зумовлено зокрема швидким проростанням нервових волокон у дистальну частину [72].
Виникае питання i щодо ймовiрностi дисипацшноТ (побiчноТ) термiчноТ травми нервових волокон тд
час зварного з'еднання травмованого нерва [61]. Типова бiполяpна електрокоагуляцшна система в електрозварному pежимi роботи за потужносп 5-25 Вт i тpивалостi процедури 15 с у фокус дiT створюе температуру 57-83 °C [111], pадiyс зони теpмiчного ураження тканини може становити 1,5-6,0 мм [112, 113], а у pазi зварювання фокусованим ультразвуком [113-116] - до 1,0 мм [49]. На нашу думку, значущють побiчного теpмiчного ураження у випадку зварного з'еднання травмованого нерва швелюеться тим фактом, що за будь-яких умов незалежно вщ додат-кового ураження торцевих дтянок обидвi частини пеpеpiзаного нерва зазнають глибокот самовiльноT волеpiвськоT дегенеpацiT.
Серед недолiкiв методiв вщновлення цiлiсностi пеpеpiзаного нерва важливе мюце посiдають техш-ко-xipypгiчнi: шовне з'еднання характеризуеться тривалим прецизшним виконанням iз застосуванням широкого спектру мiкpоxipypгiчниx засобiв за обов'яз -ковот умови високих мануальних якостей xipyp^. Електрозварне з'еднання, апробоване нами, потребуе значно менших затрат часу, наявност мкрокоагуля-цшного пiнцета в комплексi зi спецiальним генератором струму, звичайних асистувальних xipypгiчниx iнстpyментiв, оптичних засобiв та елементарних мiкpоxipypгiчниx навикiв xipyp^.
Важливе значення для висновку щодо кл^чнот перспективи апробованого засобу мае адекватшсть використанот експериментальнот моделi травми пери-феричного нерва та релевантшсть методiв оцiнки його pегенеpацiT. Вщтворена нами модель е найчас-тше застосовуваною [117-121]. Оцiнка ефективностi регенераци травмованого змiшаного нерва зазвичай Грунтуеться на дослiдженнi руховот фyнкцiT гомошмнот кiнцiвки, котра певною мipою вщображуе також стан сенсорного апарату [122-124]. В умовах експери-менту дiагностичне значення функцюнально-пове-дiнковиx тестiв обмежена суб'ектившстю дослiдника. Патомоpфологiчнi та електpофiзiологiчнi методи дають змогу оцiнити процес регенераци нерва лише опосередковано [123], оскшьки вщновлення руховот фyнкцiT досягаеться також шляхом пластичних пере-будов на piвнi центральних вiддiлiв руховот системи [125]. Саме тому найдостовipнiшим вважають функц -онально-анатомiчний метод дослщження pегенеpацiT нерва, котрий Грунтуеться на виявленнi анатомiчниx коpелятiв якост перманентнот руховот активностi паретичнот юншвки, тобто метод розрахунку SFI [59,60,126-129]. Численними дослщженнями доведено, що значення SFI корелюють з морфометричними характеристиками регенеруючого нерва [130,131], а також iз результатами оцiнки руховот активной задньот кiнцiвки щура [132]. Однак слщ ураховувати, що протягом перших 3 тиж тсля травми значущ^ть iндексy мiнiмальна [130], що, iмовipно, зумовлено щадною локомоцiею тварини у зв'язку з гомошмною манiфестацiею нейропатичного больового синдрому i паретичним обмеженням опорнот фyнкцiT. В пiзнiшi термши дiагностичне значення SFI може швелювати спричинене посттравматичним больовим синдромом явище автофаги фаланг денервованот стопи [133,134], яке у наших дослщженнях не спостер^алося.
Слiд пам'ятати, що особливосп експерименталь-ного методу як такого [119-121] обмежують кл^чну
трансля^ю отриманих даних, а отже, зумовлюють необхщшсть проведення клiнiчноí апробаци нового засобу безшовного з'еднання кукс травмованого периферичного нерва.
Розкриття шформацп
Конфликт ¡нтерес/в
Автори роботи засвщчують вiдсутнiсть будь-яких конфлiктiв щодо комерцiйних чи фiнансових вiдношень з оргашзашями чи особами, котрi могли б бути пов'язаш з дослщженням, а також мiж членами авторського колективу статтк Етичн/ норми
Ця стаття являе собою огляд л^ератури, тому схвалення етичного ком^ету не було потрiбно. Ф/нансування
Дослiдження не мало спонсорсько' пiдтримки. References
1. Bekelis K, Missios S, Spinner RJ. Falls and peripheral nerve
injuries: an age-dependent relationship. J Neurosurg. 2015 Nov; 123(5): 1223-9. doi: 10.3171/2014.11.JNS142111. PMID: 25978715.
2. Tsymbaliuk V, Medvediev V, Semenova V, Grydina N,
Senchyk Y, Velychko O, Dychko S, Vaslovych V. [The model of lateral spinal cord hemisection. Part I. The technical, pathomorphological, clinical and experimental peculiarities]. Ukrainian Neurosurgical Journal. 2016(2):18-27. Ukrainian. doi: 10.25305/unj.72605
3. Foster CH, Karsy M, Jensen MR, Guan J, Eli I, Mahan MA.
Trends and Cost-Analysis of Lower Extremity Nerve Injury Using the National Inpatient Sample. Neurosurgery. 2019 Aug 1;85(2):250-256. doi: 10.1093/neuros/nyy265. PMID: 29889258.
4. McAllister RM, Gilbert SE, Calder JS, Smith PJ. The epidemiology
and management of upper limb peripheral nerve injuries in modern practice. J Hand Surg Br. 1996 Feb;21(1):4-13. doi: 10.1016/s0266-7681(96)80004-0. PMID: 8676027.
5. Kouyoumdjian JA. Peripheral nerve injuries: a retrospective
survey of 456 cases. Muscle Nerve. 2006 Dec;34(6):785-8. doi: 10.1002/mus.20624. PMID: 16881066.
6. Taylor CA, Braza D, Rice JB, Dillingham T. The incidence
of peripheral nerve injury in extremity trauma. Am J Phys Med Rehabil. 2008 May;87(5):381-5. doi: 10.1097/ PHM.0b013e31815e6370. PMID: 18334923.
7. Scholz T, Krichevsky A, Sumarto A, Jaffurs D, Wirth GA, Paydar
K, Evans GR. Peripheral nerve injuries: an international survey of current treatments and future perspectives. J Reconstr Microsurg. 2009 Jul;25(6):339-44. doi: 10.1055/s-0029-1215529. PMID: 19301234.
8. Saadat S, Eslami V, Rahimi-Movaghar V. The incidence of
peripheral nerve injury in trauma patients in Iran. Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. 2011 Nov;17(6):539-44. doi: 10.5505/tjtes.2011.75735. PMID: 22290008.
9. Antoniadis G, Kretschmer T, Pedro MT, König RW, Heinen CP,
Richter HP. Iatrogenic nerve injuries: prevalence, diagnosis and treatment. Dtsch Arztebl Int. 2014 Apr 18;111(16):273-9. doi: 10.3238/arztebl.2014.0273. PMID: 24791754; PMCID: PMC4010861.
10. Castillo-Galvan ML, Martinez-Ruiz FM, de la Garza-Castro O, Elizondo-Omana RE, Guzman-Lopez S. [Study of peripheral nerve injury in trauma patients]. Gac Med Mex. 2014 Nov-Dec;150(6):527-32. Spanish. PMID: 25375283.
11. Missios S, Bekelis K, Spinner RJ. Traumatic peripheral nerve injuries in children: epidemiology and socioeconomics. J Neurosurg Pediatr. 2014 Dec;14(6):688-94. doi: 10.3171/2014.8.PEDS14112. PMID: 25303155.
12. Dalamagkas K, Tsintou M, Seifalian AM. Advances in regenerative therapies for spinal cord injury: a biomaterials approach. Neural Regen Res. 2015 May;10(5):726-42. doi: 10.4103/1673-5374.156966. PMID: 26109946; PMCID: PMC4468763.
13. Rosberg HE, Carlsson KS, Höjgard S, Lindgren B, Lundborg G, Dahlin Lb. Injury to the human median and ulnar nerves in the forearm--analysis of costs for treatment and rehabilitation of 69 patients in southern Sweden. J Hand Surg Br. 2005 Feb;30(1):35-9. doi: 10.1016/j.jhsb.2004.09.003. PMID: 15620489.
14. Immerman I, Price AE, Alfonso I, Grossman JA. Lower extremity nerve trauma. Bull Hosp Jt Dis (2013). 2014;72(1):43-52. Review. PMID: 25150326.
15. Wali AR, Park CC, Brown JM, Mandeville R. Analyzing cost-effectiveness of ulnar and median nerve transfers to regain forearm flexion. Neurosurg Focus. 2017 Mar;42(3):E11. doi: 10.3171/2016.12.FOCUS16469. PMID: 28245686.
16. Khalifeh JM, Dibble CF, Dy CJ, Ray WZ. Cost-Effectiveness Analysis of Combined Dual Motor Nerve Transfers versus Alternative Surgical and Nonsurgical Management Strategies to Restore Shoulder Function Following Upper Brachial Plexus Injury. Neurosurgery. 2019 Feb 1;84(2):362-377. doi: 10.1093/neuros/nyy015. PMID: 30371909.
17. Trehan SK, Model Z, Lee SK. Nerve Repair and Nerve Grafting. Hand Clin. 2016 May;32(2):119-25. doi: 10.1016/j. hcl.2015.12.002. PMID: 27094885.
18. Rasulic L. Introduction: Facing the Challenges of Peripheral Nerve Surgery in the 21st Century. World Neurosurg. 2015 Aug;84(2):596. doi: 10.1016/j.wneu.2015.05.054. PMID: 26045145.
19. Barton MJ, Morley JW, Stoodley MA, Lauto A, Mahns DA. Nerve repair: toward a sutureless approach. Neurosurg Rev. 2014 Oct;37(4):585-95. doi: 10.1007/s10143-014-0559-1. PMID: 25015388.
20. Li R, Liu Z, Pan Y, Chen L, Zhang Z, Lu L. Peripheral nerve injuries treatment: a systematic review. Cell Biochem Biophys. 2014 Apr;68(3):449-54. doi: 10.1007/s12013-013-9742-1. PMID: 24037713.
21. Panagopoulos GN, Megaloikonomos PD, Mavrogenis AF. The Present and Future for Peripheral Nerve Regeneration. Orthopedics. 2017 Jan 1;40(1):e141-e156. doi: 10.3928/01477447-20161019-01. PMID: 27783836.
22. Kubiak CA, Kung TA, Brown DL, Cederna PS, Kemp SWP. State-of-the-Art Techniques in Treating Peripheral Nerve Injury. Plast Reconstr Surg. 2018 Mar;141(3):702-710. doi: 10.1097/PRS.0000000000004121. PMID: 29140901.
23. Chaudhry S, Ipaktchi KR, Ignatiuk A. Updates on and Controversies Related to Management of Radial Nerve Injuries. J Am Acad Orthop Surg. 2019 Mar 15;27(6):e280-e284. doi: 10.5435/JAA0S-D-17-00325. PMID: 30856632.
24. Narayan SK, Arumugam M, Chittoria R. Outcome of human peripheral nerve repair interventions using conduits: a systematic review. J Neurol Sci. 2019 Jan 15;396:18-24. doi: 10.1016/j.jns.2018.10.012. PMID: 30391821.
25. Midha R, Grochmal J. Surgery for nerve injury: current and future perspectives. J Neurosurg. 2019 Mar 1;130(3):675-685. doi: 10.3171/2018.11.JNS181520. PMID: 30835708.
26. Liu GY, Jin Y, Zhang Q, Li R. Peripheral nerve repair: a hot spot analysis on treatment methods from 2010 to 2014. Neural Regen Res. 2015 Jun;10(6):996-1002. doi: 10.4103/16735374.158368. PMID: 26199620; PMCID: PMC4498365.
27. Forli A, Bouyer M, Aribert M, Curvale C, Delord M, Corcella D, Moutet F. Upper limb nerve transfers: A review. Hand Surg Rehabil. 2017 Jun;36(3):151-172. doi: 10.1016/j. hansur.2016.11.007. PMID: 28521852.
28. Eren A, Atalar H, Seymen CM, Alpaslan Pinarli F, Take Kaplanoglu G, Turanli S. Sutureless approach with vein grafts and mesenchymal stem cells in primary nerve repair: Functional and immunohistological results. Microsurgery. 2018 0ct;38(7):780-789. doi: 10.1002/micr.30315. PMID: 29493008.
29. Bloom JD, Bleier BS, Goldstein SA, Carniol PJ, Palmer JN, Cohen NA. Laser facial nerve welding in a rabbit model. Arch Facial Plast Surg. 2012 Jan-Feb;14(1):52-8. doi: 10.1001/ archfacial.2011.61. PMID: 21844481.
30. Fairbairn NG, Meppelink AM, Ng-Glazier J, Randolph MA, Winograd JM. Augmenting peripheral nerve regeneration using stem cells: A review of current opinion. World J Stem Cells. 2015 Jan 26;7(1):11-26. doi: 10.4252/wjsc.v7.i1.11. PMID: 25621102; PMCID: PMC4300921.
31. Fairbairn NG, Ng-Glazier J, Meppelink AM, Randolph MA, Valerio IL, Fleming ME, Kochevar IE, Winograd JM, Redmond RW. Light-Activated Sealing of Acellular Nerve Allografts following Nerve Gap Injury. J Reconstr Microsurg. 2016 Jul;32(6):421-30. doi: 10.1055/s-0035-1571247. PMID: 26878685. Erratum in: J Reconstr Microsurg. 2016 Nov;32(9):e1.
32. Wang C, Oh S, Lee HA, Kang J, Jeong KJ, Kang SW, Hwang DY, Lee J. In vivo feasibility test using transparent carbon nanotube-coated polydimethylsiloxane sheet at brain tissue and sciatic nerve. J Biomed Mater Res A. 2017 Jun;105(6):1736-1745. doi: 10.1002/jbm.a.36001. PMID: 28076883.
33. Henderson PW. Immediate and complete restoration of peripheral nerve function after injury is attainable by a combination of surgical and chemical interventions. Med Hypotheses. 2018 Apr;113:65-67. doi: 10.1016/j. mehy.2017.10.032. PMID: 29523297.
34. Turner NJ, Johnson SA, Foster LJR, Badylak SF. Sutureless nerve repair with ECM bioscaffolds and laser-activated chitosan adhesive. J Biomed Mater Res B Appl Biomater. 2018 Jul;106(5):1698-1711. doi: 10.1002/jbm.b.33975. PMID: 28851086.
35. Wang W, Degrugillier L, Tremp M, Prautsch K, Sottaz L, Schaefer DJ, Madduri S, Kalbermatten D. Nerve Repair With Fibrin Nerve Conduit and Modified Suture Placement. Anat Rec (Hoboken). 2018 0ct;301(10):1690-1696. doi: 10.1002/ ar.23921. PMID: 30353694.
36. Soucy JR, Sani ES, Lara RP, Diaz D, Dias F, Weiss AS, et al. Photocrosslinkable Gelatin/Tropoelastin Hydrogel Adhesives for Peripheral Nerve Repair. Tissue Engineering Part A. 2018;24(17-18):1393-405. doi: 10.1089/ten.TEA.2017.0502. PMID: 29580168; PMCID: PMC6150941.
37. Frost SJ, Mawad D, Hook J, Lauto A. Micro- and Nanostructured Biomaterials for Sutureless Tissue Repair. Adv Healthc Mater. 2016 Feb 18;5(4):401-14. doi: 10.1002/adhm.201500589. PMID: 26725593.
38. Tsymbaliuk VI, Molotkovets VYu, Kvasha MS, Medvedev VV, Molotkovets KM, inventors. Romodanov Neurosurgery Institute, assignee. [A way to restore the spatial integrity of the injured peripheral nerve in mature male rats]. Patent of Ukraine 101497. 2015 September 10.
39. SAGES Manual on the Fundamental Use of Surgical Energy (FUSE). Sages Manual on the Fundamental Use of Surgical Energy (Fuse). 2012:1-266. doi: 10.7812/TPP/16-050. PMID: 28241913; PMCID: PMC5283782.
40. Madani A, Jones DB, Fuchshuber P, Robinson TN, Feldman LS. Fundamental Use of Surgical Energy™ (FUSE): a curriculum on surgical energy-based devices. Surg Endosc. 2014 Sep;28(9):2509-12. doi: 10.1007/s00464-014-3623-6. PMID: 24939162.
41. Wang K, Advincula AP. "Current thoughts" in electrosurgery. Int J Gynaecol Obstet. 2007 Jun;97(3):245-50. doi: 10.1016/j. ijgo.2007.03.001. PMID: 17451712.
42. Massarweh NN, Cosgriff N, Slakey DP. Electrosurgery: history, principles, and current and future uses. J Am Coll Surg. 2006 Mar;202(3):520-30. doi: 10.1016/j.jamcollsurg.2005.11.017. PMID: 16500257.
43. Greenwood J Jr. Two point coagulation: a follow-up report of a new technic and instrument for electrocoagulation in neurosurgery. Arch Phys Ther. 1942 Sep;23(9):552-4. PMID: 12336540.
44. Malis LI. Electrosurgery and bipolar technology. Neurosurgery. 2006 Feb;58(1 Suppl):ONS1-12; discussion ONS1-12. doi: 10.1227/01.neu.0000204216.05933.19. PMID: 16479623.
45. Kennedy JS, Stranahan PL, Taylor KD, Chandler JG. High-burst-strength, feedback-controlled bipolar vessel sealing. Surg Endosc. 1998 Jun;12(6):876-8. doi: 10.1007/ s004649900733. PMID: 9602010.
46. Song C, Tang B, Campbell PA, Cuschieri A. Thermal spread and heat absorbance differences between open and laparoscopic surgeries during energized dissections by electrosurgical instruments. Surg Endosc. 2009 Nov;23(11):2480-7. doi: 10.1007/s00464-009-0421-7. PMID: 19296174.
47. Wham RH, Buysse SP, Orszulak JH, inventors; Covidien AG, assignee. Vessel sealing system. United States patent US 7,364,577. 2008 Apr 29.
48. Okhunov Z, Yoon R, Lusch A, Spradling K, Suarez M, Kaler KS, Patel R, Hwang C, Osann K, Huang J, Lee T, Landman J. Evaluation and Comparison of Contemporary Energy-Based Surgical Vessel Sealing Devices. J Endourol. 2018 Apr;32(4):329-337. doi: 10.1089/end.2017.0596. PMID: 29463122; PMCID: PMC5909080.
49. Kramer EA, Rentschler ME. Energy-Based Tissue Fusion for Sutureless Closure: Applications, Mechanisms, and Potential for Functional Recovery. Annu Rev Biomed Eng. 2018 Jun 4;20:1-20. doi: 10.1146/annurev-bioeng-071516-044702. PMID: 29865874.
50. Molotkovets V, Tsymbaliuk V, Chaikovsky Y, Korsak A, Likhodiievskyi V. [Regenerative neuroma of injured peripheral nerve after immediate nerve stump's epineurium welding and partial hindlimb immobilization]. World of Medicine and Biology. 2017;13(62):152. Ukrainian. doi: 10.26724/20798334-2017-4-62-152-156.
51. Tsymbaliuk VI, Molotkovets VY, Medvediev VV, Luzan BM, Turuk LS, Tatarchuk MM, Draguntsova NG. [Electroneuromyographic
correlates of sciatic nerve function restoration after its resection and welded epineural coaptation in the experiment]. Ukrainian Neurosurgical Journal. 2017;(2):44-9. Ukrainian. doi: 10.25305/u nj.104503.
52. Tsymbaliuk VI, Molotkovets VYu, Medvediev VV, Luzan BM, Petriv TI. [Efficiency weld the damaged peripheral nerve rat according to estimates sciatic nerve functional index]. Ukrainian Neurological Journal. 2017;(2):63-8. Ukrainian.
53. Molotkovets VY. [Morphological changes of the nerve after restorative treatment using electric welding technology (experimental study)]. Endovascular Neuroradiology. 2019 Jun 13;27(1):91-8. Ukrainian. doi: 10.26683/2304-9359-2019-1(27)-91-98.
54. Tsymbalyuk VI, Medvediev VV, Molotkovets VYu, Korsak AV, Chaykovskyy YuB. Restoration of the integrity of the transected peripheral nerve using a technology of electric welding under experimental conditions. Neurophysiology. 2020;52(1):38-49.
55. Dellon ES, Dellon AL. Functional assessment of neurologic impairment: track analysis in diabetic and compression neuropathies. Plast Reconstr Surg. 1991 Oct;88(4):686-94. doi: 10.1097/00006534-199110000-00020. PMID: 1896540.
56. Varejao AS, Meek MF, Ferreira AJ, Patricio JA, Cabrita AM. Functional evaluation of peripheral nerve regeneration in the rat: walking track analysis. J Neurosci Methods. 2001 Jul 15;108(1):1-9. doi: 10.1016/s0165-0270(01)00378-8. PMID: 11459612.
57. Tsymbalik VI, Molotkovets VYu, Petriv TI, Medvediev VV, Luzan BM, inventors. Bogomolets National Medical University, assignee. [The device for the test "walking on the track"]. Patent of Ukraine 118157. 2017 Jul 25.
58. Tsymbalik VI, Molotkovets VYu, Petriv TI, Medvediev VV, Luzan BM, inventors. Bogomolets National Medical University, assignee. [Method for determining the functional index of the sciatic nerve in rats]. Patent of Ukraine 118156. 2017 Jul 25.
59. Bain JR, Mackinnon SE, Hudson AR, Falk RE, Falk JA, Hunter DA, Makino A. Preliminary report of peripheral nerve allografting in primates immunosuppressed with cyclosporin A. Transplant Proc. 1989 Feb;21(1 Pt 3):3176-7. PMID: 2705277.
60. Carlton J, Goldberg N. Quantitating integrated muscle function following reinnervation. Surg Forum. 1986;37:611-614.
61. Goldberg SN, Gazelle GS, Halpern EF, Rittman WJ, Mueller PR, Rosenthal DI. Radiofrequency tissue ablation: importance of local temperature along the electrode tip exposure in determining lesion shape and size. Acad Radiol. 1996 Mar;3(3):212-8. doi: 10.1016/s1076-6332(96)80443-0. PMID: 8796667.
62. Overgaard K, Nielsen OB, Flatman JA, Clausen T. Relations between excitability and contractility in rat soleus muscle: role of the Na + -K+ pump and Na+/K+ gradients. J Physiol. 1999 Jul 1;518(Pt 1):215-25. doi: 10.1111/j.1469-7793.1999.0215r.x. PMID: 10373703; PMCID: PMC2269417.
63. Scaglioni G, Narici MV, Maffiuletti NA, Pensini M, Martin A. Effect of ageing on the electrical and mechanical properties of human soleus motor units activated by the H reflex and M wave. J Physiol. 2003 Apr 15;548(Pt 2):649-61. doi: 10.1113/jphysiol.2002.032763. PMID: 12588895; PMCID: PMC2342873.
64. Tan AM, Chakrabarty S, Kimura H, Martin JH. Selective corticospinal tract injury in the rat induces primary afferent fiber sprouting in the spinal cord and hyperreflexia. J Neurosci. 2012 Sep 12;32(37):12896-908. doi: 10.1523/ JNEUROSCI.6451-11.2012. PMID: 22973013; PMCID: PMC3499628.
65. Call JA, Warren GL, Verma M, Lowe DA. Acute failure of action potential conduction in mdx muscle reveals new mechanism of contraction-induced force loss. J Physiol. 2013 Aug 1;591(15):3765-76. doi: 10.1113/jphysiol.2013.254656. PMID: 23753524; PMCID: PMC3752456.
66. Liu J, Li S, Li X, Klein C, Rymer WZ, Zhou P. Suppression of stimulus artifact contaminating electrically evoked electromyography. NeuroRehabilitation. 2014;34(2):381-9. doi: 10.3233/NRE-131045. PMID: 24419021; PMCID: PMC4000584.
67. Cattagni T, Lepers R, Maffiuletti NA. Effects of neuromuscular electrical stimulation on contralateral quadriceps function. J Electromyogr Kinesiol. 2018 Feb;38:111-118. doi: 10.1016/j. jelekin.2017.11.013. PMID: 29202270.
68. Kolomiitsev AK, Chaikovskii IuB, Tereshchenko TL. [Rapid method of silver nitrate impregnation of elements of the peripheral nervous system suitable for celloidin and paraffin sections]. Arkh Anat Gistol Embriol. 1981 Aug;81(8):93-6. Russian. PMID: 6172096.
69. Tsymbaliuk VI, Chebotariova LL, Tretyakova AI, Zhylinska HV. Electrophysiological methods of diagnostics in neurosurgery. Kyiv: Fakt; 2005. Ukrainian.
70. Noble J, Munro CA, Prasad VS, Midha R. Analysis of upper and lower extremity peripheral nerve injuries in a population of patients with multiple injuries. J Trauma. 1998 Jul;45(1) : 11622. doi: 10.1097/00005373-199807000-00025. PMID: 9680023.
71. Kubiak CA, Kung TA, Brown DL, Cederna PS, Kemp SWP. State-of-the-Art Techniques in Treating Peripheral Nerve Injury. Plast Reconstr Surg. 2018 Mar;141(3):702-710. doi: 10.1097/PRS.0000000000004121. PMID: 29140901.
72. Jiang L, Jones S, Jia X. Stem Cell Transplantation for Peripheral Nerve Regeneration: Current Options and Opportunities. Int J Mol Sci. 2017 Jan 5;18(1). pii: E94. doi: 10.3390/ijms18010094. PMID: 28067783; PMCID: PMC5297728.
73. Ukrainian Database of Medical and Statistical Information [Internet]. Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine; 2018. Ukrainian. Available from: http:// medstat.gov.ua/ukr/news.html?id=242
74. Alekseenko SN, Drobot EV. Disease Prevention. Moscow: Akademiya Yestestvoznaniya. 2015. Russian. https:// monographies.ru/en/book/view?id=524
75. Life expectancy in Ukraine [Internet]. Wikipedia; 2020. Ukrainian. Available from: https://uk.wikipedia.org/wiki/ TpMBa^icTb_WMTTfl_B_yKpami
76. Vela FJ, Martínez-Chacón G, Ballestin A, Campos JL, Sánchez-Margallo FM, Abellán E. Animal models used to study direct peripheral nerve repair: a systematic review. Neural Regen Res. 2020 Mar;15(3):491-502. doi: 10.4103/16735374.266068. PMID: 31571661; PMCID: PMC6921335.
77. Bhatt NK, Mejias C, Kallogjeri D, Gale DC, Park AM, Paniello RC. Potassium titanyl phosphate laser welding following complete nerve transection. Laryngoscope. 2017 Jul;127(7):1525-1530. doi: 10.1002/lary.26383. PMID: 27859300.
78. Félix SP, Pereira Lopes FR, Marques SA, Martinez AM. Comparison between suture and fibrin glue on repair by direct coaptation or tubulization of injured mouse sciatic nerve. Microsurgery. 2013 Sep;33(6):468-77. doi: 10.1002/ micr.22109. PMID: 23836677.
79. Menovsky T, Beek JF. Laser, fibrin glue, or suture repair of peripheral nerves: a comparative functional, histological, and morphometric study in the rat sciatic nerve. J Neurosurg. 2001 Oct;95(4):694-9. doi: 10.3171/jns.2001.95.4.0694. PMID: 11596965.
80. Martins RS, Siqueira MG, Silva CF, Godoy BO, Plese JP. Electrophysiologic assessment of regeneration in rat sciatic nerve repair using suture, fibrin glue or a combination of both techniques. Arq Neuropsiquiatr. 2005 Sep;63(3A):601-4. doi: 10.1590/s0004-282x2005000400009. PMID: 16172708.
81. Leite APS, Pinto CG, Tibúrcio FC, Sartori AA, de Castro Rodrigues A, Barraviera B, Ferreira RS Junior, Filadelpho AL, Matheus SMM. Heterologous fibrin sealant potentiates axonal regeneration after peripheral nerve injury with reduction in the number of suture points. Injury. 2019 Apr;50(4):834-847. doi: 10.1016/j.injury.2019.03.027. PMID: 30922661.
82. Maciel FO, Viterbo F, Chinaque Lde F, Souza BM. Effect of electrical stimulation of the cranial tibial muscle after end-to-side neurorrhaphy of the peroneal nerve in rats. Acta Cir Bras. 2013 Jan;28(1):39-47. doi: 10.1590/s0102-86502013000100007. PMID: 23338112.
83. Willand MP, Chiang CD, Zhang JJ, Kemp SW, Borschel GH, Gordon T. Daily Electrical Muscle Stimulation Enhances Functional Recovery Following Nerve Transection and Repair in Rats. Neurorehabil Neural Repair. 2015 Aug;29(7):690-700. doi: 10.1177/1545968314562117. PMID: 25505222.
84. Eren A, Atalar H, Seymen CM, Alpaslan Pinarli F, Take Kaplanoglu G, Turanli S. Sutureless approach with vein grafts and mesenchymal stem cells in primary nerve repair: Functional and immunohistological results. Microsurgery. 2018 0ct;38(7):780-789. doi: 10.1002/micr.30315. PMID: 29493008.
85. Waller A. Experiments on the Section of the Glosso-Pharyngeal and Hypoglossal Nerves of the Frog, and Observations of the Alterations Produced Thereby in the Structure of Their Primitive Fibres. Edinb Med Surg J. 1851 Oct 1;76(189):369-376. PMID: 30332247; PMCID: PMC5929074.
86. Vargas ME, Barres BA. Why is Wallerian degeneration in the CNS so slow? Annu Rev Neurosci. 2007;30:153-79. doi: 10.1146/annurev.neuro.30.051606.094354. PMID: 17506644.
87. Doron-Mandel E, Fainzilber M, Terenzio M. Growth control mechanisms in neuronal regeneration. FEBS Lett. 2015 Jun
22;589(14):1669-77. doi: 10.1016/j.febslet.2015.04.046. PMID: 25937120.
88. Chang B, Quan Q, Lu S, Wang Y, Peng J. Molecular mechanisms in the initiation phase of Wallerian degeneration. Eur J Neurosci. 2016 Aug;44(4):2040-8. doi: 10.1111/ejn.13250. PMID: 27062141.
89. Geden MJ, Deshmukh M. Axon degeneration: context defines distinct pathways. Curr Opin Neurobiol. 2016 Aug;39:108-15. doi: 10.1016/j.conb.2016.05.002. PMID: 27197022; PMCID: PMC4987202.
90. Girouard MP, Bueno M, Julian V, Drake S, Byrne AB, Fournier AE. The Molecular Interplay between Axon Degeneration and Regeneration. Dev Neurobiol. 2018 0ct;78(10):978-990. doi: 10.1002/dneu.22627. Review. PMID: 30022605.
91. Sasaki Y. Metabolic aspects of neuronal degeneration: From a NAD(+) point of view. Neurosci Res. 2019 Feb; 139:9-20. doi:10.1016/j.neures. 2018.07.001. PMID: 30006197; PMCID: PMC6674977.
92. DeFrancesco-Lisowitz A, Lindborg JA, Niemi JP, Zigmond RE. The neuroimmunology of degeneration and regeneration in the peripheral nervous system. Neuroscience. 2015 Aug 27;302:174-203. doi: 10.1016/j.neuroscience.2014.09.027. PMID: 25242643; PMCID: PMC4366367.
93. Chen P, Piao X, Bonaldo P. Role of macrophages in Wallerian degeneration and axonal regeneration after peripheral nerve injury. Acta Neuropathol. 2015 Nov;130(5):605-18. doi: 10.1007/s00401-015-1482-4. PMID: 26419777.
94. Liu P, Peng J, Han GH, Ding X, Wei S, Gao G, Huang K, Chang F, Wang Y. Role of macrophages in peripheral nerve injury and repair. Neural Regen Res. 2019 Aug;14(8):1335-1342. doi: 10.4103/1673-5374.253510. PMID: 30964051; PMCID: PMC6524518.
95. Zigmond RE, Echevarria FD. Macrophage biology in the peripheral nervous system after injury. Prog Neurobiol. 2019 Feb;173:102-121. doi: 10.1016/j.pneurobio.2018.12.001. PMID: 30579784; PMCID: PMC6340791.
96. Benarroch EE. Acquired axonal degeneration and regeneration: Recent insights and clinical correlations. Neurology. 2015 May 19;84(20):2076-85. doi: 10.1212/WNL.0000000000001601. PMID: 25904690.
97. Fawcett JW, Verhaagen J. Intrinsic Determinants of Axon Regeneration. Dev Neurobiol. 2018 0ct;78(10):890-897. doi: 10.1002/dneu.22637. PMID: 30345655.
98. Petrova V, Eva R. The Virtuous Cycle of Axon Growth: Axonal Transport of Growth-Promoting Machinery as an Intrinsic Determinant of Axon Regeneration. Dev Neurobiol. 2018 0ct;78(10):898-925. doi: 10.1002/dneu.22608. PMID: 29989351.
99. Wong KM, Babetto E, Beirowski B. Axon degeneration: make the Schwann cell great again. Neural Regen Res. 2017 Apr;12(4):518-524. doi: 10.4103/1673-5374.205000. PMID: 28553320; PMCID: PMC5436338.
100. Pellegatta M, Taveggia C. The Complex Work of Proteases and Secretases in Wallerian Degeneration: Beyond Neuregulin-1. Frontiers in Cellular Neuroscience. 2019;13. doi: 10.3389/fncel.2019.00093. PMID: 30949030; PMCID: PMC6436609.
101. Jessen KR, Mirsky R. The Success and Failure of the Schwann Cell Response to Nerve Injury. Frontiers in Cellular Neuroscience. 2019;13. doi: 10.3389/fncel.2019.00033. PMID: 30804758; PMCID: PMC6378273.
102. Cattin AL, Lloyd AC. The multicellular complexity of peripheral nerve regeneration. Curr Opin Neurobiol. 2016 Aug;39:38-46. doi: 10.1016/j.conb.2016.04.005. PMID: 27128880.
103. Frew JW. Performing surgery with a single electron: electrosurgery and quantum mechanics. Anz Journal of Surgery. 2009;79(10):680-2. doi: 10.1111/j.1445-2197.2009.05051.x PMID: 19878159.
104. Lazarenko VA, Privalova IL, Lipatov VA, Zatolokina MA, Gamazinov IN, Proskurina IV. [Morphological criteria for traumatic injury of the sedimal nerve and environmental its tissues in experimental research on laboratory rats (review of literature)]. Innova. 2016;(4(5)):34-39. Russian. https:// www.elibrary.ru/item.asp?id=35550937
105. Paton BE. Welding and related technologies for medical applications. The Paton Welding Journal. 2008;(11):11-19. https://patonpublishinghouse.com/tpwj/pdf/2008/ tpwj200811all.pdf
106. Ruch DS, Smith AM. Articulating external fixation to overcome nerve gaps in lower extremity trauma. J Orthop Trauma. 2003 Apr;17(4):290-4. doi: 10.1097/00005131200304000-00008. PMID: 12679690.
107. Bai L, Wang TB, Wang X, Zhang WW, Xu JH, Cai XM, Zhou DY, Cai LB, Pan JD, Tian MT, Chen H, Zhang DY, Fu ZG, Zhang PX, Jiang BG. Use of nerve elongator to repair short-distance peripheral nerve defects: a prospective randomized study. Neural Regen Res. 2015 Jan;10(1):79-83. doi: 10.4103/16735374.150710. PMID: 25788924; PMCID: PMC4357122.
108. Socolovsky M, Bataglia D, Barousse R, Robla-Costales J. Use of ultrasound and targeted physiotherapy in the management of a nerve suture performed under joint flexion. Acta Neurochirurgica. 2018;160(8):1597-601. doi: 10.1007/ s00701-018-3578-9. PMID: 29948301.
109. Revol M, Servant JM, Banzet P. [Technic of suturing a peripheral nerve]. J Chir (Paris). 1988 Jan;125(1):48-51. French. PMID: 3280576.
110. Kontogeorgakos VA, Mavrogenis AF, Megaloikonomos PD, Panagopoulos GN, Koutalos A, Vekris Md. Bifid median nerve complete transection at the wrist. Journal of long-term effects of medical implants. 2016;26(4). doi: 10.1615/ JLongTermEffMedImplants.2017018216. PMID: 29199622.
111. Tirelli G, Camilot D, Bonini P, Del Piero GC, Biasotto M, Quatela E. Harmonic Scalpel and Electrothermal Bipolar Vessel Sealing System in Head and Neck Surgery: A Prospective Study on Tissue Heating and Histological Damage on Nerves. Annals of Otology Rhinology and Laryngology. 2015;124(11):852-8. doi: 10.1177/0003489415588556. PMID: 26077393.
112. Landman J, Kerbl K, Rehman J, Andreoni C, Humphrey PA, Collyer W, Olweny E, Sundaram C, Clayman RV. Evaluation of a vessel sealing system, bipolar electrosurgery, harmonic scalpel, titanium clips, endoscopic gastrointestinal anastomosis vascular staples and sutures for arterial and venous ligation in a porcine model. J Urol. 2003 Feb;169(2):697-700. doi: 10.1097/01.ju.0000045160.87700.32. PMID: 12544345.
113. Lachanas VA, Hajiioannou JK, Karatzias GT, Filios D, Koutsias S, Mourgelas C. Comparison of LigaSure vessel sealing system, harmonic scalpel, and cold knife tonsillectomy. Otolaryngol Head Neck Surg. 2007 Sep;137(3):385-9. doi: 10.1016/j.otohns.2007.05.012. PMID: 17765762.
114. Manouras A, Markogiannakis HE, Kekis PB, Lagoudianakis EE, Fleming B. Novel hemostatic devices in thyroid surgery: electrothermal bipolar vessel sealing system and harmonic scalpel. Expert Review of Medical Devices. 2008;5(4):447-66. doi: 10.1586/17434440.5.4.447. PMID: 18573045.
115. Zhang L, Li N, Yang X, Chen J. A meta-analysis comparing the outcomes of LigaSure Small Jaw versus clamp-and-tie technique or Harmonic Focus Scalpel in thyroidectomy. Medicine. 2017;96(11). doi: 10.1097/MD.0000000000006141. PMID: 28296728; PMCID: PMC5369883.
116. Bangash A, Khan N, Azeem I, Sadiq M. Technique of clamp-tie thyroidectomy versus Harmonic focus R. Is there a need for technology? Journal of the Scientific Society. 2014;41(1):10. doi: 10.4103/0974-5009.126704.
117. Navarro X, Udina E. Methods and protocols in peripheral nerve regeneration experimental research: part iii-electrophysiological evaluation. Essays on Peripheral Nerve Repair and Regeneration. 2009;87:105-26. doi: 10.1016/ S0074-7742(09)87006-2. PMID: 19682635.
118. Angius D, Wang H, Spinner RJ, Gutierrez-Cotto Y, Yaszemski MJ, Windebank AJ. A systematic review of animal models used to study nerve regeneration in tissue-engineered scaffolds. Biomaterials. 2012;33(32):8034-9. doi: 10.1016/j. biomaterials.2012.07.056. PMID: 22889485; PMCID: PMC3472515.
119. Geuna S. The sciatic nerve injury model in pre-clinical research. Journal of Neuroscience Methods. 2015;243:39-46. doi: 10.1016/j.jneumeth.2015.01.021. PMID: 25629799.
120. Kemp SWP, Cederna PS, Midha R. Comparative outcome measures in peripheral regeneration studies. Experimental Neurology. 2017;287:348-57. doi: 10.1016/j. expneurol.2016.04.011. PMID: 27094121.
121. Rigoni M, Montecucco C. Animal models for studying motor axon terminal paralysis and recovery. Journal of Neurochemistry. 2017;142:122-9. doi: 10.1111/jnc.13956. PMID: 28326543.
122. Mackinnon SE, Dellon AL, Hudson AR, Hunter DA. A primate model for chronic nerve compression. J Reconstr Microsurg. 1985 Jan;1(3):185-95. doi: 10.1055/s-2007-1007073. PMID: 4057158.
123. Dellon AL, Mackinnon SE. Sciatic nerve regeneration in the rat. Validity of walking track assessment in the presence of chronic contractures. Microsurgery. 1989;10(3):220-5. doi: 10.1002/micr.1920100316. PMID: 2796718.
124. Ganguly A, McEwen C, Troy EL, Colburn RW, Caggiano AO, Schallert TJ, et al. Recovery of sensorimotor function following sciatic nerve injury across multiple rat strains. Journal of Neuroscience Methods. 2017;275:25-32. doi: 10.1016/j.jneumeth.2016.10.018. PMID: 27984099.
125. Gutmann E. Factors affecting recovery of motor function after nerve lesions. J.Neurol Psychiatry. 1942 Jul;5(3-4):81-95. PMID: 21611404; PMCID: PMC1089897.
126. de Medinaceli L, Freed WJ, Wyatt RJ. An index of the functional condition of rat sciatic nerve based on measurements made from walking tracks. Exp Neurol. 1982 Sep;77(3):634-43. doi: 10.1016/0014-4886(82)90234-5. PMID: 7117467.
127. de Medinaceli L, DeRenzo E, Wyatt RJ. Rat sciatic functional index data management system with digitized input. Comput Biomed Res. 1984 Apr;17(2):185-92. doi: 10.1016/0010-4809(84)90031-4. PMID: 6327185.
128. Mendonga AC, Barbieri CH, Mazzer N. Directly applied low intensity direct electric current enhances peripheral nerve regeneration in rats. J Neurosci Methods. 2003 Oct 30;129(2):183-90. doi: 10.1016/s0165-0270(03)00207-3. PMID: 14511820.
129. Raso VV, Barbieri CH, Mazzer N, Fasan VS. Can therapeutic ultrasound influence the regeneration of peripheral nerves? J Neurosci Methods. 2005 Mar 30;142(2):185-92. doi: 10.1016/j.jneumeth.2004.08.016. PMID: 15698658.
130. Monte-Raso VV, Barbieri CH, Mazzer N, Yamasita AC, Barbieri G. Is the Sciatic Functional Index always reliable and reproducible? Journal of Neuroscience Methods. 2008;170(2):255-61. doi: 10.1016/j.jneumeth.2008.01.022. PMID: 18325595.
131. Dinh P, Hazel A, Palispis W, Suryadevara S, Gupta R. Functional assessment after sciatic nerve injury in a rat model. Microsurgery. 2009;29(8):644-9. doi: 10.1002/ micr.20685. PMID: 19653327.
132. Schiaveto de Souza A, da Silva CA, Del Bel EA. Methodological evaluation to analyze functional recovery after sciatic nerve injury. J Neurotrauma. 2004 May;21(5):627-35. doi: 10.1089/089771504774129955. PMID: 15165370.
133. Wall PD, Devor M, Inbal R, Scadding JW, Schonfeld D, Seltzer Z, Tomkiewicz MM. Autotomy following peripheral nerve lesions: experimental anaesthesia dolorosa. Pain. 1979 0ct;7(2):103-11. doi: 10.1016/0304-3959(79)90002-2. PMID: 574931.
134. Coderre TJ, Grimes RW, Melzack R. Autotomy following sciatic and saphenous nerve sections - sparing of the medial toes after treatment of the sciatic-nerve with capsaicin. Experimental Neurology. 1986;91(2):355-65. DOI: 10.1016/0014-4886(86)90075-0. PMID: 3943579.
