CC BY
59
Мкарю, що практикуе
To General Practitioner
УДК 616.728.002.77-07
ГЕРАСИМЕНКО С.!., ПЕРФ1ЛОВА Л.В., ГЕРАСИМЕНКО А.С. ДУ «¡нститут травматологи та ортопеда НАМН Украни», м. Кив, Украна
ЕЛЕКТРОПУНКТУРНА Д|АГНОСТИКА УРАЖЕНЬ СУГЛОБ1В НИЖЫХ ЮНЦВОК У ХВОРИХ НА РЕВМАТО1ДНИЙ АРТРИТ
Резюме. Результати досл/дження отриман/ за допомогою методу електропунктурно'i д/агностики Р. Фолля, вперше застосованого з метою визначення стану пер/артикулярних структур i внутршн/х (синов/альних) обо-лонок суглоб/в нижн/х к/нц/вок у хворих на ревматодний артрит для п/двищення ефективност/ д/агностичного комплексу.
Ключом слова: ревмато'/дний артрит, пер/артикулярн/ структури й внутршн/ (синов/альн) оболонки суглоб/в нижн/х к/нц/вок, електропунктурна д/агностика Р. Фолля, бюлопчно активн/ точки, стадП запального процесу Р. Фолля, умовн/ одиниц/.
Травма
Вступ
Ревматощний артрит (РА) — системне aBToiMyHHe захворювання сполучно!' тканини з неспецифiчними запальними ураженнями переважно периферичних (синовiальних) суглобiв за типом ерозивно-деструк-тивного полiартриту (Насонова В. А., Остапенко М.Г., 1989) з характерним прогресуючим хрошч-ним переб^ом, розвитком тяжких деформацш та значними функцюнальними порушеннями, що при-зводять до ранньо!' втрати працездатност та високо!' iнвалiдностi (70 %), що настае доволi рано [8, 10].
РА рееструеться у вшх клiматогеографiчних зонах, расових та етшчних групах. За даними рiзних авторiв, поширенiсть РА у свт становить вiд 0,5—2 % (Gabriel S.E., 2001) до 0,6-5 % (Насонова В.А., Бунчук Н.В., 1997; Окороков А.Н., 1998). В Укршш по-ширешсть РА, за даними Державного комиету статистики (2003), дорiвнюе приблизно 0,3 %, хвороба охоплюе майже 140 тис. ошб (340 ошб на 100 тисяч дорослого населення). На РА хворшть люди переважно 35-55 роыв, але дебют може вщбутися в будь-якому вiцi, причому жшки хворiють у 2-4 рази часть ше, нiж чоловiки. ïх спiввiдношення становить 2-3 : 1 (Gabriel S.E., 2001) [7]. За даними Мшютерства охоро-ни здоров'я Украши, вже за 2013 рш поширенiсть РА в абсолютних показниках становить 115 515 хворих (серед яких понад 49 420 — особи працездатного вшу).
Ураження суглобiв нижнiх ыншвок при РА, що вiдмiчаються в 65-70 % хворих, е найбшьш поши-реною причиною втрати працездатност та швалщи-зацп' [10, 11].
У структурi ревматоидного ураження на частку кульшових суглобiв припадае 29-50 % випадыв. При
цьому патолопя, як правило, двобiчна (ЕЪеЛаг^ К., 1995, Иваницкая Л.Н., 2000, Гайко Г.В., 2003), мае швидкий та агресивний перебк, що спричиняе об'емну деструкцш не тшьки суглобiв, але й перiар-тикулярних тканин унаслщок автоiмунноl агресп та запалення. Через 5—8 роыв працездатшсть втрача-ють понад 50 % хворих, а 10—12 % прикуп до лiжка та потребують сторонньо! допомоги (ЕЪеЛаг^ К., 1995, Лоскутов А.Е. и др., 2001; Яременко О.Б., 2002).
Ураження колшних суглобiв при РА супрово-джуються формуванням контрактур i розвитком дискордантних деформацш нижшх кiнцiвок, що призводять до частково! або повно! втрати !х опо-рно-локомоторно! функцп. Унаслiдок цього хворi втрачають працездатшсть, можливють самообслуго-вування та згодом стають тяжкими iнвалiдами. Так, шсля З^чно! тривалостi захворювання працездатшсть втрачають до 50 % хворих (Корж Н.А. и др., 2002; Герасименко С.1., 2004; Коваленко В.Н., 2005) [1, 6].
Основними принципами лшування ортопедичних проявiв РА е заходи, направлен на усунення мюце-вого запального процесу, рубцювання, контрактур та хибних установок у суглобах, а також профшакти-ку остеопорозу, вщновлення м'язово! сили та об'ему рухiв уражених суглобiв, що покращуе соцiальну реабiлiтацiю ше! категорп хворих (Скляренко 6.Т., 1992, 1995; Громадський В.М., 2003) [8, 13, 14].
© Герасименко С.1., Перфшова Л.В., Герасименко А.С., 2016 © «Травма», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Слiд зауважити, що у 2003 р. на сшльному плену-мi Асощацп ревматологiв та ортопедiв-травматоло-гiв було прийнято робочу класифшацш РА, в основу яко! лягли положення класифшацп 6.Т. Скляренка та В.1. Стецули.
Для дiагностики РА застосовують бiохiмiчнi, iму-нологiчнi, рентгенолопчш, сонографiчнi, артрогра-фiчнi, артроскопiчнi методи дослщження, магшт-но-резонансну томографiю тощо. Проте вiдомо, що будь-якi з них мають обмеженi iнформативнi мож-ливостi. Тому всебiчне вивчення рiзних аспектiв дано! патологи, i надалi залишаючись актуальним, по-требуе доповнення широковiдомого дiагностичного комплексу шшими методами для одержання повно!, принципово ново! шформацп.
Донинi в доступнш лiтературi немае свiдчень про застосування методу електропунктурно! дiагности-ки Р. Фолля (ЕПДФ) для виявлення особливостей перебиу уражень суглобiв нижнiх кшщвок у хворих на РА, незважаючи на те, що застосування ЕПДФ як високочутливо! та високоспецифiчно! кшьыс-но! експрес-методики дае змогу суттево доповнити комплекс широко запроваджених дiагностичних за-ходiв, а саме кшьшсно визначити iнтенсивнiсть про-явiв запального або дегенеративного процесу за ста-дiями Р. Фолля безпосередньо в перiартикулярних структурах i внутрiшнiх оболонках суглобiв нижнiх кiнцiвок. Метод неiнвазiйний, не потребуе складно! варпсно! апаратури та не призводить до можливих ускладнень пiд час обстеження.
Актуальшсть проблеми полягае в застосуванш нових iнформативних методiв для найбшьш всебiч-ного дослiдження та шдвищення ефективностi дiа-гностики перебиу уражень суглобiв нижнiх кiнцiвок у хворих на РА.
Мета роботи — визначити особливост перебиу уражень суглобiв нижнiх кiнцiвок у хворих на РА з одержанням нових дiагностичних даних за допомо-гою методу ЕПДФ.
Завдання дослщження — кшьысно визначити стушнь iнтенсивностi запального процесу за стадiя-ми Р. Фолля у бюлопчно активних точках (БАТ) пе-рiартикулярних структур та синовiальних оболонок суглобiв нижнiх кiнцiвок у хворих на РА за допомо-гою методу ЕПДФ.
Наукова новизна та теоретичне значення. Уперше в ортопедичнiй практищ для визначення особливостей перебиу уражень суглобiв нижнiх кiнцiвок при обстеженш хворих на РА застосовано метод ЕПДФ з метою одержання нових дiагностичних даних.
Матер\али \ методи
За методом ЕПДФ було обстежено 122 хворi на РА, у тому чи^ 101 особа жшочо! та 21 — чоловь чо! статi вiком 15—76 роыв. Використовували класи-фiкацiю РА 6.Т. Скляренка — В.1. Стецули, тобто, зпдно з даною класифiкацiею, даш обстежень було розподiлено та систематизовано за стадiями (Ст), фазами (Ф) та ступенем активност (А).
Дослщження проводили з використанням апа-рату 1п1а-сом^о11 iз комп'ютерним забезпеченням (Укра!на).
Електропунктура — це поверхнева дiя електрич-ного струму на БАТ за допомогою електроду без по-рушення покрову шкiри [4, 15].
Метод ЕПДФ засновано на функцюнальному взаемозв'язку мiж репрезентативними бюлопчно активними точками i пов'язаними з ними органо-тканинними утвореннями оргашзму людини за до-помогою так званих каналiв (меридiанiв). При цьо-му «функщя» — це дiяльнiсть та властивостi клiтини, органу чи системи органiв як фiзiологiчний процес або сукупшсть процесiв [16]. А.К. Подшибякш та Е.Д. Тикочинська (1960) експериментально довели, що БАТ е мюцями входу нервiв у шыру, якi мають пiдвищенi больову чутливють, поглинання кисню, обмiн речовин, температуру та шфрачервоне випро-мiнювання [9].
Абсолютно вс органо-тканиннi утворення мають власний електричний (енергетичний) потенщал, який обумовлено складними бiохiмiчними та бюфь зичними процесами, що виникають на субклггинно-му, клiтинному та органному рiвнях. Цей потенцiал створюе енергш, яка становить електропровiднiсть вимiрюваних БАТ.
Дослщження J. Niboyet (1946) показали можли-вiсть одержувати iнформацiю про функцюнальний стан органо-тканинних утворень шляхом вимiрю-вання електрошкiрного опору в БАТ, що мають вод-ночас знижений ошр та пiдвищену електропровщ-нiсть до оточуючих тканин.
Залежно вiд змiн стану органо-тканинного утворення шдвищуеться електропровiднiсть та знижу-еться електрошкiрний опiр у пов'язаних з ними БАТ [2, 12]. Саме в цьому й полягае основний принцип ЕПДФ.
Техшчш характеристики вимiрювального апа-рату забезпечують достатню коректнють визначення показнишв опору шыри (бiологiчного об'екта), що рееструються вщ 0 до 100 в умовних одиницях (УО). При проведенш ЕПДФ шляхом вимiрювання електричного опору в репрезентативних БАТ можна отримати шформацш про стан вiдповiдних органо-тканинних утворень. Дослщження проводяться iз застосуванням вертикально! техшки вимiрювання в БАТ за допомогою точкового електроду з латунним покриттям [3, 5].
БАТ розташовано на шкiрi дистальних та прокси-мальних фаланг пальщв, п'ясткових, зап'ястних та плеснових дшянках верхшх та нижнiх кiнцiвок пра-воруч та лiворуч (симетрично) за анатомiчними орi-ентирами.
Одночасне дослiдження електричних опору та потенщалу шкiри (електропровiдностi) свщчить про паралельнi, але прямо протилежш змiни: пщвище-ний опiр з низькою електропровщнютю вказуе на недостатнють функцп органо-тканинного утворення, а знижений ошр з високою електропровщнютю
Таблиця 1. Стадп запалення Р. Фолля у хворих на РА з I Ст, IIФ, А1-11
Обстежеш XBopi (ктьюсть) БАТ перiaртикулярних структур cyrno6iB нижшх кш^вок БАТ внутршшх оболонок cyrno6iB
А П Л П Л
2 II ПСЗ ПСЗ ПСЗ ПСЗ
1 I ПСЗ ПСЗ ПСЗ ПСЗ
1 I ГЗПл ГЗПл ГЗПл ГЗПл
Прим1тки: тут i в табл. 2-4: П — праворуч; Л — л1воруч.
свщчить про 11 надлишковють. Тобто знижена елек-тропровщшсть поряд з шдвищенням опору в БАТ свщчить про гшофункцш сполученого з БАТ утво-рення, що е проявом дегенеративних змш, а шдви-щена електропровiднiсть зi зниженням опору — про гшерфункцш останнього, що, у свою чергу, е проявом запального процесу [4, 5].
Р. Фоллем було розроблено кшьшсш значен-ня (чисельш критерп) показникiв вимiрiв БАТ, що рееструються в УО, яким вщповщають варiант нормотонп та 1—111 стадп запалення або дегене-рацп.
Нормотонiчне (нормофiзiологiчне) значення по-казникiв вимiру для всiх органо-тканинних утво-рень, крiм гiпоталамусу, в ошб середнього вiку становить 50—65 УО. Для дггей до 16 рошв та осiб похилого вшу шсля 65 рокiв даний показник вщпо-вiдно збiльшуеться або зменшуеться на 10 УО.
Враховуючи запальний характер захворювання, визначали стадп запалення Р. Фолля за ступенем !х штенсивностк I стадiя — шдгостра стадiя запалення (ПСЗ) — 66—75 УО, II стадiя — гострий за-пальний процес локальний (ГЗПл) — 76—85 УО та III стадiя — гострий запальний процес тотальний (ГЗПт) — 86-100 УО.
Шд час дослщження використовували БАТ перь артикулярних структур суглобiв нижнiх кiнцiвок та БАТ внутршшх оболонок суглобiв (канал суглобо-во! дегенерацп).
Обстеження проводилися симетрично (праворуч i лiворуч) у положеннi хворого сидячи та при обов'язковому виконанш необхiдних вимог [5].
Результата та Тх обговорення
Обстежено 122 хворi на РА, зокрема iз I Ст, II Ф — 4; з II Ст — 108 хворих, у тому чи^ з I Ф — 3, з II Ф — 14, з III Ф — 91 хворий; з III Ст — 10 хворих, у тому чи^ з II Ф — 4 та з III Ф — 6 хворих. За одержаними результатами дослщження було проведено узагальнюючий аналiз тематичного матерiалу.
I. Результати обстеження хворих на РА з I Ст, II Ф
II Ф, А1-11 (4 хворО
В 1 хворого з А I на БАТ nерiaрmuкулярнuх структур суглобiв нижшх ктщвок i внутршшх оболонок суглобiв
встановлено тдгостру стадш запалення симетрично; у 1 хворого визначено гострий запальний процес локальний симетрично (праворуч i лiворуч).
У 2 хворих з А II на зазначених БАТ встановлено ПСЗ симетрично (праворуч i лiворуч). Даш подано в табл. 1.
II. Результати обстеження хворих на РА з II Ст, МИ Ф
I Ф, А 0-11 (3 хвор^
У 2 хворих з А 0 на БАТ перiарmикулярних структур суглобiв нижшх ктцвок i внутршшх оболонок суглобiв визначено гострий запальний процес тотальний симе-трично праворуч i лiворуч.
У 1 хворого з А II на БАТ перiарmикулярних структур суглобiв нижшх ктщвок визначено ГЗПл симетрично та на БАТ внутршшх оболонок суглобiв — ПСЗ симетрично.
IIФ, А1-Ш (14 хворих)
А I — 1 хворий; А II — 11 хворих; А III — 2 хворь
У 1 хворого з А I на зазначених БАТ визначено ПСЗ симетрично.
У 7 хворих з А II на зазначених БАТ з уражено! сторони — ГЗПл симетрично; у 2 хворих — ГЗПт симетрично; в 1 хворого на БАТ внуmршнiх оболонок суглобiв — ГЗПл симетрично i на БАТ перiарmи-кулярних структур суглобiв нижнiх кiнцiвок — ПСЗ симетрично; у 1 хворого — ПСЗ на зазначених БАТ симетрично.
У 1 хворого з А III на БАТ внутршшх оболонок су-глобiв — ГЗПл симетрично, а на БАТ перiарmикулярних структур суглобiв нижнх ктщвок — ГЗПт праворуч та ГЗПл лiворуч.
В 1 хворого з А III на зазначених БАТ — ПСЗ симе-трично.
IIIФ, А 0-Ш (91 хворий)
А 0 — 8 хворих; А I — 11 хворих, А II — 50 хворих i А III — 22 хворь
У 2 хворих з А 0 на зазначених БАТ — ПСЗ симе-трично.
У 4 хворих з А 0 — ГЗПл симетрично.
В 1 хворого з А 0 — ГЗПт симетрично.
В 1 хворого з А 0 на зазначених БАТ — ГЗПл праворуч i ПСЗ лiворуч симетрично.
В 1 хворого з А I — ПСЗ симетрично.
У 4 хворих з А I — ГЗПл симетрично.
В 1 хворого з А I — ГЗПт симетрично.
У 2 хворих з А I на зазначених БАТ — ГЗПл праворуч i ПСЗ лiворуч симетрично.
В 1 хворого з А I на БАТперiартикулярних структур суглобiв нижшх ктцвок — ГЗПл праворуч i ПСЗ лiво-руч, на БАТвнутршшх оболонок суглобiв — ПСЗ симе-трично.
В 1 хворого з А I на зазначених БАТ — ГЗПт праворуч i ГЗПл лiворуч симетрично.
В 1 хворого з А I — на БАТперiартикулярних структур суглобiв нижшх кшщвок — ГЗПл симетрично, на БАТ внутршшх оболонок суглобiв — ПСЗ симетрично.
У 13 хворих з А II на зазначених БАТ — ПСЗ симе-трично.
У 23 хворих з А II — ГЗПл симетрично.
У 7 хворих з А II — ГЗПт симетрично.
В 1 хворого з А II на БАТ перiартикулярних структур суглобiв нижшх кшщвок i внутршшх оболонок суглобiв — ПСЗ праворуч, а ГЗПл — лiворуч симетрично.
У 2 хворих з А II на зазначених БАТ — ГЗПл праворуч та ПСЗ лiворуч симетрично.
В 1 хворого з А II на зазначених БАТ — ГЗПл праворуч, ГЗПт лiворуч симетрично.
В 1 хворого з А II — ГЗПт праворуч, ГЗПл — лiворуч симетрично.
В 1 хворого з А II на БАТ перiартикулярних структур суглобiв нижшх ктщвок — ГЗПл симетрично i на БАТ внутршшх оболонок суглобiв — ПСЗ симетрично.
В 1 хворого з А II на зазначених БАТ — ГЗПл праворуч i ГЗПт лiворуч симетрично.
У 5 хворих з А III на зазначених БАТ — ПСЗ симе-трично.
У 6 хворих з А III — ГЗПл симетрично.
У 8 хворих з А III — ГЗПт симетрично.
В 1 хворого з А III на зазначених БАТ — ПСЗ праворуч i ГЗПл лiворуч симетрично.
У 2 хворих з А III на зазначених БАТ — ГЗПл праворуч i ПСЗ лiворуч симетрично. Даш дослщження наведено в табл. 2.
Таблиця 2. Стадп запалення Р. Фолля у хворих на РА з II Ст, 1-111Ф, А 0-111
Обстежеш XBopi (ктьюсть) БАТ перiартикулярних структур cyrno6iB нижшх кшщвок БАТ внутршшх оболонок cyrno6iB
А П Л П Л
1 2 3 4 5
IФ
1 II ГЗПл ГЗПл ПСЗ ПСЗ
2 0 ГЗПт ГЗПт ГЗПт ГЗПт
IIФ
1 I ПСЗ ПСЗ ПСЗ ПСЗ
1 III ГЗПт ГЗПл ГЗПл ГЗПл
1 III ПСЗ ПСЗ ПСЗ ПСЗ
1 II ПСЗ ПСЗ ПСЗ ПСЗ
1 II ПСЗ ПСЗ ГЗПл ГЗПл
7 II ГЗПл ГЗПл ГЗПл ГЗПл
2 II ГЗПт ГЗПт ГЗПт ГЗПт
III Ф
2 0 ПСЗ ПСЗ ПСЗ ПСЗ
4 0 ГЗПл ГЗПл ГЗПл ГЗПл
1 0 ГЗПт ГЗПт ГЗПт ГЗПт
1 0 ГЗПл ПСЗ ГЗПл ПСЗ
Заюнчення табл. 2
1 2 3 4 5
1 I ПСЗ ПСЗ ПСЗ ПСЗ
2 I ГЗПл ПСЗ ГЗПл ПСЗ
1 I ГЗПл ПСЗ ПСЗ ПСЗ
4 I ГЗПл ГЗПл ГЗПл ГЗПл
1 I ГЗПт ГЗПт ГЗПт ГЗПт
1 I ГЗПл ГЗПл ПСЗ ПСЗ
1 I ГЗПт ГЗПл ГЗПт ГЗПл
23 II ГЗПл ГЗПл ГЗПл ГЗПл
13 II ПСЗ ПСЗ ПСЗ ПСЗ
1 II ПСЗ ГЗПл ПСЗ ГЗПл
7 II ГЗПт ГЗПт ГЗПт ГЗПт
1 II ГЗПт ГЗПл ГЗПт ГЗПл
2 II ГЗПл ПСЗ ГЗПл ПСЗ
1 II ГЗПл ГЗПт ГЗПл ГЗПт
1 II ГЗПл ГЗПл ПСЗ ПСЗ
1 II ГЗПл ГЗПт ГЗПл ГЗПт
6 III ГЗПл ГЗПл ГЗПл ГЗПл
5 III ПСЗ ПСЗ ПСЗ ПСЗ
8 III ГЗПт ГЗПт ГЗПт ГЗПт
1 III ПСЗ ГЗПл ПСЗ ГЗПл
8 III ГЗПл ПСЗ ГЗПл ПСЗ
III. Результати обстеження хворих на РА з III Ст, II-III Ф
II Ф, А 0, II, III (4 xeopi)
А II — 1 хворий; А III — 2 XBopi; А 0 — 1 хворий.
В 1 хворого з А II на БАТ перiaрmикулярних структур суглобiв нижшх ктцвок i внутршшх оболонок суглобiв — ГЗПл симетрично.
У 2 хворих з А III на Bcix зазначених БАТ — ГЗПл симетрично.
В 1 хворого з А 0 — ПСЗ симетрично.
III Ф, АI—II (6хворих)
А I i А II — по 3 хворь
У 2 хворих з А I на вшх зазначених БАТ — ГЗПл си-метрично.
В 1 хворого з А I на БАТперiарmикулярних структур суглобiв нижнiх кiнцiвок — ГЗПт симетрично, на БАТвнуmршнiх оболонок суглобiв — ГЗПл симе-трично.
У 2 хворих з А II на вшх зазначених БАТ — ПСЗ си-метрично.
Таблиця 3. Стадп запалення Р. Фолля у хворих на РА з III Ст, 11-111Ф, А1-111
Обстежеш XBopi (ктькють) БАТ перiартикулярних структур cyrno6iB нижнiх кшщвок БАТ внутршшх оболонок cyrno6iB
А П Л П Л
IIФ
1 II ГЗПл ГЗПл ГЗПл ГЗПл
2 III ГЗПл ГЗПл ГЗПл ГЗПл
1 0 ПСЗ ПСЗ ПСЗ ПСЗ
III Ф
2 I ГЗПл ГЗПл ГЗПл ГЗПл
1 I ГЗПт ГЗПт ГЗПл ГЗПл
2 II ПСЗ ПСЗ ПСЗ ПСЗ
1 II ГЗПт ГЗПт ГЗПт ГЗПт
Таблиця 4. Загальний розпод'ш обстежених хворих по стад '1ях запалення Р. Фолля на БАТ пер!артикулярних структур суглоб'в нижн!х к!нц!вок i внутр!шн!х оболонок суглоб'1в, n = 122
РА БАТ перiартикулярних структур суrлобiв нижнiх кiнцiвок БАТ внутршшх оболонок суглобiв
Стади запалення
ПСЗ ГЗПл ГЗПт ПСЗ ГЗПл ГЗПт
П Л П Л П Л П Л П Л П Л
Ктькють хворих, n (%) 33 (27) 39 (32) 63 (1,6) 58 (47,5) 26 (21,3) 25 (20,5) 36 (29,5) 40 (32,7) 62 (50,8) 37 (30,3) 26 (21,3) 24 (19,6)
В 1 хворого з А II — ГЗПт симетрично. Даш досль дження подано в табл. 3.
Отже, узагальнимо одержан результати досль дження 122 хворих на РА за методом ЕПДФ. На БАТ перiартикулярних структур суглобiв нижшх кшш-вок з уражено! сторони ПСЗ усього було визначено у 33 (27 %) праворуч та у 39 (32 %) хворих лiворуч, ГЗПл — у 63 (51, 6 %) праворуч та у 58 (47 5 %) — ль воруч, а ГЗПт — у 26 (21, 3 %) праворуч та у 25 (20, 5 %) хворих лiворуч.
На БАТ внутршшх оболонок суглобiв ПСЗ всього визначено у 36 (29, 5 %) праворуч та у 40 (32, 7 %) хворих лiворуч, ГЗПл — у 62 (50, 8 %) праворуч та у 37 (30, 3 %) — лiворуч, а ГЗПт — у 26 (21, 3 %) праворуч та у 24 (19, 6 %) хворих лiворуч вщповщно.
Результати узагальнюючого сумарного розподту вшх обстежених хворих за стадiями запалення Р. Фолля подано в табл. 4.
За даними ЕПДФ, у вах обстежених хворих на РА (100 %) на БАТ перiартикулярних структур суглобiв нижшх ыншвок та внутршшх оболонок суглобiв визначено виключно запальний характер патолопч-ного процесу за стадiями Р. Фолля — ПСЗ, ГЗПл i
ГЗПт. Дегенеративних змш у зазначених структурах не було визначено в жодного обстеженого хворого на РА, навпъ при III стади. Це пов'язано i3 тим, що запальний процес, як бшьш активний, завжди можна рееструвати за методом ЕПДФ на вщмшу вщ процесу дегенерацп за умови, якщо вони вщбува-ються водночас. Якщо мають мюце лише дегенера-тивш змши, то тшьки вони й будуть рееструватися. Потрiбно вщмиити наявшсть симетричност (дво-бiчнiсть) запального процесу на вах БАТ перiарти-кулярних структур та внутршшх оболонок суглобiв нижнiх кшщвок.
Результати дослiдження показали, що стушнь запальних змiн на БАТ перiартикулярних структур суглобiв нижнiх кiнцiвок за одержаними значен-нями показникiв вимiрiв у переважно! бiльшостi, а саме в 98 (80, 3 %) хворих, зб^ався iз ступенем змш на БАТ внутршшх оболонок суглобiв у кiлькiсних межах стадiй запалення Р. Фолля (I — ПСЗ — 66— 75 УО; II — ГЗПл — 76-85 УО; III — ГЗПт — 86100 УО).
Приклади комп'ютерних графiчних зображень ста-дай запалення Р. Фолля наведено на рис. 1-3.
Рисунок 1. БАТ внутр'шнх оболонок суглоб'ю нижн!х к!нц!вок. ПСЗ ухв. К., 1989р.н., № 486066. Дагноз: РА II Ст, III Ф, А I
Рисунок 2. БАТ внутр!шн!х оболонок суглоб'ю нижн!х к!нц!вок. ГЗПл у хв. С., 1979 р.н., № 490932. ^агноз: РА II Ст, III Ф, АII
Рисунок 3. БАТ пер'артикулярних структур суглоб'т нижн!х к!нц!вок. ГЗПт у хв. М., 1985 р.н., № 451898. ^агноз: РА II Ст, IIIФ, А II
Отже, застосування методу ЕПДФ у хворих на РА дае змогу одержати новi даш, а саме дае мож-ливють встановлення рiзного ступеня штенсивнос-т запального процесу за 1—111 стадiями Р. Фолля, що обумовлюе доцшьшсть та перспектившсть його широкого використання для суттевого доповнення та шдвищення ефективност комплексу дiагностич-них заходiв.
Висновки
1. Застосування методу ЕПДФ для шдвищення ефективност комплексу дiагностичних заходiв при РА обумовлене його значними шформативними можли-востями, е доцтьним та перспективним.
2. Виявлено рiзний стутнь штенсивносп запального процесу в перiартикулярних структурах i внутршшх оболонках суглобiв нижнiх кiнцiвок за 1—111 стадiями Р. Фолля у вшх обстежених (100 %) хворих на РА за до-помогою методу ЕПДФ.
3. Встановлено та пщтверджено симетричний характер запальних змiн у перiартикулярних структурах i внутрiшнiх оболонках суглобiв нижнiх кiнцiвок у всiх обстежених хворих на РА.
Список л1тератури
1. Герасименко С.1. Ортопедичне лкування ревматоидного артриту при ураженнях нижшх кшщвок/ С.1. Герасименко — К.:Преса Украини, 2000. — 159с.
2. Джумаева Н.Э. Электропунктурная диагностика по
Р. Фоллю и новый взгляд на механизм действия биологически активной жидкости / Н.Э. Джумаева, М.В. Залялиева, Ф.В. Болкунова // Вестн. нов. мед. технол. — 2001. — Т. 8, № 1. — С. 23-25.
3. Лупичев Н.Л. Электропунктурная диагностика, гомео-
терапия и феномен дальнодействия / Н.Л. Лупичев. — М.: Ириус, 1990. — 142 с.
4. Малыш К.Е. Электропунктурная диагностика. Исто-
рия, развитие, место в современной медицине, сравнительная характеристика, перспектива развития (методическая разработка) / К.Е. Малыш. — Одесса: Клуб-поликлиника «Здоровье», 2002. — 32 с.
5. Мачерет Е.Л. Основы электро- и акупунктуры /
Е.Л. Мачерет, А.О. Коркушко. — К.: Здоров'я, 1993. — 390 с.
6. Можливостi променевих методiв дiагностики у верифтацн раннього ревматоидного артриту / В.М. Рижик, Д.В. Вершишна, О.М. Михальченко [та т.] // Украинський ревматологiчний журнал. — 2013. — № 1 (51). — С. 76-81.
7. Нейко 6.М. Ревматоидний артрит: сучасний погляд на
проблему/ 6.М. Нейко, Р.1. Яцишин, О.В. Штефюк// Украинський ревматологiчний журнал. — 2009. — № 2 (36). — С. 35-39.
8. Павлшен Ю.1. Особливостi ендопротезування суглобiв
у хворих на ревматоидний артрит / Ю.1. Павлшен, В.К. Шонтковський // Всник ортопеди, травматологи та протезування. — 2009. — № 1 (56). — С. 54-57.
9. Подшибякин А.К. Значение активных точек кожи для
эксперимента и клиники: Автореф. дис... д-ра мед. наук: спец. 14.00.24/А.К. Подшибякин. — К., 1960. — 31 с.
10. Ревматические болезни. Руководство для врачей / Под ред. В.А Насоновой, Н.В. Бунчука. — М.: Медицина, 1997. — 520 с.
11. Ревматические болезни: номенклатура, классификация, стандарты диагностики и лечения / Под ред. В.Н. Коваленко, Н.М. Шуба. — К.: ООО «Катран групп», 2002. — 214 с.
12. Самосюк И.З. Нетрадиционные методы диагностики и терапии / И.З. Самосюк, В.П. Лысенюк. — К.: Здоров'я, 1994. — 235 с.
13. Тимочук В. В. Диференцшований пiдхiд до тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоидний артрит: Дис... канд. мед. наук: 14.01.21 / Тимочук Вттор Васильович. — К., 2010. — 140 с.
14. Черняк В.П. Ендопротезування колшного суглоба у хворих на ревматоидний артрит: Дис... канд. мед. наук: 14.01.21 / Черняк Валерш Петрович. — К., 2008. — 134 с.
15. Шапкин В.И. Рефлексотерапия: [практическое руководство для врачей]/ В.И. Шапкин. — М.: ГЭОТАР-мед, 2001. — С. 216-221.
16. Энциклопедический словарь медицинских терминов. — М.: Советская энциклопедия, 1984. — Т. 3. — 512 с.
Отримано 28.02.16 ■
Герасименко С.И., ПерфиловаЛ.В., Герасименко А.С. ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев, Украина
ЭЛЕКТРОПУНКТУРНАЯ ДИАГНОСТИКА
ПОРАЖЕНИЙ СУСТАВОВ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ У БОЛЬНЫХ РЕВМАТОИДНЫМ АРТРИТОМ
Резюме. Результаты исследования получены с помощью метода электропунктурной диагностики Р. Фолля, впервые примененного с целью определения состояния периартикулярных структур и внутренних (синовиальных) оболочек суставов нижних конечностей у больных ревматоидным артритом для повышения эффективности диагностического комплекса.
Ключевые слова: ревматоидный артрит, периартикулярные структуры и внутренние (синовиальные) оболочки суставов нижних конечностей, электропунктурная диагностика Р. Фол-ля, биологически активные точки, стадии воспалительного процесса Р. Фолля, условные единицы.
Herasymenko S.I., PerfilovaL.V., Herasymenko А.S. SI «Institute of Traumatology and Orthopedics of NAMS of Ukraine», Kyiv, Ukraine
ELECTROPUNCTURE DIAGNOSTICS OF THE LOWER EXTREMITIES JOINTS LESIONS IN PATIENTS WITH RHEUMATOID ARTHRITIS
Summary. The results of investigation obtained by means of the method of electropuncture diagnostics by R. Voll, have been applied for definition of periarticular structures and internal (synovial) membranes state in joints in lower extremities in patients with rheumatoid arthritis in order to increase of diagnosis complex efficiency.
Key words: rheumatoid arthritis, periarticular structures and internal (synovial) membranes in joints of lower extremities, electropuncture diagnostics by R. Voll, biologically active points, stage of inflammatory processes by R. Voll, standard units.
