Научная статья на тему 'Электронная торговля: пути повышения культуры обслуживания потребителей'

Электронная торговля: пути повышения культуры обслуживания потребителей Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
122
12
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Бизнес Информ
Область наук
Ключевые слова
ДИСТАНЦИОННАЯ ТОРГОВЛЯ / ЭЛЕКТРОННАЯ ТОРГОВЛЯ / СУЩНОСТЬ ЭЛЕКТРОННОЙ ТОРГОВЛИ / КЛАССИФИКАЦИЯ ЭЛЕКТРОННОЙ ТОРГОВЛИ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Ткаченко Сергей Александрович, Дядин Андрей Сергеевич

Рассматриваются основные виды электронной торговли и их особенности. Приведена сравнительная характеристика стационарного и виртуального магазинов. Определена классификация форм электронной торговли, которая, по мнению авторов, на данный момент является наиболее полной. Обобщены и систематизированы подходы отечественных и зарубежных ученых касательно определения сущности понятия «электронная торговля». Анализируя материалы, опубликованные в научной литературе, авторы пытаются оценить преимущества электронной торговли, которые способствуют повышению качества обслуживания потребителей. Особое внимание уделено определению понятия качества торгового обслуживания, так как именно оно является залогом успеха ведения бизнеса.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Электронная торговля: пути повышения культуры обслуживания потребителей»

УДК 658.849

ЕЛЕКТРОННА ТОРГ1ВЛЯ: ШЛЯХИ П1ДВИЩЕННЯ КУЛЬТУРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ СПОЖИВАЧ1В

© 2015 ТКАЧЕНКО С. О., ДЯД1Н А. С.

УДК 658.849

Ткаченко С. О., Дядш А. С. Електронна торпвля: шляхи пiдвищення культури обслуговування споживачiв

Розглядаються основн/ види електронноi торг1вл1 та х особливостi. Наведено пор/вняльнухарактеристику стац/онарного та в/ртуального магазин/в. Визначено класиф/кац/ю форм електронноiторг/вл/, яка, на думку автор/в, на даний момент е найб/льш повною. Узагальнено та системати-зовано тдходи в/тчизняних/ заруб/жнихнауковц/в щодо визначення сутност/поняття «електронна торг/вля». Анал/зуючиматер/али, опубл/кован/ в науковш л/тератур/, автори намагаються оцнити переваги електронно1 торг/вл/, що сприятимуть п/двищенню якост/ обслуговування спожива-чв. Особливу увагу прид/лено визначенню поняття якост/ торговельного обслуговування, тому що саме вона е запорукою усп/ху ведення б/знесу. Ключов'! слова: дистанц/йна торг/вля, електронна торг/вля, сутн/сть електронно1 торг/вл/, класиф'жац/я електронно1 торг/вл/. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 12.

Ткаченко Сергй Олександрович - кандидат економ/чних наук, доцент, зав/дувач кафедри соц/ально-економ/чних дисциплн, Харк/вський нац/ональ-ний ун/верситет внутршнх справ (пр. Льва Ландау, 21, Харк/в, 61080, Украна) E-mail: sergey_tkachenko@ukr.net

Дядн Андрй Сергйович - викладач кафедри соц/ально-економ/чних дисципл/н, Харк/вський нац/ональний ун/верситет внутр/шн/х справ (пр. Льва Ландау, 21, Харк/в, 61080, Украша) E-mail: dyadin@meta.ua

УДК 658.849

Ткаченко С. А., Дядин А. С. Электронная торговля: пути повышения культуры обслуживания потребителей

Рассматриваются основные виды электронной торговли и их особенности. Приведена сравнительная характеристика стационарного и виртуального магазинов. Определена классификация форм электронной торговли, которая, по мнению авторов, на данный момент является наиболее полной. Обобщены и систематизированы подходы отечественных и зарубежных ученых касательно определения сущности понятия «электронная торговля». Анализируя материалы, опубликованные в научной литературе, авторы пытаются оценить преимущества электронной торговли, которые способствуют повышению качества обслуживания потребителей. Особое внимание уделено определению понятия качества торгового обслуживания, так как именно оно является залогом успеха ведения бизнеса. Ключевые слова: дистанционная торговля, электронная торговля, сущность электронной торговли, классификация электронной торговли.

Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 12.

Ткаченко Сергей Александрович - кандидат экономических наук, доцент, заведующий кафедрой социально-экономических дисциплин, Харьковский национальный университет внутренних дел (пр. Льва Ландау, 21, Харьков, 61080, Украина) E-mail: sergey_tkachenko@ukr.net

Дядин Андрей Сергеевич - преподаватель кафедры социально-экономических дисциплин, Харьковский национальный университет внутренних дел (пр. Льва Ландау, 21, Харьков, 61080, Украина) E-mail: dyadin@meta.ua

UDC 658.849

Tkachenko S. O., Dyadin A. S. Electronic Commerce: Ways to Improve the Culture of Servicing Customers

The article considers the main types of e-commerce and their features. A comparative characteristic of both stationary and virtual stores has been provided. The most complete classification of the forms of e-commerce for the present, according to the authors, has been defined. The approaches by domestic and foreign scientists to the definition of essence of the notion of «electronic commerce» have been generalized and systematized. Analyzing the materials, published in the scientific literature, the authors try to assess the benefits of e-commerce, which would contribute to improving the quality of customer service. Particular attention is paid to the definition of the quality of commercial servicing, as it is the key to successful business. Key words: distance trade, e-commerce, nature of e-commerce, classification of e-commerce. Pic.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 12.

Tkachenko Sergiy O. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Head of the Department of Social and Economic Disciplines, Kharkiv National University of Internal Affairs (pr. Lva Landau, 21, Kharkiv, 61080, Ukraine)

E-mail: sergey_tkachenko@ukr.net

Dyadin Andriy S. - Lecturer of the Department of Social and Economic Disciplines, Kharkiv National University of Internal Affairs (pr. Lva Landau, 21, Kharkiv, 61080, Ukraine) E-mail: dyadin@meta.ua

Електронна торпвля в УкраМ з'явилася порiвняно недавно, що визначае перспектившсть обраного напряму дослцження. Як це i бувае з новим на-прямом у наущ, визначень електронно! торгiвлi багато, однак, на наш погляд, жодне з них не вцображае повно-ти цього явища.

З розвитком теле- i радюкомушкацшних засобiв з'явилися новi види реалiзащí, що отримали визначення як телекомушкацшш. Ми розрiзняемо таю форми реаль защ!: телешопшг; телевiзiйна реклама прямого вцгуку; шформацшно-рекламш програми.

Для телешопшгу застосовують цiлодобовi теле/ радю канали, що розглядаються як особливий формат мовлення, i до них не застосовуються обмеження за

тривалкстю програм. Асортимент пропонованих TOBapiB змшюеться залежно вц часу ефiру, глядацько! аудитора i результат реалiзащí. Проте, таю способи реалiзащí не отримали ще великого поширення.

Телевiзiйну рекламу прямого вцгуку використову-ють багато шдприемств-продавщв з метою просування товарiв, викуповуючи ефiрний час. Шсля демонстраци або прослуховування ролика, тривалксть якого не пере-вищуе хвилини, зазвичай, вказуються номери телефошв або адреси в 1нтернеп, за якими покупець може негайно вцреагувати - тобто зробити замовлення.

1нформацшно-рекламш програми виступають комбшащею комерцшного повцомлення та шзнаваль-но'1 шформаци. Така програма тривае зазвичай вц 15 до

30 хвилин i детально знайомить з товаром i його яко-стями, при цьому в студш часто запрошуються експер-ти, якi створюють видимiсть об'eктивностi суджень. Те-лемагазини не прагнуть показати будь-який закшчений асортимент товарiв, пропозицiя складаеться з тих това-рiв, якi показан в роликах.

Окремо слiд зазначити, що телемагазин (радю-магазин) розраховуе на покупця, що здшснюе покупку спонтанно.

Сьогодш пiд електронною торгiвлею розумшть, реалiзацiю товарiв i послуг через мережу 1нтер-нет. При цьому в секторi електронно! торгiвлi розрiзняють пiдприемства, що здiйснюють реалшащ-юлишеза допомогою електронно! мережi, i шдприем-ства, що використовують 11 як додатковий канал збуту. Завдяки тому, що зазначений спойб реалшаци зводить до мшшуму витрати (не потрГбно розсилати каталоги, обробка замовлень вГдбуваеться автоматично i т. д.), ця форма торпвлГ е найбкьш перспективною у своему розвитку. Практично кожне шдприемство посилко-во! торгшлГ мае у своему розпорядженш сьогодш веб-сторшку з пропозицiею товарiв i можливктю зробити замовлення. Iнтенсивнiсть використання електронних мереж торгiвельно-розсильних пiдприемств залежить, насамперед, вгд схильност цГльово! групи, на яку воно нацГлено. На нашу думку, у найближчий час в УкраМ варто чекати збкьшення штернет-реалГзаци, що можна розглядати як додатковий ресурс розвитку ринку.

Складшсть дослГдження електронно! торпвлГ по-лягае у вГдсутностГ аналiтичних публiкацiй про стан i перспективи розвитку в цш сферi. ВГдсутнш штегрова-ний комплексний пгдхгд щодо вирiшення питань ефек-тивно! дгяльностг електронно! торпвлГ та дiевих техно-лопчних методiв реалГзацГ!.

1з зазначено! тематики основна частина наукових праць належить зарубiжним авторам: Iмерi В., Козье Д., Коннекут Д., Крейнак Дж., Мак-Картш М. П., Пейтл К., Уолл Д. А., Хебрейкен Дж. У вГгчизнянш та росшськш лiтературi тема електронно! торпвлГ певною мГрою ви-свiтлена в роботах: Бикова В. А, Галина С. 6., Гурова Г. Г., Кобелева О. А., Новомлинського Л. М., Соколова О. М., Юрасова А. В., Успенського I. В.

Так, на думку Д. Козье, «... електронна торпв-ля - це торпвля через мережу 1нтернет за допомогою комп'ютерiв покупця i продавця. Предметом електронно! торпвлГ може бути будь-який продукт (товар, по-слуга, штелектуальна власшсть, продукт у цифровому формат^. Електронна торпвля народила нову форму оргашзаци торговельних пiдприемств - вiртуальнi майданчики, вiртуальнi магазини, вiртуальнi вГтрини i т. ш. Наприклад, фiрма Amazon гз Сiетла (США, штат Вашингтон), не маючи традицгйних магазингв, продае книжкову продукцгю через 1нтернет-магазин» [1].

А. В. Юрасов стверджуе, що «електронна торпвля Грунтуеться на шформацшних технологгях, при веденнг яко! взаемодгю сторгн здгйснюеться електронним способом замгсть фгзичного обмгну або безпосереднього фгзичного контакту» [2].

Л. Новомлинський вказуе, що «електронна тор-ггвля - це форма бгзнес-процесу, в якому взаемодгя мгж суб'ектами вгдбуваеться електронним чином» [3].

О. А. Кобелев вважае, що «... пгд електронно! тор-ггвлею слгд розумГти технологи здгйснення комерцгйних операцгй та управлгння виробничими процесами гз за-стосуванням електронних засобгв обмгну даними» [4].

Дослгдник В. О. Соболев у статтг «Сутшсть основ-них понять 1нтернет-торггвлг» пропонуе таке визна-чення: «...це органгзацгя i технологгя процесу купгвлг-продажу товарГв, в якому весь цикл комерцшно! транз-акцГ! або ii частина вГдбуваеться електронним способом Гз використанням телекомушкацшних мереж та електронних фшансово економГчних ГнструментГв за допомогою реклами й розповсюдження товарГв i послуг у мережГ 1нтернет» [6].

Трактування категорГ! «електронна торгГвля», яку ми подГляемо, дана В. В. Гуровим. ВГн пГд електронною торгшлею розумГе вид господарсько-економГчно! дЬ-яльностГ, де об'ектом дГ! е товарообмш, купГвля-продаж товарГв, а також обслуговування покупцГв за допомогою мережГ 1нтернет, i де по завершенню електронно! дГ! вГд-буваеться передача права власностГ або права користу-вання речовим товаром або послугою покупцевЬ ДалГ автор зазначае, що електронна торгГвля являе собою лише одну зГ складових електронно! комерцГ! та вивчае здГйснення покупок за допомогою комп'ютерних мереж.

1з самого початку електронна торгГвля сприймала-ся як перенесення на електронне поле стандартних комерцГйних ГнструментГв. МожливГсть застосувати перевГренГ й усталеш Гнструменти для введення ново! торгово! технологи (ново! моделГ торгГвлГ) позначилися вкрай позитивно. Насамперед, це полегшуе психолопч-не сприйняття нововведення, осюльки все нове i незро-зумке зазвичай людину лякае. До того ж, напрацьована в традицшнш торгГвлГ база знань може бути запозичена частково або повшстю для нових технологш.

У кра!нах ЗахГдно! бвропи i в Сполучених Штатах сьогодш тривае справжнш бум навколо електронно! торгГвлГ. Уряди цих кра!н вживають ршучих заходГв для забезпечення масового доступу свого населення до всесвггни електронних мереж. ОкремГ великГ компанГ! (Ford Motors, Intel) забезпечують кожного свого сшвро-бГтника безкоштовним домашнГм комп'ютером, шдклю-ченим до електронно! мережГ. Незважаючи на еконо-мГчну кризу, штернет-торпвля в США i кра!нах ЗахГдно! бвропи е одним з найбГльш швидкозростаючих ринкГв. В бврош на штернет-шопшг у минулому роцГ припало 5,9 % вГд загального обсягу роздрГбного товарообГгу. При цьому найбГльше купували в 1нтернетГ британцГ, !х витрати склали 52,1 млрд евро, що суттево бГльше, нГж витратили жителГ НГмеччини (39,2 млрд евро) i ФранцГ! (31,2 млрд евро). Так, на зазначеш кра!ни припадае б!ль-ше 70 % европейсько! онлайн-реалГзацГ! [7].

В УкраМ все набагато скромнше, але ккьюсть ко-ристувачгв, пГдключених до 1нтернету, неухильно зростае.

СьогоднГ основним завданням, що сто!ть перед електронною торгГвлею, як галуззю економГчно! науки, е формування наукового визначення понять електронно! торгГвлГ, !! сутностГ та предметно! галузГ.

о о

99

о_

о

I— <

о

<

2 ш

В 1нтернет-технологшх, як i в iнших нових або вь домих науках чи формах дiяльностi людини, виникають новi термiни та визначення. Однi з них е вже усталени-ми, iншi стають спiрними. Пов'язано це з тим, що ви-користання 1нтернет-технологш у господарськiй дшль-ност пiдприемств рiзноманiтне: вiд створення единого внутршнього iнформацiйного середовища до повно! штеграци бiзнесу у всесвiтню електронну мережу та зовншньо! взаемоди iз суб'ектами ринку через не'1, що дозволяе пов'язати в единий ланцюг виробника, поста-чальника i споживача.

Як уже зазначалося вище, процес обиу товарiв складаеться з двох еташв: купiвлi товарiв, що означае передачу !х виробниками торговим ор-ганiзацiям, i реалiзацiю товарiв споживачам. Звцси ви-пливае, що збкьшення перiоду обертання чинить нега-тивний вплив на кругооби суспкьного продукту та на ефектившсть виробництва. Тому перед електронною торгiвлею сто'1ть завдання мобшзаци наявних резервiв з прискорення регшзаци [10].

Визнаючи теоретико-методологiчну цшшсть вико-наних наукових дослiджень, слц зазначити, що проблематика розвитку функцюнально! дiяльностi електрон-но'1 торгiвлi до теперiшнього часу не мае комплексного завершеного характеру.

У зв'язку з цим ми пропонуемо визначення елек-тронноИ торгiвлi як специфiчноl форми регшзаци, за-сновано'1 на системi знань щодо обороту товарiв на осно-вi iнформацiйних технологш що iнтегруе торговельну дiяльнiсть у внутршньому та зовнiшньому середовищi

шдприемства, пiдкоряючись мiжнародним правилам торгiвлi та базуеться на глобальнш iерархiчно оргашзо-ванiй електроннiй системi.

Водночас, поняттю «електронна торгiвля» в спе-цiалiзованiй лiтературi вiдповiдають такi синонiми, як <жртуальна торгiвля», «Iнтернет-торгiвля», «й-торпвля». Разом з тим найбкьш часто вживаним е тер-мiн «електронна торпвля».

Для довершення покупки дистанцшним способом потрiбна серйозна мотивацiя, осккьки найбкьш поши-реною формою торгiвлi все ж е стацiонарна роздрiбна торгiвля. В УкраМ у 2014 р. 87 % усього роздрiбного товарообиу приходилося на стацiонарну торгшлю [8]. При покупцi дистанцiйним способом, як ми вже вцзна-чали, товар не можна побачити на власш очi, не можна випробувати його, у даному випадку доводиться лише покладатися на його опис i зображення. Отже, повинш кнувати такi мотиви, якi б компенсували визначенi за-уваження, а бажання покупця завжди було шдкршлено його мотиващею.

У сучасних умовах розвиток сфери роздрiбноl торгiвлi безпосередньо пов'язаний iз загальним еконо-мiчним розвитком краши, тому вiдбуваеться зниження числа шдприемств роздрiбноl торгiвлi вс1х формапв.

У цих умовах основним завданням суб'екйв е не ткьки доведення товарiв до кiнцевого споживача, а й активний вплив на формування споживчого попиту, при одночасному забезпеченш яюсного рiвня торгiвельного обслуговування.

Питання утримання рiвня якостi торгiвельного обслуговування актуальна для споживачiв i шдприемств

Форми електронноТ торпвл1

За формою оплати

-и- '

Готтка (кур'вру або

пкляплата. Електронн грошм. Кредитна картка. Банктський чек. Безготтковий розрахунок

За товарними трупами

И

За видом доставки

ж:

Через представника пщпривмства

у М1сц1 придбання товару. Електронно (товари, котр1 можна представити в електронному виглядЬ наприклад, за штрих кодом). Доставка кур'вром. Пошта

За формою оргашзацм

Продовольч1 товари. Непродовольч1 товари. Мультимедшш товари. Рекламы товари. 1ншл послуги

I

1нтернет-в1трина. 1нтернет-магазин, з1 складськими примщеннями. Електронний торговий ряд. Торпвельний майданчик. 1нтернет-магазин, без складських

примщень, працюючий за договорами з постачальниками

Рис. 1. Форми електронноТ торгiвлi

роздрiбно! торгшль Зi зниженням рiвня життя спожи-вачi стають бкьш вимогливi до рiвня торговельного обслуговування, а суб'екти господарювання змушенi пiдвищувати яюсть технологiчного обслуговування, що сприяе додатковому охопленню споживачiв i збкь-шенню прибутку. Разом з тим, орieнтацiя на споживача в галузi управлшня якiстю сприяе пiдвищенню якостi товарiв i послуг в цкому. Таким чином, виникае велика конкуренцш у виробництвi товарiв i наданнi послуг.

Яюсть торговельного обслуговування забезпечуе торговельному шдприемству сощальний та економiч-ний ефекти. Сощальний ефект проявляеться у завою-ванш значно'1 кiлькостi покупщв i якiсному задоволен-нi попиту, а економiчний ефект полягае в максимiзацi! прибутку пiдприемства, що характеризуе ефективне забезпечення покупщв кращими товарами задля задо-волення !хнк потреб [9].

Таким чином, кнують рiзнi пiдходи щодо визна-чення поняття «яюсть торговельного обслуговування», яю зводяться до такого:

+ набiр дш або програм, спрямованих на полш-

шення процесу здiйснення покупки; + задоволення споживчих очiкувань i вцповц-

нiсть очжувано! споживачем цiнностi; + сукупнiсть характеристик процесу та умов торговельного обслуговування покупцiв; + надання послуг;

+ моральнi, естетичнi, психологiчнi та правовi ас-

пекти взаемин продавця i покупця; + здатнiсть утримати покупця з боку роботи персоналу;

+ сукупнiсть засобiв i методiв, що забезпечують задоволення покупщв у товарах i послугах, тощо [11].

Порiвняльний аналiз рiзних точок зору з приводу предмета дослцження дозволив встановити, що яюсть торговельного обслуговування трак-туеться як i властивiсть товару, i як дiяльнiсть продавця, спрямована на задоволення потреб покупця в процей придбання товару та/або послуги та ш. Поряд з цим, до-слцжувана категорш представляеться як сукупшсть характеристик процесу та умов торговельного обслуговування або сукупшсть засобiв i методiв, що забезпечують задоволення покупщв в товарах i послугах.

З урахуванням того, що дане поняття багатоас-пектне i його змiст трактуеться окремими авторами неоднозначно, нами пропонуеться компонентний шдхц до сутшсного тлумачення якостi торговельного обслуговування, вцповцно до якого найбкьш доцкьним е видкення таких компоненпв, як товарна пропозиц1я та яюсть товарiв, форма обслуговування i методи продажу товарiв, мерчандайзинг, послуги, персонал.

Виходячи з цього, тд якiстю торговельного обслуговування нами розушеться сукупнiсть показникiв, що вцображае властивостi товарiв з точки зору !х спожив-чо! вартостi та умови процесу торговельного обслуговування, з позици максимально! вцповцност очжування сприйняттю споживачем якостi торговельного обслуговування на шдприемствах роздрiбно! торгшль

Ян Тиме у сво!й книзi «Дистанцiйна торгiвля» наводить таку мотивацш покупок:

1) недостатня ккьюсть пiдприемств роздрiбно! торгiвлi в регюнах;

2) не завжди зручний для кментш час закриття роздрiбних магазишв;

3) зручнiсть здiйснення покупки, не виходячи з будинку;

4) скорочення витрат при покупщ;

5) аношмшсть покупок;

6) ексклюзившсть запропонованих товарiв;

7) спонтаншсть покупок (товар купують у вцпо-вiдь на миттеву пропозицш);

8) некомерцiйнi мотиви до покупки (наприклад, благодшшсть) [5].

Стабiльнiсть розвитку електронно! торгiвлi обу-мовлена постшшстю iнформацiйного потоку.

Pеалiзацiя товарiв, безсумшвно, е мистецтвом. Якщо

товар продаеться через класичний магазин, то

це передбачае наявшсть примщення, в якому на прилавках i вiтринах викладенi товари. Щоб збкьшити кiлькiсть бажаючих придбати товар, продавець застосо-вуе рекламш прийоми (аудiо- та вiдеоролики, продавщв-консультантiв i т. ш.), а найголовнше - для збкьшення то-варообггу немае необхiдностi збкьшувати торговi площi.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

У вiртуальному магазинi основш атрибути такi самi, але вони мають iншу органiзацiю. Перш за все, вiр-туальний магазин - це представництво в електроннш мережi шляхом створення Web-сервера для реалшацп товарiв i послуг iншим користувачам [12]. Визначенню «вiртуальний магазин» вцповцають синонiмiчнi поняття «1нтернет-магазин» або «електронний магазин». Суть електронного магазину в тому, що його спшробгг-ники (адмшстратори, продавцi, касири) i покупцi, будучи роз'еднанi територiально, можуть обмiнюватися ш-формацiею через електронш засоби зв'язку при повнш вiдсутностi особистого контакту.

ВИСНОВКИ

Просування товару через комп'ютерну мережу е одшею з основних функцiй електронно! торгiвлi та представляе цкий комплекс дш, спрямованих на реа-лiзацiю товару: пiдготовка i використання контенту, рекламш операци, iндивiдуальнi консультаци покупщв, шдвищення культури обслуговування.

Цiннiсть електронно! торгiвлi для покупця полягае в економи часу на пошук i покупку потрiбного йому продукту. Для продавця цшшсть електронно! торгiвлi полягае в потенцiйнiй можливост охопити своею торгiвлею незлiченну ккьюсть покупцiв. Таким чином, слiд кон-статувати, що застосування тако! послуги, як електро-нна торгiвля, сприятиме пiдвищенню культури обслуговування споживачiв та розвитку ринку в цкому. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Козье Д. Электронная коммерция / Д. Козье / Пер. с англ. - М. : Издательско- торговый дом «Русская редакция», 1999. - 288 с. - С. 6.

Таблиця 1

Порiвняльна характеристика вiртуального та класичного магазижв

Традицшний (стацюнарний) магазин Вiртуальний (електронний) магазин

Мкця розташування об'екта

Торпвельний зал розташований в певному примщены Представництво в мережi 1нтернет шляхом створення Web-сервера

Правила вибору товару

Покупець, пересуваючись торговим залом, оглядас викладе-ний товар Покупець переглядае сторшки сервера (здшснюе серфшг) з метою вибору товару

Покупець отримус консульта^ю у продавця при особистому контакт Покупець отримуе консульта^ю у продавця через комп'ю-терну мережу або телефоном

Покупець вибирас товар, а продавець виписус рахунок на оплату товару Покупець вибирае товар. Заповнюе електронний кошик. Визначае правила доставки i оплати. Пщтверджуе своТ намiри щентифка^ею

Правила оплати товару

Покупець оплачус рахунок через касу Покупець оплачус товар рашше обраним способом (система електронних платежiв або го^вкою)

Правила доставки товару

Продавець вручас покупцевi його товар Продавець пересилас товар ранше обраним способом

2. Юрасов А. В. Электронная коммерция : учеб. пособие. -М. : Дело, 2003. - 480 с. - С. 44.

3. Новомлинский Л. Электронная Коммерция. Тенденции развития в мире и в России / Леонид Новомлинский [Электронный ресурс]. - Режим доступа : www.tops.ru/publishing/ pub_007.html

4. Кобелев О. А. Электронная коммерция : учебное пособие / О. А. Кобелев / Под. ред. проф. С. В. Пирогова. - 3-е изд., перераб. и доп. - М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2009. - 684 с.

5. Тиме Я. Дистанционная торговля / Ян Тиме / Пер. с нем. Л. А. Болховитиной ; науч. ред. А. В. Иванов. - М. : Вершина, 2006. - 384 с. - С. 51-54.

6. Соболев В. О. Сугысть основних понять lнтернет-торгiвлi / В. О. Соболев [Електронний ресурс]. - Режим доступу : 1пПр:// www.rusnauka.com/15_DNI_2008/ Economics/33645.doc.htm

7. ёвропейц вол^ть купувати в 1нтернет [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.100news.tv

8. Бутко М. Роль малого пщприемництва у прискоренн процеав шновацшного розвитку в УкраТш / М. Бутко, О. Попело // Економкт. - 2011. - № 5. - С. 49 - 53.

9. Варналш З. С. Мале тдприемництво Украши як чин-ник регюнального розвитку: стан та перспективи / З. С. Варналш, А. П. Павлюк // Актуальш проблеми экономки. - 2004. -№ 4. - С. 64-73.

10. Гуккаев В. Б. Розничная торговля / В. Б. Гуккаев. - М. : Мир, 2004. - 218 с.

11. Саченко С. Легализация электронной коммерции: мнение бизнеса, оценка юристов / С. Саченко [Электронный ресурс]. - Режим доступа : [пИрУ/^Жда. ligazakon.ua/ news/2014/6/5/111996.htm

12. Трубш I. О. Правовi засади функцюнування елек-тронних грошей у сферi електронноТ комерцп : монографiя / I. О. Трубш. - К. : Алерта, 2013. - 136 с.

Gukkaev, V. B. Roznichnaya torgovlya [Retail]. Moscow: Mir,

2004.

Kobelev, O. A. Elektronnaya kommertsiya [E-commerce]. Moscow: Dashkov i Ko, 2009.

Koze, D. Elektronnaya kommertsiya [E-commerce]. Moscow: Russkaya redaktsiya, 1999.

Novomlinskiy, L. "Elektronnaya Kommertsiya. Tendentsii razvitiia v mire i v Rossii" [E-commerce. Development trends in the world and in Russia]. www.tops.ru/publishing/pub_007.html

Soboliev, V. O. "Sutnist osnovnykh poniat Internet-torhivli" [The essence of the basic concepts of Internet commerce]. http:// www.rusnauka.com/15_DNI_2008/Economics/33645.doc.htm

Sachenko, S. "Legalizatsiia elektronnoy kommertsii: mne-nie biznesa, otsenka yuristov" [Legalization of e-commerce: business view, the assessment of lawyers]. http://jurliga.ligazakon.ua/ news/2014/6/5/111996.htm

Time, Ya. Distantsionnaya torgovlia [Distance Selling]. Moscow: Vershina, 2006.

Trubin, I. O. Pravovi zasady funktsionuvannia elektronnykh hroshei u sferi elektronnoi komertsii [Legal principles of operation of electronic money in e-commerce]. Kyiv: Alerta, 2013.

Varnalii, Z. S., and Pavliuk, A. P. "Male pidpryiemnytstvo Ukrainy iak chynnyk rehionalnoho rozvytku: stan ta perspektyvy" [Small Entrepreneurship Ukraine as a factor of regional development: Status and Prospects]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 4 (2004): 64-73.

"Yevropeitsi voliiut kupuvaty v Interneti" [Europeans prefer to buy online]. www.100news.tv

Yurasov, A. V. Elektronnaya kommertsiya [E-commerce]. Moscow: Delo, 2003.

REFERENCES

Butko, M., and Popelo, O. "Rol maloho pidpryiemnytstva u pryskorenni protsesiv innovatsiinoho rozvytku v Ukraini" [The role of small entrepreneurship in pryskorenni processes of innovation development in Ukraine]. Ekonomist, no. 5 (2011): 49-53.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.