CC BY
26
ПРОГРЕСИВН1 1НФОРМАЦ1ЙН1 ТЕХНОЛОГИ
УДК 004.087
Г. Г. Киричек
ЕЛЕКТРОННА Б1БЛ10ТЕКА ЯК ОБ'бКТ 0СВ1ТН1Х ТЕХН0Л0Г1Й
Мета досл1дження - визначення основних засад та напрямтв розвитку електронно! 61бл1отеки, техно-ло?Ачне визначення принцитв г джерел комплектування для забезпечення створення електронно! б1блютеки.
ВСТУП
Змши, що зазнае б1блютечно-шформацшна д1яль-шсть вищого навчального закладу (ВНЗ) в умовах впровадження сучасних шформацшних технологий, е такими, що потребують проведення наукових дослщжень на новому р1вн1. Розповсюдження у науковому то-вариств1 нових засоб1в 1 форм електронних ресурсов та надання шформацп в електронному вигляд1, змушують б1бл1отечних пращвниюв та науковщв вуз1в надавати все большого значення електронним библиотекам (ЕБ). В система шформацшного забезпечення науки 1 освгги, питання створення та формування спец1ал1зованих ЕБ вуз1в е дшсно актуальним 1 забезпечуеться сукупшстю державних заходов. Одним з яких е виконання Державно! програми «1нформацшш та комун1кац1йн1 технологи в освт 1 наущ» на 2006-2010 роки. При в1д-сутност1 достатнього ф1нансування спец1ал1зован1 ЕБ вуз1в дозволять вир1шити ряд питань, пов'язаних з книгозабезпеченням нових дисципл1н в умовах в1д-критого навчання.
У кшщ 80-х - початку 90-х рок1в у США та Вели-кобританп з'явилися перш1 публ1кацп, присвячен1 р1зним аспектам створення ЕБ та надання доступу до них [1, 2]. Заруб1жш автори розглядають загальш проблеми формування ЕБ, концепцп та стратеги роз-витку, результати тестувань щодо комфортност1 ви-користання ресурсов ЕБ та шляхи надання доступу до наукових електронних публ1кацш [3-5].
Перш1 публ1кацп укра!нських авторов 1з зазначено! проблематики в1дносяться до кшця 90-х рок1в. Це, го-ловним чином, оценка сучасно! ситуацп та перспектив створення ЕБ [6], концептуальних засад [7, 8], опис досв1ду формування електронних ресурс1в та збер1ган-ня великих 1 надвеликих обсяг1в шформацп [9, 10], проблеми лшгв1стичного забезпечення та шляхи !хнь-ого виршення [11].
Автори б1льшост1 публ1кацш основними завдання-ми д1яльност1 електронно! б1бл1отеки вважають [9, 12, 10]:
© Киричек Г. Г. , 2007
- тематичне упорядкування накопичених масив1в шформацп для реал1заци шформацшного пошуку та задоволення шформацшних потреб науковщв;
- анал1тико-синтетичне опрацювання електронних документов, створення !хн1х ефективних зм1стових по-шукових образов;
- надання комфортного онлайнового доступу до на-уково! шформацп;
- ефективн1сть використання ресурс1в електронних б1бл1отек.
ОСНОВН1 ЗАСАДИ ТА НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ електронно! Б1БЛ1ОТЕКИ
ВУЗУ
Поняття електронно! б1блютеки е широким та ем-ним, умщуе велику к1льк1сть р1зних аспектов та проблем [13]. Електронна б1бл1отека - не аналог тради-ц1йно! б1блютеки, а складна шформацшно-б1блютечна система, що дозволяе над1йно збер1гати й ефективно використовувати р1зноман1тн1 колекц1! електронних до-кумент1в доступних через телекомун1кац1йн1 мереж1 зв'язку [8]. В монографи В. Армса надаеться таке «шформацшне» визначення: «електронна б1бл1отека -це керована колекц1я 1нформац1! у сукупност1 з в1д-пов1дними сервисами, причому шформащя збер1гаеться у цифрових форматах 1 доступна по мереж1 [14]». От-же, створення електронних б1бл1отек пов'язано з фор-муванням цифрових колекцш, розпод1лених ресурсов 1 орган1зац1ею широкого спектру онлайнових 1нфор-мац1йних серв1с1в [15].
Таким чином можна вид1лити коло питань, б1ль-ш1сть з яких стосуеться проблем розробки створення та формування електронних б1бл1отек:
- орган1зац1я робочого м1сця наукового сп1вроб1тни-ка. Ч1льне м1сце в система шформацшного забезпечен-ня науки займають електронн1 б1бл1отеки 1нститут1в та ушверситеив. Колекц1я ЕБ дозволяе переглядати, вивчати, роздруковувати та котювати на диски чи дискети повну верс1ю документа: курсу, програми, статт1, книжки, навчальну та наукову шформащю. Особлив1стю названо! електронно! б1блютеки е поед-нання р1зних форм представлення 1нформац1! та висо-кий процент !! використання [16];
- забезпечення интерактивного навчання. Сп1вро-б1тники р1зних осв1тн1х установ разом з б1бл1отечними фах1вцями ведуть велику роботу з1 створення принци-
122
1607-3274 «Радюелектронжа. 1нформатика. Управлшня» № 2, 2007
Г. г. Киричек: EËEKTPOHHA БIБЛIOTEKA ЯК OБ'eKT OCBITHIX TEXHOËOrIÉ
пoвo нoвoï тexнoлoгi'i iнтepaктивнoгo нaвчaння, зacнo-вaнoï нa нoвiй iнфopмaцiйнiй iнфpacтpyктypi oc^i™^ oгo пpoцecy, цeнтpoм якoï пoвиннi cтaти eлeкт-poннi бiблioтeки. Пpи цьoмy пepeдбaчaютьcя зacoби aдaп-тaцiï пpoгpaм нaвчaння i йoгo iнфopмaцiйнoï пiдтpим-ки дo пoтpeб i мoжливocтeй кoнкpeтнoгo учня бeз якиx-нeбyдь oбмeжeнь нa йoгo вiк, гeoгpaфiчнe мш^ poзтaшyвaння, poзпopядoк дня й т. ш.;
- cтвopeння «eдинoгo бiблioтeчнoгo фoндy (6БФ) нa ocнoвi цeнтpaлiзoвaнoгo кoмплeктyвaння». Пpи ^o-му дo cклaдy eдинoгo бiблioтeчнoгo фoндy пoвиннi вxoдити фoнди видaнь i iншиx дoкyмeнтiв «^cix тд-poздiлiв вузу». 6БФ мicтить y co6í piзнi види «втиз-няниx i зaкopдoнниx видaнь». Öe нayкoвi i нaвчaльнi eлeктpoннi дoкyмeнти для зaбeзпeчeння нayки тa ocвiти;
- фopмyвaння фoндy «вiдпoвiднo дo тeмaтичнoгo плaнy кoмплeктyвaння i кapтoтeки книгoзaбeзпeчeн-нocтi нaвчaльнoгo пpoцecy». Teмaтичний плaн мм-плeктyвaння вyзiвcькoï бiблioтeки пoвинeн вiдoбpaжa-ти «пpoфiль нaвчaльниx диcциплiн вузу й тeмaтикy нayкoвo-дocлiдниx poбiт», a кapтoтeкa книгoзaбeзпe-чeннocтi мicтити «iнфopмaцiю пpo нaвчaльнi дтецип-лiни, щo чш^ють y вyзi; кoнтингeнт cтyдeнтiв i фop-мax ïxньoгo нaвчaння; видaння, щo peкoмeндyють дo викopиcтaння в нaвчaльнoмy пpoцeci нeзaлeжнo вiд виду дoкyмeнтa тa кoeфiцieнтa книгoзaбeзпeчeннocтi».
Iнфopмaтизaцiя вyзiвcькиx бiблioтeк мoжe бути виз-нaчeнa як cтвopeння oптимaльниx yмoв для зaдoвoлeн-ня iнфopмaцiйниx пoтpeб вищиx нaвчaльниx зaклaдiв зa paxyнoк фopмyвaння й викopиcтaння iнфopмaцiй-ниx pecypciв. Iнфopмaцiйнi pecypcи нoвoгo типу нa cy-чacнoмy eтaпi виcтyпaють ocнoвoю ycпiшнoгo впpoвaд-жeння cyчacниx ocвiтнix тexнoлoгiй y вузь Acoцiaцieю ocвiтнix кoмyнiкaцiй i тexнoлoгiй C0A (AOKT) зa-пpoпoнoвaнe визнaчeння пoняття «ocвiтня тexнoлoгiя» -^ тeopiя й пpaктикa opгaнiзaцiï, poзвиткy, викopи-cтaння, кepyвaння й oцiнки пpoцeciв i pecypciв нaвчaн-ня [17]. Âaœ визнaчeння пoмiщae pecypOT нaвчaння, i, вiдпoвiднo, cepeд ïxньoгo piзнoмaнiття й iнфopмaцiйнi pecypcи, бeзпocepeдньo в oб'eкт ocвiтнix тexнoлoгiй.
Ocнoвними нaпpямкaми poбoти вузу е нaвчaльнo-мe-тoдичнa, нayкoвo-тexнiчнa й ocвiтня дiяльнicть. Toмy мoдepнiзaцiя, кoмп'ютepизaцiя й iнфopмaтизaцiя пpo-цeciв вищoï ocвiти дoзвoлять poзшиpити cпeктp iнфop-мaцiйнo-мeтoдичниx пocлyг, нaблизять виклaдaчiв i cтyдeнтiв дo aктyaльнoï для кoжнoï з кaтeгopiй ш-фopмaцiï. Cxeмa фopмyвaння й викopиcтaння eлeкт-poннoï iнфopмaцiï в нaвчaльнoмy пpoцeci нaвeдeнa нa prn. 1 [18].
Taким чинoм, мoжнa cкaзaти, щo oптимaльнa op-гaнiзaцiя й викopиcтaння iнфopмaцiйниx pecypciв y cyчacнiй cиcтeмi ocвiти виcтyпae oб'eктoм ocвiтнix тexнoлoгiй. Пpи цьoмy для кoмп'ютepниx i мульти-мeдiйниx ocвiтнix тexнoлoгiй нa пepшe мicцe виcyвa-
ютьcя нeтpaдицiйнi iнфopмaцiйнi cиcтeми нoвoгo типу, дo якиx мoжнa вiднecти й EБ.
ÏEPEBArÈ t ШЛЯХИ CTBOPEHHß
EËEKTPOHHOÏ ÀtÀËtOTEÊÈ
Пepeвaги cтвopeння eлeктpoннoï кoлeкцiï:
- cтвopeння eлeктpoннoï кoпiï дpyкoвaнoгo видaння дoзвoлить в^тавити iнфopмaцiю y випaдкy втpaти;
- eлeктpoннa книгa нiкoли нe CTapie й нe гyбитьcя;
- пpaцювaти з eлeктpoннoю вepcieю мoжe будь-ята кiлькicть cпiвpoбiтникiв з piзниx вщдШв paзoм з вщ-вiдyвaчaми бiблioтeки;
- мoжливicть poзшиpeнoгo пoшyкy дoзвoляe шyкaти iнфopмaцiю вiдpaзy пo дeкiлькox xapaктepиcтикax;
- зa paxyнoк швидташ пoшyкy й мoжливocтi oд-нoчacнoгo дocтyпy дo дoкyмeнтiв пpoдyктивнicть пpaцi мoжe збiльшитиcь в кiлькa paзiв;
- нaявнicть eлeктpoнниx кoпiй дpyкoвaниx видaнь дae мoжливicть кopиcтyвaчaм в будь-який чac пepeгля-дaти iнфopмaцiю.
Пepшим кpoкoм нa шляxy дo cтвopeння eлeктpoннoï бiблioтeки е cкaнyвaння. Öe мoжливicть oдepжaння oбpaзa пaпepoвoгo дoкyмeнтa в eлeктpoннoмy виглядi. Cьoгoднi cкaнyвaння aктyaльнo для бiблioтeк, ocвiтнix ycтaнoв i тиx, для таге нaдaння iнтeлeктyaльниx знaнь зaвжди cTOnb нa пepшoмy мicцi. Для бiблioтeк мoжнa видiлити 2 ocнoвниx типи cкaнyвaння:
- дбaйливe cкaнyвaння p^Mx книг, yнiкaльниx pyкoпиciв i apxiвниx мaтepiaлiв, щo мaють piзний CTa^ нaдpyкoвaнi нa пaпepi piзнoï товщини, piзниx фopмaтiв (вiд A5 дo AO), y зшитиx i poзшитиx видax;
- пoтoкoвe cкaнyвaння чacтo зaпитyвaниx видaнь piзниx фopмaтiв (в^ A5 дo A3) для oдepжaння уш-вepcaльниx збopiв пoвнoтeкcтoвиx eлeктpoнниx кoпiй.
У зв'язку iз цим бiблioтeкaм дoвoдитьcя виpiшyвaти нacтyпнi зaвдaння:
- як пpoвecти cкaнyвaння дoкyмeнтiв piзниx фop-мaтiв i якocтi, щoб нa виxoдi зaвжди мaти дoкyмeнт iз чiтким зoбpaжeнням i пoтpiбнoю якicтю;
- як зpoбити цe швидкo, нaдiйнo i якicнo.
Для пepeвoдy бiблioтeчниx фoндiв в eлeктpoнний вид пoтpiбнo:
- пpoвeдeння пoпepeдньoгo aнaлiзy: вибip i уточтен-ня кiлькocтi лiтepaтypи, якocтi, фopмaтiв i видiв дoкy-мeнтiв, яю нeoбxiднo бyдe вiдcкaнyвaти;
- copтyвaння пo фopмaтax i cтapocтi видaнь iз нac-тупним вибopoм cпeцiaльнoгo ycтaткyвaння;
- вибip cкaнepiв, пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння для cкa-нyвaння, для poзпiзнaвaння тeкcтy й пepeглядy зo-бpaжeнь, для фopмyвaння книг з вiдcкaнoвaниx зo-бpaжeнь;
- нacтpoювaння пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння для oдepжaння мaкcимaльнoï чiткocтi зoбpaжeння;
- пpoвeдeння caмoгo пpoцecy cкaнyвaння;
^O^EC^m IHÔOPMAÔIÉHI TEXHOËOnÏ
Pucyнoк 1 - Cхeмa фopмyвaння й вuкopucmaння eлeкmpoннoÏ iнфopмaцiï в нaвчaльнoмy npoöeci
- збepeжeння зoбpажeнь y фopматi TIFF, JPEG, PDF;
- пepeвipка на говну вiдпoвiднicть eлeктpoннo'i вep-ci'í папepoвoмy opигiналy видання;
- кopeктyвання oтpиманиx зoбpажeнь, пpи mo6-xiднocтi пiдбop пeвниx наcтpoювань cканepа з наступ-ним пepecканyванням;
- peдагyвання пoмилoк;
- збepeжeння oтpиманoгo маcивy зoбpажeнь y те-oбxiдниx фopматаx i в заданш cтpyктypi;
- запш; даниx на eлeктpoнний нociй;
- запoвнeння вжe icнyючoï iнфopмацiйнoï cиcтeми бiблioтeки з мoжливicтю паpалeльнoгo пepeглядy yвe-дeнoï iнфopмацiï cпiвpoбiтниками й кopиcтyвачами:
- внeceння атpибyтiв для ^жгого eлeктpoннoгo дo-кyмeнта;
- затегення eлeктpoнниx дoкyмeнтiв y бiблioтeчнy cиcтeмy;
- poзпiзнавання абo pyчнe yвeдeння тeкcтy для го-дальшoгo здiйcнeння нeoбxiднoгo пoшyкy пo змшту каpтки абo книги.
Ф0PMУBAHHЯ EЛEКTP0HHИX БIБЛI0TEК
Фopмyвання EБ здiйcнюeтьcя такими заcoбами: ма-нyальними (набip тeкcтoвoï iнфopмацiï, cтвopeння цифpoвиx малюнюв тoщo); автoматизoваними (мeтoди cканyвання тeкcтy, pиcyнкiв, cлайд-cканyвання, iмпopт цифpoвиx фoтo, пoпoвнeння EБ вжe гoтoвими eлeк-тpoнними дoкyмeнтами: мyльтимeдiа виданнями, вiдeo тoщo); автoматичними (викopиcтання пoшyкoвиx po6o-пв iндeкcyвання та накoпичeння iнфopмацiï, cиcтeма iмпopтy eлeктpoнниx дoкyмeнтiв тош^). Poбoта говин-на Гpyнтyватиcь на пpинципi зацiкавлeнocтi шдивщу-альниx i кoлeктивниx автopiв (пpoфecopcькo-викла-дацькoгo отладу та вчeниx навчальнoгo закладу) в тому, щрб ïxнi пeдагoгiчнi та наyкoвi дocягнeння ув!й-шли дo бiблioтeчнoï iнфopмацiйнoï cиcтeми, на-даcть ïм мoжливicть дoвecти дo тиx xтo навчаeтьcя iнфopмацiю пpo навчальнi та мeтoдичнi пociбники, пyблiкацiï та peзyльтати наyкoвиx дocлiджeнь. Iнтeг-pацiйним ядpoм eлeктpoннoï бiблioтeки пoвиннi cтати навчальнi та мeтoдичнi вказiвки i peкoмeндацiï, кoн-cпeкти лeкцiй, мoнoгpафiï та cтаттi науговщв, нopма-
Г. г. Киричек: EЛEKTPOHHA БIБЛIOTEKA ßK OБ'eKT OCBITHIX TEXHOЛOГIЙ
тивнi дoкyмeнти, нayкoвo-тeopeтичнi збipники, бiблio-гpaфiчнi го^жчики.
Ocнoвними пpинципaми фopмyвaння eлeктpoннoï бiблioтeки е пpoфiльнicть, нayкoвa цiннicть дoкyмeн-тiв, ïx вiдпoвiднicть читaцьким вимoгaм. Фopмyвaння пoвиннo вecтиcь згiднo з нaвчaльними диcциплiнaми тa тeмaтикoю нayкoвиx дocлiджeнь.
Koмплeктyвaння eлeктpoнниx кoлeкцiй здшстю-eтьcя з 4-x нaпpямкiв:
- кoлeкцiя нaвчaльниx дoкyмeнтiв (ocнoвниx i те-oбxiдниx дoдaткoвиx iнфopмaцiйниx мaтepiaлiв);
- кoлeкцiя нayкoвиx дoкyмeнтiв (мoнoгpaфiï, нa-yкoвi жypнaли, peфepaтивнi видaння);
- дoвiдкoвo-iнфopмaцiйнa кoлeкцiя (iнфopмaцiйнi дoкyмeнти з piзнoмaнiтниx гaлyзeй знaнь);
- фoндoyтвopюючa, cпpямoвaнa нa пoпoвнeння фoн-ду нayкoвoï бiблioтeки дoкyмeнтaми, як е тiльки в eлeктpoннoмy виглядi i зaпoвнeння icнyючиx y фoндi пpoгaлин зa paxyнoк лeгiтимнoгo пpидбaння eлeктpoн-ниx кoпiй з дpyкoвaниx дoкyмeнтiв.
Зaвдaння, щo cтaвлятьcя пepeд кoмплeктaтopaми пo вiдбopy кoнкpeтниx дoкyмeнтiв для кoнкpeтниx 6í6-лioтeк, як вiдoмo, xapaктepизyютьcя ïx знaчнoю cклaд-нicтю й бaгaтoacпeктнicтю. Для пpийняття oбГpyнтoвa-ниx piшeнь пo пepвиннoмy вiдбopi eлeктpoнниx нa-вчaльниx видaнь кoмплeктaтopy вжe нa piвнi втopиннoï iнфopмaцiï нeoбxiднo мaти y cвoeмy poзпopяджeннi пoвнoцiнний нaбip ïx xapaктepиcтик, щo вceбiчнo вiдбивaють якicть кoжнoгo кoнкpeтнoгo видaння. Пpи цьoмy пopяд iз зaгaльними, влacтивими вciм нaвчaль-ним видaнням взaгaлi (нayкoвicть, точшсть i вipo-гiднicть нaвeдeниx вiдoмocтeй, чiткicть i яcнicть виклa-ду мaтepiaлy, дocтyпнicть iнфopмaцiï, лaкoнiчнicть, лoгiчнicть i пocлiдoвнicть, cиcтeмaтичнicть i cпaд-кoeмнicть мaтepiaлy, щo виклaдae, чиюсть cтpyктypи, вiдпoвiднicть мoви виклaдeння мaтepiaлy нopмaм лiтepaтypнoï мoви, ecтeтичнicть oфopмлeння й iн.) дo eлeктpoнниx нaвчaльниx видaнь пpeд'являютьcя crn-цифiчнi вимoги, влacтивiй пpиpoдi eлeктpoннoï iнфop-мaцiï.
У cилy тoгo, щo, пoлiтикa й cтpaтeгiя в oблacтi там-плeктyвaння eлeктpoнниx мaтepiaлiв щe дo кiнця нe poзpoблeнa, кoмплeктaтopaм дoвoдитьcя кepyвaтиcя дocвiдoм poбoти iз дpyкoвaними дoкyмeнтaми [19]. Пpи цьoмy ймoвipнicть пoмилки пpи вiдбopi eлeктpoн-ниx дoкyмeнтiв зa paxyнoк ïxньoï пpинципoвoï rae-цифiки piзкo зpocтae. ^м caмим вiдкpивaeтьcя шляx дo включeння в бiблioтeчний фoнд eлeктpoнниx нaв-чaльниx видaнь, щo нe вiдпoвiдaють вимoгaм мoдep-нiзaцiï ocвiти й тдштовки виcoкoквaлiфiкoвaниx фa-xiвцiв.
^o нeoбxiднicть cтвopeння нoвoгo пiдxoдy дo там-плeктyвaння cьoгoднi зaявляють як тeopeтики, тaк i пpaктики бiблioтeчнoï cпpaви. Пiдкpecлюючи a^y-
aльнicть цьoгo питaння, Шpaйбepг Я. Л. вiдзнaчae: «Ceгoдня в ycлoвияx тoтaльнoгo нacтyплeния элeкт-poнныx издaний и пepecмoтpa мнoгими издaтeльcтвaми cвoиx плaнoв пo выпужу пpoдyкции в чacти выбopa / coчeтaния элeктpoнныx и пeчaтныx публимций, o6-нoвлeниe пoлитики кoмплeктoвaния cтaлo oднoй из зa-мeтнo пpoявляющиxcя тeндeнций дeятeльнocти вcex библиoтeк...»[19]. ^и цьoмy, як cпpaвeдливo зayвa-жують пpaктики, «... дoкyмeнты нa элeктpoнныx toot-тeляx тpeбyют coбcтвeнныx кpитepиeв oтбopa...»[20].
Eлeктpoннi бiблioтeки фopмyютьcя нa iнфop-мaцiйнiй тa тexнoлoгiчнiй бaзi piзниx iнфopмaцiйниx ycтaнoв: бiблioтeк, нayкoвo-дocлiдниx iнcтитyтiв, yчбo-виx зaклaдiв, apxiвiв, мyзeïв, вeликиx кpyпниx видaв-ництв, дepжaвниx iнфopмaцiйниx opгaнiв тoщo. Taким чинoм, oб'eктoм eлeктpoннoï бiблioтeки мoжe бути бyдь-якa iнфopмaцiя (дoкyмeнти, oб'eкти мaтepiaльнo-гo cвiтy, явищa, дaнi), щo зaфiкcoвaнa aбo вiдтвopeнa y цифpoвiй фopмi. Öe oбyмoвлюe piзнoмaнiття eлeкт-poнниx pecypciв тa бaгaтoacпeктнicть ïx типoлoгiï. Taк, зa cпeцифiкoю iнфopмaцiйнoгo вмicтy eлeктpoннi pe-cypOT мoжнa пoдiлити нa двi ocнoвнi гpyпи:
- тeкcтoвi, якi oxoплюють yci види тeкcтoвиx дoкy-мeнтiв (тeкcти пpиpoднoю мoвoю, лиcтiнги пpoгpaм, cтaтиcтичнi дaнi, eкoнoмiчнi poзpaxyнки, тexнiчнa дo-кyмeнтaцiя тoщo);
- нeтeкcтoвi, якими е цифpoвi oбpaзи peчeй тa твo-piв icтopикo-кyльтypнoï cпaдщини, зoбpaжyвaльнi тa кapтoгpaфiчнi мaтepiaли, музичш твopи, кpecлeння, пpoгpaмнi пpoдyкти, ayдio- тa вiдeo мaтepiaли тoщo.
Уа кoлeкцiï, щo кoмплeктyютьcя пoвиннi зaдoвoль-нять вимoзi eднocтi пpийнятoгo фopмaтy.
Пpoдyмaнo пiдiбpaнi кoлeкцiï мaтepiaлiв для oциф-pyвaння, тexнoлoгiï oцифpyвaння й мeтoди бyдiвниц-твa eлeктpoнниx бiблioтeк cпpияють нapoджeнню нo-виx iнфopмaцiйниx pecypciв, якi: icтoтнo пiдвищyють eфeктивнicть ocвiти й дocлiджeнь; дoзвoляють cтвo-pювaти yнiкaльнi кoлeкцiï з parnme poзpiзнeниx дoкy-мeнтiв, якi дo тoгo ж мoжyть знaxoдитиcь в piзниx бiблioтeкax i apxiвax, y тому чи^ iнoзeмниx; дoзвo-ляють виявити нeвiдoмi кoлeкцiï шляxoм oб'eднaння eлeктpoнниx oпиciв мaтepiaлiв пo тевнш тeмaтицi з piзниx cxoвищ, яю пpocтo нe знaли пpo icнyвaння вiдпoвiдниx кoлeкцiй дpyг y дpyгa [19].
Koлeкцiï eлeктpoнниx нaвчaльниx мaтepiaлiв, щo фopмyютьcя y вyзax пoтpiбнo cиcтeмaтизyвaти; пpивec-ти (бaжaнo) дo cтaндapтнoгo виду; дoвгoчacнo збepiгa-ти дaнi нa нaдiйниx eлeктpoнниx ro^x i пpи нeoбxiд-нocтi aктyaлiзyвaти ïx пepeвaжнo cилaми caмиx aвтo-piв; opгaнiзyвaти тaким чинoм, шрб зaбeзпeчити зpyч-ний i вщ^итий дocтyп пpoфecopcькo-виклaдaцькoмy cклaдy й cтyдeнтaм, якi нaвчaютьcя, y дaнoмy вуз^ a пpи мoжливocтi й cтopoннiм кopиcтyвaчaм.
^O^EC^rn IHФOPMAЦIЙHI TEXHOËOnÏ
BИM0ГИ Д0 СКЛАДУ ÔOHÂIB EЛEКTP0HH0Ï БIБЛI0TEКИ
B oблаcтi cтвopeння фoндiв (кoлeкцiй) EБ визнача-ютьcя вимoги дo видoвoгo й тeматичнoгo cкладy фoн-д!в EБ на ocнoвi кpитepiïв ïxньoï coцiальнoï значи-мocтi, а такoж студня гoтoвнocтi eлeктpoнниx pe-cypciв:
- фopмyвання пpeдcтавницькoï кoлeкцiï eлeктpoн-ниx фoндiв EБ на базi наявниx eлeктpoнниx iнфopма-цiйниx pecypciв;
- opганiзацiя oцифpoвки ocoбливo кoштoвниx дoкy-мeнтiв;
- opганiзацiя кoмплeктyвання фoндiв EБ на ocнoвi eлeктpoнниx фopм дpyкoваниx видань;
- визначeння отладу й poзpoбка типoвиx ваpiантiв i фopматiв пoдання ocнoвниx титв даниx в EБ (peля-цiйниx БД, пoвнoтeкcтoвиx, гpафiчниx i мyльтимeдiй-ниx дoкyмeнтiв i даниx), а татаж кoдyвань;
- poзpoбка аpxiтeктypи cиcтeми мeтаданиx EБ, пpинципiв i тexнoлoгiï ïï заcтocyвання;
- cтвopeння cлoвникiв, клаcифiкатopiв i iншиx за-то6!в лiнгвicтичнoгo забeзпeчeння;
- вибip i cтвopeння заcoбiв автoматичнoï oбpoбки даниx пpиpoднoю мoвoю, а такoж гpафiчниx i мульти-мeдiйниx даниx;
- poзpoбка й cтандаpтизацiя пpoгpамнo-тexнoлoгiч-ниx заcoбiв пiдгoтoвки й завантажeння в EБ дoкy-мeнтiв i даниx ocнoвниx титв;
- poзpoбка тexнoлoгiï збepiгання бiльшиx i надвeли-rnx маcивiв в EБ, 'хнш аpxiвацiï й забeзпeчeнню дoc-тупу дo ниx;
- вибip абo poзpoбка типoвиx пpoгpамнo тexнo-лoгiчниx заcoбiв EБ;
- вибip абo poзpoбка пpoгpамнo-тexнoлoгiчниx за-coбiв заxиcтy iнфopмацiï в EБ; poзpoбка абo визначeн-ня вимoг дo cиcтeми нав^ацп й кopиcтyвальницькиx iнтepфeйciв в EБ;
- вибip абo poзpoбка пpoтoкoлiв i cтандаpтiв для за-бeзпeчeння cyмicнocтi пpoгpамнo-тexнoлoгiчнoгo забeз-пeчeння EБ;
- вибip абo poзpoбка пpoгpамнo-тexнoлoгiчниx за-coбiв кepyвання в EБ, включаючи кoнтpoль викoнання пocлyг.
Фoнд eлeктpoнниx дoкyмeнтiв cкладаeтьcя з eлeкт-poнниx пyблiкацiй як дoкyмeнтiв пepшoгo пoкoлiння та eлeктpoнниx кoпiй дpyкoваниx видань. Ocтаннiй напpямoк мoжe мати мoдифiкацiï: якщo дpyкoваний аналoг вдауташ у фoндi, тo для бiблioтeки цe бyдe дo-кyмeнт пepшoгo пoкoлiння, пpизначeний для пocтiйнo-ш кoнтингeнтy читачiв; якщo ж татя знята з дoкyмeн-та, пepeбyваe в бiблioтeцi, тo вoна бyдe пpизна-чатиcя й cтopoннiм абoнeнтам. Щ нюанcи нeoбxiднo бpати дo уваги пpи визначeннi талиики кoмплeктyвання.
Iнфopмацiйнi pecypcи мoжyть бути клаcифiкoванi пo наcтyпниx oзнакаx. Дo ниx налeжить:
- тeматика iнфopмацiï: cycпiльнo-пoлiтична, фшан-coвo-eкoнoмiчна, eкoлoгiчна, мeдична, пpиpoднoнаyкo-ва, тexнiчна й т. im;
- дocтyпнicть iнфopмацiï: вщ^ита, закpита, танфь дeнцiйна;
- пpиналeжнicть дo пeвнoï iнфopмацiйнoï cиcтeми: бiблioтeчна, аpxiвна, наyкoвo-тexнiчна й т. im;
- вид iнфopмацiï: навчальна, наутава, наyкoвo-пo-пyляpна, дoвiдкoва й т. im;
- фopма пoдання iнфopмацiï: тeкcтoва, цифpoва, гpафiчна, мyльтимeдiйна;
- вид матepiальнoгo нociя iнфopмацiï: дpyкoвана, eлeктpoнна, аyдioвiзyальна й iнша [21].
У cxpyrcrypy iнфopмацiйниx pecypciв cyчаcнoï вуз!в-cькoï бiблioтeки вxoдять:
- iнфopмацiйний фoнд на тpадицiйниx дpyкoваниx нociяx;
- iнфopмацiйний фoнд на eлeктpoнниx нociяx.
Kpiм тoгo, дoкyмeнти на eлeктpoнниx нociяx вима-
гають влаcниx кpитepiïв вiдбopy. Цe пoв'язанo з тим, щo вoни шнують як:
- дoкyмeнти на eлeктpoнниx нociяx, щo мають па-pалeльнo кoпiï на папepoвoмy нociï;
- дoкyмeнти на eлeктpoнниx нociяx, викopиcтo-вyютьcя як лoкальнi pecypOT (кoмпакт-диcки, диcкeти).
BИCH0BКИ
Heoбxiднicть забeзпeчeння навчальнoгo пpoцecy й наyкoвиx дocлiджeнь iнфopмацiйними pecypcами визначае дoцiльнicть впpoваджeння в найкopoтший тepмiн нoвиx мeтoдiв надання iнфopмацiï вciм участи-кам навчальнoгo пpoцecy, а cамe cтвopeнню пoвнoтe-кcтoвoï навчальнo-мeтoдичнoï бази даниx (БД), щo включае мeтoдичнi пociбники й вказiвки, кoнcпeкти лeкцiй, лiтepатypy й peкoмeндацiï, наyкoвi cтаттi пo вcix диcциплiнаx i напpямкаx наyкoвиx дocлiджeнь.
Bаpiанти cтвopeння й викopиcтання eлeктpoнниx бiблioтeк дoцiльнo poзглядати й заcтocoвyвати в таж-нoмy кoнкpeтнoмy вуз!, тoбтo в пpoцeci пpoвeдeння дocлiджeнь йoгo мoжливocтeй i пoтpeб, у тoмy чиcлi мoжливocтeй пpoфecopcькo-викладацькoгo cкладy, на-yкoвцiв й cтyдeнтiв циx вуз!в, щo дoзвoляe peалiзyвати ту абo шшу cxeмy opганiзацiï й eкcплyатацiï навчаль-нoï eлeктpoннoï бiблioтeки.
Пoдання iнфopмацiï в eлeктpoннoмy вигляд! дае нeзpiвняннo 6шьш! мoжливocтi для poбoти з даними, на вщмшу в!д дpyкoваниx видань. Дocлiджeння пoка-зують, щo викopиcтання eлeктpoннoгo змicтy абo пpид-бання матepiалiв чepeз EБ нe т!льки cкopoчyють чаc на ïxнiй пoшyк i oдepжання, алe такoж значнo змeн-шyютьcя витpати на книгoзбepeжeння, замoвлeння й oдepжання замoвлeнoï лiтepатypи.
Фopмyвання EБ мoжe здiйcнюватиcь двoма шляxа-ми - oцифpoвкoю дoкyмeнтiв на папepoвиx нociяx
M. П. Мусиенко, В. И. Томенко: БЕСПРОВОДНЫЕ ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАЦИОННЫЕ И НАВИГАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ НА ТРАНСПОРТНЫХ СРЕДСТВАХ
з фонд1в б1блютеки i придбанням електронних доку-MeHTiB. Iнформaцiйнi ресурси ЕБ повинш складатись з двох частин - навчально!' i науково!'. До першо!' вхо-дять eлeктроннi пiдручники, навчальш посiбники та мeтодичнi розробки, що полегшують освоення студентами навчального матeрiалу. Основу друго!' частини ЕБ складають електронш книги i статть
«Електронна бiблiотeка» вузу може стати основою шформацшного забезпечення навчального процесу, на-уково-дослiдноï роботи студeнтiв, астранив, здобу-вачiв, викладачiв i ствробгтниюв вузу.
ПЕРЕЛ1К ПОСИЛАНЬ
1. Barker Ph. Electronic libraries-vision of the future // Electronic Library. - 1994. - Vol. 12. - No 4. - Pp. 221-230.
2. Millar R. H. Electronic Resources and Academic Libraries, 1980-2000: A Historical Perspective // Library Trends. - 2000. - Vol. 48. - No 4. - Pp. 645-670.
3. Moyo L. M. Electronic libraries and the emergence of new service paradigms // Electronic. Library. - 2004. - Vol. 22. - No 3. - Pp. 220-230.
4. Odendhal S. World Wide virtual veterinary library-perils and pitfalls, but why not? // Animal Health Information: Structuring and Sharing, Global and Local, July 1-4, 1997. - Frederiksberg. - 1998. - Pp.110-113.
5. Williams P. Information for the public about disease: usability issues in the development of the National electronic library for communicable diseases // Aslib proceedings. - 2004. - Vol. 56. - No 2. - Pp. 99-103.
6. Щепко В. Електронш б1блютеки в УкраТж: перспективи розвитку // Б1бл. BicH. -2001. - № 5. - С. 31-34.
7. Чекмарьов А. О. Нацюнальна система електронних бiблiотек / Чекмарьов А. О., Костенко Л. Й., Павлу-ша Т. П. // HAH УкраТни, Нац. б-ка УкраТни iM. В. i. Вернадского. - К.: НБУВ, 1998. - 52 с.
8. Шемаева Г. Галузева електронна бiблiотека: концепту-альн положення / Шемаева Г., Шаповалова Т., Приходько Т. // Вюн. Кн. палати. - 2002. - № 2. -С. 15-17.
9. Баркова О. В. Досв^ створення науковоТ електронноТ бiблiотеки в Нацюнальнш бiблiотецi УкраТни iменi В. i. Вернадського // Реестрашя, збер^ання i обробка даних. - 2001. - Т. 3, № 4. - С. 51-62.
10. Костишин О., Широков В. Трир1внева система цифро-вих б1блютек з технолопею «кл1ент - сервер» // Ыбл. BicH. - 2002. - № 3. - С. 39-42.
11. Бард1ер К. В. Лшгвютичне забезпечення електронних бiблiотек // Реестрашя, збер^ання i обробка даних. -2001. - Т.З, № 3. - С. 78-87.
12. Глухов В. А. Электронные библиотеки. Организация, технология и средства доступа / Глухов В. А., Голицын О. Л., Максимов Н. В. // НТИ. - 2000. - № 10. - С. 1-8. -(Сер. 1).
13. Буль В. А. Что хранят электронные библиотеки России? // Библ. Дъло. - 2003. - № 3. - С. 16-19.
14. Армс В. Электронные библиотеки: Учебн. пособие / Пер. с англ. Арнаутова С. А. - М. - 2002.
15. Лапо П. Виртуальная библиотека и будущее научных коммуникаций // Бiбл. св^. - 2001. - № 3. - С. 9-11.
16. Майстрович Т. В. Электронный документ как компонент Библиотечного фонда [Электронный ресурс] Дис... д-ра пед. наук: 05.25.03. - М.: РГБ, 2006.
17. The Field of Educational Technology: Update 2000 A Dozen Frequently Asked Questions / Donald P. // ERIC Digest. - March 2000. - EDO-IR - 2000. - 01.
18. Киричек Г. Г. Управление информационными потоками вуза - как подсистема инновационного образования / Г. Г. Киричек, А. М. Пиза // Инженерное образование - М., 2007. - № 4. - С. 182-189.
19. Шрайберг Я. Л. Библиотеки, компьютерные технологии и информационное общество: год прошедший и год грядущий // Науч. и техн. б- ки. - 2003. - № 1. -С. 29-59.
20. Падерина О. Новый подход к комплектованию в вузовской библиотеке, в аспекте внедрения новых автоматизированных технологий // Новая библиотека. -2004. - № 1. - С. 24-26.
21. Антопольский А. Б. Информационные ресурсы России и политика их эффективного использования // Проблемы информатизации. - 1997. - № 4. - С. 4-9.
Надшшла 2.11.07
Цель исследования - определение основных исходных данных и направлений развития электронной библиотеки, технологическое определение принципов и источников комплектования для обеспечения создания электронной библиотеки.
The aim of investigation is determination of the main foundations and directions of development of electronic library, technological definition of principles and sources of acquisition for providing of creation of electronic library.
УДК 614.841
M. П. Мусиенко, В. И. Томенко
БЕСПРОВОДНЫЕ ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАЦИОННЫЕ И НАВИГАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ НА ТРАНСПОРТНЫХ
СРЕДСТВАХ
В работе описано построение различных типов информационно-коммуникационных систем на базе беспроводных технологий, которые могут быть использованы на транспортных средствах. Рассмотрены навигационные и информационные каналы передачи данных, виды топологий сетей. Приведен пример аппаратной и программной реализации навигационного GPS комплекса с передачей данных по GSM каналу связи.
© Мусиенко М. П., Томенко В. И., 2007
ВВЕДЕНИЕ
В различных передвижных системах (транспортных средствах) важным аспектом является информация о местоположении транспортного средства, а также информационное обеспечение между различными объектами и диспетчерским (информационным, связующим)
