CC BY
7Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 24 (63). 2011. № 3. С. 143-151.
УДК 541.13
ЕЛЕКТРОХ1М1ЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ ОКСИГЕНВМ1СНИХ РЕЧОВИН НА ВЛАСТИВОСТ1 СТИБН1ТУ
Мустяца О.Н.1, Антшко О.М.2
1Нащональний транспортний унверситет, Кшв, Украгна
2Мiжвiдомче eiddinenHn електрохiмiчnоl епергетики НАНУ, Кшв, Украгна
E-mail: mbee@ukr.net
Доалджено вплив юногенних оксигенвмюних домшок (СаО, Na2SO4, Na2CO3, 0,6Na2CO3-0,4CaCO3, NaOH) на електрохiмiчнi властивосп (електропровдають, вольт-ампернi характеристики, електролiз) стибшту (Sb2S3). Встановлено, що замiна «традицшно!» гетерополярно! домiшки (Na2S) у розплав стибнiту на оксигенвмiснi супроводжуеться аналопчними змiнами у транспортi струму матерiалiв систем i характеризуеться ефекивним електролiзом розплавш змiшаних систем. Ключевые слова: стибшт, оксигенвмiснi гетерополярнi домшки, електропровдають, електролiз.
ВСТУП
Основу сульфщно! й сульфщно-оксидно! металургшно! сировини стибда становить стибшт - Sb2S3. Ф1зико-х1м1я його дослщжена [1-3] й вш квал1ф1кований як складний юнно-електронний провщник (1ЕП) з переважаючим (63%) юнним внеском у провщнють. Додавання до Sb2S3 гетерополярно! домшки (ГД) сульфщу натрда (Na2S) призводить до практично повного пригшчення електронно! складово! в провщносп матер1ал1в системи Sb2S3-Na2S i роблять !х розплави придатними для ефективного електрох1м1чного розкладання на стибш й сульфур з досить високими виходами за струмом [4]. Висновки з цих дослщжень стали основою для розробки п1роелектрох1м1чно! технологи отримання важких кольорових метал1в 1з розплав1в сульфщних концентрапв [5]. Вплив Na2S на ф1зико- i електрох1м1чн1 властивосп сульфщу стибда досить ретельно вивчений. Ця система, що складаеться з одноанюнних (S2-) часток стала модельною для розумшня явища пригшчення електронно! складово! провщносп 1ЕП [6]. З метою тдтвердження запропонованих уявлень про мехашзм впливу ГД на природу провщносп 1ЕП досшджено вплив замши катюну лужного металу у сульфурвмюнш юннш домшщ на бшьш важкий (Na ^ K), або на лужно-земельний (Na ^ Ca ^ Sr ^ Ba) [7]. Замша катюну у сульфурвмюнш ГД супроводжуеться аналопчними модельним явищами переросподшу юнно-електронного стввщношення у провщнють. Таким чином, кр1м кшькюних сшввщношень i нових продукта взаемоди замша катюну у сульфурвмюнш ГД шяк не змшюе уявлень про вплив iоногенно! домшки на переросподiл iонно! i електронно! складових у загальному баланс провщносп 1ЕП. Використання у промислових масштабах сульфщних ГД типу Na2S для керування
природою провщност сульфщв важких кольорових метатв е затратним у економiчному i еколопчному планах.
У процесах промислового шрометалургшного виробництва металевого стибiя iз сульфщно-оксидних концентратiв застосовуються як флюси i шлакоутворюючи речовини реагенти, що уявляють собою оксигенвмiснi сполуки лужних i лужноземельних металiв - Ка^04, Ка2С03, КаОН, СаО, СаСО3 i т.п. Ц речовини е типовими гетерополярними сполуками i тому увляють теоретичний i практичний iнтерес для дослщження !х впливу на фiзико- i електрохiмiчнi властивостi 8Ь283. У лiтературi вiдсутнi вiдомостi про таю дослщження.
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ
За аналопею iз системою 8Ь283-Ка28, викликае теоретичну i практичну зацiкавленiсть дослiдження впливу оксигенвмюних домiшок на основi сполук лужних i лужно-земельних елементiв на електрохiмiчнi властивостi 8Ь283 i порiвняння !х з модельними уявленнями.
Для реалiзацi! поставлено! задачi застосовано комплекс методiв.
Електропровiднiсть дослiджували двохзондовим методом на змшному струмi (1000 Гц) у кварцових i алундових капшярах iз застосуванням графiтових i скловуглецевих електродiв в умовах iнертного газу над розплавом. Сумарна погршшсть вимiру електропровiдностi не перевищувала 3%.
Електродна поляризащя. Дослiдження електродно! поляризацп здiйснювалося методом 1-У кривих (метод Леблана). Для наших цшей достатшм було встановлення факту хiмiчно! поляризаци. У методицi використовувалися графiтовi електроди й кварцовi ячiйки, конструкцiя яких дозволяла шдшмати й опускати електроди й змшювати мiжелектродну вiдстань, не припиняючи дослiду й не розвантажуючи реактора. Апаратура складалася з печi опору з терморегулятором, платина-платинародiево! термопари, гальванометра М-95, випрямляча, амперметра М-104 i вольтметра М 106. Дослщи проводилися таким чином. У пробiрку завантажувалося 35-40 г речовини, попередньо переплавлено! в атмосферi аргону. Пробiрка опускалася у реактор, що закривався пробкою. Електроди при цьому перебували у тднятому станi. Пiсля створення в реакторi iнертного середовища й досягнення потрiбно! температури, як i у випадках вимiру електропровiдностi, електроди опускалися в розплав. Пюля термостатування зшмалися поляризацiйнi кривi.
Електролiз. Електролiз здiйснювався в ячiйках найпростiшого типу. Кожний дослщ повторювався 3-5 разiв для перевiрки вiдтворюваностi результатiв. Вс досл1ди проводилися в iнертному газовому середовищi аргону.
Електролiз здiйснювався в електролiзерi простiшого типу. Використовувалися графiтовi або скловуглецевi електроди. Як правило, катод мав форму стержня площею 1см2 i розмiщувався нижче анода, який мав коаксиальну форму. Струмопщводи виготовлялися з молiбденового дроту. Метал, що видiлявся на електрод^ збирався у катодний збiрник на днi електролiзера. Дослiди проводилися так: переплавлений електролгг мiстився в електролiзер, при цьому електроди перебували у тднятому положенш. Пюля створення в електролiзерi iнертного
середовища, реактор вносився у тч; у розплавлении електрол1т опускалися електроди. Задавалася певна м1желектродна вщстань, розплав термостатувався И установлювався потр1бниИ режим електрол1зу. Кшьюсть електрики, що проходила кр1зь розплав, вим1рювалася мщним кулонометром з катодом площею 2,5 дм2.
По закшченш дослщу електроди виИмалися з розплаву, останнш швидко заморожувався И тддавався х1м1чному анал1зу.
Помилка у вим1рах поляризацшних характеристик, виход1в метал1в за струмом не перевищувала 5%. Помилка у встановленш складу була не вищою за 0,3%.
Ком1рки, що застосовувалися у роботу представлено на рис. 1.
б
а
в
г
Рис. 1. Ячшки для вивчення властивостеИ: а) електропровщносп у кварцовому капшярк 1 - капшяр; 2 - графггов1 електроди; 3 - розплав; 4 - струмотдводи з мол1бдену; 5 - кварцов1 чоли; 6 - зажими з латуш; 7 - штуцери; 8 - гумов1 пробки; 9 -термопара; 10 - тепловиИ екран; б) електропровщносп у капшяр! з алунду: 1 -термопара; 2 - струмошдвщ з мол1бдену; 3 - керам1чш чоли; 4 - графггов1 електроди; 5 - алундова втулка з капшяром; 6 - скловуглецев1 ампули; 7 -графгговиИ блок; 8 - розплав; 9 - капшяр; в) електродно! поляризаци: 1-кварцовиИ реактор; 2-кварцова проб1рка; 3-розплав; 4-графгговиИ катод; 5-графгговиИ анод; 6-термопара; 7-кварцов1 чохли; 8-Мо-струмошдводи; 9-штуцер; 10-гумова пробка; 11-латунш клеми; 12-корольок металу; г) електрол1зер: 1-розплав; 2-алундовиИ тигель; 3- кварцовиИ реактор; 4- скловуглецевиИ коакс1альниИ анод; 5-алундовиИ чохол; 6-графггова муфта; 7-скловуглецевиИ катод; 8- графггова муфта; 9-Мо-струмотдводи; 10-гумова пробка; 11-алундовиИ катодниИ зб1рник.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Електропровiднiсть. Результати дослщження електропровщносп розплав1в систем у вигляд1 1зотерм ж представлено на рис. 2.
Система 8Ь283-СаО. Здатнють оксидних матерiалiв лужних i лужноземельних елементiв утворювати гомогенну фазу iз сульфiдами металiв була вщзначена давно. Однак даних з дослщження електрохiмiчних властивостей таких змiшаних сульфщно-оксидних композицiй немае. Нами вивчена електропровщнють розплавiв системи 8Ь28з - СаО у межах вщ 0 до 70 мол.% СаО через кожш 5% в iнтервалi 480-960°С. Всi зразки е склоподiбними i легкоплавкими. Знижуючи леткiсть стибнiту й змшюючи фiзичнi властивостi матерiалiв системи, оксид кальщю суттево впливае й на електропровщнють розплавiв останнiх, зменшуючи величини 1х на порядок. Так, якщо при 960°С х 8Ь283 дорiвнюе 6,20 См/см, то для розплаву, що мiстить 70 мол. % СаО, за ще'1 ж температури вона становить 0,63 Ом/см.
Розчинення СаО в стибнт супроводжуеться хiмiчними перетвореннями в розплавi з утворенням окситiоантимонiтiв кальцгю, про що свщчить i складний характер iзотерм х (див. рис. 2, а).
*,вс
Рис. 2. 1зотерми х розплавiв систем 8Ь283 - ГД : а) система 8Ь283 - СаО: 1 -600°С; 2 - 650; 3 - 700; 4 - 800; 5 - 900; 6 - 950°С; б) система 8Ь28з - №2804: 1 -700°С; 2 - 800; 3 - 900; 4 - 950; 5 - 1000°С;
в) система 8Ь28з - Ш2СО3: 1 - 600°С; 2 - 700; 3 - 800; 4 - 900°С; 5 - лЫя лквщусу; г) система 8Ь28з - Ш2СО3 - СаСОз: 1 - 600°С; 2 - 700; 3 - 800; 4 - 850; 5 -900; 6 - 950°С; д) система 8Ь28з- ШОН: 1 - 500°С; 2 - 600; 3 - 700; 4 - 800; 5 - 900°С; 6 - залежнють температурного коефЩента х вщ складу
На залежностях склад - властивють фiксуються екстемальнi точки, що вщповщають певним спiввiдношенням компонента (10 i 50 мол. % СаО). Закономiрностi на iзотермах найбшьш яскраво проявляються при температурах вищих за 600°С.
Дослщження властивостей сульфщно-оксидних матерiалiв, у яких використовуються оксиди лужноземельних металiв, вщкривае широкi можливостi для добору ГД, здатних замшити коштовнi реагенти у пiроелектрохiмiчних
передшах розплав1в мшерально! сировини важких кольорових метал1в.
Система Sb2Sз-Na2SO4. Х1м1чна взаемод1я сульфщу стибда ¿з сульфатом натрда вивчалася рашше [8]. На пщстав! термодинам1чного анал1зу показано, що процес вщбуваеться без видшення металу навггь у присутносп вуглецю И при вщносно високих температурах. Нами отримано зразки системи 8Ь283-Ка2804 в межах до 80 мол.% Ка2804. Результати дослщження електропровщносп (рис. 2, б) свщчать про те, що домшка Ка2804 змшюе не ильки величини питомо! електропровщносп 8Ь283, але I И природу, трансформуючи останню убш юнносл. Про це свщчить характер температурно! залежносп ж, якиИ перетворюеться з близького до експоненцшного, властивого нашвпровщникам (чистиИ 8Ь283), до лшшного, характерного юнним розплавам. Перетворення провщносн у зразках системи пов'язане ¿з пропканням х1м1чних процешв у розплав!, яю проявляються на д1аграм1 склад - властивють у вигляд! екстремальних залежностеИ (на ¿зотермах ж-склад чггко проявляються мш!муми). Мшмуми на ¿зотермах ж зв'язуються ¿з завершенням процесу утворення окситюантимошту натрда (№8Ь8О). Подальше додавання Ка2804 призводить до збшьшення загально! електропровщносп розплав1в.
Система Sb2S3-Na2CO3. Карбонат натрда (рис. 2, в), що волод1е типово юнною провщнютю (ж в штервал! 863-980°С зростае вщ 2,90 до 3,33 См/см за лшшним законом), при додаванш до стибшту у кшькосп 50 мол. % практично повнютю пригтчуе електронну складову провщносн 8Ь283. Розплави системи 8Ь283 - №2С03, що мютять 50 мол. % Ка2С03 1 бшьше, квал!ф!коват нами як типово юнш. ЕкстремальниИ хщ ¿зотерм ж свщчить про х1м1чну сутшсть процесу трансформацп природи провщносн стибтту убш юнносп. НаИбшьша частка юнно! провщносн вщповщае складу, що мютить 60 мол.% Ка2С03, 1 становить 0,92 при температур! 650°С. Висока частка юнно! провщносн в розплавах системи дае пщставу вщнести карбонат натрда до ефективних гетерополярних домшок.Примггним для кривих склад - властивють е зсув мшмуму питомо! електропровщносп уб!к карбонату натр!ю при збшьшенш температури. Тут спостер!гаеться повна аналопя з д!аграмою ж - склад розплав!в системи 8Ь283 - Ка28 [4, 6]. Така законом!рнють у змш! ж пояснюеться тим, що при нагр!вант зростае частка електронного внеску в провщносн стибшту, для неИтрал!зацп яко! потр!бн! додатков! порци ГД. Х!м!чн! процеси в розплав! ведуть, ¿мов!рно, до утворення оксипоантимонтв натр!ю зм!нного складу типу Ка8Ь82_хОх (де Х зм!нюеться в!д 0 до 2), в яких розчиннють металевого стиб!я суттево знижуеться [9]. Пщвищення частки юнно! пров!дност!, зменшення розчинност! металевого стиб!я в розплавах системи створюють сприятлив! умови для електролпичного розкладання останн!х з метою одержання стиб!я.
Система Sb2S3-Na2CO3-СaCO3. Дослщжено 11 зразк!в системи, у якш як ГД використаниИ евтектичниИ склад Ка2С03 - СаС03, що вщповщае 40 мол.% СаСО3, з температурою плавлення 785°С. Дан! з елктропровщносн наведено на рис. 1, г. Як видно, характер впливу ГД на змшу електропровщносп у розплавах системи 8Ь283 -Ка2С03 - СаС03 маИже повн!стю повторюе систему 8Ь283 - Ка2С03.
Система 8Ь283-^ОН. Дослщжена електропровщшсть 12 розплав1в системи стибнгт - гщроксид натрпо, що мютять вщ 0 до 100 мол. % №ОН в штервал1 324-923°С (рис. 2, д). Електропровщшсть розплаву гщроксиду натрш змшюеться в штервал1 температур 324-900°С вщ 2,08 до 6,10 См/см, причому тшьки початкову дшянку пол1терми можна вважати лшшною. Нагр1вання розплаву №ОН вище за 500°С веде до плавного зменшення температурного коефщенту електропровщносп (Аж/А1;). Домшки пдроксиду натрш до стибшту поступово перетворюють природу провщносп останнього убш юнносп. Сутнють впливу №ОН на характер електропровщност БЪ283 аналопчна таковш для розплав1в систем БЪ283 - №2Б, БЪ28з - №2804, 8Ъ283 - Ка2С03, БЪ28з - (0,6№2С0з:0,4СаС0з), що знаходить свое пщтвердження не тшьки в температурнш залежносл ж, але й в ефективносл електрол1зу кваз1бшарних розплав1в. Вщмшшсть спостер1гаеться лише у величинах електропровщност й х1м1зм1 процес1в, що вщбуваються у розплаву Залежшсть склад - властивють розплав1в системи 8Ъ283 - №0Н пщтверджуе х1м1чну природу пригшчення електронного внеску провщносп стибнгту, що зв'язуеться як 1 в попередшх системах, з утворенням у розплав1 окситюантимонтв натрш.
Вщносна доступшсть 1 невелика вартють натр1евих 1 кальщевих оксигенвмюних сполук робить !х перспективними при використанш в якост ГД при електролгтичнш переробщ стиб1евих руд.
Електродна поляризацiя. На рис. 2 наведет вольт-амперт характеристики для окситюантимонтв систем БЪ283 - №2С03 (I) 1 БЪ283 - №0Н (II), визначених при р1зних температурах.
О 2 4 0 2 4 6 & Ув
Рис. 2. Вольт-амперш характеристики розплав1в окситюантимонтв : а - для (I); б - для (II): 1 - для 670; 2 - 700; 3 - 750; 8000С
На I - V залежностях фшсуються по два злами, перший з котрих вщповщае початку видшення на катод1 стибш, а другий - натрш. Примгтним е те, що 1з збшьшенням у системах вмюту окситюсолей потенщали розряду юшв зм1шуються у вщ'емний бш, 1 навпаки. 1з зростанням температури потенщали розряду юшв
закономiрно зменшуються. Характер поляризацiйних залежностей знаходиться у повнiй вiдповiдностi iз даними про електричну провiднiсть.
Електрол1з. Вивчено електролiз розплавiв систем 8Ь28з - Ка2СОз, 8Ь28з -(0,6№2СОз:0,4СаСОз), 8Ь28з - №ОН в залежностi вiд складу i температури проведення процесу. Катодна густина струму при цьому становила 2 А/см2, а напруга на клемах ванни пщтримувалась не вищою за з В. Данi з електролiзу показано на Рис. з.
<ъ%
Рис. з. Залежнiсть виходiв стибiю за струмом вiд складу в розплавах оксигенвмщуючих систем - 8Ь28з - №2СОз (1); 8Ь28з - №ОН (з) за 700°С у порiвняннi з чисто сульфщною системою - 8Ь28з - №28 (2)
Дослiджено 7 зразкiв системи 8Ь28з - Ка2СОз, що мютили вiд 10 до 80 мол.% №2СОз. Кращi виходи стибiю за струмом (п) для кожного iз складiв спостерiгаються при температурах, наближених до температур плавлення !х зразив. 1стотним фактором е висока стабшьшсть параметрiв, що задаються при веденш електролiзу, й вiдтворюванiсть результатiв (максимальш вiдноснi вiдхилення у виходах металу за струмом для електролiтiв з однаковими складами при рiвних шших умовах, становлять з%), що ввдграе важливу роль в оцiнцi технолопчносп процесу. Встановлено, що в розплавах на основi 8Ь28з при сшввщношеннях компонентiв, подiбних тим, що утворюються при пiропередiлi стибiевих матерiалiв у промисловосп, електролiз вiдбуваеться з високою ефективнiстю. Так, для стибнiту, що мiстить з0-60 мол. % №2СОз, при температурi 700°С виходи за струмом практично стабшьш й наближеш до 80%, при цьому напруга на клемах ванни на вище 2 В. Часткова замша карбонату натрiя на карбонат кальцш в системi 8Ь28з - Ка2СОз у сшввщношенш, що вiдповiдае складу умовно потршно! системи 0,608Ь28з - 0,24№2СОз - 0,16СаСОз призводить до пщвищення виходiв металу за струмом. За умов: катодна густина струму - 2 А/см2; температура - 650°С; напруга на клемах електролiзера - 2 В, п становить 85 %.
Дослщжений електролiз восьми сполук системи стибнгг - гидроксид натрш, що мiстять вiд 5 до 66,7 мол. % №ОН. Результати дослццв представленi на рис. з, крива з. У дослiдженому iнтервалi складiв збiльшення кiлькостi ГД приводить до зростання виходiв стибiю за струмом. Розплави, що мiстять №ОН бшьш як 67 мол.
%, на практищ е малоймовiрними. Найбiльша eneKrpoxiMi4Ha ефективнiсть струму спостертаеться для розплаву з максимальною добавкою гидроксиду натрш й становить 74%.
Аналiз матерiалiв з дослщження ж, I-V характеристик i електролiзу розплавiв Sb2S3, що вмщують ГД на основi оксигенвмюних сполук лужних металiв, показуе, що в них вщбуваеться перетворення природи провщносп сульфiду стибiю, обумовлене протшанням хiмiчних процесiв. Взаемодiя супроводжуеться утворенням тiо- i окситiоантимонiтiв лужних i лужноземельних металiв [NaSbS2, Na3SbS3, NaSbS2-XOX, Са(SbS2)2, Ca(SbSO)2, Ca(SbS2-XOX)2] - сполук, що е типовими юногенними речовинами.
Вс отриманi данi та !х обговорення повнiстю вiдповiдають модельним уявленням про керування юнно-електронним сшввщношенням у провiдностi сульфiдних матерiалiв, яю розглянутi на прикладi системи Sb2S3 - Na2S [4, 6].
Показано, що замша "традицшноГ ГД, якою е Na2S, на оксигенвмiснi, застосовуваш у рiзних металургiйних передiлах, веде до аналопчних змiн у транспорт струму вивчених об'ектiв i ютотному пiдвищенню ефективностi електролiзу.
ВИСНОВОК
Дослщжено електропровiднiсть, електродну поляризацiю i електролiз зразюв систем Sb2S3 - СаО, Sb2S3 - Na2SÜ4, Sb2S3 - (0,5Na2COз:0,5СаCOз), Sb2S3 - Na2CÜ3, Sb2S3 - NaOH.
Встановлено, що замша ГД, яка мае однаковий анюн з сульфщом стибiю, на оксигенвмюш, що широко застосовуються у рiзних металургiйних передiлах (iндивiдуальнi сполуки та 1х сумiшi), призводить до аналопчних змш у транспортi струму дослщжуваних об'ектiв i супроводжуеться пiдвищенням ефективносп електролiзу.
Використання бiльш дешевих i екологiчно незабруднюючих навколишне середовище гатерополятних домшок забеспечить значний економiчний ефект металургшним пiдприемствам кольорово! металургп.
Список лггератури
1. Мустяца О.Н. Транспорт тока в сульфидно-оксидных сурьмусодеожащих расплавах / О.Н. Мустяца // Расплавы. - 1997. - № 1. - С. 55-64.
2. Мустяца О.Н. Физико-химические свойства расплавленных смесей стибнита и кислородсодержащих соединений щелочноземельных металлов / О.Н. Мустяца // Расплавы. -1998. - № 2. - С. 76-83.
3. Мустяца О.Н. Электропроводность расплавленных смесей на основе стибнита / О.Н. Мустяца // Укр. хим. журнал. - 1999. - Т. 65, № 4. - С. 89-94.
4. Великанов А.А. Электрохимическое исследование расплавов системы Sb2S3-Na2S / А.А. Великанов, О.Н. Мустяца, Ю.К. Делимарский // Электрохимия. - 1971.- Т. 7. - № 2.- С. 203-207.
5. А.с. 285241 СССР, МКИ С 22 В 31/00. Способ переработки сульфидного сырья / А.А. Великанов, Ю.К. Делимарский, О.Н. Мустяца, Г.И. Миронюк, А.А. Розловский, П.П. Шевчук. - № 1333217; Заявл. 05.05.69; Решение о выдаче от 13.08.70.
6. Мустяца О.Н. Исследование электрохими-ческих и электрофизических свойств расплавов халькоге-нидов мышьяка, сурьмы и висмута. Дис.. .канд. хим. наук. - К.: ИОНХ АН УССР. - 1970. - 133 с приложениями 95 стр. (228 с.). - Библиогр.: 193 назв.
7. Мустяца О.Н. Электрохимические свойства расплавов систем Sb2S3-MeO (Me-Mg, Ca, Sr, Ba) / О.Н. Мустяца, А.М. Сыч //Вестник Киевского университета. Химия. Киев: КГУ. - 1990. - № 31. -С. 29-33.
8. Оспанов Ж. Физико-химические закономерности реакций взаимодействия сульфидов металлов с сульфатом натрия: Автореф. Дис.- канд. техн. наук. / Ж. Оспанов- Алма-Ата, 1970. - 30 с.
9. Мустяца О.Н. Природа розчинносл сурми у юнно-електронних розплавах на основi Sb2S3 / О.Н. Мустяца // Вгсник НТУ та ТАУ. - K.: НТУ. - 2002. - № 7. - C. 475-479.
Мустяца О.Н. Электрохимическое исследование влияния кислородсодержащих веществ на свойства стибнита / О.Н. Мустяца, А.Н. Антишко // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». - 2011. - Т. 24 (6з), № з. - С.14з-151 Исследовано влияние ионногенных кислородсодержащих добавок (СаО, №28О4, Ка2СОз, 0,6№2СОз-0,4СаС0з, ЫаОН) на электрохимические свойства (электропроводность, вольт-амперные характеристики, электролиз) стибнита (БЪ28з). Установлено, что замена «традиционной» гетерополярной добавки (Ка2Б) в росплав стибнита на кислородсодержащие сопровождается аналогичными преобразованиями в транспорте тока материалов систем и характеризуются эффективным электролизом расплавов смешанных систем.
Ключевые слова: стибнит, кислородсодержащие гетерополярные добавки, электропроводность, электролиз.
Mustyatsa O.N. The electrochemical research of influence of oxygenic substances on stibnite's properties/ Mustyatsa O.N., Antishko A.N. // Scientific Notes of Taurida V.Vernadsky National University. -Series: Biology, chemistry. - 2011. - Vol. 24 (63), No. 3. - P. 143-151.
It has been conducted the research of influence of oxygenic additives (CaO, Na2SO4, Na2CO3, 0,6Na2CO3-0,4CaCO3, NaOH) on stibnite's (Sb2S3) electrochemical properties (electroconductivity, volt-ampere characteristics, electrolysis). It has determined that substitution of "traditional" heteropolar additive (Na2S) in stibnite's melt for oxygenic ones, was accompanying with similar transformations in transportation of the currant of systems' materials. It is also characterized by effective electrolysis of mixed systems' melts. Keywords: stibnite, oxygenic heteropolar additives, electroconductivity, electrolysis.
Поступила в редакцию 10.09.2011 г.
