CC BY
18
Висновки. За результатами проведених дослщжень виявлено, що важливу роль у перевiзному процесi грае та його частина, в якш виконуеться безпосередне виконання заявки. А в цш частит економп можна досягнути за рахунок ращонального розподiлу порожнiх вагонiв шсля вивантаження, а саме доставка порожшх вагонiв, котрi б вiдповiдали умовам навантаження з якомога ближчо! станци, саме тому i потрiбна розробка системи, в якш би автоматизовано виконувався пошук найвипдшшого варiанту розподшу порожнiх вагонiв.
Список використаних джерел
1. Бутько Т.В., Лаврухш О.В. Планування перевезень вантажу на основ1 рацюнально! оргашзацп вагонопотоюв на зал1знищ 1з застосуванням теорп неч1тких множин // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2004 -7(1) Спецвыпуск. С. 16-19.
2. Правила техшчно! експлуатацп зал1зниць Украши. - Кшв: ТОВ "Видавничий д1м "САМ", 2003.
3. Правил перевезення вантаж1в зал1зничним транспортом Украши / Алешчев С. П., 1ващук В. Р., Шевченко Л. П. та ш. - Ки1в: ТОВ "Видавничий д1м "САМ", 2004.
4. Чеклов В. Ф., Чеклова В. М. Автоматизащя процесу забезпечення вантажно'1 роботи на зал1знищ // Зб1рник наукових праць Дон1ЗТ. - 2006. - №5. - С. 67-73.
5. Мохонько В. П., Сугробов Н. В., Куренков П. В., Халилов Н. М. Логистика планирования, контроля и анализа погрузки // Железнодорожный транспорт. - 2006. -№2. - С. 19-26.
УДК 656.212
Панченко Ю.Ю., тженер (Дон1ЗТ)
ЕКСПЛУАТАЦ1Я ТЕХН1ЧНИХ ЗАСОБ1В СОРТУВАЛЬНИХ Г1РОК МАЛО1 ПОТУЖНОСТ1 НА ОСНОВ1 РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ
Постановка задачи В сучасних умовах експлуатащя сортувальних пристро1в потребуе впровадження та використання ресурсо- та енергозбер^аючих технологш. На Донецькш зашзнищ експлуатуеться 23
сортувальш гiрки, 15 з яких немехашзоваш [1], [2]. Регулювання швидкiстю руху вщчешв за допомогою гальмiвних башмаюв мае багато недолiкiв [3] i призводить до збiльшення витрат ресурсiв на ремонт пошкоджених колiсних пар, шдвищення зносу верхньо! будiвлi коли, збшьшення простою вагонiв на станци, неефективного використання можливо! перероблюючьо! спроможност сортувального пристрою, а також за багатьма параметрами не вщповщае зростаючим вимогам до безпеки працi обслуговуючого персоналу та сповiльнюе впровадження ресурсозбер^аючих технологiй.
Анал1з останмх до^джень та публжацш. На немехатзованих сортувальних прках часто вiдсутня або не достатньо розвинута система постачання стиснутого повпря, тому використання пневматичних вагонних уповiльнювачiв ускладнюеться. Для створення ново! системи постачання стиснутого повпря необхiдно перевлаштовувати систему електропостачання, та розмiщати у вже юнуючш iнфраструктурi систему постачання повггря, тому цей варiант мехашзаци неефективний.
Фахiвцi iнституту ВНИИАС проаналiзували альтернативнi шляхи мехашзаци гiрок мало! потужность Вони заснованi на застосуванш енергонезалежних типiв вагонних уповiльнювачiв, що не споживають ззовнi енергiю для створення гальмуючого ефекту, а використовують кiнетичну енергiю вагонiв, що рухаються з гiрки [4].
Основный матерiал до^дження. На сортувальних прках мало! потужност можливо застосовувати гiдравлiчнi гвинтов^ точечнi або пружинно-гiдравлiчнi уповiльнювачi в залежност вiд мiсцевих умов. Застосування гiдравлiчних гвинтових або точечних уповiльнювачiв дозволяе зменшити довжину прково! горловини за рахунок встановлення необхщно! кшькост уповiльнювачiв майже на всьому шляху прямування вщчешв та збiльшити корисну довжину колш сортувального парку. Також можливе зменшення висоти гiрки та збшьшення швидкост розпуску при застосуванш квазшепреревного регулювання швидкостi руху вщчешв на всьому шляху !х прямування вщ вершини гiрки до розрахунково! точки.
Механiзацiю чи автоматизацiю сортувальних прках мало! потужностi з використанням ресурсозбер^аючих технологiй потрiбно провадити для виршення наступних, найбiльш актуальних задач:
- шдвищення безпеки розпуску составiв;
- забезпечення схоронностi вагонiв i вантажiв;
- пiдвищення якостi техшчного утримання та обслуговування, як -постових, так i напiльних пристро!в;
- зниження експлуатацiйних витрат;
- доведення перероблювально! спроможностi сортувальних прок до
проектного рiвня;
- збiльшення корисно! довжини сортувальних колiй.
Основнi стагтi економи експлуатацiйних ресурсiв при мехашзаци та автоматизацп наведенi на рисунку 1 у виглядi графу. Основними джерелами економи при цьому буде:
- скорочення витрат, пов'язаних зi знаходженням вагошв на станцп в процес розформування;
- скорочення експлуатацiйного персоналу та пов'язане iз цим скорочення фонду заробгтно! плати;
- зменшення випадюв пошкодження вантажiв i рухомого складу та пов'язаних iз цим витрат на ремонт, простш вагошв i вiдшкодування збиткiв вантажоотримувачу;
- зменшення зносу верхньо! будiвлi коли, та витрат на И утримання;
- скорочення часу на виконання маневрово! роботи.
Визначимо рiчний економiчний ефект вiд мехашзаци чи автоматизацп сортувально! гiрки. Розглянемо чотири основних варiанти:
Перший варiант. У випадку мехашзаци немехашзовано! сортувально! гiрки
Е1 = Пбн - ПМ, (1)
Другий варiант. Механiзацiя немехашзовано! сортувально! гiрки та надалi И автоматизащя:
перший етап. Механiзацiя немехашзовано! сортувально! гiрки:
Е2' = ПБН - ПМ, (2)
другий етап. Автоматизащя мехашзовано! сортувально! гiрки:
Е2'' = ПМ - ПАМ, (3)
Третш варiант. Автоматизацiя немеханiзованоl сортувально! прки:
Ез = ПБН - ПА, (4)
Четвертий варiант. Автоматизацiя мехашзовано! сортувально! гiрки:
Е4 = ПБМ - ПАМ, (5)
де ПБН - приведенi витрати по базовому варiанту - до механiзацil чи
автoматизацiï немеханiзoванoï сopтyвальнoï гipки (y частит вшрат, щo пеpетеpплюють змiни y зв'язку з механiзацiею чи автоматизащею);
ПM - пpиведенi витpати тсля механiзацiï немехаmзoванoï сopтyвальнoï гipки (y частит вшрат, шр пеpетеpплюють змши y зв'язку з механiзацiею);
ПАМ - пpиведенi витpати пiсля автoматизацiï механiзoванoï сopтyвальнoï гipки (у частит вшрат, пеpетеpплюють змiни у зв'язку з автоматизащею).
ПА - ^иведет витpати пiсля автoматизацiï немехаmзoванoï сopтyвальнoï гipки (у частинi вшрат, пеpетеpплюють змiни у зв'язку з автоматизащею);
ПБМ - пpиведенi витpати no базoвoмy ваpiантy - дo автоматизаци механiзoванoï сopтyвальнoï ripra (у частинi витpат, щo пеpетеpплюють змiни у зв'язку з автоматизащею).
^ пеpшoмy ваpiантy:
Пбн = EБн + Кбн • ен, (6)
де EБH - piчнi експлyатацiйнi витpати no базoвoмy ваpiантy;
КБН - капiтальнi вкладення no базoвoмy ваpiантy;
ен - нopмативний кoефiцiент екoнoмiчнoï ефективнoстi капiтальних вкладень.
Пм = Em + Km • ен, (7)
де EM - piчнi експлyатацiйнi витpати у зв'язку з мехатзащею немеханiзoванoï сopтyвальнoï ripra;
Км - капiтальнi вкладення у зв'язку з мехатзащею немеханiзoванoï сopтyвальнoï гipки.
Ei = (EБн + Кбн • ен) - (Em + Км • ен), (S)
Ei = (Em - Em) - (Км - Кбн) • ен, (9)
Ei = AEi - AKi • ен, (i0)
де AEi - загальне скopoчення експлyатацiйних piчних витpат пiсля мехатзаци немеханiзoванoï сopтyвальнoï гipки no пеpшoмy ваpiантy;
AKi - капiтальнi вкладення в мехатзащю немеханiзoванoï сopтyвальнoï ripra no пеpшoмy ваpiантy.
м ол
■5' я
Я
я
я
»
V!
Я о
03
*
а
£ В
ег
й о а
нн
М
Н
к» о о
<1
£
Р е сурс оз береження
-———- М ех ашз ащя немех ашз ов ано1 сортувапьно! прки мапо1 потужност! М ех ашз ащя немех ашз ов ано1 сортувапвно! прки мапо1 потужност! з подапвшою и автоматизацию Авт оматиз ащя немех ашз ов ано1 сортувапвно! прки мапо1 погужноси --—*- Автоматизация мех ашз овано! сортувапвно! прки мало! погужноси
Зменшення простою вагошв на станци
Зменшення кшвкост1 експпуат ацшного персоналу
т
Шкв зд ащя ручно1 _пращ_
Економ1я витрат палив а на виконання маневров о! робоги
т
Схоронш перевез ення
С кор очення часу на вик онаннл маневр ов 01 робоги
Скорочення простою в оч1куванш роз пуску
Зменшення пркового1нтерБ апу
Скорочення часу на перестановку чужинщв
Скорочення простою вагошв у ремонт
Скорочення часу назаынчення формуваннята лжвздаццо "в1кон"
5
о
а
рч
|
э" я
рр
Еконошя витрат на утримання 1 ремонт верхнво! будавт копи
т
Зменшення зносу верхнво! будавт копи тагапвм1вних засоб1в
т
и
I §
и-1 И
¡^ В
т
а ^ &
и рр
Рисунок 1 - Граф розподшення економи ресурсш при мехашзаци та автоматшаци прок
мало! потужност!
О
4
>
Я
нн
м >
а
5
н
>
>
и
5=1
Я ч
о я
и о о
я
и ч и и
и
м И
я
Пo дpyгoмy ваpiантy
пеpшoмy етапy
Пбн = EБн + Кбн • ен, (11)
Пм = Em + Км • ен, (12)
E2' = (EБH + Кбн • ен) - (Em + Км • ен), (13)
E2' = (EБн - Em) - (Км - Кбн) • ен, (14)
E2' = AE2' - AK2' • ен, (15)
де AE2' - загальне скopoчення екотлуатацшних piчних витpат пiсля механiзацiï немеханiзoванoï сopтyвальнoï гipки no пеpшoмy еталу дpyгoгo ваpiанта;
AK2' - каштальш вкладення в механiзацiю немеханiзoванoï сopтyвальнoï гipки no пеpшoмy етапy дpyгoгo ваpiанта.
no дpyгoмy етапy
Пм = Em + Км • ен, (16)
ПАМ = EAM + КАМ • еH, (17)
де Eam - piчнi ексилуатацшш витpати у зв'язку з автоматизащею механiзoванoï сopтyвальнoï гipки;
КАМ - каштальш вкладення у зв'язку з автоматизащею механiзoванoï сopтyвальнoï гipки.
E2'' = (Em + Км • ен) - (Eam + Kam • ен), (1S)
E2'' = (Em - Eam) - (Км - Kam) • ен, (19)
E2'' = AE2'' - AK2'' • ен, (20)
де AE2' - загальне скopoчення експлyатацiйних piчних витpат пiсля автoматизацiï механiзoванoï сopтyвальнoï гipки no дpyгoмy етапy дpyгoгo ваpiанта;
AK2' - капiтальнi вкладення в автоматизащю механiзoванoï сopтyвальнoï ripra no дpyгoмy етапy дpyгoгo ваpiанта.
Пo тpетьoмy ваpiантy
Пбн = EБн + Кбн • ен, (21)
Па = Ea + Ka • ен, (22)
де EA - piчнi експлyатацiйнi витpати у зв'язку з автоматизащею немеханiзoванoï сopтyвальнoï гipки;
КА - капiтальнi вкладення у зв'язку з автoматизацiею немеханiзoванoï сopтyвальнoï гipки.
E3 = (Ебн + Кбн • ен) - (Ea + Ka • ен), (23)
E3 = (Ебн - Ea) - (Ka - Кбн) • ен, (24)
E3 = AE3 - AK3 • ен, (25)
де AE3 - загальне скopoчення експлyатацiйних piчних витpат шсля автoматизацiï немеханiзoванoï сopтyвальнoï гipки no тpетьoмy ваpiантy;
AK3 - каштальш вкладення в автoматизацiю немеханiзoванoï сopтyвальнoï гipки no тpетьoмy ваpiантy.
^ четвеpтoмy ваpiантy
Пбм = EБм + Кбм • ен, (26)
де EБM - piчнi ексилуатацшт витpати no базoвoмy ваpiантy;
КБМ - капiтальнi вкладення no базoвoмy ваpiантy;
ПАМ = EAM + КАМ • еH, (27)
E4 = (EБм + Кбм • ен) - (Eam + Kam • ен), (2S)
E4 = (ебм - eam) - (кбм - кам) • еH, (29)
E4 = AE4 - AK4 • ен, (30)
де AE4 - загальне скopoчення експлyатацiйних piчних витpат пiсля автoматизацiï механiзoванoï сopтyвальнoï гipки no четвеpтoмy ваpiантy;
AK4 - капiтальнi вкладення в автоматизацш механiзoванoï сopтyвальнoï гipки no четвеpтoмy ваpiантy.
Стpoк oкyпнoстi дoдаткoвих капiтальних вкладень у пpистpoï механiзацiï для вiдпoвiдних ваpiантiв:
Ток = AK I AE. (31)
Загальна екoнoмiя експлyатацiйних вшрат для вiдпoвiдних ваpiантiв складе:
AE = AEBr + AEфоп + AEпAл + AEпошк + AEвБк - AЭэл.эн, (32)
де AЭBГ - екoнoмiя вiд скopoчення часу пеpебyвання вагoнiв на станцiï в npo^ri poзфopмyвання;
AЭФОП - екoнoмiя вшрат, шв'язаних з oплатoю пpацi експлyатацiйнoгo пеpсoналy;
AЭПAЛ - екoнoмiя вшрат палива на викoнання маневpoвoï po6oto;
AЭПОШК - екoнoмiя витpат, шв'язаних з пoшкoдженням вагoнiв i вантажiв пpи зiткненнях;
AEBБК - екoнoмiя витpат на yтpимання i pемoнт веpхньoï бyдiвлi
кoлiï;
AЭЭЛ.ЭH. - дoдаткoвi витpати на електpoпoстачання механiзoваних засoбiв гальмування та пpистpoïв автоматики.
Eкoнoмiя вiд скopoчення часу пеpебyвання вагoнiв на станцiï в npo^ri poзфopмyвання:
AEBr = (At3P + Atri + At4 + AtpEM) • евг, (33)
де At3P - скopoчення часу затpимки сoставiв в oчiкyваннi poзпyскy, гoдин y prn;
Atri - скopoчення пpoстoю вагoнiв на станцiï за pахyнoк скopoчення технoлoгiчнoгo гipкoвoгo iнтеpвалy, ваг/годин у prn;
At4 - скopoчення пpoстoю вагoнiв на станцiï за pахyнoк скopoчення часу на пеpестанoвкy чyжинцiв, вагIгoдин у piк;
AtPEM - скopoчення пpoстoю вагoнiв у pемoнтi, вагIгoдин у piк;
евг - ваpтiсть 1 вагIгoдини пpoстoю.
Eкoнoмiя витpат на oплатy ^ащ oпеpативнoгo та oбслyгoвyючoгo пеpсoналy з ypахyванням oбoв'язкoвих вiдpахyвань складе:
AЭфоп = S (ЛNпEРc • езП) • кЕсн • 12, (34)
де ЛМшгс - змiна кiлькoстi пеpсoналy ; езп - сеpедньoмiсячна заpплата;
кЕСН - кoефiцiент oбoв,язкoвих вiдpахyвань дo фoндy oплати пpацi; 12 - кшьюсть мiсяцiв у poцi.
Eкoнoмiя витpати палива на викoнання маневpoвoï poбoти за piк палива визначаеться no фopмyлi:
AЭпAл = (гн - Гхх) • Лtлм ет • 365, (35)
де гн - витpата yмoвнoгo палива ^и нoмiнальнoмy навантаженнi та сеpеднiй швид^ст маневpoвoï poбoти;
гХХ - витpата yмoвнoгo палива в pежимi хoлoстoгo хoдy; ет - ваpтiсть 1 л палива;
Лtлм - сyмаpний час скopoчення лoкoмoтивo-гoдин маневpoвoï po6o™ в дoбy:
ЛtЛM = ^ТОСП + tOC + tЧ, (36)
де tРОCП - зниження втpат часу на poзпyск сoставiв у дoбy, лoк.-гoд; toC - зниження втpат часу на oсаджyвання у дoбy, лoк.-гoд; t4 - зниження втpат часу на пеpестанoвкy чужинщв, лoк.-гoд. Дoдаткoвi витpати на електpoпoстачання механiзoваних засoбiв гальмування та пpистpoïв автoматики у piк:
AЭэл.эн. = 365 -24 • еЭ • Мэ, (37)
де еэ - ваpтiсть 1 квт-гoд електpoенеpгiï;
Мэ - загальне енеpгoспoживання механiзoваних засoбiв гальмування та пpистpoïв автoматики.
Висновки. Дo pесypсoзбеpiгаючих технiчних засoбiв вiднoситься механiзoване pегyлювання швидкiстю вiдчепiв на сopтyвальних гipках малoï пoтyжнoстi. Eкoнoмiя pесypсiв вiд механiзoванoгo pегyлювання твид^си дoсягаеться за pахyнoк скopoчення гipкoвoгo iнтеpвалy, усунення дoдаткoвoï маневpoвoï po6oto, збiльшення pесypсy poбoти напiльнoгo встаткування, веpхньoï бyдiвлi кoлiï та маневpoвих лoкoмoтивiв, зниження експлyатацiйних витpат, шв'язаних з pемoнтoм yшкoджених вагoнiв тсля зiткнень, усунення випадкiв пoшкoдження вантажiв, зi зменшенням маневpoвoï poбoти з oсаджyвання вагoнiв у сopтyвальнoмy rnp^ та пеpестанoвкy «чужинщв», зi зниженням часу на
переробку вагошв, скороченням витрати палива на маневровi пересування, зменшенням зносу верхньо! будiвлi коли, скороченням оперативно-диспетчерського та обслуговуючого персоналу.
Список лШератури
1 Сайт www.railway.dn.ua
2 Анал1з техшчних засоб1в регулювання швидюстю вщчетв на сортувальних прках донецько! зал1знищ/ Зб1рник наукових праць Дон1ЗТ, Донецьк: Дон1ЗТ, 2007. -Випуск №9. - С. 37 - 40
3 Чеклов В. Ф., Панченко Ю. Ю., Сушарш С.В. Вплив системи "колесо-рейка" на регулювання швидюстю вщчетв на сортувальних прках мало! потужносп. Зб1рникнаукових праць - Донецьк: Дон1ЗТ, 2006. - Випуск №7. - С. 49-57.
4 В. А. Кобзев Энергонезависимый вагонный замедлитель для горок малой мощности. Автоматика, связь, информатика № 4, 2006. с. 8-10
5 Луханш М. I., Чеклов В. Ф., Панченко Ю. Ю. Анал1з техшчного забезпечення вантажних станцш/ 1нформацшно-керуюч1 системи на зал1зничному транспорт! -2006.-№3.-С. 19-22.
УДК 656.212
Чеклов В. Ф., к.т.н (Дон1ЗТ) Похилко С.П., к.т.н. (Дон1ЗТ) Анщенко О. О., студентка (Дон1ЗТ)
АНАЛ1З ПРОЦЕСУ ВИВАНТАЖЕННЯ ЦЕМЕНТУ З ВАГОН1В
Постановка задачи На сьогодшшнш день, у зв'язку зi збшьшенням обсягу будiвельних робгг, зростае попит на цемент як один з головних будiвельних матерiалiв. Вiдповiдно статистичних даних щорiчно зростае кiлькiсть тонн цементу, перевезених залiзницею (рисунок 1) [1].
Цемент вщноситься до вантажiв, якi потребують захисту вiд атмосферних опадiв i розпилення, тому перевозиться насипом у спещальному рухомому склада в критих вагонах бункерного типу та пневмоцистернах-цементовозах, а також у тарi - в ушверсальних критих вагонах.
