CC BY
93
© О. О. Савенкова УДК 611. 12-034:591. 33-092. 9 О. О. Савенкова
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ АНТАГОНІЗМУ БіОМЕТАЛіВ ПРИ ВПЛИВІ НА СТАН РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ ТА ЕМБРІОГЕНЕЗ ЩУРА
Державний заклад Дніпропетровська медична академія (м. Дніпропетровськ)
Дане дослідження є фрагментом міжкафедраль-ної планової наукової теми Державного закладу Дніпропетровська медична академія «Розвиток та морфофункціональний стан органів і тканин експериментальних тварин та людини в нормі, в онтогенезі, під впливом зовнішніх чинників», номер державної реєстрації 0111 и012193.
Вступ. При сучасному стані екологічних проблем, коли безліч хімічних, фізичних та фармакологічних факторів впливає на організм людини, що живе в промислових зонах, актуальним і своєчасним є дослідження впливу мікроелементів певних металів та їх наноформ на здоров’я людини взагалі та особливо репродуктивну функцію і ембріогенез. Для промислово розвинених областей України проблема забруднення важкими металами особливо актуальна. Загальновідомо, що пріоритетним токсикантом є свинець та його сполуки. Також в сьогоденні неможливо не приділяти увагу новим технологіям, що розвиваються дуже стрімко. В усіх галузях господарства і в медицині все більше місця займають нанотехнології [1, 2, 5, 6].
Феномен нанорозмірного парадоксу властивостей структур з переходом від мікро- до нанорозмірів детально ще не вивчений, але вже знайшов практичне застосування: в техніці та медико-біологічних галузях, у сільському господарстві. Серед усього різноманіття існуючих наночастинок металів особливої уваги заслуговують наночастинки золота, заліза та наносрібла. Такий значний інтерес викликаний перспективністю використання наночастинок золота у технологіях конструювання високоефективних засобів діагностики та цільової терапії, зокрема онкологічних захворювань. Наносрібло вже досить давно використовується в медицині як антимікробний засіб, а нанозалізо розглядається сучасними дослідниками як альтернатива використанню препаратів заліза при анеміях. Інженерія наноматеріалів розвивається дуже стрімко і формує важливий клас нових матеріалів з особливими фізико-хімічними властивостями, що відрізняються від матеріалів тієї ж групи. Потенціал наноматеріалів швидко росте і
постійно вивчається в різних галузях науки і техніки [3, 4, 11]. Унікальні властивості наноматеріалів роблять їх дуже привабливими для фармацевтичної промисловості, сільського господарства, технічної промисловості. Щодо впливу наночастинок металів на здоров’я людини, то сьогодні навести статистично достовірні факти виникнення хронічних хвороб неможливо. Найчастіше токсична дія нанометалів вивчається в експерименті на тваринах або на культурах клітин. Результати досліджень показали, що наночастини можуть потрапляти в організм трьома основними шляхами: через дихальну систему, через шлунково-кишковий тракт та через шкіру, але деякі з наноматеріалів здатні проникати в незміненому вигляді через клітинні бар’єри, а також через гемато-енцефалічний бар’єр в центральну нервову систему, циркулювати і накопичуватися в органах і тканинах, викликаючи патоморфологічні зміни внутрішніх органів. Вочевидь нанопатологія постає невідворотним явищем, супутнім розвитку нанотехнологій. Невивченим залишається вплив багатьох нанопро-дуктів на ДНК, клітину, ембріогенез, а іноді і на організм взагалі [12, 13].
Питання щодо безпечного використання вільних наночасток штучного походження в виробництві продуктів харчування остається не вирішеним і потребує подальшого як наукового, так і науково-правового обґрунтування.
Сучасними дослідниками в галузі сільського господарства та ветеринарії визначено, що найбільш перспективним шляхом одержання наномікронутрі-єнтів з гарантованою безпечністю та біотичністю є використання досягнень нанотехнології та біонеор-ганічної хімії для синтезу металоорганічних біокомп-лексів, що за своєю структурою та хімічною чистотою споріднені з тими, які синтезуються в живому організмі. На цей час теоретично і практично найбільш обґрунтованим є використання у виробництві продуктів харчування мікроелементів у формі кар-боксилатів харчових кислот, насамперед у формі цитратів. В Україні групою фахівців-дослідників [8, 9] створено пріоритетний напрямок в нанотехнології,
за допомогою якого отримані карбоксилати хар нових кислот навіть таких низькореакційних благородних металів як золото і срібло (цитрати, сукцинати і аскорбати срібла і золота) та надчисті карбоксилати основних харчових кислот біогенних металів (цинку, магнію, марганцю, заліза, міді, кобальту, молібдену). На сьогоднішній день розробляється нове направлення в збагаченні харчових продуктів мікроелем ен-тами у вигляді карбоксилатів та цитратів біогенних металів, одержаних за допомогою аквананотехно-логії [6, 7, 10].
Інформація про безпечність та потенційний 0>изик наноматеріалів вкрайпоарібеалкдпязабез-печення здоров’я дорослої людини так і для організми, Щ° роавнааєтьса.Нажлль, росзлл аккивні дослідження з впливу наноматеріалів на організм майже не торкаються досліджень з виявлення ступеню ембріотоксичності і можливої тератогенності нанопродуктів.
Ррзрабкк методін еасперроенланванхемЄ|Во-логічних моделей завжди привертала увагу дослід-аи ків, пдоле, дані резолетатів дпакіджзиннвллило важких металів або їх наноформ, які зустрічаються в ліпеаа^рі, уиддівипзмеів вкжраабо ноовешнно співставити. Особливо це сьогодні стає актуальним у зв’язку з відсутністю даних про можливу ембріо-токсичність та тератогенність наноструктур.
Мета дослідження: виявити антагоністичну дію лонж металів щодолцетни^еинця нн ре прод°коиве° систему та хід ембріогенезу дослідних тварин.
ОМ’ект і мртодоо^ооліджзння Р°аооИроео в якості експериментальних тварин щурів. Перед по-члсном екчлео имзатя ссі тлярико буоиогоон^гі, зважені, враховувався їхній вік, рухова активність тостан шДок.Дле випішенак писнаелеолїзмдачи в експериментальних моделях використовували розчини цитрату срібла, золота, отриманих за ак-вананотехнологією. Цитрати біометалів безпечні, більше того, вони проявляють антиоксидантну і
радіопрютикторну вію, г^озюишо^г^з^зваютьнвсер-цево - судинну і імунну системи організму [4, 6, 8 9]. Мінеральні речовини у вигляді цитратів дозволені до використання в харчових продуктах, в тому числі і для дитячого харчування [9].
Тнрнмоння тваринту ексаериментипроводиаи-ся відповідно до положень «Європейської конвенції п-в з ари с торобктвих тнаозз,яеіаикор исрквувться для експериментів та інших наукових цілей» (Страсбург, 1985), «Загальних етичних принципів експери-мзлніоеа тдаданах», урвилосзпДєршим національним конгресом з біоетики (Київ, 2001).
Донаннооами емДріктвксиоеості еттжать:
перед-і постімплантаційна ембріональна смерт-вінкь, втрс°ерьгічкі)ааатамінні1 вох-т роекитіци ат'ао само загальна затримка розвитку плодів. Передімп-лантаційну смертність визначають за різницею між кількістю жовтих тіл в яєчниках і кількістю місць імплантації в матці; постімлантаціону смертність по різ-ннжі мідків ьоісзмоіісцьімпданакріЛ і кількістю живих плодів.
Осспадсментальна частиооооноти виконана на 40 білих статевозрілих щурах-самицях лінії Вістар. Щулк - коліасснiчрiавaооннктезвалістю естраль-ного циклу 4- 5 днів і спонтанним типом овуляції. Моделювання впливу розчинів нанометалів на організм самиці та на ембріогенез у щурів проводили за наступним планом: 4 групи дослідних тварин: 1 група -твaоезПіЯкнжчйoдали ракчин ацетату свинцю у дозі 0,05мг/кг; 2 група - тварини, яким вводили розчин енетязмсвинцюо дозіТНомг/кгкн лозчин нанозолота у дозі 1,5 мкг/кг; 3 група - тварини, яким вводили дозиин ищетатусвипоюрдозі С,0лмг/кг та розчин наносрібла у дозі 2мкг/кг; 4 група - контрольна. Згiднозлгнланрпо/йннтимiньтpзl<ціям проведення експериментальних робіт, розчини металів та нанометалів вводили самицям через зонд один раз на добу, в один і той же час, з 1 по 19 день вагітності (на 20-й день вагітності проводили оперативний
Рис. 1. Мікрофотографія незабарвленого нефіксованого вагінального мазка самиці щура та визначення першого дня вагітності. А - естральні клітини в мазках самиці. В - сперматозоїди та естральні клітини. Зб. 7х8.
Рис. 2. фотографія матки невагітної (А) самиці щура під час оперування та відпрепарованої матки і яєчників (нефіксований препарат) (В).
Рис. 3. фотографія матки з ембріонами вагітної самиці щура контрольної групи під час оперування.
забій).Досліднихтварин виводилиз експерименту способомпередозування ефірногонаркозупісля вилрчиннвбаткайрмбрі0нлра. Щулвлваеииаллз матки, перевіряли на тест живі-загиблі, зважували, визначали стать, фотографували та фіксували у 10% розчині формаліну для подальшого гістологічного дослідження. Також досліджувалися органи самої самиці: серце, матка, яєчники, печінка, нирки, селезінка, стегнова кістка, головний мозок. Після фіксації вилучені органи самиці та ембріонів фіксували для подальшого мікроскопічного дослідження.
Результати досліджень та їх обговорення. У самиць визначали стадії естрального циклу шляхом вивчення вагінального мазка. Першим днем вагітності вважали день виявлення сперматозоїдів в вагінальному мазку (рис. 1). У період статевого спокою в піхві переважають дрібні клітини - лейкоцити - стадія естрального циклу щура - діеструс. Передтічкова стадія характеризується різким зменшенням числа лейкоцитів, появою овальних клітин з ядрами і великих ороговілих естральних лусочок - без’ядерних клітин - стадія проеструс. При типовій тічці в полі зору мікроскопа виявляються тільки одні естральні лусочки різної форми, що нагадують розбиті крижинки - еструс (рис. 1А). Саме в цей період відбувається запліднення, яке і визначалось по наявності сперматозоїдів в піхві самиці. Після тічки у піхві з’являються лейкоцити і клітини з ядрами, відбувається зменшення естральних лусочок - мета-еструс - запліднення в цей період не відбувається. Вагінальні мазки бралися в один і той самий час, а саме - з 9.00. до 11.00. ранку і при наявності в мазку сперматозоїдів самиць відсаджували в окремі клітини та починали відлік терміну вагітності (рис. 1 В).
Під час операції приділяли особливу увагу органам репродукції та змінам, що виникають після впливурозчину металів та нанометалів. Для визначення фертильності самок щурів досліджували не тільки вагінальні мазки, але й будову самих репродуктивних органів: матки та яєчників як вагітних так і невагітних самок. Щури - це ссавці, що мають двороздільну матку (правий та лівий ріг), кожен ріг якої фіксується на брижі і наприкінці якого розташовано яєчник. Роги матки можуть бути в нормі як повністю симетричні та однакові по діаметру так і асиметричні (рис. 2).
Окремо вивчалися форма та вагові показники гонад. Яєчники щурів мають округлу форму, горбисту поверхню, їх розміри та вага змінюються з віком та залежать від стадії естрального циклу у невагітних та під час вагітності. У статевозрілих самок фолікули видно неозброєним оком, за рахунок чого сам орган і має горбисту поверхню. В фазу метеструс з’являються жовті тіла, що мають більший діаметр у порівнянні з зрілими фолікулами. Жовті тіла видні під оболонкою яєчника як білувато-жовті сферичні угрупування, що виступають над поверхнею органа.
Під час проведення операції вагітних самок, уважно оглядали внутрішні органи, матку, судини, яєчники, визначали кількість ембріонів в кожному відділу двороздільної матки і заносили дані до протоколу. В цей час визначали постімлантаційну смертність по різниці між кількістю місць імплантацій і кількістю живих плодів. Місця імплантації добре помітні неозброєним оком - плацента темного кольору і виглядає як виступ стінки матки (рис. 3).
Ембріонів разом з плацентою обережно вилучали з матки не порушуючи пупкового канатику для
Рис. 4. фотографія матки з ембріонами вагітної самиці щура експериментальної групи (свинець + нанозолото) під час оперування. Кількість ембріонів в маткових трубах збільшено в порівнянні з контролем (див. рис. 3). Виділяються судини, що утворюють аркади в брижі маткових труб.
подальших термінових прижиттєвих аналізів. Тест «живі- мертві» ембріонів проводили відразу після ви-лучен ня з матки: доторкання голкою до ембріона у живих викликає рефлекторні рухи. Мертві ембріони залишаються нерухомими. Результати тестування заносилися до протоколу і використовували для визначені ня наступних чоказничівмошічвоготоксич-ного впливу важких металів та нанометалів.
Пч рівнхинорозультатічеу^ріот^пнмїдїнчго-ких доз свинцю з показниками контрольної групи виявило його ембріотоксичність. Так, при практично нднакчтір кікьеочті жочтихніи вогітногоі сиготрдігр-ється достовірне зниження кількості живих плодів на ї1%~ 7,5чо,03крори9,нмт,у відеоеідно. М еочрн-риментальних групах з використанням нанометалів визначалося зменшення токсичної дії на репродуктивну систему, а саме: збільшення кількості ембріонів, кількості жовтих тіл та ін. (рис. 4), що свідчить на користь корисної останніх дії на організм.
Аналіз загальних показників ембріонального розвитку в групі, що отримувала комбінацію ацетату свинцю та наносрібла виявив покращення показників ембріонального розвитку порівняно з інтактною групою, що проявляється достовірним підвищенням кількості живих ембріонів на 1 самицю на 12,6% -10,13±0,4 проти 9,0±0,4 (р<0,05), що обумовлено підвищенням кількості жовтих тіл вагітності майже на 10% - 11,13±0,27 проти 12,88±1,06 (р<0,05) при практично однакових показниках загальної та до-імплантаційної смертності та відсутності постімп-лантаційної смертності. При цьому спостерігається тенденція (р=0,056) до зниження маси тіла плодів, яка становить, в середньому 2,15±0,09 г
Отже, при комбінованому введенні препаратів свинцю та наносрібла, не зважаючи на наявність ембріотоксичних проявів при ізольованому введенні свинцю, спостерігається покращення показників ембріонального розвитку, що проявляється збільшенням кількості жовтих тіл вагітності, живих плодів на 1 самицю при практично однакових показниках загальної та доімплантаційної смертності та відсутності постімплантаційної смертності порівняно з інтактною групою тварин. Тенденція до зниження маси плодів, ймовірно, є проявом компенсаторно-пристосувальних реакцій організму самиці для забезпечення можливості повноцінного виношування значно більшої кількості плодів.
При порівнянні показників ембріонального розвитку з групою, що отримувала чистий препарат свинцю можна відзначити збільшення кількості живих плодів- на 35,13 % (р<0,001), що обумовлено збільшенням на 32,7% (р<0,05) жовтих тіл вагітності, зменшенням у 2,7 разу (р<0,001) рівня загальної смертності за рахунок зменшення доімплантаційної ееіортностіуу,6 разу (р=0,052) та відсутності по-чтімтлогухційної смертності. Маса плодів у групі, що отримувала комбінацію свинцю та наносрібла, чткгзхтхах мас и плаценти та плодоплацентарного коефіцієнту практично не відрізняються від анало-нірнит риууонгків у групі із ізольованою свинцевою інтоксикацією.
Аналогічні зміни спостерігались нами і в групі експерименту при комбінованому введенні препаратів свинцю та нанозолота, не зважаючи на наявність ембріотоксичних проявів при ізольованому введенні с в иецю,оизнмчалось покращення показників ембріонального розвитку, що проявляється суттєвим зЕЗільшнннямсількості жовтих тіл вагітності, живих плодів на одну самицю при практично однакових показниках загальної та доімплантаційної смертності тавідсмрючттіп остімплантаційної смертності порівняно з інтактною групою тварин, а також при практично одгихнвт х показниках маси тіла плодів.
При порівнянні показників ембріонального розвитку з групою, що отримувала чистий препарат свинцю можна відзначити суттєве збільшення кількості живих плодів - на 53,3% (р<0,001), що обумовлено декількома факторами - збільшенням на 30,4% (р<0,05) жовтих тіл вагітності, зменшенням у 2,3 рази (р<0,001) рівня загальної смертності за рахунок недостовірного зменшення доімплантаційної смертності у 2,1 разу та відсутності постімплантаційної смертності. Маса плодів у групі, що отримувала комбінацію свинцю та нанозолота дещо вища ніж у групі із ізольованою свинцевою інтоксикацією, проте вона недостовірна, як і відмінності у показниках маси плаценти та плодоплацентарного коефіцієнту
Висновок. Таким чином, при комбінованому введенні низьких доз свинцю + наносрібло та свинцю+ нанозолото спостерігається збільшення кількості жовтих тіл вагітності, кількості живих плодів, що обумовлено зниженням загальної та
доімплантаційної ембріональної смертності по- процеси ембріонального розвитку плодів в експери-рівняно з групою зі свинцевою інтоксикацією при ментальних умовах та свідчить про їх біоантагонізм. практично однаковій масі плодів. Вищенаведене в перспективі подальших досліджень акту-
дає підставу стверджувати, що прийом препаратів альним та своєчасним є дослідження результатів
нанозолота та наносрібла на фоні інтоксикації син- впливу низьких доз свинцю та комбінація свинцю з
цем попереджує негативний вплив останнього на нанобіометалами на гістологічному рівні.
Література
1. Верников В. М. Нанотехнологии в пищевых производствах: преспективы проблемы I В. М. Верников, Е. А. Арианова, И. В. Гмошинский [и др.] II Вопросы питания. - 2009. - Т. 78, № 2. - С. 4-17.
2. Доклад для международного совета по управлению риском. Управление риском для применений нанотехнологий в продуктах питания и косметических средствах I А. М. Сердюк, М. П. Гулич, В. Г. Каплуненко и др. II Сб. : Проблемы окружающей среды и природних ресурсов. Обзорная информация. Москва,2009. - Вып. 5. - 2009. - С. 3-79.
3. Москаленко В. Ф. Нанотехнології, наномедицина, нанофармокологія: стан, перспективи наукових досліджень, впровадження в медичну практику I В. Ф. Москаленко, Л. Г. Розенфельд, Б. О. Мовчан, І. С. Чекман II І нац. конгр. «Человек и лекарство - Украина». - К., 2008. - С. 167-168.
4. Наноматеріали в біології. Основи нановетеринарії I В. Б. Борисевич, В. Г. Каплуненко, Косінов М. В та ін. (ред. проф.
B. Б. Борисевич, проф. В. Г. Каплуненко). - К. : ВД «Авіцена», 2010. - 416 с
5. Нанонаука і нанотехнології: технічний, медичний та соціальний аспекти I [Б. Патон, В. Москаленко, І. Чекман, Б. Мовчан] II Вісник національної академії наук України. - 2009. - № 6. - С. 18-26.
6. Нанотехнології мікронутрієнтів: проблеми, перспективи та шляхи ліквідації дефіциту макро- та мікроелементів I [А. М. Сердюк, М. П. Гуліч, В. Г. Каплуненко, М. В. Косінов] II Журнал Академії медичних наук України. - 2010. - Т. 16, №3. - С. 467-471.
7. Новинюк Л. В. Цитраты - безопасные нутриенты I Л. В. Новинюк. - Пищевые ингредиенты. Сырье и добавки. - 2009. -№3 - С. 70-71.
8. Сердюк А. М., Гулич М. П., Каплуненко В. Г., Косинов Н. В. Перспективы использования достижений нанотехнологии для решения проблемы дефицита микроэлементов в питании населения I А. М. Сердюк, М. П. Гулич, В. Г. Каплуненко, Н. В. Косинов II Сб. Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання та організаційно-правові засади співробітництва України та КНР у сфері високих технологій» ( Київ, 2 червня 2009 р.). - К., 2009. -
C. 135-140.
9. Сердюк А. М. Нанотехнології мікронутрієнтів: проблеми, перспективи та шляхи ліквідації дефіциту макро- та мікроелементів I А. М. Сердюк, М. П. Гуліч, В. Г. Каплуненко, М. В. Косінов II Журнал АМН України. - 2010. - № 1. -С. 107-114.
10. Цитрат цинку, отриманий за аквананотехнологією: хімічна та біологічна характеристика (оцінка хімічної чистоти та біологічної доступності) I М. П. Гуліч [и др.] II Довкілля та здоров’я. - 2011. - № 2. - С. 44-49.
11. Якубчак О. М. Ефективність використання нанокомпозиту порошку феромагнетика в якості мікродобавки до корму для курчат-бройлерів I О. М. Якубчак, Л. В. Коваленко, Л. В. Бусол II Науковий Вісник НУБіП України. - 2010. - Вип. 151, Ч. 2. - С. 366-370.
12. Hoshno A., Fujioka К., Oku Т., and all. Physicochemical Properties and Cellular Toxicity of Nanocrystal Quantum Dots Depend on their Surface Modification I A. Hoshno, К. Fujioka, T. Oku [et al.] II Nano Letters. - 2004. - Vol. 4, № 11. - P. 2163-2169.
13. Oberdorster G. . Principles for Characterizing the Potential Human Helth Effects From Exposure to Nanomaterials: Elements of a Screening Strategy I G. Oberdorster, A. Maynard, К. Donaldson [et al.] II Particle and Fibre Toxicology. - 2005. - Vol. 2, № 8. - Р. 235-246.
УДК 611. 12-034:591. 33-092. 9
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ АНТАГОНІЗМУ БіОМЕТАЛіВ ПРИ ВПЛИВІ НА СТАН РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ ТА ЕМБРІОГЕНЕЗ ЩУРА
Савенкова О. О.
Резюме. При сучасному стані екологічних проблем, коли безліч хімічних, фізичних факторів впливає на організм людини, що живе в промислових зонах, актуальним є дослідження впливу мікроелементів певних металів та їх наноформ на здоров’я людини взагалі та репродуктивну функцію і ембріогенез. Метою дослідження було виявлення антагоністичної дії цитратів нанометалів щодо ацетату свинцю на репродуктивну систему та хід ембріогенезу дослідних тварин. Матеріалом дослідження було обрано в якості експериментальних тварин щурів. Порівняння результатів ембріотропної дії низьких доз свинцю з показниками контрольної групи виявило його ембріотоксичність. При комбінованому введенні низьких доз свинцю + нанос-рібло та свинцю+ нанозолото спостерігається збільшення кількості жовтих тіл вагітності, кількості живих плодів, що свідчить про їх біоантагонізм.
Ключові слова: біометали, нанометали, ембріогенез, біоантогонізм.
удк 611. 12-034:591. 33-092. 9
экспериментальное определение антагонизма биометаллов при воздействии на состояние репродуктивной системы и эмбриогенез крысы
савенкова Е. А.
Резюме. При современном состоянии экологических проблем, когда множество химических, физических факторов влияет на организм человека, живущего в промышленных зонах, актуальным является исследование влияния микроэлементов определенных металлов и их наноформ на здоровье человека вообще и репродуктивную функцию и эмбриогенез. Целью исследования было выявление антагонистического действия цитратов нанометаллов и ацетата свинца на репродуктивную систему и ход эмбриогенеза подопытных животных. Материалом исследования было выбрано в качестве экспериментальных животных крыс. Сравнение результатов ембриотропного действия низких доз свинца с показателями контрольной группы выявило его эмбриотоксичность. При комбинированном введении низких доз свинца + наносеребро и свинца + нанозолото наблюдается увеличение количества желтых тел беременности, количества живых плодов, что свидетельствует об их биоантагонизме.
Ключевые слова: биометаллы, нанометаллы, эмбриогенез, биоантогонизм.
UDС 611. 12-034:591. 33-092. 9
Experimental Determination of Biometals Antagonism Impact on the Reproductive System and Em-bryogenesis of Rats
Savenkowa E. A.
Summary. With the present state of environmental problems, when many chemical and physical factors affect humans living in industrial areas, the survey of the impact of certain trace metals and their nanoform on health in general and reproductive function and embryogenesis is important. The aim of the study was to identify antagonistic action of citrate of nanometals over lead acetate on the reproductive system and the process of embryogenesis of experimental animals. The rats were chosen as experimental animals. Comparison of embriotropism of low dose lead indicators of the control group revealed its embryotoxicity . The combined introduction of low doses of lead and lead + nanosilver + nanogold increased the number of corpora lutea of pregnancy, number of live fetuses, indicating their bioantagonism.
Key words: biometals, nanometals, embryogenesis, bioantagonism.
стаття надійшла З. ОЗ. 201З р.
Рецензент - проф. Костенко В. О.
