CC BY
63. Полный эндопротез ВНЧС с дистракцион-ным устройством может быть применен как у пациентов с вторичными деформирующими артрозами, фиброзными анкилозами, так и у больных с костными анкилозами, а также у пациентов в период роста лицевого скелета.
На Украине созданы два эндопротеза височно - нижнечелюстного сустава, которые могут быть использованы для решения сложной проблемы че-люстно - лицевой хирургии лечения костно - деструктивных процессов височно - нижнечелюстного сустава. Данная проблема требует дальнейшего изучения для улучшения качества реконструкций височно - нижнечелюстного сустава.
Список литературы
1. Куцевляк В. И., Рябоконь Е. Н. //
Восстановительная хирургия челюстно - лицевой области. - Труды ЦНИИС. - Москва, 1995. - С. 109-111.
2. Любченко А. В. Новый отечественный эндопротез височно - нижнечелюстного сустава. Вюник стоматологи № 1.- 2008.- С. 96-97.
3. Рябоконь Е. Н. Однополюсное эндо-протезирование височно - нижнечелюстного сустава у детей при костных поражениях. // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2000, - № 4: - С. 55-58.
4. Семкин В. А., Ляшев И. Н. Состояние вопроса об использовании тотальных эндопротезов височно - нижнечелюстного сустава по данным мировой литературы. // Стоматология. - 2001.- № 4.-С. 69-72.
5. Семкин В.А., Безруков В.М., Абдель Латиф Хамад Мохамед Али и др. Новые эндопротезы мыщелкового отростка отечественного производства. // Стоматология. - 1996. - №1. - С. 40-44.
6. Семкин В.А., Ляшев И.Н. Смещение титанового эндопротеза мыщелкового отростка нижней челюсти в сторону средней черепной ямки и способ его устранения. //Стоматология. -2002; -81: 3: -с.41—43.
7. Siegele D, Soltesz U. Numerical investigations of the influence of implant shape on stress distribution in the jaw bone. Int J Oral Maxillofac implants 1989; 4:333 - 340.
8. Faerber Т.Н., Mosby E.I. Surgery of the temporomandibular joint: Facial nerve injury with modified dissection technique. J Craniomandibular Dis Facial Oral Pain 1990;-4:2:-Р.113-119. Ruiz C.A., Guerrero J.S. A new modified and aural approach for access to the tem-poromandibular joint. Br J Oral Maxillofac Surg 2001; -39:3: -P.371 — 373.
9. Kreutziger K. L. Surgery of the temporoman-dibular joint. I. Surgical anatomy and surgical incisions. Oral Surg Oral Med Oral Pathol 1984;-58:6:-P.637-646.
10. Ruiz C.A., Guerrero J.S. A new modified and aural approach for access to the temporomandibular joint. Br J Oral Maxillofac Surg 2001; -39:3: -P.371 — 373.
Поступила 08.02.10.
УДК 611.08:539.4
В. О. Маланчук, д. мед. н., М. С.Шидловський, к. тех. н., А. В. Копчак, к. мед. н..
Нацюнальний медичний утверсигет Нацюнальний техшчний утверсигет Украши "КП1"
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ РЕЛАКСАЦИ НАПРУЖЕНЬ В К1СТКОВ1Й ТКАНИН1 НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ
У статтi приведет результати експериментального вивчення процесу релаксацИ напруги в зразках шстко-воИ тканини нижньо'1 щелепи, видалених при прове-дент хiрургiчних втручань, при Их компресшному на-вантажент. Встановлено, що юсткова тканина ни-жньо'1 щелепи мае виражеш в 'язко-пружш властиво-стi. Процес релаксацИ напруги в рiзних типах шстко-во'{ тканини з високою точтстю описуеться експо-ненщальним рiвнянням другого порядку. При цьому його величина i швидюсть залежать вiд типу шстко-во'{ тканини, И жорсткостi i мтерально'{ насиченос-тi. Нашнтенсивнше процес проткае в губчастш ю-стковш тканин i тканин юсткових регенератiв. Ключов1 слова: нижня щелепа, юсткова тканина, бюмехатка, в 'язко-пружне деформування, релаксащя напружень.
В. А. Маланчук, Н. С. Шидловский, А. В. Копчак
Национальный медицинский университет
Национальный технический университет Украины" КПИ"
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ПРОЦЕССА РЕЛАКСАЦИИ НАПРЯЖЕНИЙ В КОСТНОЙ ТКАНИ НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ
В статье приведены результаты экспериментального изучения процесса релаксации напряжений в образцах костной ткани нижней челюсти, удаленных при проведении хирургических вмешательств, при их компрессионном нагружении. Установлено, что костная ткань нижней челюсти имеет выраженные вязкоупругие свойства. Процесс релаксации напряжений в различных типах костной ткани с высокой точностью описывается экспоненциальным уравнением второго порядка. При этом его величина и скорость зависят от типа костной ткани, ее жесткости и минеральной насыщенности. Наиболее интенсивно процесс протекает в губчатой костной ткани и ткани костных регенератов.
Ключевые слова: нижняя челюсть, костная ткань, биомеханика, вязкоупругое деформирование, релаксация напряжений.
© Маланчук В. А., Шидловский Н. С., Копчак А. В., 2010
V. A. Malanchuk, N. S. Shidlovskij, A. V. Kopchak
National Medical University National Technical University of Ukraine "KPI"
THE EXPERIMENTAL STUDY OF THE PROCESS OF RELAXATION OF THE TENSIONS IN MANDIBULAR OSSEOUS TISSUE
The results of the experimental study of the process of relaxation of tensions in the specimen of mandibular osseous tissue, removed at the surgeries, at their compressive loading are given in the article. Mandibular osseous tissue was determined to have expressed viscoelastic characteristics. The process of relaxation of tensions in different types of osseous tissues is described in exponential second-degree equation with high exactness. At that its value and speed depend on the type of osseous tissue, its firmness and mineral saturation. The most intensive process takes place in spongy bone tissue and the tissue of osseous reclaims.
Key words: lower jaw, osseous tissue, biomechanics, vis-coelastic deformation, relaxation of tensions.
Вступ. Релаксащю напруження (стресову релаксащю) в мехашщ твердого деформованого тша визначають як явище самостшного змен-шення напруження з часом при незмшнш деформаций Це явище е ушверсальним i притаманно рiзним типам матерiалiв в тому чи^ юстковш тканиш [6, 7]. Суть стресово! релаксацп полягае в тому, що за наявносп будь-яко! деформацп юс-тки, яка е сталою протягом певного промiжку часу, напруження в нш будуть зменшуватись, пра-гнучи до певного граничного значення.
Навантаження, яких зазнае нижня щелепа в процесi життедiяльностi, мають рiзну тривалiсть. Так дiя травмуючих чинникiв, що призводять до виникнення переломiв, розвиваеться протягом тисячних або сотих долей секунди [7]. Трива-лiсть навантаження щелепи при змиканш зубiв становить 0,1-0,3 с, воно е циклiчним, а його частота становить 60-80 змикань на хвилину i бшя 3000 змикань на добу [1,8]. Впровадження су-часних методiв лiкування нерщко пов'язано з бiльш тривалою дiею зовнiшнiх сил. При засто-суванш компресiйних i дистракцiйних методiв лшування переломiв, дефектiв i деформацiй, рiз-номанiтних ортопедичних i ортодонтичних пристрой кiсткова тканина перебувае в напружено-деформованому станi протягом годин, дшв, м> сяцiв [4]. В останньому випадку механiчна пове-дшка кiстки значною мiрою визначаеться саме И в'язко-пружними властивостями до яких належать повзучiсть i релаксащя напружень.
В останнi роки штерес науковцiв до вивчен-ня релаксацшнпх процесiв в кiстковiй тканинi суттево зростае [9,10]. Це зумовлено широким
впровадженням в клiнiчну практику нових мето-дiв остеосинтезу (зокрема компресшних), дис-тракцiй кiсток та iмплантащl штучних конструк-цiй (дентальнi iмплантати, ендопротези). Ц ме-тоди лшування передбачають створення в юст-ковш тканинi зон, якi зазнають тривалих стиска-ючих або розтягнутих напружень, що необхщно для пiдвищення стабшьносп систем iмплантат-кiстка, впливу на перебш репаративних процесiв та штенсифшацп процесiв перебудови кiстки в певних ктшчних випадках. Так, будь-який рiзь-бовий елемент (шуруп, конiчний iмплантат, то-що) при укручуваннi в юстку спричиняе виникнення локальних напружень i деформацiй. Вони визначають стабшьшсть фшсацл iмплантату i жорстюсть системи iмплантат-кiстка [4, 8]. Кт-нiчний досвiд свiдчить, що з часом стабшьшсть фшсацл змiнюеться. Це зумовлено, як в'язко-пружними властивостями юстки (релаксащя напружень, феномен повзучосп), так i бюлопчни-ми процесами перебудови юстково1 тканини на-вколо iмплантату [4,8]. При цьому, процеси релаксацп напружень в юстковш тканинi протша-ють значно швидше за бiологiчнi процеси резор-бцп i формування юстково1 тканини i здатнi суттево впливати на них за рахунок п'езоелектричних ефекпв, що виникають в локально напружених зонах [3, 7, 12].
На сьогодшшнш день процеси бюлопчно! перебудови юстки при дп навантажень, в тому числi при введенш в не! штучних конструкцш, вивчено в численних клiнiчних i експеримента-льних дослiдженнях. Натомiсть юнують лише поодинокi роботи, присвяченi в'язко-пружним властивостям юстково1 тканини, що базуються на аналiзi тваринного або трупного матерiалу [3,11]. Проблема точного описання релаксацшних характеристик в залежност вщ типу i структурно -функщонального стану юстково1 тканини залишаеться невирiшеною.
Мета до^дження. Вивчити i описати ма-тематично процес релаксацп напружень в рiзних типах юстковш тканинi в залежностi вiд и структурно-функцiонального стану.
Матерiали i методи. Матерiалом досл> дження було 30 зразюв юстково1 тканини, отри-маних при проведеннi оперативних втручань на нижнш щелепi. Вiк прооперованих хворих ста-новив вiд 15 до 60 роюв (в середньому 30,7 ро-кiв). Чоловiки серед загально1 кiлькостi склали 50 %. 17 зразюв було отримано з неушкоджених щелеп при проведеннi юстково-пластичних опе-рацiй, дентальнiй iмплантацil, заборi кiсткових трансплантатiв, видаленнi ретенованих зубiв то-що. Iншi 13 зразюв представляли собою фрагме-нти юсткових уламкiв, видаленi у пацiентiв з травматичними переломами нижньо1 щелепи.
Строки тсля травми становили вщ 6 д1б до 4 мь сящв. Розподш зразшв за типом юстково! ткани-ни був наступний: кортикальна юстка - 67 %, гу-бчаста - 23 %, тканина юсткових регенерат1в -10 %.
Розм1ри i форма отриманих фрагменпв шст-ки визначались техтчними особливостями проведения оперативного втручання i вартовали значною м1рою. Шсля аитисептичиоl обробки отримат фрагмента зволожували в ф1з1олог1ч-ному розчит i заморожували при температур1 вщ -4 до -7°С в закритих пластикових контейнерах. Перед проведенням дослiджеиия фрагмента тддавали мехаиiчиiй обробщ, надаючи !м правильно! геометрично1 форми у виглядi прямоку-тного паралелепiпеду або цилiидру (рис. 1). Ко-жен виготовлений зразок фотографували, зважу-вали на аиалiтичиих вагах, вимiрювали його ль иiйиi розмiри штангенциркулем з цифровою ш-дикащею та розраховували густину шстково!' тканини.
Рис.1. Зразки кютково! тканини, яким тсля попере-дньо! обробки надано форму цилшдру.
Шсля цього проводили компресшне наван-таження зразюв в утверсальнш випробувальтй машини TIRATEST-2151 (рис.2) Í3 зусиллям, що не виходило за меж пружного (лшйного) диапазону (вщносна деформация до 1 %). Релаксацию на-пружень вивчали при статй величии вщносно!" деформаци за змшою зусиль, що вишрювались динамометром дослщно!" машини. Показники при-ладу фшсували в режим1 реального часу шляхом вщеозйомки цифровою фотокамерою CANON DIGITAL IXUS 970 IS в режим! «вщео» з частотою 30 кадр1в/с протягом 7,5 хв. Обробку отриманих даних проводили на персональному комп'ютер1 Toshiba Satellite X 200.
Рис.2. Навантаження зразка кютки в дослiднiй машиш.
Побудову кривих релаксацii з !х наступним регресiйним аналiзом i математичним описанням процесу згiдно узагальнено! моделi в'язко-пружного тiла Максвелла [6] здшснювали в про-грамному середовишд Origin 7.0 (OriginLab, США). В наступному дослiджували взаемо-зв'язки мiж величиною i швидкiстю релаксаци напружень та шшими характеристиками зразка: тип юстково! тканини, густина, жорсткiсть, ло-калiзацiя, вiк хворого, строк тсля травми тощо. Для цього було використано коефщент кореляци Пiрсона iз визначенням його вiрогiдностi.
Результаты. Отримат данi свщчили, що релаксация напружень в зразках з рiзних титв кь стково! тканини вiдбувалась з рiзною швидкiстю. В зразках кортикально! юстки за перiод спосте-реження (7,5 хв) напруження зменшувались на 414%, причому вiрогiдних розбiжностей цього по-казника для штактно! кортикально! кiстки i □ ед.тикально! юстки уламкiв нижньо! щелепи при !! переломi вiдзначено не було.
В губчастш кiстковiй тканинi релаксацiя напружень вщбувалась швидше. За перюд спосте-реження напруження зменшувались на 18-29 %, а в губчастш тканит юсткових уламкiв при пере-ломi навiть бiльше - на 29-41 %.
В шсткових регенератах (строк тсля травми 4-6 мюящв) величина напружень також суттево зменшувалась (на 27-29 %).
Процес релаксаци напружень вiдбувався за експоненцшним законом. Найбiльш iнтенсивно напруження в зразку зменшувались протягом першо! хвилини, а в наступному цей процес сут-тево уповшьнювався по мiрi наближення до пев-ного граничного значення Ргр. Для вих зразкiв процес релаксацii з високою точнiстю описував-ся рiвнянням експоненцiйного зменшення другого порядку (сума двох експонент, одна з яких ха-
рактеризувала швидку фазу процесу релаксаци а друга - повшьну).
Це р1вняння мало загальний вигляд Ра)=Рф+Р1Хет1/'+Р2Хет2/'
де Р - величина стискаючого зусилля в момент часу 1;, 1; - час,
Ргр - гранична величина стискаючого зусилля
при
Р1, Р2, т1 { т2 - коефщенти визначеш при проведенш регресшного анал1зу. Значення цих коефщенпв { !х похибку було ви-значено для кожного зразка, а поим отримано !х середш значення для окремих тишв юстково! тканини. Таким чином були отримаш р1вняння, що описують процес релаксаци для кожного з них (рис. 3, 4).
Час (с)
Рис. 3. Релаксащя напружень в кортикальнш кютковш тканиш
1 - крива релаксаци, побудована за експериментальними даними
2 - графис регресшно! функци (Р(1)= 527+ 21 Хе372/'+12 Хе1М), що описуе процес релаксаци напружень для дано-го зразка
т-■-1-■-1-1-1-1-1-1-1-1-1—
О 50 100 150 200 250 300
Час (с)
Рис. 4. Релаксащя напружень в губчастш кютковш тканиш.
1 - крива релаксаци, побудована за експериментальними даними
2 - графис регресшно! функщ! (Р(1)= 231+30Хеш/'+21 Хе6"), що описуе процес релаксаци напружень для даного зразка.
З одержаних рiвнянь можна визначити межi функцп, що мають велике клiнiчне значення. Так, навантаження в начальний момент часу (1=0) Ро, визначене експериментально можна та-кож отримати з рiвняння: Ро=Ргр+Р1+Р2. При навантаження наближаеться до значення
Ргр (рис. 5). Таким чином, прогнозоване змен-шення напружень в кiстковiй тканинi тсля про-ведення оперативного втручання, пов'язаного iз ii компресiею, можна розрахувати за формулою (Ро-Ргр)/Ро*100 %.
Рис. 5. Основш показники, яю визначали за кривими релаксацii напружень.
Оскшьки швидкiсть релаксацii напружень визначаеться складним стввщношенням коефь цiентiв т1 ^2, бiологiчне значення кожного з яких не е очевидним, для и спрощеноi оцiнки нами був застосований узагальнений параметр -час релаксацп т, визначений в експериментi. Час релаксацп широко застосовують при описант в'язкопружних властивостей рiзних, зокрема по-лiмерних, матерiалiв. Це час, за який напруження зменшуються в е раз (де е - основа натурального логарифму i дорiвнюе 2,718). Отриманi данi наведет в табл.
Таблиця
Показники, що визначають швидкшть 1 величину релаксащ1 напружень в кштковш тканиш (М+о)
Тип юстково! тканини Час релаксацп (с) Прогнозована величина релаксацп напружень
неушкоджена ККТ 32,3+10,6 10+4,6 %
ККТ уламюв при перелом! 37+6,8 9+3,6 %
Неушкоджена ГКТ 32,25+3,7 24+7 %
ГКТ уламюв при перелом1 18+6 37,25+9,9 %
К1стков1 регенерати 24,69+6,4 29,5+7,1 %
Примгтка: ККТ ГКТ
кортикальна юсткова тканина губчаста юсткова тканина
Кореляцшний аналiз не виявив статистично вiрогiдних зв,язкiв мiж швидкiстю та величиною релаксацп напружень. Величина релаксацп мала
статистично вiрогiднi зв'язки з густиною (г=0,89, р<0,05) та жорсткiстю (г=0,77, р<0,05) кiстки. Натомiсть швидкiсть релаксацп не залежала вщ цих характеристик кiстковоi тканини. Невелика кiлькiсть спостережень не дозволила також ви-явити вiрогiднi статистичнi взаемозв'язки мiж вшом хворих та локалiзацiею фрагментiв кютки iз iх в'язко-пружними властивостями. Ц питання потребують подальшого дослiдження.
Обговорення. Отримаш данi дозволяють по-глибити уявлення про особливосл процесу релаксацп напружень в кютковш тканит нижньоi щелепи. Встановлено, що його закономiрностi е унiверсальними для вшх видiв кiстковоi тканини i описуються рiвняннями одного типу. Втiм, ю-нують суттевi розбiжностi щодо швидкост i ве-личини релаксацii напружень. Так, в неушко-дженiй кортикальнш тканинi величина релакса-цii, як правило, не перевищуе 15 %, а в губчас-тому шарi кiстки сягае 20-40 %. Кореляцшний аналiз свiдчить, що на в'язко-пружт властивостi кiстковоi тканини суттево впливають п густина i мiнеральна насичетсть, iншим вагомим чинни-ком iмовiрно е мiкроархiтектонiка кiстки.
В даному дослiдженнi вперше було вивчено вплив посттравматичних змш кiстковоi тканини уламюв при переломi на ii в'язко-пружт власти-востi. Нами не було виявлено вiрогiдного збшь-шення величини i швидкостi релаксацii напружень в кортикальнш тканит уламюв, незважаю-чи на виразнi змiни шших механiчних властивостей (мiцностi i жорсткостi) виявленi в iнших до-слiдженнях. Натомiсть в губчастiй кютковш тка-
ниш уламюв, що зазнае бшьш швидко1 i штенси-вно! перебудови в посттравматичному перiодi, процеси релаксаци напружень вiрогiдно приско-рювались.
Отримаш нами данi погоджуються з ктшч-ними дослiдженнями, згiдно з якими, зменшення сили комиреси, зумовлене в'язко-пружнини вла-стивостями кiстки при застосуванш апаратiв зо-вшшньо! фшсаци трубчастих кiсток становило 10-20 % [4]. Ця цифра, що, вочевидь, зумовлена властивостями кортикального шару, може бути бшьшою, коли навантаження сприймаються пе-реважно iншими типами юстково! тканини (губ-часта кiстка, кiстковi регенерати рiзного ступеня зрiлостi), наприклад, при встановленш денталь-них iмплантатiв.
Мехашзм релаксаци напружень в кiстковiй тканиш е майже не вивченим. Iснуючi гiпотези пов'язують процеси релаксаци iз перебудовою просторово1 конфшураци макромолекул i надмо-лекулярних структур пiд дiею зовшшньо! сили, змiною iонних зв'язюв мiж кристалами пдрокси-лапатиту, деформуванням i взаемним перем> щенням юсткових ламел, перемiщенням остеонiв в бшьш в'язкш i аморфнiй мiжостеоннiй речови-нi тощо [3, 7]. Цей процес, на вiдмiну вiд пласти-чних деформацiй, як правило, е зворотшм [6]. Хоча жоден з зазначених механiзмiв не е повшс-тю доведеним, автори погоджуються, що процес релаксаци напружень зумовлений змшами, якi вiдбуваються на рiзних рiвнях структурно1 орга-шзаци кiстки [3, 10]. Саме це може пояснити на-явшсть швидко1 i повшьно! фаз релаксаци вщ-значених в даному дослщженш.
Вiдомо, що змша структури юстково! тканини шд дiею зовнiшнiх сил, на вiдмiну вiд iнших типiв матерiалiв, зумовлена не лише фiзичними але й бюлопчними процесами, зокрема, резорб-щею i новоутворенням юстково! тканини [5]. При цьому бюлопчним процесам належить про-вiдна роль, однак мiж процесом релаксаци напружень i перебудовою юстково! тканини iснуе тюний взаемозв'язок [3]. Релаксацiя напружень найбшьш iнтенсивно протiкае протягом перших хвилин вщ початку ди зовшшньо! сили, а по^м суттево уповiльнюеться. Натомють, процес резо-рбци юстково! тканини потребуе набагато бiльше часу: резорбщя в однiй структурнiй одиницi ремо-делювання тривае 7-10 днiв [5]. Автори вказують, що в процес релаксаци напружень виникають змь ни електричних потенцiалiв локально напружених д^нок юстки. Ц п'езоелектричнi ефекти, на !х думку, регулюють процеси новоутворення i перебудови юстки, визначають iнтенсивнiсть i напря-мок перебшу бiологiчних процесiв [7, 12].
Таким чином, процес релаксаци напружень в юстковш тканиш е важливою ланкою в складно-
му MexaHi3Mi адаптаци юстково! тканини до ди зовшшшх навантажень. Отриманi в ходi досл> дження рiвняння дозволяють з високою достов> рнiстю прогнозувати величину релаксаци напружень в юстковш тканиш в залежност вiд !! виду i структурно-функцiонального стану. 1х можна використовувати при створенш бiльш до-сконалих скiнченно-елементних моделей кiсток людини та при плануваннi рiзноманiтних хiрур-гiчних втручань на нижнiй щелеш.
Висновки. 1. Кiсткова тканина мае виражеш в'язко-пружнi властивостi. За стало! деформаци напруження в рiзних зразках юстково! тканини зменшуються на 4-41 %.
2. Величина релаксаци напружень залежить вщ типу юстково! тканини, !! жорсткостi i мше-рально! насиченостi. Найбiльш iнтенсивно процес релаксаци напружень протiкае в губчастш кiстцi i тканинi юсткових регенератiв.
3. Релаксацiя напружень в юстковш тканиш вщбуваеться за складним експоненцiйним законом, !! швидюсть найбiльша протягом першо! хвилини, шсля чого процес значно уповiльню-еться.
4. Визначеш нами коефiцiенти, що характеризуют швидкiсть i величину релаксаци напружень, можуть бути застосоваш при плануванш оперативних втручань i створеннi сюнченно-елементних моделей юсток людини.
Список лтератури
1. Гросс М. Д., Мэтьюс Дж. Д. Нормализация окклюзии: Пер. С англ. — М: Медицина, 1986. - 288 с.
2. Маланчук В.О., Копчак А.В., Шидловсь-
кий М.С. Мехашчш властивостi юстково! тканини уламкiв нижньо! щелепи при li травматичному пере-ломi // В кн: Матерiали мiжнародноl науково-практично! конференци „Дновацшш технологи в стоматологи та щелепно-лицевш х1рургл" 30-31 жовтня 2009 року. Харюв - 2009.- С. 25-28.
3. Мелнис А.Э., Кнетс И.В. Вязкоупругие свойства компактной костной ткани. В кн. Современные проблемы биомеханики. Выпуск 2. Механика биологических тканей. Рига «Зинатне», 1985, с. 38-69.
4. Мюллер М.Е., Альговер М., Шнайдер Р., Виллинеггер Х. Руководство по внутреннему остео-синтезу: Методика рекомендуемая группой АО (Швейцария).-М.: Ad Marginem, 1996.- 750 с.
5. Поворознюк В.В., Мазур И.П. Костная система и заболевания пародонта.- К. 2003.-446 с.
6. Прикладная механика ячеистых пластмасс: Пер с англ. /Под. ред.. Н.К. Хильярда.-М.: Мир, 1985.360 с.
7. Проблемы прочности в биомеханике. / Под ред. Акад. И.Ф.Образцова. - М.: Высшая школа, 1988.-310 с.
8. Advanced osseointegration surgery: applications in the maxillofacial region / edited by P. Worthington, P.I. Branemark.-Quintessence Publishing, 1992.- 403 p.
9. Dong XN, Yeni YN, Les CM, Fyhrie DP. Effects of end boundary conditions and specimen geometry on the viscoelastic properties of cancellous bone measured by dynamic mechanical analysis // J Biomed Mater Res A. 2004 Mar 1;68(3):573-83.
10. Linde F. Elastic and viscoelastic properties of trabecular bone by a compression testing approach. Dan Med Bull. 1994 Apr;41(2):119-38.
11. Schwartz-Dabney C.L., Dechow P.C. Variations in cortical material properties throughout the human dentate mandible // American journal of physical anthropology 120:252-277 (2003)
12. Steinberg M.E., Busenkell G.L., Black J., Korostoff E. Stress-induced potentials in moist bone in vitro.- J.Bone Joint Surg., 1974, vol. 56, p. 704-713.
Haamm^a 15.02.10.
УДК 616.317-007.254-089.85
Ш. Т. Шокиров, к. мед. н.
Центр пластической хирургии Мaгienhospital, Штутгарт, Германия Ташкентская медицинская академия
СТАБИЛЬНОСТЬ ВЕРХНЕЙ ЧЕЛЮСТИ ПОСЛЕ ЕЕ ПЕРЕМЕЩЕНИЯ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ВНУТРИРОТОВЫХ ДИСТРАКТОРОВ У БОЛЬНЫХ С ВРОЖДЕННОЙ РАСЩЕЛИНОЙ ГУБЫ И НЕБА
Врожденная расщелина губы и неба - тяжелый порок развития челюстно-лицевой области, который характеризуется выраженными структурными и функциональными нарушениями.
Целью нашей работы было изучение стабильности положения верхней челюсти после дистракции с использованием внутриротовых дистракторов. Дист-ракция средней зоны лица является идеальным методом коррекции серьезной гипоплазии верхней челюсти у больных с врожденной расщелиной губы и неба. Использование внутриротовых дистракторов дает хорошие и стойкие косметические и функциональные результаты.
Ключевые слова: врожденная расщелина губы и неба, дистракция.
Ш. Т. Шокиров
Центр пластично! xipyprii' Marienhospital, Штутгарт, Шмеччина Ташкентська медична академгя
СТАБЫЬШСТЬ ВЕРХНЬО1 ЩЕЛЕПИ П1СЛЯ II ПЕРЕМ1ЩЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ВНУТР1ШНЬОРО-ТОВИХ ДИСТРАКТОР1В У ХВОРИХ
З ВРОДЖЕНОЮ РОЗЩ1ЛИНОЮ ГУБИ ТА П1ДНЕБ1ННЯ
Вроджена розщшина губи та тднебтня - важкий порок розвитку щелепно-лицьово'1 дшянки, який характеризуется вираженими структурними i функцю-нальними порушеннями.
Метою нашо'1 роботи було вивчення стабiльностi по-ложення верхньо! щелепи тсля дистракцИ ззастосу-ванням внутршньоротових дистракторiв. Дктрак-ция середньоХ зони лиця е iдеальним методом корекцИ серйозно'1 гтоплази верхньо! щелепи у хворих з вро-дженою розщшиною губи та тднебтня. Викорис-тання внутршньоротових дистракторiв дае добрi та стшю косметичт i функцюнальш результати. Ключов1 слова: вроджена розщшина губи та тднебтня, дистракщя.
Sh. T. Shokirov
The Centre of Plastic Surgery Marienhospital, Stuttgart, Germany Tashkent Medical Academy
THE STABILITY OF THE UPPER JAW AFTER ITS SHIFT WITH THE USE OF ORAL DISTRACTERS IN PATIENTS WITH INNATE
UPPER LIP AND SOFT PALATE CLEFT
Innate cleft of lip and soft palate is the grave defect in the development of maxillofacial part, which is characterized with expressed structural and functional disorders. The aim of our work was the study of the stability of the position of upper jaw after distraction with the use of oral distracters. Distraction of the middle part of the face is the ideal method of correction of the severe dysplasia of upper jaw in patients with innate cleft of upper lip and soft palate. The use of oral distracters gives good and stable cosmetic and functional results. Key words: innate cleft of upper lip and soft palate, distraction.
Актуальность проблемы. Лечение больных с врожденными пороками лица, сопровождающимися деформациями средней зоны, является сложной задачей [1, 2, 4]. Ортодонтическое лечение деформаций челюстей, которые после первичных операций на губе и небе развиваются у 73-89 % детей старшего возраста, не всегда дает положительный результат [3,4,5]. Хирургическое
© Шокиров Ш. Т., 2010
