CC BY
17
УДК 636.1/8:612.13
Бевз О.С., к. вет. н., доцент © E-mail: olgabevz@yandex.ru Бглоцеркгвський нацюнальний аграрный университет, м. Быа Церква, Украгна
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-МОРФОЛОГ1ЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ СЕГМЕНТАЛЬНО! ШНЕРВАЦП КАПСУЛИ КОЛ1ННОГО СУГЛОБА
СВШСЬКОГО КОТА
Представлена робота е фрагментом комплексного експериментально-морфолог1чного досл\дження сегментальног тнервацп капсули колтного суглоба свтського кота. Проведене макро-мжроморфологгчне дослгдження екстравертебральног ганглюектомп 4-го поперекового сегмента (L4). Уробот1 використат макроморфолог\чт, експериментально-морфолог1чт,
нейрог1столог1чш методи та метод поляризацтног мжроскопп. Виявлено, що 4-й поперековий сегмент (L4) бере участь у формуванш магктральних нервгв попереково-крижового сплетення, що тнервують капсулу колтного суглоба. Встановлено, що 4-й поперековий сегмент (L4) тнервуе ус анатом1чн1 частини капсули колтного суглоба свтського кота, але найбыьшу ктьтсть нервових провгднитв вгддае для дорсальног та медгальног частин.
Ключов1 слова: сегментальна тнерващя, екстравертебральна ганглюектом1я, 4-й поперековий сегмент (L4), капсула колтного суглоба, свтський ют.
УДК 636.1/8:612.13
Бевз О.С., к. вет. н., доцент Белоцерковский национальный аграрный университет, г. Белая Церковь, Украина
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-МОРФОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ СЕГМЕНТАЛЬНОЙ ИННЕРВАЦИИ КАПСУЛЫ КОЛЕННОГО СУСТАВА ДОМАШНЕГО КОТА
Представленная работа является фрагментом комплексного экспериментально-морфологического исследования сегментальной иннервации капсулы коленного сустава домашнего кота. Проведено макро-микроморфологическое исследование экстравертебральной ганглиоэктомии 4-го поясничного сегмента (L4).Определено, что 4-й поясничный сегмент (L4) принимает участие в формировании магистральных нервов пояснично-кресцового сплетения, которые иннервируют капсулу коленного сустава. В работе использованы макроморфологические, экспериментально-морфологические, нейрогистологические методы и метод поляризационной мжроскопии. Установлено, что 4-й поясничный сегмент (L4) иннервирует все анатомические части капсулы коленного сустава домашнего кота, но большее количество нервных проводников отдает для дорсальной и медиальной частей.
© Бевз ОС., 2014
21
Ключевые слова: сегментальная иннервация, экстравертебральная ганглиоэктомия, 4-й поясничный сегмент (L4), капсула коленного сустава, домашний кот.
UDC 636.1/8:612.13
Bevz O., candidate of veterinary science, docent Bilotserkivskiy National Agrarian University, Bila Tserkva, Ukraine
EXPERIMENTAL AND MORPHOLOGICAL STUDY OF SEGMENTAL INNERVATION CAPSULES KNEE DOMESTIC CAT
This work is a fragment of a comprehensive experimental study of the morphological segmental innervation of the knee joint capsule domestic cat. The paper shows the results extra vertebral ganglioektomy 4-th lumbar segment (L4). In the work used macromorphology, experimental-morphology, neirogystology methods and polarization microscopy method. We found that 4 lumbar (L4) segment is forming the main nerves of the lumbo-sacral plexus that innervate the capsule of the knee joint. Found that 4 lumbar segment (L4) innervates all anatomical parts of the capsule of the knee joint domestic cat, but most of nervous prefer to dorsal and medial parts.
Key words: segmental innervation, extra vertebral ganglioektomy, 4 lumbar segment (L4), knee joint capsule, domestic cat.
Аспект, що мае досить важливе клмчне значення, - розумшня того, що колшний суглоб е зоною продукци, джерелом локального, розлитого та вщображеного болю, а також - органоцшлю не тшьки для болю, що виникае у прилеглих вщдшах опорно-рухового аппарата, але й для багатьох вертебральних патолопчних процеЫв, що мають мкце у рiзних анатомiчних структурах з иею ж метамерною (сегментальною) шнерващею [2, 3]. Вивчення сегментально! шнерваци безперечно мае практичну защкавлешсть так як знання топографи осьового нерва певно! частини тша, його зони розгалуження та перекриття необхщш для прогноз1в репаративних процешв в тш чи шшш структур! синов1ального середовища суглоба, а також для розкриття патогенезу, симптоматологи та техшки тестування невролопчних порушень тазових кшщвок.
MaTepian i методи дослщжень. У робой використаш макроморфолопчш, експериментально-морфолопчш, нейропстолопчш методи та метод поляризацшно! мшроскопи. Макроморфолопчний метод полягав у тонкому анатом1чному препаруванш нерв1в попереково-крижового сплетення, починаючи вщ виходу з м1жхребцевих отвор1в до входження в капсулу колшного суглоба. Експериментальш х1рург1чн1 операци з екстирпаци спинальних ганглив проводили у поперековому i крижовому вщдшах хребетного стовпа за методом, розробленим на нашш кафедрi та модифшованим В.П. Новаком. Ця модифiкацiя забезпечуе повний вiзуальний контроль пiд час операци, а також збертаеться цшсшсть хребцiв i кровоносних судин. Експерименти були проведеш на свiйських котах роздшьно, однобiчно, екстирпували гангли поперекових (L4, L5, L6, L7) i крижових
22
S2) сегмента. Експериментально-морфологiчнi дослiдження проводились iз суворим дотриманням бiоетичних норм, вщповщно до Закону Украши «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» вщ 28.03.2006 р. [4]. За допомогою видалення спинальних ганглпв викликали дегенеращю нервових волокон дистальнiше мiсця перерiзання. Оскiльки дегенерацiя нерва починаеться iз перифери i розповсюджуеться до центру, то руйнуючи зв'язок з нейроном, викликали валеровську дегенеращю, в першу чергу, в нервових закшченнях. Для вивчення сегментального формування мапстральних нервових стовбурiв капсули колшного суглоба використовували метод поляризацшно1 мшроскопи, який дозволяе в^^знити нервовi волокна у сташ валеровсько! дегенераци вiд iнтактних. Для нейропстолопчних дослiджень капсулу колiнного суглоба свшських котiв вiдпрепаровували згiдно з анатомiчними частинами суглоба (медiальна, латеральна, дорсальна, плантарна). Використовували методики iмпрегнацil азотнокислим срiблом за Бiльшовським-Гросом в модифшаци Лаврентьева, Кампоса [1]. Щц час мiкроскопування гiстопрепаратiв суглобово! капсули вивчали морфолопю нервових структур та одночасно тдраховували кiлькiсть нормальних й перероджених нервових волокон. Пщрахунок проводили за великого збшьшення, для цього в дослщжуванш дiлянцi капсули визначали, скшьки зi 100 волокон е переродженими. Таким чином, у вщсотковому вщношенш визначаеться ступiнь участi дослщжуваного сегмента в шнервацп анатомiчних частин капсули колшного суглоба.
Результати дослщжень. У процес препарування з'ясовано, що до складу поперекового сплетення вщдають сво1 гшки - 4, 5 та 6-й сегменти поперекового вщдщу. Потужшсть нервових стовбур1в вщ цих сегментсв е р1зною. Найбшьший стовбур вщдае 5-й поперековий сегмент, менш потужну гшку - 6-й сегмент, а тоненький, анатом1чно оформлений стовбур вщходить вщ 4-го поперекового сегмента. Стосовно нерв1в крижового сплетення, то участь в його формуванш беруть - 5, 6, 7-й попереков1 сегменти, а також 1, 2-й крижовг Найпотужшш1 гшки вщдають 6 та 7-й попереков1 сегменти, тонку гшку отримуе вщ 5-го поперекового сегмента, \ середньо1 товщини гшка вщходить вщ 1 -го крижового сегмента та дещо тонша - вщ 2-го крижового сегмента. Таким чином, отримаш макроморфолопчш матер1али свщчать про те, що капсула колшного суглоба отримуе нервов! волокна вщ декшькох сегмент1в як поперекового, так \ крижового вщдшв хребетного стовпа, тобто шнерващя капсули колшного суглоба е полюегментною.
Однак, щ факти доведет лише на макроскотчному р1вш. Тому ми не могли не використати кшьккний принцип, вияснити м1жсегментш взаемовщносини всередиш анатом1чних частин капсули \ показати сегментальний склад нервових стовбур1в. Адже тшьки кшьккний пщрахунок нервових структур за використання морфолопчного експерименту дае можливкть отримати точш вщомост щодо сегментально1 шнерваци та надають бшьш щнш результати \ е корисним контролем. Тому ми використали можливкть бшьш повно вияснити морфолопю I розповсюдження волокон дослщжуваних сегментальних нерв1в в капсул1 колшного суглоба.
23
Методом поляризацшно! мжроскопи тсля екстравертебрально! ганглюектоми 4-го поперекового сегмента (Ъ4) проведенi дослщження магiстральних нервiв капсули колiнного суглоба, яю належать до попереково-крижового сплетення. У стегновому нерв1 мiелшовi волокна знаходяться на рiзних етапах валеровсько! дегенераци. Виявлено потовщення мiелшово! оболонки, згладження контурiв волокон, збшьшення кiлькостi насiчок Шмщта-Лантермана i формування оводав. Разом iз переродженими нервовими волокнами знаходиться значна кшьюсть нормальних волокон. Вiдсоткова кiлькiсть нервових волокон з явищами вторинно! дегенераци складае 39 %. У низх\дному колтному нерв1 теж е нервовi волокна з нерiвними контурами, збшьшеною кiлькiстю насiчок мiелiну, потовщеною мiелiновою оболонкою. В цьому нервi налiчуеться 34 % перероджених нервових волокон. С1дничний нерв характеризуеться наявшстю як нервових волокон з ознаками вторинно! дегенераци, так i нормальних нервових волокон, причому кшьюсть останшх переважае. Вщсоток перероджених мiелiнових нервових волокон складае 25 %. У великогомшковому нерв1 можна побачити нервовi волокна з раншми ознаками вторинно! дегенераци - це, перш за все, змша контурiв волокон, збшьшення кшькосп наЫчок Шмiдта-Лантермана. Волокон у сташ валеровсько! дегенерацi! налiчуеться 29 %. Малогомыковий нерв характеризуеться наявшстю мiелiнових нервових волокон, як е на рiзних стадiях валеровсько! дегенерацi!, а також волокон в нормальному сташ. Виявлеш волокна зi сформованими ово!дами, в яких мiелiнова оболонка нерiвномiрно фрагментарно свiтиться - це свщчить про наявнiсть бiльш пiзнiх стадш вторинно! дегенерацi!. Вiдсоток перероджених нервових волокон налiчуе 27 %.
Таким чином, тсля екстравертебрально! ганглюектоми 4-го поперекового сегмента (Ъ4) нервовим волокнам вЫх дослщжуваних магiстральних нервiв притаманш, в тiею чи iншою мiрою, явища валеровсько! дегенерацi!. Вiдсоток перероджених нервових волокон складае: у стегновому нервi - 39 %, в низхщному колiнному - 34 %, в сщничному - 25%, у великогомшковому - 29 % та малогомшковому - 27 %.
Шсля екстравертебрально! ганглюектоми 4-го поперекового сегмента (Ь4), застосувавши нейропстолопчш iмпрегнацiйнi методики, ми дослiдили морфологш анатомiчних частин капсули колiнного суглоба кшки. У дорсальнт частит капсули виявлена рiзноманiтна архiтектонiка нервових структур. Вшьний рецепторний апарат представлений в основному простими i слабо розгалуженими нервовими термiналями. За розгалуження нервових стовбурiв периневральнi пiхви теж розгалужуються, а нервовi стовбури можуть здшснювати обмiн нервовими волокнами мiж собою. У фiбрознiй оболонцi знаходяться розгалуження нервових волокон, яю спрямованi за ходом волокнистих структур колагено-еластичного комплексу. У дорсальнт частиш виявлено 19 % нервових волокон з ознаками переродження. Для мед1альног частини капсули колшного суглоба характерною е наявшсть нервово-судинних комплекЫв, нервових сплетень, яю формують рiзноманiтнi розгалуження, вiльних нервових заюнчень. Доволi розповсюдженим видом вшьних рецепторiв
24
капсули е пол1валентш закшчення. У таких рецепторах нервов! волокна закшчуються на судинах, бшя сполучнотканинних кл1тин, на волокнистих структурах, в аморфнш речовиш. Таю пол1валентш закшчення групуються \ формують своерщш рецепторш поля капсули. Маючи сильно розвинену судинну Ытку сполучна тканина капсули мктить значну кшькють закшчень, що шнервують судини. Спостер1гаються штраорганш нервов1 сплетення, в яких нервов! волокна мають р1зномаштну арх1тектошку. Вони звиваються або розгалужуються у р1зних напрямках, частина волокон супроводжуе судинне русло капсули або вступае з ним в контакт, а частина проходить самостшно у сполучнш тканиш. Вщ сплетень \ окремих нервових стовбур1в вщходять рецепторш волокна, яю формують чутлив1 закшчення р1зно1 складности Оскшьки у формуванш таких сплетень беруть участь декшька нервових волокон вщ р1зних пучюв, то можна вщзначити утворення рефлексогенних зон. Для мед1альног частини капсули тсля екстравертебрально1 ганглюектоми 4-го поперекового сегмента (Ъ4) характерне 17 % нервових волокон у сташ валеровсько1 дегенераци. Вивчення пстолопчних препарата латеральное частини капсули показало, що вона мае добре розвинений нервовий апарат, представлений м1елшовими \ безм1елшовими нервовими волокнами, численшстю нервових провщниюв, як1 несуть на сво1х кшцях термшальш нервов! апарати чутливо1 природи, що закшчуються на р1зних структурах капсули. Також для латерально1 частини характерна присутшсть крупних кровоносних судин, як1 супроводжуються потужними нервовими стовбурами. Нервов1 стовбури мають р1зну арх1тектошку, вони формують судинно-нервов1 контакти, вщдаючи рецепторш закшчення. Потужний нервовий стовбур розгалужуеться на дв1 гшки, одна з них вщдае тоненький стовбурець, що йде у протилежному напрямку, змшюе свш хщ на зворотний, формуючи петлю. На своему шляху стовбурець пересжае венулу та вступае в контакт 1з власним нервовим стовбуром. Характерним е те, що тоненький стовбурець знаходиться в сташ валеровсько1 дегенераци. Часто нервов! стовбурщ прямують на деякш вщсташ вщ кровоносних судин, то наближаються, то вщдаляються вщ них, повторюючи хщ !х галуження, в результат чого \ утворюються нервово-судинш комплекси та Ытки. В латеральнш частиш ми спостер1гали вшьш та шкапсульоваш нервов1 закшчення. Вшьш рецептори локал1зуються у вигляд1 розгалужень, арборизацш, петельок або мають звивистий хщ. 1нкапсульоваш нервов1 закшчення можуть мати не характерну, бшьш видовжену або сплющену форму, яку ми пов'язуемо з особливостями топографи та видовою належшстю. Ми схильш вважати, що це тшьця Фатер-Пачиш, яю локал1зоваш м1ж колагено-еластичним комплексом ф1брозно1 оболонки. В одного тшьця ч1тко пом1тний осьовий цилшдр, внутршня нейрогл1альна колба \ зовшшня капсула, а на другому тшьщ добре виражена зовшшня капсула та частина осьового цил1ндра. У нервово-судинному комплекс знаходяться: мапстральний потужний нервовий стовбур, досить крупна артер1я та шкапсульований рецептор - тшьце Фатер-Пачиш, в якого осьовий цилшдр закшчуеться у вигляд1 гачка, е внутршня нейрогл1альна колба \ зовшшня сполучнотканинна капсула. Цей
25
рецепторний прибор локалiзуeться бшя артери i, можливо, вш е барорецептором. Для латеральное частини капсули вщсоток перероджених нервових волокон налiчуе 8 %. У плантартй частит капсули спостер^аються нервово-судинш комплекси, коли потужнi нервовi стовбури супроводжують венулу. Також можна зустр^и розгалуження нервового стовбурця i формування полiвалентного вiльного рецепторного апарату на стшках кровоносних судин i структурах пухко! сполучно! тканини. У плантартй частиш капсули 10 % нервових волокон знаходяться в сташ валеровсько! дегенераци.
Таким чином, пiсля екстравертебрально! ганглюектоми 4-го поперекового сегмента (L4) ми виявили наступне розподiлення нервових структур з ознаками валеровсько! дегенераци вщносно анатомiчних частин капсули колiнного суглоба кшки: дорсальна частина - 19 %, медiальна - 17 %, латеральна - 8 %, плантарна - 10 %.
Висновки: 1. Виявлено, що 4-й поперековий сегмент (L4) бере участь у формуванш магiстральних нервiв попереково-крижового сплетення, що шнервують капсулу колiнного суглоба. 2. Встановлено, що 4-й поперековий сегмент (L4) шнервуе усi анатомiчнi частини капсули колшного суглоба свiйського кота, але найбiльшу кiлькiсть нервових провщниюв вiддае для дорсально! та медiально! частин.
У перспективi подальших дослщжень плануемо з'ясувати участь iнших сегменив попереково-крижового вiддiлу хребетного стовпа (L7, Si, S2) у сегментальнiй шнерваци капсули колiнного суглоба. Це надасть можливiсть визначити осьовий нерв та зони перекриття анатомiчних частин капсули колшного суглоба свшських котiв.
Л1тература
1. Горальський Л. П. Основи пстолопчно! технiки i морфо-функцiональнi методи дослщжень у нормi та при патологи: навч. поЫб. / Л. П. Горальський, В. Т. Хомич, О. I. Кононський - Житомир: Полкся, 2005. - 288 с.
2. Левит К., Заксе Дж., Янда В. Мануальная медицина. / К.Левит и др. — М.: Медицина, 1993. - 512 с.
3. Хвисюк А.Н., Федоренко Н.А. Артрогенные болевые синдромы. / А.Н. Хвисюк, Н.А. Федоренко. - Харьков: Журнал «Медицина неотложных состояний» № 6(25). - 2009. - С. 25-30.
4. Яблонський В. А. Проблеми бюетики у ветеринарнш медициш: Методична розробка лекци з курсу «Методи наукових дослщжень» / В. А. Яблонський, О. В. Яблонська. - К.: 1111 «Графка», 2007. - 20 с.
Рецензент - к.вет.н., доцент Мисак А.Р.
26
