CC BY
11
3. Боженов П.И., Глибина И.В., Гриторьев Б.А. Строительная керамика из побочных продуктов промышленности. - М.: Стройиздат, 1986. - С. 136-148.
4. Комплексное использование минерального сырья и попутных продуктов при производстве строительных материалов// Сб. науч. тр./ Отв. ред. П.В. Кривенко. - К.: УМК ВО, 1991. - С. 192-198.
УДК674.053: 621.935 Acnip. С.П. Степанчук; доц. 1.Т. Ребезнюк, канд. техн.
наук; астр. М.М. Вовчок - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТОЧНОСТ1 РОЗПИЛЮВАННЯ ДЕРЕВИНИ ВУЗЬКИМИ СТР1ЧКОВИМИ ПИЛКАМИ З ПОР1ЗНО РОЗВЕДЕНИМИ ЗУБЦЯМИ
Наведено результати експериментальних дослщжень точносп розпилювання деревини вузькими с^чковими пилками з зубцями, розведеними рiзними способами. Встановлено, що найвищу точшсть розпилювання деревини на горизонтальних с^чкопилкових верстатах можна досягнути iз застосуванням пилки, зубщ яко! роз-веденi через один нерозведений зубець, а лшп вiдгинання яких перпендикуляры до бюектриси кута загострення.
Ключов1 слова: точнiсть, пропил, хвилястють, розведення, зубець.
Post-graduateS.P. Stepanchuk, assoc.prof. I.T. Rebeznyuk, post-graduateM.M. Vovchok-NUFWTof Ukraine, L'viv
Research of exactness of sawing of wood by narrow band saws with different methods of breeding of teeth
It is set that the greatest exactness of sawing of wood on horizontal band machine-tools it is possible to attain with application of saw the indents of which are divorced through one an indent is undivorced, and the lines of straightening of which are perpendicular to the bisectricess of sharpening corner.
Keywords: exactness, saw, waviness, breeding, tooth.
Пщ час шдготовляння вузьких колодопиляльних стр1чкових пилок зде-бшьшого використовують розведення зубщв у р1зш боки через один нерозведений зубець [1]. Щоб розвести зубщ стр1чкових пилок, виробники найчасть ше пропонують пристро!, в яких лшя затискання пилки - паралельна до лшп вершин зубщв. Однак доведено, що найращональшшим, з точки зору стшкос-т зубщв, е споЫб розведення з розмщенням лшп затискання, а вщтак i лшп згину зубця пилки перпендикулярно до бюектриси кута загострення [2].
Щоб отримати шформащю щодо впливу рiзних способiв розведення зубщв на точшсть розпилювання деревини вузькими с^чковими пилками на горизонтальному с^чкопилковому верстат й розв'язати завдання ращонального шдготовлення iнструмента до роботи, виконано експериментальш дослiдження.
Дослiдження здшснювали у виробничих умовах лiсопильного цеху фiрми "Грифон" (м. Львiв) на горизонтальному стрiчкопилковому верстатi СКТП 505-2. Щоб ощнити точнiсть розпилювання деревини, використовува-ли два показники: середню i максимальну хвилястiсть оброблено! поверхш [3]. Вимiрювали хвилястостi, залежно вщ рiзних способiв розведення зубцiв стрiчковоl пилки:
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
1 - розведення зубцiв через один нерозведений зубець, коли лшя затискан-
ня зубця пiд час розведення - паралельна до лши ден западин;
2 - розведення зубщв попарне iз зазначеним у першому способi орiенту-
ванням лши затискання зубця;
3 - розведення зубщв через один нерозведений зубець, коли лшя затискан-
ня перпендикулярна до бюектриси кута загострення.
Щоб вим1ряти хвилястють оброблено! поверхш, використано спещ-альний давач, який розроблено на кафедр1 деревообробного обладнання та шструменлв НЛТУ Укра!ни. Давач хвилястост встановлювали на стр1чко-пилковому верстат за допомогою металевого кронштейна на ос напрямного ролика. Сигнал з давача фжсували на магштну пл1вку, шсля чого обробляли на комп'ютерь
Дослщження виконували за таких умов: пилки завдовжки Ь = 4666 мм; завширшки вщповщно до зазначених пилок В = 47,6 мм, 47,2 мм, 47,5 мм, завтовшки Б = 1,0 мм; крок зубщв t = 22,22 мм; висота зубщв И = 5,6 мм; кшьюсть зубщв х = 210; переднш кут леза у = 12°; заднш кут леза а = 34°; величина розведення зубщв = 0,55 мм; висота вщгинання зубщв кр = 2,0 мм; напруження натягу в тш пилки ан = 185 МПа; ¡л = 90°; нап-рямш ролики розмщували з обох боюв бруса на вщсташ 100 мм вщ його по-верхонь; швидюсть р1зання V = 30,6 м/с; подача на зубець = 0,018 мм.
Пщ час дослщжування розпилювали брус завширшки 300 мм (висота пропилу), заввишки 400 мм \ завдовжки 4100 мм. Порода - сосна, волопсть деревини w = 34 - 40%. У дослщженнях визначали, як змшюватиметься точ-
шсть розпилювання 1з застосуванням р1зних зазначених пилок, до того ж з однаковою для вЫх пилок змшою суттевого шляху р1зання.
Дослщження виконували за класичною методикою (табл. 1) при ста-лих швидкостях подач1 для кожного з вим1рювань у межах 4-7 м/хв. При зазначених швидкостях виконуеться достатня кшьюсть зам1р1в для забезпечення показника точност % < 5%.
Табл. 1. Методична Ытка дослШв
№ дослвду 1 2 3 4 5 6
Фактичний шлях р1зання зубця пилки 1ф, м 325 650 975 1300 1625 1950
Як видно з результата дослщжень (рис.), величини та штенсивщсть змш хвилястостей оброблено! поверхш деревини з використанням для розпилювання деревини стр1чкових пилок, зубщ яких по-р1зному розведеш, р1зш. У раз1 використання пилки 1 середня хвилястють оброблено! поверхш вщ 0,189 мм при 1ф = 325 м зростае до 0,212 мм (на 12,17 %) при 1ф = 1950 м. Вод-ночас максимальна хвиляслсть (за екстремумами) зростае вщ 1,212 мм до 1,462 мм (на 20,63 %). З використанням пилки 2 штенсивщсть зростання хвилястостей оброблено! поверхщ з1 збшьшенням 1ф спадае. Так середня хвиляс-тють Усер вщ 0,203 мм при 1ф = 325 м зростае до 0,216 мм (на 6,4 %) при 1ф = 1950 м. Хвилястють за екстремумами Уе зростае з1 зазначеним збшьшен-
ням 1ф вщ 1,753 мм до 1,925 мм (на 9,81 %). Виходить, що хвилястост оброб-лено! поверхнi зi збiльшенням 1ф з використанням пилки 1 проти пилки 2 зростають штенсившше майже вдвiчi.
Рис. Залежностi хвилястостей оброблено'1 поверхш вiд фактичного шляху рЬання леза зубця мсля розпилювання деревини стрiчковими пилками, зубц яких по^зному розведеш: 1 - через один нерозведений, коли лШя затискання зубця тд часрозведення паралельна до л\ни ден западин; 2 - попарне з ор1ентуванням л\ни затискання, як у пилки 1; 3 - через один нерозведений, коли лтя затискання зубця перпендикулярна до б1сектриси кута загострення
Це пояснюеться тенденщями змши величини розведення зубщв пилки у процес розпилювання деревини, що теоретично обгрунтовано та експери-ментально шдтверджено й висвгглено в [2]. Водночас величини хвилястостей з використанням пилки 2 проти зазначених параметрiв у разi використання пилки 1 бшьшь Це пояснюеться насамперед тим, що в разi вщгинання зубщв у рiзнi боки через один нерозведений зубець розведеш зубщ частково зрiзу-ють шари деревини в 1,5 раза товслш^ шж з попарним розведенням. Це зу-мовлюе збшьшення сумарно! подачi на зубець, а вщтак спадання сили й по-тужност рiзання деревини [4].
У разi застосування для розпилювання деревини пилки 3 величини та штенсившсть зростання хвилястостей оброблено! поверхш деревини зi збшь-шенням 1ф меншi порiвняно з використанням пилки 1. Так, середня хвиляс-тють оброблено! поверхнi при 1ф = 325 м з використанням пилки 3 менша, шж iз використанням пилки 1, на 8,47 % i становить 0,173 мм, а при 1ф = 1925 м - на 12,26 % i дорiвнюе 0,186 мм. Водночас хвилястють за екстре-мумами при 1ф = 325 м менша на 8,37 % i дорiвнюе 1,117 мм, а при 1ф = 1925 м на 14,29 % i становить 1,253 мм.
Значення Усер i Уе зi змшою 1ф вiд 325 м до 1925 м вщповщно зростають на 7,51 % i 12,18 %. Однак це зростання менш iнтенсивне майже вдвiчi, нiж iз використанням пилки 1. Зменшення зазначених параметрiв точностi
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
розпилювання деревини з використанням пилки 3 проти пилки 1 передуЫм зумовлене шдвищенням жорсткост розведених зубцiв, що обгрунтовано в [2] та експериментально шдтверджено й висвiтлено в [5].
Отже, на пiдставi всебiчного дослiдження способiв розведення зубцiв пилки можна зробити висновок, що найвищу точнiсть розпилювання деревини на горизонтальних стрiчкопилкових верстатах можна досягнути iз засто-суванням пилки, зубцi яко! розведеш через один нерозведений зубець, а лши вщгинання перпендикулярнi до бюектриси кута загострення.
Л1тература
1. Кер1вництво з обслуговування стр1чкових пилок/ Wood-Mizer Ukraine. - [Б.-М.: б. в.], 1996. - 11 с.
2. Ребезнюк 1.Т. Пщготовлення вузьких колодопиляльних стр1чкових пилок до роботи: Монограф1я. - Льв1в: Кольорове небо, 2005. - 260 с.
3. Степанчук С.П. Методика вим1рювання величин хвилястост пропилу тд час розпилювання колод на горизонтальних стр1чкопилкових верстатах/ С.П. Степанчук, М.1. Пилип-чук// Наук. вюник НЛТУ Укра!ни: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: НЛТУ Укра!ни. - 2007, вип. 17.3. - С. 123-127.
4. Якунин Н.К. Круглые пилы и их эксплуатация/ Якунин Н. К. - М.: Лесн. пром-сть, 1977. - 200 с.
5. Ребезнюк 1.Т. Дослщження величини розведення зуб1в вузько! колодо-пиляльно! стр1чково'1 пилки на бш залежно вщ способу !х вщгинання/ 1.Т. Ребезнюк, М.М. Вовчок// Наук. вюник НЛТУ Укра!ни: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: НЛТУ Укра!ни. - 2006, вип. 16.1. -С. 159-162.
УДК 674.76.41 Ст. викл. Г.М. Чайковська, ст. викл. Г.М. Латцька,
асист Л.В. Салапак - НЛТУ Украти, м. Львiв
СПОСОБИ ОБРОБЛЕННЯ ДЕРЕВИНИ П1Д ЧАС ВИГОТОВЛЕННЯ ГНУТИХ МЕБЛ1В
Наведено способи оброблення деревини та нов1тш технологи тд час виготов-лення гнутих мебл1в.
Ключов1 слова: гнут мебл1, "бщермайер", "вщенсью меблГ', Bendywood.
Senior teacher G.M. Lapitska; senior teacher G.M. Tchaykovska;
assist. L.V. Salapak - NUFWT of Ukraine, L'viv
Methods of wood processing of producing of bentwood furniture
The methods of wood processing and modern technologies of producing of bentwood furniture are described in this article.
Keywords: bentwood furniture, "bidermeir", "Vienne furniture", Bendywood.
Iсторiя гнутих меблiв розпочалася ще в Х1Х ст. в Австри. Близько 1835 р. вигини меблiв з плавних стають дедалi витонченими, профш роблять-ся сильшшими, з'являеться бшьше рiзьблення. Саме в цей час починае свою дiяльнiсть у Вiднi великий новатор - М1хаель Тонет (1796-1871 рр.) Першi ек-сперименти по згинанню фанери гарячою парою Тонет проводить ще в Ншеч-чинi, в 1841 р. вш патентуе свш винахiд. На виставцi його меблiв вiн був представлений князевi Меттернiху, i той пропонуе йому переселитися до Вщня.
