CC BY
16
sis of platelet aggregation in 51 patients with peptic ulcers. This analysis has been performed under the incubation of platelets with epinephrine, a1 and a2 agonists, and antagonist of p-adrenoreceptors. It has been shown that different responses of platelets to epinephrine in patients with peptic ulcer bleeding are due to variability of adrenoreceptors expression. Most commonly ulcer bleedings are associated with hyporeaction on epinephrine. Hyperadrenoreactivity is associated with bleeding from small-sized duodenal ulcers. The highest frequency of bleeding recurrence is observed in the group of patients with normal platelet response to epinephrine. These data impel to continue the search for molecular determinants of thrombogenesis disorders under ulcer bleeding.
УДК 618.36-001.18 БЫаш С.М., Шеттько В.1.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЗАПАЛЕННЯ 0Б0Л0Н0К ШЛУНКУ
ВДНЗ УкраТни УкраТнська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
В статтi за допомогою комплексу гiстологiчних, ультрамiкроскопiчних, гiстохiмiчних, лектинохiмiчних та статистичних методiв до^дження вивченi морфофункщональш змiни в оболонках шлунку при введент внут-рШньоочеревенно Л-карагтену. Доведено, що Л-карагтен являе собою сильний флоген, який при введеннi викли-кае запалення шлунку, що за морфологiчними ознаками вiдповiдае гострому гастриту.
Ключовi слова: оболонки шлунку, запалення, Л-карапнен, гострий гастрит.
Робота е фрагментом науково-до^дноТ роботи ВДНЗ Украни «УкраТнська медична стоматологiчна академiя» МОЗ Украши: "Експериментально-морфоло^чне вивчення дп трансплантатiв крюконсервованоТ плаценти на морфофунщональ-ний стан ряду внут^шшх оргашв", № 0108и001572.
Вступ
Ерозивно-виразковi та неопластичн захворю-вання шлунку е дуже розповсюдженою, типовою для вах розвинених краТн патолопею. Висока Тх частота, постшне збтьшення чисельност хворих, необхщнють зваженого диференцмованого пщходу до вибору ль кувальних схем потребуе пошуку нових, бтьш тонких методiв дiагностики, в тому чи^ i ранньоТ дiагности-ки, потребуе бтьш глибокого вивчення питань етюло-гп i патогенезу. На цьому тл роль рiзноманiтних ме-тодiв дослщжень, а також Тх комплексне використання набувае особливого значення [1,4,6,7]. В останшй час в харчовм промисловост дуже широко використову-ють для продовження тривалосп зберiгання харчових продуктiв Л-карапнен - сульфатизований полюаха-рид, видiлений з iрландського моху Chondrus. За да-ними [8] ця речовина викликае запалення внутрiшнiх органiв.
Мета дослщження Провести моделювання запалення оболонок шлунку за допомогою Л-карапнену та встановити морфофункцюнальы змiни при данiй патологи. До-слiдити патоморфологiчнi змiни в слизовм оболонцi шлунку з'ясувавши ступшь i активнiсть запалення, ступiнь атрофи шлункових залоз, активнiсть процесiв метаплазм на мiкроскопiчному та ультрамiкроскопiч-ному рiвнi. На основi отриманих даних провести ана-логовий аналiз цих змЫ з метою встановлення виду експериментального гастриту, зпдно СiднейськоТ кла-сифiкацiТ.
Матер1ал та методи дослщження Моделювання запалення оболонок шлунку проводилось на бтих щурах лжи Вютар, яга по висновку фармаколопчноТ асо^аци США, е оптимальним видом для вивчення лкарських препаратiв, яга по™ засто-совують людинi тому, що iмунна система щура най-бiльш чутлива до дiТ хiмiчних речовин в дозах в порiв-няннi з масою тiла. Таким чином щури, як об'ект дослщження е найбтьш вiдповiдним для тестування ль
карських npenapaTiB та моделюванш pi3HMX патолопч-них процесс.
Моделювання запалення проводилось на 40 щурах самцях лЫи Вiстар масою 220-250 г., яга знахо-дились у вiварiТ ВДНЗ УкраТни «УкраТнська медична стоматологiчна академiя» на стандартному утриманш. Для виключення сезонних i добових коливань досль джуваних показнигав, всi дослiдження проведенi в оаншй перiод в ранковий час. Експерименти на тва-ринах проводились зпдно з "Правилами використання лабораторних експериментальних тварин", додаток 4 i ХельсЫкською декларацieю «Про гуманне вщношен-ня до тварин».
Моделлю запалення послужило гостре асептич-не запалення, внаслщок введення внутршньоочере-венно 5 мг Л-карапнену ("Sigma", США) в 1 мл. iзото-нiчного розчину хлориду натрю. Забiр матерiалу для дослщження проводився на 1,2,7,10,14,21,30,60 добу експерименту шляхом декаттаци тварин пюля пере-дозування тiопенталового наркозу. Для дослщження шлунок вiдокремлювали вiд стравоходу та дванадця-типалоТ кишки вщмивали у фiзiологiчному розчинi. Потiм фрагменти кардiальноТ та пiлоричноТ частини, тта шлунку занурювали у фiксатор. Для свптповоТ мь кроскопiТ, гiстохiмiчного, лектинохiмiчного методiв до-слiдження бiоптати фксували у 4% розчинi нейтрального формалшу, для отримання напiвтонких зрiзiв та електронно-мiкроскопiчного дослiдження матерiал фь ксували у розчинi 2,5% глютарового альдегiду. Пiсля зневоднення матерiал вщповщно заливали у парафiн та епоксидну смолу за загальноприйнятими методиками [2,3,5]. Парафiновi зрiзи фарбувались гематок-силiном Караццi i Ерлiха, еозином, за методом ван Гизон, альциановим сишм з еозином, реактивом Ши-фа. При використанш iмуногiстохiмiчного методу пре-парати додатково фарбували гематоксилЫом Майе-ра. Для проведення лектинохiмiчного методу викори-стовували лектин арахюу (PNA) та лектин соТ (SBA). Натвтонга зрiзи забарвлювали толуТдиновим сишм та полiхромним барвником.
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академЯ»
Результата та Ух обговорення
На 1-2 добу пюля проведення експерименту встановлено, що вiзуально слизова оболонка (в порь внянн з контрольною групою тварин) була потовще-на, набрякла, пперимована. Поверхня ТТ вкрита сли-зовими масами, якi розташовувались своeрiдними конгломератами, а сам слизовий шар значно стоншу-вався, а в деяких частинах шлунку був вщсутшй по-внiстю. У власшй пластинцi слизовоТ оболонки спо-стер^ались множиннi крововиливи. Епiтелiальний шар слизовоТ оболонки шлунку був представлений одношаровим цилЫдричним, залозистим епiтелieм, який при мiкроскопiчному дослiдженнi виявлявся злу-щеним, а на цих мюцях утворювались множиннi еро-зiТ. На електрономiкроскопiчному рiвнi встановлено, що в мукоцитах слизовоТ оболонки шлунку, в базаль-ному Тх вiддiлi, спостерiгався полiморфiзм ядер, на 2 добу - атрофiя, а на 7-му - редук^я гранулярноТ ендо-плазматичноТ атки. агранулярна ендоплазматична сь тка зреагувала зменшенням розмiрiв канальцiв, галь-кост i розмiрiв рибосом та власного об'ему. Зниження функцiональноТ активностi комплексу Голц^ проявлялось в його морфолопчних змiнах, а саме: зменшенням розмiрiв, з редукцieю компоненлв, втратою секреторних гранул та вакуолей. Кшьгасть секретор-них гранул, яга мютились в апiкальнiй частинi мукоци-ту, порiвняно з контрольною групою тварин суттево зменшувалась. Кiлькiсть плазмоцилв, якi переважно розташовувались у власнш пластинцi, суттево знижу-валась, що свщчить про зниження iмунноТ вщпов^ у зв'язку iз зменшенням синтезу 1дА, лiзоциму та iнших антибактерiальних факторiв.
Сама власна пластинка була побудова з пухкоТ волокнистоТ сполучноТ тканини. В нiй спостерiгалось розшарування волокнистого компоненту. У штинному скг^ переважали тучнi клiтини. Для елеменлв гемо-мiкроциркуляторного русла був характерний спазм резистивноТ ланки. Середне значення дiаметрiв про-свiтiв зменшились на 20%. Венули вiдреагували яви-щем делятаци, просвiти мали нерiвнi контури. Середн значення дiаметру просвiтiв капiлярiв перевищували показники в iнтактнiй груп на 15%, що на наш погляд пов'язано з мюцевим регуляторшм впливом бiологiчно активних речовин (пстамЫ, гепарин), якi вивiльнялись внаслiдок дегрануляци тучних клiтин.
Лiмфатичнi судини власноТ пластинки слизовоТ оболонки шлунку знаходились у стаж делятаци. Тх просвiти були заповнен лiмфоцитами та макрофагами. У лiмфоТдних вузликах збтьшувалась кiлькiсть реактивних центрiв. По Тх перифери вiдмiчалась по-ява плазмоцилв, що свiдчить про активацiю системи iмунного захисту.
Основними компонентами власноТ пластинки слизовоТ оболонки шлунку щурiв були залози, яга вщ-кривались у шлунга^ ямки. В гальгасному стввщно-шеннi переважали головнi залози. Структуры компонента цих залоз, на введення Х-карапнену, реагували по рiзному у рiзнi термiни спостереження. Так на 2-гу добу експерименту головы кытини мали призматичну форму,цитоплазма Тх була слабкобазофтьною. В ба-зальнiй частинi знаходились частково атрофован гранулярна ендоплазматична сiтка та комплекс Голь-джi, спостерiгалась конденсацiя та набряк мппхонд-рiй, що свщчило про функцiональну напругу головних к^тин. В апiкальнiй частинi знаходились зимогенн
гранули. Кiлькiсть Тх, в порiвняннi з контрольною групою тварин, зменшилась втричк Це пов'язано з зменшенням синтезу пепсиногену, ягай полм перетворю-еться у пепсин при наявносл кислого середовища. До 14-Т доби експерименту конденсацiя та набряк м^о-хондрiй зникала, гальгасть зимогенних гранул збтьшу-валась, але до показнигав норми не досягала. В на-слiдок чого можливо говорити про оборотнiсть змiн, яга вщбувались iз мiтохондрiальними структурами.
У парiетальних клiтинах головних екзокриноци-лв, навпаки спостерiгалось збiльшення по перифери внутршньок^тинних канальцiв трубчато-везiкулярних комплексiв, що свщчить про пперфункцю цих к^тин. Цi змiни спостерiгались з 7-Т по 14-ту добу експерименту. В штинах практично були редукован комплекс Гольджi та ендоплазматична атка. Кiлькiсть м^охон-дрiй збiльшилась вдвiчi. Це зв'язано з активним синтезом соляноТ кислоти. В базальшй частинi парiета-льних клiтин за рахунок сильноТ редукцiТ комплексу Гольджi та ендоплазматичноТ сiтки зменшувався синтез бкарбоналв, якi надходили у кров судин власноТ пластинки, а полм до базальноТ поверхнi еттелюци-тiв та через них до складу слизу. В наслщок цього зменшувалась товщина слизового шару, i як результат нейтралiзацiя агресивноТ дiТ соляноТ кислоти теж зменшувалась.
В додаткових мукоцитах на 2-гу - 14-ту доби експерименту зменшувалась гальгасть секреторних гранул втрич^ тобто суттево знижувався синтез секреторних гранул муциыв, i як наслщок зменшувалась продуга^я слизу, що негативно впливало на захист слизовоТ оболонки вщ ди соляноТ кислоти та ТТ iмуно-лопчноТ властивосл. До показнигав норми гальгасть секреторних гранул муциыв доходила лльки до 21-Т доби експерименту. Кшьгасть та структура шийкових мукоцилв теж зазнавала негативних змЫ, що потiм вiдображалось на швидкосл регенерацiТ епiтелiоцитiв i залози в цтому та на продукуваннi слизу. Вщнов-лення кiлькостi та структури цих клiтин вiдбулося тшь-ки до 30-Т доби експерименту.
Морфолопчы змiни, якi вiдбувались у м'язовм оболонцi стосувались, в основному, гемомiкроцирку-ляторних судин, якi знаходились у прошарках пухкоТ волокнистоТ сполучноТ тканини розташованш мiж шарами гладком'язовоТ тканини. Реакцiя цих судин була подiбна до реакцiТ судин ГМЦР власноТ пластинки слизовоТ оболонки з одшею рiзницею у термiнах ввщ-новлення елементiв ГМЦР до контрольно!' групи тварин. У серозшй оболонц з 7-Т по 21-шу доби експерименту переважали малодиференцшоваш мезотель оцити. Це свiдчить про активы регенерацмш процеси, що вщбувались у ц термiни спостереження. Пропор-цiя мiж диференцiйованими та малодиференцшова-ними мезотелiоцитами вiдновлювалась лише до 30-Т доби експерименту.
Проаналiзувавши морфофункцюнальш змiни, якi вiдбувались в оболонках шлунку, протягом експерименту, нами встановлено, що до показнигав норми вони досягали лише до 30-Т доби експерименту.
Висновки
1. На основi проведеного морфолопчного досль дження з використанням сучасних мел^фв встановлено, що змодельоване запалення, за ступеню морфолопчних змЫ, у оболонках шлунку викликае патолоп-
Том 11, Выпуск 2
13
2. Карупу В. Я. Электронная микроскопия / В. Я. Карупу. - К. : Вища школа, 1984. - 208 с.
3. Меркулов Г.А. Курс патогистологической техники / Г.А.Меркулов. - М.: Медгиз, 1961. - 341 с.
4. Пальцев М.В. Прогноз развития гастроэнтерологии и гепа-тологии на ближайшие 10 лет / С.В.Грачев, В.Т.Ивашкин, Ф.И.Комаров [и др.] // Рос. журнал гастроэнтерологии, гепа-тологии, колопроктологии. -2011.- № 4.-С.7-13.
5. Пикалюк В.С. Методичн аспекти дослщження скелету люди-ни i тварин / В.С.Пикалюк.- Смферополь, 2008.-272 с.
6. Саенко В.Ф. Особенности диагностики и лечения больных с гастродуоденальной патологией, ассоциированной с гелико-бактериозом / И.В.Гомоляко, А.М.Бурый, Ю.А.Диброва [и др.] // КлУчна хiрургiя. -2001.- №6.-С. 14-19.
7. Redeen S.F. Relationship of gastroscopic features to histological findings in gastritis and helkobacter pylori infection in a general population sample / K.Petersson, K.Borch // Endoscopy.- 2003.-V. 35; №11 .-Р. 946-950.
8. Thanh T. T. Molecular characteristics and gelling properties of the carrageenan family, рreparation of novel carrageenans and their dilute solution properties / T. T. Thanh, Y. Yuguchi, M. Mimura [et. al.] // Macromolecular chemistry and physics. - 2007. - V. 203 (1). - P. 15-23.
чн процеси, яга вщповщають гострому гастриту.
2. Товщина слизового шару зменшувалась за рахунок зниження синтезу секреторних гранул муци-шв в додаткових та головних мукоцитах.
3. У парieтальних ^тинах головних екзокрино-ци^в, виявлено збтьшення по перифери внутршньо-клп"инних каналь^в трубчато-везкулярних комплек-ав, що свщчить про пперфункцю цих клп"ин.
4. Л-карапнен являе собою сильний флоген, який при введены викликае запалення шлунку, що за морфолопчними ознаками вщповщае гострому гастриту.
5. Вщновлення морфологiчних структур у обо-лонках шлунку, порiвняно з штактною групою тварин вiдбувалося лише на 30-ту добу експерименту.
Лiтература
1. Гомоляко 1.В. Роль цитологiчних методiв в дiагностичному алгоритмi ерозивно-виразкових i неопластичних захворю-вань шлунка / О М. Бурий // Сучасна дiагностична та л^ва-льна ендоскотя : мат. III симпозiуму Асо^ацп лiкарiв-ендоскопiстiв УкраТни. Т.1.- МиколаТв, 2009.-С.34-39.
Реферат
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ ВОСПАЛЕНИЯ ОБОЛОЧЕК ЖЕЛУДКА Билаш С.М., Шепитько В.И.
Ключевые слова: оболочки желудка, воспаление, Л-карагинен, острый гастрит.
В статье, используя комплекс гистологических, ультрамикроскопических, гистохимических, лектинохимических и статистических методов исследования, изучены морфофункциональные изменения в оболочках желудка при введении внутрибрюшинно Л-карагинена. Установлено, что Л-карагинен представляет собой сильнодействующий флоген, при введении которого развивается воспалительный процесс, который по морфологическим признакам сходен с острым гастритом.
Summary
EXPERIMENTAL DESIGN OF STOMACH SHELLS' INFLAMMATION Bilash S.M., Shepit'ko V. I.
Keywords: stomach' shells, inflammation, Л- karaginen, sharp gastritis.
In the article, drawing on the complex of histological, ultramicroscopic, histochemistry, lectinohistochemistry and statistical methods of research, is studied morphfunctional changes in the stomach' shells at introduction of Л- karaginen. It is set, that of Л- karaginen is drastic flogen, introduction of that develops inflammatory process, which on the morphological signs look like as acute gastritis.
