CC BY
19
УДК 619:615.2
Експериментальна ощнка гостроУ токсичност Цидшолу - антисептичного
лжарського засобу
Кравченко В. Г., Хаджай Я. I., Лукашов С. В., Левченко В. В.
Медико-консультативний центр «Медтол», Полтава Державний науковий центр лтарських засоб1в, Харшв
В умовах гострого експерименту вивчено Цидтол - антисептичний лкарський зааб на 4-х видах лабораторних тварин (бтих мишах, бтих щурах, морських свинках та кроликах породи шиншила - разом 150 тварин). Вста-новлено досить низький стутнь токсичности Цидтолу при рiзних шляхах його введення: ЛД50 для бтих мишей при введены склала 9,8 (9,67-9,94) мл / кг, що, вщповщно до класифкаци токсичностi, дозволяе вiднести препарат до вщносно нешкiдливих.
КлючовI слова: антисептичний лiкарський зааб, токсичнiсть, Цидiпол.
Запровадження у 30-х роках минулого сто-рiччя системних протимiкробних хiмюте-рапевтичних препаратiв для внутршнього за-стосування (сульфанiламiдiв), а в 40-х роках -антибютиюв (пенщилш) викликало неймовiрнi сподiвання на радикальне вирiшення багатьох проблем медицини. Вщкриття антибiотикiв стало одним iз грандiозних досягнень сучасно! медико-бюлопчно! науки. Число антибютиюв сьогоднi перевищуе 5,5 тис. i невпинно зростае; проте в широкш медичнiй практицi використо-вуеться близько 100 антибiотичних речовин i багато лiкарських форм на !х основi. У скорому чаш наступило вщчутне розчарування, оскiльки занадто широке, не завжди обгрунтоване i адек-ватне призначення антибiотикiв призвело до зростання раново! шфекцп i пiсляоперацiйних ускладнень, розповсюдження внутршньол> карняно! шфекци тощо. Заниженi концентраци антибютиюв, тривалi, часто нерацiональнi л^-вання ними i т. п. призвели до розповсюдження численних антибютикорезистентних штамiв м> кроорганiзмiв [1, 6, 9].
Паралельно з тим, iз широким впроваджен-ням у медичну практику антибютиюв увага до пошукiв нових антисептичних засобiв суттево ослабла, а сфера !х застосування при обмеже-них запально-гнiйних процесах безпiдставно звузилась. В останш роки консолiдуеться думка багатьох дослщниюв стосовно рацiональностi л^вання обмежених патологiчних процесiв бактершно!, вiрусноl чи грибково! природи (за-
хворювання очей, носоглотки, пародонту, прямо! кишки, статево1 сфери i т. п.) мюцевими ан-тисептичними препарати, як бiльш ефективни-ми i менш шкiдливими [3, 6, 8]. Крiм цього, при лiкуваннi обмежених запальних процесiв анти-бiотики, як правило, не застосовуються, а вико-ристовуються мiсцевi засоби [8, 10]. Сьогодш у свiтi спостерiгаеться зростання защкавленосп до розроблення i впровадження у клiнiчну практику мюцевих антисептичних препаратiв, - як для окремого використання, так i у комплекс iз специфiчними препаратами системно! ди; при цьому перевага вiддаеться препаратам з мш> мальною токсичшстю та вираженою i широкою антисептичною дiею, оскiльки до них значно повшьшше, нiж до антибiотикiв, розвиваеться резистентшсть бактерiйних штамiв i до них значно рщше виникае алерпчна реакцiя [6, 8, 10].
При виборi шкiрних антисептикiв як для л> кувальних, так i профiлактичних цiлей, перевага вщдаеться засобам з унiверсальним, широким або помiрним спектром ди, ефективним проти змшано! мшробно! флори та маючим мiкробостатичну або мiкробоцидну дда [2, 10].
Клiнiцистам добре вiдомi сучаснi антисептики, якi доволi успiшно використовуються в рiз-них галузях медицини [2, 4, 8, 10]:
- дюксидин;
- хлоргексидину бiглюконат;
- Мiрамiстин;
- Цимезоль;
- Фогуцид;
- Гексетидш та ш.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 2016
Кравченко В. Г. та спвав. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ОЦ1НКА ГОСТРО1 ТОКСИЧНОСТ1 ЦИД1ПОЛУ.
В останш часи група альдегдав поповнилась шмейством препарапв, що мютять штрохлорко-ричний альдегiд (Цимiналь, Цидiпол), як активно пригнiчують грампозитивну i грамнегативну мiкрофлору, а також сприяють епiтелiзащl i за-гоенню ран. Препарат Цимшаль застосовуеться для лшування шодермп, iнфiкованих трофiчних виразок, опшв, а також як засiб при синьогнш-нiй рановiй шфекци. Цидшол використовуеться для шдивщуально1 профiлактики венеричних захворювань [4, 6, 7]. Кожен iз цих засобiв може мати сво! переваги i недолiки, проте одним iз найвагомiших чинникiв !х невiдповiдностi для клiнiчного використання будуть або !х висока токсичнiсть для оргашзму людини, або низька бактерицидна актившсть.
Антисептичний лiкарський препарат Цид> пол був розроблений як зааб шдивщуально1 профiлактики венеричних iнфекцiй [5], проте при подальших експериментально-клiнiчних дослщженнях у нього були виявленi противiрус-нi, фунгiциднi, контрацептивнi, протизапальнi i iншi терапевтичнi властивостi. З цих мiркувань, представляють iнтерес вiдомостi щодо вивчен-ня впливу препарату Цидшол на оргашзм, сту-пiнь його гостро1 i хрошчно1 токсичностi. У да-ному повiдомленнi подаються вщомост про ви-значення гостро1 токсичност Цидiполу, оскшь-ки наявнiсть виражено1 токсичностi будь-якого лiкарського засобу е абсолютним протипоказом для !х ктшчного застосування.
В умовах гострого експерименту препарат Цидшол (синошм - Цидiзол КВ), як профшак-тичний противенеричний зашб, був вивчений у вщдш фармакологи Державного наукового центру лшарських засобiв, Харкiв, на чотирьох видах лабораторних тварин: бших мишах, бших щурах, морських свинках i кроликах. Чотири сери дослщжень були поставлен на:
- 150 бiлих мишах (середня маса 18,5 г);
- 18 бших щурах (середня маса 165 г);
- 12 морських свинках (середня маса 400 г);
- 18 кроликах породи шиншила (середня маса 3 кг).
Для вивчення токсичносп одше1 дози Ци-дшолу тварини кожного виду були роздшеш на групи по 6 голiв. Розрахунок дози досл> джуваного засобу проводився з врахуванням його майбутнього застосування (0,07 мл на 1 кг умовно1 людини вагою 70 кг). Враховуючи спе-
1-4 2016 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
цифшу клiнiчного застосування препарату, його токсичшсть вивчена при нашюрному i внутрш-ньопорожнинному введеннi на бших щурах, морських свинках i кроликах. Паралельно на мишах, щурах i кроликах проводили вивчення токсичносп основи препарату. Вiзуальне спо-стереження за станом пiддослiдних тварин здш-снювали з моменту застосування дослщжувано-го засобу упродовж 14 дiб.
У першiй сери дослiдiв на бших мишах вивчена можливють розвитку гостро! токсичностi препарату Цидшол i його основи при внутршньоче-ревному методi введення у дозi вiд 7 до 20 мл/кг:
- при введенш дози 7 мл/кг Цидшол не ви-кликав у шддослщних тварин жодних видимих проявiв штоксикаци;
- при введенш дози 8,32 мл/кг уже в першi хвилини шсля введення спостерпалась вираже-на дiя препарату, що проявлялось у шдсиленш рухливосн тварин i характерним пiдтягуванням задшх кiнцiвок до живота; через 10-15 хвилин вщ моменту введення препарату шдвищена рухливiсть тварин змiнювалась пригшченням з наростаючою адинамieю, змоканням шерсн, почастiшанням дихання; через добу спостерпа-ли загибель одше1 мишi, а решта перебувала у пригнiченому сташ протягом 2-3 дiб, пiсля чого !х стан нормалiзувався;
- при введенш доз 9,4-11,7 i 20 мл/кг поведш-ка i стан тварин, а також картина загибелi були аналопчними попереднiм; летальнiсть наступала на протязi перших трьох дiб; доза 9,4 мл/кг викликала загибель трьох мишей на другу добу, доза 11,7 мл/кг -загибель 5 мишей, серед них у першу добу - ч i на другу - одше! .
- доза 20 мл/кг викликала загибель шести мишей у першу добу; у вшх загиблих тварин у черевнш порожниш виявлено накопичення р> дини, що давало шдстави вважати, що загибель наступила внаслщок рiзкоl тканинно! депдрата-ци оргашзму тварин.
Отже встановлено, що мшмальш токсичш прояви вiд введення препарату спостерпались у дозi 8,32 мл/кг, а максимальш - у дозi 20 мл/кг.
При внутрiшньочеревному введенш основи препарату
- доза 7 мл/кг, як i вщповщна доза Цидшолу, не викликала в поведiнцi тварин видимих вщ-хилень;
- доза 8,32 мл/кг викликала поведiнковi реак-
цн, аналогiчнi адекватнiй дозi Цидiполу, однак загибелi тварин не спостерiгалось;
- доза 9,4 мл/кг викликала, о^м шдсилення рухово! активностi i характерного тдтягуван-ня заднiх кiнцiвок до живота, загибель одше! тварини у першу добу; стан решти мишей в по-дальшому поступово унормувався;
- доза 11,7 мл/кг призвела до загибелi двох тварин упродовж перших двох дiб;
- доза 15мл/кг призвела до загибелi чотирьох тварин у першу добу;
- доза 20 мл/кг призвела до загибелi шести тварин у першу добу;
у загиблих тварин у черевнш порожниш, як i при застосуванш Цидiполу, виявлено накопи-чення рщини.
Отже, мiнiмальнi прояви токсичностi спосте-рiгались вiд основи препарату в дозi 9,4 мл/кг, максимальнi - у дозi 20 мл/кг.
Отримаш данi по вивченню токсичностi опрацьовано статистично, ЛД 50 розраховано за методом В. М. Штабського (1980). ЛД50 для мишей при внутршньочеревному введенш склала
- для препарату Цидшол - 9,81(9,67-9,94) мл/кг;
- для основи - 13,2 (12,67-13,73) мл/кг.
У другш серп дослав на бших щурах ви-вчена гостра токсичнiсть Цидiполу при вну-трiшньочеревному i нашкiрному застосуванш, а також токсичшсть основи препарату при ком-бiнованому шляху введення - у вагшу самиць i пряму кишку самцiв, а також нашюрно. Для цього трьом самцям i трьом самицям бiлих щу-рiв внутрiшньочеревно вводили препарат у дозi 6 мл/кг (тобто 60 % або 3/5 ЛД50 для мишей). При спостереженш за тваринами упродовж
Л1ТЕРАТУРА
1. Аковбян В. А. Основные принципы и национальные стандарты лечения наиболее распространенных ИППП // Сборник материалов рабочих совещаний дерматовенерологов и акушеров-гинекологов 1999-2000 гг. - М., 2001. - С. 8-10.
2. Блатун Л. А. Флегмоны и абсцессы - современные возможности лечения // Лечащий врач. - 2002. - № 1-2. - С. 30-40.
3. Васильев М. М., Забиров К. И., Кисина В. И., Мкртчан Г. Г., Данилова Т. М. Эффективность местного применения Цидипола в лечении и профилактике инфекционно-
14 дiб вщхилень вщ норми в !х поведшщ не заре-естровано. При вивченш нашюрно! токсичност на 6 щурах у них попередньо видаляли шерстний покрив, i препарат у дозi 18,2 мл/кг (0,01 мл/см2) рiвномiрно втирали у шюру; при цьому у тддо-слщних тварин не спостерiгалось пом^них змiн у загальному станi i поведiнцi. При дослiдженнi токсичностi основи препарату встановлено, що комбшоване И введення 6 щурам iз розрахунку 6 мл/кг не викликало видимих токсичних про-явiв, - як безпосередньо шсля введення, так i в наступний перiод спостереження.
У третш серн дослiдiв 12 морським свинкам препарат вводили комбшовано: самицям - вну-трiшньочеревно i у вагшу, самцям - у пряму кишку в дозах 0,42 i 4,2 мл/кг. Токсичних про-явiв при цьому не виявлено.
У четвертш серп дослав гостра токсичшсть препарату вивчена на 12 кроликах, а основи - на 6 кроликах. I той i шший застосовували комб> новано шляхом внутршньопорожнинного i на-шкiрного введення, у дозах 0,07, 0,6 i 2,1 мл/кг, iз яких останш двi перевищують терапевтичну дозу для людини у 10 i 30 разiв вiдповiдно.
Встановлено, що як препарат, так i основа не викликають жодних вiдхилень вiд норми за-гального стану тварин.
Висновки. Токсикологiчнi дослiдження препарату Цидiпол виявили доволi низьку його гостру токсичнiсть при рiзних шляхах введення експериментальним тваринам. ЛД50 для б> лих мишей при внутршньочеревному введеннi склала 9,8 (9,67-9,94) мл/кг, що, згщно юную-чiй класифiкацil токсичностi, дозволяе вщнести препарат цидiпол до вiдносно нешюдливих.
воспалительных заболеваний мочеполовых органов у женщин // Антибиотики и химиотерапия. - 1996. - Т. 41, № 5. - С. 46-48.
4. Дмитриева Л. А., Романов А. Е., Царев В. Н.
Клинические и микробиологические аспекты применения антисептиков в комплексном лечении заболеваний пародонта. - М., Медпресс-информ, 2002. - 96 с.
5. Кравченко В. Г. Разработка средств и усовершенствование методов индивидуальной профилактики венерических болезней: Дис. ... д-ра мед. наук. - М., 1985. - 327 с.
6. Кучма И. Антисептические и дезинфицирую-
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
1-4 2016
Кравченко В. Г. та спвав. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ОЦ1НКА ГОСТРОÏ ТОКСИЧНОСТ1 ЦИД1ПОЛУ.
щие средства // Провизор. - 2004. - Вып.11. - С. 26-30.
7. Леонтьев В. К., Кисельникова Л. П. Детская терапевтическая стоматология. Гл. 42. -2004. - С. 816-846.
8. Максимовский Ю. М., Чиркова Т. Д., Ульянова
Н. А. Препарат «Стоматофит» в комплексном лечении воспалительных заболеваний пародонта // Современная стоматология. -
2010. - № 3. - С. 45-47.
9. Салманов А. Г. Антимшробна резистентшсть та шфекци, асоцшоваш з медичною допомо-гою в Украшг - К., 2015. - 452 с.
10. Склянова Ю. А., Ушаков Р. В., Казимирский В. А., Изатулин В. Г. Экспериментальное обоснование применения Фогуцида в стоматологи // Бюлл. ВСНЦ СО РАМН. - 2006. -№ 4. - С. 344-346.
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ ОЦЕНКА ОСТРОЙ ТОКСИЧНОСТИ ЦИДИПОЛА - АНТИСЕПТИЧЕСКОГО ЛЕКАРСТВЕННОГО СРЕДСТВА Кравченко В. Г., Хаджай Я. И., Лукашов С. В., Левченко В. В.
Медико-консультативный центр «Медипол», Полтава Государственный научный центр лекарственных средств, Харьков
В условиях острого эксперимента изучен Цидипол -антисептическое лекарственное средство на 4-х видах лабораторных животных (белых мышах, белых крысах, морских свинках и кроликах породы шиншилла - всего 150 животных). Установлена весьма низкая степень токсичности Цидипола при разных путях его введения: ЛД50 для белых мышей при внутрибрю-шинном введении составила 9,8 (9,67-9,94) мл/кг, что, в соответствии с классификацией токсичности, позволяет отнести препарат к относительно безвредным.
Ключевые слова: антисептическое лекарственное средство, токсичность, Цидипол.
EXPERIMENTAL EVALUATION OF ACUTE TOXICITY OF ANTICEPTIC PREPARATION CIDIPOL
Kravchenko V. G., Hadzhay Ya. I., Lukashov S. V., Levchenko V. V.
Health advisory center "Medipol", Poltava State Research Center of Medicines, Kharkiv
Cidipol - the antiseptic preparation was studied in conditions of acute experiment for 4 kinds of laboratory animals (white mice, white rats, guinea pigs and rabbits, sum total 150 animals). It was ascertained a very low toxicity degree of Cidipol at different ways of injections: LD50 was 9.8 (9.67-9.94) ml / kg for white mice at intraperitoneal injection that in accordance to the classification of the toxicity allows to attribute the drug to relatively harmless ones.
Keywords: antiseptic preparation, toxicity, Cidipol.
Кравченко Владимир Григорьевич - доктор медицинских наук, профессор, профессор-консультант медицинского центра «Медипол», Полтава.
Хаджай Ярослав Иванович - доктор медицинских наук, профессор, заведующий фармакологическим отделом Государственного научного центра лекарственных средств, Харьков. Лукашов Сергей Владимирович - кандидат медицинских наук, научный сотрудник фармакологического отдела Государственного научного центра лекарственных средств, Харьков. Левченко Виталий Владимирович - научный сотрудник фармакологического отдела Государственного научного центра лекарственных средств, Харьков. vladkrav@mail.ru
1-4 2016 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
