CC BY
12
В1СНИК Украгнсъког' медичног' стоматологгчног академгг
chyma. Outer diameter and area of the acini, the height and quantity of serocytes decreased reliably from the 3rd to the 28th days of the experiment. Epitheliocytes of the intercalated duct, striated duct and interlobular duct had the signs of the mucous degeneration. Outer diameter, diameter of clear space of the intercalated ducts and the height of their epitheliocytes decreased to 14th day, but their quantity decreased during the experiment. Outer diameter of the interlobular duct increased and the diameter of clear space had insignificant changes from the control, the height of their epitheliocytes to 7th day decreased and to 28th day exceeded the control. The signs of fibrotization grew in stroma to the end of the experiment.
УДК 616.742-001-08-092.9
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА К0РЕКЦ1Я УШКОДЖЕНЬ Р0Г1ВКИ ОКА ГЛУТАРГ1Н0М
Горлачова П.М.
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Робота е фрагментом дослЮноТ НДР « Розробка нових методов диагностики, лжування та профтактики захворювань органов травления в сполученн/' з ¡ншими захворюваннями систем организму» (державний реестращйний номер 010601000964).
На модел/ ушкодження рог1вки ока крол1в обгрунтовано використання глутарг1ну, про що св/д-чить нормал'1зац1я проте)'назно-1нг1б1торного потени/алу, зменшення катабол!зму фукопротеУн1в та процес!в в!льно-радикального окислення, а також прискорення проиес'<в репараиН, формування н1жного рубия рог1вки. Ключов1 слова: ропвка, глутарпн.
Захворювання ропвки проявляються р1знома-штнютю форм \ вид1в. Серед очних хвороб вони становлять четверту частину. Захворюваннями ропвки обумовлено попршення або втрата зору у значноТ ктькосп елтих \ людей з вадами зору. У св1т1 нал1чуеться не менше 40 млн. хворих з бтьмами, як1 потребують операцп пересадки ропвки. Пояснюеться це тим, що ропвка, як сама зовшшня оболонка, схильна до дм ф1зичних, ме-хаычних та х1м1чних фактор1в зовшшнього сере-довища. Враховуючи онтогенетичну спорщне-нють та анатом1чну близькють з кон'юнктивою, склерою, судинним трактом, ропвка легко втягу-еться в запальний процес при захворюванш цих оболонок [1].
Майже постшна наявнють м1крофлори в кон'ю-нктивальному м1шку нерщко виявляеться небез-печним нав1ть при мш1мальному травмуванш ропвки. Слщ враховувати \ ту обставину, що рог1в-ка е безеудинною тканиною. Умови и трофеи значно г1рш1, ыж ¡нших оболонок ока. Вмют по-живних речовин у нш мЫмальний, що, безумов-но, позначаеться на процесах репараци та реге-нерацп [2].
Найбтьш важкими серед ушкоджень ропвки е непроникаюч1 поранення в оптичнш зоы ропвки, як1 захоплюють и строму. Нав1ть за сприятливим переб1гом вони призводять до значного знижен-ня гостроти зору. У гострш стадЛ процесу це зу-мовлене набряком \ помутншням в дтянц1 поранення, а в подальшому стшким помутншням, рубцем ропвки у поеднаны з неправильним астигматизмом. Ушкодження поверхневих шар1в ропвки супроводжуються появою бол1в, св1тло-боязш, сльозотечи, блефароспазму, зорових розлад1в \ вимагають негайного адекватного лн кування.
Встановлено, що оксид азоту знижуе запален-
ня I прискорюе процес загоення ран ропвки за рахунок прискорення м1граци та прол1ферацй' кл1тин еппелш. Вплив NO на nepeöir раневого процесу здшснюеться через посилення активно-CTi макрофапв, нормал1заци м1кроциркуляцп, збтьшення дег1дратацЛ пошкоджених тканин, ослабления запальноТ' ексудаци i кл1тинно!' про-л1ферацп. Вщбуваеться посилення регенерато-рних процеав в еттелп i ендотели, прол1ферац1я ф1бробласпв i синтез колагену [3, 4].
На даний час ведуться ¡нтенсивы розробки з отримання лкарських 3aco6iB, дшчою речови-ною яких е оксид азоту. Тому, нашу увагу привернув в1тчизняний препарат - глутарпн. Дюча речовина глутарпну - L - арпншу L - глутамат - ешь двох амшокислот. Препарат виробляе TOB «Фармацевтична компаыя« Здоров'я », в даний час зареестровано три лкарсьм форми: таблетки для перорального застосування, що мютять 0,25 глутарпну, 4% водний розчин глута-priHy для внутршньовенного введения i 40% концентрат глутарпну для ¡нфузш.
Мета дослщження: обфунтування ефективно-CTi експериментальноТ' корекцп глутарпном - донатором NO травматичних ушкоджень ропвки ока крол1в.
Матер/ал i методи достдження
Моделювання ушкодження ропвки ока було проведено на 25 кролях (50 очей) породи «ши-ншила» (вагою 2,0 - 2,5 кг), як1 отримували пов-ноцшне збалансоване харчування i перебували в належних саштарно-гтешчних умовах в1варш ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я». Експерименти проводили з дотри-манням рекомендацш, щодо проведения меди-ко-бюлопчних дослщжень згщно з бвропейською конвенц1ею.
Актуальт проблемы сучасноТ медицины
Моделювання травми ока проводили nifl Mi-сцевою анестез1ею (ретробульбарне введения 1,5 мл 2% розчину новокаТну з дворазовою ¡н-стиляц1ею в кон'юктивальну порожнину 0,5% розчину алкаТ'ну). Проникаючу травму ропвки ви-конували за асептичних умов сколеним лезом бритви, що фксувалось лезотримачем. Форму-вали лшшний розтин в центральнш частит pori-вки, довжиною 3 мм. nifl тюпенталовим наркозом проводили евтаназ1ю тварин, ¡з забором ма-тер1алу для дослщжень.
Тварин було розподтено на 4 групи: перша група - ¡нтактна (10 очей); друга група - травма рог1вки, евтаназ1я тварин на 7 добу (10 очей); третя група - експериментальна корекц1я ушко-джень рог1вки (30 очей) 4% розчином препарата глутарпн в вигляд1 пщкон'юктивальних ¡н'екцш (по 0,2 ml 1 раз на добу) та ¡нстиляцш (по 2 кра-пл1 6 раз1в на день) в оба ока тварин; четверта група - корекц1я ушкоджень ропвки (20 очей) препаратом тютр1азолш 1% в вигляд1 пщ-кон'юктивальних ¡н'екцш (по 0,2 ml 1 раз на добу) та ¡нстиляцш (по 2 крапл1 6 раз1в на день) в оба ока тварин.
В гомогенал ропвки ока дослщжували загаль-ну протеол1тичну активнють за Уголевим А.М. (1969) [5], активнють а1 - протеТ'назного ¡HriöiTO-ру (а1 - 1П) визначали за методом Веремеенка K.M. (1988) [6]. Визначали вмют окисно - моди-
фкованих протеТ'ыв [7, 8] та вмют втьно'Г фуко-зи за методом Шараева П.Н. та ствавт. [9]. Для проведения морфолопчних дослщжень око кро-л1в фксували у 10% нейтральному водному роз-чин! формалшу з наступним сушшням в спиртах i заливкою в парафшк Забарвлення проводили за Ван - Пзон та гематоксилш - еозином. Пюля протоколювання препарате, характеры дтянки фотографували за допомогою «М1крофото Olympus U-CMAD3».
Отримаш результати експериментальних дослщжень проанал1зоваш з використанням мето-д1в вар1ацшно!' статистики.
Результати дослджень та i'x обговорення
Нами встановлено достов1рно зростання в 3,4 рази загальноТ протеол1тично!' активное^ ропвки ока крол1в на 7 добу пюля и ушкодження nopiB-няно з контрольними тваринами (табл. 1). За цих умов активн1сть а1- 1П ропвки ока крол1в на 7 добу достов1рно пщвищилась вщповщно у 2,2 рази, що свщчить про компенсаторний характер протеТназноннпб1торного потенц1алу ропвки ока (табл. 1).
Таким чином, протеТназноннпб1торний потен-ц1ал ропвки ока крол1в мае компенсаторний характер, про що свщчить достов1рне зростання активносп протеТ'наз на тл1 а1- 1П.
Таблиця 1.
Вплив гпутарг'шу на протеУназно - iHaiöimopHuü потенщал рог/вки за УУ пораненням, (M+m)
Групи тварин Активнють протешаз Активн1сть
гомогенату ропвки, а1-антитрипсину
мкмоль/г/хв гомогенату рог1вки, мкг/г
1.1нтактнл тварини чей) 3,74+0,07 1,41+0,03
2.Травма ропвки, евтаназт на 7 до- 12,67+0,38* 3,08+0,07*
бу (10 очей)
3.Травма ропвки, лкування глутар- 5,30+0,22** 1,84+0,03**
пном (30 очей)
4.Травма ропвки, лкування тю- 10,90+0,34*** 3,02+0,13
р1азол1ном (20 очей)
*Р-1-2 < 0,05;** Р 2-З<0,05; ***Р2-4<0,05
При застосуваны експериментальноТ' корекцп препаратом глутарпн 4% продовж 5 д1б, нами встановлено в1рогщно зменшення у 4,2 рази загальноТ протеол1тично1 активное^ пор1вняно з тваринами, яким вщтворювали травму без корекцп. Активнють протеТ'наз в гомогенал ропвки ока за умов введения т1тр1азолшу зменшилась у 1,2 раза пор1вняно з групою тварин, яким моде-лювали ушкодження без корекцп. Таким чином, глутарпн ефективно пригничуе активацш проте-ол1тичних процеав, пор1вняно з тютр1азолшом.
Строма ропвки ока складаеться з сполучноТ' тканини, екстрацелюлярний матрикс якоТ' мю-тить колагенов1 та неколагенов1 протеши. Нами встановлено, що за умов ушкодження ропвки на 7 добу вмют втьно'Г фукози в1рогщно у 4,4 рази пщвищився пор1вняно з контрольними тваринами. За експериментальноТ' корекцп' глутаргшом, вмют втьно'Г фукози у ропвц1 ока достов1рно
зменшився в 2,6 раз1в пор1вняно з тваринами, яким моделювали ушкодження без корекцп' (табл. 2). При застосуванш препарату тютр1азо-лшу, який широко використовуеться для лку-вання ушкоджень ропвки, нами встановлено зниження у 2,2 рази вмюту втьно'Г фукози пор1в-няно з групою тварин з ушкодженням ропвки без корекцп'.
1нтегральним показником активаци втьно-радикальних процеав е визначення вмюту окис-но-модифкованих бшмв. За умов травми ропвки на 7 добу встановлено в1рогщне зростання у 3 рази вмюту окисно-модифкованих бтмв пор1в-няно з контрольними тваринами (табл. 2). При введены глутарпну впродовж 5 д1б пюля травми ропвки, нами встановлено пригычення втьно-радикального окисления, про що свщчить зменшення у 2,6 раз1в модифкованих протеТ'ыв в роп-вц1 пор1вняно з тваринами без корекци (табл. 2).
BÏCHMK Украгнсъког ' медичног ' стоматологгчног- ' академи
Таблиця 2.
Вплив глутаргшу на вм/'ст фукози та окислювальну модиф/'кац/'ю npomeïHie рог/'вки ока за П'пора-
ненням, (M+m)
Групи тварин Bmîct вшьноТ фукози в гомогенат1 poriBKH, мкмоль/г Окислювальна модифкац!я GinKiB poriBKH, ум. од.
1. 1нтакты тварини (10 очей) 2. Травма ропвки, евтаназ!я на 7 добу (10 очей) 3. Травма ропвки, лкування глутарпном (30 очей) 4. Травма ропвки, лкування тютр1а-золЫом (20 очей) 1,65+0,06 7,11+0,23* 2,72+0,13** 3,22+0,17*** 0,18+0,02 0,53+0,02* 0,20+0,01** 0,36+0,02***
rPi_2 < 0,05;** Р 2-З<0,05; ***Р2-4<0,05
ZT-
Ж»
кг-
S5
1
Рис. 1 Корекщ'я ушкодження рог/'вки ока крол/'в глутарг/ном Забарвлення за Ван - Пзон х 200. 1. Прол!фераи)я еттел/'ю в д/'лянц! ушкодження 2. Формування ш'жного рубця рог/'вки При пстолопчному дослщжены препарате груп тварин з експериментальною корекц1ею глутарпном пюля травми ропвки, нами встанов-лено еп1тел1зац1я раньового дефекту з ознаками формування ыжного рубця строми (рис.1). За умов використання препарату тютр1азолшу тва-ринам, яким моделювали ушкодження ропвки ока, нами встановлено збереження набряку строми, формування рубця та недостатня етте-л1зац1я раньовоТ поверхш пор1вняно з групою тварин, яким вводили глутарпн (рис.2).
Рис. 3 Корекц1я ушкодження рог/вки ока крол/в тютр/'азол/'ном. Забарвлення за гематоксил/'н - еозином х 200. 1. Прол/'ферац/'я ет'тел/'ю в di-лянц! ушкодження 2. Формування рубця рог/'ки 3. Збереження набрякурог/'вки
Висновки
1. Глутарпн е ефективним кератопротекто-ром, про що свщчить нормал1зац1я протеУ-Ha3HO-iHri6iTopHoro потенц1алу, зниження деструкцп неколагенових бтюв строми та пригшчення втьно-радикального окисления poriBKH ока.
2. При пстолопчному дослщженш npenapaTiB виявлено формування бтьш ыжного рубця строми з ефективною eniTeni3aqiero раньовоТ noBepxHi, вщсутнютю набряку у тварин з експериментальною корекц1ею глутарпном пор1вняно з тютр1азолшом.
Ëireparypa
1. Федорова Е. А. Применение лиофилизированной амниотической оболочки в лечении воспалительных заболеваний роговицы : автореф. дис. на соискание ученой степени кандидата мед. наук : спец. 14.00.08 «Офтальмология» / Е.А. Федорова. - М., 2004. - 109 с.
2. Bito L.Z. Species differences in the responses of the eye to irritation and trauma: a hypothesis of divergence in ocular defense mechanisms, and the choice of experimental animals for eye research / Bito L.Z. // Exp. Eye Res. - 1984. - №39. - P.807-829.
3. Шехтер А.Б. Экспериментально-клиническое обоснование плазмодинамической терапии ран оксидом азота / А.Б. Шехтер, Кабисов Р.К., Пек-шев А.В. [и др.] // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1998. - №8. - С. 210-215.
4. Косакян С.М. Влияние оксида азота в газовом потоке на заживление эрозий и проникающих ран роговицы (экспериментальное исследование): автореф. дис. на соискание ученой степени кандидата мед. наук : спец. 14.00.08 «Офтальмология»/ Косакян С.М. - М., 2002. - 107 с.
5. Уголев A.M. Исследования пищеварительного апарата у человека / A.M. Уголев, Иезуитова Н.Н., Масевич У.Г. - Л.: Наука, 1969. - 216 с.
6. Веремеенко К.Н. Протеолиз в норме и при патологи / К.Н. Веремеенко, Голобородько О.П., Кизим А.Н. - К.: Здоров'я, 1988. - 200 с.
7. Дубинина Е.Е. окислительная модификация протеинов, ее роль при патологических состояниях / Е.Е. Дубинина, Пустыргина А.В. // Укр. 6ioxiM. журн. - 2008. - Т.80, №6. - С. 5-17.
8. Дубинина Е.Е. Окислительная модификация белков сыворотки крови человека, метод ее определения / Е.Е. Дубинина, Бурмистров С.О., Ходов Д.А., Поротов И.Т. // Вопр. мед. химии. - 1995. -Т. 41, №1. - С. 24-26.
Актуальт проблемы сучасно!" медицини
9. Шараев П.Н. Метод определения фукозы, не свя- Кильдиярова P.P. [и др.] // Клин. лабор. диагности-
занной с белками / П.Н. Шараев, Стрелков Н.С., ки. - 1997. - №4. - С. 17-18.
Реферат
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ КОРРЕКЦИЯ ПОВРЕЖДЕНИЙ РОГОВИЦЫ ГЛАЗА ГЛУТАРГИНОМ Горлачева П.М.
Ключевые слова: роговица, глутаргин.
На модели повреждения роговицы глаза кроликов обосновано использование глутаргина, о чем свидетельствует нормализация протеиназно-ингибиторного потенциала, уменьшение катаболизма фукопротеинов, процессов свободно-радикального окисления, а также ускорение процессов репарации, формирование нежного рубца роговицы.
Summary
EXPERIMENTAL CORRECTION OF CORNEAL INJURIES WITH GLUTARGIN Gorlachova P.M. Keywords: cornea, glutargin.
Modelling of corneal traumas in rabbits helps prove the effectiveness of glutargin. The application of glutargin has resulted in the normalization of the proteinase inhibitor potential, the reduction of fucoprotein ca-tabolism and the processes of free radical oxidation, as well as the acceleration of corneal fine scar formation.
УДК 572.511.3:615.03:615.4:591.4
СИНДРОМ 1НФУ311 ПР0П0Ф0ЛУ У ЩУР1В ЗА УМОВ К0МБ1НУВАННЯ 3 АНАЛЬГЕТИКАМИ
Дмитриев Д.В.
Вшницький нацюнальний медичний умверситет ¡м. М.Широгова
Досл'!дження у 60 щур'<в показало, що 18-годинне введения пропофолу призводить до розвитку синдрому ¡нфузи пропофолу, який ман1фестуеться порушеннями обм1ну л1п1д1в, ураженням печ1нки та шдшлунково)" залози, розвитком даре)', втратою маси т'!ла ¡ загибеллю частини щур¡в. Токсич-н¡сть пропофолу шдсилювалась при комб'1нуванн'1 з трамадолом та бутарфанолом I суттево змен-шувалась при застосуванн/ кеторолаку.
Ключов1 слова: пропофол, токсичнють, синдром ¡нфузи, анальгетики.
Вступ
Серед загальних анестетиш в останш роки популярное^ набув пропофол, використання якого не пов'язано з розвитком тслянаркозноТ депресп [1]. Хоча пропофол вважаеться достат-ньо безпечним седативним препаратом, проте все частое з'являються повщомлення про ви-падки синдрому ¡нфузи пропофолу при трива-лому введены препарату [1,2,3]. Синдром ¡нфузи пропофолу проявляеться серцево-судинною не-достатнютю, метабол1чним ацидозом, недостат-ньою перфуз1ею тканин, ппошею, гепатомегалн ею, гострою печшковою та нирковою недостатш-стю, гострим некрозом скелетних м'яз1в [4]. Па-тогенетичним мехашзмом синдрому ¡нфузи пропофолу, очевидно, е ослабления поглинання ки-сню в м1тохондр1ях [3], причиною чого е ¡ндуко-вана профолом пперлтщем1я [5]. Пропофол, як \ ¡нш1 анестетики, практично завжди використову-еться в комб1нацЛ з ¡ншими лкарськими препаратами (мюрелаксантами, анальгетиками \ т.д.), однак як можуть вплинути ц1 препарати на ток-сичнють пропофолу на сьогоды невщомо.
Метою дослщження було експериментальне дослщження впливу трамадолу, кеторолаку трометамшу та буторфанолу тартрату на переев синдрому ¡нфузи пропофолу у щур1в.
Матер/али / методи
Дослщи проведен! на 60 щурах самцях та самках популяци Вютар з масою 250 - 350 г. Пропофол вводили в доз1 10 мг/кг маси тта внутрн шноочеревинно протягом 18 годин. Пюля пер-шого введения пропофолу \ пюля латентного перюду ди препарату щури приймали бокове положения \ не рухались. Показом до наступного введения препарату були поява руховоТ активное^ \ вихщ з бокового положения. Дш препарату оцшювали за тривалютю бокового положения тварин \ за часом знеболення (тест на стискання лапи). Кеторолак вводили в доз1 1 мг/кг маси тн ла внутршноочеревинно 3 рази на протяз1 18 годин [6]. Буторфанол (0,5 мг/кг) та трамадол (100 мг/кг) вводили внутршноочеревинно 4 рази на протяз1 18 годин [7]. Вм1ст загальних лтщ1в, триглщерид1в, холестерину, бт1рубшу в сирова-тц1 кров1 визначали стандартними методами клн шчноТ бюжми з використанням набор1в ф1рми «Ф1л¡с1т - Д1агностика» (Украша) та ЬасИета, Че-х1я. Активнють аланш- та аспаратамшотрасфе-раз визначали за ушфкованим методом Райт-мана - Френкеля з використанням набор1в ф1р-ми «Simko И^Украша. Активнють альфа-амтази визначали спектрофотометричним методом за швидкютю гщрол1зу крохмалю, вмют якого визначали за реак^ею з йодом (набори
