CC BY
19
Розшл IV
ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ В Л1СОВИРОБНИЧОМУ КОМПЛЕКС!
УДК330.342:330.151 Доц. Я.В. Кульчицький, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ЕКОНОМ1ЧНА СВОБОДА У КОНТЕКСТ ЦИВ1ЛВАЦШНОГО ВЕКТОРА СУЧАСНИХ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Дослщжуються вiдкрита економша та економ1чна свобода як основа сучасних еко-лого-економiчних систем, аналiзуються прюритетш концепци щодо ix трактування. Обгрунтовуеться вiдкритiсть економiки у широкому i вузькому значеннi. Економiчне зростання розглядаеться у контекст динамiки соцiального процесу та еколоriчноi безпе-ки, зумовлених цивiлiзацiйним вектором сучасних еколого-економiчних систем.
Doc. Ya.V. Kul'chyts'kyi- USUFWT
Economic freedom in context of civilization vector of contemporary economic systems
Open economy and economic freedom as a base of contemporary economic systems are analysed. There are analysed the superior conceptions for its interpretation.
Key words: the ecological-economic system, open economy, economic freedom, scientific category, systematic approach, complicated system.
Головними шдвалинами вщкритого суспшьства е полггична демокра-т1я, вшьна ринкова економжа i сощальна мобшьшсть. Вщкрите суспшьство забезпечуе максимально допустимий р1вень свободи особистость Це у свою чергу можливе лише тод1, коли пол^ичш свободи доповнюються свободою економ1чною i навпаки. Основу поняття свободи становлять економ1чш вщ-носини. Свобода вщкривае можливост мислити i д1яти в економщ самос-тшно, покладаючись на власний розум, тдприемницью здiбностi, iнiцiативу i сили. Розвиток в шдивща усвiдомлення значущостi своеi "автономносл", своiх економiчних прав i свобод вiдiграватиме все бiльшу роль у глибоких трансформацшних процесах та загальносуспшьному прогресi в цiлому. Звшь-нення людини вiд нав'язуваних ззовш схем i шаблонiв, запропонованих згори способiв мислення мае безпосередне економiчне значення, сприяе активнiй дiевiй участ людини у сферах матерiального i духовного виробництва. Це у кшцевому пiдсумку призводить до визнання самоцшноси особистостi, утвер-дження впевненостi у тому, що людина сама здатна визначити свое мюце i призначення у сусшльсга й еколого-економiчнiй системь
Як вiдомо, ще у XVII ст. шдерландським мислителем Б. Спiнозою бу-ла висунута й обгрунтована формула, зпдно з якою свобода е усвiдомленою необхiднiстю. Це означае, що у кожнiй життевiй ситуацiï е лише одна-едина реальна можливють вибору, найоптимальшший варiант дiй, не беручи до ува-ги випадковостей. Вшьна людина дiе на основi розумшня цiеï можливостi, тобто на основi необхiдностi, пiзнаноï та усвiдомленоï. Але чи обов'язково людина i суспшьство пiдкоряються "залiзнiй" необхiдностi, якою б вона не була - слшою чи усвщомленою? Чи таке просте розумшня сут суспшьно-економiчного вибору? У наущ все бiльше утверджуеться точка зору, зпдно з якою суспiльно-економiчний розвиток е альтернативним. Причому, чим ви-щий рiвень розвитку суспшьства, тим бiльше таких альтернатив. Насправдi iснуе нескiнченний дiапазон можливостей суспiльно-економiчного розвитку [4]. При поглядi на суспiльство, яке динамiчно змшюеться, стае необхiдним сприймати не лише те, що е, а й те, що могло б бути, бачити рiзнi варiанти вибору суспiльно-економiчного розвитку. Вибiр завжди виступае як обдума-не надання переваг одному способу економiчноï дiï над шшими, як упорядку-вання й оптимiзацiя дiяльностi людей на пiдставi передбачення та сшвстав-лення з проектом результату. При цьому нам видаеться правомiрною позищя С. Киреева, вщповщно до яко1" в сучасних умовах значення сощолопчно1' орiентацiï економiчноï думки суттево зросло, оскiльки соцiальнi "зсуви" сьогодення iстотно змiнюють умови всього сусшльного розвитку. А звiдси випливае загальна методологiчна настанова про те, що кожний стушнь еко-номiчних перетворень повинен дослiджуватися в обумовленост з сощокуль-турним контекстом [8]. Вщ себе додамо, що подiбноï модифiкацiï зазнае сьогоднi й теорiя економiчних систем суспiльства, адже всебiчно проаналiзу-вати економiчнi вiдносини i тенденци динамiки системи неможливо поза зв'язком з сощально-полггичним та культурним процесами, а також з еколо-пчними проблемами. Недаремно тому на порозi XXI ст. пожвавiшали теоре-тичнi пошуки концепцiï побудови еколопчно збалансовано1" економiки [3; 9]. Крiм того, цей пiдхiд лежить в основi сучасно1" методологiï типологiзацiï та порiвняння еколого-економiчних систем.
Економiчна свобода надае однаковi права усiм учасникам ринку: про-давцям, покупцям, тдприемцям та найманим працiвникам. Економiчна свобода як головна щншсть ринкового господарювання виявляеться у конкрет-них економiчних правах iндивiда i, насамперед, у його правi володiти приватною власшстю i самостiйно дiяти у сферi економiки. Економiчною основою свободи е приватна власшсть. Суть свободи i приватно1" власностi з точки зору 1'х економiчного вимiру спiвпадають. 1сторично саме приватна власшсть у захщних крашах була тим фундаментом, на якому утверджувалась свобода i народжувалась сучасна демокра^я. Економiчний вимiр свободи мае багато аспек^в i передбачае свободу виробляти i споживати, свободу продавати i купувати, свободу наймати i найматися. Загальновщомо, що базисом ринко-во1" економжи е свобода конкуренцiï, яка пов'язана з принципом "Laissez faire, laissez passer" ("Дозвольте все робити, дозвольте процесам йти так, як вони йдуть"). Якщо конкурентна економiчна дiяльнiсть призводить у кшцевому
пiдсумку до блага суспшьства, то зрозумшо, що цю дiяльнiсть не варто обме-жувати. Завдання держави у такш ситуаци полягае у тому, щоб пiдтримати i захистити економiчну свободу. Держава повинна створити таю сприятливi умови, за яких кожна людина мала б змогу на дш реалiзувати економiчну свободу [5, С.151-156].
Аналiзуючи цi та пов,язанi з ними теоретичнi i методологiчнi пробле-ми дослiдження становлення i функщонування вiдкритого суспiльства, вщ-крито! економши, вiдомий американський фiнансист i мислитель Дж. Сорос у книзi "Криза глобального каппашзму: Вiдкрите суспiльство шд загрозою" (К.: Основи, 1999) насамперед намагаеться збагнути внутршш об,ективнi причини саморуйнування комушстично! економiчноl системи як антипода цившзацшному вектору сучасних еколого-економiчних систем. З цього приводу вш пише: "Наша теоретична база свщчить, що в далеких вщ рiвноваж-них умовах закритого суспшьства обов'язково виникають викривлення, не-мислимi у вiдкритих суспiльствах. Кращого доказу ще1 тези, нiж радянська економжа, годi й шукати. Комунiстична система не визнае щни капiталу. Точшше кажучи, вона не визнае концепщю власностi. Як наслiдок, економiч-на дiяльнiсть за радянсько!, тоталггарно1 системи просто не е економiчною... З початком "перебудови" за правлшня М. Горбачова у Радянському Союзi процес дезштеграци перейшов у свою кшцеву стадiю, оскiльки ця реформа мала полггичний характер, а згаданий вище "золотий перiод" було пропущено. При цьому економiчна користь вщ реформи виявилася близькою до нуля. Як тшьки життевий рiвень почав падати, громадська думка повернулася про-ти режиму, що призвело до катастрофiчного прискорення i, зрештою, вили-лося у тотальний колапс Радянського Союзу" [7, С.87-89].
Натомють, розмiрковуючи про становлення вiдкритого суспшьства, Дж. Сорос зазначае: "Представницька демократ i ринкова економiка е клю-човими складовими вiдкритого суспiльства, оскшьки утворюють фундамент для побудови мехашзму для регулювання ринкiв, особливо фшансових, i створення певних структур для збереження миру, законност й правопорядку у св^овому масштабi. Проте, яку саме форму приймуть щ структури на тд-ставi цих двох складових, визначити неможливо. Будь-якi спроби вплинути на дшсшсть ззовнi означають порушення принципiв вiдкритого суспiльства" [7, С.118].
Крiм власне ринково! економжи, ще однiею важливою пiдвалиною вщкритого суспiльства виступае соцiальна мобiльнiсть. Як шдкреслюе сощ-альний економiст i соцiолог П. Бергер, вiдкрите суспшьство характеризуеться вщкритютю системи сощально1 стратифжаци, яка створюе можливостi для шдивща пiднятися соцiальною "драбиною" та поЫсти краще мiсце у суспшь-нш iерархil [2].
Вiдкритiсть суспшьства поширюеться на всi пiдсистеми загальносус-пшьно1 системи, у т.ч. й на еколого-економiчну. Це зумовлюе формування вщповщного И типу - вщкрито1 економiки. Як зазначае у свош актуальнiй i цiкавiй працi Л. Яремко, вщкрита економiка, згiдно з визначенням Ок-сфордського фiнансового тлумачного словника, - це така, ".у якш значна
частка TOBapiB i послуг продаеться i купуеться на свгговому ринку" [11]. Безу-мовно, це визначення видаеться дещо звуженим, адже акцентуеться увага на-самперед на мiжнароднiй торгiвлi i не враховуються iншi важливi моменти функцiонування ринково1' економiчноï системи. У зв'язку з цим, ми подшяемо точку зору Л. Яремко, яка пропонуе трактувати вщкритють економiчноï системи у широкому i вузькому значенш [11].
У широкому розумшш вiдкритою можна вважати еколого-економiчну систему, у якiй мають мюце економiчна свобода, конкуренцiя, вiдкритiсть i гаранти для зовнiшнiх iнвестицiй, обмежена економiчно-регулююча роль держави та ш. Це створюе належнi умови для економiчноï самореалiзацiï осо-бистостi. Ефектившсть вiдкритоï економiки вирiшальним чином забезпе-чуеться економiчною свободою. Економiчна свобода, а у шдсумку й полггич-на забезпечуеться наявнiстю iнституту приватно1' власностi. Саме володiння майном породжуе справжню незалежнiсть i свободу людини. З цього приводу вщомий економют Ф. Гайек наголошуе: " .. .приватна власнiсть е головною гарантiею свободи, причому не лише для тих, хто володiе цiею власшстю, але й для тих, хто нею не володiе. Лише тому, що контроль над засобами вироб-ництва розподiлений мiж багатьма не пов'язаними мiж собою власниками, шхто не мае над нами неподшьно1" влади, i ми як шдивщи можемо приймати рiшення i дiяти самостiйно" [10].
У посттоталiтарних суспшьствах економiчна свобода прискорюе про-цес адаптаци людей до ринкових умов пращ i життя. Люди починають вико-нувати новi економiчнi рол^ вчаться знаходити новi види занять, новi робочi мiсця. Бiльшiсть з них усвщомлюе новi цiнностi у сферi економiки. Поступо-во зникае комплекс економiчноï неповноцiнностi, типовий для адмшютратив-но-командно1' економiки патерналiстського суспшьства. На основi економiч-но1' свободи все бшьше людей реально включаються до ринку, поступово зна-ходять себе у нових конкурентних умовах, що безперервно змшюються. Пе-рехщ до утвердження економiчноï свободи в Укршш та iнших постсощалю-тичних крашах висунув низку проблем, яких рашше не iснувало. Йдеться, на-самперед, про знаходження шляхiв виршення дилеми "свобода - обмежен-ня". Нiчим не обмежена економiчна свобода несе у ^6î заряд руйнаци, по-тенцiю необмежено1' анархи. Поступово у наше суспшьство приходить розу-мшня того, що важливою е не свобода сама по соб^ а свобода як умова i стимул економiчного розвитку. З цього приводу К. Поппер обгрунтовуе необхщ-шсть свiдомих iнтервенцiй з боку держави, спрямованих на забезпечення рiв-новаги еколого-економiчноï системи. Вш формулюе так заний "парадокс свободи", змют якого полягае у тому, що необмежена, абсолютна свобода може бути навггь руйшвною, бшьше того, "...свобода ... перестае юнувати, якщо вона необмежена" [6].
Вщомий соцiальний економiст В. Лагутш у свош фундаментальнiй i вельми актуальны працi "Людина та економжа: Соцiоекономiка" (К.: Просвь та, 1996) видшяе такi основнi складовi економiчноï свободи в умовах ринко-во1' економiчноï системи: 1) свобода без перепон виражати потреби i бажання (попит) не лише для того, щоб про це знали потенцшш виробники, а й для то-
го, щоб про це могли знати люди з такою ж потребою; 2) свобода виробляти товар залежно вщ попиту на нього; 3) свобода продавати (пропонувати) свш товар так, щоб про це було вщомо не лише споживачу, а й конкуренту, який випускае аналопчний товар; 4) свобода вибирати з пропонованих на ринку товарiв те, що найбшьше шдходить споживачу; 5) свобода посередницько1 дiяльностi у вщносинах мiж виробником i споживачем через транспорт, гур-тову i роздрiбну торпвлю [5, ст.158].
Реалiзацiя економiчних свобод е суперечливим процесом. Вщбу-ваеться безперервне зггкнення економiчноl доцiльностi з пашвними мораль-но-етичними цiнностями. Зокрема, цю дилему спостер^аемо при виршенш екологiчних проблем. Суспiльство вимушене за таких обставин формувати певну сукупшсть правових норм, яю у юнцевому пiдсумку дещо обмежують економiчну свободу. Проте таю норми вщповщають потребам усього суспшьства i повиннi будуватися на загальнолюдських етичних принципах.
У вузькому розумшш вiдкриту економжу характеризують не тiльки мiжнародна торпвля, але й готовнiсть держави до економiчного сшвробгг-ництва на мiжнароднiй аренi, до участi у виршенш глобальних соцiальних, гуманiтарних, екологiчних, культурних, шформацшних та iнших проблем. Мiжнароднi економiчнi вiдносини не зводяться лише до обмшу результатами економiчноl дiяльностi. Паралельно вiдбуваеться взаемообмiн духовними цшностями, поглядами, iдеями, iнформацiею i т.п. Зокрема, зпдно з вщомим висловлюванням Д. Белла, доступ до шформаци виступае умовою забезпе-чення свободи людини [1 ].
Таким чином, можна виявити глибокий взаемозв'язок та взаемозумов-лешсть вiдкритого суспiльства i вщкршш економiки. Полiтично вiдкритi суспшьства створюють сприятливi передумови для забезпечення економiчноl свободи, належного функщонування еколого-економiчноl системи i, вщпо-вщно, - економiчного зростання. Водночас важливо пiдкреслити, що людинi необхiдна не тшьки економiчна свобода, але й сощальний захист. Соцiальний захист i соцiальна безпека особливо важливi у такому суспiльствi, де мае мю-це значний рiвень ринкового ризику. Поеднати у собi принцип свободи на ринку з принципами сощально1 справедливост i соцiального захисту люди-ни, екологiчноl безпеки дозволяе концепщя i практика соцiального ринкового господарства.
Лггература
1. Андрущенко В.П., Михальченко М.1. Сучасна соц1альна ф1лософ1я. - К.: Генеза, 1996. - С. 368.
2. Бергер П. Катташстична револющя: П'ятдесят пропозицш щодо процв1тання, р1в-ност1 1 свободи/ Пер. з англ. - К.: Вища школа, 1995. - С. 76.
3. Гришв Л.С. Еколопчно збалансована економша: проблеми теори. - Льв1в: ЛНУ 1м. I. Франка, 2001. - 240 с.
4. Економ1чна теор1я: макро- 1 м1кроеконом1ка/ За ред. З. Ватаманюка та С. Панчи-шина. - К.: Альтернативи, 2001. - С. 537-552.
5. Лагутш В.Д. Людина та економша: Соцюекономша. - К.: Просвгга, 1996.
6. Поппер К. Вщкрите сусп1льство та його вороги. Т.1/Пер. з англ. - К.: Основи, 1994. - С. 135.
7. Сорос Дж. Криза глобального катташзму: Вiдкрите суспiльство пiд загрозою. -К.: Основи, 1999.
8. Трансформащя моделi економiки Украши (iдеологiя, протирiччя, перспективи). 1н-т екон. прогнозування/ За ред. акад. НАН Украши В. Гейця. - К.: Логос, 1999. - С. 32-33.
9. Туниця Ю.Ю. Еколопчна Конституцiя Землi. 1дея. Концепцiя. Проблеми. - Львiв: Видавничий центр Львiвського нацiонального унiверситету iменi I. Франка,2002. - 298 с.
10. Хайек Ф. Дорога к рабству/ Пер. с англ. - М.: Экономика, 1992. - С. 83.
11. Яремко Л.А. Вщкрите суспшьство та вщкрита економша у контекст ринково'1 трансформаций Вюник Львiвськоi комерцшно'1' академи. - Серiя економiчна. - Вип. 8. - Львiв: вид-во ЛКА, 2001. - С. 148. _
Проф. Ю.1. Стадницький, д-р екон. наук - НУ "Львiвська полтехмка";
доц. О.1. Руда, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
МЕХАН1ЗМ РИНКОВОГО Л1ЦЕНЗУВАННЯ У Ф1НАНСУВАНН1 ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Наведено приклад функцюнування глобального ринку лщензш на право викид1в парникових газ1в.
Yu.I. Stadnyts'ky-NU "Lvivs'kapolitekhnika"; O.I. Ruda - USUFWT
The system of market licensing in the sphere of the financing of the environmental protection
The article contains an example of the global market of licenses for effluent of poisoning greenhouse gases functioning. From the view of the influence to the planet climate it does not real matter where on the Earth and in what way the ejection of greenhouse gases will be decreased. So this 5.2 % reduction can be held with the help of "the cells conception", which allows to resolve not only ecological, but also economical problems.
Оскшьки, з точки зору впливу на кшмат планети, практично не мае зна-чення, в якому саме мющ Землi та яким способом знижено емiсiю парникових г^в, 1'хне 5,2 %-е скорочення може вщбуватися не шляхом здшснення паушального шдходу (коли на рiзних джерелах забруднення вщбуваеться скорочення викидiв на однаковий вщсоток), а шляхом реалiзацii так званоi "концеп-цй чарунки", яка при розв'язанш проблеми скорочення емiсii забруднень дае змогу брати до уваги не лише еколопчну, але й економiчну сторону справи.
За щею концепщею, тдприемства-джерела антропогенного забруднення довкшля (АЗД), що локалiзованi на певнш територп (чарунщ), розгля-даються як одне джерело. У межах тако1' видшено1" територй мiнiмiзацiя про-тизабруднюючих затрат можлива на основi оптимального ix розподiлу мiж пiдприемствами-забруднювачами. Адже джерела забруднення (пiдприемства) внаслiдок низки причин (передуЫм, рiзниx теxнологiй виробництва продук-цii, масштабiв дiяльностi, вшу виробничого обладнання тощо) характеризуются рiзними кривими залежностi рiвня граничних затрат (РГЗ) на одиницю скорочення емiсii забруднень. Так, за даними Генерального оцшюючого бюро США, граничш затрати на запоб^ання (у фунтах за добу) викидiв вугле-водню перебувають у межах 80-300 дол., тобто сшввщношення мiж значен-нями РГЗ на рiзниx тдприемствах становить бiльше 40 разiв.
