CC BY
24
УДК 330.339 Астр. Х.А. Ренкас1 - Львiвський НУ т. 1вана Франка
ЕКОНОМ1ЧНА СВОБОДА ТА Н ВПЛИВ НА КОНВЕРГЕНЦ1Ю КРА1Н
Визначено поняття "конвергенцп" та "економiчноl свободи". Проаншпзовано за-лежнiсть зростання якостi життя населения вiд iндексу економiчноl свободи в рiзних крашах. Дослiджено, як краши i чому змогли досягти конвергенцп з розвиненими. Визначено змши ВВП на душу населення шсля здiйснення ринкових реформ та лiбера-л1заци економжи у деяких постсощалютичних державах. Проведено поршняння розвит-ку краш за ршнем середньодушового прибутку або випуску у рiзних економiчних системах: ринковiй, плановiй та змшанш.
Ключовi слова: конвергенцiя, ршень економiчноl свободи, якiсть життя, еконо-мiчна полiтика, ВВП на душу населення.
Постановка проблеми. Основною метою будь-яко1 держави завжди бу-ло тдвищення якостi життя сво1х громадян, а найважливiшою передумовою для И досягнення - високий та стшкий ршень економiчного зростання. Неодноразово було доведено, що найкращим шструментом для конвергенцií з розвиненими крашами, а саме для досягнення швидкого i стабiльного зростання, е поль тика, заснована на збшьшенш економiчноí' свободи.
Аналiз останнiх дослвджень та публiкацiй. Зазначенiй проблематицi придалено значну увагу. Зокрема, вагомий внесок до розробки питання зробили А. Смщ М. Фрiдман, Ф. Хайек, Я. Тшберген, Дж. Гелбрейт, П. Сорокш, В. Ба-кiнгем, Р. Дж. Барроу, А. Чухно, I. Булеев та iншi.
Мета роботи - визначити вплив економiчноí' свободи на здатшсть держав до конвергенцп краш з рiзною економiчною полiтикою.
Виклад основних результатiв дослщження. В економiчнiй науцi е поняття "конвергенцп", яке полягае в тому, що незабаром вщбудеться зближення розвинених краш i краш з ринком, що формуеться, та краш з ринком, що розви-ваеться. Проте це лише гшотеза. Насправдi лише юлька краш змогли досягнути ршня доходу на душу населення розвинених краш i залишитись на ньому.
Тшберген Я., Пдденс Е., Сакс Дж. та iншi зарубiжнi економiсти та сощ-ологи застосували цей термiн до аналiзу явищ суспiльного життя, стверджу-ючи, що рiзнi економiчнi системи пiд впливом сучасного iндустрiального роз-витку набувають спiльних рис, зближуються, зливаються у "змтане сусшль-ство", яке буде втшювати наявнi у них переваги [6, с. 168]. Згодом рiзнi шдходи та трактування теорií' "конвергенцп" розвинули Дж. Гелбрейт, Я. Тшберген, П. Сорокш, В. Бакшгем, проте бшьшкть теоретиюв "конвергенцп" пропагували вдею зближення соцiалiзму i капiталiзму, тд якою мали на увазi поглинання со-цiалiзму капiталiзмом.
Барроу Р. Дж., Сала-ьМартш Х., Лонг Де, Баумол вважають, що конвер-генщя виникае, коли темпи росту бвдних краш вищi вiд темшв росту багатих, тобто бiднi краши наздоганяють багатi за ршнем середньодушового прибутку або випуску [1 ].
1 Наук. кергвник: проф. Б.В. Кульчицький, д-р екон. наук.
246
Серiя економпчна
Науковий вкпик НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.7
Яскравими прикладами держав, ят за ocTaHHi десятилтя змогли кон-вергувати з розвиненими, е Гонконг, Сiнгaпур, Швденна Корея та !рландш. Де-якi краши Латинсько1 Америки досi перебувають на ршш краш 3i середнiм доходом, вони шяко! конвергенцií до вищого рiвня не показали. Бангладеш, Сальвадор, Мозамбш та Нiгерiя застрягли в пaстцi бiдностi, де 'х дохвд на одну особу залишився вiдносно незмiнним. А ще кнують краши, якi з багатих перетворились у бщш, а саме Аргентина та в минулому iснуючa Чехословаччина за част соцiaлiзму. Отже, залишаеться вщкритим питания: чому ж деякi краши кон-вергують, а iншi - ш. Мабуть, вiдповiдь варто шукати у рiвнi економiчноí сво-боди. Оскшьки тi краши, якi лiберaлiзувaли свою економiку, вже вiдчувaють покращення.
У цьому випадку варто здiйснити анатз такого показника, як iидекс еко-номiчноí свободи, який щорiчно розраховують The Wall Street Journal i The Heritage Foundations для бшьшосп краш свiту. Рiвень свободи економш краш свь ту розраховують за середшм арифметичним iз 10 показниюв, серед яких: свобода бiзнесу, торгiвлi, фiнaнсового сектору, швестищй, прaцi, монетарна i фк-кальна свобода, гaрaнтií прав влaсностi, розмiри бюрократичного апарату i сту-шнь захисту вiд корупцií.
1ндекс економiчноí свободи е досить важливим показником, оскшьки проведет свiтовi дослiджения вказують на достатньо сильну кореляцiю мiж економiчною свободою i процвiтaниям краши. Як правило, краши з високим рiвнем економiчноí свободи мають вищий рiвень добробуту громадян, особис-то1 свободи i тривaлостi життя. Вiльнiшi економiки набагато краще працюють над зменшенням бiдностi, нiж жорстко регульоваш економiки [3, с. 49].
Гонконг та Сшгапур очолюють рейтинг i е чудовим прикладом еконо-мiчноí свободи впродовж к1лькох десятилiть, тому не дивно, що íх яккть життя вражаюче покращилась. Вони останшм часом привертають багато уваги, оскшьки велика кшьккть людей змшюе свое громадянство та iнвестуе в щ держа-ви, де е низка переваг: податкове навантаження значно менше, нiж у багатьох шших крашах, бiльш розвинений ринок кашталу та легкiсть ведення бiзнесу да-ють свiй результат. Вiдомо, що 1х показники ВВП на душу населення е одними з найвищих у свiтi: Сiнгaпур - 82763 дол., Гонконг - 55084 дол. станом на 2014 р. Для порiвняння, цей самий показник в УкраЫ сягае лише 8665 дол. [4].
Розглянемо приклади деяких краш, яю обрали рiзну економiчну полии-ку i нaслiдки такого вибору. Насамперед, це Украша та Польща - дв постсощ-aлiстичнi держави, як одночасно розпочали формування ринково1 економiки та демократично1 системи. У 1990 р. обидв краши мали однаковий ВВП на душу населення, 1х економiки були схожими. Через чверть столитя все кардинально змшилось i згiдно з даними Свиового банку, ВВП на душу населення у Польшд зараз майже в чотири рази б1льший, нiж в УкраМ [4]. Велика рiзниця полягала в полiтицi вiльного ринку, яку обрала Польща, зменшивши вплив держави, зап-ровадивши суворе пiдкорения закону i повагу до права власносп, приватизацда здiйснювaли розумним шляхом, уникаючи клептокрaтií та корупцií, якою суп-роводжувався перехад в Укрaíнi (рис. 1).
4. EKOHOMi4Hi проблеми макроеконо^шчного та регiонального piBHiB
247
1990 1992 1994 1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2000 2010 2012 2014 PÍK Рис. 1. ВВП на душу населення Украши та Польшу (розроблено за даними [4])
Причиною тако! вщмшносл у зростанш е бшьша eKOHOMÍ4Ha свобода.
За шдексом eK0H0MÍ4H0i свободи Польща посiдае 42-ге мiсце серед 178 краш. Це звичайно не найкращий показник, проте набагато кращий за укра-1'нський - 162-ге мюце [5]. I хоча система оподаткування у Польщi також зали-шаеться обтяжливою, бюрократична тяганина жорсткою, а ринок пращ надмiр-но регульованим, проте Польща е одним iз найуспiшнiших прикладом постсощ-алютично! краши, яка, змiнивши свою економiчну полгтику, показала економiч-не зростання.
Украша ж продовжуе рухатись в неправильному напрямку. Вiзьмемо до прикладу збшьшення чи введення нових податкiв i зборiв, таких як податок на пенсш, податок на процент iз депозитiв i т. ш., у кра'М, де ВВП знижуеться. Економiка й так у тяжкому сташ, а новi податки не збшьшать швестицп в крашу. Податок на комерцшну нерухомють перешкоджае розвитку малого та се-реднього бiзнесу, тодi як 20-вщсоткова ставка на доходи з фiзичних осiб приз-веде до ще бшьшо! тiнiзацii доходiв. Перейдемо до Швденно! Америки, другим прикладом е Чии, Аргентина та Куба. На рис. 2 прошюстровано представниюв трьох рiзних економiчних систем: Чит представляе ринкову економiчну систему, Аргентина - змшану економiчну систему, а Куба обрала планову.
1984 1988 1992 1996 2000 2004 2008 2012 2014 Pík Рис. 2. ВВП на душу населення Чилi, Аргентини та Куби
(розроблено за даними [4])
Наочно видно наскшьки зростання вщбулось в Чии, дещо пршим е результат Аргентини, а Куба показала найменше зростання. Знову ж таки рiзниця в процвгтанш залежить вщ вiльностi економiки. За останнi три десятитття Чилi значно зменшила вплив держави, а Куба - навпаки. Приблизно 55 роюв сощ-алiзму на Кубi та 35 роюв лiбералiзацil в Чилi призвели до того, що рiвень жит-тя на ^6í значно погiршився, а в Чжи, навпаки, ринкова економша спричинила значне збшьшення добробуту.
248
Cepia eKOHOMÍ4Ha
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2015. - Вип. 25.7
Нав^ь Фщель Кастро, колишнiй кубинський лiдер, у вщповщь на запи-тання, чи слщ iншим крашам наслiдувати eKOHOMi4Hy модель Куби, заявив жур-налюту американського видання "The Atlantic" Джеффрi Голдбергу, що "ку-бинська модель не тдходить навiть для нас самих". Цим вш мав на уваз^ що держава вiдiграe надто активну роль в економiчномy житл кyбинцiв [8].
Кубинський народ бщний, у кра!т спостерiгаeться дефщит навiть това-рiв першо'1 необхщносп. I хоча освiта та медицина безкоштовт, проте за сощ-алiзмy економка слабо розвиваеться. За рiвнем економiчноí свободи, який охоплюе ва аспекти економiчноí полiтики, Чилi посщае 7-ме мiсце, Аргентина - 169-те, а Куба - 177-ме мiсця [5].
Простий урок в тому, що краши мають змогу створювати благополуччя, але мають дотримуватися простого рецепту. Ще Адам Смгг багато рокiв назад стверджував: "Небагато необхiдно кра!т для того, щоб дiйти до вищих стyпенiв достатку i вийти з дикого варварства: мир, низьк податки та справедлива судо-ва система. Все шше прийде природним шляхом" [7]. Можливо, цей рецепт е дещо застаршим, проте iдея залишаеться в сил1
Для кращого порiвняння розглянемо рiзницю мiж Пiвнiчною та Швден-ною Кореею. Пiсля Друго! Свггово! вшни за договором мiж союзниками анти-гiтлерiвськiй коалщп, Корею було подшено на радянську та американську зони вщповщальносп. Так краша розд1лилася на двi частини: Пiвнiчнy i Швденну. У 1948 р. остаточно було проголошено Респyблiкy Корею (РК) i Корейську Народно-Демократичну Респyблiкy (КНДР). Отже, на свгговш аренi виникли двi краши з двома рiзними системами: капiталiстична - з авторитарними методами управлшня та соцiалiстична - з найжорстюшими проявами тоталiтаризмy.
1950 1956 1962 1968 1974 1980 1986 1992 1998 2004 2007 Р1к Рис. 3. ВВП на душу населення ШвтчноI КореI та Швденно'1 КореИ
(розроблено за даними [8])
Сьогодт Швтчна та Швденна Корея за сво'ми основними економшчни-ми показниками демонструють абсолютно рiзнi соцiально-економiчнi можли-восп та потенцiали (рис. 3). Якщо Республiка Корея е однiею з найбтьших тор-гiвельних нацiй свггу, то КНДР - найбiднiша та закрита економжа свiту [2]. I за шдексом економiчного розвитку перша посщае 29-те мiсце, друга - 178-ме мш-це, яке е остантм [5].
Висновки. Комунiстичнi режими зазнали i зазнають поразки, осюльки побудованi на вiдсутностi пол^ично! та економшчно! свободи. Постсощалютич-нi перетворення - це теж свiдчення, що економмчна свобода справдi е важли-вою. Краши, якi здiйснили широкомасштабш реформи з метою розширення
4. EKOHOMi4Hi проблеми MaKp0eK0H0Mi4H0r0 та регшнального piBHiB
249
ycix свобод, досягли набагато кращих результатiв та отримали вищий ргвень якостi життя.
Отже, у будь-якому випадку краши з меншим впливом держави та вшь-ним ринком показують набагато крашд показники економiчноí дiяльностi, а це, як наслщок, створюе вишу яккть життя. Тому краши, mi збшьшили свою еко-номiчнy свободу, змогли показати конвергенцда з розвиненими державами.
Лiтература
1. Барро Р. Дж. Экономический рост : пер. с англ. / Р. Дж. Барро, Х. Сала-и-Мартин. - М. : Изд-во БИНОМ, "Лаборатория знаний", 2010. - 824 с.
2. Вiрченко В В. Особливост сощально-екожмчного розвитку Швшчно! Коре! в ХХ-ХХ1 столiттях / В.В. Вiрченко // Формування ринкових вiдносин в Укршш : зб. наук. праць. - 2012. -№ 2. - С. 44-48.
3. Лук'янець О.В. Ршень еконошчно! свободи Украши / Олена Вжтс^вна Лук'янець // Фь нансовий простiр : зб. наук. праць. - 2012. - С. 49-53.
4. Офщшний сайт Групи Свггового банку. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://da-ta.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD.
5. Рейтинг кра!н за индексом еконошчно! свободи Heritage Foundation. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.heritage.org/index/ranking.
6. Сищук А. А. Екожмчна конвергенцш: европейський контекст для Украши / А.А. Си-щук, К.Ю. Деделюк, Л.1. Мотовильська // Науковий вюник Волинського нацiонального университету iM. Лесi Украшки : зб. наук. праць. - 2008. - № 6. - С. 168-172.
7. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов : пер. с англ. / А. Смит. - М. : Изд-во "Эксмо", 2007. - 960 с.
8. Кастро Фщель. назвав неефективною екожмчну модель Куби / Фщель Кастро // Еконо-мiчна правда : зб. наук. праць. - 2010. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.eprav-da.com.ua/news/2010/09/9 / 247750.
9. Maddison A. Statistics on world population, GDP and per capita GDP, 1-2008 AD / Angus Maddison. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ggdc.net/MADDISON / oriindex.htm.
Ренкас Х.А. Экономическая свобода и ее влияние на конвергенцию
стран
Определены понятия "конвергенции" и "экономической свободы". Проанализирована зависимость роста качества жизни населения от индекса экономической свободы в разных странах. Исследовано, какие страны и почему смогли достичь конвергенции с развитыми. Определены изменения ВВП на душу населения после осуществления рыночных реформ и либерализации экономики в некоторых постсоциалистических государствах. Проведено сравнение развития стран по уровню среднедушевого дохода или выпуска в различных экономических системах: рыночной, плановой и смешанной.
Ключевые слова: конвергенция, уровень экономической свободы, качество жизни, экономическая политика, ВВП на душу населения.
Renkas Kh.A. Economic Freedom and its Influence on the Convergence of Countries
The concept of "convergence" and "economic freedom" is defined. The relationship between growth on quality of life and index of economic freedom in different countries is analysed. The countries and the reasons of their ability to achieve convergence with developed countries are investigated. The magnitude of change in GDP per capita after the market reforms and liberalization of the economy in some post-socialist countries is defined. A comparison of development of countries by level of average income or output per capita in market, planned and mixed economic systems is conducted.
Keywords: convergence, level of economic freedom, quality of life, economic policy, GDP per capita.
250
Серiя економпчна
